Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Оганян Арме н Оганя н вірм Արմեն Օհանյան уроджена Софія Емануїлівна Пі

Армен Оганян

Армен Оганян
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Оганян.

Арме́н Оганя́н (вірм. Արմեն Օհանյան, уроджена Софія Емануїлівна Пірбудагян, вірм. Սոֆյա Էմանուելի Փիրբուդաղյան; 1887, Шамахи, Російська імперія (нині Азербайджан) — 1976, Мехіко, Мексика) — вірменська танцюристка, акторка, письменниця (мемуаристка, перекладачка), літературознавиця. Засновниця першого перського театру європейського типу.

Армен Оганян
вірм. Արմեն Օհանյան
image
Ім'я при народженнівірм. Սոֆյա Էմանուելի Փիրբուդաղյան
ПсевдонімArmen Ohanian
Народилася1887[1][2][3]
Шемаха, Бакинська губернія, Російська імперія
Померла1976[1][2][3]
Мехіко, Мексика[1]
ПохованняМексика
Країнаimage Російська імперія
image Мексика
Діяльністьакторка, письменниця, літературознавиця, перекладачка, belly dancer, танцюристка, répétiteur
Закладd, Державний академічний Малий театр Росії і Грузинський театр опери і балету імені Паліашвілі
Мова творівфранцузька
ПартіяМексиканська комуністична партія
image Армен Оганян у Вікісховищі

Біографічні відомості

Навчалася в школі пластики в Москві, а також в студії Станіславського. Деякий час працювала в Малому театрі.

Перші кроки (під сценічним іменем Армен Тер-Оганян) зробила у вірменському театрі в Баку.

Переїхавши до Ірану, заснувала перший перський театр європейського типу. У 1910 році в Тегерані перською мовою була представлена комедія Миколи Гоголя «Ревізор» у постановці Оганян, у якій вона виконала роль Марії Антонівни. Тут вона вивчила східні танці і, починаючи з 1911 року до початку 1930-х, виступала в багатьох країнах світу як «перська танцюристка», вперше показуючи на професійній сцені екзотичні старовинні танці народів Сходу і античності. Використовуючи методи «вільного танцю» Айседори Дункан під музику вірменських, російських та інших композиторів, Оганян продемонструвала танцювальні номери «Саломея», «У храмі Анаїт», «Зрада», «Гашиш», «Великий хан Шамахи» та інші.

Виступала в Лондоні, Брюсселі, Мілані, Софії, Бухаресті, Каїрі, в деяких містах США.

Влаштувавшись у Парижі, Оганян цілковито присвятила себе літературі: видала автобіографічні книги французькою мовою. Перша з них — «Шамаханська танцівниця» з передмовою Анатоля Франса (1918), яка була перекладена англійською, німецькою, іспанською, шведською, фінською та іншими мовами. Оганян також видала книги «В пазурах цивілізації» (1921), «В одній шостій частині світу» (нотатки з її подорожі до СРСР, 1928), «Соліст його величності» (1929) і «Сміх спокусниці змій» (1931).

Оганян мала відносини з впливовими представниками тодішньої паризької еліти, серед яких були політичний діяч Моріс Баррес, художник Еміль Бернар (створив її портрет і написав про неї книгу «Перська танцівниця»), прозаїк , письменниця Наталі Барні.

У 1927 році Оганян одружилася з мексиканським дипломатом Македоніо Гарза, пізніше вони влаштувалися в Мексиці. Оганян вступила до мексиканської комуністичної партії. Живучи у Мексиці, вона займалася перекладацькою діяльністю, зокрема перекладала книги з російської на іспанську, писала монографії іспанською про російську, радянську та .

У 1958 році Оганян разом з чоловіком відвідала СРСР, була також у Вірменії і частину свого архіву подарувала Єреванському музеєві літератури і мистецтва.

Померла у 1976 році у Мехіко.

Вибрані книги, переклади

  • Шамаханська танцівниця / La danseuse de Shamakha, Grasset, Paris, 1918. (фр.)
  • В пазурах цивілізації / Dans les griffes de la civilisation, Grasset, Paris, 1921. (фр.)
  • В одній шостій частині світу / Dans la sixième partie du monde (voyage en Russie), Grasset, Paris, 1928. (фр.)
  • Соліст його величності / Le soliste de Sa Majesté, B. Grasset, Paris, 1929. (фр.)
  • Сміх спокусниці змій / Les rires d'une charmeuse de serpents, Les Revues, Paris, 1931. (фр.)
  • Лев Толстой: життя, час, робота / Leon Tolstoi (1828—1910). Su vida, su época, su obra, Editorial Cimientos, Madrid, 1934. (ісп.)
  • Шлях Максима Горького / La ruta de Máximo Gorki es la nuestra, Editorial Cimientos, México, 1935. (ісп.)
  • Марксистський аналіз іспанської літератури / Un análisis marxista de la literatura española, México, 1937. (ісп.)
  • Селянські війни в Росії у творчості Толстого / Las guerras campesinas en Rusia y Tolstoi, Editorial Cimientos, México, 1939. (ісп.)
  • Мексиканська класика: Руїс де Аларкон, Жанна Асбаже, Лізард / Clásicos mexicanos. Ruiz de Alarcón. Juana de Asbaje. Lizardi, Editorial Cimientos, México, 1939. (ісп.)
  • Почуття романтизму в творах Олександра Пушкіна / El sentido clasista del romanticismo y Alejandro Pushkin, Editorial Popular, México, 1938. (ісп.)
  • Щаслива Вірменія / Armenia feliz, Editorial Cimientos, México, 1946. (ісп.)
  • Середньовічна іспанська і мексиканська літератури / Literatura española medieval y clásicos mexicanos, Editorial Cimientos, México, 1956. (ісп.)
  • Культура Мексики / México en la cultura, Editorial Cimientos, México, 1967. (ісп.)
  • Спогади про дореволюційний Кавказ і мої поневіряння по світу / Recuerdos del Cáucaso pre-revolucionario y de mis andanzas por el mundo, primer tomo, México, Editorial Cimientos, 1969. (ісп.)

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119279894 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. MAK
    d:Track:Q105192847

Джерела

  • The dancer of Shamahka, 1922, Pages 284
  • Bakhchinyan, Artsvi, and Matiossian, Vartan. «Շամախեցի պարուհին» (The Dancer of Shamakha), Yerevan, 2007.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Oganyan Arme n Oganya n virm Արմեն Օհանյան urodzhena Sofiya Emanuyilivna Pirbudagyan virm Սոֆյա Էմանուելի Փիրբուդաղյան 1887 Shamahi Rosijska imperiya nini Azerbajdzhan 1976 Mehiko Meksika virmenska tancyuristka aktorka pismennicya memuaristka perekladachka literaturoznavicya Zasnovnicya pershogo perskogo teatru yevropejskogo tipu Armen Oganyanvirm Արմեն ՕհանյանIm ya pri narodzhennivirm Սոֆյա Էմանուելի ՓիրբուդաղյանPsevdonimArmen OhanianNarodilasya1887 1 2 3 Shemaha Bakinska guberniya Rosijska imperiyaPomerla1976 1 2 3 Mehiko Meksika 1 PohovannyaMeksikaKrayina Rosijska imperiya MeksikaDiyalnistaktorka pismennicya literaturoznavicya perekladachka belly dancer tancyuristka repetiteurZakladd Derzhavnij akademichnij Malij teatr Rosiyi i Gruzinskij teatr operi i baletu imeni PaliashviliMova tvorivfrancuzkaPartiyaMeksikanska komunistichna partiya Armen Oganyan u VikishovishiBiografichni vidomostiNavchalasya v shkoli plastiki v Moskvi a takozh v studiyi Stanislavskogo Deyakij chas pracyuvala v Malomu teatri Pershi kroki pid scenichnim imenem Armen Ter Oganyan zrobila u virmenskomu teatri v Baku Pereyihavshi do Iranu zasnuvala pershij perskij teatr yevropejskogo tipu U 1910 roci v Tegerani perskoyu movoyu bula predstavlena komediya Mikoli Gogolya Revizor u postanovci Oganyan u yakij vona vikonala rol Mariyi Antonivni Tut vona vivchila shidni tanci i pochinayuchi z 1911 roku do pochatku 1930 h vistupala v bagatoh krayinah svitu yak perska tancyuristka vpershe pokazuyuchi na profesijnij sceni ekzotichni starovinni tanci narodiv Shodu i antichnosti Vikoristovuyuchi metodi vilnogo tancyu Ajsedori Dunkan pid muziku virmenskih rosijskih ta inshih kompozitoriv Oganyan prodemonstruvala tancyuvalni nomeri Salomeya U hrami Anayit Zrada Gashish Velikij han Shamahi ta inshi Vistupala v Londoni Bryusseli Milani Sofiyi Buharesti Kayiri v deyakih mistah SShA Vlashtuvavshis u Parizhi Oganyan cilkovito prisvyatila sebe literaturi vidala avtobiografichni knigi francuzkoyu movoyu Persha z nih Shamahanska tancivnicya z peredmovoyu Anatolya Fransa 1918 yaka bula perekladena anglijskoyu nimeckoyu ispanskoyu shvedskoyu finskoyu ta inshimi movami Oganyan takozh vidala knigi V pazurah civilizaciyi 1921 V odnij shostij chastini svitu notatki z yiyi podorozhi do SRSR 1928 Solist jogo velichnosti 1929 i Smih spokusnici zmij 1931 Oganyan mala vidnosini z vplivovimi predstavnikami todishnoyi parizkoyi eliti sered yakih buli politichnij diyach Moris Barres hudozhnik Emil Bernar stvoriv yiyi portret i napisav pro neyi knigu Perska tancivnicya prozayik pismennicya Natali Barni U 1927 roci Oganyan odruzhilasya z meksikanskim diplomatom Makedonio Garza piznishe voni vlashtuvalisya v Meksici Oganyan vstupila do meksikanskoyi komunistichnoyi partiyi Zhivuchi u Meksici vona zajmalasya perekladackoyu diyalnistyu zokrema perekladala knigi z rosijskoyi na ispansku pisala monografiyi ispanskoyu pro rosijsku radyansku ta U 1958 roci Oganyan razom z cholovikom vidvidala SRSR bula takozh u Virmeniyi i chastinu svogo arhivu podaruvala Yerevanskomu muzeyevi literaturi i mistectva Pomerla u 1976 roci u Mehiko Vibrani knigi perekladiShamahanska tancivnicya La danseuse de Shamakha Grasset Paris 1918 fr V pazurah civilizaciyi Dans les griffes de la civilisation Grasset Paris 1921 fr V odnij shostij chastini svitu Dans la sixieme partie du monde voyage en Russie Grasset Paris 1928 fr Solist jogo velichnosti Le soliste de Sa Majeste B Grasset Paris 1929 fr Smih spokusnici zmij Les rires d une charmeuse de serpents Les Revues Paris 1931 fr Lev Tolstoj zhittya chas robota Leon Tolstoi 1828 1910 Su vida su epoca su obra Editorial Cimientos Madrid 1934 isp Shlyah Maksima Gorkogo La ruta de Maximo Gorki es la nuestra Editorial Cimientos Mexico 1935 isp Marksistskij analiz ispanskoyi literaturi Un analisis marxista de la literatura espanola Mexico 1937 isp Selyanski vijni v Rosiyi u tvorchosti Tolstogo Las guerras campesinas en Rusia y Tolstoi Editorial Cimientos Mexico 1939 isp Meksikanska klasika Ruyis de Alarkon Zhanna Asbazhe Lizard Clasicos mexicanos Ruiz de Alarcon Juana de Asbaje Lizardi Editorial Cimientos Mexico 1939 isp Pochuttya romantizmu v tvorah Oleksandra Pushkina El sentido clasista del romanticismo y Alejandro Pushkin Editorial Popular Mexico 1938 isp Shasliva Virmeniya Armenia feliz Editorial Cimientos Mexico 1946 isp Serednovichna ispanska i meksikanska literaturi Literatura espanola medieval y clasicos mexicanos Editorial Cimientos Mexico 1956 isp Kultura Meksiki Mexico en la cultura Editorial Cimientos Mexico 1967 isp Spogadi pro dorevolyucijnij Kavkaz i moyi poneviryannya po svitu Recuerdos del Caucaso pre revolucionario y de mis andanzas por el mundo primer tomo Mexico Editorial Cimientos 1969 isp PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119279894 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 MAK d Track Q105192847DzherelaThe dancer of Shamahka 1922 Pages 284 Bakhchinyan Artsvi and Matiossian Vartan Շամախեցի պարուհին The Dancer of Shamakha Yerevan 2007

Дата публікації:
Топ