Літературозна́вство — комплекс наукових дисциплін про сутність та функціонування в суспільстві художньої літератури; система наукового знання про мистецтво слова.
Літературознавство — відносно молода наука, воно виділилось у відносно окрему галузь знання наприкінці XVIII — на початку XIX ст. і видозмінюється з процесом поглибленої диференціації та інтеграції науки. До 18 століття вона розвивалася як галузь філософії та естетики. Хоча зачатки літературознавчих уявлень існували вже в окремих стародавніх міфах. Перші стрункі літературознавчі концепції дали давньогрецькі мислителі Платон і Арістотель.
Сам же термін «літературознавство» у сучасному розумінні з'явився у 1812 році. У 19 столітті з'являються і перші , в тому числі українські.
Предмет літературознавства
- Специфіка та функції літератури як виду мистецтва.
- Зміст та форма художнього твору.
- Загальні тенденції у розвитку літературного процесу
Основні і допоміжні літературознавчі дисципліни
Традиційно виділяють основні і допоміжні літературознавчі дисципліни. До перших зараховуються теорія, історія літератури та літературна критика.
Допоміжними вважаються бібліографія, текстологія та .
Логіко-гносеологічний аналіз літературознавства ставить і розв'язує питання про його науковий статус і про характер його науковості, тобто про місце і співвідношення в літературознавчих працях об'єктивного і суб'єктивного моментів, констатації, опису цих елементів та їх оцінки. Наявна істотна відмінність у характері знань (інформації), які дають літературознавчі дисципліни, відображується у поширеному словосполученні, практикованому багатьма журналами для позначення одного з своїх розділів — «Літературознавство і критика». У такому разі до літературознавства відносять тільки історію літератури і теорію літератури. Літературна критика трактується як окремий вид творчої діяльності, в якій переважає оцінний (значною мірою суб'єктивний) момент.
Однак, і при такому досить умовному розмежуванні не заперечується органічний взаємозв'язок усіх літературознавчих дисциплін. Так, літературний критик для коректної і переконливої оцінки нового твору мусить знати історію літератури і володіти основними сучасними теоретико-літературознавчими знаннями. Історик літератури, в свою чергу, спирається на літературно-критичні оцінки і теоретичні праці, що з'явилися в часи, коли були написані аналізовані ним твори, виходячи з сучасних йому літературознавчих концепцій та естетичних потреб. Історія літератури постійно відштовхується від тих загальних положень і принципів, що їх розробляє теорія літератури. Простежуючи як закономірний поступальний рух від минулого до сучасності, історія літератури постійно використовує понятійний і термінологічний апарат теоретика. Погляд на історію літератури з позиції сучасних вимог надає подібним дослідженням широти й актуальності. Таким чином, для історії літератури є бажаною постійна взаємодія з наукою, що досліджує сучасний літературний процес, тобто з критикою.
Це ж стосується і теорії літератури, яка не тільки узагальнює здобутки історії літератури і літературної критики, а й конструює свої системи, враховуючи нові філософсько-естетичні ідеї.
Текстологія та літературознавча історіографія також потребують відповідної теоретико-методологічної бази, не можуть бути суто описовими, емпіричними науками. Найбільш безсторонньою видається, на перший погляд, бібліографія. Однак й нею успішно і продуктивно займається людина широких гуманітарних зацікавлень.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 березня 2017. Процитовано 20 жовтня 2018.
Джерела
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
Література
- Вступ до літературознавства : підручник / О. А. Галич. – Львів : Львівська політехніка, 2017. – 324 с. – .
- Українська літературознавча думка XX століття (Західна Україна, еміграція): навч. посіб. / Микола Ільницький. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. — 352 с. — ISBN 978‐617‐10‐0064‐3
- Українське літературознавство постколоніального періоду: моногр. / Петро Іванишин. — К. : ВЦ «Академія», 2014. — 192 с. — (Сер. «Монограф»).
Посилання
- Літературознавство // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 576-579.
- 534/mode/1up?view=theater Соціологічне літературознавство; Соціологічний метод; Філософія літератури // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 422; 534.
- Буржуазне літературознавство // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 98.
- Літературознавство та інші науки // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 304. — 634 с.
- Конференції з літературознавства [ 13 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Літературне місто: Літературознавство [ 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Literaturozna vstvo kompleks naukovih disciplin pro sutnist ta funkcionuvannya v suspilstvi hudozhnoyi literaturi sistema naukovogo znannya pro mistectvo slova Literaturoznavstvo vidnosno moloda nauka vono vidililos u vidnosno okremu galuz znannya naprikinci XVIII na pochatku XIX st i vidozminyuyetsya z procesom pogliblenoyi diferenciaciyi ta integraciyi nauki Do 18 stolittya vona rozvivalasya yak galuz filosofiyi ta estetiki Hocha zachatki literaturoznavchih uyavlen isnuvali vzhe v okremih starodavnih mifah Pershi strunki literaturoznavchi koncepciyi dali davnogrecki misliteli Platon i Aristotel Sam zhe termin literaturoznavstvo u suchasnomu rozuminni z yavivsya u 1812 roci U 19 stolitti z yavlyayutsya i pershi v tomu chisli ukrayinski Predmet literaturoznavstvaSpecifika ta funkciyi literaturi yak vidu mistectva Zmist ta forma hudozhnogo tvoru Zagalni tendenciyi u rozvitku literaturnogo procesu Osnovni i dopomizhni literaturoznavchi disciplini Tradicijno vidilyayut osnovni i dopomizhni literaturoznavchi disciplini Do pershih zarahovuyutsya teoriya istoriya literaturi ta literaturna kritika Dopomizhnimi vvazhayutsya bibliografiya tekstologiya ta Logiko gnoseologichnij analiz literaturoznavstva stavit i rozv yazuye pitannya pro jogo naukovij status i pro harakter jogo naukovosti tobto pro misce i spivvidnoshennya v literaturoznavchih pracyah ob yektivnogo i sub yektivnogo momentiv konstataciyi opisu cih elementiv ta yih ocinki Nayavna istotna vidminnist u harakteri znan informaciyi yaki dayut literaturoznavchi disciplini vidobrazhuyetsya u poshirenomu slovospoluchenni praktikovanomu bagatma zhurnalami dlya poznachennya odnogo z svoyih rozdiliv Literaturoznavstvo i kritika U takomu razi do literaturoznavstva vidnosyat tilki istoriyu literaturi i teoriyu literaturi Literaturna kritika traktuyetsya yak okremij vid tvorchoyi diyalnosti v yakij perevazhaye ocinnij znachnoyu miroyu sub yektivnij moment Odnak i pri takomu dosit umovnomu rozmezhuvanni ne zaperechuyetsya organichnij vzayemozv yazok usih literaturoznavchih disciplin Tak literaturnij kritik dlya korektnoyi i perekonlivoyi ocinki novogo tvoru musit znati istoriyu literaturi i voloditi osnovnimi suchasnimi teoretiko literaturoznavchimi znannyami Istorik literaturi v svoyu chergu spirayetsya na literaturno kritichni ocinki i teoretichni praci sho z yavilisya v chasi koli buli napisani analizovani nim tvori vihodyachi z suchasnih jomu literaturoznavchih koncepcij ta estetichnih potreb Istoriya literaturi postijno vidshtovhuyetsya vid tih zagalnih polozhen i principiv sho yih rozroblyaye teoriya literaturi Prostezhuyuchi yak zakonomirnij postupalnij ruh vid minulogo do suchasnosti istoriya literaturi postijno vikoristovuye ponyatijnij i terminologichnij aparat teoretika Poglyad na istoriyu literaturi z poziciyi suchasnih vimog nadaye podibnim doslidzhennyam shiroti j aktualnosti Takim chinom dlya istoriyi literaturi ye bazhanoyu postijna vzayemodiya z naukoyu sho doslidzhuye suchasnij literaturnij proces tobto z kritikoyu Ce zh stosuyetsya i teoriyi literaturi yaka ne tilki uzagalnyuye zdobutki istoriyi literaturi i literaturnoyi kritiki a j konstruyuye svoyi sistemi vrahovuyuchi novi filosofsko estetichni ideyi Tekstologiya ta literaturoznavcha istoriografiya takozh potrebuyut vidpovidnoyi teoretiko metodologichnoyi bazi ne mozhut buti suto opisovimi empirichnimi naukami Najbilsh bezstoronnoyu vidayetsya na pershij poglyad bibliografiya Odnak j neyu uspishno i produktivno zajmayetsya lyudina shirokih gumanitarnih zacikavlen Div takozhIstoriya literaturi Komparativistika Literaturna kritika Literaturoznavcha metodologiya Semiotika Teoriya literaturi Formalnij metod Tekstologiya germenevtikaPrimitki Arhiv originalu za 21 bereznya 2017 Procitovano 20 zhovtnya 2018 DzherelaLiteraturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007LiteraturaVstup do literaturoznavstva pidruchnik O A Galich Lviv Lvivska politehnika 2017 324 s ISBN 966 941 070 2 Ukrayinska literaturoznavcha dumka XX stolittya Zahidna Ukrayina emigraciya navch posib Mikola Ilnickij Lviv LNU imeni Ivana Franka 2015 352 s ISBN 978 617 10 0064 3 Ukrayinske literaturoznavstvo postkolonialnogo periodu monogr Petro Ivanishin K VC Akademiya 2014 192 s Ser Monograf PosilannyaLiteraturoznavstvo Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 576 579 534 mode 1up view theater Sociologichne literaturoznavstvo Sociologichnij metod Filosofiya literaturi Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 422 534 Burzhuazne literaturoznavstvo Literaturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 98 Literaturoznavstvo ta inshi nauki Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 304 634 s Konferenciyi z literaturoznavstva 13 chervnya 2010 u Wayback Machine Literaturne misto Literaturoznavstvo 6 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z mistectva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi