Аркадія (грец. Αρκαδία) — термін, що позначає в європейській культурі якийсь ідилічний простір, жителі якого ведуть просте гармонійне життя на тлі величної природи.
Спочатку Аркадією називалася одна з історичних областей Стародавньої Греції. Гірський рельєф цієї території і нечисленне населення, зайняте переважно відгінним скотарством (пастушеством) досить рано перетворило термін «Аркадія» на метафору для позначення мирного краю з незайманою природою.
Концепція Аркадії була особливо популярна в європейському мистецтві Відродження і Нового Часу. У ній злилися воєдино кілька концепцій: втраченої Золотої доби, де людям були незнайомі гординя і жадібність (антична міфологія ; Гесіод); втраченого Едему, земного раю (християнська міфологія); ідеалізація сільського життя, що входить в явне протиріччя з його фактичним станом (пастораль). У той же час, тема Аркадії могла використовуватися для ілюстрації популярної в християнстві тези про тлінність всього сущого (див. Et in Arcadia ego).
Зазвичай вважається, що Аркадія є різновидом утопії, тобто уявленням про ідеальне суспільство, однак, на відміну від власне утопічних концепцій, Аркадія зазвичай описувалася, як щось недосяжне. Концепція Аркадії також має перетин з концепцією благородного дикуна, що веде високоморальне життя на лоні природи; і, відповідно, протиставлена концепції варварства, як синонім простоти.
Історія терміна
В античній міфології
Існує точка зору, що спочатку Аркадія-це одне з Імен богині Деметри. Відповідно, Аркадіями називалися свята на її честь. За іншими даними, епонімом Аркадії є персонаж грецької міфології на ім'я Аркад.
Крім того, в грецькій міфології, область Аркадія на півострові Пелопоннес описувалася, як володіння Пана, будинок бога лісів і його дріад, німф та інших духів, що втілюють сили природи. З усіма цими духами, з точки зору грецької міфології, мирно сусідили пастухи що вели просте життя.
У III столітті до нашої ери грецький поет Феокрит створив ідеалізовані поетичні описи життя пастухів, так звані ідилії.
У Римську епоху поет Вергілій створив серію віршів « Буколіки » або «Еклоги». Спочатку він, мабуть, просто перекладав Феокрита, але потім створив абсолютно оригінальні твори, дію яких і переніс з Сицилії в ідеалізовану Аркадію. Поезія Вергілія, в якій християнські апологети безпідставно побачили християнські мотиви, зберігала свою популярність протягом усього Середньовіччя, що багато в чому і забезпечило живучість сюжету про Аркадію. У Вергілія, як і у Феокрита, одним з персонажів є Дафніс, архетип юного і прекрасного пастуха. Не виключено, що саме Вергілій вперше «поєднав» Дафніса і Аркадію. Хоча дія іншого відомого античного твору про Дафніса, роману « Дафніс і Хлоя » відбувається не в Аркадії, ці сюжети в свідомості наступних поколінь, завдяки Вергілію, тісно сплелися.
В епоху Відродження
Завдяки впливу Вергілія, у Данте в «Божественної комедії" Аркадія стала символом простоти. Європейські письменники епохи Відродження (наприклад, іспанський поет Гарсіласо де ла Вега) часто поверталися до цієї теми.
При цьому вигадана Аркадія іноді поміщалася авторами в минуле, а іноді трактувалася як місце, мешканці якого просто продовжували жити так, як жили люди в Золоту добу, в той час як всі інші народи живуть менш приємним життям, тому що вони дозволили собі відійти від первісної простоти.
У 1502 році італійський поет Якопо Саннадзаро опублікував свою довгу поему (написану гекзаметром ) «Аркадія», яка закріпила сприйняття Аркадії, як втраченого ідилічного світу, про який згадують в скорботних піснях. У 1580-х роках сер Філіп Сідні поширив в списках свій пасторальний роман « Аркадія ». Хоча в варіанті за авторством Сідні Аркадія і раніше в достатку забезпечена пастухами і іншими пасторальними персонажами, головні герої цього твору - аристократи, що знаходяться в сільській місцевості. Іспанський драматург і поет Лопе де Вега опублікував в 1598 році книгу «Аркадія: проза і вірші», яка в той час стала бестселером.
У Новий час
Концепція Аркадії знайшла численні відображення в образотворчому мистецтві, (зокрема, у творчості Нікола Пуссена ). Згодом вона стала частиною більш загального жанру ідеалізованого пейзажу з античним стафажем, який залишався популярним аж до XVIII століття включно.
Термін Аркадія охоче застосовувався в топоніміці. Саме таке походження мала назва французької колонії в Америці, Акадія, в даний час входить до складу Канади.
При створенні парків навколо заміських садиб, палаців і замків (після втрати останніми оборонного значення), в них часто включалися античні мотиви (альтанка, ротонди, мальовничі руїни) які асоціювалися, в тому числі, з Аркадією. Іноді вплив міфу про Аркадію на архітектуру, наприклад, палладіанську, визнається більш широким.
Деякі парки, наприклад, Ризький або знаменитий садибний парк княгині Радзивілл в Польщі отримали назву Аркадія.
Термін Аркадія протягом декількох століть нерідко використовувався в якості зрозумілої для освічених сучасників метафори в літературі будь-якого жанру і на будь-який сюжет.
У XIX столітті багато художників як і раніше зверталися до зображення Аркадії, але їх картини змінилися під впливом нових знань істориків про зовнішність і одязі людей античності, і тому часто мало відрізнялися від робіт на античний історичний сюжет. В інших випадках, Аркадійський фон і сюжет служив для вираження тих чи інших естетичних поглядів художника.
У XX і XXI столітті термін Аркадія продовжує регулярно використовуватися в масовій культурі (фільмах, серіалах, комп'ютерних іграх) у вигляді відсилань або в якості позначення тих чи інших локацій, найчастіше, в переосмисленому або прямо іронічному ключі.
Поширене ім'я Аркадій означає «Аркадієць», «житель Аркадії», пастух.
Див. також
Література (німецькою мовою)
- Reinhard Brandt: Arkadien in Kunst, Philosophie und Dichtung. Rombach, Freiburg i. Br. 2005, .
- Wunschbild eines neuen Arkadien. Ruhm und Nachruhm Palladios. In: Joachim Fest (Hrsg.): Aufgehobene Vergangenheit. Stuttgart 1981, S. 194–207.
- Berthold Heinecke, Michael Niedermeier (Hrsg.): Der Traum von Arkadien 1. Beiträge zur Tagung in Hundisburg vom 16. bis 18. September 2005. .
- Berthold Heinecke, Harald Blanke (Hrsg.): Revolution in Arkadien. Beiträge zur Tagung in Hundisburg vom 19. und 20. Oktober 2006. Hundisburg 2007, .
- Berthold Heinecke, Harald Blanke (Hrsg.): Arkadien und Europa. Beiträge zur Tagung in Hundisburg vom 27. bis 29. April 2007. Hundisburg 2007, .
- Petra Maisak: Arkadien: Genese und Typologie einer idyllischen Wunschwelt (= Europäische Hochschulschriften, Reihe 28, Kunstgeschichte, Band 17). Lang, Frankfurt am Main / Bern 1981, (Dissertation Universität Köln 1978, 396 Seiten).
- Barbro Santillo Frizell: Arkadien: Mythos und Wirklichkeit. Böhlau, Köln / Wien 2009, (aus dem Schwedischen übersetzt von Ylva Eriksson-Kuchenbuch).
- Johann-Karl Schmidt: Arkadien – Kritik einer Idylle. Villingen-Schwenningen 2010, .
- Winfried Wehle: Arkadien oder das Venus-Prinzip der Kultur. In: Roger Friedlein, Gerhard Poppenberg, Annett Volmer (Hrsg.): Arkadien in den romanischen Literaturen: zu Ehren von Sebastian Neumeister zum 70. Geburtstag. Heidelberg 2008, S. 41–71 (PDF; 481 kB).
- Winfried Wehle: Menschwerdung in Arkadien: die Wiedergeburt der Anthropologie aus dem Geist der Kunst. In: Winfried Wehle (Hrsg.): Über die Schwierigkeiten, (s)ich zu sagen : Horizonte literarischer Subjektkonstitution. Frankfurt am Main 2001, S. 83–106 (PDF; 103 kB).
- Winfried Wehle: Wunschland Arkadien. In: Compar(a)ison. Nr. 2, 1993, S. 19–35 (PDF).
- Winfried Wehle: Arkadien – eine Kunstwelt. In: W. Stempel, K. Stierle (Hrsg.): Pluralität der Welten – Aspekte der Renaissance (Romanistisches Kolloquium IV). München 1987, S. 137–166 (PDF).
Примітки
- Wunschbild eines neuen Arkadien. Ruhm und Nachruhm Palladios. In: Joachim Fest (Hrsg.): Aufgehobene Vergangenheit. Stuttgart 1981, S. 194–207.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arkadiya grec Arkadia termin sho poznachaye v yevropejskij kulturi yakijs idilichnij prostir zhiteli yakogo vedut proste garmonijne zhittya na tli velichnoyi prirodi Zhorzh Leon 1881 1940 Dafnis i Hloya Samostijnij brodyachij syuzhet zagalnim personazhem Dafnisom tisno pov yazanij z Arkadiyeyu Spochatku Arkadiyeyu nazivalasya odna z istorichnih oblastej Starodavnoyi Greciyi Girskij relyef ciyeyi teritoriyi i nechislenne naselennya zajnyate perevazhno vidginnim skotarstvom pastushestvom dosit rano peretvorilo termin Arkadiya na metaforu dlya poznachennya mirnogo krayu z nezajmanoyu prirodoyu Koncepciya Arkadiyi bula osoblivo populyarna v yevropejskomu mistectvi Vidrodzhennya i Novogo Chasu U nij zlilisya voyedino kilka koncepcij vtrachenoyi Zolotoyi dobi de lyudyam buli neznajomi gordinya i zhadibnist antichna mifologiya Gesiod vtrachenogo Edemu zemnogo rayu hristiyanska mifologiya idealizaciya silskogo zhittya sho vhodit v yavne protirichchya z jogo faktichnim stanom pastoral U toj zhe chas tema Arkadiyi mogla vikoristovuvatisya dlya ilyustraciyi populyarnoyi v hristiyanstvi tezi pro tlinnist vsogo sushogo div Et in Arcadia ego Zazvichaj vvazhayetsya sho Arkadiya ye riznovidom utopiyi tobto uyavlennyam pro idealne suspilstvo odnak na vidminu vid vlasne utopichnih koncepcij Arkadiya zazvichaj opisuvalasya yak shos nedosyazhne Koncepciya Arkadiyi takozh maye peretin z koncepciyeyu blagorodnogo dikuna sho vede visokomoralne zhittya na loni prirodi i vidpovidno protistavlena koncepciyi varvarstva yak sinonim prostoti Istoriya terminaV antichnij mifologiyi Robert Rid 1862 1929 Figuri v italijskomu sadu Kartina z arkadijskimi motivami Tomas Koul Arkadiya 1834 Fridrih Avgust fon Kaulbah 1850 1920 V Arkadiyi Mark Glejr Dafnis i Hloya Blizko 1850 Chezare Sakkadzhi 1868 1934 Haj zhive priroda 1910 Chezare Sakkadzhi Pastuh v Arkadiyi Isnuye tochka zoru sho spochatku Arkadiya ce odne z Imen bogini Demetri Vidpovidno Arkadiyami nazivalisya svyata na yiyi chest Za inshimi danimi eponimom Arkadiyi ye personazh greckoyi mifologiyi na im ya Arkad Krim togo v greckij mifologiyi oblast Arkadiya na pivostrovi Peloponnes opisuvalasya yak volodinnya Pana budinok boga lisiv i jogo driad nimf ta inshih duhiv sho vtilyuyut sili prirodi Z usima cimi duhami z tochki zoru greckoyi mifologiyi mirno susidili pastuhi sho veli proste zhittya U III stolitti do nashoyi eri greckij poet Feokrit stvoriv idealizovani poetichni opisi zhittya pastuhiv tak zvani idiliyi U Rimsku epohu poet Vergilij stvoriv seriyu virshiv Bukoliki abo Eklogi Spochatku vin mabut prosto perekladav Feokrita ale potim stvoriv absolyutno originalni tvori diyu yakih i perenis z Siciliyi v idealizovanu Arkadiyu Poeziya Vergiliya v yakij hristiyanski apologeti bezpidstavno pobachili hristiyanski motivi zberigala svoyu populyarnist protyagom usogo Serednovichchya sho bagato v chomu i zabezpechilo zhivuchist syuzhetu pro Arkadiyu U Vergiliya yak i u Feokrita odnim z personazhiv ye Dafnis arhetip yunogo i prekrasnogo pastuha Ne viklyucheno sho same Vergilij vpershe poyednav Dafnisa i Arkadiyu Hocha diya inshogo vidomogo antichnogo tvoru pro Dafnisa romanu Dafnis i Hloya vidbuvayetsya ne v Arkadiyi ci syuzheti v svidomosti nastupnih pokolin zavdyaki Vergiliyu tisno splelisya V epohu Vidrodzhennya Zavdyaki vplivu Vergiliya u Dante v Bozhestvennoyi komediyi Arkadiya stala simvolom prostoti Yevropejski pismenniki epohi Vidrodzhennya napriklad ispanskij poet Garsilaso de la Vega chasto povertalisya do ciyeyi temi Pri comu vigadana Arkadiya inodi pomishalasya avtorami v minule a inodi traktuvalasya yak misce meshkanci yakogo prosto prodovzhuvali zhiti tak yak zhili lyudi v Zolotu dobu v toj chas yak vsi inshi narodi zhivut mensh priyemnim zhittyam tomu sho voni dozvolili sobi vidijti vid pervisnoyi prostoti U 1502 roci italijskij poet Yakopo Sannadzaro opublikuvav svoyu dovgu poemu napisanu gekzametrom Arkadiya yaka zakripila sprijnyattya Arkadiyi yak vtrachenogo idilichnogo svitu pro yakij zgaduyut v skorbotnih pisnyah U 1580 h rokah ser Filip Sidni poshiriv v spiskah svij pastoralnij roman Arkadiya Hocha v varianti za avtorstvom Sidni Arkadiya i ranishe v dostatku zabezpechena pastuhami i inshimi pastoralnimi personazhami golovni geroyi cogo tvoru aristokrati sho znahodyatsya v silskij miscevosti Ispanskij dramaturg i poet Lope de Vega opublikuvav v 1598 roci knigu Arkadiya proza i virshi yaka v toj chas stala bestselerom U Novij chas Koncepciya Arkadiyi znajshla chislenni vidobrazhennya v obrazotvorchomu mistectvi zokrema u tvorchosti Nikola Pussena Zgodom vona stala chastinoyu bilsh zagalnogo zhanru idealizovanogo pejzazhu z antichnim stafazhem yakij zalishavsya populyarnim azh do XVIII stolittya vklyuchno Termin Arkadiya ohoche zastosovuvavsya v toponimici Same take pohodzhennya mala nazva francuzkoyi koloniyi v Americi Akadiya v danij chas vhodit do skladu Kanadi Pri stvorenni parkiv navkolo zamiskih sadib palaciv i zamkiv pislya vtrati ostannimi oboronnogo znachennya v nih chasto vklyuchalisya antichni motivi altanka rotondi malovnichi ruyini yaki asociyuvalisya v tomu chisli z Arkadiyeyu Inodi vpliv mifu pro Arkadiyu na arhitekturu napriklad palladiansku viznayetsya bilsh shirokim Deyaki parki napriklad Rizkij abo znamenitij sadibnij park knyagini Radzivill v Polshi otrimali nazvu Arkadiya Termin Arkadiya protyagom dekilkoh stolit neridko vikoristovuvavsya v yakosti zrozumiloyi dlya osvichenih suchasnikiv metafori v literaturi bud yakogo zhanru i na bud yakij syuzhet U XIX stolitti bagato hudozhnikiv yak i ranishe zvertalisya do zobrazhennya Arkadiyi ale yih kartini zminilisya pid vplivom novih znan istorikiv pro zovnishnist i odyazi lyudej antichnosti i tomu chasto malo vidriznyalisya vid robit na antichnij istorichnij syuzhet V inshih vipadkah Arkadijskij fon i syuzhet sluzhiv dlya virazhennya tih chi inshih estetichnih poglyadiv hudozhnika Ipolit Ptizhan 1854 1929 Pan Arkadiya U XX i XXI stolitti termin Arkadiya prodovzhuye regulyarno vikoristovuvatisya v masovij kulturi filmah serialah komp yuternih igrah u viglyadi vidsilan abo v yakosti poznachennya tih chi inshih lokacij najchastishe v pereosmislenomu abo pryamo ironichnomu klyuchi Poshirene im ya Arkadij oznachaye Arkadiyec zhitel Arkadiyi pastuh Div takozhIdiliya Pastoral Shlyahetnij Dikun Bukolika Utopiya Et in Arcadia egoLiteratura nimeckoyu movoyu Reinhard Brandt Arkadien in Kunst Philosophie und Dichtung Rombach Freiburg i Br 2005 ISBN 3 7930 9440 5 Wunschbild eines neuen Arkadien Ruhm und Nachruhm Palladios In Joachim Fest Hrsg Aufgehobene Vergangenheit Stuttgart 1981 S 194 207 Berthold Heinecke Michael Niedermeier Hrsg Der Traum von Arkadien 1 Beitrage zur Tagung in Hundisburg vom 16 bis 18 September 2005 ISBN 978 3 00 020890 4 Berthold Heinecke Harald Blanke Hrsg Revolution in Arkadien Beitrage zur Tagung in Hundisburg vom 19 und 20 Oktober 2006 Hundisburg 2007 ISBN 978 3 00 022454 6 Berthold Heinecke Harald Blanke Hrsg Arkadien und Europa Beitrage zur Tagung in Hundisburg vom 27 bis 29 April 2007 Hundisburg 2007 ISBN 978 3 00 022455 3 Petra Maisak Arkadien Genese und Typologie einer idyllischen Wunschwelt Europaische Hochschulschriften Reihe 28 Kunstgeschichte Band 17 Lang Frankfurt am Main Bern 1981 ISBN 3 8204 7053 0 Dissertation Universitat Koln 1978 396 Seiten Barbro Santillo Frizell Arkadien Mythos und Wirklichkeit Bohlau Koln Wien 2009 ISBN 978 3 412 20307 8 aus dem Schwedischen ubersetzt von Ylva Eriksson Kuchenbuch Johann Karl Schmidt Arkadien Kritik einer Idylle Villingen Schwenningen 2010 ISBN 978 3 939423 22 5 Winfried Wehle Arkadien oder das Venus Prinzip der Kultur In Roger Friedlein Gerhard Poppenberg Annett Volmer Hrsg Arkadien in den romanischen Literaturen zu Ehren von Sebastian Neumeister zum 70 Geburtstag Heidelberg 2008 S 41 71 PDF 481 kB Winfried Wehle Menschwerdung in Arkadien die Wiedergeburt der Anthropologie aus dem Geist der Kunst In Winfried Wehle Hrsg Uber die Schwierigkeiten s ich zu sagen Horizonte literarischer Subjektkonstitution Frankfurt am Main 2001 S 83 106 PDF 103 kB Winfried Wehle Wunschland Arkadien In Compar a ison Nr 2 1993 S 19 35 PDF Winfried Wehle Arkadien eine Kunstwelt In W Stempel K Stierle Hrsg Pluralitat der Welten Aspekte der Renaissance Romanistisches Kolloquium IV Munchen 1987 S 137 166 PDF PrimitkiWunschbild eines neuen Arkadien Ruhm und Nachruhm Palladios In Joachim Fest Hrsg Aufgehobene Vergangenheit Stuttgart 1981 S 194 207