Дафніс і Хлоя — один з п'яти канонічних грецьких романів, який написав Лонг.
Дафніс і Хлоя | ||||
---|---|---|---|---|
дав.-гр. Δάφνις καὶ Χλόη дав.-гр. Ποιμενικά | ||||
Форма | роман | |||
Автор | Лонг | |||
Мова | давньогрецька мова | |||
Країна | Греція | |||
У «Гутенберзі» | 55639 | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Сюжет
Дія роману відбувається на острові Лесбос (у Греції). Роман починається з того, що козопас Ламон випадково знайшов немовля, яке годувала його коза, а разом із ним - дрібні речі, "примітні знаки". Він усиновив хлопчика, назвавши його Дафнісом. За два роки сусідній пастух Дріас, зайшовши в печеру Німф у пошуках своєї вівці, побачив, як вона годує маленьку дівчинку. Він також узяв її до себе з вишиваними золотом пелюшками, вдочерив із дружиною і назвав Хлоєю. Діти повиростали і стали разом пасти кіз і овець. В їхню долю втрутився пустотливий Ерот і запалив їхні серця коханням. Але юні пастушки ще нічого не знали про це почуття, і кожен з них вважав, що захворів якоюсь тяжкою невиліковною хворобою.
Одного осіннього дня припливли на кораблі розбійники, пограбували узбережжя і забрали Дафніса. Почула Хлоя крики коханого, схопила сопілку і голосно заграла на ній. Бики почули знайомі звуки й усі разом кинулися в море, від чого корабель перекинувся і розбійники загинули, а Дафніс урятувався. Любовні муки тривали. Старий пастух Філет розповів закоханим про Ерота і його забави, додавши, що від кохання ліків немає... Незабаром сталося ще одне лихо. До їхнього берега припливли багаті юнаки з одного міста. Хтось украв у них канат, і вони прив'язали корабель виноградною лозою, яку кози погризли, а вітер і хвилі віднесли його в море. Юнаки звинуватили у всьому Дафніса, але сільський суд його виправдав.
Після ряду нападів і образ селяни і городяни замирилися. Але перед цим метімнійці пограбували узбережжя і забрали з собою Хлою. З благанням допомогти звернувся Дафніс до Німф, і тоді в справу втрутився сам бог Пан. Налякані ознаками втручання божества, моряки відпустили Хлою. Тим часом кохання юнака та дівчини посилювалося, завдаючи їм нових страждань. На допомогу Дафнісу прийшла легковажна жінка Лікеніон, давно закохана в нього, і навчила його, як потрібно діяти. Проте Дафніс не наважився спокусити Хлою. А до неї почали свататись численні женихи, та Дріас усім відмовляв.
Дафніс лише плакав і благав німф допомогти. Вони виконали прохання: він підібрав у водоростях на березі моря гаманець із 3000 драхм, якого й віддав відразу Дріасові за Хлою. Трапилося так, що до Ламона мав приїхати з перевіркою його господар Діонісофан. Усе було підготовлено до прийому гостя. Але суперник Дафніса, пастух Лампіс уночі витоптав усі квіти на грядках, аби того за це покарали. Та завдяки заступництву Астіла, сина господаря, все обійшлося. Проте над хлопцем нависла нова загроза у вигляді Астілового , розбещеного Гнатона, який закохався в Дафніса й випросив його для себе. Захищаючи юнака, Ламон розповів його історію, а збережені пізнавальні знаки довели Діонісофану, що це його син. Скориставшись цією обставиною, Лампіс захопив Хлою і повів її до свого дому. Про це дізнався Гнатон і, спокутуючи свою провину перед Дафнісом, урятував дівчину. А Дріас розповів Діонісофанові про її минуле, показав дитячі речі й попросив знайти батьків. Під час бенкету їх пізнав мітеленський багач Мегакл, який виявився батьком Хлої. Роман закінчився весіллям Дафніса і Хлої, які так і залишилися жити в селі, серед чудової природи.
У романі фігурують німфи, ероти тощо. Увага автора зосереджена не на зовнішніх подіях, а на зображенні почуття. З епізодів цікаве в 2-ій книзі оповідання про сільські розваги, що дає нам уявлення про античну народну пантоміму і про її виконання. Від пізніших європейських «пасторалей» XVII—XVIII ст. грецька повість відрізняється гострим відчуттям природи і низкою деталей, підказаних спостереженням живої дійсності.
Стилістика
Стиль роману породжений психологією деяких вищих прошарків рабовласницького класу, які у своїй пересиченості міською цивілізацією мріяли про ідилічну любов і життя на лоні природи; остання усвідомлювалася лише як красива декорація, позбавлена брутальності і вульгарності. У романі Лонга буколічний жанр майже зовсім витісняє звичайний авантюрний елемент грецького роману.
Від самого початку впадає у вічі, що крім двох головних героїв-пастушків у романі присутній і третій, не менш важливий, який визначає все подальше їхнє життя. Цим героєм стає природа, не схожа в різні пори року, але завжди прекрасна й щедра. Щоправда, її описи несуть на собі ознаки певної манірності, властивої художній прозі тієї доби, а деякі епізоди сприймаються як малоймовірні.
Подібно до гомерових поем, роман Лонга розвивається у двох планах. Перший присвячений життю селян, другий - сільським божествам, які від народження Дафніса і Хлої піклуються про них, оберігаючи від життєвих неприємностей і в разі потреби їм допомагають. Автор не показує життя, "побуту" богів, їхніх розмов, як це робив Гомер. Божества Лонга відповідають сюжету. Це заступники села й сільської природи Німфи і бог Пан, зображення яких стояли на околицях селищ, біля печер і джерел.
Якщо місце дії визначено досить точно - це острів Лесбос (мабуть, данина Лонга його захопленню Сапфо), то саму дію можна віднести до будь-якого періоду розвинутого рабовласницького суспільства. Пастуша ідилія Лонга порушується лише тоді, коли у свої права вступає реальність. Дія роману розгортається у двох паралельних напрямках: життя й переживання Дафніса - Хлої.
Вже античні дослідники відзначили надзвичайну чистоту, ясність і прозорість мови Лонга, що цілком відповідала нехитрому життю пастухів серед незайманої природи. Речення в нього короткі, чіткі, але побудовані, відповідно до правил ритмічної прози риторів. Часто його речення членуються на три короткі фрази, співзвучні ліричному складові.
Значення і вплив
В історії пасторалі роман Лонга займає значне місце. Його читали і любили вже у Візантії. Особливою популярністю він користувався в XV—XVI ст. у середовищі придворної аристократії, яка захоплювалася пастораллю. За новіших часів повість Лонга викликала захоплений відгук Гете, а, починаючи з XVI ст., багато разів перекладалася всіма європейськими мовами. Західна Європа познайомилася з романом завдяки французькому перекладу Аміо (1559). Знаменитими послідовниками Лонга були Торквато Тассо (драма Амінта), (роман Поль і Віргінія) і насамперед Соломон Ґесснер.
За мотивами роману Лонга однойменний балет написав Моріс Равель.
Посилання
- Лонг. Пастуша повість про Дафніса і Хлою (уривки) - Переклад В. Державина [ 28 вересня 2009 у Wayback Machine.]
Ця стаття не містить . (липень 2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dafnis i Hloya odin z p yati kanonichnih greckih romaniv yakij napisav Long Dafnis i Hloyadav gr Dafnis kaὶ Xloh dav gr PoimenikaFormaromanAvtorLongMovadavnogrecka movaKrayina GreciyaU Gutenberzi 55639 Cej tvir u Vikishovishi Dafnis i Hloya robotiSyuzhetDiya romanu vidbuvayetsya na ostrovi Lesbos u Greciyi Roman pochinayetsya z togo sho kozopas Lamon vipadkovo znajshov nemovlya yake goduvala jogo koza a razom iz nim dribni rechi primitni znaki Vin usinoviv hlopchika nazvavshi jogo Dafnisom Za dva roki susidnij pastuh Drias zajshovshi v pecheru Nimf u poshukah svoyeyi vivci pobachiv yak vona goduye malenku divchinku Vin takozh uzyav yiyi do sebe z vishivanimi zolotom pelyushkami vdocheriv iz druzhinoyu i nazvav Hloyeyu Diti povirostali i stali razom pasti kiz i ovec V yihnyu dolyu vtrutivsya pustotlivij Erot i zapaliv yihni sercya kohannyam Ale yuni pastushki she nichogo ne znali pro ce pochuttya i kozhen z nih vvazhav sho zahvoriv yakoyus tyazhkoyu nevilikovnoyu hvoroboyu Odnogo osinnogo dnya priplivli na korabli rozbijniki pograbuvali uzberezhzhya i zabrali Dafnisa Pochula Hloya kriki kohanogo shopila sopilku i golosno zagrala na nij Biki pochuli znajomi zvuki j usi razom kinulisya v more vid chogo korabel perekinuvsya i rozbijniki zaginuli a Dafnis uryatuvavsya Lyubovni muki trivali Starij pastuh Filet rozpoviv zakohanim pro Erota i jogo zabavi dodavshi sho vid kohannya likiv nemaye Nezabarom stalosya she odne liho Do yihnogo berega priplivli bagati yunaki z odnogo mista Htos ukrav u nih kanat i voni priv yazali korabel vinogradnoyu lozoyu yaku kozi pogrizli a viter i hvili vidnesli jogo v more Yunaki zvinuvatili u vsomu Dafnisa ale silskij sud jogo vipravdav Pislya ryadu napadiv i obraz selyani i gorodyani zamirilisya Ale pered cim metimnijci pograbuvali uzberezhzhya i zabrali z soboyu Hloyu Z blagannyam dopomogti zvernuvsya Dafnis do Nimf i todi v spravu vtrutivsya sam bog Pan Nalyakani oznakami vtruchannya bozhestva moryaki vidpustili Hloyu Tim chasom kohannya yunaka ta divchini posilyuvalosya zavdayuchi yim novih strazhdan Na dopomogu Dafnisu prijshla legkovazhna zhinka Likenion davno zakohana v nogo i navchila jogo yak potribno diyati Prote Dafnis ne navazhivsya spokusiti Hloyu A do neyi pochali svatatis chislenni zhenihi ta Drias usim vidmovlyav Dafnis lishe plakav i blagav nimf dopomogti Voni vikonali prohannya vin pidibrav u vodorostyah na berezi morya gamanec iz 3000 drahm yakogo j viddav vidrazu Driasovi za Hloyu Trapilosya tak sho do Lamona mav priyihati z perevirkoyu jogo gospodar Dionisofan Use bulo pidgotovleno do prijomu gostya Ale supernik Dafnisa pastuh Lampis unochi vitoptav usi kviti na gryadkah abi togo za ce pokarali Ta zavdyaki zastupnictvu Astila sina gospodarya vse obijshlosya Prote nad hlopcem navisla nova zagroza u viglyadi Astilovogo rozbeshenogo Gnatona yakij zakohavsya v Dafnisa j viprosiv jogo dlya sebe Zahishayuchi yunaka Lamon rozpoviv jogo istoriyu a zberezheni piznavalni znaki doveli Dionisofanu sho ce jogo sin Skoristavshis ciyeyu obstavinoyu Lampis zahopiv Hloyu i poviv yiyi do svogo domu Pro ce diznavsya Gnaton i spokutuyuchi svoyu provinu pered Dafnisom uryatuvav divchinu A Drias rozpoviv Dionisofanovi pro yiyi minule pokazav dityachi rechi j poprosiv znajti batkiv Pid chas benketu yih piznav mitelenskij bagach Megakl yakij viyavivsya batkom Hloyi Roman zakinchivsya vesillyam Dafnisa i Hloyi yaki tak i zalishilisya zhiti v seli sered chudovoyi prirodi U romani figuruyut nimfi eroti tosho Uvaga avtora zoseredzhena ne na zovnishnih podiyah a na zobrazhenni pochuttya Z epizodiv cikave v 2 ij knizi opovidannya pro silski rozvagi sho daye nam uyavlennya pro antichnu narodnu pantomimu i pro yiyi vikonannya Vid piznishih yevropejskih pastoralej XVII XVIII st grecka povist vidriznyayetsya gostrim vidchuttyam prirodi i nizkoyu detalej pidkazanih sposterezhennyam zhivoyi dijsnosti StilistikaDafnis i Hloya Louise Marie Jeanne Hersent Mauduit Stil romanu porodzhenij psihologiyeyu deyakih vishih prosharkiv rabovlasnickogo klasu yaki u svoyij peresichenosti miskoyu civilizaciyeyu mriyali pro idilichnu lyubov i zhittya na loni prirodi ostannya usvidomlyuvalasya lishe yak krasiva dekoraciya pozbavlena brutalnosti i vulgarnosti U romani Longa bukolichnij zhanr majzhe zovsim vitisnyaye zvichajnij avantyurnij element greckogo romanu Vid samogo pochatku vpadaye u vichi sho krim dvoh golovnih geroyiv pastushkiv u romani prisutnij i tretij ne mensh vazhlivij yakij viznachaye vse podalshe yihnye zhittya Cim geroyem staye priroda ne shozha v rizni pori roku ale zavzhdi prekrasna j shedra Shopravda yiyi opisi nesut na sobi oznaki pevnoyi manirnosti vlastivoyi hudozhnij prozi tiyeyi dobi a deyaki epizodi sprijmayutsya yak malojmovirni Podibno do gomerovih poem roman Longa rozvivayetsya u dvoh planah Pershij prisvyachenij zhittyu selyan drugij silskim bozhestvam yaki vid narodzhennya Dafnisa i Hloyi pikluyutsya pro nih oberigayuchi vid zhittyevih nepriyemnostej i v razi potrebi yim dopomagayut Avtor ne pokazuye zhittya pobutu bogiv yihnih rozmov yak ce robiv Gomer Bozhestva Longa vidpovidayut syuzhetu Ce zastupniki sela j silskoyi prirodi Nimfi i bog Pan zobrazhennya yakih stoyali na okolicyah selish bilya pecher i dzherel Yaksho misce diyi viznacheno dosit tochno ce ostriv Lesbos mabut danina Longa jogo zahoplennyu Sapfo to samu diyu mozhna vidnesti do bud yakogo periodu rozvinutogo rabovlasnickogo suspilstva Pastusha idiliya Longa porushuyetsya lishe todi koli u svoyi prava vstupaye realnist Diya romanu rozgortayetsya u dvoh paralelnih napryamkah zhittya j perezhivannya Dafnisa Hloyi Vzhe antichni doslidniki vidznachili nadzvichajnu chistotu yasnist i prozorist movi Longa sho cilkom vidpovidala nehitromu zhittyu pastuhiv sered nezajmanoyi prirodi Rechennya v nogo korotki chitki ale pobudovani vidpovidno do pravil ritmichnoyi prozi ritoriv Chasto jogo rechennya chlenuyutsya na tri korotki frazi spivzvuchni lirichnomu skladovi Znachennya i vplivV istoriyi pastorali roman Longa zajmaye znachne misce Jogo chitali i lyubili vzhe u Vizantiyi Osoblivoyu populyarnistyu vin koristuvavsya v XV XVI st u seredovishi pridvornoyi aristokratiyi yaka zahoplyuvalasya pastorallyu Za novishih chasiv povist Longa viklikala zahoplenij vidguk Gete a pochinayuchi z XVI st bagato raziv perekladalasya vsima yevropejskimi movami Zahidna Yevropa poznajomilasya z romanom zavdyaki francuzkomu perekladu Amio 1559 Znamenitimi poslidovnikami Longa buli Torkvato Tasso drama Aminta roman Pol i Virginiya i nasampered Solomon Gessner Za motivami romanu Longa odnojmennij balet napisav Moris Ravel PosilannyaLong Pastusha povist pro Dafnisa i Hloyu urivki Pereklad V Derzhavina 28 veresnya 2009 u Wayback Machine Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2020