Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перська затока перс خليج فارس Xalij e Fârs араб الخليج الفارسي al Khalīj al farsi затока між Іраном застаріла назва Перс

Арабські держави Перської затоки

Арабські держави Перської затоки

Перська затока (перс. خليج فارس‎ — Xalij-e Fârs, араб. الخليج الفارسي‎ — al-Khalīj al-farsi) — затока між Іраном (застаріла назва — Персія) та Аравійським півостровом. Сполучена Ормузькою протокою з Оманською затокою, Аравійським морем та Індійським океаном.

Перська затока
перс. خلیج فارس‎
image
Супутниковий знімок Перської затоки
26°00′ пн. ш. 52°00′ сх. д. / 26.000° пн. ш. 52.000° сх. д. / 26.000; 52.000Координати: 26°00′ пн. ш. 52°00′ сх. д. / 26.000° пн. ш. 52.000° сх. д. / 26.000; 52.000
Частина відІндійський океан
МореОманська затока → Аравійське море → Індійський океан
Прибережні країниimage Іран
image Оман
image ОАЕ
image Саудівська Аравія
image Катар
image Бахрейн
image Кувейт
image Ірак
Довжина989 км
Ширина55 - 340 км
Площа241 000
Середня глибина50 м
Максимальна глибина102 м
Вливаються
  • Шатт-ель-Араб
    • Міста та поселенняЕль-Кувейт, Ель-Джубайль, Манама, Доха, Абу-Дабі, Дубай, Бушир
    ідентифікатори і посилання
    P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic4266
    GeoNames235616
    У проєкті OpenStreetMapr9326283  ·R
    image
    image
    Перська затока
    Перська затока (Земля)
    image Перська затока у Вікісховищі

    Прибережні країни Перської затоки

    1. Іран
    2. Оман
    3. Об'єднані Арабські Емірати
    4. Саудівська Аравія
    5. Катар
    6. Бахрейн
    7. Кувейт
    8. Ірак

    Геополітичне значення

    image
    Арабські країни Перської Затоки, позначено червоним

    Регіон Перської затоки має важливе геополітичне значення завдячуючи багатим покладам нафти. Також були знайдені великі поклади природного газу, тому Катар та Іран ділять по медіані велетенську територію видобутку. Використовуючи цей газ, Катар досяг значного розвитку індустрії виробництва зрідженого природного газу та нафтохімічної галузі. Багаті на нафту країни (окрім Іраку), які мають берегову лінію вздовж Перської затоки, називають арабськими країнами Перської Затоки. Іракський вихід до Перської затоки є вузьким (58 км) і легко блокується болотистими субстанціями дельти річки Арванд (або Шатт-ель-Араб), яка утворюється при злитті річок Тигр та Євфрат. Іран не є арабською державою, тож його теж не мають на увазі, коли говорять про арабські країни Перської Затоки. Ці країни також утворюють так звану Раду співробітництва арабських країн Перської затоки (Іран та Ірак до неї не входять).

    Назва

    Докладніше: Суперечка про назву Перської затоки

    На цей час всі арабські країни називають Перську затоку «Арабською затокою». Проте, ця назва майже не використовується неарабськими країнами і не визнана Організацією Об'єднаних націй.

    З серпня 1990 по лютий 1991 року у Перській затоці відбувся збройний конфлікт між Іраком та коаліцією збройних сил на чолі з США та за згодою ООН з метою звільнення Кувейту від анексії Іраку. Цей конфлікт відомий як «війна в Перській затоці», «війна в затоці», «перша війна в районі Перської затоки» (розрізняючи поточну війну в Іраку), «друга війна в районі Перської затоки» (розрізняючи Ірано-Іракський конфлікт 1980—1988 рр.).

    image
    Мапа Перської затоки
    image
    Захід сонця над затокою

    Географія

    Перська затока — це мілководне внутрішнє море, що має площу 241 тис. км², довжину 989 км та головним чином розділяє Іран та Саудівську Аравію. Найвужче місце затоки (56 км) знаходиться в районі Ормузької протоки. Середня глибина затоки становить 50 м, найбільша — 102 м.

    Острови: Бахрейнські острови, Бубіян, Кешм, Хенг, , Ормуз, Кіш, Файлака, Харк, Абу-Алі, Лаван, Хендерабі, Фарор, Сіррі, Абу-Муса, Сір-Абу-Нуайдр, Сір-Бані-Яс, Дальма та інші. Біля узбережжя емірату Дубай штучно створені архіпелагі Пальма Джебель Алі, Пальма Джумейра і Пальма Дейра.

    Найбільші міста: Ель-Кувейт (Кувейт), Ед-Даммам, Ель-Хубар, Джубаїль (Саудівська Аравія), Манама (Бахрейн), Доха (Катар), Дубай, Абу-Дабі (Об'єднані Арабські Емірати), Бушир (Іран).

    Міжнародна гідрографічна організація визначає південну межу Перської затоки як «північно-західну межу Оманської затоки». Ця межа визначається як «лінія, що з'єднує Ras Limah (25° 57'N) на узбережжі Аравійського півострова і Ras Kuh (25° 48'N) на узбережжі Ірану (Персії)». Таким чином Ормузька протока входить до складу Перської затоки.

    Головними джерелами високоякісних натуральних перлів є мілини Перської затоки біля берегів Катару і Манарської затоки в Індійському океані.

    Гідрографія

    Затока неглибока, глибина понад 90 метрів зустрічається рідко, переважно на вході в затоку і в окремих місцях на її південному сході. Затока помітно асиметрична за профілем, більш глибоководна частина простяглася вздовж іранського узбережжя, а широка мілководна смуга (з глибиною переважно менше ніж 35 метрів) простягнулася вздовж узбережжя Аравії. В Перську затоку впадають річки Шатт-ель-Араб, Манд, Мехран та інші.

    Клімат

    Уся акваторія затоки лежить в тропічному кліматичному поясі. Увесь рік над нею панують тропічні повітряні маси. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони.

    Біологія

    Акваторія затоки утворює окремий морський екорегіон Перської затоки західної індо-тихоокеанської зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до тропічної зони.

    Галерея

    Див. також

    Примітки

    1. (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 6 лютого 2010.
    2. Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач  — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
    3. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
    4. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
    5. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

    Посилання

    • Перська затока (англ.) [ 18 квітня 2019 у Wayback Machine.]
    • Регіон Перської затоки (англ.) [ 14 серпня 2012 у Wayback Machine.]
    • Encyclopedia Britannica — Persian Gulf (Persian Gulf) [ 2 липня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
    • Большой атлас мира, издание четвёртое, The Reader's Digest World Atlas, 2007, , стр. 137 (рос.)

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Perska zatoka pers خليج فارس Xalij e Fars arab الخليج الفارسي al Khalij al farsi zatoka mizh Iranom zastarila nazva Persiya ta Aravijskim pivostrovom Spoluchena Ormuzkoyu protokoyu z Omanskoyu zatokoyu Aravijskim morem ta Indijskim okeanom Perska zatokapers خلیج فارس Suputnikovij znimok Perskoyi zatoki26 00 pn sh 52 00 sh d 26 000 pn sh 52 000 sh d 26 000 52 000 Koordinati 26 00 pn sh 52 00 sh d 26 000 pn sh 52 000 sh d 26 000 52 000Chastina vidIndijskij okeanMoreOmanska zatoka Aravijske more Indijskij okeanPriberezhni krayini Iran Oman OAE Saudivska Araviya Katar Bahrejn Kuvejt IrakDovzhina989 kmShirina55 340 kmPlosha241 000Serednya glibina50 mMaksimalna glibina102 mVlivayutsyaShatt el ArabMista ta poselennyaEl Kuvejt El Dzhubajl Manama Doha Abu Dabi Dubaj Bushiridentifikatori i posilannyaP3006 identifikator Marine Regions Geographic4266GeoNames235616U proyekti OpenStreetMapr9326283 RPerska zatokaPerska zatoka Zemlya Perska zatoka u VikishovishiPriberezhni krayini Perskoyi zatokiIran Oman Ob yednani Arabski Emirati Saudivska Araviya Katar Bahrejn Kuvejt IrakGeopolitichne znachennyaArabski krayini Perskoyi Zatoki poznacheno chervonim Region Perskoyi zatoki maye vazhlive geopolitichne znachennya zavdyachuyuchi bagatim pokladam nafti Takozh buli znajdeni veliki pokladi prirodnogo gazu tomu Katar ta Iran dilyat po mediani veletensku teritoriyu vidobutku Vikoristovuyuchi cej gaz Katar dosyag znachnogo rozvitku industriyi virobnictva zridzhenogo prirodnogo gazu ta naftohimichnoyi galuzi Bagati na naftu krayini okrim Iraku yaki mayut beregovu liniyu vzdovzh Perskoyi zatoki nazivayut arabskimi krayinami Perskoyi Zatoki Irakskij vihid do Perskoyi zatoki ye vuzkim 58 km i legko blokuyetsya bolotistimi substanciyami delti richki Arvand abo Shatt el Arab yaka utvoryuyetsya pri zlitti richok Tigr ta Yevfrat Iran ne ye arabskoyu derzhavoyu tozh jogo tezh ne mayut na uvazi koli govoryat pro arabski krayini Perskoyi Zatoki Ci krayini takozh utvoryuyut tak zvanu Radu spivrobitnictva arabskih krayin Perskoyi zatoki Iran ta Irak do neyi ne vhodyat NazvaDokladnishe Superechka pro nazvu Perskoyi zatoki Na cej chas vsi arabski krayini nazivayut Persku zatoku Arabskoyu zatokoyu Prote cya nazva majzhe ne vikoristovuyetsya nearabskimi krayinami i ne viznana Organizaciyeyu Ob yednanih nacij Z serpnya 1990 po lyutij 1991 roku u Perskij zatoci vidbuvsya zbrojnij konflikt mizh Irakom ta koaliciyeyu zbrojnih sil na choli z SShA ta za zgodoyu OON z metoyu zvilnennya Kuvejtu vid aneksiyi Iraku Cej konflikt vidomij yak vijna v Perskij zatoci vijna v zatoci persha vijna v rajoni Perskoyi zatoki rozriznyayuchi potochnu vijnu v Iraku druga vijna v rajoni Perskoyi zatoki rozriznyayuchi Irano Irakskij konflikt 1980 1988 rr Mapa Perskoyi zatokiZahid soncya nad zatokoyuGeografiyaPerska zatoka ce milkovodne vnutrishnye more sho maye ploshu 241 tis km dovzhinu 989 km ta golovnim chinom rozdilyaye Iran ta Saudivsku Araviyu Najvuzhche misce zatoki 56 km znahoditsya v rajoni Ormuzkoyi protoki Serednya glibina zatoki stanovit 50 m najbilsha 102 m Ostrovi Bahrejnski ostrovi Bubiyan Keshm Heng Ormuz Kish Fajlaka Hark Abu Ali Lavan Henderabi Faror Sirri Abu Musa Sir Abu Nuajdr Sir Bani Yas Dalma ta inshi Bilya uzberezhzhya emiratu Dubaj shtuchno stvoreni arhipelagi Palma Dzhebel Ali Palma Dzhumejra i Palma Dejra Najbilshi mista El Kuvejt Kuvejt Ed Dammam El Hubar Dzhubayil Saudivska Araviya Manama Bahrejn Doha Katar Dubaj Abu Dabi Ob yednani Arabski Emirati Bushir Iran Mizhnarodna gidrografichna organizaciya viznachaye pivdennu mezhu Perskoyi zatoki yak pivnichno zahidnu mezhu Omanskoyi zatoki Cya mezha viznachayetsya yak liniya sho z yednuye Ras Limah 25 57 N na uzberezhzhi Aravijskogo pivostrova i Ras Kuh 25 48 N na uzberezhzhi Iranu Persiyi Takim chinom Ormuzka protoka vhodit do skladu Perskoyi zatoki Golovnimi dzherelami visokoyakisnih naturalnih perliv ye milini Perskoyi zatoki bilya beregiv Kataru i Manarskoyi zatoki v Indijskomu okeani GidrografiyaZatoka negliboka glibina ponad 90 metriv zustrichayetsya ridko perevazhno na vhodi v zatoku i v okremih miscyah na yiyi pivdennomu shodi Zatoka pomitno asimetrichna za profilem bilsh glibokovodna chastina prostyaglasya vzdovzh iranskogo uzberezhzhya a shiroka milkovodna smuga z glibinoyu perevazhno menshe nizh 35 metriv prostyagnulasya vzdovzh uzberezhzhya Araviyi V Persku zatoku vpadayut richki Shatt el Arab Mand Mehran ta inshi KlimatUsya akvatoriya zatoki lezhit v tropichnomu klimatichnomu poyasi Uves rik nad neyu panuyut tropichni povitryani masi Ce zharka posushliva zona z velikimi dobovimi amplitudami temperaturi povitrya Sezonnij hid temperaturi povitrya chitko vidstezhuyetsya Perevazhayut pasatni vitri U teplij sezon utvoryuyutsya tropichni cikloni BiologiyaAkvatoriya zatoki utvoryuye okremij morskij ekoregion Perskoyi zatoki zahidnoyi indo tihookeanskoyi zoogeografichnoyi provinciyi U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m nalezhit do tropichnoyi zoni GalereyaNaftovij terminal na ostrovi Hark Port u Dzhebel Ali Dubaj Prichal u Manami Bahrejn Port Abu Dabi Doha Zahid soncya nad mistom Doha Ostriv Keshm Plyazh na ostrovi Kish Ostriv Sirri Ostriv Ormuz Ostriv FajlakaDiv takozhKuvejt zatoka Velikij TombPrimitki PDF International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 6 lyutogo 2010 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 PosilannyaPerska zatoka angl 18 kvitnya 2019 u Wayback Machine Region Perskoyi zatoki angl 14 serpnya 2012 u Wayback Machine Encyclopedia Britannica Persian Gulf Persian Gulf 2 lipnya 2016 u Wayback Machine angl Bolshoj atlas mira izdanie chetvyortoe The Reader s Digest World Atlas 2007 ISBN 978 5 89355 169 3 str 137 ros

    Дата публікації:
    Топ