Файлака (араб. فيلكا) — острів на північно-заході Перської затоки. Територія Кувейту (провінція Ель-Асіма). Площа 43 км².
Файлака | ||||
---|---|---|---|---|
араб. فيلكا | ||||
Карта | ||||
Розташування острова на карті Кувейту | ||||
Географія | ||||
29°26′ пн. ш. 48°20′ сх. д. / 29.433° пн. ш. 48.333° сх. д. | ||||
Місцерозташування | Перська затока, Індійський океан | |||
Акваторія | Перська затока | |||
Площа | 43 км² | |||
Довжина | 13,8 км | |||
Ширина | 5 км | |||
Найвища точка | 10 м | |||
Країна | ||||
Кувейт | ||||
(Адм. одиниця) | d | |||
Населення | 5832 осіб | |||
Файлака Файлака (Кувейт) | ||||
Файлака у Вікісховищі |
Географія
Розташований в 20 км від материка, біля входу в затоку Кувейт. Довжина до 14 км, ширина до 6 км. Рельєф рівнинний.
Історія
Перші сліди проживання людини на острові відносяться до кам'яної доби. У III тис. до н. е. на острові знаходилися поселення цивілізації Дільмун (Бахрейн).
У IV столітті до н. е.., під час завойовницьких походів Олександра Македонського, греки колонізували острів, зробивши його форпостом імперії в Перській затоці. Побудоване місто Ікарос, названий так по назві острова Ікарія в Егейському морі, на честь міфологічного Ікара. На острові греки проживали протягом двох століть.
В VII—VIII століттях острів був безлюдний.
Французькими археологами на острові були виявлені залишки храму Артеміди, старовинні монети та печатки. У липні 2007 року Кувейт і Греція домовилися про продовження розкопок на острові.
До вторгнення в 1990 році Іраку в Кувейт на острові проживало 2 тис. осіб. Населений пункт Ез-Заур розташовувався в північно-західній частині острова. У 1990-1991 роках населення з острова вигнано на материк іракською владою, острів використовувався іракськими військовими як полігон.
Після закінчення Війни в Перській затоці острів розміновано, але продовжував використовуватися для військових потреб, на ньому з'явилася американська військова база.
Населення
Зараз на острові проживають нечисленні мешканці, які повернулися після закінчення війни.
Відпочинок
Після Війни острів став популярним місцем відпочинку для жителів Ель-Кувейту, які переправляються на нього на поромі. Серед видів відпочинку: риболовля, катання на човнах, плавання, вітрильний спорт та інші водні види спорту.
Пам'ятки
- Античні храми Ікарос і Азук.
- Руїни португальського (XVIII століття) і британського (після XVIII століття) фортів.
Примітки
- Alexander's Gulf outpost uncovered [ 2 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Туристичний сайт про острів heritagevillagefailaka.com [ 2 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fajlaka arab فيلكا ostriv na pivnichno zahodi Perskoyi zatoki Teritoriya Kuvejtu provinciya El Asima Plosha 43 km Fajlakaarab فيلكا Karta Roztashuvannya ostrova na karti KuvejtuRoztashuvannya ostrova na karti KuvejtuGeografiya29 26 pn sh 48 20 sh d 29 433 pn sh 48 333 sh d 29 433 48 333MisceroztashuvannyaPerska zatoka Indijskij okeanAkvatoriyaPerska zatokaPlosha43 km Dovzhina13 8 kmShirina5 kmNajvisha tochka10 mKrayina KuvejtAdm odinicyadNaselennya5832 osibFajlakaFajlaka Kuvejt Fajlaka u VikishovishiGeografiyaRoztashovanij v 20 km vid materika bilya vhodu v zatoku Kuvejt Dovzhina do 14 km shirina do 6 km Relyef rivninnij IstoriyaStarodavni moneti sho viyavleni na ostrovi Fajlaka Pershi slidi prozhivannya lyudini na ostrovi vidnosyatsya do kam yanoyi dobi U III tis do n e na ostrovi znahodilisya poselennya civilizaciyi Dilmun Bahrejn U IV stolitti do n e pid chas zavojovnickih pohodiv Oleksandra Makedonskogo greki kolonizuvali ostriv zrobivshi jogo forpostom imperiyi v Perskij zatoci Pobudovane misto Ikaros nazvanij tak po nazvi ostrova Ikariya v Egejskomu mori na chest mifologichnogo Ikara Na ostrovi greki prozhivali protyagom dvoh stolit V VII VIII stolittyah ostriv buv bezlyudnij Francuzkimi arheologami na ostrovi buli viyavleni zalishki hramu Artemidi starovinni moneti ta pechatki U lipni 2007 roku Kuvejt i Greciya domovilisya pro prodovzhennya rozkopok na ostrovi Do vtorgnennya v 1990 roci Iraku v Kuvejt na ostrovi prozhivalo 2 tis osib Naselenij punkt Ez Zaur roztashovuvavsya v pivnichno zahidnij chastini ostrova U 1990 1991 rokah naselennya z ostrova vignano na materik irakskoyu vladoyu ostriv vikoristovuvavsya irakskimi vijskovimi yak poligon Pislya zakinchennya Vijni v Perskij zatoci ostriv rozminovano ale prodovzhuvav vikoristovuvatisya dlya vijskovih potreb na nomu z yavilasya amerikanska vijskova baza NaselennyaZaraz na ostrovi prozhivayut nechislenni meshkanci yaki povernulisya pislya zakinchennya vijni VidpochinokPislya Vijni ostriv stav populyarnim miscem vidpochinku dlya zhiteliv El Kuvejtu yaki perepravlyayutsya na nogo na poromi Sered vidiv vidpochinku ribolovlya katannya na chovnah plavannya vitrilnij sport ta inshi vodni vidi sportu Pam yatkiAntichni hrami Ikaros i Azuk Ruyini portugalskogo XVIII stolittya i britanskogo pislya XVIII stolittya fortiv PrimitkiAlexander s Gulf outpost uncovered 2 sichnya 2016 u Wayback Machine angl PosilannyaTuristichnij sajt pro ostriv heritagevillagefailaka com 2 lyutogo 2018 u Wayback Machine angl