Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анто́ні Ла́нге (пол. Antoni Lange; 28 квітня 1862, Варшава — 17 березня 1929, Варшава) — польський поет, перекладач, філософ-містик, поліглот, літературний критик, драматург, письменник i лівий публіцист єврейського походження. Належить до першого покоління поетів Молодої Польщі. Також редактор варшавського тижневика «Życia». Був першим в Польщі перекладачем поезії Едгара Аллана По і Шарля Бодлера.
| Антоні Ланге | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Antoni Lange | ||||
 Портрет Антоні Ланге у виконанні Станіслава Виспянського. 1899 | ||||
| Псевдонім | Napierski і Antoni Wrzesień | |||
| Народився | 28 квітня 1862 Варшава | |||
| Помер | 17 березня 1929 (66 років) Варшава | |||
| Поховання | Повонзківський цвинтар | |||
| Громадянство |  Польща | |||
| Діяльність | письменник, поет | |||
| Сфера роботи | художня література[d] | |||
| Мова творів | польська | |||
| Напрямок | література | |||
| Конфесія | буддизм | |||
| Родичі | Болєслав Лєсьмян | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Антоні Ланге у Вікісховищі | ||||
Спочатку автор патріотичної лірики в дусі позитивізму. Згодом представник декадансу і парнасу в Польщі, провісник науково-фантастичної літератури. Популяризатор культури Далекого i Близького Сходу, дослідник польського романтизму, знавець французької літератури. Палкий прихильник еволюціонізму.
Як філософ займався космологічними питаннями з основою в буддизмі, критикою історіософії та філософії культури.
Був дядьком Болеслава Лесьмяна.
Життєпис
Народився 28 квітня 1862 року у Варшаві. Походить з єврейської родини з тривалими патріотичними традиціями. Був сином Генрика вел Хаіма, учасника Листопадового повстання. В домі Ланге панувала атмосфера культу і пошани класики польської літератури, особливо романтичної.
Після закінчення V гімназії у Варшаві, вступив до Варшавського університету на природничий факультет. В той час захопився діяльністю радикальних і патріотичних молодіжних кіл. У 1880 році відрахований з університету, причиною стало обвинувачення в конспіраційній діяльності і очолювання демонстрацій.
Певний час утримувався завдяки роботі приватного вчителя, зазвичай, в сільській місцевості, а також публікацією віршів на соціальні і народно-визвольні теми, під псевдонімом Napierski i Antoni Wrzesień. Перейшов з юдаїзму в католицьку віру. Згодом переїхав до Парижу, щоб розпочати навчання в університеті. В 1890 в столиці Франції став літературним керівником журналу Życie. Виступав на захист універсальних цінностей національної літератури, зокрема, Генрика Сенкевича. Водночас критикував тогочасну польську літературу за герметичну замкнутість на темі Батьківщини, пропагував «европезацію» польської культури із збереженням її індивідуальності.
Працював вчителем польської мови. В Парижі ознайомився з новими течіями у мистецтві, буддистською філософією, філологією східних мов та теоріями Шарко, що знайшли відображення у його прозовій творчості («Zbrodnia», «W czwartym wymiarze»). Брав участь в «четвергових обідах» Стефана Малларме. Ці зустрічі мали значний вплив на пізнішу поетичну творчість Ланде, польський поет до кінця життя вважав Малларме найвидатнішим творцем французької літератури початку XX століття. В 1924 заснував літературний журнал «Astrea», присвячений теорії польського романтизму. Після повернення до Польщі був учасником Straży Piśmiennictwa Polskiego — інституції, організованої Варшавським Товариством Письменників і Журналістів.
Творчість
Творчість Антоні Ланге була багатостороння — охоплювала понад 50 творів з майже всіх відомих на той час літературних жанрів. Окрім цього помітні світоглядні зміни поета: від соціально спрямованої творчості, через філософсько-рефлексійну лірику до естетичної. Кінцева фаза принесла повернення до анонімної старопольської лірики. Ланге був поетом трьох епох і трьох літературних тенденцій. Деб'ютував у сутінках позитивізму, публікуючи збірку патріотичних пісень «Pogrobowcom», в періоді Молодої Польщі переживав розквіт творчості, що повільно слабнув із настанням міжвоєнного двадцятиліття.
Заради заробітку Ланге писав фейлетони, літературні і філософські твори, популяризував мистецтво. Перекладав вірші з французької літератури, італійських, англійських, іспанських, шведських, німецьких, арабських і перських поетів. З-під його пера вийшли також переклади з санскриту (східних магічних книг) та антології шедеврів ассиро-вавилонської, єгипетсько-перської та індійсько-японської поезії. Написав декілька віршів французькою мовою («A Madame S...»).
Антоні Ланге вважають представником декадентизму і парнасизму, великий вплив він мав і в символізмі, імпресіонізмі, і метафізичній поезії. Поруч із Єжи Жулавскім і Владиславом Умінскім був одним із зачинателів фантастично-наукової літератури («W czwartym wymiarze», «Міранда»).
Поезія
Про Ланге згадують як про одного з перших в Польщі учнів і поширювачів школи Шарля Бодлера, хоч поетика його зрілих тестів значно відрізняється від поетики Квітів зла, схиляючись в сторону гуманістичного класицизму. Як представник парнасизму, Антоні Ланге послідовно прагнув до програмного об'єктивізму — інтелектуального холоду, зникнення слідів індивідуалізму чи найменшого емоційного проникнення поета в слова ліричного героя.
Стиль поезії Ланге коливався між спадщиною романтизму, символізмом Стефана Маларме і прагненням до досконалості в парнасизмі Шарля Леконт де Ліля. Від початку важливе місце в цій творчості займало питання недоговореності. В 1905 Ланге проголосив ідеал «поета незнаного світу», під кінець життя свідомо прагнучи до анонімності.
Окремим прикладом в творчості Ланге були селянки, написані, керуючись принципами дослівності, простоти, реалізму і народним поглядом на світ. Селянки були певним відступом від віршів Ланге в стилі «Palingenezy» чи «Sonety wedyckie», що наповнені двозначних слів, герметизму і східної символіки.
Натхненням для Ланге була філософія Нітше, теоретичні листи Морріса Метерлінга, Стефана Малларме та ідея окультного буддизму. Ланге висловив це в книзі «Studia i wrażenia» (Варшава, 1900), особливо в розділах: O sztuce, O twórczości, Tarde i Nietzsche, O poezji współczesnej. Його вважають попередником поетики Лесмана, Лехоня, Слонімського і Стаффа.
Наукова фантастика
Хоча Ланге був передусім поетом, в свідомості сучасних читачів він фігурує у ролі провісника польської науково-фантастичної літератури. Його заощадливу і точну техніку часто порівнюють із творчістю Теофіля Готьє і Огюста де Вільє де Ліль-Адана.
До найбільш відомих творів Ланге з цієї галузі належать «Міранда» (1924) — окультний роман, який є полемікою до творчості Томмаза Кампанелла, візіями ренесансних утопістів та ідеалем надлюдини. Роман опирається на тому самому сюжеті, що й написаний в той час роман Герберта Уеллса «Люди як боги».
Найвизначніше досягнення в галузі фантастики — збірка філософсько-фантастичних оповідань «В четвертому вимірі» (1912).
Бібліографія
- Borowy W., Antoni Lange jako poeta, w: Dziś i wczoraj, Warszawa 1943.
- Chmielowski P., Historia literatury polskiej, Warszawa 1900.
- Emerson R. W., Natura, Kraków 2005.
- Grzelak W., Cyganeria na «Udziałowej», Warszawa 1965.
- Hasiec J., Wokół «Mirandy» Antoniego Langego, «Przegląd Humanistyczny», 4 (1977).
- Hutnikiewicz A., Młoda Polska, Warszawa 2004.
- Jakubowski J. Z., Wstęp, w: Poezje wybrane, Warszawa 1960,
- Kurkiewicz M., Antoniego Langego peregrynacje «W czwartym wymiarze», w: Z problematyki krótkich form narracyjnych. Nowela młodopolska, red. H. Ratuszna, Toruń 2006.
- Kurkiewicz M., Problematyka temporalna w krótkich formach prozatorskich Antoniego Langego, w: Światy przedstawione. Prace z historii i teorii literatury ofiarowane Profesorowi Jerzemu Speinie, red. M. Kalinowska i in., Toruń 2006.
- Kurkiewicz M., «Racjonalizacja» ballady w «Lenorze» Antoniego Langego , w: Podanie — Legenda w tradycji ludowej i literackiej, red. M. Jakitowicz, V. Wróblewskiej, Toruń 2007.
- Kwiatkowski J., Dwudziestolecie międzywojenne, Warszawa 2001.
- Lange A., Pochodnie w mroku, Warszawa 1924.
- Lange A., Poezje I, Kraków 1985.
- Lange A., Przedmowa do wydania drugiego, w: W czwartym wymiarze, Kraków 2003.
- Lange A., Studia i wrażenia, Warszawa 1900.
- Machalski F., Orientalizm Antoniego Langego, Tarnopol 1937.
- Nietzsche F., Tak powiedział Zaratustra, Wrocław 2005.
- Nietzsche F., Z genealogii moralności, Kraków 2003.
- Niewiadomski A., W kręgu fantazji Antoniego Langego, w: Miranda i inne opowiadania, Warszawa 1987.
- Podraza-Kwiatkowska M., Literatura Młodej Polski, Warszawa 1997.
- Poradecki J., Wstęp, w: Rozmyślania i inne wiersze, Warszawa 1979.
- Prokop J., Antoni Lange, w: Literatura okresu Młodej Polski. Obraz literatury polskiej XIX i XX wieku. S. V., T. 1. Warszawa 1968.
- Słonimski A., Alfabet wspomnień, Warszawa 1989.
- Szymańska B., Antoni Lange i myśl kantowska, w: Kant. Dziedzictwo Kanta, Warszawa 1976.
- Smuszkiewicz A., Zaczarowana gra. Zarys dziejów polskiej fantastyki naukowej, Poznań 1982.
- Szymańska B., Poeta i nieznane. Poglądy filozoficzne Antoniego Langego, Wrocław 1979.
- Tomkowski J., Młoda Polska, Warszawa 2001.
- Władca czasu, oprac. J. Tuwim, Warszawa 1983.
- Wojciechowski P., Logos, byt, harmonia. Antoniego Langego czytanie kultury, Lublin 2010.
- Wydrzycka A., Między tekstami. Dramaty Antoniego Langego, w: Literatura Młodej Polski, Białystok 1998.
Посилання
- Цифрові копії творів Антоні Ланге [ 15 вересня 2021 у Wayback Machine.] в Куявсько-Поморській цифровій бібліотеці (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anto ni La nge pol Antoni Lange 28 kvitnya 1862 18620428 Varshava 17 bereznya 1929 Varshava polskij poet perekladach filosof mistik poliglot literaturnij kritik dramaturg pismennik i livij publicist yevrejskogo pohodzhennya Nalezhit do pershogo pokolinnya poetiv Molodoyi Polshi Takozh redaktor varshavskogo tizhnevika Zycia Buv pershim v Polshi perekladachem poeziyi Edgara Allana Po i Sharlya Bodlera Antoni Langepol Antoni LangePortret Antoni Lange u vikonanni Stanislava Vispyanskogo 1899PsevdonimNapierski i Antoni WrzesienNarodivsya28 kvitnya 1862 1862 04 28 VarshavaPomer17 bereznya 1929 1929 03 17 66 rokiv VarshavaPohovannyaPovonzkivskij cvintarGromadyanstvo PolshaDiyalnistpismennik poetSfera robotihudozhnya literatura d Mova tvorivpolskaNapryamokliteraturaKonfesiyabuddizmRodichiBolyeslav LyesmyanAvtograf Antoni Lange u Vikishovishi Spochatku avtor patriotichnoyi liriki v dusi pozitivizmu Zgodom predstavnik dekadansu i parnasu v Polshi provisnik naukovo fantastichnoyi literaturi Populyarizator kulturi Dalekogo i Blizkogo Shodu doslidnik polskogo romantizmu znavec francuzkoyi literaturi Palkij prihilnik evolyucionizmu Yak filosof zajmavsya kosmologichnimi pitannyami z osnovoyu v buddizmi kritikoyu istoriosofiyi ta filosofiyi kulturi Buv dyadkom Boleslava Lesmyana ZhittyepisNarodivsya 28 kvitnya 1862 roku u Varshavi Pohodit z yevrejskoyi rodini z trivalimi patriotichnimi tradiciyami Buv sinom Genrika vel Haima uchasnika Listopadovogo povstannya V domi Lange panuvala atmosfera kultu i poshani klasiki polskoyi literaturi osoblivo romantichnoyi Pislya zakinchennya V gimnaziyi u Varshavi vstupiv do Varshavskogo universitetu na prirodnichij fakultet V toj chas zahopivsya diyalnistyu radikalnih i patriotichnih molodizhnih kil U 1880 roci vidrahovanij z universitetu prichinoyu stalo obvinuvachennya v konspiracijnij diyalnosti i ocholyuvannya demonstracij Pevnij chas utrimuvavsya zavdyaki roboti privatnogo vchitelya zazvichaj v silskij miscevosti a takozh publikaciyeyu virshiv na socialni i narodno vizvolni temi pid psevdonimom Napierski i Antoni Wrzesien Perejshov z yudayizmu v katolicku viru Zgodom pereyihav do Parizhu shob rozpochati navchannya v universiteti V 1890 v stolici Franciyi stav literaturnim kerivnikom zhurnalu Zycie Vistupav na zahist universalnih cinnostej nacionalnoyi literaturi zokrema Genrika Senkevicha Vodnochas kritikuvav togochasnu polsku literaturu za germetichnu zamknutist na temi Batkivshini propaguvav evropezaciyu polskoyi kulturi iz zberezhennyam yiyi individualnosti Pracyuvav vchitelem polskoyi movi V Parizhi oznajomivsya z novimi techiyami u mistectvi buddistskoyu filosofiyeyu filologiyeyu shidnih mov ta teoriyami Sharko sho znajshli vidobrazhennya u jogo prozovij tvorchosti Zbrodnia W czwartym wymiarze Brav uchast v chetvergovih obidah Stefana Mallarme Ci zustrichi mali znachnij vpliv na piznishu poetichnu tvorchist Lande polskij poet do kincya zhittya vvazhav Mallarme najvidatnishim tvorcem francuzkoyi literaturi pochatku XX stolittya V 1924 zasnuvav literaturnij zhurnal Astrea prisvyachenij teoriyi polskogo romantizmu Pislya povernennya do Polshi buv uchasnikom Strazy Pismiennictwa Polskiego instituciyi organizovanoyi Varshavskim Tovaristvom Pismennikiv i Zhurnalistiv TvorchistTvorchist Antoni Lange bula bagatostoronnya ohoplyuvala ponad 50 tvoriv z majzhe vsih vidomih na toj chas literaturnih zhanriv Okrim cogo pomitni svitoglyadni zmini poeta vid socialno spryamovanoyi tvorchosti cherez filosofsko refleksijnu liriku do estetichnoyi Kinceva faza prinesla povernennya do anonimnoyi staropolskoyi liriki Lange buv poetom troh epoh i troh literaturnih tendencij Deb yutuvav u sutinkah pozitivizmu publikuyuchi zbirku patriotichnih pisen Pogrobowcom v periodi Molodoyi Polshi perezhivav rozkvit tvorchosti sho povilno slabnuv iz nastannyam mizhvoyennogo dvadcyatilittya Zaradi zarobitku Lange pisav fejletoni literaturni i filosofski tvori populyarizuvav mistectvo Perekladav virshi z francuzkoyi literaturi italijskih anglijskih ispanskih shvedskih nimeckih arabskih i perskih poetiv Z pid jogo pera vijshli takozh perekladi z sanskritu shidnih magichnih knig ta antologiyi shedevriv assiro vavilonskoyi yegipetsko perskoyi ta indijsko yaponskoyi poeziyi Napisav dekilka virshiv francuzkoyu movoyu A Madame S Antoni Lange vvazhayut predstavnikom dekadentizmu i parnasizmu velikij vpliv vin mav i v simvolizmi impresionizmi i metafizichnij poeziyi Poruch iz Yezhi Zhulavskim i Vladislavom Uminskim buv odnim iz zachinateliv fantastichno naukovoyi literaturi W czwartym wymiarze Miranda Poeziya Pro Lange zgaduyut yak pro odnogo z pershih v Polshi uchniv i poshiryuvachiv shkoli Sharlya Bodlera hoch poetika jogo zrilih testiv znachno vidriznyayetsya vid poetiki Kvitiv zla shilyayuchis v storonu gumanistichnogo klasicizmu Yak predstavnik parnasizmu Antoni Lange poslidovno pragnuv do programnogo ob yektivizmu intelektualnogo holodu zniknennya slidiv individualizmu chi najmenshogo emocijnogo proniknennya poeta v slova lirichnogo geroya Stil poeziyi Lange kolivavsya mizh spadshinoyu romantizmu simvolizmom Stefana Malarme i pragnennyam do doskonalosti v parnasizmi Sharlya Lekont de Lilya Vid pochatku vazhlive misce v cij tvorchosti zajmalo pitannya nedogovorenosti V 1905 Lange progolosiv ideal poeta neznanogo svitu pid kinec zhittya svidomo pragnuchi do anonimnosti Okremim prikladom v tvorchosti Lange buli selyanki napisani keruyuchis principami doslivnosti prostoti realizmu i narodnim poglyadom na svit Selyanki buli pevnim vidstupom vid virshiv Lange v stili Palingenezy chi Sonety wedyckie sho napovneni dvoznachnih sliv germetizmu i shidnoyi simvoliki Nathnennyam dlya Lange bula filosofiya Nitshe teoretichni listi Morrisa Meterlinga Stefana Mallarme ta ideya okultnogo buddizmu Lange visloviv ce v knizi Studia i wrazenia Varshava 1900 osoblivo v rozdilah O sztuce O tworczosci Tarde i Nietzsche O poezji wspolczesnej Jogo vvazhayut poperednikom poetiki Lesmana Lehonya Slonimskogo i Staffa Naukova fantastika Hocha Lange buv peredusim poetom v svidomosti suchasnih chitachiv vin figuruye u roli provisnika polskoyi naukovo fantastichnoyi literaturi Jogo zaoshadlivu i tochnu tehniku chasto porivnyuyut iz tvorchistyu Teofilya Gotye i Ogyusta de Vilye de Lil Adana Do najbilsh vidomih tvoriv Lange z ciyeyi galuzi nalezhat Miranda 1924 okultnij roman yakij ye polemikoyu do tvorchosti Tommaza Kampanella viziyami renesansnih utopistiv ta idealem nadlyudini Roman opirayetsya na tomu samomu syuzheti sho j napisanij v toj chas roman Gerberta Uellsa Lyudi yak bogi Najviznachnishe dosyagnennya v galuzi fantastiki zbirka filosofsko fantastichnih opovidan V chetvertomu vimiri 1912 BibliografiyaBorowy W Antoni Lange jako poeta w Dzis i wczoraj Warszawa 1943 Chmielowski P Historia literatury polskiej Warszawa 1900 Emerson R W Natura Krakow 2005 Grzelak W Cyganeria na Udzialowej Warszawa 1965 Hasiec J Wokol Mirandy Antoniego Langego Przeglad Humanistyczny 4 1977 Hutnikiewicz A Mloda Polska Warszawa 2004 Jakubowski J Z Wstep w Poezje wybrane Warszawa 1960 Kurkiewicz M Antoniego Langego peregrynacje W czwartym wymiarze w Z problematyki krotkich form narracyjnych Nowela mlodopolska red H Ratuszna Torun 2006 Kurkiewicz M Problematyka temporalna w krotkich formach prozatorskich Antoniego Langego w Swiaty przedstawione Prace z historii i teorii literatury ofiarowane Profesorowi Jerzemu Speinie red M Kalinowska i in Torun 2006 Kurkiewicz M Racjonalizacja ballady w Lenorze Antoniego Langego w Podanie Legenda w tradycji ludowej i literackiej red M Jakitowicz V Wroblewskiej Torun 2007 Kwiatkowski J Dwudziestolecie miedzywojenne Warszawa 2001 Lange A Pochodnie w mroku Warszawa 1924 Lange A Poezje I Krakow 1985 Lange A Przedmowa do wydania drugiego w W czwartym wymiarze Krakow 2003 Lange A Studia i wrazenia Warszawa 1900 Machalski F Orientalizm Antoniego Langego Tarnopol 1937 Nietzsche F Tak powiedzial Zaratustra Wroclaw 2005 Nietzsche F Z genealogii moralnosci Krakow 2003 Niewiadomski A W kregu fantazji Antoniego Langego w Miranda i inne opowiadania Warszawa 1987 Podraza Kwiatkowska M Literatura Mlodej Polski Warszawa 1997 Poradecki J Wstep w Rozmyslania i inne wiersze Warszawa 1979 Prokop J Antoni Lange w Literatura okresu Mlodej Polski Obraz literatury polskiej XIX i XX wieku S V T 1 Warszawa 1968 Slonimski A Alfabet wspomnien Warszawa 1989 Szymanska B Antoni Lange i mysl kantowska w Kant Dziedzictwo Kanta Warszawa 1976 Smuszkiewicz A Zaczarowana gra Zarys dziejow polskiej fantastyki naukowej Poznan 1982 Szymanska B Poeta i nieznane Poglady filozoficzne Antoniego Langego Wroclaw 1979 Tomkowski J Mloda Polska Warszawa 2001 Wladca czasu oprac J Tuwim Warszawa 1983 Wojciechowski P Logos byt harmonia Antoniego Langego czytanie kultury Lublin 2010 Wydrzycka A Miedzy tekstami Dramaty Antoniego Langego w Literatura Mlodej Polski Bialystok 1998 PosilannyaCifrovi kopiyi tvoriv Antoni Lange 15 veresnya 2021 u Wayback Machine v Kuyavsko Pomorskij cifrovij biblioteci pol