Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Антон Корошець словен Anton Korošec 12 травня 1872 Бисеряне 14 грудня 1940 Белград югославський політик один з лідерів к

Антон Корошець

Антон Корошець (словен. Anton Korošec; 12 травня 1872,  — 14 грудня 1940, Белград) — югославський політик, один з лідерів консервативної (Словенської народної партії), римо-католицький священник, оратор.

Антон Корошець
Anton Korošec
image
Антон Корошець
7-й прем'єр-міністр Югославії
28 липня 1928 — 7 січня 1929
МонархОлександр I Карагеоргієвич
ПопередникВелімір Вукічевич
Наступник(Петар Живкович)
Голова Національної ради Держави Словенців, Хорватів і Сербів
29 жовтня 1918 — 1 грудня 1918
ПопередникПосада заснована
НаступникПосада ліквідована
Народився12 травня 1872(1872-05-12)[1][2][3]
Бисеряне, Штирія, Австро-Угорщина
Помер14 грудня 1940(1940-12-14)[2][3] (68 років)
Белград, Королівство Югославія[4]
ПохованийЛюбляна
Відомий якполітик, письменник, богослов, католицький священник
Громадянствоimage Югославія
Alma materҐрацький університет
Політична партіяСловенська народна партія
Релігіякатолицька церква
image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Ранні роки

Народився в австро-угорському місті Бисеряне, що в ті часи належало Герцогству Штирія (нині — територія Словенії), початкову та середню освіту здобував у Птуї та Мариборі. Вивчав теологію, у 1895 був поставлений у священники. У 1905 отримав ступінь доктора теології після завершення навчання у Ґрацькому університеті. Був другом та однодумцем (Янеза Крека).

Політична кар'єра

У 1907 був обраний до Імперської Ради Австро-Угорщини від Словенської народної партії; у парламенті він як голова Югославського клубу зачитав Травневу декларацію, у якій було постановлено, що всі південні слов'яни мають бути об'єднані в одне автономне державне формування у складі Австро-Угорщини. У 1914 був на чолі словенсько-хорватського парламентського клубу. Після розпаду Австро-Угорщини Національна рада словенців, хорватів та сербів, у якій Корошець обіймав посаду президента, оголосила про створення Держави Словенців, Хорватів та Сербів 28—29 жовтня 1918. 9 листопада Корошець та Нікола Пашич узгодили в рамках Женевської декларації, що Королівство Сербія визнає рівність прав усіх його складових, утворюючи разом з ними конфедерацію. Однак вже від самого початку серби встановили жорсткий контроль, перетворивши Королівство Сербів, Хорватів та Словенців (згодом — Королівство Югославію) на унітарну державу.

У 1918-21 Корошець був віце-президентом у першому уряді Королівства Сербів, Хорватів та Словенців. Як голова Словенської народної партії співпрацював з двома урядами правого спрямування. Не дивлячись на поразку у 1920, Словенській народній партії вдалося виграти вибори в Словенії у 1924, після чого Корошець був обраний віце-президентом уряду. У 1924 та 1927 був також міністром внутрішніх справ. Корошець був проти ухвалення (Відовданської конституції) та проводив кампанію щодо ширшої автономії словенців у складі Королівства Сербів, Хорватів та Словенців до тих пір, поки Словенська народна партія не об'єдналася з сербськими радикалами, сформувавши централістський уряд та відкинувши таким чином цю ідею на другий план. Після замаху на Степана Радича у 1928, щоби забезпечити мирне співіснування етнічних груп король запропонував Корошецю очолити перший уряд Югославії без сербського прем'єр-міністра та обійняти посаду міністра внутрішніх справ, однак вже згодом, після проголошення Диктатури 6 січня, звільнив його з посади. У 1929 Корошець був міністром в уряді (Петара Живковича). Він намагався розв'язати кризу в державі демократичними методами, однак уряд був розпущений у 1930 під тиском Словенії.

Будучи в опозиції, Корошець уклав Словенську декларацію, що проголошувала створення нового міжнаціонального союзу словенців, хорватів та сербів. Ця пропозиція видалася привабливою для словенців, які проживали у Словенському Примор'ї та Каринтії, що межували з існуючою державою. У 1933 Корошець був висланий на острів Хвар. У 1935 Словенська народна партія бойкотувала парламентські вибори. Тим не менш, у цьому ж році Корошець був назначений міністром внутрішніх справ в уряді (Мілана Стоядиновича). На цій посаді Корошець пробув до 1938. У 1939 очолював уряд. Корошець сприяв укладенню (договору) між (Драгішею Цветковичем) і (Владко Мачеком) та обіймав посаду міністра освіти в їхньому уряді. В уряді Стоядиновича Корошець виступав за тісну співпрацю з нацистською Німеччиною. У якості міністра освіти в уряді Цветковича—Мачека у жовтні 1940 ввів два антисемітські закони. Перший обмежував участь євреїв в оптовій торгівлі їжею, тоді як другий обмежував чисельність студентів-євреїв у старших школах та університетах. Інші міністри висловлювалися проти цих законів, однак Корошець наполягав на тому, що провал їхнього введення може загострити відносини з Німеччиною, внаслідок чого закони були таки ухвалені.

До кінця свого життя Корошець відкрито висловлювався проти масонів, комунізму та юдаїзму. Будучи міністром внутрішніх справ в уряді Югославії, Корошець заявляв, що «всі євреї, комуністи й масони є зрадниками, конспіраторами та ворогами держави». Був організатором антикомуністичного угруповання Чатовий у бурі (словен. Straža v viharju).

Смерть

Антон Корошець помер у Белграді 14 грудня 1940 у віці 68 років.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #119081032 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. . Hrvatska enciklopedija. Leksikografski zavod Miroslav Krleža. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 9 січня 2017.
  6. Leopoldina Plut-Pregelj, Carole Rogel (2010). . The Scarecrow Press, London – Toronto – Plymouth. с. 241–242, Korošec, Anton (1872–1940). ISBN . Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017.
  7. Christian Axboe Nielsen (2014). . University of Toronto Press, Toronto - Buffalo - London. с. 219–220. ISBN . Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017.
  8. Gregor Tomc, Doroteja Lešnik (1995). Rdeče in črno. Slovensko partizanstvo in domobranstvo. Ljubljana. с. 38—39.

Джерела

  • Feliks J. Bister, Anton Korošec, državnozborski poslanec na Dunaju : življenje in delo : 1872—1918, Ljubljana, 1992.
  • Časopis za zgodovino in narodopisje 77, št. 2-3 (2006) (номери повністю присвячені Антону Корошецю).
  • Prispevki za novejšo zgodovino 31, št. 1 (1991) (містять лекції з симпозіуму, присвяченого Антону Корошецю).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Anton Koroshec sloven Anton Korosec 12 travnya 1872 Biseryane 14 grudnya 1940 Belgrad yugoslavskij politik odin z lideriv konservativnoyi Slovenskoyi narodnoyi partiyi rimo katolickij svyashennik orator Anton KoroshecAnton KorosecAnton Koroshec7 j prem yer ministr Yugoslaviyi28 lipnya 1928 7 sichnya 1929MonarhOleksandr I KarageorgiyevichPoperednikVelimir VukichevichNastupnikPetar ZhivkovichGolova Nacionalnoyi radi Derzhavi Slovenciv Horvativ i Serbiv29 zhovtnya 1918 1 grudnya 1918PoperednikPosada zasnovanaNastupnikPosada likvidovanaNarodivsya12 travnya 1872 1872 05 12 1 2 3 Biseryane Shtiriya Avstro UgorshinaPomer14 grudnya 1940 1940 12 14 2 3 68 rokiv Belgrad Korolivstvo Yugoslaviya 4 PohovanijLyublyanaVidomij yakpolitik pismennik bogoslov katolickij svyashennikGromadyanstvo YugoslaviyaAlma materGrackij universitetPolitichna partiyaSlovenska narodna partiyaReligiyakatolicka cerkva Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki Narodivsya v avstro ugorskomu misti Biseryane sho v ti chasi nalezhalo Gercogstvu Shtiriya nini teritoriya Sloveniyi pochatkovu ta serednyu osvitu zdobuvav u Ptuyi ta Maribori Vivchav teologiyu u 1895 buv postavlenij u svyashenniki U 1905 otrimav stupin doktora teologiyi pislya zavershennya navchannya u Grackomu universiteti Buv drugom ta odnodumcem Yaneza Kreka Politichna kar yera U 1907 buv obranij do Imperskoyi Radi Avstro Ugorshini vid Slovenskoyi narodnoyi partiyi u parlamenti vin yak golova Yugoslavskogo klubu zachitav Travnevu deklaraciyu u yakij bulo postanovleno sho vsi pivdenni slov yani mayut buti ob yednani v odne avtonomne derzhavne formuvannya u skladi Avstro Ugorshini U 1914 buv na choli slovensko horvatskogo parlamentskogo klubu Pislya rozpadu Avstro Ugorshini Nacionalna rada slovenciv horvativ ta serbiv u yakij Koroshec obijmav posadu prezidenta ogolosila pro stvorennya Derzhavi Slovenciv Horvativ ta Serbiv 28 29 zhovtnya 1918 9 listopada Koroshec ta Nikola Pashich uzgodili v ramkah Zhenevskoyi deklaraciyi sho Korolivstvo Serbiya viznaye rivnist prav usih jogo skladovih utvoryuyuchi razom z nimi konfederaciyu Odnak vzhe vid samogo pochatku serbi vstanovili zhorstkij kontrol peretvorivshi Korolivstvo Serbiv Horvativ ta Slovenciv zgodom Korolivstvo Yugoslaviyu na unitarnu derzhavu U 1918 21 Koroshec buv vice prezidentom u pershomu uryadi Korolivstva Serbiv Horvativ ta Slovenciv Yak golova Slovenskoyi narodnoyi partiyi spivpracyuvav z dvoma uryadami pravogo spryamuvannya Ne divlyachis na porazku u 1920 Slovenskij narodnij partiyi vdalosya vigrati vibori v Sloveniyi u 1924 pislya chogo Koroshec buv obranij vice prezidentom uryadu U 1924 ta 1927 buv takozh ministrom vnutrishnih sprav Koroshec buv proti uhvalennya Vidovdanskoyi konstituciyi ta provodiv kampaniyu shodo shirshoyi avtonomiyi slovenciv u skladi Korolivstva Serbiv Horvativ ta Slovenciv do tih pir poki Slovenska narodna partiya ne ob yednalasya z serbskimi radikalami sformuvavshi centralistskij uryad ta vidkinuvshi takim chinom cyu ideyu na drugij plan Pislya zamahu na Stepana Radicha u 1928 shobi zabezpechiti mirne spivisnuvannya etnichnih grup korol zaproponuvav Koroshecyu ocholiti pershij uryad Yugoslaviyi bez serbskogo prem yer ministra ta obijnyati posadu ministra vnutrishnih sprav odnak vzhe zgodom pislya progoloshennya Diktaturi 6 sichnya zvilniv jogo z posadi U 1929 Koroshec buv ministrom v uryadi Petara Zhivkovicha Vin namagavsya rozv yazati krizu v derzhavi demokratichnimi metodami odnak uryad buv rozpushenij u 1930 pid tiskom Sloveniyi Buduchi v opoziciyi Koroshec uklav Slovensku deklaraciyu sho progoloshuvala stvorennya novogo mizhnacionalnogo soyuzu slovenciv horvativ ta serbiv Cya propoziciya vidalasya privablivoyu dlya slovenciv yaki prozhivali u Slovenskomu Primor yi ta Karintiyi sho mezhuvali z isnuyuchoyu derzhavoyu U 1933 Koroshec buv vislanij na ostriv Hvar U 1935 Slovenska narodna partiya bojkotuvala parlamentski vibori Tim ne mensh u comu zh roci Koroshec buv naznachenij ministrom vnutrishnih sprav v uryadi Milana Stoyadinovicha Na cij posadi Koroshec probuv do 1938 U 1939 ocholyuvav uryad Koroshec spriyav ukladennyu dogovoru mizh Dragisheyu Cvetkovichem i Vladko Machekom ta obijmav posadu ministra osviti v yihnomu uryadi V uryadi Stoyadinovicha Koroshec vistupav za tisnu spivpracyu z nacistskoyu Nimechchinoyu U yakosti ministra osviti v uryadi Cvetkovicha Macheka u zhovtni 1940 vviv dva antisemitski zakoni Pershij obmezhuvav uchast yevreyiv v optovij torgivli yizheyu todi yak drugij obmezhuvav chiselnist studentiv yevreyiv u starshih shkolah ta universitetah Inshi ministri vislovlyuvalisya proti cih zakoniv odnak Koroshec napolyagav na tomu sho proval yihnogo vvedennya mozhe zagostriti vidnosini z Nimechchinoyu vnaslidok chogo zakoni buli taki uhvaleni Do kincya svogo zhittya Koroshec vidkrito vislovlyuvavsya proti masoniv komunizmu ta yudayizmu Buduchi ministrom vnutrishnih sprav v uryadi Yugoslaviyi Koroshec zayavlyav sho vsi yevreyi komunisti j masoni ye zradnikami konspiratorami ta vorogami derzhavi Buv organizatorom antikomunistichnogo ugrupovannya Chatovij u buri sloven Straza v viharju Smert Anton Koroshec pomer u Belgradi 14 grudnya 1940 u vici 68 rokiv PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Deutsche Nationalbibliothek Record 119081032 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Hrvatska enciklopedija Leksikografski zavod Miroslav Krleza Arhiv originalu za 19 bereznya 2022 Procitovano 9 sichnya 2017 Leopoldina Plut Pregelj Carole Rogel 2010 The Scarecrow Press London Toronto Plymouth s 241 242 Korosec Anton 1872 1940 ISBN 978 0 8108 7216 5 Arhiv originalu za 10 sichnya 2017 Procitovano 10 sichnya 2017 Christian Axboe Nielsen 2014 University of Toronto Press Toronto Buffalo London s 219 220 ISBN 978 1 4426 4780 0 Arhiv originalu za 10 sichnya 2017 Procitovano 10 sichnya 2017 Gregor Tomc Doroteja Lesnik 1995 Rdece in crno Slovensko partizanstvo in domobranstvo Ljubljana s 38 39 DzherelaFeliks J Bister Anton Korosec drzavnozborski poslanec na Dunaju zivljenje in delo 1872 1918 Ljubljana 1992 Casopis za zgodovino in narodopisje 77 st 2 3 2006 nomeri povnistyu prisvyacheni Antonu Koroshecyu Prispevki za novejso zgodovino 31 st 1 1991 mistyat lekciyi z simpoziumu prisvyachenogo Antonu Koroshecyu
Топ