Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Було запропоновано цю статтю або розділ до Сувой, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з липня 2021. |
Книги у формі сувою, виготовлені з папірусу, в античному світі з'явилися в період VII—VI ст. до н. е., коли розвинулися більш-менш регулярні зв'язки Еллади з Єгиптом. Збережені зразки античних сувоїв відносяться, переважно, до епохи Римської Імперії і практично всі виявлені в Єгипті. Уявлення про форму книг-сувоїв можна отримати з творів античного мистецтва — помпейських фресок, вазопису, статуй і барельєфів, на яких зображено людей, які читають і пишуть. Сувій був єдиною формою книги, яку знала класична античність. Тільки починаючи від II століття н. е. сувої стали витіснятися пергаментними кодексами, але цей процес розтягнувся до настання зрілого Середньовіччя.
Формат античних сувоїв
Літературний текст на сувої в античності записували горизонтально послідовними колонками, що відповідали окремій сторінці (їх розділяли полями), найчастіше на одному боці сувою — внутрішньому. У збережених папірусах кількість знаків у рядку коливається від 48 до 15-10 (як у папірусі, що містить коментарі до діалогу Платона «Теєтет»). Стандартним був сувій довжиною близько 6 м, що визначалося, перш за все, розмірами записаного тексту і зручністю для читача. Такий спосіб запису був марнотратним: оскільки зворотний бік не містив тексту, заповнювалася лише третина поверхні сувою. Висота сувою відповідала сучасному поняттю формату книги: найбільша була 40 см, стандартна — 20—30 см (така висота більшості знайдених у Єгипті папірусів). Мінімальна висота сувою — 5 см, такі використовували для запису віршів або епіграм. Також часто зустрічалися сувої довжиною 3-4 м, на яких, як правило, записували окремі пісні гомерівського епосу. Серед папірусів колекції Британського музею є фрагмент третьої пісні «Одіссеї». Колонка тексту складається тут з 35-36 рядків і займає в ширину близько 15 см. Отже, довжина сувою, який містив усю III пісню «Одіссеї», дорівнювала приблизно 2,5 м.Вибір формату іноді залежав від жанру самого твору. В Ісидора Севільського сказано:
Відомі типи книг виготовляються за певними правилами, дрібніші використовуються для збірок віршів або листів, історичні ж твори мають великі розміри…— VI, 12
Стандартний термін — грец. βιβλίον — позначав як окремий сувій, так і твір, що складався з декількох сувоїв-книг. Пізніше цей термін став позначати текст, що має тематичну закінченість і єдність, тоді як сувої, що становлять окремі частини, «книги», стали позначатися словом «том»; у період раннього середньовіччя словом «том» зазвичай позначали документи, написані на папірусі. У латинській мові книгу позначали словом лат. liber («луб» — початковий письмовий матеріал латинян), далі виникло синонімічне йому слово volumen, що позначає як сувій, так і папірус, з якого він виготовлявся. Надалі liber став позначати і книгу взагалі, і книгу як частину об'ємного тексту, а volumen став «сувоєм» — матеріальним носієм.
Читали сувій зазвичай сидячи, тримаючи його двома руками: однією рукою, зазвичай правою, його розгортали, лівою — згортали. Сувій був порівняно незручним, особливо це помітно в римській юридичній практиці і практиці християнського богослужіння: під час використання численних сувоїв було складно відшукати окремі фрагменти об'ємного тексту, особливо за неодноразового до нього звернення.
Оформлення
З творів Овідія, Марціала, Плінія Молодшого можна почерпнути деякі особливості книжкової справи в Стародавньому Римі. У листі Плінія Молодшого (III, 5) говориться, що якийсь твір його дядька — Плінія Старшого — переписано на шести сувоях-volumina, кожен з яких обгортали пергаментом, пофарбованим пурпуром або шафраном. Обгортка відповідала сучасній обкладинці. Торці сувою шліфувалися пемзою, щоб не псувати волокна папірусу. Про це йдеться в одній з епіграм Марціала (VIII, 72): Судячи з єгипетських знахідок, для кращого збереження до краю папірусного сувою міг підклеюватися аркуш пергаменту. Для захисту від комах книги просочували олією хвойних дерев, наприклад кедровою олією. Крайній аркуш або обидва крайніх аркуші сувою могли кріпитися до стержнів, округлі кінці яких називалися латинською umbilica («пупок»). Кінці умбіліків могли виготовлятися у формі ріжків, і так і називалися. Судячи з тексту Овідія, їх фарбували в чорний колір, але в особливо розкішно оформлених примірниках вони могли покриватися позолотою, про що згадували поети Стацій («Сільви», IV, 9, 6-7) і Лукан («Проти невігласа, який скуповує безліч книг»). Однак умбіліки, мабуть, не були стандартним елементом книжкового оформлення, і на більшості античних зображень людей, які читають, їх не видно.
Перша сторінка сувою називалася «протоколом» (грец. προτόκολλον — «перша склейка»), остання — «есхатоколом» (грец. έσχατόκολλον — «остання склейка»). У візантійську епоху на протоколах стали ставити офіційні штемпелі, які могли засвідчувати, що папірус зроблено на казенному підприємстві. Згідно з законодавством Юстиніана (Nov., 44, 2) кожен офіційний документ повинен був мати протокол, який свідчив про справжність документа. На есхатоколі поміщали видавничі дані і титул (лат. subscriptia), оскільки остання сторінка виявлялася в самій глибині сувою, це гарантувало її збереження. Крім імені автора і назви твору, на есхатоколі зазначали порядковий номер книги або кількість рядків («стихометрія») і склеювань. Разом титул і стихометрия утворювали колофон, за яким у давнину визначали вартість книги. Титул міг бути поміщений і на протоколі, як в одному з сувоїв, знайденому в Геркуланумі, але, мабуть, це виняток. На зовнішній стороні згорнутого сувою також міг міститися короткий титул, іменований по-грецьки «епіграфом». До торцевої частини сувою прикріплювали овальну бирку з пергаменту (лат. index), на якій зазначали ім'я автора і назву твору, щоб читач міг, не розгортаючи сувою, взяти потрібну йому книгу. Декілька разів про це писав Цицерон у своїх листах, але використовував грецизм «ситтиб» (лат. sittybos).
Текст не розбивався на слова, що було деяким утрудненням для читача; це добре усвідомлювали і самі люди античності. У відомому ранньохристиянському трактаті — «Пастирі» Герми — є такий сюжет: у першому розділі другого видіння жінка дає автору книгу з пророцтвами, яку треба переписати. Далі автор повідомляє:
Я взяв її і, віддалившись у відокремлене місце пустелі, став переписувати її буква за буквою, не розрізняючи навіть складів.— Пер. В. Г. Боруховича
Колонки відділяли одну від одної полями, широкі поля залишали і зверху та знизу тексту, оскільки краї сувою найшвидше пошкоджувалися. Число і розташування колонок намагалися робити однаковим у всіх примірниках одного й того ж тексту, щоб коректору було легше контролювати якість переписаного тексту. В колофоні відредагованого тексту ставилося слово грец. διώρθωται, «виправлено». На полях ставили знаки стихометрії — через кожні 100 рядків, а також писали примітки і коментарі. У переважній більшості знайдених папірусів їх немає — переважно, до нас дійшли масові видання, читачам яких не були потрібні наукові коментарі.
Книги-сувої виготовлялися двома різними методами. За першого текст писали на окремих аркушах, які потім склеювали воєдино. Передбачається, що цей метод застосовувався до масових виданням, коли в скрипторії багато писарів записували текст з голосу читця. На деяких збережених рукописах літери, які виступають до краю сторінки, потрапляли в склейку. Дорожчі, індивідуально виготовлені тексти записували на чистому рулоні папірусу. Зазвичай писали на внутрішній стороні сувою («ректум») — тієї, де волокна папірусу йшли горизонтально, і рухався вздовж них, не зустрічаючи опору. Іноді, коли були потрібні ідеально прямі рядки, папірус заздалегідь розкреслювали за допомогою лінійки і свинцевого стрижня — античного аналога олівця. Коли писального матеріалу не вистачало, списувалась і зовнішня сторона, «версум». Списані з обох боків книги називали . Так писали люди економні, які споживали багато писального матеріалу. Опистографи входили до книжкової спадщини Плінія Старшого, за свідченням його племінника, Плінія Молодшого («Листи», III, 5, 17).
Титул і початкову букву писали червоною фарбою, буквиці латиною іменували rubrica — тобто «червоний рядок» (тому чорнильниці були подвійні — для червоної та чорної фарби). У всіх сувоях букви маюскульні, тобто нагадують великі. Однак форми букв змінювалися з плином століть, тому найчастіше характер письма є єдиним надійним методом датування. У римську епоху виникло унціальне письмо, букви в якому мали чіткі прямі й округлі форми. Однак текст у книзі-сувої не був «сліпим» — для виділення смислових розділів застосовувалися різні типи значків. Наприклад, у драматургічних творах використовувався знак абзацу (штрих по краю колонки над рядком, інколи з крапкою — під початком останнього рядка абзацу), яким уводилося мова кожної дійової особи або відокремленої частини хору. Іноді застосовувалися і словороздільні знаки. З I століття до н. е. у прокоментованих філологами текстах могли ставитися наголоси і придихи, знаки яких містилися над рядком — це було необхідно для акцентуації, від якої залежав зміст слова, і в складних словах. Були й розділові знаки — крапки і двокрапки, а також короніда, що позначає кінець тексту.
Ймовірно, під впливом староєгипетської книжкової техніки, грецькі видавці стали прикрашати й ілюструвати книги. Пліній Старший у «Природничій історії» (XXV, 8) повідомляв, що ботанічні праці забезпечувалися зображеннями рослин. Однак, на відміну від середньовіччя, в античності книги рідко ставали витворами мистецтва. Частіше використовувалися схеми і креслення, як у тексті Евкліда з [ru]. Ілюстрації містилися або під текстом колонок, або всередині самого тексту. Пліній Старший у «Природничій історії» (XXXV, 11) згадує про твір Варрона «Образи». Він налічував 50 книг, у яких містилися портрети 700 відомих політичних діячів стародавнього Риму. Ймовірно, твір прикрашався й портретом автора. Марціал в одній зі своїх епіграм (XIV, 186) писав: Книжкових ілюстраторів іменували artifices, але про їхню діяльність практично нічого не відомо. Светоній у біографії імператора Доміціана згадує про якогось Гермогена з Тарса, який у своїй «Історії» помістив якісь зображення, за що поплатився життям: навіть переписувачів, які виготовляли книгу, розп'яли. На думку В. Боруховича, це були карикатури на імператора. Ілюстровані папіруси збереглися у вкрай незначній кількості, однак пізньоантичні ілюміновані пергаментні кодекси могли сходити до ще давніших прототипів на папірусі. Можливо, таке і походження ілюстрованого кодексу з п'єсами Теренція Каролінгської епохи (IX століття).
Доля папірусних книг
У міру християнізації культури в IV—V століттях форма і писальний матеріал книг набули ідеологічного значення: язичницькі світські тексти, записані на папірусах, далеко не завжди копіювалися в пергаментні кодекси. Загалом, папірусні сувої зношувалися досить швидко: в античності вважалося, що книга-сувій старша від 200 років була великою рідкістю. Папірус, однак, зберіг значення для західного світу і після того, як книги стали пергаментними: так, у меровінгській Галлії королівська канцелярія перейшла на пергамент тільки в 670 році, а папська канцелярія користувалася ним до XI століття — 23 папські булли в 849—1022 роках видано на папірусах. Тільки в XII столітті виготовлення папірусу припинилося через поширення паперу, на який перейшла та сама назва практично у всіх західних мовах (нім. Papier, фр. papier, англ. paper тощо).
Див. також
Примітки
- Dahl S. Geschichte des Buches. — Leipzig, 1928. — S. 11
- Борухович, 1976, с. 92.
- Funke Fr. Buchkunde. — Leipz., 1963. — S. 50.
- Böckwitz H. Beiträge z. Kulturgeschichte des Buches. — Leipz, 1956. — S. 5.
- Борухович, 1976, с. 95.
- Борухович, 1976, с. 96.
- Мецгер, 1996, с. 4.
- Борухович, 1976, с. 97.
- Борухович, 1976, с. 46.
- Борухович, 1976, с. 97—99.
- Борухович, 1976, с. 100.
- Борухович, 1976, с. 103.
- Борухович, 1976, с. 101.
- Борухович, 1976, с. 102.
- Борухович, 1976, с. 102—103.
- Борухович, 1976, с. 105.
- Борухович, 1976, с. 112.
- Борухович, 1976, с. 17,46.
Література
- Борухович В. Г. [1] — Саратов : Изд-во Саратовского университета, 1976. — 224 с. з джерела 1 березня 2021
- Браво Б., Випшицкая-Браво Е. Судьбы античной литературы // Античные писатели. Словарь. — СПб : Лань, 1999. — 16 червня. — С. 7—20. з джерела 13 лютого 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
- Мецгер Б. Текстология Нового Завета: Рукописная традиция, возникновение искажений и реконструкция оригинала. — М. : Библейско-богословский ин-т св. апостола Андрея, 1996. — 334 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano priyednati cyu stattyu abo rozdil do Suvoj ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z lipnya 2021 Knigi u formi suvoyu vigotovleni z papirusu v antichnomu sviti z yavilisya v period VII VI st do n e koli rozvinulisya bilsh mensh regulyarni zv yazki Elladi z Yegiptom Zberezheni zrazki antichnih suvoyiv vidnosyatsya perevazhno do epohi Rimskoyi Imperiyi i praktichno vsi viyavleni v Yegipti Uyavlennya pro formu knig suvoyiv mozhna otrimati z tvoriv antichnogo mistectva pompejskih fresok vazopisu statuj i barelyefiv na yakih zobrazheno lyudej yaki chitayut i pishut Suvij buv yedinoyu formoyu knigi yaku znala klasichna antichnist Tilki pochinayuchi vid II stolittya n e suvoyi stali vitisnyatisya pergamentnimi kodeksami ale cej proces roztyagnuvsya do nastannya zrilogo Serednovichchya Lyudina zi suvoyem na fresci z Gerkulanuma Nacionalnij arheologichnij muzejFormat antichnih suvoyivRiznicya sposobiv zapisu tekstu na suvoyi v antichnosti literaturnij kolonkami volumen i v dokumentah sucilnim tekstom rotulus Literaturnij tekst na suvoyi v antichnosti zapisuvali gorizontalno poslidovnimi kolonkami sho vidpovidali okremij storinci yih rozdilyali polyami najchastishe na odnomu boci suvoyu vnutrishnomu U zberezhenih papirusah kilkist znakiv u ryadku kolivayetsya vid 48 do 15 10 yak u papirusi sho mistit komentari do dialogu Platona Teyetet Standartnim buv suvij dovzhinoyu blizko 6 m sho viznachalosya persh za vse rozmirami zapisanogo tekstu i zruchnistyu dlya chitacha Takij sposib zapisu buv marnotratnim oskilki zvorotnij bik ne mistiv tekstu zapovnyuvalasya lishe tretina poverhni suvoyu Visota suvoyu vidpovidala suchasnomu ponyattyu formatu knigi najbilsha bula 40 sm standartna 20 30 sm taka visota bilshosti znajdenih u Yegipti papirusiv Minimalna visota suvoyu 5 sm taki vikoristovuvali dlya zapisu virshiv abo epigram Takozh chasto zustrichalisya suvoyi dovzhinoyu 3 4 m na yakih yak pravilo zapisuvali okremi pisni gomerivskogo eposu Sered papirusiv kolekciyi Britanskogo muzeyu ye fragment tretoyi pisni Odisseyi Kolonka tekstu skladayetsya tut z 35 36 ryadkiv i zajmaye v shirinu blizko 15 sm Otzhe dovzhina suvoyu yakij mistiv usyu III pisnyu Odisseyi dorivnyuvala priblizno 2 5 m Vibir formatu inodi zalezhav vid zhanru samogo tvoru V Isidora Sevilskogo skazano Vidomi tipi knig vigotovlyayutsya za pevnimi pravilami dribnishi vikoristovuyutsya dlya zbirok virshiv abo listiv istorichni zh tvori mayut veliki rozmiri VI 12 Standartnij termin grec biblion poznachav yak okremij suvij tak i tvir sho skladavsya z dekilkoh suvoyiv knig Piznishe cej termin stav poznachati tekst sho maye tematichnu zakinchenist i yednist todi yak suvoyi sho stanovlyat okremi chastini knigi stali poznachatisya slovom tom u period rannogo serednovichchya slovom tom zazvichaj poznachali dokumenti napisani na papirusi U latinskij movi knigu poznachali slovom lat liber lub pochatkovij pismovij material latinyan dali viniklo sinonimichne jomu slovo volumen sho poznachaye yak suvij tak i papirus z yakogo vin vigotovlyavsya Nadali liber stav poznachati i knigu vzagali i knigu yak chastinu ob yemnogo tekstu a volumen stav suvoyem materialnim nosiyem Chitali suvij zazvichaj sidyachi trimayuchi jogo dvoma rukami odniyeyu rukoyu zazvichaj pravoyu jogo rozgortali livoyu zgortali Suvij buv porivnyano nezruchnim osoblivo ce pomitno v rimskij yuridichnij praktici i praktici hristiyanskogo bogosluzhinnya pid chas vikoristannya chislennih suvoyiv bulo skladno vidshukati okremi fragmenti ob yemnogo tekstu osoblivo za neodnorazovogo do nogo zvernennya OformlennyaZgornutij papirusnij suvij Suchasna replika z Muzeyu Sirakuz Z tvoriv Ovidiya Marciala Pliniya Molodshogo mozhna pocherpnuti deyaki osoblivosti knizhkovoyi spravi v Starodavnomu Rimi U listi Pliniya Molodshogo III 5 govoritsya sho yakijs tvir jogo dyadka Pliniya Starshogo perepisano na shesti suvoyah volumina kozhen z yakih obgortali pergamentom pofarbovanim purpurom abo shafranom Obgortka vidpovidala suchasnij obkladinci Torci suvoyu shlifuvalisya pemzoyu shob ne psuvati volokna papirusu Pro ce jdetsya v odnij z epigram Marciala VIII 72 Sudyachi z yegipetskih znahidok dlya krashogo zberezhennya do krayu papirusnogo suvoyu mig pidkleyuvatisya arkush pergamentu Dlya zahistu vid komah knigi prosochuvali oliyeyu hvojnih derev napriklad kedrovoyu oliyeyu Krajnij arkush abo obidva krajnih arkushi suvoyu mogli kripitisya do sterzhniv okrugli kinci yakih nazivalisya latinskoyu umbilica pupok Kinci umbilikiv mogli vigotovlyatisya u formi rizhkiv i tak i nazivalisya Sudyachi z tekstu Ovidiya yih farbuvali v chornij kolir ale v osoblivo rozkishno oformlenih primirnikah voni mogli pokrivatisya pozolotoyu pro sho zgaduvali poeti Stacij Silvi IV 9 6 7 i Lukan Proti neviglasa yakij skupovuye bezlich knig Odnak umbiliki mabut ne buli standartnim elementom knizhkovogo oformlennya i na bilshosti antichnih zobrazhen lyudej yaki chitayut yih ne vidno Persha storinka suvoyu nazivalasya protokolom grec protokollon persha sklejka ostannya eshatokolom grec esxatokollon ostannya sklejka U vizantijsku epohu na protokolah stali staviti oficijni shtempeli yaki mogli zasvidchuvati sho papirus zrobleno na kazennomu pidpriyemstvi Zgidno z zakonodavstvom Yustiniana Nov 44 2 kozhen oficijnij dokument povinen buv mati protokol yakij svidchiv pro spravzhnist dokumenta Na eshatokoli pomishali vidavnichi dani i titul lat subscriptia oskilki ostannya storinka viyavlyalasya v samij glibini suvoyu ce garantuvalo yiyi zberezhennya Krim imeni avtora i nazvi tvoru na eshatokoli zaznachali poryadkovij nomer knigi abo kilkist ryadkiv stihometriya i skleyuvan Razom titul i stihometriya utvoryuvali kolofon za yakim u davninu viznachali vartist knigi Titul mig buti pomishenij i na protokoli yak v odnomu z suvoyiv znajdenomu v Gerkulanumi ale mabut ce vinyatok Na zovnishnij storoni zgornutogo suvoyu takozh mig mistitisya korotkij titul imenovanij po grecki epigrafom Do torcevoyi chastini suvoyu prikriplyuvali ovalnu birku z pergamentu lat index na yakij zaznachali im ya avtora i nazvu tvoru shob chitach mig ne rozgortayuchi suvoyu vzyati potribnu jomu knigu Dekilka raziv pro ce pisav Ciceron u svoyih listah ale vikoristovuvav grecizm sittib lat sittybos Papirus iz Oksirinha P Oxy I 29 z fragmentami Nachal Evklida Perepisanij u period 75 125 rokiv Dobre vidno roztashuvannya tekstu kolonkami pid pravoyu geometrichne kreslennya Tekst ne rozbivavsya na slova sho bulo deyakim utrudnennyam dlya chitacha ce dobre usvidomlyuvali i sami lyudi antichnosti U vidomomu rannohristiyanskomu traktati Pastiri Germi ye takij syuzhet u pershomu rozdili drugogo vidinnya zhinka daye avtoru knigu z proroctvami yaku treba perepisati Dali avtor povidomlyaye Ya vzyav yiyi i viddalivshis u vidokremlene misce pusteli stav perepisuvati yiyi bukva za bukvoyu ne rozriznyayuchi navit skladiv Per V G Boruhovicha Kolonki viddilyali odnu vid odnoyi polyami shiroki polya zalishali i zverhu ta znizu tekstu oskilki krayi suvoyu najshvidshe poshkodzhuvalisya Chislo i roztashuvannya kolonok namagalisya robiti odnakovim u vsih primirnikah odnogo j togo zh tekstu shob korektoru bulo legshe kontrolyuvati yakist perepisanogo tekstu V kolofoni vidredagovanogo tekstu stavilosya slovo grec diwr8wtai vipravleno Na polyah stavili znaki stihometriyi cherez kozhni 100 ryadkiv a takozh pisali primitki i komentari U perevazhnij bilshosti znajdenih papirusiv yih nemaye perevazhno do nas dijshli masovi vidannya chitacham yakih ne buli potribni naukovi komentari Knigi suvoyi vigotovlyalisya dvoma riznimi metodami Za pershogo tekst pisali na okremih arkushah yaki potim skleyuvali voyedino Peredbachayetsya sho cej metod zastosovuvavsya do masovih vidannyam koli v skriptoriyi bagato pisariv zapisuvali tekst z golosu chitcya Na deyakih zberezhenih rukopisah literi yaki vistupayut do krayu storinki potraplyali v sklejku Dorozhchi individualno vigotovleni teksti zapisuvali na chistomu ruloni papirusu Zazvichaj pisali na vnutrishnij storoni suvoyu rektum tiyeyi de volokna papirusu jshli gorizontalno i ruhavsya vzdovzh nih ne zustrichayuchi oporu Inodi koli buli potribni idealno pryami ryadki papirus zazdalegid rozkreslyuvali za dopomogoyu linijki i svincevogo strizhnya antichnogo analoga olivcya Koli pisalnogo materialu ne vistachalo spisuvalas i zovnishnya storona versum Spisani z oboh bokiv knigi nazivali Tak pisali lyudi ekonomni yaki spozhivali bagato pisalnogo materialu Opistografi vhodili do knizhkovoyi spadshini Pliniya Starshogo za svidchennyam jogo pleminnika Pliniya Molodshogo Listi III 5 17 Priklad mayuskulnogo pisma v antichnij knizi storinka Pergament IV stolittya Titul i pochatkovu bukvu pisali chervonoyu farboyu bukvici latinoyu imenuvali rubrica tobto chervonij ryadok tomu chornilnici buli podvijni dlya chervonoyi ta chornoyi farbi U vsih suvoyah bukvi mayuskulni tobto nagaduyut veliki Odnak formi bukv zminyuvalisya z plinom stolit tomu najchastishe harakter pisma ye yedinim nadijnim metodom datuvannya U rimsku epohu viniklo uncialne pismo bukvi v yakomu mali chitki pryami j okrugli formi Odnak tekst u knizi suvoyi ne buv slipim dlya vidilennya smislovih rozdiliv zastosovuvalisya rizni tipi znachkiv Napriklad u dramaturgichnih tvorah vikoristovuvavsya znak abzacu shtrih po krayu kolonki nad ryadkom inkoli z krapkoyu pid pochatkom ostannogo ryadka abzacu yakim uvodilosya mova kozhnoyi dijovoyi osobi abo vidokremlenoyi chastini horu Inodi zastosovuvalisya i slovorozdilni znaki Z I stolittya do n e u prokomentovanih filologami tekstah mogli stavitisya nagolosi i pridihi znaki yakih mistilisya nad ryadkom ce bulo neobhidno dlya akcentuaciyi vid yakoyi zalezhav zmist slova i v skladnih slovah Buli j rozdilovi znaki krapki i dvokrapki a takozh koronida sho poznachaye kinec tekstu Vatikanskij kodeks 3868 Karolingska epoha persha chvert IX stolittya Ilyustraciyi jmovirno shodyat do antichnogo prototipu III V stolit Jmovirno pid vplivom staroyegipetskoyi knizhkovoyi tehniki grecki vidavci stali prikrashati j ilyustruvati knigi Plinij Starshij u Prirodnichij istoriyi XXV 8 povidomlyav sho botanichni praci zabezpechuvalisya zobrazhennyami roslin Odnak na vidminu vid serednovichchya v antichnosti knigi ridko stavali vitvorami mistectva Chastishe vikoristovuvalisya shemi i kreslennya yak u teksti Evklida z ru Ilyustraciyi mistilisya abo pid tekstom kolonok abo vseredini samogo tekstu Plinij Starshij u Prirodnichij istoriyi XXXV 11 zgaduye pro tvir Varrona Obrazi Vin nalichuvav 50 knig u yakih mistilisya portreti 700 vidomih politichnih diyachiv starodavnogo Rimu Jmovirno tvir prikrashavsya j portretom avtora Marcial v odnij zi svoyih epigram XIV 186 pisav Knizhkovih ilyustratoriv imenuvali artifices ale pro yihnyu diyalnist praktichno nichogo ne vidomo Svetonij u biografiyi imperatora Domiciana zgaduye pro yakogos Germogena z Tarsa yakij u svoyij Istoriyi pomistiv yakis zobrazhennya za sho poplativsya zhittyam navit perepisuvachiv yaki vigotovlyali knigu rozp yali Na dumku V Boruhovicha ce buli karikaturi na imperatora Ilyustrovani papirusi zbereglisya u vkraj neznachnij kilkosti odnak piznoantichni ilyuminovani pergamentni kodeksi mogli shoditi do she davnishih prototipiv na papirusi Mozhlivo take i pohodzhennya ilyustrovanogo kodeksu z p yesami Terenciya Karolingskoyi epohi IX stolittya Dolya papirusnih knigU miru hristiyanizaciyi kulturi v IV V stolittyah forma i pisalnij material knig nabuli ideologichnogo znachennya yazichnicki svitski teksti zapisani na papirusah daleko ne zavzhdi kopiyuvalisya v pergamentni kodeksi Zagalom papirusni suvoyi znoshuvalisya dosit shvidko v antichnosti vvazhalosya sho kniga suvij starsha vid 200 rokiv bula velikoyu ridkistyu Papirus odnak zberig znachennya dlya zahidnogo svitu i pislya togo yak knigi stali pergamentnimi tak u merovingskij Galliyi korolivska kancelyariya perejshla na pergament tilki v 670 roci a papska kancelyariya koristuvalasya nim do XI stolittya 23 papski bulli v 849 1022 rokah vidano na papirusah Tilki v XII stolitti vigotovlennya papirusu pripinilosya cherez poshirennya paperu na yakij perejshla ta sama nazva praktichno u vsih zahidnih movah nim Papier fr papier angl paper tosho Div takozhSuvij Suvoyi Mertvogo moryaPrimitkiDahl S Geschichte des Buches Leipzig 1928 S 11 Boruhovich 1976 s 92 Funke Fr Buchkunde Leipz 1963 S 50 Bockwitz H Beitrage z Kulturgeschichte des Buches Leipz 1956 S 5 Boruhovich 1976 s 95 Boruhovich 1976 s 96 Mecger 1996 s 4 Boruhovich 1976 s 97 Boruhovich 1976 s 46 Boruhovich 1976 s 97 99 Boruhovich 1976 s 100 Boruhovich 1976 s 103 Boruhovich 1976 s 101 Boruhovich 1976 s 102 Boruhovich 1976 s 102 103 Boruhovich 1976 s 105 Boruhovich 1976 s 112 Boruhovich 1976 s 17 46 LiteraturaBoruhovich V G 1 Saratov Izd vo Saratovskogo universiteta 1976 224 s z dzherela 1 bereznya 2021 Bravo B Vipshickaya Bravo E Sudby antichnoj literatury Antichnye pisateli Slovar SPb Lan 1999 16 chervnya S 7 20 z dzherela 13 lyutogo 2021 Procitovano 4 lyutogo 2021 Mecger B Tekstologiya Novogo Zaveta Rukopisnaya tradiciya vozniknovenie iskazhenij i rekonstrukciya originala M Biblejsko bogoslovskij in t sv apostola Andreya 1996 334 s