За́мок Анже́, за́мок ге́рцогів Анжу́йських — середньовічна фортеця, пам'ятка архітектури Франції національного значення. Розташований в однойменному місті Анже (фр. Angers) в департаменті Мен і Луара (фр. Maine-et-Loire). Будівництво замку почалося близько 1230 року і здійснювалося декількома поколіннями герцогів Анжуйських і королів Франції.
Замок Анже | ||||
---|---|---|---|---|
Ворота полів з південної сторони замку на передньому плані колись були головним входом до фортеці. | ||||
47°28′12″ пн. ш. 0°33′35″ зх. д. / 47.470083° пн. ш. 0.559889° зх. д. | ||||
Статус | пам'ятка архітектури національного значення | |||
Статус спадщини | d[2] і d[2] | |||
Країна | Франція | |||
Розташування | Анже, Мен і Луара, Пеї-де-ла-Луар | |||
Архітектурний стиль | середньовіччя | |||
Будівництво | IX ст., XIII ст. — | |||
Власник | d | |||
Оператор | d | |||
Сайт | chateau-angers.fr | |||
Замок Анже (Франція) | ||||
Замок Анже у Вікісховищі |
Замок відомий завдяки ще одній пам'ятці французького середньовічного мистецтва — гобелену «Апокаліпсис».
Історія
Відомо, що землі Анже входили до складу Римської імперії вже у III столітті, тут розташовувалося невелике укріплене поселення, яке захищало ці землі від нападів варварських племен і навіть вікінгів. Поселення, оточене дерев'яними стінами, мало на той час вельми розвинені фортифікаційні укріплення.
У 851 році фортеця потрапляє під владу Анжуйського графства (фр. Anjou). Напади вікінгів продовжуються, декілька разів місто повністю розграбовується. (фр. Geoffroy II) під час свого правління (1040–1060), з дозволу і благословення єпископа Анже, будує замість дерев'яної фортеці кам'яний замок, після чого Анже стає «виїзною столицею» королів Англії з династії Плантагенетів — тут бували Генріх II та Річард I Левове Серце. У 1204 році французький король Філіпп II Август захоплює низку англійських володінь на континенті, зокрема, Анжуйське графство, а король Англії Іоанн Безземельний через політичні негаразди не має змоги повернути втрачені землі, тому Анже залишається під владою Франції.
Сучасний замок Анже був зведений вже за часів онука Філіпа II, Людовика IX Святого. Будівництво замку почала у 1230 році мати Людовика, королева Бланка Кастильська, яка правила як регент при своєму малолітньому синові. У 1234 році вартість будівництва замку склала 4 422 ліври. До 1240 року було закінчено будівництво потужних стін з сімнадцятьма круглими баштами. У 1246 році Людовик IX випускає з-під свого впливу графство Анжу і передає його, разом із замком Анже, своєму брату Карлу I Анжуйському.
Через сто років Філіп IV Валуа повертає Анжу Франції, а у 1352 році король Іоанн II Добрий (фр. Jean II le Bon) передає ці землі своєму другому синові Людовику I, який згодом стає герцогом Анжуйським. У 1367 році Людовик I доручає своєму архітекторові Деларуа провести оздоблення та реконструкцію замку. Син Людовика I, Людовик II будує у внутрішньому дворі замку каплицю і королівські палати. В каплиці зберігалася свята реліквія — частинка Святого Хреста, яку привіз з хрестових походів король Людовик IX Святий.
Станом на 1451 рік замковий палац мав 154 житлові кімнати з 2 великими залами.
Син Людовика II, Рене Добрий, на відміну від батька більше уваги приділяв паркам і садам. Так, Рене заклав у замку сад, для чого привіз із свого родового маєтку в Провансі квіти, декоративні кущі, дерева. Також у замку з'явився оригінальний звіринець, який мав слугувати для полювання. У замку проводилися численні лицарські турніри. У 1470 році помирає єдиний син Рене, Жан II, і Рене заповідає замок Анже своєму небожу, Людовику XI. Останній, не чекаючи смерті заповідача, у 1475 році захоплює замок і стає його власником. На відміну від попередніх господарів, Людовик XI приділяє більше уваги фортифікаціям замку — він обносить стіни додатковим сухим ровом, фінансує заміну замкової артилерії.
На початку XV століття у замку Анже знаходить притулок дофін Карл, який втік з Парижу від бургундців, що захопили місто. Незабаром, за допомогою Жанни д'Арк він стане королем Карлом VII і очолить опір французів у Столітній війні.
У 1562 році Катерина Медичі зміцнює Анжерський замок з метою привести його у відповідність з військовими реаліями тих часів. Однак її син Генріх III, зійшовши на французький престол у 1574 році, наказав зрізати сімнадцять веж замку до рівня стін, перетворивши їх на звичайні куртини; матеріал з веж пішов на будівництво вулиць міста Анже. Причиною таких дій стали гугеноти, які становили більшість у землях Анжу і Алансон. Генріх побоювався, що вони можуть захопити замок і підняти повстання. Попри це, Генріх III продовжував підтримувати замок у бойовій готовності і навіть встановив на стінах артилерію.
У XVI столітті замковий рів розбудували до ширини 30 м і глибини 11 м
У 1652 році, за часів Фронди, Анрі Шабо (фр. Henri Chabot), губернатор Анжу та прибічник принца де Конде, здіймає повстання в Анже, але коли королівські війська на чолі з Людовиком XIV та кардиналом Мазаріні підходять до стін міста, він здає місто і замок без бою, рятуючи їх від пограбування.
З 1817 року у замку розміщувалася військова академія, де навчалися молоді офіцери, зокрема, Артур Веллслі, майбутній герцог Веллінгтон та переможець Наполеона Бонапарта.
У 1939 році Анже став притулком польського уряду від військ Німеччини, а у 1940 році місто було окуповане нацистами. З 1942 року тут діяв регіональний центр гестапо. У 1944 році Анже був звільнений від нацистів, проте сам замок серйозно постраждав — відступаючи, німецькі війська підірвали склади з амуніцією, що знаходилися всередині замка.
У другій половині XX століття замок Анже був відкритий для відвідування туристами та перетворений у музей середньовічних гобеленів, чия колекція є найстарішою і найбільшою у світі.
За 2002 рік замок відвідало 171 378 туристів, що принесли прибуток у 593 759 євро. Вартість входу становить 8,5 євро, пільговий квиток — 5,5 євро.
Архітектура
Замок Анже розташований у стратегічно важливому місці — на західному схилі найвищого в місті пагорба, висота якого становить 47 метрів над рівнем моря. Висота замку — від 35 до 45 метрів. Фортеця домінує над річкою на висоті 20 метрів. Сама гора складається зі сланцю, на що вказують її стрімкі схили.
Замок має форму неправильного п'ятикутника, загальною площею близько 25 000 м². Оборонні мури зведені у 1232 році з білого вапняку та слюдяного каменю. Їх довжина становить 952 м, товщина — 3 м. Із північно-західного боку до замку в ті часи підступала річка Мен, а тоді вважалося, що атака з води неможлива. Тому ця сторона замку не мала оборонних мурів, натомість, зекономлені кошти дозволили укріпити стіни сімнадцятьма баштами; поза мурами була розміщена вісімнадцята башта, розібрана у 1832 році. Замкові башти мають циліндричну форму, їх висота становить 30 м (первісна висота — близько 40 м), діаметр — 18 м. А річка Мен у XX столітті значно відступила від стін, що дозволило муніципалітету побудувати між замком і річкою шосе.
Замок має дві брами, укріплені двома парами башт, — Міську браму (фр. Porte de la Ville) на північному сході, що вела до міста Анже, і Польову браму (фр. Porte des Champs) на півдні, що вела назовні замку. Головний входом до замку є Міська брама, до якої веде підйомний міст.
Між брамами розташовувався військовий плац. Згодом на його місці у XV столітті була зведена резиденція губернатора (перебудована у XVIII столітті) та влаштовано регулярний сад.
Первісно житлові приміщення займали північний кут замку, найближчий до річки. Від них залишилася лише так звана Королівська ложа — це невелика двоповерхова будівля, на кожному поверсі якої — по дві кімнати, де розміщено кілька гобеленів XV–XVII століть. Ложа прилучається до невеликої каплиці святої Женев'єви, зведеної Людовиком II у 1410 році. В інтер'єрі каплиці зберігся старовинний вітраж, що зображає Рене Доброго.
Ще однією будівлею замку є Брама Короля Рене, що веде до внутрішнього подвір'я, призначеного для шляхетних гостей замку.
Гобелен
Найдорожча реліквія замку, гобелен «Апокаліпсис», з'явився у замку між 1373 та 1381 роками. Цей гобелен впродовж п'яти років ткав паризький майстер Ніколя Батай (фр. Nicolas Bataille), розмалював гобелен фламандський художник Еннекен з Брюгге (фр. Hennequin de Bruges, відомий також як Жан де Бондоль). Гобелен мав загальну довжину 144 м, висоту — 5,5 м, складався з 7 частин і представляв 105 сцен на тему «Апокаліпсис Івана Богослова» (у сучасному замку експонується лише 65).
У 1782 році власники замку мали намір продати гобелен, але це їм не вдалося. Під час французької революції фрагменти гобелену використовували для захисту помаранчевих дерев від морозу. Коли у 1843 році частини гобелену повернулися до замкової каплиці, виявилося, що втрачено близько третини полотна. У 1954 році, для експозиції гобелена і водночас для його зберігання, було влаштоване спеціальне приміщення із мінімальним освітленням.
Руйнування замку
Після XVIII століття було втрачено частину житлових приміщень замку, зовнішні частини обох брам. Повноцінну реставрацію збережених будівель розпочали після 1875 року, коли замок визнали пам'яткою історії.
10 січня 2009 коротке замикання спричинило пожежу, яка пошкодила частину житлових приміщень площею 400 м². Найбільшої шкоди зазнала Королівська Ложа, де зберігалися старовинні книги, повністю згорів дах. Втрати оцінили у 2 млн. євро.
Галерея
- Брама Рене Доброго біля палацу
- Міська брама
- Польова брама
- Каплиця
- Резиденція губернатора
- Королівська ложа
Примітки
- (фр.) Сайт про національні пам'ятки Франції [ 2008-03-29 у Wayback Machine.].
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
Джерела
- (рос.) С. М. Бурыгин, Н. Н. Непомнящий, Н. И. Шейко. Замки Франции. Путешествие в глубь истории. — М., Вече, 2008. — С. 24, 40-45
- (фр.) Mesqui, Jean (2001), Le château d'Angers, Paris: Centre des monuments nationaux/ Monum. Éditions du patrimonie
- (фр.) Louis-Adrien Levat, Etudes historiques. Le Château d'Angers, Angers, Impr. de Lachèse et Dolbeau, 1879
- (фр.) Henri René, Le Château d'Angers, Angers, v, 1908
- (фр.) Adelstan de Beauchesne, La Revue de l'Anjou: Henri III et le château d'Angers en 1585, Angers, G. Grassin, 1912
- (фр.) Louis de Farcy, Mémoires de la Société nationale d'agriculture, sciences et arts d'Angers: Notes sur le château d'Angers, Angers, G. Grassin, 1916
- (фр.) Célestin Port, Dictionnaire historique, géographique et biographique de Maine-et-Loire, t. I, Angers, H. Siraudeau & Cie, 1978–1996, 2e éd.
- (фр.) Henri Enguehard, Château d'Angers, Paris, Edition de la Caisse des Monuments Historiques, 1976
- (фр.) Jean Mesqui, Le château d'Angers, Rennes, Ouest-France, 1988 ()
- (фр.) Jacques Mallet, Angers, le château: Maine-et-Loire, Nantes, Inventaire général des monuments et richesses artistiques de la France, coll. " Images du patrimoine ", 1991, 48 p. ()
- (фр.) Yves Blomme, Anjou gothique, Paris, Picard, 1998 ()
- (фр.) Jean Mesqui, Le château d'Angers, Paris, Éditions du Patrimoine, 2001, 56 p. ()
- (фр.) Corinne Albaut, Le château d'Angers, Paris, Éditions du Patrimoine, coll. " Minitinéraires ", 2004, 48 p. ()
- (фр.) Thierry Pelloquet, Entre ville et campagne, Demeures du Roi René en Anjou, Édition 303, 2009
Посилання
- LE CHATEAU D'ANGERS [ 7 червня 2014 у Wayback Machine.] (фр.)
- (фр.)
- (фр.)
- Замок Анжера [ 2 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Za mok Anzhe za mok ge rcogiv Anzhu jskih serednovichna fortecya pam yatka arhitekturi Franciyi nacionalnogo znachennya Roztashovanij v odnojmennomu misti Anzhe fr Angers v departamenti Men i Luara fr Maine et Loire Budivnictvo zamku pochalosya blizko 1230 roku i zdijsnyuvalosya dekilkoma pokolinnyami gercogiv Anzhujskih i koroliv Franciyi Zamok AnzheVorota poliv z pivdennoyi storoni zamku na perednomu plani kolis buli golovnim vhodom do forteci 47 28 12 pn sh 0 33 35 zh d 47 470083 pn sh 0 559889 zh d 47 470083 0 559889Statuspam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennyaStatus spadshinid 2 i d 2 Krayina Franciya ISO3166 1 alpha 3 FRA ISO3166 1 cifrovij 250 RoztashuvannyaAnzhe Men i Luara Peyi de la LuarArhitekturnij stilserednovichchyaBudivnictvoIX st XIII st VlasnikdOperatordSajtchateau angers frZamok Anzhe Franciya Zamok Anzhe u Vikishovishi Zamok vidomij zavdyaki she odnij pam yatci francuzkogo serednovichnogo mistectva gobelenu Apokalipsis IstoriyaVidomo sho zemli Anzhe vhodili do skladu Rimskoyi imperiyi vzhe u III stolitti tut roztashovuvalosya nevelike ukriplene poselennya yake zahishalo ci zemli vid napadiv varvarskih plemen i navit vikingiv Poselennya otochene derev yanimi stinami malo na toj chas velmi rozvineni fortifikacijni ukriplennya U 851 roci fortecya potraplyaye pid vladu Anzhujskogo grafstva fr Anjou Napadi vikingiv prodovzhuyutsya dekilka raziv misto povnistyu rozgrabovuyetsya fr Geoffroy II pid chas svogo pravlinnya 1040 1060 z dozvolu i blagoslovennya yepiskopa Anzhe buduye zamist derev yanoyi forteci kam yanij zamok pislya chogo Anzhe staye viyiznoyu stoliceyu koroliv Angliyi z dinastiyi Plantagenetiv tut buvali Genrih II ta Richard I Levove Serce U 1204 roci francuzkij korol Filipp II Avgust zahoplyuye nizku anglijskih volodin na kontinenti zokrema Anzhujske grafstvo a korol Angliyi Ioann Bezzemelnij cherez politichni negarazdi ne maye zmogi povernuti vtracheni zemli tomu Anzhe zalishayetsya pid vladoyu Franciyi Suchasnij zamok Anzhe buv zvedenij vzhe za chasiv onuka Filipa II Lyudovika IX Svyatogo Budivnictvo zamku pochala u 1230 roci mati Lyudovika koroleva Blanka Kastilska yaka pravila yak regent pri svoyemu malolitnomu sinovi U 1234 roci vartist budivnictva zamku sklala 4 422 livri Do 1240 roku bulo zakincheno budivnictvo potuzhnih stin z simnadcyatma kruglimi bashtami U 1246 roci Lyudovik IX vipuskaye z pid svogo vplivu grafstvo Anzhu i peredaye jogo razom iz zamkom Anzhe svoyemu bratu Karlu I Anzhujskomu Cherez sto rokiv Filip IV Valua povertaye Anzhu Franciyi a u 1352 roci korol Ioann II Dobrij fr Jean II le Bon peredaye ci zemli svoyemu drugomu sinovi Lyudoviku I yakij zgodom staye gercogom Anzhujskim U 1367 roci Lyudovik I doruchaye svoyemu arhitektorovi Delarua provesti ozdoblennya ta rekonstrukciyu zamku Sin Lyudovika I Lyudovik II buduye u vnutrishnomu dvori zamku kaplicyu i korolivski palati V kaplici zberigalasya svyata relikviya chastinka Svyatogo Hresta yaku priviz z hrestovih pohodiv korol Lyudovik IX Svyatij Stanom na 1451 rik zamkovij palac mav 154 zhitlovi kimnati z 2 velikimi zalami Zamkova kaplicya zhitlovi pokoyi brama Rene Dobrogo Sin Lyudovika II Rene Dobrij na vidminu vid batka bilshe uvagi pridilyav parkam i sadam Tak Rene zaklav u zamku sad dlya chogo priviz iz svogo rodovogo mayetku v Provansi kviti dekorativni kushi dereva Takozh u zamku z yavivsya originalnij zvirinec yakij mav sluguvati dlya polyuvannya U zamku provodilisya chislenni licarski turniri U 1470 roci pomiraye yedinij sin Rene Zhan II i Rene zapovidaye zamok Anzhe svoyemu nebozhu Lyudoviku XI Ostannij ne chekayuchi smerti zapovidacha u 1475 roci zahoplyuye zamok i staye jogo vlasnikom Na vidminu vid poperednih gospodariv Lyudovik XI pridilyaye bilshe uvagi fortifikaciyam zamku vin obnosit stini dodatkovim suhim rovom finansuye zaminu zamkovoyi artileriyi Na pochatku XV stolittya u zamku Anzhe znahodit pritulok dofin Karl yakij vtik z Parizhu vid burgundciv sho zahopili misto Nezabarom za dopomogoyu Zhanni d Ark vin stane korolem Karlom VII i ocholit opir francuziv u Stolitnij vijni U 1562 roci Katerina Medichi zmicnyuye Anzherskij zamok z metoyu privesti jogo u vidpovidnist z vijskovimi realiyami tih chasiv Odnak yiyi sin Genrih III zijshovshi na francuzkij prestol u 1574 roci nakazav zrizati simnadcyat vezh zamku do rivnya stin peretvorivshi yih na zvichajni kurtini material z vezh pishov na budivnictvo vulic mista Anzhe Prichinoyu takih dij stali gugenoti yaki stanovili bilshist u zemlyah Anzhu i Alanson Genrih poboyuvavsya sho voni mozhut zahopiti zamok i pidnyati povstannya Popri ce Genrih III prodovzhuvav pidtrimuvati zamok u bojovij gotovnosti i navit vstanoviv na stinah artileriyu U XVI stolitti zamkovij riv rozbuduvali do shirini 30 m i glibini 11 m U 1652 roci za chasiv Frondi Anri Shabo fr Henri Chabot gubernator Anzhu ta pribichnik princa de Konde zdijmaye povstannya v Anzhe ale koli korolivski vijska na choli z Lyudovikom XIV ta kardinalom Mazarini pidhodyat do stin mista vin zdaye misto i zamok bez boyu ryatuyuchi yih vid pograbuvannya Z 1817 roku u zamku rozmishuvalasya vijskova akademiya de navchalisya molodi oficeri zokrema Artur Vellsli majbutnij gercog Vellington ta peremozhec Napoleona Bonaparta U 1939 roci Anzhe stav pritulkom polskogo uryadu vid vijsk Nimechchini a u 1940 roci misto bulo okupovane nacistami Z 1942 roku tut diyav regionalnij centr gestapo U 1944 roci Anzhe buv zvilnenij vid nacistiv prote sam zamok serjozno postrazhdav vidstupayuchi nimecki vijska pidirvali skladi z amuniciyeyu sho znahodilisya vseredini zamka U drugij polovini XX stolittya zamok Anzhe buv vidkritij dlya vidviduvannya turistami ta peretvorenij u muzej serednovichnih gobeleniv chiya kolekciya ye najstarishoyu i najbilshoyu u sviti Za 2002 rik zamok vidvidalo 171 378 turistiv sho prinesli pributok u 593 759 yevro Vartist vhodu stanovit 8 5 yevro pilgovij kvitok 5 5 yevro ArhitekturaPlan zamku Zamok Anzhe roztashovanij u strategichno vazhlivomu misci na zahidnomu shili najvishogo v misti pagorba visota yakogo stanovit 47 metriv nad rivnem morya Visota zamku vid 35 do 45 metriv Fortecya dominuye nad richkoyu na visoti 20 metriv Sama gora skladayetsya zi slancyu na sho vkazuyut yiyi strimki shili Zamok maye formu nepravilnogo p yatikutnika zagalnoyu plosheyu blizko 25 000 m Oboronni muri zvedeni u 1232 roci z bilogo vapnyaku ta slyudyanogo kamenyu Yih dovzhina stanovit 952 m tovshina 3 m Iz pivnichno zahidnogo boku do zamku v ti chasi pidstupala richka Men a todi vvazhalosya sho ataka z vodi nemozhliva Tomu cya storona zamku ne mala oboronnih muriv natomist zekonomleni koshti dozvolili ukripiti stini simnadcyatma bashtami poza murami bula rozmishena visimnadcyata bashta rozibrana u 1832 roci Zamkovi bashti mayut cilindrichnu formu yih visota stanovit 30 m pervisna visota blizko 40 m diametr 18 m A richka Men u XX stolitti znachno vidstupila vid stin sho dozvolilo municipalitetu pobuduvati mizh zamkom i richkoyu shose Zamok maye dvi brami ukripleni dvoma parami basht Misku bramu fr Porte de la Ville na pivnichnomu shodi sho vela do mista Anzhe i Polovu bramu fr Porte des Champs na pivdni sho vela nazovni zamku Golovnij vhodom do zamku ye Miska brama do yakoyi vede pidjomnij mist Mizh bramami roztashovuvavsya vijskovij plac Zgodom na jogo misci u XV stolitti bula zvedena rezidenciya gubernatora perebudovana u XVIII stolitti ta vlashtovano regulyarnij sad Pervisno zhitlovi primishennya zajmali pivnichnij kut zamku najblizhchij do richki Vid nih zalishilasya lishe tak zvana Korolivska lozha ce nevelika dvopoverhova budivlya na kozhnomu poversi yakoyi po dvi kimnati de rozmisheno kilka gobeleniv XV XVII stolit Lozha priluchayetsya do nevelikoyi kaplici svyatoyi Zhenev yevi zvedenoyi Lyudovikom II u 1410 roci V inter yeri kaplici zberigsya starovinnij vitrazh sho zobrazhaye Rene Dobrogo She odniyeyu budivleyu zamku ye Brama Korolya Rene sho vede do vnutrishnogo podvir ya priznachenogo dlya shlyahetnih gostej zamku Gobelen Gobelen v ekspoziciyiPozhezha v palaciDokladnishe Anzherskij apokalipsis Najdorozhcha relikviya zamku gobelen Apokalipsis z yavivsya u zamku mizh 1373 ta 1381 rokami Cej gobelen vprodovzh p yati rokiv tkav parizkij majster Nikolya Bataj fr Nicolas Bataille rozmalyuvav gobelen flamandskij hudozhnik Enneken z Bryugge fr Hennequin de Bruges vidomij takozh yak Zhan de Bondol Gobelen mav zagalnu dovzhinu 144 m visotu 5 5 m skladavsya z 7 chastin i predstavlyav 105 scen na temu Apokalipsis Ivana Bogoslova u suchasnomu zamku eksponuyetsya lishe 65 U 1782 roci vlasniki zamku mali namir prodati gobelen ale ce yim ne vdalosya Pid chas francuzkoyi revolyuciyi fragmenti gobelenu vikoristovuvali dlya zahistu pomaranchevih derev vid morozu Koli u 1843 roci chastini gobelenu povernulisya do zamkovoyi kaplici viyavilosya sho vtracheno blizko tretini polotna U 1954 roci dlya ekspoziciyi gobelena i vodnochas dlya jogo zberigannya bulo vlashtovane specialne primishennya iz minimalnim osvitlennyam Rujnuvannya zamku Pislya XVIII stolittya bulo vtracheno chastinu zhitlovih primishen zamku zovnishni chastini oboh bram Povnocinnu restavraciyu zberezhenih budivel rozpochali pislya 1875 roku koli zamok viznali pam yatkoyu istoriyi 10 sichnya 2009 korotke zamikannya sprichinilo pozhezhu yaka poshkodila chastinu zhitlovih primishen plosheyu 400 m Najbilshoyi shkodi zaznala Korolivska Lozha de zberigalisya starovinni knigi povnistyu zgoriv dah Vtrati ocinili u 2 mln yevro GalereyaBrama Rene Dobrogo bilya palacu Miska brama Polova brama Kaplicya Rezidenciya gubernatora Korolivska lozhaPrimitki fr Sajt pro nacionalni pam yatki Franciyi 2008 03 29 u Wayback Machine base Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830DzherelaZamok Anzhe u sestrinskih VikiproyektahPortal Arhitektura Informaciya u Vikidanih Zamok Anzhe u Vikishovishi ros S M Burygin N N Nepomnyashij N I Shejko Zamki Francii Puteshestvie v glub istorii M Veche 2008 S 24 40 45 fr Mesqui Jean 2001 Le chateau d Angers Paris Centre des monuments nationaux Monum Editions du patrimonie fr Louis Adrien Levat Etudes historiques Le Chateau d Angers Angers Impr de Lachese et Dolbeau 1879 fr Henri Rene Le Chateau d Angers Angers v 1908 fr Adelstan de Beauchesne La Revue de l Anjou Henri III et le chateau d Angers en 1585 Angers G Grassin 1912 fr Louis de Farcy Memoires de la Societe nationale d agriculture sciences et arts d Angers Notes sur le chateau d Angers Angers G Grassin 1916 fr Celestin Port Dictionnaire historique geographique et biographique de Maine et Loire t I Angers H Siraudeau amp Cie 1978 1996 2e ed fr Henri Enguehard Chateau d Angers Paris Edition de la Caisse des Monuments Historiques 1976 fr Jean Mesqui Le chateau d Angers Rennes Ouest France 1988 ISBN 2 7373 0055 X fr Jacques Mallet Angers le chateau Maine et Loire Nantes Inventaire general des monuments et richesses artistiques de la France coll Images du patrimoine 1991 48 p ISBN 2 906344 29 X fr Yves Blomme Anjou gothique Paris Picard 1998 ISBN 978 2 7084 0543 1 fr Jean Mesqui Le chateau d Angers Paris Editions du Patrimoine 2001 56 p ISBN 2 85822 602 4 fr Corinne Albaut Le chateau d Angers Paris Editions du Patrimoine coll Minitineraires 2004 48 p ISBN 2 85822 789 6 fr Thierry Pelloquet Entre ville et campagne Demeures du Roi Rene en Anjou Edition 303 2009PosilannyaLE CHATEAU D ANGERS 7 chervnya 2014 u Wayback Machine fr fr fr Zamok Anzhera 2 sichnya 2016 u Wayback Machine ros