Амір аль-умара (араб. أمير الأمراء; лат. amīr al-umarāʾ) — титул в середньовічній Персії та на Близькому Сході. Перекладається як емір емірів, головний емір, командувач над командувачами.
Вища військова посада в Аббасидському халіфаті X століття, чиї носії в десятиліття після 936 р. прийшли на зміну цивільній бюрократії й взявши гору над візиром, стали правлячими регентами, відвівши халіфу аббасидів суто церемоніальну роль. Правління амір аль-умарів сформувало основу для приходу до влади Буїдів у Аббасидському халіфаті та Іраку після 946 року.
Пізніше титул використовувався в інших мусульманських державах на Близькому Сході, але здебільшого відносився до старших (головних) військових керівників.
Амір аль-умара також застосовувався у Сицилії та півдні Італії за часів арабського та норманського завоювання для деяких головних міністрів короля.
Історія
Першою особою, яку назвали Аміром аль-Умарою, був командувач Харун ібн Гаріб, двоюрідний брат халіфа аль-Муктадіра (р. 908—932), що почав так титулуватись з 928 р.
Невдовзі після цього його суперник, євнух Муніс аль-Музаффар (845—933), який служив головнокомандуючим армією халіфату та був владою за престолом також почав використовувати цей титул. З 928 р. Муніс брав участь у боротьбі за владу зі своїми конкурентами, яка закінчилася стратою аль-Муктадіра 932 р. та заміною його братом аль-Кагіром (932—934).
Сам Муніс був страчений Аль-Кагіром у 933 р., але вже 934 р. інший палацовий переворот скинув Аль-Кагір і замінив його ар-Раді (934—940). Часті перевороти і жорстока боротьба за владу значною мірою вплинули на центральний уряд Багдаду. Ефективний контроль над Магрибом та Хурасаном вже давно був втрачений, але тепер автономії правителів з'явилися в провінціях, ближчих до Іраку: Єгиптом і Білад-аль-Шамом управляла династія Іхшидів, Верхньою Месопотамією — династія Хамданідів, більшістю Ірану — Дейлеміти, серед яких найвидатнішими були Буїди. Навіть у самому Іраку авторитет уряду халіфа був поставлений під сумнів. Після смерті Муніса посада Аміра аль-Умари потрапила до Таріфа аль-Субкарі, який також управляв скарбницею держави.
Володіння титулом Аміра аль-умари сформувало інституційні рамки влади династії Буїдів у самому Багдаді і на підконтрольних землях халіфату. А сам халіф став лише номінальною фігурою, що просто був ще одним державним функціонером і отримував щорічну зарплату. Зазвичай посаду Аміра аль-Умари обіймав старший з династії Буїдів. Однак у 955 р. між представниками династії виник конфлікт й Адуд ад-Даула (976—983) почав використовувати титул перською мовою шахіншах («шах шахів»), щоб підкреслити свою першість над іншими.
Таким чином, за часів наступних правителів, перські титули стали більш значимими, і Амір аль-Умара став позначати визначеного спадкоємця. Також цей титул почав використовуватися радше як почесний, а не офіційний (відповідний якійсь посаді).
В Ірані часів Саманідської держави цей титул був одним з найвищих, оскільки його займав головнокомандувач військами Кизилбаші, які становили опору влади Саманідів.
В період, коли Гусейн-бек Шамлу обіймав цю посаду в 1501—1510 роках, він був наймогутнішим державним чиновником, але після нього, титул втратив своє значення й стосувався командирів туркменської племінної кінноти.
Значення титулу Амір аль-Умара значно підвищилось в часи опіки Кізілбаши над Тахмаспом I у 1524—1533 рр. Але згодом майже повністю зникає. Він з'явився лише зрідка в пізньому періоді Сафавидів, для призначених військовими командирами полководців, що охороняли прикордонні регіони від іноземного вторгнення.
Рідко цей титул також використовувався в Мамлюцькому султанаті зі столицею у Каїрі. В Османській імперії він використовувався разом з перським еквівалентом емір-над-емірами або бейлербей, як їх відповідник.
У норманському Сицилійському королівстві
Внаслідок тривалого періоду правління арабів на Сицилії (831—1091), норманське Сицилійське королівство продовжувало використання багатьох арабських термінів у своїй адміністрації, серед яких був й титул «емір» (am[m]iratus), носій якого поєднував військову та цивільну владу.
Серед найвидатніших із них був грек Георгій Антіохійський, що був флотоводцем і одночасно наймогутнішим чиновником короля Роджера II (1130—1154). Він виконував обов'язки першого міністра Роджера і йому присвоїли звання великого еміра (magnus amiratus, μέγας ἀμηρᾶς) та еміра емірів (amiratus amiratorum, ἀμηρᾶς τῶν ἀμηράδων). З 1154 до 1160 р. цей титул носив флотоводець і корсар Маріо з Барі; а після нього з 1160 р. останнім еміром емрів був також видатний флотоводець Маргарит з Бриндізі, до краху династії Готвіль у 1194 р.
Зважаючи на видатні досягнення й славу цих правителів й флотоводців, у західному Середземномор'ї до військово-морських командирів у XIII столітті почали застосовувати трохи змінену форму цього звання — «адмірал».
Джерела
- Abulafia, David (2012). The Great Sea: A Human History of the Mediterranean. .
- Bosworth, C.E.; Savory, R.M. (1989). «AMĪR-AL-OMARĀʾ». Encyclopaedia Iranica, Vol. I, Fasc. 9. pp. 969—971.
- Kennedy, Hugh (2004). The Prophet and the Age of the Caliphates: The Islamic Near East, Harlow: Longman. .
- Takayama, Hiroshi (1993). The Administration of the Norman Kingdom of Sicily., BRILL. .
- Watt, William Montgomery (1998). Islamic political thought. Edinburgh: Edinburgh University Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Umara Amir al umara arab أمير الأمراء lat amir al umaraʾ titul v serednovichnij Persiyi ta na Blizkomu Shodi Perekladayetsya yak emir emiriv golovnij emir komanduvach nad komanduvachami Sribnij dirham 940 941 r Amira al umara al Muttaki Visha vijskova posada v Abbasidskomu halifati X stolittya chiyi nosiyi v desyatilittya pislya 936 r prijshli na zminu civilnij byurokratiyi j vzyavshi goru nad vizirom stali pravlyachimi regentami vidvivshi halifu abbasidiv suto ceremonialnu rol Pravlinnya amir al umariv sformuvalo osnovu dlya prihodu do vladi Buyidiv u Abbasidskomu halifati ta Iraku pislya 946 roku Piznishe titul vikoristovuvavsya v inshih musulmanskih derzhavah na Blizkomu Shodi ale zdebilshogo vidnosivsya do starshih golovnih vijskovih kerivnikiv Amir al umara takozh zastosovuvavsya u Siciliyi ta pivdni Italiyi za chasiv arabskogo ta normanskogo zavoyuvannya dlya deyakih golovnih ministriv korolya IstoriyaPershoyu osoboyu yaku nazvali Amirom al Umaroyu buv komanduvach Harun ibn Garib dvoyuridnij brat halifa al Muktadira r 908 932 sho pochav tak tituluvatis z 928 r Nevdovzi pislya cogo jogo supernik yevnuh Munis al Muzaffar 845 933 yakij sluzhiv golovnokomanduyuchim armiyeyu halifatu ta buv vladoyu za prestolom takozh pochav vikoristovuvati cej titul Z 928 r Munis brav uchast u borotbi za vladu zi svoyimi konkurentami yaka zakinchilasya stratoyu al Muktadira 932 r ta zaminoyu jogo bratom al Kagirom 932 934 Sam Munis buv strachenij Al Kagirom u 933 r ale vzhe 934 r inshij palacovij perevorot skinuv Al Kagir i zaminiv jogo ar Radi 934 940 Chasti perevoroti i zhorstoka borotba za vladu znachnoyu miroyu vplinuli na centralnij uryad Bagdadu Efektivnij kontrol nad Magribom ta Hurasanom vzhe davno buv vtrachenij ale teper avtonomiyi praviteliv z yavilisya v provinciyah blizhchih do Iraku Yegiptom i Bilad al Shamom upravlyala dinastiya Ihshidiv Verhnoyu Mesopotamiyeyu dinastiya Hamdanidiv bilshistyu Iranu Dejlemiti sered yakih najvidatnishimi buli Buyidi Navit u samomu Iraku avtoritet uryadu halifa buv postavlenij pid sumniv Pislya smerti Munisa posada Amira al Umari potrapila do Tarifa al Subkari yakij takozh upravlyav skarbniceyu derzhavi Volodinnya titulom Amira al umari sformuvalo institucijni ramki vladi dinastiyi Buyidiv u samomu Bagdadi i na pidkontrolnih zemlyah halifatu A sam halif stav lishe nominalnoyu figuroyu sho prosto buv she odnim derzhavnim funkcionerom i otrimuvav shorichnu zarplatu Zazvichaj posadu Amira al Umari obijmav starshij z dinastiyi Buyidiv Odnak u 955 r mizh predstavnikami dinastiyi vinik konflikt j Adud ad Daula 976 983 pochav vikoristovuvati titul perskoyu movoyu shahinshah shah shahiv shob pidkresliti svoyu pershist nad inshimi Takim chinom za chasiv nastupnih praviteliv perski tituli stali bilsh znachimimi i Amir al Umara stav poznachati viznachenogo spadkoyemcya Takozh cej titul pochav vikoristovuvatisya radshe yak pochesnij a ne oficijnij vidpovidnij yakijs posadi V Irani chasiv Samanidskoyi derzhavi cej titul buv odnim z najvishih oskilki jogo zajmav golovnokomanduvach vijskami Kizilbashi yaki stanovili oporu vladi Samanidiv V period koli Gusejn bek Shamlu obijmav cyu posadu v 1501 1510 rokah vin buv najmogutnishim derzhavnim chinovnikom ale pislya nogo titul vtrativ svoye znachennya j stosuvavsya komandiriv turkmenskoyi pleminnoyi kinnoti Amir al Umara Zabit han Znachennya titulu Amir al Umara znachno pidvishilos v chasi opiki Kizilbashi nad Tahmaspom I u 1524 1533 rr Ale zgodom majzhe povnistyu znikaye Vin z yavivsya lishe zridka v piznomu periodi Safavidiv dlya priznachenih vijskovimi komandirami polkovodciv sho ohoronyali prikordonni regioni vid inozemnogo vtorgnennya Ridko cej titul takozh vikoristovuvavsya v Mamlyuckomu sultanati zi stoliceyu u Kayiri V Osmanskij imperiyi vin vikoristovuvavsya razom z perskim ekvivalentom emir nad emirami abo bejlerbej yak yih vidpovidnik U normanskomu Sicilijskomu korolivstviVnaslidok trivalogo periodu pravlinnya arabiv na Siciliyi 831 1091 normanske Sicilijske korolivstvo prodovzhuvalo vikoristannya bagatoh arabskih terminiv u svoyij administraciyi sered yakih buv j titul emir am m iratus nosij yakogo poyednuvav vijskovu ta civilnu vladu Sered najvidatnishih iz nih buv grek Georgij Antiohijskij sho buv flotovodcem i odnochasno najmogutnishim chinovnikom korolya Rodzhera II 1130 1154 Vin vikonuvav obov yazki pershogo ministra Rodzhera i jomu prisvoyili zvannya velikogo emira magnus amiratus megas ἀmhrᾶs ta emira emiriv amiratus amiratorum ἀmhrᾶs tῶn ἀmhradwn Z 1154 do 1160 r cej titul nosiv flotovodec i korsar Mario z Bari a pislya nogo z 1160 r ostannim emirom emriv buv takozh vidatnij flotovodec Margarit z Brindizi do krahu dinastiyi Gotvil u 1194 r Zvazhayuchi na vidatni dosyagnennya j slavu cih praviteliv j flotovodciv u zahidnomu Seredzemnomor yi do vijskovo morskih komandiriv u XIII stolitti pochali zastosovuvati trohi zminenu formu cogo zvannya admiral DzherelaAbulafia David 2012 The Great Sea A Human History of the Mediterranean ISBN 978 0 141 02755 5 Bosworth C E Savory R M 1989 AMiR AL OMARAʾ Encyclopaedia Iranica Vol I Fasc 9 pp 969 971 Kennedy Hugh 2004 The Prophet and the Age of the Caliphates The Islamic Near East Harlow Longman ISBN 978 0 582 40525 7 Takayama Hiroshi 1993 The Administration of the Norman Kingdom of Sicily BRILL ISBN 978 90 04 09865 7 Watt William Montgomery 1998 Islamic political thought Edinburgh Edinburgh University Press ISBN 978 0 748 61098 3