Аматоксини (також аманітотоксини, та інколи аманітоксини) це загальна назва групи щонайменше восьми споріднених токсичних сполук, що містяться в грибах кількох родів, в найбільшій мірі в Мухоморі зеленому (Amanita phalloides) а також в кількох інших видах роду Amanita, так само як і в грибах родів Conocybe, Galerina and Lepiota. Аматоксини є смертельними для людини навіть в малих дозах. На відміну від багатьох харчових отрут вони не розкладаються під дією тепла тому приготування отруйних грибів не зменшує летальність отруєнь.
Аматоксин | |
Аматоксин у Вікісховищі |
Структура
Усі сполуки мають спільну базову структуру з восьми амінокислотних залишків, що має циклічну будову. Аматоксини вперше були ізольовані в 1941 році Генріхом Отто Віландом та Рудольфом Галлермайером. Всі аматоксини є олігопептидами. На початковому етапі їх синтезу продукується протеїн з 35 амінокислот, з якого потім, за допомогою пропил-олігопептидази вирізається пептид з восьми залишків. Схематичною послідовністю усіх аматоксинів є Ile-Trp-Gly-Ile-Gly-Cys-Asn-Pro із зшивкою між Trp та Cys через S=O місток.
На початок двадцять першого століття відомо десять аматоксинів:
Назва | R1 | R2 | R3 | R4 | R5 |
---|---|---|---|---|---|
α-аманітин | OH | OH | NH2 | OH | OH |
β-аманітин | OH | OH | OH | OH | OH |
γ-аманітин | H | OH | NH2 | OH | OH |
ε-аманітин | H | OH | OH | OH | OH |
Аманулін | H | H | NH2 | OH | OH |
Аманулінова кислота | H | H | OH | OH | OH |
Аманінамід | OH | OH | NH2 | H | OH |
Аманін | OH | OH | OH | H | OH |
Проаманулін | H | H | NH2 | OH | H |
Існують також повідомлення про δ-аманітин, проте його хімічну будову ще не описано.
Механізм
Аматоксини є потужними та вибірковими інгібіторами РНК-полімерази ІІ, життєво важливого ферменту синтезу матричної РНК (мРНК), мікроРНК, та малих ядерних РНК (snRNA). Без мРНК, яка є шаблоном для біосинтезу білків, припиняється клітинний метаболізм і починається лізис. РНК полімераза гриба Amanita phalloides є нечутливою до аматоксинів, що унеможливлює самоотруєння гриба.
Симптоми впливу
Печінка є основним органом, що зазнає ушкоджень в результаті впливу аматоксинів оскільки вона є першим органом куди вони потрапляють після абсорбції в травній системі. Крім потрапляння в організм із їжею, що є переважним способом отруєння, аматоксини можуть абсорбуватися шкірою та потрапити через органи дихання ушкоджуючи інші органи такі як серце та нирки. Зокрема в результаті вдихання або потрапляння з їжею, аматоксини спричиняють подразнення дихальних шляхів, головний біль, запаморочення, нудоту, задишку, кашель, безсоння, діарею, розлади травної системи, біль у спині, ушкодження печінки та нирок, а також смерть. Контакт зі шкірою, наприклад, β-аманітину , може викликати подразнення, опіки, почервоніння, сильний біль, а також привести до абсорбції через шкіру спричиняючи ефекти подібні до вдихання або потрапляння з їжею. В результаті контакту цих сполук з очима виникають подразнення, опіки рогівки, та ушкодження очей. Особи з ураженнями шкіри, очей, розладами центральної нервової системи, дисфункціями печінки, нирок та органів дихання можуть бути більш вразливими до впливу цих сполук.
Приблизна мінімальна летальна доза визначається як 0.1 мг/кг або 7 мг токсинів для дорослої людини. Швидка абсорбція в травній системі в поєднанні з термостійкістю цих сполук обумовлює швидкий розвиток ознак отруєння за відносно короткий відрізок часу.
Фізіологічний механізм дії
Аматоксини розносяться током крові до всіх органів та систем. Попри їх здатність вражати всі органи ушкодження печінки та серця є фатальними. На молекулярному рівні, аматоксини пошкоджують ці органи спричиняючи розриви плазматичних мембран в результаті чого клітинні органелли вивільняються в міжклітинний простір. Відомо, що аманітини, зокрема альфа- та бета-Аманітин, пригнічують РНК полімеразу ІІ еукаріот та РНК полімеразу ІІІ, що порушує синтез білків. В результаті деактивації РНК полімераз печінка не в стані відновити ушкодження завдані токсином, що закінчується дезінтеграцією клітин та розкладом органу.
Лікування
З метою лікування застосовують високі дози пеніциліну в комбінації з підтримуючою терапією у випадках уражень печінки та нирок. Силібінін, сполука, що міститься в Розторопші плямистій, є потенційним антидотом, при отруєннях аматоксинами, проте даних щодо такої дії поки недостатньо.
Виявлення
Наявність аматоксинів в грибах може бути виявлена за допомогою хімічного тестування грибів. З метою встановлення причини отруєння у клінічних пацієнтів та при паталогоанатомічних дослідженнях наявність токсинів взначається лабораторними методами.
Види грибів
Види грибів з родів Amanita, Galerina and Lepiota, що містять аматоксини.
Amanita | Galerina | Lepiota |
---|---|---|
Amanita phalloides | Lepiota brunneoincarnata | |
Amanita bisporigera | ||
Amanita ocreata | Galerina marginata | |
Galerina unicolor | ||
Galerina venenata | ||
Amanita virosa | ||
Lepiota subincarnata | ||
Примітки
- Litten, W. (March 1975). The most poisonous mushrooms. Scientific American. Т. 232, № 3. с. 90—101. doi:10.1038/scientificamerican0375-90. PMID 1114308.
- H. E. Hallen; H. Luo; J. S. Scott-Craig; J. D. Walton (2007). . Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. Т. 104, № 48. с. 19097—19101. Bibcode:2007PNAS..10419097H. doi:10.1073/pnas.0707340104. PMC 2141914. PMID 18025465. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 10 листопада 2016.
- K. Baumann; K. Muenter; H. Faulstich (1993). . Biochemistry. Т. 32, № 15. с. 4043—4050. doi:10.1021/bi00066a027. PMID 8471612. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 10 листопада 2016.
- Cytotoxic fungi - an overview. Toxicon. Т. 42, № 4. 2003. с. 339—49. doi:10.1016/S0041-0101(03)00238-1. PMID 14505933.
- Horgen, Paul A.; Vaisius, Allan C.; Ammirati, Joseph F. (1978). The insensitivity of mushroom nuclear RNA polymerase activity to inhibition by amatoxins. Archives of Microbiology. Т. 118, № 3. с. 317—9. doi:10.1007/BF00429124. PMID 567964.
- Bushnell, D. A.; Cramer, P; Kornberg, RD (Feb 2002). Structural basis of transcription: alpha-amanitin-RNA polymerase II cocrystal at 2.8 A resolution. Proc Natl Acad Sci USA. Т. 99, № 3. с. 1218—1222. Bibcode:2002PNAS...99.1218B. doi:10.1073/pnas.251664698. PMC 122170. PMID 11805306.
- "Material Safety Data Sheet for beta Amanitin"[недоступне посилання з лютого 2019], Retrieved on 12 March 2013.
- J. Meldolesi; G. Pelosi; A. Brunelli; E. Genovese (1966). Electron Microscopic Studies on the Effects of Amanitin in Mice: Liver and Heart Lesions. Virchows Archiv A. Т. 342. с. 221—235. doi:10.1007/bf00960591.
- "Polypeptide Toxins in Amanita Mushrooms" [ 26 серпня 2015 у Wayback Machine.], “Cornell University”, Retrieved on 12 March 2013.
- Piqueras J. (1989). Hepatotoxic mushroom poisoning: diagnosis and management. Mycopathologia. Т. 105, № 2. с. 99—110. doi:10.1007/bf00444032. PMID 2664527.
- R. Baselt, Disposition of Toxic Drugs and Chemicals in Man, 8th edition, Biomedical Publications, Foster City, CA, 2008, pp. 52–54.
- Enjalbert, Françoise; Rapior, Sylvie; Nouguier-Soulé, Janine; Guillon, Sophie; Amouroux, Noël; Cabot, Claudine (26 листопада 2002). Treatment of Amatoxin Poisoning: 20-Year Retrospective Analysis. Journal of Toxicology: Clinical Toxicology. Т. 40, № 6. с. 715—757. doi:10.1081/CLT-120014646. PMID 12475187.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amatoksini takozh amanitotoksini ta inkoli amanitoksini ce zagalna nazva grupi shonajmenshe vosmi sporidnenih toksichnih spoluk sho mistyatsya v gribah kilkoh rodiv v najbilshij miri v Muhomori zelenomu Amanita phalloides a takozh v kilkoh inshih vidah rodu Amanita tak samo yak i v gribah rodiv Conocybe Galerina and Lepiota Amatoksini ye smertelnimi dlya lyudini navit v malih dozah Na vidminu vid bagatoh harchovih otrut voni ne rozkladayutsya pid diyeyu tepla tomu prigotuvannya otrujnih gribiv ne zmenshuye letalnist otruyen Amatoksin Amatoksin u VikishovishiStrukturaUsi spoluki mayut spilnu bazovu strukturu z vosmi aminokislotnih zalishkiv sho maye ciklichnu budovu Amatoksini vpershe buli izolovani v 1941 roci Genrihom Otto Vilandom ta Rudolfom Gallermajerom Vsi amatoksini ye oligopeptidami Na pochatkovomu etapi yih sintezu produkuyetsya proteyin z 35 aminokislot z yakogo potim za dopomogoyu propil oligopeptidazi virizayetsya peptid z vosmi zalishkiv Shematichnoyu poslidovnistyu usih amatoksiniv ye Ile Trp Gly Ile Gly Cys Asn Pro iz zshivkoyu mizh Trp ta Cys cherez S O mistok Bazova strutktura chornij kolir ye spilnoyu dlya vsih amatoksiniv a p yat zminnih grup chervonij kolir viznachayut pevnu spoluku Na pochatok dvadcyat pershogo stolittya vidomo desyat amatoksiniv Nazva R1 R2 R3 R4 R5 a amanitin OH OH NH2 OH OH b amanitin OH OH OH OH OH g amanitin H OH NH2 OH OH e amanitin H OH OH OH OH Amanulin H H NH2 OH OH Amanulinova kislota H H OH OH OH Amaninamid OH OH NH2 H OH Amanin OH OH OH H OH Proamanulin H H NH2 OH H Isnuyut takozh povidomlennya pro d amanitin prote jogo himichnu budovu she ne opisano MehanizmAmatoksini ye potuzhnimi ta vibirkovimi ingibitorami RNK polimerazi II zhittyevo vazhlivogo fermentu sintezu matrichnoyi RNK mRNK mikroRNK ta malih yadernih RNK snRNA Bez mRNK yaka ye shablonom dlya biosintezu bilkiv pripinyayetsya klitinnij metabolizm i pochinayetsya lizis RNK polimeraza griba Amanita phalloides ye nechutlivoyu do amatoksiniv sho unemozhlivlyuye samootruyennya griba alfa amanitin chervonij zv yazanij z RNK polmerazoyu II Saccharomyces cerevisiae pivni drizhdzhi From PDB 1K83 Simptomi vplivuPechinka ye osnovnim organom sho zaznaye ushkodzhen v rezultati vplivu amatoksiniv oskilki vona ye pershim organom kudi voni potraplyayut pislya absorbciyi v travnij sistemi Krim potraplyannya v organizm iz yizheyu sho ye perevazhnim sposobom otruyennya amatoksini mozhut absorbuvatisya shkiroyu ta potrapiti cherez organi dihannya ushkodzhuyuchi inshi organi taki yak serce ta nirki Zokrema v rezultati vdihannya abo potraplyannya z yizheyu amatoksini sprichinyayut podraznennya dihalnih shlyahiv golovnij bil zapamorochennya nudotu zadishku kashel bezsonnya diareyu rozladi travnoyi sistemi bil u spini ushkodzhennya pechinki ta nirok a takozh smert Kontakt zi shkiroyu napriklad b amanitinu mozhe viklikati podraznennya opiki pochervoninnya silnij bil a takozh privesti do absorbciyi cherez shkiru sprichinyayuchi efekti podibni do vdihannya abo potraplyannya z yizheyu V rezultati kontaktu cih spoluk z ochima vinikayut podraznennya opiki rogivki ta ushkodzhennya ochej Osobi z urazhennyami shkiri ochej rozladami centralnoyi nervovoyi sistemi disfunkciyami pechinki nirok ta organiv dihannya mozhut buti bilsh vrazlivimi do vplivu cih spoluk Priblizna minimalna letalna doza viznachayetsya yak 0 1 mg kg abo 7 mg toksiniv dlya dorosloyi lyudini Shvidka absorbciya v travnij sistemi v poyednanni z termostijkistyu cih spoluk obumovlyuye shvidkij rozvitok oznak otruyennya za vidnosno korotkij vidrizok chasu Fiziologichnij mehanizm diyiAmatoksini roznosyatsya tokom krovi do vsih organiv ta sistem Popri yih zdatnist vrazhati vsi organi ushkodzhennya pechinki ta sercya ye fatalnimi Na molekulyarnomu rivni amatoksini poshkodzhuyut ci organi sprichinyayuchi rozrivi plazmatichnih membran v rezultati chogo klitinni organelli vivilnyayutsya v mizhklitinnij prostir Vidomo sho amanitini zokrema alfa ta beta Amanitin prignichuyut RNK polimerazu II eukariot ta RNK polimerazu III sho porushuye sintez bilkiv V rezultati deaktivaciyi RNK polimeraz pechinka ne v stani vidnoviti ushkodzhennya zavdani toksinom sho zakinchuyetsya dezintegraciyeyu klitin ta rozkladom organu LikuvannyaZ metoyu likuvannya zastosovuyut visoki dozi penicilinu v kombinaciyi z pidtrimuyuchoyu terapiyeyu u vipadkah urazhen pechinki ta nirok Silibinin spoluka sho mistitsya v Roztoropshi plyamistij ye potencijnim antidotom pri otruyennyah amatoksinami prote danih shodo takoyi diyi poki nedostatno ViyavlennyaNayavnist amatoksiniv v gribah mozhe buti viyavlena za dopomogoyu himichnogo testuvannya gribiv Z metoyu vstanovlennya prichini otruyennya u klinichnih paciyentiv ta pri patalogoanatomichnih doslidzhennyah nayavnist toksiniv vznachayetsya laboratornimi metodami Vidi gribivVidi gribiv z rodiv Amanita Galerina and Lepiota sho mistyat amatoksini Amanita Galerina Lepiota Amanita phalloides Lepiota brunneoincarnata Amanita bisporigera inshi movi inshi movi inshi movi inshi movi inshi movi inshi movi inshi movi Amanita ocreata Galerina marginata inshi movi inshi movi inshi movi inshi movi Galerina unicolor inshi movi inshi movi Galerina venenata inshi movi Amanita virosa inshi movi inshi movi inshi movi inshi movi inshi movi inshi movi inshi movi Lepiota subincarnata inshi movi PrimitkiLitten W March 1975 The most poisonous mushrooms Scientific American T 232 3 s 90 101 doi 10 1038 scientificamerican0375 90 PMID 1114308 H E Hallen H Luo J S Scott Craig J D Walton 2007 Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America T 104 48 s 19097 19101 Bibcode 2007PNAS 10419097H doi 10 1073 pnas 0707340104 PMC 2141914 PMID 18025465 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 10 listopada 2016 K Baumann K Muenter H Faulstich 1993 Biochemistry T 32 15 s 4043 4050 doi 10 1021 bi00066a027 PMID 8471612 Arhiv originalu za 9 serpnya 2021 Procitovano 10 listopada 2016 Cytotoxic fungi an overview Toxicon T 42 4 2003 s 339 49 doi 10 1016 S0041 0101 03 00238 1 PMID 14505933 Horgen Paul A Vaisius Allan C Ammirati Joseph F 1978 The insensitivity of mushroom nuclear RNA polymerase activity to inhibition by amatoxins Archives of Microbiology T 118 3 s 317 9 doi 10 1007 BF00429124 PMID 567964 Bushnell D A Cramer P Kornberg RD Feb 2002 Structural basis of transcription alpha amanitin RNA polymerase II cocrystal at 2 8 A resolution Proc Natl Acad Sci USA T 99 3 s 1218 1222 Bibcode 2002PNAS 99 1218B doi 10 1073 pnas 251664698 PMC 122170 PMID 11805306 Material Safety Data Sheet for beta Amanitin nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Retrieved on 12 March 2013 J Meldolesi G Pelosi A Brunelli E Genovese 1966 Electron Microscopic Studies on the Effects of Amanitin in Mice Liver and Heart Lesions Virchows Archiv A T 342 s 221 235 doi 10 1007 bf00960591 Polypeptide Toxins in Amanita Mushrooms 26 serpnya 2015 u Wayback Machine Cornell University Retrieved on 12 March 2013 Piqueras J 1989 Hepatotoxic mushroom poisoning diagnosis and management Mycopathologia T 105 2 s 99 110 doi 10 1007 bf00444032 PMID 2664527 R Baselt Disposition of Toxic Drugs and Chemicals in Man 8th edition Biomedical Publications Foster City CA 2008 pp 52 54 Enjalbert Francoise Rapior Sylvie Nouguier Soule Janine Guillon Sophie Amouroux Noel Cabot Claudine 26 listopada 2002 Treatment of Amatoxin Poisoning 20 Year Retrospective Analysis Journal of Toxicology Clinical Toxicology T 40 6 s 715 757 doi 10 1081 CLT 120014646 PMID 12475187