Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хімі́чне тестува́ння — дослідження зміни кольору різних макро-і мікроскопічних структур грибів під дією деяких хімічних реактивів. Використовується при ідентифікації зразків грибів для розрізнення таксономічних груп. Таксономічною ознакою може бути як позитивний чи негативний результат тесту, так і варіації у зміні забарвлення при позитивних реакціях, оскільки один і той самий реактив може давати різне забарвлення у різних видів грибів.
Можуть проводитися прості тести з виявлення характерних реакцій м'якуша плодового тіла в цілому або мікроскопічні дослідження, які виявляють кольорові реакції гіф, спор, базидій та інших елементів трами або міцелію. Тести можуть проводиться на свіжих грибах, а деякі і на гербарних зразках.
Значення та історія методу
Макроскопічні ознаки плодових тіл, а іноді й ознаки, які виявляються при мікроскопічному дослідженні можуть бути недостатніми для однозначного визначення. У таких випадках використовують кольорові хімічні реакції як додатковий критерій таксонів.
Аналітичні реактиви що застосовуються в більшості випадків не є специфічними для певних речовин або комплексів речовин, що містяться в грибах, проте вони часто виявляються специфічними для певних таксонів грибів, що й дозволяє широко використовувати метод. Деякі з використовуваних реакцій є специфічними, наприклад, позитивна реакція з бензидином і вказує на наявність у м'якуші гриба ферменту , з фенолом — тирозинази, а тест на амілоїдність дозволяє не тільки визначити наявність у клітинах специфічних полісахаридів (), а й зробити певні висновки про будову їх макромолекул.
Вперше хімічний метод був застосований у 1866 р. фінським ботаніком У. Нюландером для систематики лишайників. Нюландер помітив, що різні види по-різному реагують на дію розчинами лугів, гіпохлоритів, йоду, та іншими реактивами. Пізніше Мюллер вивчав дію хімічних реактивів на поліпорові гриби і виявив появу фіолетового забарвлення у Hapalopilus nidulans з амоніаком, Харлей відкрив зникнення фіолетового забарвлення м'якуша Хряща-молочника оливково-чорного під дією лугу. Протягом усього XX століття дію хімічних реактивів на гриби вивчалося багатьма відомими мікологами (Мельцер, 1924; Шеффер і Меллер, 1938; Кюнер і Романьезі, 1953; Зінгер, 1951, 1962, 1969, 1975; Майкснер, 1975; Вассер, 1980, 1992). Найповніші дані про кольорові хімічні реакції грибів містяться в роботах Кюнера і Романьезі, Зінгера (1975), Майкснера, Вассера.
Відносно до хімічного методу серед мікологів існують дві протилежні думки:
- На підставі тільки хімічних реакцій описуються нові таксони, іноді навіть роди, при цьому абсолютно не враховуються інші критерії, особливо умови зростання грибів.
- Деякі ж вчені не надають значення методу як додатковому критерію таксонів.
С. П. Вассер (1980) наводить дві цитати, що характеризують обидва існуючі підходи: «Час від часу робляться спроби використання хімічних дослідів для визначення видів грибів та лишайників, що часто викликає бурю протестів. Однак в групі, яка представляє складність для класифікації та кількість ознак якої невелика або, навпаки, дуже різноманітна, надходження додаткових відомостей має тільки вітатися.» — А. Берджес
«Хімічний метод є одним із зручних, швидких та надійних, він дає додаткову інформацію в судженнях про вид та інші таксони, його слід широко використовувати, але неодмінно разом з іншими методами систематики, особливо морфологічними.» — А. М. Окснер
Реактиви, що найчастіше використовуються (для макрореакцій)
Надано приклади кольорових реакцій, що є характерними для порядку Agaricales, реакції для інших таксонів можуть відрізнятися.
- Аміак (рідкий розчин або пари нашатирного спирту) дає зелене, рідше жовте забарвлення.
- Анілін (у вигляді водних розчинів солей) при позитивній реакції дає забарвлення червоних, жовто-оранжевих або оливкових тонів.
- Бензидин (спиртовий розчин) дає блакитне забарвлення, що свідчить про наявність лаккази. Реагент є сильним канцерогеном, тому його на практиці замінюють (диметилбензидином), який значно безпечніший і дає аналогічну реакцію.
- (спиртний розчин або настоянка насіння рослини ) дає забарвлення в блакитно-зелені, блакитно-сірі, оливкові або червоно-коричневі тони.
- Концентровані розчини кислот можуть давати різні кольорові реакції, використовуються на свіжому матеріалі:
- 60-70% сірчана кислота,
- 65% азотна кислота,
- 25% соляна кислота,
- молочна кислота.
- Лактофенол — суміш рівних частин молочної кислоти та фенолу, при позитивній реакції дає забарвлення коричневих, рожево-фіолетових, фіолетових, червонуватих відтінків.
- Карболова кислота (2,5% розчин фенолу) дає червонувате, жовтувате, коричневе або фіолетове забарвлення. Реакція вважається позитивною, якщо забарвлення з'являється протягом 20 хвилин.
- (водно-спиртовий розчин) забарвлює у фіолетовий або червонуватий колір, реакція проходить за 2—4 хвилини.
- Пірамідон (водний розчин) дає реакцію з появою в бузково-фіолетового кольору.
- Пірогалол (спиртовий розчин) забарвлює в коричневі тони.
- Сульфованілін — розчин 1 г ваніліну в суміші 8 мл конц. сірчаної кислоти 3 мл дистильованої води на свіжому матеріалі дає забарвлення в пурпурові, коричневі, рожево-фіолетові кольори. Вперше застосований Арнуольдом і Горісом в 1907 р.
- Сульфоформалін — суміш формаліну і 60—70% сірчаної кислоти. Використовується на свіжому матеріалі і на зразках, що зберігалися у формаліні не більше 6 місяців. При позитивній реакції повільно з'являється коричневе забарвлення.
- Феноланілін — суміш 3 крапель аніліну, 5 крапель конц. сірчаної кислоти і 10 мл карболової кислоти. Позитивна реакція полягає в появі забарвлення іржаво-рожевого, пурпурово-червоного або лілово-рожевого кольору, який потім переходить в шоколадно-коричневий.
- Формалін забарвлює в фіолетово-коричневий або червонуватий колір.
- 10% розчин хлориду заліза(III) дає зеленувате забарвлення, що потім переходить у темно-сіре.
- 10% розчин з додаванням сірчаної кислоти забарвлює м'якуш в зелений, оливковий, помаранчевий або коричневий колір.
- 40% розчин лугу (гідроксиду калію або натрію) дає забарвлення в рожевий, жовтий, червоно-коричневий або помаранчевий колір, реакція придатна також для гербарного матеріалу.
Інші методики
Тест на амілоїдність
Амілоїдністю називають здатність структур забарвлюватись під дією розчинів йоду. Звичайно застосовується реактив Мельцера: до водного розчину, який містить 2,5% йоду і 7,5% йодиду калію додають рівний об'єм . Реакція застосовується як макроскопічна, так і для препаратів при мікроскопуванні, що дає можливість визначити амілоїдність різних структур: спор, гіф, базидій. Амілоїдність виявляється у зразків, які тривалий час (понад 100 років) зберігалися в гербарії (за даними Зінгера, 1975). Наявність і ступінь амілоїдності дозволяє визначити особливості будови молекул — полісахаридів, за будовою близьких до крохмалю, а також потужність глюканового шару на поверхні мікроскопічних структур гриба. В разі сильно розвиненого поверхневого шару йод адсорбується в каналах між глюкановимі ланцюжками. Якщо ланцюжки сильно розгалужені, реакція дає жовто-коричневе забарвлення, за наявності менш розгалужених ланцюжків проявляється власне амілоїдна реакція — інтенсивне посиніння, аналогічне відомої в аналітичній хімії . Зазвичай розрізняють структури неамілоїдні (не забарвлюються), декстриноїдні, або псевдоамілоїдні (забарвлюються в жовті і коричневі тони) і амілоїдні (забарвлюються в блакитний, синій, до майже чорного кольори).
У 2005 р. В. А. Спірін запропонував визначати ступені градації цієї реакції згідно зі (у дужках — позначення кольору за шкалою Дж. Петерсена [Petersen, 1996]):
- слабкодекстриноїдна — від блідо-коричневого (P14) до блідо-оливкового (P16)
- декстриноїдна — жовтувато-бурий (P9)
- сильнодекстриноїдна — оранжево-бурий (P7)
- неясно-амілоїдна — від блідо-мишачо-сірого (P53) до блідо-фіолетово-сірого (P59)
- слабкоамілоїдна — мишачо-сірий (P55)
- амілоїдна — від блакитно-сірого (P57) до темно-блакитно-сірого (P56)
- сильноамілоїдна — від винно-сірого (P58) до сірувато-фіолетового (P44)
Реакція Шеффера
Реакція Шеффера: скляною паличкою наносять на зріз смужку розчину аніліну, а потім, перетинаючи її, смужку 65% азотної кислоти. При позитивній реакції в місці перетину з'являється хромово-жовта пляма, потім забарвлення переходить в оранжево-червоне. Реакція Шеффера — важлива внутрішньородова ознака для роду Agaricus. Придатна для матеріалу, що тривалий час зберігався в гербарії. Відкрита Ю. Шеффером в 1933 р.
Застосування барвників
Фарбування органічними барвниками застосовується як для поліпшення оптичних властивостей мікроскопічних препаратів, так і для характеристики забарвлених структур. Наприклад, при фарбуванні () розрізняють ціанофілію — синювате забарвлення та метахромазію — червонувато-рожеве або червонувато-фіолетове забарвлення.
Примітки
- Х. Клеменсон [Clemenson, Schweiz. Zeitschr. f. Pilzk., 1969, 47] (нім.), тут цитовано за Вассером (1980)
Джерела
- Вассер С. П. Аманитальные грибы Украины. — Киев : «Наукова думка», 1992. — С. 15—16. — . (рос.)
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы. — Киев : «Наукова думка», 1980. — С. 43—55. (рос.)
- Змитрович И. В. Семейства Ателиевые и Амилокортициевые. — М. — СПб. : Товарищество научных изданий КМК, 2009. — С. 24—25. — (Определитель грибов России. Порядок Афиллофоровые; Выпуск 3) — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Himi chne testuva nnya doslidzhennya zmini koloru riznih makro i mikroskopichnih struktur gribiv pid diyeyu deyakih himichnih reaktiviv Vikoristovuyetsya pri identifikaciyi zrazkiv gribiv dlya rozriznennya taksonomichnih grup Taksonomichnoyu oznakoyu mozhe buti yak pozitivnij chi negativnij rezultat testu tak i variaciyi u zmini zabarvlennya pri pozitivnih reakciyah oskilki odin i toj samij reaktiv mozhe davati rizne zabarvlennya u riznih vidiv gribiv Zub gidnoyidnogo griba Auriscalpium vulgare zabarvlenij reagentom Melcera Mozhut provoditisya prosti testi z viyavlennya harakternih reakcij m yakusha plodovogo tila v cilomu abo mikroskopichni doslidzhennya yaki viyavlyayut kolorovi reakciyi gif spor bazidij ta inshih elementiv trami abo miceliyu Testi mozhut provoditsya na svizhih gribah a deyaki i na gerbarnih zrazkah Znachennya ta istoriya metoduMakroskopichni oznaki plodovih til a inodi j oznaki yaki viyavlyayutsya pri mikroskopichnomu doslidzhenni mozhut buti nedostatnimi dlya odnoznachnogo viznachennya U takih vipadkah vikoristovuyut kolorovi himichni reakciyi yak dodatkovij kriterij taksoniv Analitichni reaktivi sho zastosovuyutsya v bilshosti vipadkiv ne ye specifichnimi dlya pevnih rechovin abo kompleksiv rechovin sho mistyatsya v gribah prote voni chasto viyavlyayutsya specifichnimi dlya pevnih taksoniv gribiv sho j dozvolyaye shiroko vikoristovuvati metod Deyaki z vikoristovuvanih reakcij ye specifichnimi napriklad pozitivna reakciya z benzidinom i vkazuye na nayavnist u m yakushi griba fermentu z fenolom tirozinazi a test na amiloyidnist dozvolyaye ne tilki viznachiti nayavnist u klitinah specifichnih polisaharidiv a j zrobiti pevni visnovki pro budovu yih makromolekul Vpershe himichnij metod buv zastosovanij u 1866 r finskim botanikom U Nyulanderom dlya sistematiki lishajnikiv Nyulander pomitiv sho rizni vidi po riznomu reaguyut na diyu rozchinami lugiv gipohloritiv jodu ta inshimi reaktivami Piznishe Myuller vivchav diyu himichnih reaktiviv na poliporovi gribi i viyaviv poyavu fioletovogo zabarvlennya u Hapalopilus nidulans z amoniakom Harlej vidkriv zniknennya fioletovogo zabarvlennya m yakusha Hryasha molochnika olivkovo chornogo pid diyeyu lugu Protyagom usogo XX stolittya diyu himichnih reaktiviv na gribi vivchalosya bagatma vidomimi mikologami Melcer 1924 Sheffer i Meller 1938 Kyuner i Romanezi 1953 Zinger 1951 1962 1969 1975 Majksner 1975 Vasser 1980 1992 Najpovnishi dani pro kolorovi himichni reakciyi gribiv mistyatsya v robotah Kyunera i Romanezi Zingera 1975 Majksnera Vassera Vidnosno do himichnogo metodu sered mikologiv isnuyut dvi protilezhni dumki Na pidstavi tilki himichnih reakcij opisuyutsya novi taksoni inodi navit rodi pri comu absolyutno ne vrahovuyutsya inshi kriteriyi osoblivo umovi zrostannya gribiv Deyaki zh vcheni ne nadayut znachennya metodu yak dodatkovomu kriteriyu taksoniv S P Vasser 1980 navodit dvi citati sho harakterizuyut obidva isnuyuchi pidhodi Chas vid chasu roblyatsya sprobi vikoristannya himichnih doslidiv dlya viznachennya vidiv gribiv ta lishajnikiv sho chasto viklikaye buryu protestiv Odnak v grupi yaka predstavlyaye skladnist dlya klasifikaciyi ta kilkist oznak yakoyi nevelika abo navpaki duzhe riznomanitna nadhodzhennya dodatkovih vidomostej maye tilki vitatisya A Berdzhes Himichnij metod ye odnim iz zruchnih shvidkih ta nadijnih vin daye dodatkovu informaciyu v sudzhennyah pro vid ta inshi taksoni jogo slid shiroko vikoristovuvati ale neodminno razom z inshimi metodami sistematiki osoblivo morfologichnimi A M OksnerReaktivi sho najchastishe vikoristovuyutsya dlya makroreakcij Nadano prikladi kolorovih reakcij sho ye harakternimi dlya poryadku Agaricales reakciyi dlya inshih taksoniv mozhut vidriznyatisya Amiak ridkij rozchin abo pari nashatirnogo spirtu daye zelene ridshe zhovte zabarvlennya Anilin u viglyadi vodnih rozchiniv solej pri pozitivnij reakciyi daye zabarvlennya chervonih zhovto oranzhevih abo olivkovih toniv Benzidin spirtovij rozchin daye blakitne zabarvlennya sho svidchit pro nayavnist lakkazi Reagent ye silnim kancerogenom tomu jogo na praktici zaminyuyut dimetilbenzidinom yakij znachno bezpechnishij i daye analogichnu reakciyu spirtnij rozchin abo nastoyanka nasinnya roslini daye zabarvlennya v blakitno zeleni blakitno siri olivkovi abo chervono korichnevi toni Koncentrovani rozchini kislot mozhut davati rizni kolorovi reakciyi vikoristovuyutsya na svizhomu materiali 60 70 sirchana kislota 65 azotna kislota 25 solyana kislota molochna kislota Laktofenol sumish rivnih chastin molochnoyi kisloti ta fenolu pri pozitivnij reakciyi daye zabarvlennya korichnevih rozhevo fioletovih fioletovih chervonuvatih vidtinkiv Karbolova kislota 2 5 rozchin fenolu daye chervonuvate zhovtuvate korichneve abo fioletove zabarvlennya Reakciya vvazhayetsya pozitivnoyu yaksho zabarvlennya z yavlyayetsya protyagom 20 hvilin vodno spirtovij rozchin zabarvlyuye u fioletovij abo chervonuvatij kolir reakciya prohodit za 2 4 hvilini Piramidon vodnij rozchin daye reakciyu z poyavoyu v buzkovo fioletovogo koloru Pirogalol spirtovij rozchin zabarvlyuye v korichnevi toni Sulfovanilin rozchin 1 g vanilinu v sumishi 8 ml konc sirchanoyi kisloti 3 ml distilovanoyi vodi na svizhomu materiali daye zabarvlennya v purpurovi korichnevi rozhevo fioletovi kolori Vpershe zastosovanij Arnuoldom i Gorisom v 1907 r Sulfoformalin sumish formalinu i 60 70 sirchanoyi kisloti Vikoristovuyetsya na svizhomu materiali i na zrazkah sho zberigalisya u formalini ne bilshe 6 misyaciv Pri pozitivnij reakciyi povilno z yavlyayetsya korichneve zabarvlennya Fenolanilin sumish 3 krapel anilinu 5 krapel konc sirchanoyi kisloti i 10 ml karbolovoyi kisloti Pozitivna reakciya polyagaye v poyavi zabarvlennya irzhavo rozhevogo purpurovo chervonogo abo lilovo rozhevogo koloru yakij potim perehodit v shokoladno korichnevij Formalin zabarvlyuye v fioletovo korichnevij abo chervonuvatij kolir 10 rozchin hloridu zaliza III daye zelenuvate zabarvlennya sho potim perehodit u temno sire 10 rozchin z dodavannyam sirchanoyi kisloti zabarvlyuye m yakush v zelenij olivkovij pomaranchevij abo korichnevij kolir 40 rozchin lugu gidroksidu kaliyu abo natriyu daye zabarvlennya v rozhevij zhovtij chervono korichnevij abo pomaranchevij kolir reakciya pridatna takozh dlya gerbarnogo materialu Inshi metodikiTest na amiloyidnist Amiloyidnistyu nazivayut zdatnist struktur zabarvlyuvatis pid diyeyu rozchiniv jodu Zvichajno zastosovuyetsya reaktiv Melcera do vodnogo rozchinu yakij mistit 2 5 jodu i 7 5 jodidu kaliyu dodayut rivnij ob yem Reakciya zastosovuyetsya yak makroskopichna tak i dlya preparativ pri mikroskopuvanni sho daye mozhlivist viznachiti amiloyidnist riznih struktur spor gif bazidij Amiloyidnist viyavlyayetsya u zrazkiv yaki trivalij chas ponad 100 rokiv zberigalisya v gerbariyi za danimi Zingera 1975 Nayavnist i stupin amiloyidnosti dozvolyaye viznachiti osoblivosti budovi molekul polisaharidiv za budovoyu blizkih do krohmalyu a takozh potuzhnist glyukanovogo sharu na poverhni mikroskopichnih struktur griba V razi silno rozvinenogo poverhnevogo sharu jod adsorbuyetsya v kanalah mizh glyukanovimi lancyuzhkami Yaksho lancyuzhki silno rozgaluzheni reakciya daye zhovto korichneve zabarvlennya za nayavnosti mensh rozgaluzhenih lancyuzhkiv proyavlyayetsya vlasne amiloyidna reakciya intensivne posininnya analogichne vidomoyi v analitichnij himiyi Zazvichaj rozriznyayut strukturi neamiloyidni ne zabarvlyuyutsya dekstrinoyidni abo psevdoamiloyidni zabarvlyuyutsya v zhovti i korichnevi toni i amiloyidni zabarvlyuyutsya v blakitnij sinij do majzhe chornogo kolori U 2005 r V A Spirin zaproponuvav viznachati stupeni gradaciyi ciyeyi reakciyi zgidno zi u duzhkah poznachennya koloru za shkaloyu Dzh Petersena Petersen 1996 slabkodekstrinoyidna vid blido korichnevogo P14 do blido olivkovogo P16 dekstrinoyidna zhovtuvato burij P9 silnodekstrinoyidna oranzhevo burij P7 neyasno amiloyidna vid blido mishacho sirogo P53 do blido fioletovo sirogo P59 slabkoamiloyidna mishacho sirij P55 amiloyidna vid blakitno sirogo P57 do temno blakitno sirogo P56 silnoamiloyidna vid vinno sirogo P58 do siruvato fioletovogo P44 Reakciya Sheffera Reakciya Sheffera sklyanoyu palichkoyu nanosyat na zriz smuzhku rozchinu anilinu a potim peretinayuchi yiyi smuzhku 65 azotnoyi kisloti Pri pozitivnij reakciyi v misci peretinu z yavlyayetsya hromovo zhovta plyama potim zabarvlennya perehodit v oranzhevo chervone Reakciya Sheffera vazhliva vnutrishnorodova oznaka dlya rodu Agaricus Pridatna dlya materialu sho trivalij chas zberigavsya v gerbariyi Vidkrita Yu Shefferom v 1933 r Zastosuvannya barvnikiv Farbuvannya organichnimi barvnikami zastosovuyetsya yak dlya polipshennya optichnih vlastivostej mikroskopichnih preparativ tak i dlya harakteristiki zabarvlenih struktur Napriklad pri farbuvanni rozriznyayut cianofiliyu sinyuvate zabarvlennya ta metahromaziyu chervonuvato rozheve abo chervonuvato fioletove zabarvlennya PrimitkiH Klemenson Clemenson Schweiz Zeitschr f Pilzk 1969 47 nim tut citovano za Vasserom 1980 DzherelaVasser S P Amanitalnye griby Ukrainy Kiev Naukova dumka 1992 S 15 16 ISBN 5 12 003226 5 ros Vasser S P Flora gribov Ukrainy Agarikovye griby Kiev Naukova dumka 1980 S 43 55 ros Zmitrovich I V Semejstva Atelievye i Amilokorticievye M SPb Tovarishestvo nauchnyh izdanij KMK 2009 S 24 25 Opredelitel gribov Rossii Poryadok Afilloforovye Vypusk 3 ISBN 978 5 87317 561 1 ros