Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Альошина-Александрова Тамара Григорівна (нар. 19 червня 1928 — пом. 24 грудня 1996) — радянська, молдовська оперна співачка (мецо-сопрано). Народна артистка СРСР (1976).
| Альошина-Александрова Тамара Григорівна | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 19 червня 1928[1] |
| Місце народження | Харків, Українська СРР, СРСР[1] |
| Дата смерті | 24 грудня 1996 (68 років) |
| Місце смерті | Кишинів, Молдова |
| Поховання | Центральний цвинтар Кишинева |
| Громадянство | СРСР і Молдова |
| Професія | оперна співачка, викладач співу |
| Співацький голос | мецо-сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Нагороди |    |
Життєпис
Тамара Григорівна Альошина-Александрова народилася 19 червня 1928 року в Харкові. Навчалась у Харківській консерваторії по класу співу у Є. П. Петрової, яку закінчила 1958 році. З цього року — солістка Молдовського театру опери та балети ім. А. С. Пушкіна в Кишиневі, який тільки відкрився.
Солісти театру всі були молодим. Але серед них виділявся талант Тамари Альошиной — співачки і драматичний актриси, яка створила трагічний образ гордої, сильної, але нещасної в коханні російської жінки. За роки роботи в молдовській опері співачка створила тридцять оперних партій. Бралась, як за головні, так і за епізодичні ролі, виконуючи партії мецо-сопрано, будь то західна або російська класика. Сама співачка говорила так:
 | Кожна роль збагачує виконавський діапазон, якщо до неї підходити суворо, дбайливо й любовно. |  |
Серед вершинних ролей цього часу — роль Азучени в «Трубадурі» Джузеппе Верді. Газета «Вечірній Ленінград» у липні 1974 року писала:
| | Співачка точно окреслила звукові контрасти ролі. Залежно від сценічної ситуації змінювалися експресія, динаміка, манера співу. Азучена - найважливіша, принципова удача театру в виставі «Трубадур». | |
Неординарний образ було створено в «Чародійці» П. І. Чайковського, де вона грала роль аристократки, але разом з тим самотньої покинутої жінки, люблячої матері. Особливе місце серед найбільш значних досягнень співачки займає партія матінки Кураж в опері «Маркітантка» сучасного білоруського композитора С. Кортеса, створеної за п'єсою Брехта «Матінка Кураж», де співачка цілком зжилась з образом головної героїні:
| | Як і моя героїня, в дитинстві я ходила з торбинкою по дорогах війни, здобуваючи прожиток сім'ї. Тому те життя, яке я проживаю в тій опері, мені близьке. У дітей війни гірка і чіпка пам'ять. | |
Згодом співачка блискуче проявила себе у комедійному амплуа, зокрема виконуючи партії Дуеньї в однойменній опері С. Прокоф'єва й задаючи тон всьому спектаклю. Співачка брала участь в громадському житті, входила до президії Театрального товариства. Колеги згадують її як принципову, вимогливу до себе й колег по сцені. Альошина-Александрова Тамара Григорівна життя оперного співака оцінювала так:
| | Праця оперного співака — це «солодка каторга», а сама опера — мистецтво мудре і заслужене, натхненне і загадкове... | |
З 1969 року працювала викладачкою співу в Кишинівському державному інституті мистецтв імені Г. Музіческу. Її вихованці гідно представляли молдовську вокальну школу в багатьох театрах СРСР. У 1978 році завідувала кафедрою інституту, з 1981 року — доцент цього ж інституту. Звання народної артистки Молдовської РСР отримала в 1967 році, а в 1976 році — народної артистки СРСР. Альошина-Александрова Тамара Григорівна нагороджена орденом «Знак Пошани» й медалями. Померла 24 грудня 1996 року в віці 68 років у Кишиневі.
Нагороди та звання
- (1967)
- Народна артистка СРСР (1976)
- Орден «Знак Пошани», медалі.
Основні партії
- Любаша ( М. А. Римського — Корсакова)
- Графиня («Пікова дама» П. Чайковського)
- Кончаковна («Князь Ігор» О. П. Бородіна)
- Амнеріс і Азучена («Аїда» і «Трубадур» Джузеппе Верді)
- Кармен («Кармен» Жоржа Бізе)
- Комісар («Оптимістична трагедія» О. Холмінова)
- Роксанда і Каталін («Грозован» і «Аурелія» Д. Г. Гершфельд)
- Ольга («Серце Домніки», в новій редакції — «Героїчна балада» Стирчі , 1- е виконання — 1960)
- Ксенія («В бурю» Т. Н. Хрєннікова)
Примітки
- Алёшина-Александрова Тамара Григорьевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013.
- Архів оригіналу за 26 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2013.
Посилання
- Советские примадонны: Тамара Алёшина-Александрова [ 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Алёшина-Александрова Т. Г. [ 26 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aloshina U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aleksandrova Aloshina Aleksandrova Tamara Grigorivna nar 19 chervnya 1928 pom 24 grudnya 1996 radyanska moldovska operna spivachka meco soprano Narodna artistka SRSR 1976 Aloshina Aleksandrova Tamara GrigorivnaOsnovna informaciyaData narodzhennya19 chervnya 1928 1928 06 19 1 Misce narodzhennyaHarkiv Ukrayinska SRR SRSR 1 Data smerti24 grudnya 1996 1996 12 24 68 rokiv Misce smertiKishiniv MoldovaPohovannyaCentralnij cvintar KishinevaGromadyanstvoSRSR i MoldovaProfesiyaoperna spivachka vikladach spivuSpivackij golosmeco sopranoInstrumentivokal d NagorodiZhittyepisTamara Grigorivna Aloshina Aleksandrova narodilasya 19 chervnya 1928 roku v Harkovi Navchalas u Harkivskij konservatoriyi po klasu spivu u Ye P Petrovoyi yaku zakinchila 1958 roci Z cogo roku solistka Moldovskogo teatru operi ta baleti im A S Pushkina v Kishinevi yakij tilki vidkrivsya Nacionalnij teatr operi ta baletu Respubliki Moldova Solisti teatru vsi buli molodim Ale sered nih vidilyavsya talant Tamari Aloshinoj spivachki i dramatichnij aktrisi yaka stvorila tragichnij obraz gordoyi silnoyi ale neshasnoyi v kohanni rosijskoyi zhinki Za roki roboti v moldovskij operi spivachka stvorila tridcyat opernih partij Bralas yak za golovni tak i za epizodichni roli vikonuyuchi partiyi meco soprano bud to zahidna abo rosijska klasika Sama spivachka govorila tak Kozhna rol zbagachuye vikonavskij diapazon yaksho do neyi pidhoditi suvoro dbajlivo j lyubovno Sered vershinnih rolej cogo chasu rol Azucheni v Trubaduri Dzhuzeppe Verdi Gazeta Vechirnij Leningrad u lipni 1974 roku pisala Spivachka tochno okreslila zvukovi kontrasti roli Zalezhno vid scenichnoyi situaciyi zminyuvalisya ekspresiya dinamika manera spivu Azuchena najvazhlivisha principova udacha teatru v vistavi Trubadur Neordinarnij obraz bulo stvoreno v Charodijci P I Chajkovskogo de vona grala rol aristokratki ale razom z tim samotnoyi pokinutoyi zhinki lyublyachoyi materi Osoblive misce sered najbilsh znachnih dosyagnen spivachki zajmaye partiya matinki Kurazh v operi Markitantka suchasnogo biloruskogo kompozitora S Kortesa stvorenoyi za p yesoyu Brehta Matinka Kurazh de spivachka cilkom zzhilas z obrazom golovnoyi geroyini Yak i moya geroyinya v ditinstvi ya hodila z torbinkoyu po dorogah vijni zdobuvayuchi prozhitok sim yi Tomu te zhittya yake ya prozhivayu v tij operi meni blizke U ditej vijni girka i chipka pam yat Zgodom spivachka bliskuche proyavila sebe u komedijnomu amplua zokrema vikonuyuchi partiyi Duenyi v odnojmennij operi S Prokof yeva j zadayuchi ton vsomu spektaklyu Spivachka brala uchast v gromadskomu zhitti vhodila do prezidiyi Teatralnogo tovaristva Kolegi zgaduyut yiyi yak principovu vimoglivu do sebe j koleg po sceni Aloshina Aleksandrova Tamara Grigorivna zhittya opernogo spivaka ocinyuvala tak Pracya opernogo spivaka ce solodka katorga a sama opera mistectvo mudre i zasluzhene nathnenne i zagadkove Z 1969 roku pracyuvala vikladachkoyu spivu v Kishinivskomu derzhavnomu instituti mistectv imeni G Muzichesku Yiyi vihovanci gidno predstavlyali moldovsku vokalnu shkolu v bagatoh teatrah SRSR U 1978 roci zaviduvala kafedroyu institutu z 1981 roku docent cogo zh institutu Zvannya narodnoyi artistki Moldovskoyi RSR otrimala v 1967 roci a v 1976 roci narodnoyi artistki SRSR Aloshina Aleksandrova Tamara Grigorivna nagorodzhena ordenom Znak Poshani j medalyami Pomerla 24 grudnya 1996 roku v vici 68 rokiv u Kishinevi Nagorodi ta zvannya 1967 Narodna artistka SRSR 1976 Orden Znak Poshani medali Osnovni partiyiLyubasha M A Rimskogo Korsakova Grafinya Pikova dama P Chajkovskogo Konchakovna Knyaz Igor O P Borodina Amneris i Azuchena Ayida i Trubadur Dzhuzeppe Verdi Karmen Karmen Zhorzha Bize Komisar Optimistichna tragediya O Holminova Roksanda i Katalin Grozovan i Aureliya D G Gershfeld Olga Serce Domniki v novij redakciyi Geroyichna balada Stirchi 1 e vikonannya 1960 Kseniya V buryu T N Hryennikova PrimitkiAlyoshina Aleksandrova Tamara Grigorevna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2013 Procitovano 10 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 26 listopada 2012 Procitovano 10 zhovtnya 2013 PosilannyaSovetskie primadonny Tamara Alyoshina Aleksandrova 17 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Alyoshina Aleksandrova T G 26 listopada 2012 u Wayback Machine