Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дави д Григо рович Ге ршфельд 28 серпня 1911 Бобринець Чернігівська губернія Російська імперія 26 січня 2005 Брейдентон

Гершфельд Давид Григорович

Гершфельд Давид Григорович

Дави́д Григо́рович Ге́ршфельд (* 28 серпня 1911, Бобринець, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 26 січня 2005, Брейдентон, США) — український та молдовський диригент, композитор, заслужений діяч мистецтв Молдовської РСР.

Гершфельд Давид Григорович
image
Зображення
Основна інформація
Дата народження28 серпня 1911(1911-08-28)
Місце народженняБобринець, Чернігівська губернія, Російська імперія
Дата смерті26 січня 2005(2005-01-26) (93 роки)
Місце смертіБрейдентон, США
Громадянствоimage Російська імперія → image Молдовська РСР → image США
Національністьукраїнський єврей
Професіядиригент, композитор
ОсвітаОдеський музично-театральний інститут
Праця в операхМолдовський державний театр опери та балету
Жанриопера
Нагородизаслужений діяч мистецтв Молдовської РСР
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гершфельд.

Родина та початки життєвого шляху

Його батько, Григорій Ісаакович, був скрипалем та композитором.

Закінчив школу-семирічку, грав на духових інструментах в оркестрі кавалерійської дивізії ім. Котовського в Бердичеві, інших військових оркестрах.

Вчився на робітфаці Бердичівського філіалу Київського хіміко-технологічного інституту.

У 1930—1934 роках навчався в Одеському музично-театральному інституті ім. Бетховена — клас фагота та валторни, композицію та теорію музики вчив у М. Вілінського.

По навчанні спрямований на роботу до Молдовської АРСР — в Балту, по тому — в Тирасполь — завідувач музично-постановочної частини Тираспольського Українського театру. Створив Тираспольський Молдовський національний музично-драматичний театр, Будинок художнього виховання дітей (згодом Палац піонерів та школярів), 1937 року засновує першу в МАРСР дитячу музичну школу — очолював до 1940 року.

1937 року очолює засноване з допомогою його зусиль Молдовське відділення Союзу композиторів України, 1940 року перетворене в Союз композиторів Молдови.

З композитором займався збором молдовського музичного фольклору на лівобережжі Дністра, 1939 року вийшла друком анотована молдовських народних пісень з нотами. Також були надруковані зібрані їм зразки непісенного музичного фольклору — переважно традиційні молдовські танцювальні мелодії.

Засновує та очолює 1940 року Молдовську державну консерваторію.

1942 року засновує ансамбль пісні й танцю «Дойна» — оркестр під керунком Шико Аранова, солісти й танцювальна група під його загальним керуванням. Виступали в евакуаційних госпіталях, на фронтах. 1942 року першим отримує звання заслуженого діяча мистецтв Молдовської РСР.

Післявоєнний час, гоніння та еміґрація

1944 року повертається до Кишинева, займається відновленням Союзу композиторів Молдовської РСР та Кишинівської консерваторії — стає її художнім керівником та головуючим правління Молдовського музично-хорового товариства і директором утвореного його зусиллями 1945 року Кишинівського музичного училища. Також посприяв створенню оперної студії при консерваторії.

1947 року піддається розгромній критиці в газеті «Радянська Молдова» у рамках боротьби з «безродними космополітами», звільнений зі всіх займаних посад, але й без роботи не перестав писати музику.

За «хрущовської відлиги» 1956 року відновлений головою Союзу композиторів Молдовської РСР, директором Кишинівської консерваторії та музичного училища, до 1964 року очолював Молдовське радіопередавання.

1955 року засновує в Кишиневі Молдовський державний театр опери та балету, на прем'єру написав першу молдовську оперу «Грозован» (на лібрето В. Руссу про гайдука Григорія Грозована). Другою прем'єрою була його опера «Аурелія» (1959).

1964 року приходить чергова «чистка», знову полишає всі займані посади та 1966 року оселяється в Сочі, до 1992 року очолював Сочинську філармонію.

1992 року виїздить до США, оселився в Брейдентоні (Флорида).

Праці

Є автором трьох опер — третя — «Сергій Лазо» (1980),

  • балету «Радда» — по оповіді Максима Горького «Макар Чудра»,
  • музичної комедії,
  • трьох кантат,
  • концерту для скрипки з оркестром,
  • трьох молдовських танцювальних сюїт,
  • пісень та романсів — на вірші молдовських поетів та Сергія Єсеніна,
  • обробок молдовських народних танців,
  • музики до драматичних спектаклів,
  • пісні про Сочі «Святкове Сочі»,
  • ораторії пам'яті Андрія Сахарова на слова Михайла Хазіна,
  • музики до першої кінокомедії кіностудії Молдова-фільм «Не на своєму місці» (1958, сценарій ).

І в Сочі, і в США не перестав писати композиції на слова молдовських та румунських поетів — перший сезон Молдовського державного театру опери та балету 1980 року відкрився оперою «Сергій Лазо» — роль Ольги виконала Марія Бієшу, в США — цикл романсів по мотивах творів Міхая Емінеску.

Педагог, родина

Як педагог, серед інших, підготував , Марію Бієшу, .

Його син,  — молдовський диригент та композитор, головний диригент Молдовського театру опери та балету, засновник Молдовського національного камерного оркестру.

Джерела

  • Музична школа(рос.)[недоступне посилання з липня 2019]
  • Бобринецька районна бібліотека [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Davi d Grigo rovich Ge rshfeld 28 serpnya 1911 Bobrinec Chernigivska guberniya Rosijska imperiya 26 sichnya 2005 Brejdenton SShA ukrayinskij ta moldovskij dirigent kompozitor zasluzhenij diyach mistectv Moldovskoyi RSR Gershfeld David GrigorovichZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya28 serpnya 1911 1911 08 28 Misce narodzhennyaBobrinec Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaData smerti26 sichnya 2005 2005 01 26 93 roki Misce smertiBrejdenton SShAGromadyanstvoRosijska imperiya Moldovska RSR SShANacionalnistukrayinskij yevrejProfesiyadirigent kompozitorOsvitaOdeskij muzichno teatralnij institutPracya v operahMoldovskij derzhavnij teatr operi ta baletuZhanrioperaNagorodizasluzhenij diyach mistectv Moldovskoyi RSRU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gershfeld Rodina ta pochatki zhittyevogo shlyahuJogo batko Grigorij Isaakovich buv skripalem ta kompozitorom Zakinchiv shkolu semirichku grav na duhovih instrumentah v orkestri kavalerijskoyi diviziyi im Kotovskogo v Berdichevi inshih vijskovih orkestrah Vchivsya na robitfaci Berdichivskogo filialu Kiyivskogo himiko tehnologichnogo institutu U 1930 1934 rokah navchavsya v Odeskomu muzichno teatralnomu instituti im Bethovena klas fagota ta valtorni kompoziciyu ta teoriyu muziki vchiv u M Vilinskogo Po navchanni spryamovanij na robotu do Moldovskoyi ARSR v Baltu po tomu v Tiraspol zaviduvach muzichno postanovochnoyi chastini Tiraspolskogo Ukrayinskogo teatru Stvoriv Tiraspolskij Moldovskij nacionalnij muzichno dramatichnij teatr Budinok hudozhnogo vihovannya ditej zgodom Palac pioneriv ta shkolyariv 1937 roku zasnovuye pershu v MARSR dityachu muzichnu shkolu ocholyuvav do 1940 roku 1937 roku ocholyuye zasnovane z dopomogoyu jogo zusil Moldovske viddilennya Soyuzu kompozitoriv Ukrayini 1940 roku peretvorene v Soyuz kompozitoriv Moldovi Z kompozitorom zajmavsya zborom moldovskogo muzichnogo folkloru na livoberezhzhi Dnistra 1939 roku vijshla drukom anotovana moldovskih narodnih pisen z notami Takozh buli nadrukovani zibrani yim zrazki nepisennogo muzichnogo folkloru perevazhno tradicijni moldovski tancyuvalni melodiyi Zasnovuye ta ocholyuye 1940 roku Moldovsku derzhavnu konservatoriyu 1942 roku zasnovuye ansambl pisni j tancyu Dojna orkestr pid kerunkom Shiko Aranova solisti j tancyuvalna grupa pid jogo zagalnim keruvannyam Vistupali v evakuacijnih gospitalyah na frontah 1942 roku pershim otrimuye zvannya zasluzhenogo diyacha mistectv Moldovskoyi RSR Pislyavoyennij chas goninnya ta emigraciya1944 roku povertayetsya do Kishineva zajmayetsya vidnovlennyam Soyuzu kompozitoriv Moldovskoyi RSR ta Kishinivskoyi konservatoriyi staye yiyi hudozhnim kerivnikom ta golovuyuchim pravlinnya Moldovskogo muzichno horovogo tovaristva i direktorom utvorenogo jogo zusillyami 1945 roku Kishinivskogo muzichnogo uchilisha Takozh pospriyav stvorennyu opernoyi studiyi pri konservatoriyi 1947 roku piddayetsya rozgromnij kritici v gazeti Radyanska Moldova u ramkah borotbi z bezrodnimi kosmopolitami zvilnenij zi vsih zajmanih posad ale j bez roboti ne perestav pisati muziku Za hrushovskoyi vidligi 1956 roku vidnovlenij golovoyu Soyuzu kompozitoriv Moldovskoyi RSR direktorom Kishinivskoyi konservatoriyi ta muzichnogo uchilisha do 1964 roku ocholyuvav Moldovske radioperedavannya 1955 roku zasnovuye v Kishinevi Moldovskij derzhavnij teatr operi ta baletu na prem yeru napisav pershu moldovsku operu Grozovan na libreto V Russu pro gajduka Grigoriya Grozovana Drugoyu prem yeroyu bula jogo opera Aureliya 1959 1964 roku prihodit chergova chistka znovu polishaye vsi zajmani posadi ta 1966 roku oselyayetsya v Sochi do 1992 roku ocholyuvav Sochinsku filarmoniyu 1992 roku viyizdit do SShA oselivsya v Brejdentoni Florida PraciYe avtorom troh oper tretya Sergij Lazo 1980 baletu Radda po opovidi Maksima Gorkogo Makar Chudra muzichnoyi komediyi troh kantat koncertu dlya skripki z orkestrom troh moldovskih tancyuvalnih syuyit pisen ta romansiv na virshi moldovskih poetiv ta Sergiya Yesenina obrobok moldovskih narodnih tanciv muziki do dramatichnih spektakliv pisni pro Sochi Svyatkove Sochi oratoriyi pam yati Andriya Saharova na slova Mihajla Hazina muziki do pershoyi kinokomediyi kinostudiyi Moldova film Ne na svoyemu misci 1958 scenarij I v Sochi i v SShA ne perestav pisati kompoziciyi na slova moldovskih ta rumunskih poetiv pershij sezon Moldovskogo derzhavnogo teatru operi ta baletu 1980 roku vidkrivsya operoyu Sergij Lazo rol Olgi vikonala Mariya Biyeshu v SShA cikl romansiv po motivah tvoriv Mihaya Eminesku Pedagog rodinaYak pedagog sered inshih pidgotuvav Mariyu Biyeshu Jogo sin moldovskij dirigent ta kompozitor golovnij dirigent Moldovskogo teatru operi ta baletu zasnovnik Moldovskogo nacionalnogo kamernogo orkestru DzherelaMuzichna shkola ros nedostupne posilannya z lipnya 2019 Bobrinecka rajonna biblioteka 3 chervnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ