Альбрехт Гаштольд

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаштольд.

А́льбрехт Гашто́льд (також Альберт, О́льбрахт; варіант прізвища — Гошто́вт, вересень 1455 — грудень 1539) — державний діяч Великого князівства Литовського, один з найвпливовіших людей свого часу. Представник роду Гаштовтів гербу Абданк.

Альбрехт Гаштольд
Псевдо	Ольбрахт (Альберт) Гоштовт
Народився	1455(1455) Вільнюс, Велике князівство Литовське
Помер	1539(1539) Вільнюс, Велике князівство Литовське
Поховання	Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс)
Країна	Велике князівство Литовське
Діяльність	політик
Титул	граф^[d]
Посада	маршал, великий канцлер литовський, віленський воєвода
Військове звання	генерал
Термін	1477-1489, 1517.
Рід	Гаштольди
Батько	Мартин Гаштовт
Мати	Марина Трабська
Родичі	Барбара Радзивілл (невістка)
Брати, сестри	^d
У шлюбі з	Софія Верейська
Діти	Станіслав
Герб варіація гербу «Абданк»
Медіафайли у Вікісховищі

В 1501 році дворянин великого литовського князя Александра, намісник новогрудський (1503—1506), підчаший великий литовський (1505—1509), воєвода новогрудський (1508—1513), полоцький (1513—1519), троцький (1519—1522) і віленський (з 1522), великий канцлер литовський (з 1522).

З 1513 р. — староста більський, 1514 — мозирський, до 1533 — гродненський, прибл. з 1522 — остерський.

Біографія

Надгробок Альбрехта Гаштольда

Рано втратив батьків. Близько 1492 р. вчився у Краківському університеті. 1503 р. брав участь в успішному поході на кримських татар. У 1505 році обороняв від татар Новогрудок. В 1507 під час війни з Великим князівством Московським, очолив оборону Смоленська, брав участь у (битві під Оршею).

Не підтримав (заколот Глинських), але опинився за ґратами в лютому 1509 через інтриги (Миколи Радзивілла «amor Poloniae»). Був випущений в 1511 році. Супроводжував короля Сигізмунда І Старого на . Брав участь у війні проти Московії 1512—1522, 29 липня 1518 р. військо під його командуванням розбило воєвод великого князя московського Васілія III біля Полоцька.

З початку 1520-х рр. займав вищі державні посади, що пояснюється смертю його ворога Миколи Радзивілла. Виступав проти унії Великого князівства Литовського з Королівством Польським, в 1522 р. підтримав план королеви й великої княгині Бони Сфорци коронації Сигізмунда Августа за життя його батька. Потім ворогував з Боною, яка хотіла забрати його помістя, гетьманом Констянтином Острозьким — прибічником унії з Польщею. В 1525 р. у листі до королеви оскаржував позиції Костянтина Острозького, що, однак, не зіпсувало взаємин останнього з Боною.

Підтримував добрі стосунки з герцогом Пруссії (Альбрехтом Гогенцоллерном), листувався з ним про Франциска Скорину. В 1529 р. одержав від папи римського графський титул, у 1530 р. — титул «графа на від імператора Карла V.

Брав участь в створенні Першого литовського статуту 1529 р., зокрема, вніс в текст документа положення, за яким іноземцям заборонялось одержувати посади й купувати землі у Великому князівстві Литовському. Зібрав велику бібліотеку, в якій, крім кириличних рукописів, зберігались книги польською, латиною та чеською мовами. Як Остерський староста сприяв будівництву в місті замку у 1538 р.

Одружився із Софією — єдиною дочкою князя . В них з'явився син Станіслав — перший чоловік майбутньої королеви Польщі Барбари Радзивілл.

Від бабусі (по-матері) — княгині Марини, вдови князя Гольшанського-Трабського і дочки князя Дмитрія Друцького-Зубровицького, до 1495 года одержав землі останнього: Бихів і на Дніпрі, в (Бобруйському старостві) (у (бобруйській волості)), маєтки на Київщині, можливо також Шклов. Шлюб приніс йому замок Любеч, Воложин в Ошмянському повіті, , Радошковичі і Усу в Мінському повіті. Альбрехт купив, і одержав ще багато інших маєтків.

Примітки

1. Пазднякоў В. Гаштольд Албрэхт // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн. : Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 517. — .
2. Ostr // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 667. (пол.). — S. 668
3. Ostr // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 667. (пол.). — S. 669
4. Zbysław Wojtkowiak. Ostrogski Konstanty Iwanowicz książę (ok. 1460—1530) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1979. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIV/3, zeszyt 102. — S. 488. (пол.)
5. Нарбут А. М. Гаштольды // (Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т.) — Т. 2: Беліцк — Гімн / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Б. І. Сачанка (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — БелЭн, 1994. — С. 500.
6. Gasztołdowie (01) [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

• Kuźmińska M. Olbracht Marcinowicz Gasztołd // Ateneum wilenskie. — 1928. — R. V. — S. 120—174. (пол.)
• Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — . (біл.)

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альбрехт Гаштольд
• (пол.)