Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

А ктівський каньйо н провал серед голого степу гранична прірва в кристалічному щиті Розташований на річці Мертвовод побл

Актівський каньйон

Актівський каньйон


А́ктівський каньйо́н — провал серед голого степу, гранична прірва в кристалічному щиті. Розташований на річці Мертвовод, поблизу села Актового Вознесенського району (Миколаївська область, Україна).

Актівський каньйон
image
Актівський каньйон, на передньому плані — річка Мертвовод
Актівський каньйон, на передньому плані — річка Мертвовод
47°42′47″ пн. ш. 31°27′00″ сх. д. / 47.71333333002777266° пн. ш. 31.45000000002777795771180536° сх. д. / 47.71333333002777266; 31.45000000002777795771180536Координати: 47°42′47″ пн. ш. 31°27′00″ сх. д. / 47.71333333002777266° пн. ш. 31.45000000002777795771180536° сх. д. / 47.71333333002777266; 31.45000000002777795771180536
Країнаimage Україна
Розташуванняimage Україна
р. Мертвовод між Петропавлівським каньйоном і гирлом р. Арбузинка
Найближче містоВознесенськ
Водні об'єктир. Мертвовод, р. Арбузинка
Площа250 га
Засновано1984 р.
ОператорДирекція НПП «Бузький гард»
(55223, Миколаївська область,
Первомайський район,
село Мигія,
вул. Первомайська, 85)

Директор - Артамонов Владислав Альбертович
image
image
Актівський каньйон (Україна)
image Актівський каньйон у Вікісховищі

Природний комплекс Актівського каньйону входить до складу Національного природного парку «Бузький Гард» та регіонального ландшафтного парку «Гранітно-Степове Побужжя».

Фізична характеристика та гірські породи

Актівський каньйон складається із застарілих вивітрених гранітів, перерізаних Мертвоводом на глибину понад 40—50 метрів. Площа каньйону перевищує 250 гектарів. Являє собою унікальний комплекс гранітних скель, валунів та степової і водної екосистем, розміщений на одному з найстаріших клаптиків суші Євразії. Розташований між Петропавліським (знаходиться вище за течією р. Мертвовод) та Арбузинським (р. Арбузинка при впадінні у р. Мертвовод) каньйонами.

Вознесенський гранітний масив

Ці каньйони є частиною Вознесенського гранітного масиву, який витягнуий у північно-західному напрямі. Площа масиву майже 1,5 тис. км². Довжина — 75 км, максимальна ширина — 24 км. Біля села Актове висота масиву в розрізі становить 6 км. Сам Вознесенський гранітний масив є частиною Українського кристалічного щита.

В Актівському каньйоні залягають дрібнопорфіробластові граніти з частиною граніт-біотитових і біотитових гнейсів. Граніти кислі, з високою глиноземистістю та лужністю. Сірого, сіро-рожевого та рожевого кольору. Мінеральні компоненти гранітів: калішпат, плагіоклаз, кварц, біотит, кордієрит, гранат; акцесорні мінерали — монацит, циркон, апатит, ільменіт і анатаз.

Корисні копалини

Актівське рудне поле. На правому схилі долини р. Мертвоводу, за 0,4 км на північний схід від с. Актове виявлено золото та срібло. Вміст золота — від 0,1 до 2 г/т, срібла — до 7,6 г/т. Середня пробність золота — 878. Поклади мають потенціал до промислового видобутку.

Підтверджено незначну наявність алмазів. В районі с. Трикрати виявлено одне алмазне зерно розміром 0,9х0,5 мм.

Історія

image
Актівський каньйон, вигляд з вершини скелі

Геологічна історія

Порфіробластові граніти Вознесенського масиву сформувалися між 2,23 і 2,0 млрд років тому. Хоча найдавніші породи, які знаходять в місцевих залишках первинної кори (сірогнейсові маси) датуються віком 3,65 млрд років. А сама територія, де з'явився гранітний масив, формувалася 3,4-3,2 млн років тому, коли вже перебувала в квазікратонному стані.

Геологи зафіксували осадові відкладення понтійського ярусу, залишені теплим, неглибоким, опрісненим морем між 7,2 і 5,3 млн років тому.

Між 5,3 і 2,6 млн років тому (пліоцен) на території сформувалася гідромережа, що нагадувала сучасну. Орієнтовано в цей період з'явився Актівський каньйон і його сусіди.

Історія людей у каньйоні

Людина розумна тут з'явилася не менш як 17 тис. років тому. За 25 км від Актового поряд із селами Анетівка та Щуцьке розкопано палеолітичні стоянки, які датовані щонайменше 18040 років з похибкою у 150 років.

Річку Мертвовод із її місцями страхітливими скелями каньйону за однією з версій ототожнюють з легендарною річкою Екзампей (Священні шляхи), яка за свідченнями Геродота витікала з однойменного сакрального місця Великої Скіфії.

Щільне заселення Актівського каньйону відбулося після російсько-турецької війни (1768—1774), коли на подарованій землі Петро Скаржинський заснував перше село Скаржинка (Трикрати) та збудував над річкою Мертвовод двоповерховий палац, в приміщенні якого сьогодні розташовується Трикратівська школа мистецтв.

Його син, Віктор Петрович Скаржинський, став піонером лісорозведення на Півдні України; вдосконалив сільськогосподарське виробництво, розповсюдив у регіоні правильну сівозміну, вперше став культивувати різні технічні рослини (тютюн, олійні культури) тощо.

Визначний ландшафтний об'єкт, створений Віктором Скаржинським, — урочище «Лабіринт», що сьогодні входить до єдиної екосистеми Актівського каньйону та околиць. «Лабіринт» Скаржинський створив за власним проектом: на площі 60 га було посаджено ліс у формі лабіринту, у вигляді двох літер «Г». Береги річки Арбузинки було зміцнено гранітом, завдяки чому водойма зберегла рівне, незамулене дно. Сьогодні збереглися штучні дамби, шлюзи, рукотворні ставки, озера, водоспади, місток закоханих, алейки та галявини. Найвизначніша пам’ятка парку — 150-річні дуби заввишки 30 м і до метра завширшки. 2011 року їх нараховувалося 154. Кожен дуб узятий на облік, пронумерований і охороняється як пам’ятка природи.

Село Актове теж з'явилося у другій половині XVIII ст. Спершу воно називалося Вознесенське поселення №2. Тривалий час було невеликим: складалося з семи ділянок. Після скасування кріпосного права (1861 р.) сюди почали масово селитися люди, які після викупу за велику суму грошей одержали по акту наділи землі. Звідси і пішла сучасна назва села – Актове.

image
Актівський каньйон біля села Актове

Природоохоронна історія

Спершу під охорону держави у 1972 році потрапили урочища з лісовими насадженнями «Лабіринт» (247 га) та «Василева пасіка» (250 га, розташований на правому березі Мертвоводу напроти с. Актове, уздовж с. Трикрати), що разом складають Трикратський ліс.

1984 року Миколаївський облвиконком заснував геологічний заказник місцевого значення «Актове», який 1996 року став частиною регіонального ландшафтного парку «Гранітно-Степове Побужжя»

2009 року Актівський каньйон увійшов до складу Національного природного парку «Бузький Гард» (Трикратське природоохоронне науково-дослідне відділення).

Флора та фауна

Систематичні дослідження живої природи проводяться переважно в контексті національного природного парку «Бузький Гард». Безпосереднього Актівський каньйон і його околиці (Арбузинський каньйон, урочища «Лабіринт» і «Василева пасіка») є предметом глибоких досліджень, які повномірно репрезентують місцеві лишайники та ліхенофільні гриби, червонокнижні рослини, гніздування птахів.

Лишайники та ліхенофільні гриби

Місцевий ландшафт є однією із «гарячих точок» різноманіття лишайників і ліхенофільних грибів рівнинної частини України. Станом на 2019 рік тут виявлено 156 видів лишайників та 44 види ліхенофільних грибів. При цьому із них 79 видів лишайників та 36 ліхенофільних грибів у НПП «Бузький Гард» досі не фіксувалися. А 7 видів лишайників та 2 види ліхенофільних грибів потребують подальшої детальнішої ідентифікації.

Флора Червоної Книги

Із видів судинних рослин тут зокрема проростають ендеміки пирій ковилолистий (степ біля с. Актове), мерингія бузька (в каньйоні між селами Петропавлівка та Актове), смілка Ситника (на гранітному відслоненні біля с. Актове), а також — смілка бузька (урочище «Лабіринт» біля с. Трикрати), чистець вузьколистий (на правому березі р. Мертвовод між с. Петропавлівка та с. Актове), дельфіній сергія (штучно насаджена в урочищі Василева пасіка поблизу с. Трикрати).

Гніздування птахів

Ближче до каньйону зафіксовано гніздування таких птахів: лелека білий, канюк звичайний, водяний пастушок, пісочник малий (зуйок малий), рибалочка, ластівка міська, жайворонок лісовий і польовий, плиска жовта, ворона сіра (ґава), кобилочка солов'їна, очеретянка чагарникова, очеретянка велика, трав'янка європейська, кам'янка звичайна, кам'янка лиса.

Галерея

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Джерела

  1. Національний природний парк «Бузький гард»
  2. Давиденко В.М. Заповідна справа. — Миколаїв : МФ НаУКМА, 2001. — С. 113. — .
  3. Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя»[недоступне посилання] : [ 05.06.2008]. — 2007. — 5 вересня. — Дата звернення: 03.09.2019.
  4. [Пояснювальна записка до] Державна геологічна карта України. Центральноукраїнська серія. Аркуш L-36-II (Вознесенськ) / В.Я. Веліканов, К.Ю. Єсипчук. — К. : Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна геологічна служба, Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство, 2004. — С. 48-49.
  5. [Пояснювальна записка до] Державна геологічна карта України. Центральноукраїнська серія. Аркуш L-36-II (Вознесенськ) / В.Я. Веліканов, К.Ю. Єсипчук. — К. : Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна геологічна служба, Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство, 2004. — С. 78, 83.
  6. [Пояснювальна записка до] Державна геологічна карта України. Центральноукраїнська серія. Аркуш L-36-II (Вознесенськ) / В.Я. Веліканов, К.Ю. Єсипчук. — К. : Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна геологічна служба, Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство, 2004. — С. 47, 63.
  7. [Пояснювальна записка до] Державна геологічна карта України. Центральноукраїнська серія. Аркуш L-36-II (Вознесенськ) / В.Я. Веліканов, К.Ю. Єсипчук. — К. : Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна геологічна служба, Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство, 2004. — С. 65.
  8. Понтійський ярус // Геологічний словник. — Дата звернення: 03.09.2019.
  9. Ігор Піструіл. Пам'ятки кам'яної доби біля села Анетівка: 40 років з початку досліджень // ЕМІНАК. — 2018. — № 3. — С. 12.
  10. В.І. Петрук. Екзампай — сакральний центр Великої Скіфії // Історичний журнал. — 2005. — № 3. — С. 110-116.
  11. Дорошенко О.М. Петро Михайлович Скаржинський: походження та діяльність // Наукові праці: Історія. — 2008. — Т. 83, вип. 70. — С. 132.
  12. Маргарита Башли. Участь дворянства в діяльності «Товариства сільського господарства Південної Росії» // Наукові записки з української історії. — 2014. — Вип. 34. — С. 121.
  13. Парк «Лабіринт» Віктора Скаржинського / Олена Івашко // Урядовий кур'єр. — 2011. — 2 серпня. — Дата звернення: 03.09.2019.
  14. Село Актове. — Дата звернення: 03.09.2019.
  15. Давиденко В.М. Інші заповідні території Миколаївщини: з кн.: «Заповідна справа». — Миколаїв: МФ НаУКМА, 2001 — С. 114 — Режим доступу: http://lib.chmnu.edu.ua/pdf/posibnuku/2/35.pdf [ 3 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  16. К.А. Рединов, П.С. Панченко, О.А. Форманюк. Орнитофауна Трикратского леса и его окрестностей в гнездовой период // Беркут. — 2017. — Т. 26, вип. 2. — С. 90-105.
  17. Рішення Миколаївського облвиконкому «Про мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду області» № 448 від 23.10.1984 року
  18. Указ Президента України «Про створення національного природного парку "Бузький Гард"» № 279/2009 // Законодавство України. — 2009. — 30 квітня. — Дата звернення: 03.09.2019.
  19. Царство скель та води. Національний природний парк «Бузький Гард» // Україна Інкогніта. — Дата звернення: 03.09.2019.
  20. Ходосовцев О.Є., Дармостук В.В., Ходосовцева Ю.А., Гайченя Ю.В. Лишайники та ліхенофільні гриби Трикратського гранітного масиву (Україна) // Чорноморський ботанічний журнал. — 2019. — Т. 15, № 1. — ISSN 2308-9628. — DOI:10.32999.
  21. Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. Ч.2. Національні природні парки / В.А. Онищенко, Т.Л. Андрієнко. — К. : Фітосоціоцентр, 2012. — Т. 2. — С. 54-57. — .
  22. Червона книга України. Рослинний світ / Я.П. Дідух. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 223, 399, 402, 405, 507, 563. — .

Посилання

  • Відеоекскурсія Актівським каньйоном, зйомки дроном(укр.)
  • Актівський каньйон – Гранд Каньйон по українськи [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.](укр.)
  • Актове [ 3 вересня 2019 у Wayback Machine.](укр.)
  • Актівський каньйон [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.](укр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

A ktivskij kanjo n proval sered gologo stepu granichna prirva v kristalichnomu shiti Roztashovanij na richci Mertvovod poblizu sela Aktovogo Voznesenskogo rajonu Mikolayivska oblast Ukrayina Aktivskij kanjonAktivskij kanjon na perednomu plani richka MertvovodAktivskij kanjon na perednomu plani richka Mertvovod47 42 47 pn sh 31 27 00 sh d 47 71333333002777266 pn sh 31 45000000002777795771180536 sh d 47 71333333002777266 31 45000000002777795771180536 Koordinati 47 42 47 pn sh 31 27 00 sh d 47 71333333002777266 pn sh 31 45000000002777795771180536 sh d 47 71333333002777266 31 45000000002777795771180536Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina r Mertvovod mizh Petropavlivskim kanjonom i girlom r ArbuzinkaNajblizhche mistoVoznesenskVodni ob yektir Mertvovod r ArbuzinkaPlosha250 gaZasnovano1984 r OperatorDirekciya NPP Buzkij gard 55223 Mikolayivska oblast Pervomajskij rajon selo Migiya vul Pervomajska 85 Direktor Artamonov Vladislav AlbertovichAktivskij kanjon Ukrayina Aktivskij kanjon u Vikishovishi Prirodnij kompleks Aktivskogo kanjonu vhodit do skladu Nacionalnogo prirodnogo parku Buzkij Gard ta regionalnogo landshaftnogo parku Granitno Stepove Pobuzhzhya Fizichna harakteristika ta girski porodiAktivskij kanjon skladayetsya iz zastarilih vivitrenih granitiv pererizanih Mertvovodom na glibinu ponad 40 50 metriv Plosha kanjonu perevishuye 250 gektariv Yavlyaye soboyu unikalnij kompleks granitnih skel valuniv ta stepovoyi i vodnoyi ekosistem rozmishenij na odnomu z najstarishih klaptikiv sushi Yevraziyi Roztashovanij mizh Petropavliskim znahoditsya vishe za techiyeyu r Mertvovod ta Arbuzinskim r Arbuzinka pri vpadinni u r Mertvovod kanjonami Voznesenskij granitnij masiv Ci kanjoni ye chastinoyu Voznesenskogo granitnogo masivu yakij vityagnuij u pivnichno zahidnomu napryami Plosha masivu majzhe 1 5 tis km Dovzhina 75 km maksimalna shirina 24 km Bilya sela Aktove visota masivu v rozrizi stanovit 6 km Sam Voznesenskij granitnij masiv ye chastinoyu Ukrayinskogo kristalichnogo shita V Aktivskomu kanjoni zalyagayut dribnoporfiroblastovi graniti z chastinoyu granit biotitovih i biotitovih gnejsiv Graniti kisli z visokoyu glinozemististyu ta luzhnistyu Sirogo siro rozhevogo ta rozhevogo koloru Mineralni komponenti granitiv kalishpat plagioklaz kvarc biotit kordiyerit granat akcesorni minerali monacit cirkon apatit ilmenit i anataz Korisni kopalini Aktivske rudne pole Na pravomu shili dolini r Mertvovodu za 0 4 km na pivnichnij shid vid s Aktove viyavleno zoloto ta sriblo Vmist zolota vid 0 1 do 2 g t sribla do 7 6 g t Serednya probnist zolota 878 Pokladi mayut potencial do promislovogo vidobutku Pidtverdzheno neznachnu nayavnist almaziv V rajoni s Trikrati viyavleno odne almazne zerno rozmirom 0 9h0 5 mm IstoriyaAktivskij kanjon viglyad z vershini skeli Geologichna istoriya Porfiroblastovi graniti Voznesenskogo masivu sformuvalisya mizh 2 23 i 2 0 mlrd rokiv tomu Hocha najdavnishi porodi yaki znahodyat v miscevih zalishkah pervinnoyi kori sirognejsovi masi datuyutsya vikom 3 65 mlrd rokiv A sama teritoriya de z yavivsya granitnij masiv formuvalasya 3 4 3 2 mln rokiv tomu koli vzhe perebuvala v kvazikratonnomu stani Geologi zafiksuvali osadovi vidkladennya pontijskogo yarusu zalisheni teplim neglibokim oprisnenim morem mizh 7 2 i 5 3 mln rokiv tomu Mizh 5 3 i 2 6 mln rokiv tomu pliocen na teritoriyi sformuvalasya gidromerezha sho nagaduvala suchasnu Oriyentovano v cej period z yavivsya Aktivskij kanjon i jogo susidi Istoriya lyudej u kanjoni Lyudina rozumna tut z yavilasya ne mensh yak 17 tis rokiv tomu Za 25 km vid Aktovogo poryad iz selami Anetivka ta Shucke rozkopano paleolitichni stoyanki yaki datovani shonajmenshe 18040 rokiv z pohibkoyu u 150 rokiv Richku Mertvovod iz yiyi miscyami strahitlivimi skelyami kanjonu za odniyeyu z versij ototozhnyuyut z legendarnoyu richkoyu Ekzampej Svyashenni shlyahi yaka za svidchennyami Gerodota vitikala z odnojmennogo sakralnogo miscya Velikoyi Skifiyi Shilne zaselennya Aktivskogo kanjonu vidbulosya pislya rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 koli na podarovanij zemli Petro Skarzhinskij zasnuvav pershe selo Skarzhinka Trikrati ta zbuduvav nad richkoyu Mertvovod dvopoverhovij palac v primishenni yakogo sogodni roztashovuyetsya Trikrativska shkola mistectv Jogo sin Viktor Petrovich Skarzhinskij stav pionerom lisorozvedennya na Pivdni Ukrayini vdoskonaliv silskogospodarske virobnictvo rozpovsyudiv u regioni pravilnu sivozminu vpershe stav kultivuvati rizni tehnichni roslini tyutyun olijni kulturi tosho Viznachnij landshaftnij ob yekt stvorenij Viktorom Skarzhinskim urochishe Labirint sho sogodni vhodit do yedinoyi ekosistemi Aktivskogo kanjonu ta okolic Labirint Skarzhinskij stvoriv za vlasnim proektom na ploshi 60 ga bulo posadzheno lis u formi labirintu u viglyadi dvoh liter G Beregi richki Arbuzinki bulo zmicneno granitom zavdyaki chomu vodojma zberegla rivne nezamulene dno Sogodni zbereglisya shtuchni dambi shlyuzi rukotvorni stavki ozera vodospadi mistok zakohanih alejki ta galyavini Najviznachnisha pam yatka parku 150 richni dubi zavvishki 30 m i do metra zavshirshki 2011 roku yih narahovuvalosya 154 Kozhen dub uzyatij na oblik pronumerovanij i ohoronyayetsya yak pam yatka prirodi Selo Aktove tezh z yavilosya u drugij polovini XVIII st Spershu vono nazivalosya Voznesenske poselennya 2 Trivalij chas bulo nevelikim skladalosya z semi dilyanok Pislya skasuvannya kriposnogo prava 1861 r syudi pochali masovo selitisya lyudi yaki pislya vikupu za veliku sumu groshej oderzhali po aktu nadili zemli Zvidsi i pishla suchasna nazva sela Aktove Aktivskij kanjon bilya sela Aktove Prirodoohoronna istoriya Spershu pid ohoronu derzhavi u 1972 roci potrapili urochisha z lisovimi nasadzhennyami Labirint 247 ga ta Vasileva pasika 250 ga roztashovanij na pravomu berezi Mertvovodu naproti s Aktove uzdovzh s Trikrati sho razom skladayut Trikratskij lis 1984 roku Mikolayivskij oblvikonkom zasnuvav geologichnij zakaznik miscevogo znachennya Aktove yakij 1996 roku stav chastinoyu regionalnogo landshaftnogo parku Granitno Stepove Pobuzhzhya 2009 roku Aktivskij kanjon uvijshov do skladu Nacionalnogo prirodnogo parku Buzkij Gard Trikratske prirodoohoronne naukovo doslidne viddilennya Flora ta faunaSistematichni doslidzhennya zhivoyi prirodi provodyatsya perevazhno v konteksti nacionalnogo prirodnogo parku Buzkij Gard Bezposerednogo Aktivskij kanjon i jogo okolici Arbuzinskij kanjon urochisha Labirint i Vasileva pasika ye predmetom glibokih doslidzhen yaki povnomirno reprezentuyut miscevi lishajniki ta lihenofilni gribi chervonoknizhni roslini gnizduvannya ptahiv Lishajniki ta lihenofilni gribi Miscevij landshaft ye odniyeyu iz garyachih tochok riznomanittya lishajnikiv i lihenofilnih gribiv rivninnoyi chastini Ukrayini Stanom na 2019 rik tut viyavleno 156 vidiv lishajnikiv ta 44 vidi lihenofilnih gribiv Pri comu iz nih 79 vidiv lishajnikiv ta 36 lihenofilnih gribiv u NPP Buzkij Gard dosi ne fiksuvalisya A 7 vidiv lishajnikiv ta 2 vidi lihenofilnih gribiv potrebuyut podalshoyi detalnishoyi identifikaciyi Flora Chervonoyi Knigi Iz vidiv sudinnih roslin tut zokrema prorostayut endemiki pirij kovilolistij step bilya s Aktove meringiya buzka v kanjoni mizh selami Petropavlivka ta Aktove smilka Sitnika na granitnomu vidslonenni bilya s Aktove a takozh smilka buzka urochishe Labirint bilya s Trikrati chistec vuzkolistij na pravomu berezi r Mertvovod mizh s Petropavlivka ta s Aktove delfinij sergiya shtuchno nasadzhena v urochishi Vasileva pasika poblizu s Trikrati Gnizduvannya ptahiv Blizhche do kanjonu zafiksovano gnizduvannya takih ptahiv leleka bilij kanyuk zvichajnij vodyanij pastushok pisochnik malij zujok malij ribalochka lastivka miska zhajvoronok lisovij i polovij pliska zhovta vorona sira gava kobilochka solov yina ocheretyanka chagarnikova ocheretyanka velika trav yanka yevropejska kam yanka zvichajna kam yanka lisa GalereyaDzherelaNacionalnij prirodnij park Buzkij gard Davidenko V M Zapovidna sprava Mikolayiv MF NaUKMA 2001 S 113 ISBN 966 7458 53 9 Regionalnij landshaftnij park Granitno stepove Pobuzhzhya nedostupne posilannya 05 06 2008 2007 5 veresnya Data zvernennya 03 09 2019 Poyasnyuvalna zapiska do Derzhavna geologichna karta Ukrayini Centralnoukrayinska seriya Arkush L 36 II Voznesensk V Ya Velikanov K Yu Yesipchuk K Ministerstvo ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini Derzhavna geologichna sluzhba Prichornomorske derzhavne regionalne geologichne pidpriyemstvo 2004 S 48 49 Poyasnyuvalna zapiska do Derzhavna geologichna karta Ukrayini Centralnoukrayinska seriya Arkush L 36 II Voznesensk V Ya Velikanov K Yu Yesipchuk K Ministerstvo ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini Derzhavna geologichna sluzhba Prichornomorske derzhavne regionalne geologichne pidpriyemstvo 2004 S 78 83 Poyasnyuvalna zapiska do Derzhavna geologichna karta Ukrayini Centralnoukrayinska seriya Arkush L 36 II Voznesensk V Ya Velikanov K Yu Yesipchuk K Ministerstvo ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini Derzhavna geologichna sluzhba Prichornomorske derzhavne regionalne geologichne pidpriyemstvo 2004 S 47 63 Poyasnyuvalna zapiska do Derzhavna geologichna karta Ukrayini Centralnoukrayinska seriya Arkush L 36 II Voznesensk V Ya Velikanov K Yu Yesipchuk K Ministerstvo ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini Derzhavna geologichna sluzhba Prichornomorske derzhavne regionalne geologichne pidpriyemstvo 2004 S 65 Pontijskij yarus Geologichnij slovnik Data zvernennya 03 09 2019 Igor Pistruil Pam yatki kam yanoyi dobi bilya sela Anetivka 40 rokiv z pochatku doslidzhen EMINAK 2018 3 S 12 V I Petruk Ekzampaj sakralnij centr Velikoyi Skifiyi Istorichnij zhurnal 2005 3 S 110 116 Doroshenko O M Petro Mihajlovich Skarzhinskij pohodzhennya ta diyalnist Naukovi praci Istoriya 2008 T 83 vip 70 S 132 Margarita Bashli Uchast dvoryanstva v diyalnosti Tovaristva silskogo gospodarstva Pivdennoyi Rosiyi Naukovi zapiski z ukrayinskoyi istoriyi 2014 Vip 34 S 121 Park Labirint Viktora Skarzhinskogo Olena Ivashko Uryadovij kur yer 2011 2 serpnya Data zvernennya 03 09 2019 Selo Aktove Data zvernennya 03 09 2019 Davidenko V M Inshi zapovidni teritoriyi Mikolayivshini z kn Zapovidna sprava Mikolayiv MF NaUKMA 2001 S 114 Rezhim dostupu http lib chmnu edu ua pdf posibnuku 2 35 pdf 3 veresnya 2019 u Wayback Machine K A Redinov P S Panchenko O A Formanyuk Ornitofauna Trikratskogo lesa i ego okrestnostej v gnezdovoj period Berkut 2017 T 26 vip 2 S 90 105 Rishennya Mikolayivskogo oblvikonkomu Pro merezhu teritorij ta ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu oblasti 448 vid 23 10 1984 roku Ukaz Prezidenta Ukrayini Pro stvorennya nacionalnogo prirodnogo parku Buzkij Gard 279 2009 Zakonodavstvo Ukrayini 2009 30 kvitnya Data zvernennya 03 09 2019 Carstvo skel ta vodi Nacionalnij prirodnij park Buzkij Gard Ukrayina Inkognita Data zvernennya 03 09 2019 Hodosovcev O Ye Darmostuk V V Hodosovceva Yu A Gajchenya Yu V Lishajniki ta lihenofilni gribi Trikratskogo granitnogo masivu Ukrayina Chornomorskij botanichnij zhurnal 2019 T 15 1 ISSN 2308 9628 DOI 10 32999 Fitoriznomanittya zapovidnikiv i nacionalnih prirodnih parkiv Ukrayini Ch 2 Nacionalni prirodni parki V A Onishenko T L Andriyenko K Fitosociocentr 2012 T 2 S 54 57 ISBN 978 966 306 165 3 Chervona kniga Ukrayini Roslinnij svit Ya P Diduh K Globalkonsalting 2009 S 223 399 402 405 507 563 ISBN 978 966 97059 1 4 PosilannyaVideoekskursiya Aktivskim kanjonom zjomki dronom ukr Aktivskij kanjon Grand Kanjon po ukrayinski 14 serpnya 2020 u Wayback Machine ukr Aktove 3 veresnya 2019 u Wayback Machine ukr Aktivskij kanjon 28 bereznya 2019 u Wayback Machine ukr

Дата публікації:
Топ