У [математика|математиці]], зокрема в алгебричній топології, аксіоми Ейленберга — Стінрода є властивостями, яким задовольняють деякі теорії гомологій топологічних просторів. Найвідомішим таким прикладом є сингулярні гомології.
Теорію гомології можна визначити як послідовність функторів, що задовольняють аксіоми Ейленберга — Стінрода. Аксіоматичний підхід, розроблений у 1945 році, дозволяє довести важливі результати, такі як послідовність Маєра — Вієторіса, що є загальними для всіх теорій гомологій, що задовольняють аксіоми.
Якщо опустити аксіому розмірності (описану нижче), то решта аксіом визначають те, що називається надзвичайною теорією гомології. Надзвичайні теорії когомології вперше виникли в K-теорії та кобордизмі .
Аксіоми
Аксіоми Ейленберга — Стінрода застосовуються до послідовності фукторів з категорії пар топологічних просторів до категорії абелевих груп разом із натуральним перетворенням що називається граничним відображенням (тут позначає . Аксіоми:
- Гомотопія: гомотопні відображення породжують те саме відображення в гомології. Тобто, якщо є гомотопним до то їх індуковані гомоморфізми є однаковими.
- Точність: Якщо є парою топологічних просторів і U — підмножина A така, що замикання U міститься у внутрішності A, то відображення включення породжує ізоморфізм на групах гомології.
- Розмірність: Нехай P — одноточковий простір; тоді для усіх
- Адитивність: Якщо диз'юнктне об'єднання множини топологічних просторів тоді
- Точність: Кожна пара індукує довгу точну послідовність у гомології через включення :
Якщо P — простір з однією точкою, то називається групою коефіцієнтів. Наприклад, сингулярна гомологія (взята з цілими коефіцієнтами, як це найчастіше) має як коефіцієнти цілі числа.
Наслідки
Деякі факти про групи гомології можуть бути виведені безпосередньо з аксіом, наприклад, той факт, що гомотопічно еквівалентні простори мають ізоморфні групи гомології.
Гомологію деяких відносно простих просторів, таких як n-сфери , можна обчислити безпосередньо з аксіом. Також можна легко показати, що (n - 1)-сфера не є ретрактом n-кулі. Це використовується в доведенні теореми Брауера про нерухому точку.
Аксіома розмірності
"Гомологічна" теорія, що задовольняє всі аксіоми Ейленберга-Стінрода, крім аксіоми розмірності, називається надзвичайною теорією гомології (двоїсто є також надзвичайна теорія когомологій). Важливі приклади таких гомологій і когомологій були знайдені в 1950-х роках, такі як топологічна К-теорія та теорія кобордизму, які є надзвичайними когомологічними теоріями, і двоїсті для них теорії гомологій.
Див. також
Література
- Eilenberg, Samuel; Steenrod, Norman E. (1945). Axiomatic approach to homology theory. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 31: 117—120. doi:10.1073/pnas.31.4.117. MR 0012228. PMC 1078770. PMID 16578143.
- Eilenberg, Samuel; Steenrod, Norman E. (1952). Foundations of algebraic topology. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. MR 0050886.
- Bredon, Glen (1993). Topology and Geometry. Graduate Texts in Mathematics. Т. 139. New York: Springer-Verlag. doi:10.1007/978-1-4757-6848-0. ISBN . MR 1224675.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U matematika matematici zokrema v algebrichnij topologiyi aksiomi Ejlenberga Stinroda ye vlastivostyami yakim zadovolnyayut deyaki teoriyi gomologij topologichnih prostoriv Najvidomishim takim prikladom ye singulyarni gomologiyi Teoriyu gomologiyi mozhna viznachiti yak poslidovnist funktoriv sho zadovolnyayut aksiomi Ejlenberga Stinroda Aksiomatichnij pidhid rozroblenij u 1945 roci dozvolyaye dovesti vazhlivi rezultati taki yak poslidovnist Mayera Viyetorisa sho ye zagalnimi dlya vsih teorij gomologij sho zadovolnyayut aksiomi Yaksho opustiti aksiomu rozmirnosti opisanu nizhche to reshta aksiom viznachayut te sho nazivayetsya nadzvichajnoyu teoriyeyu gomologiyi Nadzvichajni teoriyi kogomologiyi vpershe vinikli v K teoriyi ta kobordizmi AksiomiAksiomi Ejlenberga Stinroda zastosovuyutsya do poslidovnosti fuktoriv H n displaystyle H n z kategoriyi par X A displaystyle X A topologichnih prostoriv do kategoriyi abelevih grup razom iz naturalnim peretvorennyam H i X A H i 1 A displaystyle partial colon H i X A to H i 1 A sho nazivayetsya granichnim vidobrazhennyam tut H i 1 A displaystyle H i 1 A poznachaye H i 1 A displaystyle H i 1 A emptyset Aksiomi Gomotopiya gomotopni vidobrazhennya porodzhuyut te same vidobrazhennya v gomologiyi Tobto yaksho g X A Y B displaystyle g colon X A rightarrow Y B ye gomotopnim do h X A Y B displaystyle h colon X A rightarrow Y B to yih indukovani gomomorfizmi ye odnakovimi Tochnist Yaksho X A displaystyle X A ye paroyu topologichnih prostoriv i U pidmnozhina A taka sho zamikannya U mistitsya u vnutrishnosti A to vidobrazhennya vklyuchennya i X U A U X A displaystyle i colon X setminus U A setminus U to X A porodzhuye izomorfizm na grupah gomologiyi Rozmirnist Nehaj P odnotochkovij prostir todi H n P 0 displaystyle H n P 0 dlya usih n 0 displaystyle n neq 0 Aditivnist Yaksho X a X a displaystyle X coprod alpha X alpha diz yunktne ob yednannya mnozhini topologichnih prostoriv X a displaystyle X alpha todi H n X a H n X a displaystyle H n X cong bigoplus alpha H n X alpha Tochnist Kozhna para X A displaystyle X A indukuye dovgu tochnu poslidovnist u gomologiyi cherez vklyuchennya i A X displaystyle i colon A to X j X X A displaystyle j colon X to X A H n A i H n X j H n X A H n 1 A displaystyle cdots to H n A xrightarrow i H n X xrightarrow j H n X A xrightarrow partial H n 1 A to cdots Yaksho P prostir z odniyeyu tochkoyu to H 0 P displaystyle H 0 P nazivayetsya grupoyu koeficiyentiv Napriklad singulyarna gomologiya vzyata z cilimi koeficiyentami yak ce najchastishe maye yak koeficiyenti cili chisla NaslidkiDeyaki fakti pro grupi gomologiyi mozhut buti vivedeni bezposeredno z aksiom napriklad toj fakt sho gomotopichno ekvivalentni prostori mayut izomorfni grupi gomologiyi Gomologiyu deyakih vidnosno prostih prostoriv takih yak n sferi mozhna obchisliti bezposeredno z aksiom Takozh mozhna legko pokazati sho n 1 sfera ne ye retraktom n kuli Ce vikoristovuyetsya v dovedenni teoremi Brauera pro neruhomu tochku Aksioma rozmirnosti Gomologichna teoriya sho zadovolnyaye vsi aksiomi Ejlenberga Stinroda krim aksiomi rozmirnosti nazivayetsya nadzvichajnoyu teoriyeyu gomologiyi dvoyisto ye takozh nadzvichajna teoriya kogomologij Vazhlivi prikladi takih gomologij i kogomologij buli znajdeni v 1950 h rokah taki yak topologichna K teoriya ta teoriya kobordizmu yaki ye nadzvichajnimi kogomologichnimi teoriyami i dvoyisti dlya nih teoriyi gomologij Div takozhPoslidovnist Mayera Viyetorisa Singulyarni gomologiyi Teorema pro virizannyaLiteraturaEilenberg Samuel Steenrod Norman E 1945 Axiomatic approach to homology theory Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 31 117 120 doi 10 1073 pnas 31 4 117 MR 0012228 PMC 1078770 PMID 16578143 Eilenberg Samuel Steenrod Norman E 1952 Foundations of algebraic topology Princeton New Jersey Princeton University Press MR 0050886 Bredon Glen 1993 Topology and Geometry Graduate Texts in Mathematics T 139 New York Springer Verlag doi 10 1007 978 1 4757 6848 0 ISBN 0 387 97926 3 MR 1224675