Аккерма́нська форте́ця, або Бі́лгород-Дністро́вська форте́ця — історико-архітектурна пам'ятка та найбільша фортеця України. Була споруджена за часів Пізнього середньовіччя (XIII — XV століття) на місці руїн античного поліса Тіра. Розташована в м. Білгород-Дністровський Одеської області.
Аккерманська фортеця | ||||
---|---|---|---|---|
Аккерманська фортеця | ||||
46°12′02″ пн. ш. 30°21′02″ сх. д. / 46.200588000027778435° пн. ш. 30.350702000027776961° сх. д.Координати: 46°12′02″ пн. ш. 30°21′02″ сх. д. / 46.200588000027778435° пн. ш. 30.350702000027776961° сх. д. | ||||
Тип | замок | |||
Статус спадщини | Державний реєстр нерухомих пам'яток України і пам'ятка архітектури національного значення України | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | м. Білгород-Дністровський, Білгород-Дністровський район, Одеська область | |||
Будівник | Майстер Федорко | |||
Матеріал | білий вапняк | |||
Будівництво | XIII ст. (версія) — 1440 | |||
Аккерманська фортеця (Україна) | ||||
Аккерманська фортеця у Вікісховищі |
Історія
Початок будівництва
Фортеця будувалася на залишках давньогрецького міста Тіра. Існувало воно до IV століття. Але часті напади завойовників знищили поліс. Спочатку місто зруйнували готи, а потім гуни поклали кінець існуванню Тіри. Після греків на місці Тіри мешкали даки, анти, слов'яни. На думку істориків, у Х столітті Білгород входив до складу Київської Русі, потім деякий час належав Угорському королівству, а ще пізніше — Галицько-Волинському князівству. У складі останнього місто перебувало до нашестя монголів.
Достеменно невідомо, коли було закладено фортецю Монкастро. Нині її засновниками більшість істориків вважають генуезців, що прийшли у Причорномор'я в ХІІІ столітті. Цікаво, що ця територія входила в той час до складу Золотої Орди. Але хитрі генуезці якимось чином домовились із монголами. Офіційно Монкастро було татарським містом, але правили в ньому генуезці. Фортеця мала контролювати Дністровський лиман.
У другій половині XIV століття генуезці втратили свій вплив у Причорномор'ї, оскільки не мали можливості проходу Егейського моря через збільшення військового тиску з боку османів. На думку багатьох істориків на зміну Генуї прийшло Велике князівство Литовське. І саме у литовців наприкінці XIV століття Білгород відвоювали молдовани.
Молдовська «доба»
Територія потрапила під управління Молдавського князівства. Білгород молдовани називали Четятя Албе (Біле Місто). У XV столітті місто було справжнім мегаполісом. Тут мешкало 20 тисяч жителів. Серед них були молдовани, греки, генуезці, вірмени, євреї, татари. Це був початок найбільшого розквіту міста.
Основою міста була фортеця, яка на той час вже значно розширилася. Основні її елементи були закінчені до 1440-х років. У фортеці налічувалося 34 башти. Висота деяких з них сягала 20 метрів. Ззовні твердиню обнесли глибоким ровом, стіни якого виклали каменем. Будували фортецю із білого вапняку, розчином для якого служили яйця, товчений мармур, вугілля і кремній. Також у склад будівельних матеріалів входило просо, яке дозволяло підтримувати нормальний гідротермічний баланс у стінах.
У 1440 році було закінчено будівництво сегменту, який не був ні муром фортеці ні її баштою. Цей сегмент зберігся. Він виступає за мури фортеці й майже впритул підступає до лиману. В стіну цієї будівлі вмуровано 10 кам'яних ядер, які закладались у мур, як своєрідний оберіг. Практичної оборонної доцільності сегмент з ядрами немає ніякої. Тривалий час історики та архітектори не могли визначити призначення цієї споруди.
В другій половині XV століття Молдавське князівство починає втрачати свою силу. Не останню роль в цьому процесі відіграла боротьба за молдовський престол між великими феодальними групами. 1457 року Молдову захопив господар Стефан Великий. Чи не найбільше уваги господар приділив Білгороду, який був головним оборонним центром на південному сході держави, якраз на торговому шляху між Європою і Азією. Фортецю було добудовано, укріплено новими потужними мурами та великою брамою (Кілійською), яка зараз служить головним входом до фортеці. Для охорони було поставлено постійний гарнізон.
Ядра на стіні
Ядра на стіні — це так званий тетраксис — фігура з 10 точок, які формують 9 правильних рівних трикутників. Дехто вважає цю фігуру магічною. Її використовували у своїх обрядах друїди. Вона свого часу стала одним із символів масонської ложі. Це підтверджує думку багатьох істориків, про те, що Білгород-Дністровську фортецю будували масони і незрозумілий сегмент було зведено спеціально для розміщення на ньому тетраксису. Ще одним підтвердженням масонського сліду може служити табличка знайдена в одній із башт: «Майстер Федорко закінчив будівництво у 1440 році». Майстром у той час називали главу масонської ложі.
Існує й інше пояснення аккерманському тетраксису, значно прагматичніше. Фахівці кажуть що це просто один із різновидів сонячного годинника-календаря.
Османський період
У XV ст. Османська імперія неодноразово намагалась захопити місто. Найважча облога тривала у серпні 1484 році коли 300-тисячне військо османського султана Баязида II і 50-тисячні загони кримського хана Менглі I Герая при підтримці понад 100 великих кораблів взяли в облогу фортецю з берегу та лиману. Після 9-денної облоги фортеця впала. 1485 року господар Стефан Великий намагався відбити Білгород, але невдало. На 328 років тут встановлюється османське панування.
Османська імперія зробила Аккерман одним із своїх опорних пунктів на півночі. Місто стало об'єктом нескінченних нападів з боку запорозьких козаків. Відомі козацькі отамани неодноразово намагалися пограбувати місто. Серед них Григорій Лобода, Северин Наливайко, Іван Сулима, Іван Сірко, Семен Палій. Не давали спокою місту й молдовани з поляками. Але Аккерман стояв неприступною твердинею. Не обділяли увагою фортецю васали Османської імперії — кримські татари. Аккерман часто був місцем їхньої дислокації під час походів, а кримський хан Іслям II Ґерай навіть помер у фортеці і був похований у мечеті, від якої нині залишився один лише мінарет.
Під час тривалого османського володарювання в Аккермані фортеця неодноразово добудовувалася і укріплювалася відповідно до все новіших технологій фортифікації. 1657 року значно укріпив фортецю Мелек Ахмед-паша. 1707 року османи запросили французьких військових інженерів, за допомогою яких було збудовано нову бастіонну лінію. А починаючи з 1756 року укріплення та добудови у фортеці відбуваються майже щорічно.
XVIII століття принесло з собою три російсько-турецькі війни. 1770 року вона вперше була захоплена російським військом. 10-денною облогою тоді керував бригадир Ігельстрем. Протрималися росіяни в Аккермані недовго і відповідно до Кючук-Кайнарджійської мирної угоди повернули місто османам у 1774 році. 1789 року місто без бою було захоплене великим загоном донських козаків та бугським єгерським корпусом, яким керував Михайло Кутузов. Наступного року Кутузова призначили комендантом фортеці. Але знову його довелося повертати. Цього разу відповідно до Ясської угоди підписаної у 1791 році. Згідно з угодою, кордон між Російською та Османською імперією пройшов по річці Дністер.
Османський період у Білгороді закінчився 1812 року. За Бухарестським мирним договором південь Бессарабії з Аккерманом переходять до Російської імперії.
Подальша історія
У 1832 фортеця позбавилась свого стратегічного значення, в 1896 її оголошують історико-архітектурною пам'яткою. Відтоді це цивільний об'єкт.
У 1918 Білгород захопили румуни. Під владою Румунського королівства він перебував до 1940. Тоді він на короткий строк ввійшов до УРСР, але з 1941 по 1944 місто знову належало Королівству Румунія. 1944 року Білгород зайняли радянські війська. Місто перейменували у Білгород-Дністровський, а фортецю зробили музеєм-заповідником.
Нинішня Аккерманська фортеця — один з найпопулярніших туристичних об'єктів півдня України. Тут проводять інсценовані вистави, пісенні фестивалі («Фортеця»), і фортеця продовжує служити знімальним майданчиком для різних фільмів.
План фортеці
Білгород-Дністровська фортеця є однією з найбільших середньовічних фортець в Україні. Периметр її стін становить 2,5 км, а загальна площа — понад 2 га. Товщина стін коливається від 1,5 до 5 метрів, а висота стін та башт — від 5 до 15 метрів. З півночі фортечні мури майже впритул підступають до Дністровського лиману. З інших трьох боків фортецю оточує рів, сучасна глибина якого сягає 13-14 метрів. Внутрішня стіна рову на кілька метрів вища ніж зовнішня.
Основу фортечного комплексу становить Цитадель — найукріпленіша частина, збудована ще генуезцями. Вона складається з чотирьох великих башт, з'єднаних потужним муром. Башти мають власні назви: Придвірна (північно-східна), Комендантська (південно-східна), Темниця (південно-західна) та Скарбниця (північно-західна). Нині башта Скарбниця напівзруйнована, решта ж перебувають практично у відмінному стані. Площа двору цитаделі — 300 квадратних метрів. Тут є багато приміщень та розгалужена мережа підземних ходів, практично не досліджених. Колись у цитаделі містився комендантський палац.
Фортеця розділена внутрішніми стінами на кілька дворів, які могли бути самостійними фортифікаційними об'єктами. Цитадель розташована на території Гарнізонного двору. Цей двір має площу близько двох гектарів. Раніше він був забудований казармами, стайнями та складами боєприпасів.
Найбільший двір фортеці — Громадянський. Його площа 5 га. Колись він був забудований житловими спорудами. В османський період тут стояла велика мечеть. Але у XIX столітті усі житлові будівлі двору були розібрані. Три найбільші башти мають власні назви: Овідієва (Дівоча), Сторожова та Пушкіна. До цього двору веде центральна брама фортеці — Кілійська.
Був у фортеці і третій двір — Карантинний (інші назви Портовий, Господарський). Він був призначений переважно для торгівлі та складів. Але від цього двору практично нічого не залишилося.
Легенди
Башта Пушкіна
Біля лиману, навпроти башти Овідія, височіє башта Пушкіна, названа на честь російського поета Олександра Пушкіна, який був і в місті, і у фортеці. Оду «Вольность», як і інші волелюбні вірші поета, що пробуджували революційний протест, царський уряд не пробачив молодому поету. Покарання прийшло негайно. Згідно з указом царя Олександра Павловича, 5 травня 1820 року Пушкіна відправили «за потребами» служби до головного опікуна колоністів Південного краю Росії, до генерал-лейтенанта Інзова. Майже 3 роки прожив поет у вигнанні в Кишиневі. Південне заслання закінчилося Одесою (там Пушкін перебував 13 місяців). Саме в Кишинівський період Пушкін відвідав Аккерман. Подробиці перебування Пушкіна в Аккермані зберегло для нас свідчення супутника поета — підполковника Івана Петровича Ліпранді. 14 грудня 1821 Ліпранді прямує до Аккерману для розслідування подій у Камчатському піхотному полку. З ним вирушає з Кишинева і Пушкін. Всього три дні: 14-16 грудня 1821 провів поет у Аккермані 15 грудня комендант фортеці підполковник Кюрто, колишній вчитель фехтування юного ліцеїста Пушкіна, запросив поета до себе у фортецю на обід. Пушкін з фортеці повернувся за північ. Він був дуже схвильований. Адже ці місця нагадали йому про такого ж вигнанця, великого Овідія. Саме тут у фортеці у поета визрів задум створення знаменитих послань «К Овидию» і народилися рядки послань:
«Здесь, оживив тобой мечты воображенья, я повторил твои, Овидий песнопенья.» |
«К Овидию» Пушкін вважав найкращим зі всіх ранніх творів. Звертаючись до брата Льовиньки, він вигукував:
«Каковы стихи «К Овидию», душа моя, и «Руслан» и «Пленник» и все дрянь, в сравнении с ними». |
Чому Пушкінською називають саме крайню західну башту і хто її так назвав — невідомо.
Башта Овідія (Дівоча)
Крайня південно-східна башта фортеці має дві назви — Дівоча та Овідієва. Вона знаходиться ліворуч від Головної брами. Походження назви «Дівоча» пов'язане з таким переказом: у молдовського господаря Олександра Доброго нібито була дочка принцеса Тамара, дівчина небувалої вроди. Свавільна і жорстока, вона оточила себе розгульною челяддю і, користуючись відсутністю батька, що часто вирушав на чолі раті на битву з ворогами, грабувала навколишнє населення, розбишакувала на великій дорозі.
Одного разу, коли Олександр Добрий збирався в новий похід, Тамара попросила у нього кошти нібито на будівництво монастиря. Батько виконав прохання дочки.
Зі всього князівства зігнали людей. Але не будинок для божих слуг задумала будувати Тамара. Вона збудувала над лиманом могутню фортецю, в яку переселилася зі своїми прибічниками, оголосивши себе незалежною царицею. Тепер розбійницькі набіги скоювалися з фортеці. Через рабежі та пожежі знелюдніли навколишні міста та села. Чутка про жорстоку царицю-самозванку рознеслася далеко за Дунай і Дністер, навіть за Чорне море.
Але повернувся з походу Олександр Добрий. Замість монастиря він побачив фортецю. Дізнавшись про лиходійства дочки, господар бере фортецю з боєм, знищує розбійників, а улюблену дочку проклинає. Як тільки слова проклять батька торкнулися вух Тамари, вона негайно ж заснула. Сплячу дівчину понесли в башту і за велінням господаря живою замурували в її стінах. Відтоді башта зветься «Дівочою».
Інша легенда пов'язує цю башту з ім'ям римського поета Овідія, автора знаменитих «Метаморфоз» і «Науки про кохання». Саме «Наука про кохання» викликала страшенний гнів у божественного Августа, він вбачав цей твір, як замах на моральність римського суспільства. На початку н. е., вже на схилі віку, придворний поет імператора Августа, Овідій Назон, був засланий у східну провінцію Риму, в Нижню Мезію в місто Томи (нині місто Констанца в Румунії). Проте довгий час була жива легенда про те, що в 8 році н. е. опального поета нібито прийняла стародавня Тіра.
До наших днів зберігся переказ: у ті часи з Риму прибула сюди людина незвичайна, вона була невинна, наче дитя, добра, як батько, а коли він говорив, то вуста його виділяли мед.
На згадку про Овідія лиман називався Овідово озеро; на східному березі лиману, навпроти фортеці, лежить селище Овідіополь («поль» грецькою — місто), місто Овідія, і у фортеці з'явилася «башта Овідія».
- Ззовні фортеці
- З муру
- Замурований вхід, 2013.
- Відкритий вхід, 2015.
Панорама
Галерея
- Мінарет
- Чумацький шлях над фортецею
- Колишній портовий двір
- Зруйноване місто Тіра перед фортецею
- Вигляд Дністровського лиману
- Вхід до фортеці
-
- На поштові марці України
- Мур
- Цитадель
-
-
- Краєвид
Див. також
Примітки
- . КП "Фортеця" | Офіційний сайт Аккерманської Фортеці (укр.). 14 березня 2017. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- Україна Інкогніта, Білгород-Дністровський. Фортеця [ 20 червня 2010 у Wayback Machine.]
- . Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
Джерела й література
- Владимирський Олег. Аккерманська фортеця: славне минуле, сумне сьогодення й обнадійливе майбутнє // Чорноморські новини. — 26 липня 2012. — № 57.
- Завгородня Інна. Мить старої фортеці // Український тиждень. — 25 грудня 2009. — № 52.
- Рутинський М. Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження. — К. : Центр учбової літератури. — С. 222—228.
- Шубарт Павло. Білгородська фортеця на сторінках історії та в легендах // Чорноморські новини. — 29 грудня 2012. — № 103—104.
- Шубарт Павло. Чи був Овідій у Білгородській фортеці? // Вільне життя. — 12 січня 2013.
Посилання
- Аккерманська фортеця [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аккерманська фортеця |
- Білгород-Дністровський. Фортеця. Роман Маленков. Україна Інкогніта [ 20 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Мандри Україною. Білгород-Дністровський [ 7 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Одеса та Білгород-Дністровська фортеця, 2001–2002, 2004 та 2007 роки [ 20 лютого 2006 у Wayback Machine.]
- 3D віртуальна подорож по фортеці [ 9 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Аккерманська фортеця [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akkerma nska forte cya abo Bi lgorod Dnistro vska forte cya istoriko arhitekturna pam yatka ta najbilsha fortecya Ukrayini Bula sporudzhena za chasiv Piznogo serednovichchya XIII XV stolittya na misci ruyin antichnogo polisa Tira Roztashovana v m Bilgorod Dnistrovskij Odeskoyi oblasti Akkermanska fortecyaAkkermanska fortecya46 12 02 pn sh 30 21 02 sh d 46 200588000027778435 pn sh 30 350702000027776961 sh d 46 200588000027778435 30 350702000027776961 Koordinati 46 12 02 pn sh 30 21 02 sh d 46 200588000027778435 pn sh 30 350702000027776961 sh d 46 200588000027778435 30 350702000027776961TipzamokStatus spadshiniDerzhavnij reyestr neruhomih pam yatok Ukrayini i pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina UkrayinaRoztashuvannyam Bilgorod Dnistrovskij Bilgorod Dnistrovskij rajon Odeska oblastBudivnikMajster FedorkoMaterialbilij vapnyakBudivnictvoXIII st versiya 1440Akkermanska fortecya Ukrayina Akkermanska fortecya u VikishovishiIstoriyaPochatok budivnictva Fortecya buduvalasya na zalishkah davnogreckogo mista Tira Isnuvalo vono do IV stolittya Ale chasti napadi zavojovnikiv znishili polis Spochatku misto zrujnuvali goti a potim guni poklali kinec isnuvannyu Tiri Pislya grekiv na misci Tiri meshkali daki anti slov yani Na dumku istorikiv u H stolitti Bilgorod vhodiv do skladu Kiyivskoyi Rusi potim deyakij chas nalezhav Ugorskomu korolivstvu a she piznishe Galicko Volinskomu knyazivstvu U skladi ostannogo misto perebuvalo do nashestya mongoliv Dostemenno nevidomo koli bulo zakladeno fortecyu Monkastro Nini yiyi zasnovnikami bilshist istorikiv vvazhayut genuezciv sho prijshli u Prichornomor ya v HIII stolitti Cikavo sho cya teritoriya vhodila v toj chas do skladu Zolotoyi Ordi Ale hitri genuezci yakimos chinom domovilis iz mongolami Oficijno Monkastro bulo tatarskim mistom ale pravili v nomu genuezci Fortecya mala kontrolyuvati Dnistrovskij liman U drugij polovini XIV stolittya genuezci vtratili svij vpliv u Prichornomor yi oskilki ne mali mozhlivosti prohodu Egejskogo morya cherez zbilshennya vijskovogo tisku z boku osmaniv Na dumku bagatoh istorikiv na zminu Genuyi prijshlo Velike knyazivstvo Litovske I same u litovciv naprikinci XIV stolittya Bilgorod vidvoyuvali moldovani Moldovska doba Teritoriya potrapila pid upravlinnya Moldavskogo knyazivstva Bilgorod moldovani nazivali Chetyatya Albe Bile Misto U XV stolitti misto bulo spravzhnim megapolisom Tut meshkalo 20 tisyach zhiteliv Sered nih buli moldovani greki genuezci virmeni yevreyi tatari Ce buv pochatok najbilshogo rozkvitu mista Osnovoyu mista bula fortecya yaka na toj chas vzhe znachno rozshirilasya Osnovni yiyi elementi buli zakincheni do 1440 h rokiv U forteci nalichuvalosya 34 bashti Visota deyakih z nih syagala 20 metriv Zzovni tverdinyu obnesli glibokim rovom stini yakogo viklali kamenem Buduvali fortecyu iz bilogo vapnyaku rozchinom dlya yakogo sluzhili yajcya tovchenij marmur vugillya i kremnij Takozh u sklad budivelnih materialiv vhodilo proso yake dozvolyalo pidtrimuvati normalnij gidrotermichnij balans u stinah U 1440 roci bulo zakincheno budivnictvo segmentu yakij ne buv ni murom forteci ni yiyi bashtoyu Cej segment zberigsya Vin vistupaye za muri forteci j majzhe vpritul pidstupaye do limanu V stinu ciyeyi budivli vmurovano 10 kam yanih yader yaki zakladalis u mur yak svoyeridnij oberig Praktichnoyi oboronnoyi docilnosti segment z yadrami nemaye niyakoyi Trivalij chas istoriki ta arhitektori ne mogli viznachiti priznachennya ciyeyi sporudi V drugij polovini XV stolittya Moldavske knyazivstvo pochinaye vtrachati svoyu silu Ne ostannyu rol v comu procesi vidigrala borotba za moldovskij prestol mizh velikimi feodalnimi grupami 1457 roku Moldovu zahopiv gospodar Stefan Velikij Chi ne najbilshe uvagi gospodar pridiliv Bilgorodu yakij buv golovnim oboronnim centrom na pivdennomu shodi derzhavi yakraz na torgovomu shlyahu mizh Yevropoyu i Aziyeyu Fortecyu bulo dobudovano ukripleno novimi potuzhnimi murami ta velikoyu bramoyu Kilijskoyu yaka zaraz sluzhit golovnim vhodom do forteci Dlya ohoroni bulo postavleno postijnij garnizon Kilijska brama Citadel forteci Muri Oboronnij riv pered bramoyu Yadra na stini Tetraksis Yadra na stini ce tak zvanij tetraksis figura z 10 tochok yaki formuyut 9 pravilnih rivnih trikutnikiv Dehto vvazhaye cyu figuru magichnoyu Yiyi vikoristovuvali u svoyih obryadah druyidi Vona svogo chasu stala odnim iz simvoliv masonskoyi lozhi Ce pidtverdzhuye dumku bagatoh istorikiv pro te sho Bilgorod Dnistrovsku fortecyu buduvali masoni i nezrozumilij segment bulo zvedeno specialno dlya rozmishennya na nomu tetraksisu She odnim pidtverdzhennyam masonskogo slidu mozhe sluzhiti tablichka znajdena v odnij iz basht Majster Fedorko zakinchiv budivnictvo u 1440 roci Majstrom u toj chas nazivali glavu masonskoyi lozhi Isnuye j inshe poyasnennya akkermanskomu tetraksisu znachno pragmatichnishe Fahivci kazhut sho ce prosto odin iz riznovidiv sonyachnogo godinnika kalendarya Osmanskij period U XV st Osmanska imperiya neodnorazovo namagalas zahopiti misto Najvazhcha obloga trivala u serpni 1484 roci koli 300 tisyachne vijsko osmanskogo sultana Bayazida II i 50 tisyachni zagoni krimskogo hana Mengli I Geraya pri pidtrimci ponad 100 velikih korabliv vzyali v oblogu fortecyu z beregu ta limanu Pislya 9 dennoyi oblogi fortecya vpala 1485 roku gospodar Stefan Velikij namagavsya vidbiti Bilgorod ale nevdalo Na 328 rokiv tut vstanovlyuyetsya osmanske panuvannya Osmanska imperiya zrobila Akkerman odnim iz svoyih opornih punktiv na pivnochi Misto stalo ob yektom neskinchennih napadiv z boku zaporozkih kozakiv Vidomi kozacki otamani neodnorazovo namagalisya pograbuvati misto Sered nih Grigorij Loboda Severin Nalivajko Ivan Sulima Ivan Sirko Semen Palij Ne davali spokoyu mistu j moldovani z polyakami Ale Akkerman stoyav nepristupnoyu tverdineyu Ne obdilyali uvagoyu fortecyu vasali Osmanskoyi imperiyi krimski tatari Akkerman chasto buv miscem yihnoyi dislokaciyi pid chas pohodiv a krimskij han Islyam II Geraj navit pomer u forteci i buv pohovanij u mecheti vid yakoyi nini zalishivsya odin lishe minaret Pid chas trivalogo osmanskogo volodaryuvannya v Akkermani fortecya neodnorazovo dobudovuvalasya i ukriplyuvalasya vidpovidno do vse novishih tehnologij fortifikaciyi 1657 roku znachno ukripiv fortecyu Melek Ahmed pasha 1707 roku osmani zaprosili francuzkih vijskovih inzheneriv za dopomogoyu yakih bulo zbudovano novu bastionnu liniyu A pochinayuchi z 1756 roku ukriplennya ta dobudovi u forteci vidbuvayutsya majzhe shorichno XVIII stolittya prineslo z soboyu tri rosijsko turecki vijni 1770 roku vona vpershe bula zahoplena rosijskim vijskom 10 dennoyu oblogoyu todi keruvav brigadir Igelstrem Protrimalisya rosiyani v Akkermani nedovgo i vidpovidno do Kyuchuk Kajnardzhijskoyi mirnoyi ugodi povernuli misto osmanam u 1774 roci 1789 roku misto bez boyu bulo zahoplene velikim zagonom donskih kozakiv ta bugskim yegerskim korpusom yakim keruvav Mihajlo Kutuzov Nastupnogo roku Kutuzova priznachili komendantom forteci Ale znovu jogo dovelosya povertati Cogo razu vidpovidno do Yasskoyi ugodi pidpisanoyi u 1791 roci Zgidno z ugodoyu kordon mizh Rosijskoyu ta Osmanskoyu imperiyeyu projshov po richci Dnister Osmanskij period u Bilgorodi zakinchivsya 1812 roku Za Buharestskim mirnim dogovorom pivden Bessarabiyi z Akkermanom perehodyat do Rosijskoyi imperiyi Podalsha istoriya U 1832 fortecya pozbavilas svogo strategichnogo znachennya v 1896 yiyi ogoloshuyut istoriko arhitekturnoyu pam yatkoyu Vidtodi ce civilnij ob yekt U 1918 Bilgorod zahopili rumuni Pid vladoyu Rumunskogo korolivstva vin perebuvav do 1940 Todi vin na korotkij strok vvijshov do URSR ale z 1941 po 1944 misto znovu nalezhalo Korolivstvu Rumuniya 1944 roku Bilgorod zajnyali radyanski vijska Misto perejmenuvali u Bilgorod Dnistrovskij a fortecyu zrobili muzeyem zapovidnikom Ninishnya Akkermanska fortecya odin z najpopulyarnishih turistichnih ob yektiv pivdnya Ukrayini Tut provodyat inscenovani vistavi pisenni festivali Fortecya i fortecya prodovzhuye sluzhiti znimalnim majdanchikom dlya riznih filmiv Plan forteciPlan shema forteci Bilgorod Dnistrovska fortecya ye odniyeyu z najbilshih serednovichnih fortec v Ukrayini Perimetr yiyi stin stanovit 2 5 km a zagalna plosha ponad 2 ga Tovshina stin kolivayetsya vid 1 5 do 5 metriv a visota stin ta basht vid 5 do 15 metriv Z pivnochi fortechni muri majzhe vpritul pidstupayut do Dnistrovskogo limanu Z inshih troh bokiv fortecyu otochuye riv suchasna glibina yakogo syagaye 13 14 metriv Vnutrishnya stina rovu na kilka metriv visha nizh zovnishnya Osnovu fortechnogo kompleksu stanovit Citadel najukriplenisha chastina zbudovana she genuezcyami Vona skladayetsya z chotiroh velikih basht z yednanih potuzhnim murom Bashti mayut vlasni nazvi Pridvirna pivnichno shidna Komendantska pivdenno shidna Temnicya pivdenno zahidna ta Skarbnicya pivnichno zahidna Nini bashta Skarbnicya napivzrujnovana reshta zh perebuvayut praktichno u vidminnomu stani Plosha dvoru citadeli 300 kvadratnih metriv Tut ye bagato primishen ta rozgaluzhena merezha pidzemnih hodiv praktichno ne doslidzhenih Kolis u citadeli mistivsya komendantskij palac Fortecya rozdilena vnutrishnimi stinami na kilka dvoriv yaki mogli buti samostijnimi fortifikacijnimi ob yektami Citadel roztashovana na teritoriyi Garnizonnogo dvoru Cej dvir maye ploshu blizko dvoh gektariv Ranishe vin buv zabudovanij kazarmami stajnyami ta skladami boyepripasiv Najbilshij dvir forteci Gromadyanskij Jogo plosha 5 ga Kolis vin buv zabudovanij zhitlovimi sporudami V osmanskij period tut stoyala velika mechet Ale u XIX stolitti usi zhitlovi budivli dvoru buli rozibrani Tri najbilshi bashti mayut vlasni nazvi Ovidiyeva Divocha Storozhova ta Pushkina Do cogo dvoru vede centralna brama forteci Kilijska Buv u forteci i tretij dvir Karantinnij inshi nazvi Portovij Gospodarskij Vin buv priznachenij perevazhno dlya torgivli ta skladiv Ale vid cogo dvoru praktichno nichogo ne zalishilosya LegendiBashta Pushkina Bilya limanu navproti bashti Ovidiya visochiye bashta Pushkina nazvana na chest rosijskogo poeta Oleksandra Pushkina yakij buv i v misti i u forteci Odu Volnost yak i inshi volelyubni virshi poeta sho probudzhuvali revolyucijnij protest carskij uryad ne probachiv molodomu poetu Pokarannya prijshlo negajno Zgidno z ukazom carya Oleksandra Pavlovicha 5 travnya 1820 roku Pushkina vidpravili za potrebami sluzhbi do golovnogo opikuna kolonistiv Pivdennogo krayu Rosiyi do general lejtenanta Inzova Majzhe 3 roki prozhiv poet u vignanni v Kishinevi Pivdenne zaslannya zakinchilosya Odesoyu tam Pushkin perebuvav 13 misyaciv Same v Kishinivskij period Pushkin vidvidav Akkerman Podrobici perebuvannya Pushkina v Akkermani zbereglo dlya nas svidchennya suputnika poeta pidpolkovnika Ivana Petrovicha Liprandi 14 grudnya 1821 Liprandi pryamuye do Akkermanu dlya rozsliduvannya podij u Kamchatskomu pihotnomu polku Z nim virushaye z Kishineva i Pushkin Vsogo tri dni 14 16 grudnya 1821 proviv poet u Akkermani 15 grudnya komendant forteci pidpolkovnik Kyurto kolishnij vchitel fehtuvannya yunogo liceyista Pushkina zaprosiv poeta do sebe u fortecyu na obid Pushkin z forteci povernuvsya za pivnich Vin buv duzhe shvilovanij Adzhe ci miscya nagadali jomu pro takogo zh vignancya velikogo Ovidiya Same tut u forteci u poeta vizriv zadum stvorennya znamenitih poslan K Ovidiyu i narodilisya ryadki poslan Zdes ozhiviv toboj mechty voobrazhenya ya povtoril tvoi Ovidij pesnopenya K Ovidiyu Pushkin vvazhav najkrashim zi vsih rannih tvoriv Zvertayuchis do brata Lovinki vin vigukuvav Kakovy stihi K Ovidiyu dusha moya i Ruslan i Plennik i vse dryan v sravnenii s nimi Chomu Pushkinskoyu nazivayut same krajnyu zahidnu bashtu i hto yiyi tak nazvav nevidomo Bashta Pushkina Bashta Ovidiya Divocha Krajnya pivdenno shidna bashta forteci maye dvi nazvi Divocha ta Ovidiyeva Vona znahoditsya livoruch vid Golovnoyi brami Pohodzhennya nazvi Divocha pov yazane z takim perekazom u moldovskogo gospodarya Oleksandra Dobrogo nibito bula dochka princesa Tamara divchina nebuvaloyi vrodi Svavilna i zhorstoka vona otochila sebe rozgulnoyu chelyaddyu i koristuyuchis vidsutnistyu batka sho chasto virushav na choli rati na bitvu z vorogami grabuvala navkolishnye naselennya rozbishakuvala na velikij dorozi Odnogo razu koli Oleksandr Dobrij zbiravsya v novij pohid Tamara poprosila u nogo koshti nibito na budivnictvo monastirya Batko vikonav prohannya dochki Zi vsogo knyazivstva zignali lyudej Ale ne budinok dlya bozhih slug zadumala buduvati Tamara Vona zbuduvala nad limanom mogutnyu fortecyu v yaku pereselilasya zi svoyimi pribichnikami ogolosivshi sebe nezalezhnoyu cariceyu Teper rozbijnicki nabigi skoyuvalisya z forteci Cherez rabezhi ta pozhezhi znelyudnili navkolishni mista ta sela Chutka pro zhorstoku caricyu samozvanku rozneslasya daleko za Dunaj i Dnister navit za Chorne more Ale povernuvsya z pohodu Oleksandr Dobrij Zamist monastirya vin pobachiv fortecyu Diznavshis pro lihodijstva dochki gospodar bere fortecyu z boyem znishuye rozbijnikiv a ulyublenu dochku proklinaye Yak tilki slova proklyat batka torknulisya vuh Tamari vona negajno zh zasnula Splyachu divchinu ponesli v bashtu i za velinnyam gospodarya zhivoyu zamuruvali v yiyi stinah Vidtodi bashta zvetsya Divochoyu Insha legenda pov yazuye cyu bashtu z im yam rimskogo poeta Ovidiya avtora znamenitih Metamorfoz i Nauki pro kohannya Same Nauka pro kohannya viklikala strashennij gniv u bozhestvennogo Avgusta vin vbachav cej tvir yak zamah na moralnist rimskogo suspilstva Na pochatku n e vzhe na shili viku pridvornij poet imperatora Avgusta Ovidij Nazon buv zaslanij u shidnu provinciyu Rimu v Nizhnyu Meziyu v misto Tomi nini misto Konstanca v Rumuniyi Prote dovgij chas bula zhiva legenda pro te sho v 8 roci n e opalnogo poeta nibito prijnyala starodavnya Tira Do nashih dniv zberigsya perekaz u ti chasi z Rimu pribula syudi lyudina nezvichajna vona bula nevinna nache ditya dobra yak batko a koli vin govoriv to vusta jogo vidilyali med Na zgadku pro Ovidiya liman nazivavsya Ovidovo ozero na shidnomu berezi limanu navproti forteci lezhit selishe Ovidiopol pol greckoyu misto misto Ovidiya i u forteci z yavilasya bashta Ovidiya Vidi na Bashtu Ovidiya Zzovni forteci Z muru Zamurovanij vhid 2013 Vidkritij vhid 2015 PanoramaGalereyaMinaret Chumackij shlyah nad forteceyu Kolishnij portovij dvir Zrujnovane misto Tira pered forteceyu Viglyad Dnistrovskogo limanu Vhid do forteci Na poshtovi marci Ukrayini Mur Citadel KrayevidDiv takozhSpisok zamkiv Ukrayini Zamki Ukrayini Artileriya SerednovichchyaPrimitki KP Fortecya Oficijnij sajt Akkermanskoyi Forteci ukr 14 bereznya 2017 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2020 Procitovano 19 zhovtnya 2020 Ukrayina Inkognita Bilgorod Dnistrovskij Fortecya 20 chervnya 2010 u Wayback Machine Ukrayinska pravda Zhittya Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 1 zhovtnya 2019 Dzherela j literaturaVladimirskij Oleg Akkermanska fortecya slavne minule sumne sogodennya j obnadijlive majbutnye Chornomorski novini 26 lipnya 2012 57 Zavgorodnya Inna Mit staroyi forteci Ukrayinskij tizhden 25 grudnya 2009 52 Rutinskij M Zamkovij turizm v Ukrayini Geografiya pam yatok fortifikacijnogo zodchestva ta perspektivi yih turistichnogo vidrodzhennya K Centr uchbovoyi literaturi S 222 228 Shubart Pavlo Bilgorodska fortecya na storinkah istoriyi ta v legendah Chornomorski novini 29 grudnya 2012 103 104 Shubart Pavlo Chi buv Ovidij u Bilgorodskij forteci Vilne zhittya 12 sichnya 2013 PosilannyaAkkermanska fortecya 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Akkermanska fortecya Bilgorod Dnistrovskij Fortecya Roman Malenkov Ukrayina Inkognita 20 chervnya 2010 u Wayback Machine Mandri Ukrayinoyu Bilgorod Dnistrovskij 7 lipnya 2017 u Wayback Machine Odesa ta Bilgorod Dnistrovska fortecya 2001 2002 2004 ta 2007 roki 20 lyutogo 2006 u Wayback Machine 3D virtualna podorozh po forteci 9 chervnya 2017 u Wayback Machine Akkermanska fortecya 16 sichnya 2017 u Wayback Machine