Аеропорт Франкфурта (станція, далеке сполучення)

Станція далекого прямування аеропорту Франкфурт-на-Майні (нім. Frankfurt am Main Flughafen Fernbahnhof) — залізнична станція в аеропорту Франкфурта, Німеччина. Його обслуговують поїзди далекого прямування, переважно IC, які курсують на лінії високошвидкісної залізниці Кельн — Франкфурт. Це найбільша залізнична станція, яка обслуговує аеропорт у Німеччині, щодня обслуговує близько 23 000 пасажирів. Станцію щодня обслуговує 210 поїздів далекого прямування, з них 185 — Intercity-Express. Аеропорт Франкфурт-на-Майні та станція — єдині залізничні станції в Німеччині, що обслуговуються виключно поїздами далекого прямування.

Аеропорт Франкфурт-на-Майні
Названо на честь	Рейн-Майнський аеропорт
Країна	Німеччина^[1]
Адміністративна одиниця	^d
Місце розташування	^d
Власник	Deutsche Bahn
Оператор	^d
Дата офіційного відкриття	1999
Головний будівельний підрядник	^d^[2] і ^d
Сусідня станція	^d, Франкфурт-на-Майні-Головний, ^d, ^d і Кельн-Головний
Обслуговується маршрутом	Intercity-Express, Railjet, ÖBB Nightjet і ^d
Залізнична лінія	Високошвидкісна залізниця Кельн-Франкфурт
Кількість колій обслуговування	4
У межах місцевості обслуговування	Рейн-Майнський аеропорт
Станція пересадки	Аеропорт Франкфурт-на-Майні (станція, регіональна) і Рейн-Майнський аеропорт
Категорія станції	^d
Стан використання	використовується^[d]
Офіційний сайт
Аеропорт Франкфурт-на-Майні у Вікісховищі

Координати: 50°03′10″ пн. ш. 8°34′12″ сх. д. / 50.05280000002777285° пн. ш. 8.57000000002777718° сх. д. / 50.05280000002777285; 8.57000000002777718

Станція була відкрита в 1999 році як частина першої частини високошвидкісної лінії Кельн — Франкфурт; переважна більшість високошвидкісної лінії була відкрита у 2002 році. Її довжина становить 660 м, має великий купол, що містить зону відпочинку та квитковий зал, і з’єднаний з аеропортом надземним переходом, що перетинає автобан 3. Над вокзалом побудований The Squaire, комплекс вартістю один мільярд євро, який містить офісні приміщення, готелі, конференц-центри та інші об’єкти. Неподалік розташована регіональна станція аеропорту Франкфурт, що розташована під терміналом 1 аеропорту і забезпечує місцеве сполучення S-Bahn до Франкфурта, Вісбадена та Майнца.

Операції

Зараз станцію обслуговують тринадцять ліній Intercity-Express і три лінії Intercity.

Лінія	Маршрут	Інтервал
ICE 11	Мюнхен-Головний — Аугсбург-Головний — — Штутгарт-Головний — Аеропорт Франкфурта — — — — Гамбург-Альтона	Індивідуальні нічні поїзди
ICE 13	Берлін-Головний – – Брауншвейг-Головний – – Геттінген – – Фульда – – Аеропорт Франкфурта	Що дві години
ICE 20	– Гамбург-Головний – Ганновер – Геттінген – Кассель-Вільгельмсхее – Франкфурт-на-Майні-Головний – Аеропорт Франкфурта– –	Один поїзд
ICE 22	(Кіль –) Гамбург – Ганновер – Геттінген – Кассель-Вільгельмсхее – Франкфурт – Аеропорт Франкфурта – – Штутгарт	Що дві години
ICE 31	Гамбург – – Дортмунд-Головний – – – – Кельн-Головний – Бонн-Головний – – Майнц – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт (– – Нюрнберг (– – / ...– – Мюнхен))	Що дві години
ICE 41	(Дортмунд – Бохум-Головний –) – – Дюссельдорф-Головний – – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт – Вюрцбург – Нюрнберг – Мюнхен	щогодини
ICE 42	(Мюнстер –) Дортмунд – Бохум – Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Кельн – – Аеропорт Франкфурта – Мангайм – Штутгарт – Аугсбург – Мюнхен	Що дві години
ICE 43	Гамбург-Альтона – Дортмунд – Гаген – Вупперталь – Золінген – Кельн – Аеропорт Франкфурта – Мангайм – Карлсруе-Головний – – Базель SBB	Що дві години
ICE 47	Мюнстер/Дортмунд – Бохум – Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Кельн-Мессе/Дойц – Аеропорт Франкфурта – Мангейм – Штутгарт	Що дві години
ICE 49	Кельн – ((Аеропорт Кельн/Бонн) –) Зігбург/Бонн – – – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт	Індивідуальні поїзди
ICE 50	– – – Фульда – Франкфурт – Аеропорт Франкфурта – Майнц – Вісбаден	Що дві години
ICE 78	Амстердам-Центральний – – Дуйсбург – Дюссельдорф – Кельн – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт	Що дві години
ICE 79	Брюссель-Південний – – – Кельн – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт	Що дві години
ICE 91	Дортмунд – (Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф –)/(Хаген – Вупперталь – Золінген –) Кельн – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт – Вюрцбург – Нюрнберг – – – Лінц-Головний – Відень-Головний	Дві пари поїздів
IC 30	Гамбург – Бремен – Мюнстер – Дортмунд – Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Кельн – Кобленц – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт	Одна пара поїздів
IC 31	(Кіль –) Гамбург – Бремен – Мюнстер – Дортмунд – Вупперталь – Кельн – Кобленц – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт (– Вюрцбург – Нюрнберг – Пассау)	Що дві години
IC 32	Дортмунд – Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Кельн – Кобленц – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт – Мангайм – Гайдельберг – Штутгарт	Індивідуальні поїзди
RB 58	– Аеропорт Франкфурта – Франкфурт-на-Майні-Південний – – – – Лауфах	щогодини

Примітки

1. archINFORM — 1994.
   d:Track:Q265049
2. https://www.bauforum24.biz/videos/baufilme-jobreports/ice-terminal-frankfurt-1999-bilfinger-berger-video-r551/
3. Futuristische Baustelle Airrail Center. Frankfurter Rundschau (нім.). 28 травня 2009. Процитовано 22 листопада 2011.
4. "ICE-Bahnhof Rhein-Main". Eisenbahn-Kurier (in German) (305): 52–55. February 1998. ISSN 0170-5288.

Посилання

• Station plan (PDF; 581 kB) (нім.). Deutsche Bahn. Процитовано 22 November 2011.
• Platform heights (нім.). Deutsche Bahn. Процитовано 22 November 2011.
• Film der Bauunternehmung Bilfinger Berger über den Bau des Flughafen Fernbahnhofs