Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Головна стаття — Любарський район
Адміністративний устрій Любарського району — адміністративно-територіальний поділ Любарського району Житомирської області на 1 селищну громаду та 3 сільські ради, які об'єднують 48 населених пунктів та підпорядковані Любарській районній раді. Адміністративний центр — смт Любар.
Сучасний устрій району
Громади Любарського району
| № | Назва | Центр | Населені пункти | Площа км² | Місце за площею | Населення (2001), чол. | Місце за населенням |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Любарська селищна громада | смт Любар | с. Авратин с. Березівка с. Бичева с. Борушківці с. Велика Волиця с. Великий Браталів с. Великі Деревичі с. Великобраталівське с. Веселка с. Виноградівка с. Гізівщина с. Глезне с. Горопаї с. Гринівці с. Громада с. Демківці с. Дослідне с. Житинці с. Квітневе с. Кириївка с. Коваленки с. Коростки с. Кутище с. Липне смт Любар с. Мала Деревичка с. Малий Браталів с. Меленці с. Михайлівка с. Мотовилівка с. Нова Чортория с. Новий Любар с. Озерне с. Панасівка с. Перетік с. Привітів с. Рогізна с. Северинівка с. Семенівка с. Стара Чортория с. Филинці с. Юрівка |
Список рад Любарського району
| № | Назва | Центр | Населені пункти | Площа км² | Місце за площею | Населення (2001), чол. | Місце за населенням |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вигнанська сільська рада | с. Вигнанка | с. Вигнанка | |||||
| Пединська сільська рада | с. Пединка | с. Пединка с. Провалівка | |||||
| Стрижівська сільська рада | с. Стрижівка | с. Іванківці с. Старий Любар с. Стрижівка |
Список рад Любарського району до початку реформи 2015 року
* Примітки: смт — селище міського типу, с. — село
Історія
Район утворено 7 березня 1923 року у складі Житомирської округи Волинської губернії з Кутищенської, , Ново-Любарської, Панасівської, Провалівської, Старо-Любарської (Казенна частина), Старо-Любарської (Старомейська частина), , Юрівської сільських рад Любарської волості, Авратинської, Великоволицької, Гринівецької, Мало-Браталівської, Мотовилівської, Пединецької сільських рад Мотовилівської волості, Горопаївської, Коростківської, Липнівської, Меленецької, Ново-Чорторийської, Печанівської, Привітівської, Старо-Чорторийської сільських рад волості, Велико-Браталівської, Вищикусівської, Волосівської, Карповецької, Кілківської, Красновульської, Красносільської, Мало-Браталівської, Стовпівської та Филинецької сільських рад Краснопільської волості Полонського повіту.
12 січня 1924 року ліквідовані Кутищенська, Любарська, Старо-Любарська (казенна громада) та Велико-Волицька сільські ради. 21 серпня 1924 року до складу району передано Деревицьку, Глезненську, Борушковецьку, Гізівщинську, , Вишнопільську сільські ради Полонського району та Вигнанську, Ожарівську, Мшанецьку сільські ради Старокостянтинівського району Шепетівської округи. Тоді ж було передано: до складу Чуднівського району — Волосівську, Карпівецьку, Колківську, Красновульську, Красносільську та Стовпівську сільські ради, до складу Миропільського — Печанівську та Привітівську сільські ради.
17 червня 1925 року до складу району було повернуто Печанівську та Привітівську сільські ради, передано Березівську, Бичевську, Цимбалівську сільські ради Терешпільського району Вінницької округи. 26 жовтня 1925 року в складі району утворено , з центром у с. Яблунівка, 26 червня 1926 року — Киріївську, з центром у с. Кириївка, , з центром у с. Северинівка та Семенівську, з центром у с. Семенівка, сільські ради, відновлено Казенно-Громадську сільську раду.
13 лютого 1935 року Бичівську, Вишнопільську, Коржівську, Мартинівську, Михиринецьку, Мшанецьку, Ожарівську, Пишківську, Рогізненську, Северинівську, Цимбалівську, Яблунівську сільські ради передано до складу Остропільського району, Печанівську сільську раду — до складу Дзержинського району. Включено до складу району Коваленківську сільську раду Янушпільського району.
В 1941-44 роках територія району входила до гебітскомісаріату Чуднів Генеральної округи Житомир, додатково було утворено Михайлівську, Новолюбарську, Северинівську, Червоно-Володимирівську та Черетинську сільські управи.
11 серпня 1954 року було ліквідовано Борушківську, Вигнанську, Виноградівську, Вищикусівську, Демковецьку, Житинецьку, Казенно-Громадську, Кириївську, Коваленківську, Коростківську, Кутищенську, Малодеревичківську, Новолюбарську, Пединківську, Привітівську, Семенівську та Филинецьку сільські ради, 11 січня 1960 року — Провалівську сільську раду. 17 травня 1957 року відновлено Привітівську сільську раду.
30 грудня 1962 року, внаслідок ліквідації, територія району перейшла до складу Дзержинського району. Відновлений 4 січня 1965 року з Любарською селищною, Авратинською, Березівською, Великобраталівською, Великоволицькою, Великодеревичівською, Гізівщинською, Глезненською, Горопаївською, Липненською, Малобраталівською, Меленецькою, Мотовилівською, Новочорторийською, Панасівською, Пединською, Привітівською, Старочорторийською, Стрижівською сільськими радами Дзержинського району та Бурковецькою, Краснопільською, Красносільською, Молочківською, Носівською, Стетковецькою сільськими радами Бердичівського району у складі.
8 грудня 1966 року Бурковецьку, Краснопільську, Красносільську, Молочківську, Носівську, Стетковецьку сільські ради було передано до складу відновленого Чуднівського району. 5 липня 1965 року в складі району відновлено Бичівську сільську раду, 10 березня 1966 року — Вигнанську сільську раду, 10 травня 1972 року утворено Веселківську та ліквідовано Горопаївську сільські ради.
21 червня 1991 року відновлено Коростківську, 26 червня 1992 року — Горопаївську та Юрівську сільські ради, 18 травня 1994 року утворено Громадську сільську раду.
До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили селищна та 24 сільські ради.
10 березня 2017 року в складі району було утворено Любарську селищну територіальну громаду, внаслідок чого 20 листопада 2017 року були ліквідовані Любарська селищна, Авратинська, Березівська, Бичівська, Великобраталівська, Великоволицька, Великодеревичівська, Веселківська, Гізівщинська, Глезненська, Горопаївська, Громадська, Коростківська, Липненська, Малобраталівська, Меленецька, Мотовилівська, Панасівська, Привітівська, Юрівська сільські ради, 1 червня 2020 року — Новочорторийська та Старочорторийська сільські ради.
На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року, до його складу входили селищна територіальна громада та 3 сільські ради.
Примітки
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 22, 617, 619. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 29 вересня 2020.
- Любарська селищна рада Житомирська область, Любарський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 30 вересня 2020.
- Новочорторийська сільська рада Житомирська область, Любарський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 30 вересня 2020.
- . http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 вересня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golovna stattya Lyubarskij rajon Administrativnij ustrij Lyubarskogo rajonu administrativno teritorialnij podil Lyubarskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti na 1 selishnu gromadu ta 3 silski radi yaki ob yednuyut 48 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Lyubarskij rajonnij radi Administrativnij centr smt Lyubar Suchasnij ustrij rajonuGromadi Lyubarskogo rajonu Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam1 Lyubarska selishna gromada smt Lyubar s Avratin s Berezivka s Bicheva s Borushkivci s Velika Volicya s Velikij Brataliv s Veliki Derevichi s Velikobratalivske s Veselka s Vinogradivka s Gizivshina s Glezne s Goropayi s Grinivci s Gromada s Demkivci s Doslidne s Zhitinci s Kvitneve s Kiriyivka s Kovalenki s Korostki s Kutishe s Lipne smt Lyubar s Mala Derevichka s Malij Brataliv s Melenci s Mihajlivka s Motovilivka s Nova Chortoriya s Novij Lyubar s Ozerne s Panasivka s Peretik s Privitiv s Rogizna s Severinivka s Semenivka s Stara Chortoriya s Filinci s YurivkaSpisok rad Lyubarskogo rajonu Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam1 Vignanska silska rada s Vignanka s Vignanka2 Pedinska silska rada s Pedinka s Pedinka s Provalivka3 Strizhivska silska rada s Strizhivka s Ivankivci s Starij Lyubar s StrizhivkaSpisok rad Lyubarskogo rajonu do pochatku reformi 2015 roku Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam1 Lyubarska selishna rada smt Lyubar smt Lyubar2 Avratinska silska rada s Kiriyivka s Kiriyivka s Avratin3 Berezivska silska rada s Berezivka s Berezivka s Severinivka4 Bichivska silska rada s Bicheva s Bicheva s Rogizna5 Velikobratalivska silska rada s Velikij Brataliv s Velikij Brataliv s Velikobratalivske6 Velikovolicka silska rada s Velika Volicya s Velika Volicya7 Velikoderevichivska silska rada s Veliki Derevichi s Veliki Derevichi8 Veselkivska silska rada s Filinci s Filinci s Veselka s Mihajlivka9 Vignanska silska rada s Vignanka s Vignanka10 Gizivshinska silska rada s Gizivshina s Gizivshina s Demkivci s Zhitinci s Kvitneve s Ozerne11 Gleznenska silska rada s Glezne s Glezne s Mala Derevichka s Peretik12 Goropayivska silska rada s Goropayi s Goropayi13 Gromadska silska rada s Gromada s Gromada14 Korostkivska silska rada s Korostki s Korostki15 Lipnenska silska rada s Lipne s Lipne s Kutishe16 Malobratalivska silska rada s Malij Brataliv s Malij Brataliv s Grinivci17 Melenecka silska rada s Melenci s Melenci s Vinogradivka18 Motovilivska silska rada s Motovilivka s Motovilivka s Semenivka19 Novochortorijska silska rada s Nova Chortoriya s Nova Chortoriya20 Panasivska silska rada s Panasivka s Panasivka s Kovalenki21 Pedinska silska rada s Pedinka s Pedinka s Provalivka22 Privitivska silska rada s Privitiv s Privitiv23 Starochortorijska silska rada s Stara Chortoriya s Stara Chortoriya s Borushkivci s Doslidne24 Strizhivska silska rada s Strizhivka s Strizhivka s Ivankivci s Starij Lyubar25 Yurivska silska rada s Yurivka s Yurivka s Novij Lyubar Primitki smt selishe miskogo tipu s seloIstoriyaRajon utvoreno 7 bereznya 1923 roku u skladi Zhitomirskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi z Kutishenskoyi Novo Lyubarskoyi Panasivskoyi Provalivskoyi Staro Lyubarskoyi Kazenna chastina Staro Lyubarskoyi Staromejska chastina Yurivskoyi silskih rad Lyubarskoyi volosti Avratinskoyi Velikovolickoyi Griniveckoyi Malo Bratalivskoyi Motovilivskoyi Pedineckoyi silskih rad Motovilivskoyi volosti Goropayivskoyi Korostkivskoyi Lipnivskoyi Meleneckoyi Novo Chortorijskoyi Pechanivskoyi Privitivskoyi Staro Chortorijskoyi silskih rad volosti Veliko Bratalivskoyi Vishikusivskoyi Volosivskoyi Karpoveckoyi Kilkivskoyi Krasnovulskoyi Krasnosilskoyi Malo Bratalivskoyi Stovpivskoyi ta Filineckoyi silskih rad Krasnopilskoyi volosti Polonskogo povitu 12 sichnya 1924 roku likvidovani Kutishenska Lyubarska Staro Lyubarska kazenna gromada ta Veliko Volicka silski radi 21 serpnya 1924 roku do skladu rajonu peredano Derevicku Gleznensku Borushkovecku Gizivshinsku Vishnopilsku silski radi Polonskogo rajonu ta Vignansku Ozharivsku Mshanecku silski radi Starokostyantinivskogo rajonu Shepetivskoyi okrugi Todi zh bulo peredano do skladu Chudnivskogo rajonu Volosivsku Karpivecku Kolkivsku Krasnovulsku Krasnosilsku ta Stovpivsku silski radi do skladu Miropilskogo Pechanivsku ta Privitivsku silski radi 17 chervnya 1925 roku do skladu rajonu bulo povernuto Pechanivsku ta Privitivsku silski radi peredano Berezivsku Bichevsku Cimbalivsku silski radi Tereshpilskogo rajonu Vinnickoyi okrugi 26 zhovtnya 1925 roku v skladi rajonu utvoreno z centrom u s Yablunivka 26 chervnya 1926 roku Kiriyivsku z centrom u s Kiriyivka z centrom u s Severinivka ta Semenivsku z centrom u s Semenivka silski radi vidnovleno Kazenno Gromadsku silsku radu 13 lyutogo 1935 roku Bichivsku Vishnopilsku Korzhivsku Martinivsku Mihirinecku Mshanecku Ozharivsku Pishkivsku Rogiznensku Severinivsku Cimbalivsku Yablunivsku silski radi peredano do skladu Ostropilskogo rajonu Pechanivsku silsku radu do skladu Dzerzhinskogo rajonu Vklyucheno do skladu rajonu Kovalenkivsku silsku radu Yanushpilskogo rajonu V 1941 44 rokah teritoriya rajonu vhodila do gebitskomisariatu Chudniv Generalnoyi okrugi Zhitomir dodatkovo bulo utvoreno Mihajlivsku Novolyubarsku Severinivsku Chervono Volodimirivsku ta Cheretinsku silski upravi 11 serpnya 1954 roku bulo likvidovano Borushkivsku Vignansku Vinogradivsku Vishikusivsku Demkovecku Zhitinecku Kazenno Gromadsku Kiriyivsku Kovalenkivsku Korostkivsku Kutishensku Maloderevichkivsku Novolyubarsku Pedinkivsku Privitivsku Semenivsku ta Filinecku silski radi 11 sichnya 1960 roku Provalivsku silsku radu 17 travnya 1957 roku vidnovleno Privitivsku silsku radu 30 grudnya 1962 roku vnaslidok likvidaciyi teritoriya rajonu perejshla do skladu Dzerzhinskogo rajonu Vidnovlenij 4 sichnya 1965 roku z Lyubarskoyu selishnoyu Avratinskoyu Berezivskoyu Velikobratalivskoyu Velikovolickoyu Velikoderevichivskoyu Gizivshinskoyu Gleznenskoyu Goropayivskoyu Lipnenskoyu Malobratalivskoyu Meleneckoyu Motovilivskoyu Novochortorijskoyu Panasivskoyu Pedinskoyu Privitivskoyu Starochortorijskoyu Strizhivskoyu silskimi radami Dzerzhinskogo rajonu ta Burkoveckoyu Krasnopilskoyu Krasnosilskoyu Molochkivskoyu Nosivskoyu Stetkoveckoyu silskimi radami Berdichivskogo rajonu u skladi 8 grudnya 1966 roku Burkovecku Krasnopilsku Krasnosilsku Molochkivsku Nosivsku Stetkovecku silski radi bulo peredano do skladu vidnovlenogo Chudnivskogo rajonu 5 lipnya 1965 roku v skladi rajonu vidnovleno Bichivsku silsku radu 10 bereznya 1966 roku Vignansku silsku radu 10 travnya 1972 roku utvoreno Veselkivsku ta likvidovano Goropayivsku silski radi 21 chervnya 1991 roku vidnovleno Korostkivsku 26 chervnya 1992 roku Goropayivsku ta Yurivsku silski radi 18 travnya 1994 roku utvoreno Gromadsku silsku radu Do pochatku administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini stanom na pochatok 2015 roku do skladu rajonu vhodili selishna ta 24 silski radi 10 bereznya 2017 roku v skladi rajonu bulo utvoreno Lyubarsku selishnu teritorialnu gromadu vnaslidok chogo 20 listopada 2017 roku buli likvidovani Lyubarska selishna Avratinska Berezivska Bichivska Velikobratalivska Velikovolicka Velikoderevichivska Veselkivska Gizivshinska Gleznenska Goropayivska Gromadska Korostkivska Lipnenska Malobratalivska Melenecka Motovilivska Panasivska Privitivska Yurivska silski radi 1 chervnya 2020 roku Novochortorijska ta Starochortorijska silski radi Na chas likvidaciyi rajonu vidpovidno do Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku do jogo skladu vhodili selishna teritorialna gromada ta 3 silski radi PrimitkiAdministrativno teritorialnij ustrij Zhitomirskoyi oblasti 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini PDF http www archive zt gov ua s 22 617 619 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 29 veresnya 2020 Lyubarska selishna rada Zhitomirska oblast Lyubarskij rajon Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 30 veresnya 2020 Novochortorijska silska rada Zhitomirska oblast Lyubarskij rajon Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 30 veresnya 2020 http www golos com ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 30 veresnya 2020