Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стара Чортори́я (колишня назва Чартория Стара) — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Любарської селищної громади. Населення становить 1208 осіб.
| село Стара Чортория | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Любарська селищна громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1449 |
| Населення | 1208 |
| Площа | 24,183 км² |
| Густота населення | 57,81 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13122 |
| Телефонний код | +380 4147 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°00′43″ пн. ш. 27°41′52″ сх. д. / 50.01194° пн. ш. 27.69778° сх. д.Координати: 50°00′43″ пн. ш. 27°41′52″ сх. д. / 50.01194° пн. ш. 27.69778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 238 м |
| Водойми | річка Случ |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 13122, Житомирська обл., Любарський р-н, с. Стара Чортория, вул. Соборна, 75 |
| Карта | |
  Стара Чортория | |
 Стара Чортория | |
| Мапа | |
У селі народилися український прозаїк Леонід Бондарчук, герой соціалістичної праці Степан Трохимчук.
Географія
Селом протікає річка Случ.
Коротка історична довідка про село Стара Чортория
Вперше с. Чортория згадується в Литовській Метриці за 1449 рік.
- 1585 рік — володіли селом князі Острозькі.
- 1609 рік — село спалили татари.
- 1648 рр. — козацький загін Кривоноса визволив село від поляків.
- 1667 р. — за Андрусівським перемир'ям село перейшло під владу Польщі.
- 1702 р. — повстання під проводом Семена Палія.
- 1754 р. — участь в повстанні в районі Житомира.
- 1768 р. — повстання селян Коліївщина.
- 1793 р. — село приєднане до Росії.
- 1797 р. — село в складі новоутвореної Волинської губернії.
- 1856 р. — в селі Стара Чортория відкрито парафіяльну школу в якій навчалось 52 учні (3 групи).
- 1861 р. — скасування панщини (т. зв. «голодна воля») — для селян виділено 481 десятину землі по 74,2 крб. Селяни мали щорічно платити протягом 10 років, в той час 69 селянських дворів із 76 були безкінні.
- 1905 р. — 200 селян повстали — вимагали у поміщика землю. Жандарми арештували 18 селян.
- 1914 р. — 1-ша світова війна — 120 чоловіків мобілізовані.
- 1917 р. — звістка про Лютневу революцію в Петрограді.
- 1917 р. — Жовтневий переворот — декрет про Землю.
- 1918 р. — в січні встановлено радянську окупаційну владу, розподіл землі і пограбування майна поміщиків.
- 1918 р. — в кінці лютого німецькі союзники звільнили село від більшовиків.
- 1918 р. — відновлення влади УНР.
- 1919 р. — березень, квітень, травень — окупація Червоною Армією, створено ревком і комітет бідноти.
- 1919 р. — на початку серпня повторне визволення села армією УНР.
- 1920 р. — наприкінці лютого Червона Армія (47-ма дивізія) вибили українських воїнів із села. Дальший розподіл землі між селянами.
- 1920 р. — в квітні поляки увійшли в село.
- 1920 р. — 27 червня бригада Котовського захопила село.
- 1920 р. — в кінці жовтня повернення під юрисдикцію УНР.
- 1920 р. — Червона Армія захопила село, остаточно встановлено радянську окупаційну владу. Головою сільської Ради обраний Нагорний Каленик. Головою комітету незаможних селян був Іщук Михалко.
- 1921 р. — відкрито 4-річну школу та хату-читальню.
- 1922 р. — відкрито кооперативний магазин на паях.
- 1923 р. — відкрито магазин страхфонду насіння зерна.
- 1927 р. — в селі організовані два ТСОЗи — «Хлібороб» та ім. Леніна на базі яких в 1929—1930 роках було створено колгосп «Нова перемога».
- 1930 р. — створено партячейку на чолі з Якимцем Федором Онисимовичем в складі Жука Петра Тимофійовича, Олійника Федора Петровича, Федорука Тараса. Відкрито сельбуд у хаті батюшки Кражановського.
- 1930 р. — квітень, Великдень. Початок «Волинки» проти колгоспів. Вихід багатьох селян із колгоспу. Репресії проти селян.
- 1929—1930 рр. — З церкви скинули дзвони. Вбили Яцкова Аврама.
- 1933 р. — Голодомор. Померло до 100 душ, особливо в травні-червні місяці. Зимою більшовики вивезли все зерно, навіть мак, сім'я конопель, квасолю з горшків і глечиків.
- 1935 р. — чотирирічну школу перетворено на семирічну. Похорон Маніна Павла вбитого Гуртін Явдохою. Після голодовки на 1935 р. майже всі селяни були в колгоспі. На трудодень видавали щорічно аж до 1941 р. по 2-3 кг зерна. Колгосп «Нова перемога» очолив у 1930 р. учитель із Нової Чорториї Ф. О. Якимець. Головою став Жук Петро (1932—1933 рр.), а з травня 1934 р. колгосп очолив Олійник Федір Петрович, який 5 травня 1938 р. був репресований і розстріляний як ворог народу.
- У селі діє Свято-Троїцька церква. Її настоятелем є Митрофорний Протоієрей Отець Тарасій Гаврилів, який за церковні заслуги нагороджений орденами «Святого Благовірного князя Володимира Великого», «Андрія Первозваного» та «Нестора Літописця».
Див. також
Примітки
- Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
Посилання
- Стара Чортория — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
- Погода в селі Стара Чортория
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stara Chortori ya kolishnya nazva Chartoriya Stara selo v Ukrayini u Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Vhodit do skladu Lyubarskoyi selishnoyi gromadi Naselennya stanovit 1208 osib selo Stara Chortoriya Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Lyubarska selishna gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1449 Naselennya 1208 Plosha 24 183 km Gustota naselennya 57 81 osib km Poshtovij indeks 13122 Telefonnij kod 380 4147 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 00 43 pn sh 27 41 52 sh d 50 01194 pn sh 27 69778 sh d 50 01194 27 69778 Koordinati 50 00 43 pn sh 27 41 52 sh d 50 01194 pn sh 27 69778 sh d 50 01194 27 69778 Serednya visota nad rivnem morya 238 m Vodojmi richka Sluch Misceva vlada Adresa radi 13122 Zhitomirska obl Lyubarskij r n s Stara Chortoriya vul Soborna 75 Karta Stara Chortoriya Stara Chortoriya Mapa U seli narodilisya ukrayinskij prozayik Leonid Bondarchuk geroj socialistichnoyi praci Stepan Trohimchuk GeografiyaSelom protikaye richka Sluch Korotka istorichna dovidka pro selo Stara ChortoriyaVpershe s Chortoriya zgaduyetsya v Litovskij Metrici za 1449 rik 1585 rik volodili selom knyazi Ostrozki 1609 rik selo spalili tatari 1648 rr kozackij zagin Krivonosa vizvoliv selo vid polyakiv 1667 r za Andrusivskim peremir yam selo perejshlo pid vladu Polshi 1702 r povstannya pid provodom Semena Paliya 1754 r uchast v povstanni v rajoni Zhitomira 1768 r povstannya selyan Koliyivshina 1793 r selo priyednane do Rosiyi 1797 r selo v skladi novoutvorenoyi Volinskoyi guberniyi 1856 r v seli Stara Chortoriya vidkrito parafiyalnu shkolu v yakij navchalos 52 uchni 3 grupi 1861 r skasuvannya panshini t zv golodna volya dlya selyan vidileno 481 desyatinu zemli po 74 2 krb Selyani mali shorichno platiti protyagom 10 rokiv v toj chas 69 selyanskih dvoriv iz 76 buli bezkinni 1905 r 200 selyan povstali vimagali u pomishika zemlyu Zhandarmi areshtuvali 18 selyan 1914 r 1 sha svitova vijna 120 cholovikiv mobilizovani 1917 r zvistka pro Lyutnevu revolyuciyu v Petrogradi 1917 r Zhovtnevij perevorot dekret pro Zemlyu 1918 r v sichni vstanovleno radyansku okupacijnu vladu rozpodil zemli i pograbuvannya majna pomishikiv 1918 r v kinci lyutogo nimecki soyuzniki zvilnili selo vid bilshovikiv 1918 r vidnovlennya vladi UNR 1919 r berezen kviten traven okupaciya Chervonoyu Armiyeyu stvoreno revkom i komitet bidnoti 1919 r na pochatku serpnya povtorne vizvolennya sela armiyeyu UNR 1920 r naprikinci lyutogo Chervona Armiya 47 ma diviziya vibili ukrayinskih voyiniv iz sela Dalshij rozpodil zemli mizh selyanami 1920 r v kvitni polyaki uvijshli v selo 1920 r 27 chervnya brigada Kotovskogo zahopila selo 1920 r v kinci zhovtnya povernennya pid yurisdikciyu UNR 1920 r Chervona Armiya zahopila selo ostatochno vstanovleno radyansku okupacijnu vladu Golovoyu silskoyi Radi obranij Nagornij Kalenik Golovoyu komitetu nezamozhnih selyan buv Ishuk Mihalko 1921 r vidkrito 4 richnu shkolu ta hatu chitalnyu 1922 r vidkrito kooperativnij magazin na payah 1923 r vidkrito magazin strahfondu nasinnya zerna 1927 r v seli organizovani dva TSOZi Hliborob ta im Lenina na bazi yakih v 1929 1930 rokah bulo stvoreno kolgosp Nova peremoga 1930 r stvoreno partyachejku na choli z Yakimcem Fedorom Onisimovichem v skladi Zhuka Petra Timofijovicha Olijnika Fedora Petrovicha Fedoruka Tarasa Vidkrito selbud u hati batyushki Krazhanovskogo 1930 r kviten Velikden Pochatok Volinki proti kolgospiv Vihid bagatoh selyan iz kolgospu Represiyi proti selyan 1929 1930 rr Z cerkvi skinuli dzvoni Vbili Yackova Avrama 1933 r Golodomor Pomerlo do 100 dush osoblivo v travni chervni misyaci Zimoyu bilshoviki vivezli vse zerno navit mak sim ya konopel kvasolyu z gorshkiv i glechikiv 1935 r chotiririchnu shkolu peretvoreno na semirichnu Pohoron Manina Pavla vbitogo Gurtin Yavdohoyu Pislya golodovki na 1935 r majzhe vsi selyani buli v kolgospi Na trudoden vidavali shorichno azh do 1941 r po 2 3 kg zerna Kolgosp Nova peremoga ocholiv u 1930 r uchitel iz Novoyi Chortoriyi F O Yakimec Golovoyu stav Zhuk Petro 1932 1933 rr a z travnya 1934 r kolgosp ocholiv Olijnik Fedir Petrovich yakij 5 travnya 1938 r buv represovanij i rozstrilyanij yak vorog narodu U seli diye Svyato Troyicka cerkva Yiyi nastoyatelem ye Mitrofornij Protoiyerej Otec Tarasij Gavriliv yakij za cerkovni zaslugi nagorodzhenij ordenami Svyatogo Blagovirnogo knyazya Volodimira Velikogo Andriya Pervozvanogo ta Nestora Litopiscya Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiMapa Volinskoyi guberniyi Shuberta F F PosilannyaStara Chortoriya Informacijno piznavalnij sajt Zhitomirska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 727 s Pogoda v seli Stara Chortoriya Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi