Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Степан Максимович Трохимчук (22 грудня 1921, село Стара Чортория, тепер Любарський район, Житомирська область — 20 жовтня 2003, село Стара Чортория, Любарський район, Житомирська область) — радянський офіцер, голова колгоспу, політик. Депутат Верховної Ради УРСР 8—9-го скликань (1971—1980).
| Трохимчук Степан Максимович | |
|---|---|
 Бюст Трохимчука роботи В. Таранченка (1980) | |
| Народився | 22 грудня 1921 Стара Чортория, Любарський район |
| Помер | 20 жовтня 2003 (81 рік) Стара Чортория, Любарський район, Житомирська область, Україна |
| Країна |  Українська Радянська Соціалістична Республіка СРСР Україна |
| Діяльність | державний діяч, голова |
| Alma mater | Поліський національний університет |
| Знання мов | українська |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Посада | d |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |          |
| |
Життєпис
Батько — Трохимчук Максим Юхимович (1896—1944). Мати — Трохимчук Парасковія Петрівна (1898—1962). Дружина — Трохимчук Надія Семенівна (1937 р. нар.). Син — Трохимчук Максим Степанович (1972 р. нар.).
Трудовий шлях почав в 1935 році з роботи на різних посадах у колгоспі «Нова перемога» Любарського району Житомирської області.
23 жовтня 1939 року призваний в Червону Армію з 1-го курсу фізико-математичного факультету Бердичівського педагогічного інституту.
Служив у місті Канську Красноярського краю в 510-му гаубичному артилерійському полку. Після закінчення полкової школи став командиром гармати. Потім зарахований до Томського артилерійського училища. 1 серпня 1941 р. закінчив прискорений курс навчання, отримав звання молодшого лейтенанта і направлений командиром вогневого взводу в батарею 76-мм гармат 1247 стрілецького полку на Ленінградський фронт.
У грудні 1941 року отримав контузію, в лютому 1942 року — кульове поранення в районі станції Чудово. Після лікування в госпіталі з травня 1942 року брав участь у боях на Калінінському фронті у складі 54-го гвардійського артилерійського полку на посаді заступника командира батареї.
У серпні 1942 року 27-ма гвардійська стрілецька дивізія спрямована в район Сталінграда на хутір Паншино на річці Дон. Протягом 200 днів брав участь у боях, в оточенні і знищенні угруповань німців під Сталінградом. 17 липня 1943 отримав важке осколкове поранення при форсуванні річки Сіверський Донець. Лікувався в госпіталі в Казані. Після лікування прибув до 54-го гвардійського артилерійського полку у районі Нікополя на посаду командира 6-ї батареї.
Після захоплення Миколаївської, Дніпропетровської, Одеської областей, а також частини Молдови 8-му гвардійську армію, в якій служив С. Трохимчук, перекинули в район Сарни — Ковель.
У липні 1944 року переведений в 113-ту батарею 357-го артилерійського полку 171-ї стрілецької дивізії третьої ударної армії, в складі якої закінчив війну в Берліні у званні гвардії капітана.
Після війни служив у 600-му мінометному полку на посаді командира навчальної батареї. У квітні 1947 року демобілізований.
Повернувся на батьківщину, трудився в колгоспі, продовжив навчання у Бердичівському педагогічному інституті, який закінчив у 1948 році. У вересні 1947 року влаштувався в Старочорторийську семирічну школу вчителем молодших класів, з 1949 року — вчителем математики 5—7 класів, в 1951 році — завучем. Працюючи в школі, був секретарем колгоспної первинної парторганізації.
2 лютого 1955 року обраний головою колгоспу «Нова перемога» села Стара Чортория Любарського району Житомирської області, працював на цій посаді до 1988 року. Під керівництвом С. М. Трохимчука колгосп досяг видатних результатів у виробництві продуктів сільського господарства.
У 1976 році без відриву від основної діяльності С. М. Трохимчук закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут. Обирався головою Ради ветеранів війни і праці села Стара Чортория, неодноразово був депутатом сільської, районної та обласної Рад народних депутатів. У 1971 році обраний депутатом Верховної Ради УРСР, в роботі якого брав участь впродовж 9 років. Був делегатом XXIII—XXIV з'їздів КПРС, XXV з'їзду Компартії України, XVI з'їзду ВЦРПС, III з'їзду колгоспників.
Нагороди
Нагороджений Золотою зіркою Героя Соціалістичної Праці (24.12.1976), трьома орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції, Вітчизняної війни I ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденами Богдана Хмельницького II ступеня, «Знак Пошани», медалями «За оборону Сталінграда», «За перемогу над Німеччиною», «За взяття Берліна» та багатьма іншими.
Посилання
- Стаття на wwii-soldat.narod.ru (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Trohimchuk Stepan Maksimovich Trohimchuk 22 grudnya 1921 19211222 selo Stara Chortoriya teper Lyubarskij rajon Zhitomirska oblast 20 zhovtnya 2003 selo Stara Chortoriya Lyubarskij rajon Zhitomirska oblast radyanskij oficer golova kolgospu politik Deputat Verhovnoyi Radi URSR 8 9 go sklikan 1971 1980 Trohimchuk Stepan MaksimovichByust Trohimchuka roboti V Taranchenka 1980 Narodivsya22 grudnya 1921 1921 12 22 Stara Chortoriya Lyubarskij rajonPomer20 zhovtnya 2003 2003 10 20 81 rik Stara Chortoriya Lyubarskij rajon Zhitomirska oblast UkrayinaKrayina Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika SRSR UkrayinaDiyalnistderzhavnij diyach golovaAlma materPoliskij nacionalnij universitetZnannya movukrayinskaUchasniknimecko radyanska vijnaPosadadPartiyaKPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBatko Trohimchuk Maksim Yuhimovich 1896 1944 Mati Trohimchuk Paraskoviya Petrivna 1898 1962 Druzhina Trohimchuk Nadiya Semenivna 1937 r nar Sin Trohimchuk Maksim Stepanovich 1972 r nar Trudovij shlyah pochav v 1935 roci z roboti na riznih posadah u kolgospi Nova peremoga Lyubarskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 23 zhovtnya 1939 roku prizvanij v Chervonu Armiyu z 1 go kursu fiziko matematichnogo fakultetu Berdichivskogo pedagogichnogo institutu Sluzhiv u misti Kansku Krasnoyarskogo krayu v 510 mu gaubichnomu artilerijskomu polku Pislya zakinchennya polkovoyi shkoli stav komandirom garmati Potim zarahovanij do Tomskogo artilerijskogo uchilisha 1 serpnya 1941 r zakinchiv priskorenij kurs navchannya otrimav zvannya molodshogo lejtenanta i napravlenij komandirom vognevogo vzvodu v batareyu 76 mm garmat 1247 strileckogo polku na Leningradskij front U grudni 1941 roku otrimav kontuziyu v lyutomu 1942 roku kulove poranennya v rajoni stanciyi Chudovo Pislya likuvannya v gospitali z travnya 1942 roku brav uchast u boyah na Kalininskomu fronti u skladi 54 go gvardijskogo artilerijskogo polku na posadi zastupnika komandira batareyi Chlen VKP b z 1942 roku U serpni 1942 roku 27 ma gvardijska strilecka diviziya spryamovana v rajon Stalingrada na hutir Panshino na richci Don Protyagom 200 dniv brav uchast u boyah v otochenni i znishenni ugrupovan nimciv pid Stalingradom 17 lipnya 1943 otrimav vazhke oskolkove poranennya pri forsuvanni richki Siverskij Donec Likuvavsya v gospitali v Kazani Pislya likuvannya pribuv do 54 go gvardijskogo artilerijskogo polku u rajoni Nikopolya na posadu komandira 6 yi batareyi Pislya zahoplennya Mikolayivskoyi Dnipropetrovskoyi Odeskoyi oblastej a takozh chastini Moldovi 8 mu gvardijsku armiyu v yakij sluzhiv S Trohimchuk perekinuli v rajon Sarni Kovel U lipni 1944 roku perevedenij v 113 tu batareyu 357 go artilerijskogo polku 171 yi strileckoyi diviziyi tretoyi udarnoyi armiyi v skladi yakoyi zakinchiv vijnu v Berlini u zvanni gvardiyi kapitana Pislya vijni sluzhiv u 600 mu minometnomu polku na posadi komandira navchalnoyi batareyi U kvitni 1947 roku demobilizovanij Povernuvsya na batkivshinu trudivsya v kolgospi prodovzhiv navchannya u Berdichivskomu pedagogichnomu instituti yakij zakinchiv u 1948 roci U veresni 1947 roku vlashtuvavsya v Starochortorijsku semirichnu shkolu vchitelem molodshih klasiv z 1949 roku vchitelem matematiki 5 7 klasiv v 1951 roci zavuchem Pracyuyuchi v shkoli buv sekretarem kolgospnoyi pervinnoyi partorganizaciyi 2 lyutogo 1955 roku obranij golovoyu kolgospu Nova peremoga sela Stara Chortoriya Lyubarskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti pracyuvav na cij posadi do 1988 roku Pid kerivnictvom S M Trohimchuka kolgosp dosyag vidatnih rezultativ u virobnictvi produktiv silskogo gospodarstva U 1976 roci bez vidrivu vid osnovnoyi diyalnosti S M Trohimchuk zakinchiv Zhitomirskij silskogospodarskij institut Obiravsya golovoyu Radi veteraniv vijni i praci sela Stara Chortoriya neodnorazovo buv deputatom silskoyi rajonnoyi ta oblasnoyi Rad narodnih deputativ U 1971 roci obranij deputatom Verhovnoyi Radi URSR v roboti yakogo brav uchast vprodovzh 9 rokiv Buv delegatom XXIII XXIV z yizdiv KPRS XXV z yizdu Kompartiyi Ukrayini XVI z yizdu VCRPS III z yizdu kolgospnikiv Pomer 20 zhovtnya 2003 roku Pohovanij u ridnomu seli NagorodiNagorodzhenij Zolotoyu zirkoyu Geroya Socialistichnoyi Praci 24 12 1976 troma ordenami Lenina ordenami Zhovtnevoyi Revolyuciyi Vitchiznyanoyi vijni I stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki ordenami Bogdana Hmelnickogo II stupenya Znak Poshani medalyami Za oboronu Stalingrada Za peremogu nad Nimechchinoyu Za vzyattya Berlina ta bagatma inshimi PosilannyaStattya na wwii soldat narod ru ros