Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ви́гнанка — село в Україні, у Любарській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 693 особи (2001). У 1923—54 та 1966—2020 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
| село Вигнанка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Тер. громада | Любарська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040290110080327 |
| Облікова картка | с. Вигнанка |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1885 р. |
| Населення | 693 (2001) |
| Площа | 21,968 км² |
| Густота населення | 31,55 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13145 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 247 м |
| Водойми | р. Случ |
| Найближча залізнична станція | Печанівка |
| Відстань до залізничної станції | 40 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Незалежності, 38, смт Любар, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13101 |
| Карта | |
  Вигнанка | |
 Вигнанка | |
| Мапа | |
Загальна інформація
Розміщене за 12 км південно-західніше Любара та 40 км від залізничної станції Печанівка, на правому березі річки Случ.
Населення
У другій половині 19 століття налічувалося 144 двори та 1 160 мешканців.
За довідником 1885 року в селі мешкало 965 осіб, налічувалося 112 дворових господарства, наприкінці 19 століття — 200 дворів та 1 158 жителів.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 209 осіб, з них: православних — 1 192, чоловіків — 598, жінок — 611.
У 1906 році чисельність населення становила 1 375 осіб, дворів — 204. За переписом 1911 року було там 1 172 жителі, у 1923 році — 1 481 особу, дворів — 365.
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 1 559 осіб, з них 735 чоловіків та 824 жінки; етнічний склад: українців — 1 544, поляків — 12, інших — 3. Кількість домогосподарств — 370.
На початок 1970-х років село мало 316 дворів із населенням 1 013 осіб.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 707 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 693 особи.
Історія
Час заснування — невідомий. На території села виявлено залишки поселення пізньотрипільської культури, двох поселень скіфського періоду та поселення черняхівської культури. Перша письмова згадка про село датується 1798 роком. Належало Любомирським. У 1650 році — власність Владислава Немирича.
У другій половині 19 століття — село Мшанецької волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Розміщувалося за 100 верст від Житомира, за 100 верст (110 км) від Новограда-Волинського (Звягеля), на річці Случ, по дорозі з Острополя до Пединок. Католицька парафія та поштова станція — у Любарі, за 12 верст, залізнична станція Полонне (28 верст). Землі селянської 643 десятини, двірської — 774 десятини. Власність Будзинських. Була мурована церква невідомо коли зведена, з кам'яною дзвіницею, при церкві 42,5 десятин землі. На землю був план від 1842 року та ерекція, надана князем Антонієм Любомирським. З 1865 року діяла церковно-парафіяльна школа, була католицька каплиця. Сусідні парафії — Провалівка (2 версти) та Махаринці (4 версти).
За довідником 1885 року — колишнє власницьке село Мшанецької волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, на річці Случ. Були церковна парафія, школа, заїзд, 2 водяних млини.
Наприкінці 19 століття — село Остропільської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Велика земельна власність становила 138 десятин.
У 1906 році — село Остропільської волості (5-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 100 верст, до волосного центру, містечка Остропіль — 8 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося в Острополі.
Згідно з переписом 1911 року, в селі була однокласна школа, державна горілчана крамниця, кредитне товариство, водяний млин потужністю 100 тисяч пудів перемелу на рік, земська випозичальня сільськогосподарських машин.
У березні 1921 року, в складі волості, передане до новоутвореного Полонського повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Вигнанської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Старокостянтинівського району Шепетівської округи; адміністративний центр ради. Розміщувалося за 31 версту від районного центру, м. Старокостянтинів. 21 серпня 1924 року, відповідно до постанови ВУЦВК «Про зміни в адміністративному поділі Волині», в складі сільської ради передане до Любарського району Житомирської (згодом — Волинська) округи. 17 червня 1925 року Любарський район передано до складу Бердичівської округи. Відстань до районного центру, міст. Любар — 10 верст, до окружного центру в Бердичеві — 70 верст, до найближчої залізничної станції Печанівка — 30 верст.
На фронтах Другої світової війни воювали 195 селян, з них 56 загинуло, 37 нагороджено орденами й медалями. На їх честь у 1950 році встановлено обеліск Слави.
В радянські часи у селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 2 191 га земель, з яких 1 733 га — рілля, 38 га під садом. Господарство вирощувало зернові й технічні культури, мало розвинуте тваринництво м'ясо-молочного напрямку.
В селі були школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, два магазини. За трудові досягнення 45 селян нагороджені орденами й медалями СРСР, серед них ланкового механізованої ланки І. Валігуру орденом Леніна і тракториста Є. Тарасюка орденом Жовтневої Революції.
11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», Вигнанську сільську раду ліквідовано, село підпорядковане Провалівській сільській раді Любарського району Житомирської області. 11 січня 1960 року, внаслідок ліквідації Провалівської сільської ради, село включене до складу Пединківської сільської ради Любарського району. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Дзержинського району, 4 січня 1965 року повернуте до складу відновленого Любарського району. 10 березня 1966 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 126 «Про утворення сільських рад та зміни в адміністративному підпорядкуванні деяких населених пунктів області», в селі відновлено сільську раду.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Вигнанської сільської ради включено до складу Любарської селищної територіальної громади Любарського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.
Примітки
- Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому). Вигнанка, Любарський район, Житомирська область // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 406. — 15 000 прим.
- Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 267. Процитовано 29 жовтня 2023.
- Wygnanka 3.) W., wś nad Słuczą… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 83. (пол.)
- Цинкаловський О. Вигнанка, с, Звягельський пов., село над річкою Случ… // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 186.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 227. (рос. дореф.)
- Wygnanka 3.) W., pow. nowogradwołyński… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 705. (пол.)
- Цинкаловський О. Вигнанка, с, Звягельський пов., Остропільська вол.… // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 186.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 19. Процитовано 29 жовтня 2023.
- Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 137. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 29 жовтня 2023.
- Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 184. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2023.
- Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів, 1927. с. 54-55. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 30 жовтня 2023.
- Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 29 жовтня 2023.
- Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 8, 226, 519, 550, 583. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2023.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 29 жовтня 2023.
- Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 29 жовтня 2023.
Посилання
- Погода в селі Вигнанка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi gnanka selo v Ukrayini u Lyubarskij selishnij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 693 osobi 2001 U 1923 54 ta 1966 2020 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo Vignanka Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Ter gromada Lyubarska selishna gromada Kod KATOTTG UA18040290110080327 Oblikova kartka s Vignanka Osnovni dani Zasnovane do 1885 r Naselennya 693 2001 Plosha 21 968 km Gustota naselennya 31 55 osib km Poshtovij indeks 13145 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 50 38 pn sh 27 39 44 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 247 m Vodojmi r Sluch Najblizhcha zaliznichna stanciya Pechanivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 40 km Misceva vlada Adresa radi vul Nezalezhnosti 38 smt Lyubar Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 13101 Karta Vignanka Vignanka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vignanka Zmist 1 Zagalna informaciya 2 Naselennya 3 Istoriya 4 Primitki 5 PosilannyaZagalna informaciyared Rozmishene za 12 km pivdenno zahidnishe Lyubara ta 40 km vid zaliznichnoyi stanciyi Pechanivka na pravomu berezi richki Sluch 1 Naselennyared U drugij polovini 19 stolittya nalichuvalosya 144 dvori ta 1 160 meshkanciv 2 3 4 Za dovidnikom 1885 roku v seli meshkalo 965 osib nalichuvalosya 112 dvorovih gospodarstva 5 naprikinci 19 stolittya 200 dvoriv ta 1 158 zhiteliv 6 7 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 1 209 osib z nih pravoslavnih 1 192 cholovikiv 598 zhinok 611 8 U 1906 roci chiselnist naselennya stanovila 1 375 osib dvoriv 204 9 Za perepisom 1911 roku bulo tam 1 172 zhiteli 7 u 1923 roci 1 481 osobu dvoriv 365 10 Vidpovidno do perepisu naselennya SRSR 17 grudnya 1926 roku chiselnist naselennya stanovila 1 559 osib z nih 735 cholovikiv ta 824 zhinki etnichnij sklad ukrayinciv 1 544 polyakiv 12 inshih 3 Kilkist domogospodarstv 370 11 Na pochatok 1970 h rokiv selo malo 316 dvoriv iz naselennyam 1 013 osib 1 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 707 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 693 osobi 12 Istoriyared Chas zasnuvannya nevidomij 11 Na teritoriyi sela viyavleno zalishki poselennya piznotripilskoyi kulturi dvoh poselen skifskogo periodu ta poselennya chernyahivskoyi kulturi Persha pismova zgadka pro selo datuyetsya 1798 rokom 1 Nalezhalo Lyubomirskim U 1650 roci vlasnist Vladislava Nemiricha U drugij polovini 19 stolittya selo Mshaneckoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rozmishuvalosya za 100 verst vid Zhitomira za 100 verst 110 km vid Novograda Volinskogo Zvyagelya na richci Sluch po dorozi z Ostropolya do Pedinok Katolicka parafiya ta poshtova stanciya u Lyubari za 12 verst zaliznichna stanciya Polonne 28 verst Zemli selyanskoyi 643 desyatini dvirskoyi 774 desyatini Vlasnist Budzinskih Bula murovana cerkva nevidomo koli zvedena z kam yanoyu dzviniceyu pri cerkvi 42 5 desyatin zemli Na zemlyu buv plan vid 1842 roku ta erekciya nadana knyazem Antoniyem Lyubomirskim Z 1865 roku diyala cerkovno parafiyalna shkola bula katolicka kaplicya Susidni parafiyi Provalivka 2 versti ta Maharinci 4 versti 2 3 4 Za dovidnikom 1885 roku kolishnye vlasnicke selo Mshaneckoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi na richci Sluch Buli cerkovna parafiya shkola zayizd 2 vodyanih mlini 5 Naprikinci 19 stolittya selo Ostropilskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Velika zemelna vlasnist stanovila 138 desyatin 6 7 U 1906 roci selo Ostropilskoyi volosti 5 go stanu Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Novograd Volinskij stanovila 100 verst do volosnogo centru mistechka Ostropil 8 verst Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya rozmishuvalosya v Ostropoli 9 Zgidno z perepisom 1911 roku v seli bula odnoklasna shkola derzhavna gorilchana kramnicya kreditne tovaristvo vodyanij mlin potuzhnistyu 100 tisyach pudiv peremelu na rik zemska vipozichalnya silskogospodarskih mashin 7 U berezni 1921 roku v skladi volosti peredane do novoutvorenogo Polonskogo povitu Volinskoyi guberniyi U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Vignanskoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku uvijshla do skladu novoutvorenogo Starokostyantinivskogo rajonu Shepetivskoyi okrugi administrativnij centr radi 13 Rozmishuvalosya za 31 verstu vid rajonnogo centru m Starokostyantiniv 10 21 serpnya 1924 roku vidpovidno do postanovi VUCVK Pro zmini v administrativnomu podili Volini v skladi silskoyi radi peredane do Lyubarskogo rajonu Zhitomirskoyi zgodom Volinska okrugi 13 17 chervnya 1925 roku Lyubarskij rajon peredano do skladu Berdichivskoyi okrugi Vidstan do rajonnogo centru mist Lyubar 10 verst do okruzhnogo centru v Berdichevi 70 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Pechanivka 30 verst 11 Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali 195 selyan z nih 56 zaginulo 37 nagorodzheno ordenami j medalyami Na yih chest u 1950 roci vstanovleno obelisk Slavi V radyanski chasi u seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu yakij obroblyav 2 191 ga zemel z yakih 1 733 ga rillya 38 ga pid sadom Gospodarstvo viroshuvalo zernovi j tehnichni kulturi malo rozvinute tvarinnictvo m yaso molochnogo napryamku V seli buli shkola budinok kulturi biblioteka feldshersko akusherskij punkt dityachi yasla dva magazini Za trudovi dosyagnennya 45 selyan nagorodzheni ordenami j medalyami SRSR sered nih lankovogo mehanizovanoyi lanki I Valiguru ordenom Lenina i traktorista Ye Tarasyuka ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1 11 serpnya 1954 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR Pro ukrupnennya silskih rad po Zhitomirskij oblasti Vignansku silsku radu likvidovano selo pidporyadkovane Provalivskij silskij radi Lyubarskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 11 sichnya 1960 roku vnaslidok likvidaciyi Provalivskoyi silskoyi radi selo vklyuchene do skladu Pedinkivskoyi silskoyi radi Lyubarskogo rajonu 30 grudnya 1962 roku v skladi silskoyi radi peredane do Dzerzhinskogo rajonu 4 sichnya 1965 roku povernute do skladu vidnovlenogo Lyubarskogo rajonu 10 bereznya 1966 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo oblvikonkomu 126 Pro utvorennya silskih rad ta zmini v administrativnomu pidporyadkuvanni deyakih naselenih punktiv oblasti v seli vidnovleno silsku radu 13 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 711 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zhitomirskoyi oblasti teritoriyu ta naseleni punkti Vignanskoyi silskoyi radi vklyucheno do skladu Lyubarskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Lyubarskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 14 Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 15 Primitkired a b v g Chornobrivceva O S golova redkolegiyi tomu Vignanka Lyubarskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 406 15 000 prim a b Teodorovich N Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Tom I Uezdy Zhitomirskij Novograd Volynskij i Ovruchskij PDF rosijska Pochayiv Tipografiya Pochayevo Uspenskoyi lavri 1888 s 267 Procitovano 29 zhovtnya 2023 a b Wygnanka 3 W ws nad Slucza Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 83 pol a b Cinkalovskij O Vignanka s Zvyagelskij pov selo nad richkoyu Sluch Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 T 1 A K S 186 a b Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 227 ros doref a b Wygnanka 3 W pow nowogradwolynski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 705 pol a b v g Cinkalovskij O Vignanka s Zvyagelskij pov Ostropilska vol Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 T 1 A K S 186 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 19 Procitovano 29 zhovtnya 2023 a b Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 s 137 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 29 zhovtnya 2023 a b Materialy po administrativno territorialnomu deleniyu Volynskoj gubernii 1923 goda PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinskij gubernskij viddil upravlinnya 1923 s 184 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2023 a b v Spisok naselenih punktiv Berdichivskoyi okrugi Poperedni dani Vsesoyuznogo perepisu naselennya 17 XII 1926 r PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Berdichiv 1927 s 54 55 Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2021 Procitovano 30 zhovtnya 2023 Naselennya Zhitomirskoyi oblasti pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 29 zhovtnya 2023 a b v Kondratyuk R Samolyuk D Tabachnik B Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 roki Dovidnik oficijne vidannya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 8 226 519 550 583 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2023 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zhitomirskoyi oblasti Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2023 Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2023 Posilannyared Pogoda v seli Vignanka Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vignanka Zhitomirskij rajon amp oldid 41630730