Агріппа Неттесгаймський (нім. Agrippa; справжнє ім'я Генріх Корнеліус Неттесгаймський, Heinrich Cornelius von Nettesheim; 14 вересня 1486, Кельн, Священна Римська Імперія — 18 лютого 1535, Гренобль, Франція) — німецький гуманіст, лікар, алхімік, натурфілософ, окультист, астролог і адвокат. Ім'я Агріппа взяв на честь засновника свого рідного міста.
Агріппа Неттесгаймський | |
---|---|
нім. Heinrich Cornelius Agrippa von Nettesheim Eucalipto Sapiens | |
Псевдоніми | Agrolla |
Народився | 14 вересня 1486[1][2] Кельн, d, Священна Римська імперія[2] |
Помер | 18 лютого 1535[4][2] (48 років) Гренобль[2] |
Країна | Німеччина |
Діяльність | астролог, правник, астроном, письменник, філософ, лікар, богослов, алхімік, адвокат, найманець, окультист |
Alma mater | Кельнський університет |
Галузь | гуманізм[5], окультизм[5], право[5], медицина[5] і астрологія[5] |
Агріппа Неттесгаймський у Вікісховищі |
Біографія
Агріппа вів життя, сповнене пригод, блукаючи в пошуках забезпеченого положення і щедрого покровителя по різних містах Італії, Франції, Німеччини, Фландрії та Англії, будучи поперемінно військовим, професором, юристом, практикуючим лікарем (без відповідного диплому), історіографом і т. д.
Спочатку звернув на себе увагу богословськими лекціями в Долі у Франш-Конте, але своїми їдкими сатирами поставив ченців проти себе і будучи звинуваченим в єресі, змушений був покинути це місто, щоб переселитися в Англію. Після того, зайнявшись деякий час викладанням богослов'я в Кельні, здійснив подорож до Італії, де, вступивши на військову службу, отримав в чині капітана звання лицаря.
Ворогів він набував так само швидко, як і друзів, в результаті чого за ним закріпилася слава чорнокнижника.
За свій знаменитий твір «Про марність наук» («De incertitudine et vanitate scientiarum») (Кельн, +1527), що становив злу сатиру на тодішній стан науки, піддався звинуваченням перед Карлом V і втік до Ліону, але там був арештований і поміщений у в'язницю. Отримавши свободу завдяки клопотанню друзів, переселився в Гренобль у Франції і прожив там до кінця днів. Також написав книгу («De Occulta Philosophia»).
Крім двох згаданих творів, залишив ряд дрібних трактатів, більш-менш парадоксальних, і обширний цінний перепис.
Уява сучасників і найближчих нащадків бачила в ньому «чорнокнижника» і чаклуна і прикрасила його життя вигадками, подібними тим, що розповідалися про доктора Фауста. Так, стверджувалося, що деякі з написаних ним книг по демонології володіли власним розумом і свідомо доводили до смерті своїх власників, до яких потрапляли після смерті автора. описує також переказ, згідно з яким Агріппа, нібито продав душу Сатані, та тримав у себе вдома величезного чорного пса-демона, який і забрав його душу в пекло.
Погляди
Був близький до гуманістів (, Еразма Роттердамського), володів допитливістю і незалежністю думки і боровся проти фанатизму і схоластичних забобонів.
Але Агріппа тримався осібно і не ставав виразно на сторону гуманізму чи Реформації. Завдяки різким виступам, нажив багато ворогів і зазнавав неодноразових переслідувань як з боку церковної, так і світської влади. З великою сміливістю виступив проти віри в чаклунство і домігся виправдання однієї так званої «чаклунки». Світогляд його багато в чому носив характерне для того часу містичне забарвлення в дусі Раймунда Луллія і Рейхлина; але разом з тим він умів критично поставитися до сучасної йому науки (див. один з основних його творів «Про марність наук», що досліджує загальні підстави наукового пізнання). В іншому творі — «Про таємну філософію», Агріппа детально викладає систему магії; власний його погляд на цей предмет є неясним; з деяких місць листування можна зробити висновок, що сам він заперечував значення магії, віру в яку поділяли багато з найбільш освічених його сучасників.
Згадки в літературі
- Агріппа — одна з постатей, яка надихнула Гете на створення трагедії «Фауст».
- Згадується у п'єсі Крістофера Марлоу «Трагічна історія життя та смерті доктора Фауста» 1592 року.
- Згадується в книзі Папюса «Практична магія».
- Згадується в романі Мері Шеллі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» серед авторів, що вплинули на формування світогляду й інтересів головного героя. Також з'являється як персонаж оповідання Мері Шеллі «Смертний безсмертний» 1833 року.
- Згадується в книзі «Зефирина».
- У романі Валерія Брюсова виступає одним із значних дійових осіб. Також виведений в Сергія Прокоф'єва.
- Думка Агріппи з книги «Про окультну філософію» була взята епіграфом до другого роману Умберто Еко «Маятник Фуко».
- Згадується в заключній частині трилогії про пригоди рудого демона «П'єса повинна тривати (Театр одного демона)» (співавторства Роджера Желязни та Роберта Шеклі).
- Згадується в книгах про Гаррі Поттера, де був на колекційній картці. Картка з його зображенням була однією з найрідкісніших.
- Згадується у фільмі «Філіпп Траум».
- Агріппа — один з героїв у комп'ютерній грі «Amnesia: The Dark Descent».
- Агріппа зустрічається в грі на PlayStation 1 «Гаррі Поттер і філософський камінь».
Примітки
- Agrippa, Heinrich Cornelius // Dictionary of Gnosis and Western Esotericism / за ред. W. Hanegraaff — Brill, 2006. — С. 4–8. —
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 24. —
- Агриппа // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 1. — С. 168.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
Література
- Morley, Henry Cornelius Agrippa: The Life of Henry Cornelius Agrippa von Nettesheim: в 2 томах. — London: Chapman & Hall. — 1856.
- Орсье Ж. Агріппа Неттесгеймскій. / Пер. під редакцією В.Брюсова. — М.: , 1913. — 109 с.
Посилання
- Біографія Генріха Корнеліуса Агріппи [ 13 січня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agrippa Nettesgajmskij nim Agrippa spravzhnye im ya Genrih Kornelius Nettesgajmskij Heinrich Cornelius von Nettesheim 14 veresnya 1486 14860914 Keln Svyashenna Rimska Imperiya 18 lyutogo 1535 Grenobl Franciya nimeckij gumanist likar alhimik naturfilosof okultist astrolog i advokat Im ya Agrippa vzyav na chest zasnovnika svogo ridnogo mista Agrippa Nettesgajmskijnim Heinrich Cornelius Agrippa von Nettesheim Eucalipto SapiensPsevdonimi AgrollaNarodivsya 14 veresnya 1486 1 2 Keln d Svyashenna Rimska imperiya 2 Pomer 18 lyutogo 1535 4 2 48 rokiv Grenobl 2 Krayina NimechchinaDiyalnist astrolog pravnik astronom pismennik filosof likar bogoslov alhimik advokat najmanec okultistAlma mater Kelnskij universitetGaluz gumanizm 5 okultizm 5 pravo 5 medicina 5 i astrologiya 5 Agrippa Nettesgajmskij u Vikishovishi Genrih Kornelius AgrippaBiografiyaAgrippa viv zhittya spovnene prigod blukayuchi v poshukah zabezpechenogo polozhennya i shedrogo pokrovitelya po riznih mistah Italiyi Franciyi Nimechchini Flandriyi ta Angliyi buduchi popereminno vijskovim profesorom yuristom praktikuyuchim likarem bez vidpovidnogo diplomu istoriografom i t d Spochatku zvernuv na sebe uvagu bogoslovskimi lekciyami v Doli u Fransh Konte ale svoyimi yidkimi satirami postaviv chenciv proti sebe i buduchi zvinuvachenim v yeresi zmushenij buv pokinuti ce misto shob pereselitisya v Angliyu Pislya togo zajnyavshis deyakij chas vikladannyam bogoslov ya v Kelni zdijsniv podorozh do Italiyi de vstupivshi na vijskovu sluzhbu otrimav v chini kapitana zvannya licarya Vorogiv vin nabuvav tak samo shvidko yak i druziv v rezultati chogo za nim zakripilasya slava chornoknizhnika Za svij znamenitij tvir Pro marnist nauk De incertitudine et vanitate scientiarum Keln 1527 sho stanoviv zlu satiru na todishnij stan nauki piddavsya zvinuvachennyam pered Karlom V i vtik do Lionu ale tam buv areshtovanij i pomishenij u v yaznicyu Otrimavshi svobodu zavdyaki klopotannyu druziv pereselivsya v Grenobl u Franciyi i prozhiv tam do kincya dniv Takozh napisav knigu De Occulta Philosophia Krim dvoh zgadanih tvoriv zalishiv ryad dribnih traktativ bilsh mensh paradoksalnih i obshirnij cinnij perepis Uyava suchasnikiv i najblizhchih nashadkiv bachila v nomu chornoknizhnika i chakluna i prikrasila jogo zhittya vigadkami podibnimi tim sho rozpovidalisya pro doktora Fausta Tak stverdzhuvalosya sho deyaki z napisanih nim knig po demonologiyi volodili vlasnim rozumom i svidomo dovodili do smerti svoyih vlasnikiv do yakih potraplyali pislya smerti avtora opisuye takozh perekaz zgidno z yakim Agrippa nibito prodav dushu Satani ta trimav u sebe vdoma velicheznogo chornogo psa demona yakij i zabrav jogo dushu v peklo PoglyadiBuv blizkij do gumanistiv Erazma Rotterdamskogo volodiv dopitlivistyu i nezalezhnistyu dumki i borovsya proti fanatizmu i sholastichnih zaboboniv Ale Agrippa trimavsya osibno i ne stavav virazno na storonu gumanizmu chi Reformaciyi Zavdyaki rizkim vistupam nazhiv bagato vorogiv i zaznavav neodnorazovih peresliduvan yak z boku cerkovnoyi tak i svitskoyi vladi Z velikoyu smilivistyu vistupiv proti viri v chaklunstvo i domigsya vipravdannya odniyeyi tak zvanoyi chaklunki Svitoglyad jogo bagato v chomu nosiv harakterne dlya togo chasu mistichne zabarvlennya v dusi Rajmunda Lulliya i Rejhlina ale razom z tim vin umiv kritichno postavitisya do suchasnoyi jomu nauki div odin z osnovnih jogo tvoriv Pro marnist nauk sho doslidzhuye zagalni pidstavi naukovogo piznannya V inshomu tvori Pro tayemnu filosofiyu Agrippa detalno vikladaye sistemu magiyi vlasnij jogo poglyad na cej predmet ye neyasnim z deyakih misc listuvannya mozhna zrobiti visnovok sho sam vin zaperechuvav znachennya magiyi viru v yaku podilyali bagato z najbilsh osvichenih jogo suchasnikiv Zgadki v literaturiAgrippa odna z postatej yaka nadihnula Gete na stvorennya tragediyi Faust Zgaduyetsya u p yesi Kristofera Marlou Tragichna istoriya zhittya ta smerti doktora Fausta 1592 roku Zgaduyetsya v knizi Papyusa Praktichna magiya Zgaduyetsya v romani Meri Shelli Frankenshtejn abo Suchasnij Prometej sered avtoriv sho vplinuli na formuvannya svitoglyadu j interesiv golovnogo geroya Takozh z yavlyayetsya yak personazh opovidannya Meri Shelli Smertnij bezsmertnij 1833 roku Zgaduyetsya v knizi Zefirina U romani Valeriya Bryusova vistupaye odnim iz znachnih dijovih osib Takozh vivedenij v Sergiya Prokof yeva Dumka Agrippi z knigi Pro okultnu filosofiyu bula vzyata epigrafom do drugogo romanu Umberto Eko Mayatnik Fuko Zgaduyetsya v zaklyuchnij chastini trilogiyi pro prigodi rudogo demona P yesa povinna trivati Teatr odnogo demona spivavtorstva Rodzhera Zhelyazni ta Roberta Shekli Zgaduyetsya v knigah pro Garri Pottera de buv na kolekcijnij kartci Kartka z jogo zobrazhennyam bula odniyeyu z najridkisnishih Zgaduyetsya u filmi Filipp Traum Agrippa odin z geroyiv u komp yuternij gri Amnesia The Dark Descent Agrippa zustrichayetsya v gri na PlayStation 1 Garri Potter i filosofskij kamin PrimitkiAgrippa Heinrich Cornelius Dictionary of Gnosis and Western Esotericism za red W Hanegraaff Brill 2006 S 4 8 ISBN 978 90 04 15231 1 d Track Q917031d Track Q2594320d Track Q25343391 Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 24 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 Agrippa Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 1 S 168 d Track Q656d Track Q4532135d Track Q28038737d Track Q21282452 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863LiteraturaMorley Henry Cornelius Agrippa The Life of Henry Cornelius Agrippa von Nettesheim v 2 tomah London Chapman amp Hall 1856 Orse Zh Agrippa Nettesgejmskij Per pid redakciyeyu V Bryusova M 1913 109 s PosilannyaBiografiya Genriha Korneliusa Agrippi 13 sichnya 2016 u Wayback Machine