Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Агафі́рси або Агаті́рси (грец. Αγάθυρσοι) — одне з фракійських племен скіфської доби, про яке повідомляє Геродот. Можливо їхня назва походить від міфічного сина Геракла — Агафірса.
Були західними сусідами скіфів, у V столітті до н. е. жили на північ від Дунаю, на річці Маріс (сучасна Марош, притока Дунаю (античний Істр)), на території сучасної Трансільванії. За свідченням Геродота, агафірси — найлагідніші люди, вони носять на собі багато золотих прикрас і спільно володіють жінками, щоб не мати ні заздрощів, ні ненависті. Що ж до всього іншого, то їхні звичаї подібні до фракійських.
Належність агафірсів до фракійських племен доводять археологічні дослідження. З агафірсами пов'язують культуру ранньої залізної доби, так званого фракійського гальштата, поширену в той час на території сучасної північної Румунії та південному заході України.
Б. О. Рибаков вбачає в агафірсах скіфів, які сприйняли звичаї фракійців.
Існує також гіпотеза, що агафірси — іранці, близькі скіфам, але не скіфи, на теренах давньої Румунії — прийшлий народ і після 2-ї половини 5 ст. до н. е. були асимільовані фракійським етнічним середовищем.
Свідчення з «Історії» Геродота
Так він узяв один із своїх луків (бо до тих пір Геракл носив із собою два луки) і показав, як слід оперезуватися поясом і передав їй і лук, і пояс, які носив на тому боці, де було припасовано золоту чашу, а передавши їх, відійшов. Коли народилися сини, вона спершу дала їм імена: першого назвала -Агатірсом, другого Гелоном, а останнього - Скіфом. Згодом, коли вони стали чоловіками, вона згадала про доручення Геракла і виконала його. І сталося так, що двох з її синів, Агатірса і Гелона, - які не спромоглися виконати запропоноване матір'ю, вона вигнала з країни і вони пішли світ за очі. Проте молодший із них, Скіф, виконав запропоноване йому і залишився в країні. І від Скіфа, Гераклова сина, походять ті, що стають царями скіфів. І на згадку про ту чашу скіфи і до цього часу носять підвішану на поясі чашу. (Оце, власне, зробила для Скіфа, і саме лише для нього, його мати). Це, про що я розповів, переказують елліни, які мешкають на берегах Понту.
(Історія. 4-а книга 10 уривок)
Істр серед усіх відомих мені річок найбільша річка і вода і в ньому однакова і взимку, і влітку. Це перша з заходу річка Скіфії і через те, що в неї вливаються інші річки, вона стає дуже великою. її притоки, що роблять її великою, такі: по-перше це п'ять, що течуть у Скіфії: одна, яку скіфи називають Пората, а елліни - Пірет, ще інші - Тіарант, , і . Перша названа мною притока - велика і тече на схід, зливаючи свої води з Істром, друга названа - Тіарант, вона тече в напрямі приблизно на захід і невелика, нарешті Арар, Напарій і Ордесс течуть між попередніх і вливаються в Істр. Ці річки протікають у Скіфії і всі разом збільшують води Істру. А з країни агатірсів тече річка і з'єднується з Істром.
(Історія. 4-а книга 48 уривок)
Багато, навіть дуже багато років після того, таке саме сталося з Скілом, сином Аріапейта. Отже, в Аріапейта, царя скіфів, серед інших його дітей, народився Скіл. Він народився від матері істріянки, а не від тамтешньої жінки, і його мати навчила його еллінської мови та еллінської грамоти. Згодом, за деякий час Аріапейта підступно вбив Спаргапейт, цар агатірсів, і Скіл одержав царську владу і разом із нею і жінку свого батька, яку звали Опойя. Ця Опойя була скіфянкою і від неї народився Орік, син Аріапейта. Скілові, хоч він і був царем скіфів, не подобався скіфський спосіб життя, і зокрема порівняно з еллінськими звичаями, які він засвоїв унаслідок свого виховання, і ось що він зробив. Щоразу коли він приводив скіфське військо до міста борисфенітів (а ці борисфеніти кажуть, що вони мілетяни), отже, щоразу, коли він приходив до них, Скіл залишав своє військо в передмісті, а сам заходив у місто і наказував зачинити брами, знімав із себе скіфський одяг і надягав еллінський і в ньому походжав на агорі без почту і без списоносців і без усіх інших супутників (а брами охороняли, щоб його не побачив ніхто з скіфів у цьому одязі) і в усьому іншому він наслідував еллінський спосіб життя і приносив жертви богам за еллінськими звичаями. Він залишався в місті протягом одного місяця або й більше, а потім надягав скіфський одяг і відходив. Так він робив звичайно багато разів і навіть побудував собі палац у місті борисфенітів і помістив у ньому тамтешню жінку.
(Історія. 4-а книга 78 уривок)
Отже, від Тавріки на північ від таврів і на схід аж до моря живуть уже скіфи і ще в краях на сході від Кімерійського Боспору і від Маєтідського озера до річки Танаїсу, що вливається саме в це озеро. Отже, від Істру і далі на північ у глиб материка Скіфія обмежена спершу народом агатірсів, далі - народом неврів і після нього - андрофагів і, нарешті,- меланхлайнів.
(Історія. 4-а книга 100 уривок)
Скіфи порадилися між собою і вирішили, що вони самі не спроможні помірятися силами і прогнати Дарія і послали вісників до сусідніх народів. І царі цих народів уже збиралися і радилися між собою, розуміючи, що проти них виступило велике військо. Це були царі таврів і агатірсів, і неврів, і андрофагів, і меланхлайнів, і гелонів, і будинів, і савроматів.
(Історія. 4-а книга 102 уривок)
Агатірси є найлагіднішими людьми, вони носять на собі багато золотих прикрас, вони спільно злягаються з жінками, щоб бути між собою братами та родичами і не мати ні заздрощів, ні ненависті. Що ж до всього іншого, то вони схожі на фракійців.
(Історія. 4-а книга 104 уривок)
Таке сповістили скіфи, а царі, які прибули до них із своїх країн, почали радитися і тоді їхні думки розділилися. Гелон, Будин і Савромат мали спільну думку і обіцяли допомогти скіфам. Проте Агатірс, Невр, Андрофаг і царі меланхлайнів і таврів дали скіфам таку відповідь: «Коли б це не ви перші образили персів і не ви перші почали війну проти них, ми сказали б, що справедливі ваші слова і те, що ви хочете тепер від нас, і ми охоче послухалися б вас і зробили б так, як і ви. Проте, тепер, коли ви вчинили напад на їхню країну без нас і поневолили персів, на скільки років завгодно було богові, і вони, бо їх підняв проти вас той самий бог, відплачують вам рівною мірою. Проте ми ні тоді не нападали на цих людей, ні тепер не хочемо завдавати їм шкоди. Але, коли вони виступлять проти нашої країні і перші розпочнуть ворожі дії, тоді і ми виступимо, щоб їх відкинути. Доки ми не будемо певні цього, ми залишатимемося спокійні, бо ми гадаємо, що перси не прийшли сюди, щоб напасти на нас, але на тих, які винуваті в кривді, що була їм вчинена».
(Історія. 4-а книга 110 уривок)
Швидко просуваючись із військом, скоро Дарій прибув до Скіфії, він натрапив там на обидві об'єднані частини скіфського війська, і почав їх переслідувати, а вони уникали зустрічі з ним, тримаючись від нього на відстані одного дня шляху. А скіфи, оскільки Дарій не переставав їх переслідувати, згідно прийнятим рішенням, відступали до країни тих, хто відмовився бути з ними в союзі, і спершу до країни меланхлайнів і збентежили їх. Ідучи далі, скіфи заманили персів до країни андрофагів і, розбурхавши і їх, прийшли до неврів, і стурбувавши їх, скіфи, відступаючи, підійшли до країни агатірсів. Проте агатірси, побачивши, як їхні сусіди тікають у безладді перед скіфами, ще перед тим як скіфи вдерлися до їхньої країни, послали вісника і заборонили їм уступати в їхню країну і попередили їх, коли скіфи спробують удертися, то наштовхнуться насамперед на їхній опір. Таке попередження послали їм агатірси і поспішили до своїх кордонів, вирішивши відбити напад загарбників. А меланхлайни, і андрофаги, і неври, щойно вдерлися до їхньої країни перси із скіфами, навіть не спробували відбити їх, але, забувши про свої загрози, повтікали в безладді на північ із своїх країв, у пустелю. Скіфи не наважилися увійти в країну агатірсів з огляду на те, що їм це було заборонено, але, відходячи з країни неврів, завели персів до своєї країни.
(Історія. 4-а книга 125 уривок)
Примітки
- Рибаков Б. А. Геродотова Скифия. — М., 1979. —С. 126—127.
Джерела і література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Геродот. Історії, кн. IV. К., 1993.
Посилання
- АГАТІРСИ [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України (ЕІУ) на сайті Інституту Історії НАНУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agafi rsi abo Agati rsi grec Aga8yrsoi odne z frakijskih plemen skifskoyi dobi pro yake povidomlyaye Gerodot Mozhlivo yihnya nazva pohodit vid mifichnogo sina Gerakla Agafirsa Mapa svitu za Gerodotom Buli zahidnimi susidami skifiv u V stolitti do n e zhili na pivnich vid Dunayu na richci Maris suchasna Marosh pritoka Dunayu antichnij Istr na teritoriyi suchasnoyi Transilvaniyi Za svidchennyam Gerodota agafirsi najlagidnishi lyudi voni nosyat na sobi bagato zolotih prikras i spilno volodiyut zhinkami shob ne mati ni zazdroshiv ni nenavisti Sho zh do vsogo inshogo to yihni zvichayi podibni do frakijskih Nalezhnist agafirsiv do frakijskih plemen dovodyat arheologichni doslidzhennya Z agafirsami pov yazuyut kulturu rannoyi zaliznoyi dobi tak zvanogo frakijskogo galshtata poshirenu v toj chas na teritoriyi suchasnoyi pivnichnoyi Rumuniyi ta pivdennomu zahodi Ukrayini B O Ribakov vbachaye v agafirsah skifiv yaki sprijnyali zvichayi frakijciv Isnuye takozh gipoteza sho agafirsi iranci blizki skifam ale ne skifi na terenah davnoyi Rumuniyi prijshlij narod i pislya 2 yi polovini 5 st do n e buli asimilovani frakijskim etnichnim seredovishem Svidchennya z Istoriyi GerodotaAgafirsi v Pontijskomu stepuTak vin uzyav odin iz svoyih lukiv bo do tih pir Gerakl nosiv iz soboyu dva luki i pokazav yak slid operezuvatisya poyasom i peredav yij i luk i poyas yaki nosiv na tomu boci de bulo pripasovano zolotu chashu a peredavshi yih vidijshov Koli narodilisya sini vona spershu dala yim imena pershogo nazvala Agatirsom drugogo Gelonom a ostannogo Skifom Zgodom koli voni stali cholovikami vona zgadala pro doruchennya Gerakla i vikonala jogo I stalosya tak sho dvoh z yiyi siniv Agatirsa i Gelona yaki ne spromoglisya vikonati zaproponovane matir yu vona vignala z krayini i voni pishli svit za ochi Prote molodshij iz nih Skif vikonav zaproponovane jomu i zalishivsya v krayini I vid Skifa Geraklova sina pohodyat ti sho stayut caryami skifiv I na zgadku pro tu chashu skifi i do cogo chasu nosyat pidvishanu na poyasi chashu Oce vlasne zrobila dlya Skifa i same lishe dlya nogo jogo mati Ce pro sho ya rozpoviv perekazuyut ellini yaki meshkayut na beregah Pontu Istoriya 4 a kniga 10 urivok Istr sered usih vidomih meni richok najbilsha richka i voda i v nomu odnakova i vzimku i vlitku Ce persha z zahodu richka Skifiyi i cherez te sho v neyi vlivayutsya inshi richki vona staye duzhe velikoyu yiyi pritoki sho roblyat yiyi velikoyu taki po pershe ce p yat sho techut u Skifiyi odna yaku skifi nazivayut Porata a ellini Piret she inshi Tiarant i Persha nazvana mnoyu pritoka velika i teche na shid zlivayuchi svoyi vodi z Istrom druga nazvana Tiarant vona teche v napryami priblizno na zahid i nevelika nareshti Arar Naparij i Ordess techut mizh poperednih i vlivayutsya v Istr Ci richki protikayut u Skifiyi i vsi razom zbilshuyut vodi Istru A z krayini agatirsiv teche richka i z yednuyetsya z Istrom Istoriya 4 a kniga 48 urivok Bagato navit duzhe bagato rokiv pislya togo take same stalosya z Skilom sinom Ariapejta Otzhe v Ariapejta carya skifiv sered inshih jogo ditej narodivsya Skil Vin narodivsya vid materi istriyanki a ne vid tamteshnoyi zhinki i jogo mati navchila jogo ellinskoyi movi ta ellinskoyi gramoti Zgodom za deyakij chas Ariapejta pidstupno vbiv Spargapejt car agatirsiv i Skil oderzhav carsku vladu i razom iz neyu i zhinku svogo batka yaku zvali Opojya Cya Opojya bula skifyankoyu i vid neyi narodivsya Orik sin Ariapejta Skilovi hoch vin i buv carem skifiv ne podobavsya skifskij sposib zhittya i zokrema porivnyano z ellinskimi zvichayami yaki vin zasvoyiv unaslidok svogo vihovannya i os sho vin zrobiv Shorazu koli vin privodiv skifske vijsko do mista borisfenitiv a ci borisfeniti kazhut sho voni miletyani otzhe shorazu koli vin prihodiv do nih Skil zalishav svoye vijsko v peredmisti a sam zahodiv u misto i nakazuvav zachiniti brami znimav iz sebe skifskij odyag i nadyagav ellinskij i v nomu pohodzhav na agori bez pochtu i bez spisonosciv i bez usih inshih suputnikiv a brami ohoronyali shob jogo ne pobachiv nihto z skifiv u comu odyazi i v usomu inshomu vin nasliduvav ellinskij sposib zhittya i prinosiv zhertvi bogam za ellinskimi zvichayami Vin zalishavsya v misti protyagom odnogo misyacya abo j bilshe a potim nadyagav skifskij odyag i vidhodiv Tak vin robiv zvichajno bagato raziv i navit pobuduvav sobi palac u misti borisfenitiv i pomistiv u nomu tamteshnyu zhinku Istoriya 4 a kniga 78 urivok Otzhe vid Tavriki na pivnich vid tavriv i na shid azh do morya zhivut uzhe skifi i she v krayah na shodi vid Kimerijskogo Bosporu i vid Mayetidskogo ozera do richki Tanayisu sho vlivayetsya same v ce ozero Otzhe vid Istru i dali na pivnich u glib materika Skifiya obmezhena spershu narodom agatirsiv dali narodom nevriv i pislya nogo androfagiv i nareshti melanhlajniv Istoriya 4 a kniga 100 urivok Skifi poradilisya mizh soboyu i virishili sho voni sami ne spromozhni pomiryatisya silami i prognati Dariya i poslali visnikiv do susidnih narodiv I cari cih narodiv uzhe zbiralisya i radilisya mizh soboyu rozumiyuchi sho proti nih vistupilo velike vijsko Ce buli cari tavriv i agatirsiv i nevriv i androfagiv i melanhlajniv i geloniv i budiniv i savromativ Istoriya 4 a kniga 102 urivok Agatirsi ye najlagidnishimi lyudmi voni nosyat na sobi bagato zolotih prikras voni spilno zlyagayutsya z zhinkami shob buti mizh soboyu bratami ta rodichami i ne mati ni zazdroshiv ni nenavisti Sho zh do vsogo inshogo to voni shozhi na frakijciv Istoriya 4 a kniga 104 urivok Take spovistili skifi a cari yaki pribuli do nih iz svoyih krayin pochali raditisya i todi yihni dumki rozdililisya Gelon Budin i Savromat mali spilnu dumku i obicyali dopomogti skifam Prote Agatirs Nevr Androfag i cari melanhlajniv i tavriv dali skifam taku vidpovid Koli b ce ne vi pershi obrazili persiv i ne vi pershi pochali vijnu proti nih mi skazali b sho spravedlivi vashi slova i te sho vi hochete teper vid nas i mi ohoche posluhalisya b vas i zrobili b tak yak i vi Prote teper koli vi vchinili napad na yihnyu krayinu bez nas i ponevolili persiv na skilki rokiv zavgodno bulo bogovi i voni bo yih pidnyav proti vas toj samij bog vidplachuyut vam rivnoyu miroyu Prote mi ni todi ne napadali na cih lyudej ni teper ne hochemo zavdavati yim shkodi Ale koli voni vistuplyat proti nashoyi krayini i pershi rozpochnut vorozhi diyi todi i mi vistupimo shob yih vidkinuti Doki mi ne budemo pevni cogo mi zalishatimemosya spokijni bo mi gadayemo sho persi ne prijshli syudi shob napasti na nas ale na tih yaki vinuvati v krivdi sho bula yim vchinena Istoriya 4 a kniga 110 urivok Shvidko prosuvayuchis iz vijskom skoro Darij pribuv do Skifiyi vin natrapiv tam na obidvi ob yednani chastini skifskogo vijska i pochav yih peresliduvati a voni unikali zustrichi z nim trimayuchis vid nogo na vidstani odnogo dnya shlyahu A skifi oskilki Darij ne perestavav yih peresliduvati zgidno prijnyatim rishennyam vidstupali do krayini tih hto vidmovivsya buti z nimi v soyuzi i spershu do krayini melanhlajniv i zbentezhili yih Iduchi dali skifi zamanili persiv do krayini androfagiv i rozburhavshi i yih prijshli do nevriv i sturbuvavshi yih skifi vidstupayuchi pidijshli do krayini agatirsiv Prote agatirsi pobachivshi yak yihni susidi tikayut u bezladdi pered skifami she pered tim yak skifi vderlisya do yihnoyi krayini poslali visnika i zaboronili yim ustupati v yihnyu krayinu i poperedili yih koli skifi sprobuyut udertisya to nashtovhnutsya nasampered na yihnij opir Take poperedzhennya poslali yim agatirsi i pospishili do svoyih kordoniv virishivshi vidbiti napad zagarbnikiv A melanhlajni i androfagi i nevri shojno vderlisya do yihnoyi krayini persi iz skifami navit ne sprobuvali vidbiti yih ale zabuvshi pro svoyi zagrozi povtikali v bezladdi na pivnich iz svoyih krayiv u pustelyu Skifi ne navazhilisya uvijti v krayinu agatirsiv z oglyadu na te sho yim ce bulo zaboroneno ale vidhodyachi z krayini nevriv zaveli persiv do svoyeyi krayini Istoriya 4 a kniga 125 urivok PrimitkiRibakov B A Gerodotova Skifiya M 1979 S 126 127 Dzherela i literaturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Gerodot Istoriyi kn IV K 1993 PosilannyaAGATIRSI 25 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini EIU na sajti Institutu Istoriyi NANU