Гелони

Гелони (дав.-гр. Γελωνοί) — населення легендарного великого міста Гелон VI—V ст. до н. е. Згідно «Історій» давньогрецького історика і мандрівника Геродота, місто було розташоване в землях племені будинів, але його основним населенням були гелони — нащадки стародавніх греків-переселенців з Північного Причорномор'я.

Гелони
Мапа «Світ Геродота» (друк XIX ст.). На мапі позначені будини — згідно Геродота, гелони проживали серед них
Раса	європеоїди
Близькі до:	будини
Входить до	Скіфію
Мова	давньогрецька
Релігія	язичництво

Єдиним джерелом інформації про місто і його населення є «Історії» Геродота. Про місто він дізнався з розповідей грецьких купців, а сам у ньому ніколи не був, тому більшість сучасних істориків вважають оповіді про місто та його населення недостовірними.

Відомості Геродота про місто, населення та його побут

«Батько історії» написав кілька речень про вигляд самого міста:

Щодо будинів... В їхній країні побудовано дерев'яне місто, що називається Гелон. Кожна частина його муру має завдовжки тридцять стадій, а мур високий і дерев'яний. І житла в них дерев'яні, а також і святилища. Є там святилища еллінських богів, обладнані по-еллінському, із статуями і жертовниками і з унутрішніми дерев'яними храмами. У кожні три роки вони святкують діонісії і вакхічно божеволіють. А гелони — це первісно елліни, що виселилися з емпоріїв і оселилися з будинами.

Тобто, Геродот вважав жителів міста греками-переселенцями з Північного Причорномор'я: не випадково для позначення Гелона він використовує типовий для грецької політичної лексики термін «πόλις», хоча опис самого міста подано в урбаністичному, а не політичному сенсі.

Вони користуються то скіфською, то еллінською мовами.

З чого можна зробили висновок, що населення міста було змішаним і там проживала значна кількість скіфів. Деякі дослідники навіть вважають, що гелони — це одна з гілок скіфів.

Далі йде опис побуту населення міста і порівняння його з сусідами-будинами:

А будини користуються не тією мовою, що гелони, і спосіб життя в них інший, бо будини — тубільці, кочовики... Гелони обробляють землю і споживають збіжжя і є в них сади і вони не схожі на будинів ні зовнішністю, ні кольором шкіри та волосся. Елліни називають також будинів гелонами, але це неправильно. Їхня країна вся вкрита різноманітним лісом, а в найбільшій гущавині лісу є велике і повноводне озеро, а також болото і навколо нього очерет. У тому озері ловлять видр та бобрів і ще інших звірів із квадратними мордами. З їхніх шкур шиють собі зимовий одяг.

Гелони у Скіфо-перській війні

Один з варіантів маршруту армії персів у 514/513 до н. е.

▬▬  Маршрут Дарія I

▪▪▪▪  Зворотний шлях Дарія I

▬▬  Похід флоту іонян

Докладніше: Скіфо-перська війна

Геродот розповідає, що під час невдалого походу перського царя Дарія I на скіфів у 514/513 до н. е., гелони, будини і савромати виступили союзниками останніх:

Скіфи порадилися між собою і вирішили, що вони самі не спроможні помірятися силами і прогнати Дарія і послали вісників до сусідніх народів. І царі цих народів уже збиралися і радилися між собою, розуміючи, що проти них виступило велике військо. Це були царі таврів і агатірсів, і неврів, і андрофагів, і меланхлайнів, і гелонів, і будинів, і савроматів. Гелони, будини і савромати мали спільну думку і обіцяли допомогти скіфам.

а інші запрошені до коаліції племена відмовилися.

Гелони приєдналися до війська скіфів і воювали під проводом скіфського воєначальника (або царя) Таксакія.

Під час бойових дій, скіфи та їх союзники змушені були відступати у глиб своєї країни і

...коли вони[перси] вдерлися до країни будинів, вони знайшли там дерев'яне місто, з якого будини повтікали і зовсім залишили його напризволяще, а перси спалили його.

Перед цим у «Історіях» згадувалося лише одне дерев'яне місто у землях будинів — Гелон, відтак, деякі дослідники, переконані, що спалили саме його, але ряд українських істориків та археологів послідовно заперечують можливість персів дійти так далеко на північ.

Докладніше: (Місто Гелон у Скіфо-перській війні)

Згадки гелонів у інших античних авторів (IV ст. до н. е. — IV ст. н. е.)

«Історії» Геродота були дуже популярними в часи античності і гелонів стародавні автори згадували ще протягом століть.

Так, давньогрецький філософ Арістотель (IV ст. до н. е.) писав:

У скіфів, що звуться гелонами, водиться рідкісна тварина, яка називається тарандром

Давньоримський поет Вергілій (I ст. до н. е.) у своїх «Георгіках» згадує їх двічі, зокрема, називає їх pic­tos­que Ge­lo­nos (розмальовані гелони) та «швидкі гелони».

Давньоримський поет Горацій (I ст. до н. е.) використовує назву «гелони» як позначення дикого і суворого племені взагалі.

Наприкінці IV ст. н. е. Клавдіан у своїй поемі полемічно зображує племена Скіфії як прототипи варварів і в переліку згадує гелонів. Після цього згадок про гелонів немає.

Зауваження

1. Римляни вважали, що всі варвари розмальовують тіло татуюваннями

Примітки

1. БСЭ та 1969—1978, Гелоны.
2. ЕІУ, 2004, том. 2, Гелон.
3. В. Сядро, 2010, Загадочный скифский город Гелон. с. 23—27.
4. Геродот (пер. Білецького), 1993, c. 204—205, розділ IV, абзац 108.
5. Медведев. «Гелон Геродота», 2002, c. 137.
6. Геродот (пер. Білецького), 1993, c. 205, розділ IV, абзац 109.
7. . сайт «Українська військова історія» (укр.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2019. Процитовано 25 листопада 2021.
8. Геродот (пер. Білецького), 1993, c. 204, розділ IV, абзац 102.
9. Геродот (пер. Білецького), 1993, c. 207, розділ IV, абзац 119.
10. Геродот (пер. Білецького), 1993, c. 207—208, розділ IV, абзац 120.
11. Геродот (пер. Білецького), 1993, c. 208, розділ IV, абзац 123.
12. Давня історія України. Том 2, 1998, c. 54.
13. Давня історія України. Том 2, 1998, c. 59—60.
14. Історія цивілізації. Україна. Том 1, 2019, c. 32.
15. Медведев. «Гелон Геродота», 2002, c. 139.
16. Вергілій та 29 до н.е., Книга II, вірш 115.
17. Вергілій та 29 до н.е., Книга III, вірш 460.
18. ЭСБЕ та 1890—1907, с. 281, «Гелоны».
19. Клавдіан, 396, Книга II, вірш 310.

Джерела

Словники

• Гелоны // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Гелоны // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
• Гелон // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 68. — .

Книжки

• Владимир Сядро. Загадочный скифский город Гелон, или о чем не знал Геродот // 50 знаменитых загадок истории Украины. — Харків : Фоліо, 2010. (рос.)
• Бессонова С. С., Гаврилюк Н. О., Зубар В. М. та ін. Том 2. Скіфо-антична доба //  / П. П. Толочко. — Київ : Наукова думка, 1998. — Т. 2. — 496 с. — .
• Н. С. Абашина, М. Ю. Відейко, О. В. Гопкало та ін. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н. е. — ІХ ст.) // Історія цивілізації. Україна / Т. І. Шкарупа. — Харків : Фоліо, 2019. — Т. 1. — 586 с. — .

Антична література

• Геродот. Історії в дев'яти книгах / переклад з давньогрецької А. Білецького. — Київ : Наукова думка, 1993.
• Вергілій. Георгики. — 29 до н.е. (рос.)
• Клавдіан. Проти Руфіна. — 396. (рос.)

Статті

• А. П. Медведев. Гелон Геродота: к проблеме соотношения античного нарратива и историко-археологических реалий. — Саратов, 2002. — Т. «Античный мир и археология»., № 11. — С. 131—140. (рос.)