Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Андрофа ги дав гр Ἀνδροφάγοι Androfágoi ἀνήρ ἀνδρός людина φάγος поїдаючий буквально людожери каннібали за відомостями Г

Андрофаги

Андрофаги

Андрофа́ги (дав.-гр. Ἀνδροφάγοι, Androfágoi, ἀνήρ (ἀνδρός) — людина, φάγος — поїдаючий) — буквально людожери, каннібали, за відомостями Геродота плем'я, яке мешкало на північ від Скіфії, ймовірно, в лісах витоку Дніпра (Борисфену). Мали або фіно-угорське (самоїди, мордва), або праслов'янське, або германське, або балтське походження .

image
Джакомо Ґастальді. Мапа земель андрофаґів (антропофаґів) за «Географією» Птолемея. 1548

Загальні відомості

Назву свою андрофаги одержали, мабуть, через звичаї ритуального канібалізму. Дослідники припускають, що давні греки буквально переклали назву «самоядь», якою давньослов'янське населення Східної Європи позначало т. з. самодійські племена (чутки про них доходили до греків понад 2 тисячи років тому). Вели рухливий спосіб життя і одягалися, як і скіфи, але мова в них була інша. На захід від них мешкали неври, а на схід — меланхлени.

Геродот пише, що андрофаги мали найдикіші звичаї серед скіфів та їхніх сусідів, у них не було ні прав, ні законів. Це може означати, що вони були войовничими і не дотримувалися норм права тих часів, зокрема в торгівлі. Згадуються у зв'язку з походом перського царя Дарія I проти скіфів 514 або 513 року до нашої ери, коли вони відмовилися допомагати скіфам.

Пліній Старший писав пізніше в своїй Природничій історії, що одні і ті ж каннібали біля Скіфії носили скальпи чоловіків на грудях.

Андрофаги, яких ми вже раніше згадували, які мешкають в десяти днях поїздки від Борисфену, відповідно з обчисленням Ісігонуса Нікейського, мали звичку пити з людських черепів, і розміщувати скальпи з волоссям, прикладеними до їх грудей.

Факти людожерства засвідчені для багатьох первісних народів. Людожерство може обумовлюватися або через брак інших продуктів харчування, або через первісні ритуали та віру в передачу позитивних якостей м'яса вбитих на війні ворогів, чи померлих родичів (Геродот «Історія», книга III, 38, 99; книга IV, 26, книга І, 216). Свідчення існування людожерства спостерігаються у давньогрецьких міфах (Тантал, Атрей).

Археолічно андрофаги відповідають Дніпродвінській археологічній культурі, саме вона відповідає андрофагам по часу і території існування.

У VII ст. вірменський літопис «Ашхарацуйц» згадував схоже плем'я «антропофагів» (див. «Канібалізм») локалізованих у Сарматії Азійській.

Чеський вчений , на поч. XX ст. потлумачивши назву «андрофаги» у власних лекціях в Віденському університеті як грецький переклад іранської назви мордвинів — мардха-вар (від коренів «mard» — «людина», «xvar» — «пожирати»). Фіно-угорським народом андрофагів вважав також чеський науковець Любор Нідерле

Свідчення з «Історії» Геродота

image Якщо перейти Борисфен, ідучи від моря, то спершу буде Гілея, а якщо йти ще вище, там живуть скіфи-землероби, яких елліни, що живуть уздовж річки Гіпанія, називають борисфенітами, а самих себе ті елліни називають ольвіополітами. Отже, ці скіфи-землероби живуть на сході на відстані трьох днів шляху, і до річки, що називається Пантікап, а на півночі на відстані, якщо пливти одинадцять днів, там джерела Борисфена. Далі країна, що над ними, це пустеля великих розмірів. За пустелею мешкають андрофаги, які є окремою народністю, яка не належить до скіфів. А далі за ними вже справжня пустеля і, наскільки я знаю, там нема іншого народу. image

(Історія. 4-а книга 18 уривок)

image Отже, від Тавріки на північ від таврів і на схід аж до моря живуть уже скіфи і ще в краях на сході від Кімерійського Боспору і від Маєтідського озера до річки Танаїсу, що вливається саме в це озеро. Отже, від Істру і далі на північ у глиб материка Скіфія обмежена спершу народом агатірсів, далі — народом неврів і після нього — андрофагів і, нарешті, — меланхлайнів. image

(Історія. 4-а книга 100 уривок)

image Скіфи порадилися між собою і вирішили, що вони самі не спроможні помірятися силами і прогнати Дарія і послали вісників до сусідніх народів. І царі цих народів уже збиралися і радилися між собою, розуміючи, що проти них виступило велике військо. Це були царі таврів і агатірсів, і неврів, і андрофагів, і меланхлайнів, і гелонів, і будинів, і савроматів. image

(Історія. 4-а книга 102 уривок)

image Андрофаги серед усіх людей мають найдикіші звичаї, в них нема ні прав, ні законів. Вони кочовики, одягаються, як і скіфи, але мова в них своя. image

(Історія. 4-а книга 106 уривок)

image Таке сповістили скіфи, а царі, які прибули до них із своїх країн, почали радитися і тоді їхні думки розділилися. Гелон, Будин і Савромат мали спільну думку і обіцяли допомогти скіфам. Проте Агатірс, Невр, Андрофаг і царі меланхлайнів і таврів дали скіфам таку відповідь:

«Коли б це не ви перші образили персів і не ви перші почали війну проти них, ми сказали б, що справедливі ваші слова і те, що ви хочете тепер від нас, і ми охоче послухалися б вас і зробили б так, як і ви. Проте, тепер, коли ви вчинили напад на їхню країну без нас і поневолили персів, на скільки років завгодно було богові, і вони, бо їх підняв проти вас той самий бог, відплачують вам рівною мірою. Проте ми ні тоді не нападали на цих людей, ні тепер не хочемо завдавати їм шкоди. Але, коли вони виступлять проти нашої країни і перші розпочнуть ворожі дії, тоді і ми виступимо, щоб їх відкинути. Доки ми не будемо певні цього, ми залишатимемося спокійні, бо ми гадаємо, що перси не прийшли сюди, щоб напасти на нас, але на тих, які винні в кривді, що була їм вчинена».

image

(Історія. 4-а книга 119 уривок)

image Швидко просуваючись із військом, скоро Дарій прибув до Скіфії, він натрапив там на обидві об'єднані частини скіфського війська, і почав їх переслідувати, а вони уникали зустрічі з ним, тримаючись від нього на відстані одного дня шляху.

А скіфи, оскільки Дарій не переставав їх переслідувати, згідно прийнятим рішенням, відступали до країни тих, хто відмовився бути з ними в союзі, і спершу до країни меланхлайнів і збентежили їх. Ідучи далі, скіфи заманили персів до країни андрофагів і, розбурхавши і їх, прийшли до неврів, і стурбувавши їх, скіфи, відступаючи, підійшли до країни агатірсів.

Проте агатірси, побачивши, як їхні сусіди тікають у безладді перед скіфами, ще перед тим як скіфи вдерлися до їхньої країни, послали вісника і заборонили їм уступати в їхню країну і попередили їх, коли скіфи спробують удертися, то наштовхнуться насамперед на їхній опір. Таке попередження послали їм агатірси і поспішили до своїх кордонів, вирішивши відбити напад загарбників.

А меланхлайни, і андрофаги, і неври, щойно вдерлися до їхньої країни перси із скіфами, навіть не спробували відбити їх, але, забувши про свої загрози, повтікали в безладді на північ із своїх країв, у пустелю.

Скіфи не наважилися увійти в країну агатірсів з огляду на те, що їм це було заборонено, але, відходячи з країни неврів, завели персів до своєї країни.

image

(Історія. 4-а книга 125 уривок)

Примітки

  1. 18,4. Андрофаги // Геродот. Історії в дев'яти книгах / Переклад, передмова та примітки А. О. Білецького; Академія наук України, Інститут археології, Інститут української археографії. — К.: Наукова думка, 1993. — С. 473. —
  2. Геродот. Історії.., IV, 18, 106, 125.
  3. Мельпомена [18 уривок] // Геродот. Історії в дев'яти книгах / Переклад, передмова та примітки А. О. Білецького; Академія наук України, Інститут археології, Інститут української археографії. — Київ: Наукова думка, 1993. — с. 184.
  4. В. Н. Татищев. Общее географическое описание всея Сибири, Избранные труды по географии России. — М.: Географгиз, 1950. — С. 71.
  5. Андрофаги // Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1959. — Т. 1 : А — Богунці. — С. 191.
  6. Гимбутас М., Восточные балты в бронзовом и раннем железном веке: Геродотовы невры [ 7 грудня 2011 у Wayback Machine.] // Балты люди янтарного моря. — М.: Центрполиграф, 2004.(рос.)
  7. Глава XVII. Восточные славяне и этнический состав древнего населения Восточной Европы // Нидерле Л. Славянские древности. М.: Новый Акрополь, 2010
  8. Marija Gimbutas: Die Balten. Geschichte eines Volkes im Ostseeraum. Herbig, München 1983.
  9. Языков Д. И. Андрофаги // Энциклопедический лексикон. т. II: Алм—Ара. — СПб., 1835. — с. 298.(рос. дореф.)
  10. № 30, Сарматия (Азиатская), АРМЯНСКАЯ ГЕОГРАФИЯ, АЗИЯ, Страны Великой Азии [ 8 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Нидерле Л. «Славянские древности». — С. 133 (рос.)
  12. Мельпомена [100 уривок] // Геродот. Історії в дев'яти книгах / Переклад, передмова та примітки А. О. Білецького; Академія наук України, Інститут археології, Інститут української археографії. — Київ: Наукова думка, 1993. — С. 203.
  13. Мельпомена [102 уривок] // Геродот. Історії в дев'яти книгах / Переклад, передмова та примітки А. О. Білецького; Академія наук України, Інститут археології, Інститут української археографії. — Київ: Наукова думка, 1993. — С. 204.
  14. Мельпомена [106 уривок] // Геродот. Історії в дев'яти книгах / Переклад, передмова та примітки А. О. Білецького; Академія наук України, Інститут археології, Інститут української археографії. — Київ: Наукова думка, 1993. — С. 204.
  15. Мельпомена [119 уривок] // Геродот. Історії в дев'яти книгах / Переклад, передмова та примітки А. О. Білецького; Академія наук України, Інститут археології, Інститут української археографії. — Київ: Наукова думка, 1993. — С. 207.
  16. Мельпомена [125 уривок] // Геродот. Історії в дев'яти книгах / Переклад, передмова та примітки А. О. Білецького; Академія наук України, Інститут археології, Інститут української археографії. — Київ: Наукова думка, 1993. — С. 208.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Androfa gi dav gr Ἀndrofagoi Androfagoi ἀnhr ἀndros lyudina fagos poyidayuchij bukvalno lyudozheri kannibali za vidomostyami Gerodota plem ya yake meshkalo na pivnich vid Skifiyi jmovirno v lisah vitoku Dnipra Borisfenu Mali abo fino ugorske samoyidi mordva abo praslov yanske abo germanske abo baltske pohodzhennya dzherelo Dzhakomo Gastaldi Mapa zemel androfagiv antropofagiv za Geografiyeyu Ptolemeya 1548Zagalni vidomostiNazvu svoyu androfagi oderzhali mabut cherez zvichayi ritualnogo kanibalizmu Doslidniki pripuskayut sho davni greki bukvalno pereklali nazvu samoyad yakoyu davnoslov yanske naselennya Shidnoyi Yevropi poznachalo t z samodijski plemena chutki pro nih dohodili do grekiv ponad 2 tisyachi rokiv tomu Veli ruhlivij sposib zhittya i odyagalisya yak i skifi ale mova v nih bula insha Na zahid vid nih meshkali nevri a na shid melanhleni Gerodot pishe sho androfagi mali najdikishi zvichayi sered skifiv ta yihnih susidiv u nih ne bulo ni prav ni zakoniv Ce mozhe oznachati sho voni buli vojovnichimi i ne dotrimuvalisya norm prava tih chasiv zokrema v torgivli Zgaduyutsya u zv yazku z pohodom perskogo carya Dariya I proti skifiv 514 abo 513 roku do nashoyi eri koli voni vidmovilisya dopomagati skifam Plinij Starshij pisav piznishe v svoyij Prirodnichij istoriyi sho odni i ti zh kannibali bilya Skifiyi nosili skalpi cholovikiv na grudyah Androfagi yakih mi vzhe ranishe zgaduvali yaki meshkayut v desyati dnyah poyizdki vid Borisfenu vidpovidno z obchislennyam Isigonusa Nikejskogo mali zvichku piti z lyudskih cherepiv i rozmishuvati skalpi z volossyam prikladenimi do yih grudej Plinij Starshij Prirodnicha istoriya Kniga 7 Glava 2 Fakti lyudozherstva zasvidcheni dlya bagatoh pervisnih narodiv Lyudozherstvo mozhe obumovlyuvatisya abo cherez brak inshih produktiv harchuvannya abo cherez pervisni rituali ta viru v peredachu pozitivnih yakostej m yasa vbitih na vijni vorogiv chi pomerlih rodichiv Gerodot Istoriya kniga III 38 99 kniga IV 26 kniga I 216 Svidchennya isnuvannya lyudozherstva sposterigayutsya u davnogreckih mifah Tantal Atrej Arheolichno androfagi vidpovidayut Dniprodvinskij arheologichnij kulturi same vona vidpovidaye androfagam po chasu i teritoriyi isnuvannya U VII st virmenskij litopis Ashharacujc zgaduvav shozhe plem ya antropofagiv div Kanibalizm lokalizovanih u Sarmatiyi Azijskij Cheskij vchenij na poch XX st potlumachivshi nazvu androfagi u vlasnih lekciyah v Videnskomu universiteti yak greckij pereklad iranskoyi nazvi mordviniv mardha var vid koreniv mard lyudina xvar pozhirati Fino ugorskim narodom androfagiv vvazhav takozh cheskij naukovec Lyubor NiderleSvidchennya z Istoriyi GerodotaYaksho perejti Borisfen iduchi vid morya to spershu bude Gileya a yaksho jti she vishe tam zhivut skifi zemlerobi yakih ellini sho zhivut uzdovzh richki Gipaniya nazivayut borisfenitami a samih sebe ti ellini nazivayut olviopolitami Otzhe ci skifi zemlerobi zhivut na shodi na vidstani troh dniv shlyahu i do richki sho nazivayetsya Pantikap a na pivnochi na vidstani yaksho plivti odinadcyat dniv tam dzherela Borisfena Dali krayina sho nad nimi ce pustelya velikih rozmiriv Za pusteleyu meshkayut androfagi yaki ye okremoyu narodnistyu yaka ne nalezhit do skifiv A dali za nimi vzhe spravzhnya pustelya i naskilki ya znayu tam nema inshogo narodu Istoriya 4 a kniga 18 urivok Otzhe vid Tavriki na pivnich vid tavriv i na shid azh do morya zhivut uzhe skifi i she v krayah na shodi vid Kimerijskogo Bosporu i vid Mayetidskogo ozera do richki Tanayisu sho vlivayetsya same v ce ozero Otzhe vid Istru i dali na pivnich u glib materika Skifiya obmezhena spershu narodom agatirsiv dali narodom nevriv i pislya nogo androfagiv i nareshti melanhlajniv Istoriya 4 a kniga 100 urivok Skifi poradilisya mizh soboyu i virishili sho voni sami ne spromozhni pomiryatisya silami i prognati Dariya i poslali visnikiv do susidnih narodiv I cari cih narodiv uzhe zbiralisya i radilisya mizh soboyu rozumiyuchi sho proti nih vistupilo velike vijsko Ce buli cari tavriv i agatirsiv i nevriv i androfagiv i melanhlajniv i geloniv i budiniv i savromativ Istoriya 4 a kniga 102 urivok Androfagi sered usih lyudej mayut najdikishi zvichayi v nih nema ni prav ni zakoniv Voni kochoviki odyagayutsya yak i skifi ale mova v nih svoya Istoriya 4 a kniga 106 urivok Take spovistili skifi a cari yaki pribuli do nih iz svoyih krayin pochali raditisya i todi yihni dumki rozdililisya Gelon Budin i Savromat mali spilnu dumku i obicyali dopomogti skifam Prote Agatirs Nevr Androfag i cari melanhlajniv i tavriv dali skifam taku vidpovid Koli b ce ne vi pershi obrazili persiv i ne vi pershi pochali vijnu proti nih mi skazali b sho spravedlivi vashi slova i te sho vi hochete teper vid nas i mi ohoche posluhalisya b vas i zrobili b tak yak i vi Prote teper koli vi vchinili napad na yihnyu krayinu bez nas i ponevolili persiv na skilki rokiv zavgodno bulo bogovi i voni bo yih pidnyav proti vas toj samij bog vidplachuyut vam rivnoyu miroyu Prote mi ni todi ne napadali na cih lyudej ni teper ne hochemo zavdavati yim shkodi Ale koli voni vistuplyat proti nashoyi krayini i pershi rozpochnut vorozhi diyi todi i mi vistupimo shob yih vidkinuti Doki mi ne budemo pevni cogo mi zalishatimemosya spokijni bo mi gadayemo sho persi ne prijshli syudi shob napasti na nas ale na tih yaki vinni v krivdi sho bula yim vchinena Istoriya 4 a kniga 119 urivok Shvidko prosuvayuchis iz vijskom skoro Darij pribuv do Skifiyi vin natrapiv tam na obidvi ob yednani chastini skifskogo vijska i pochav yih peresliduvati a voni unikali zustrichi z nim trimayuchis vid nogo na vidstani odnogo dnya shlyahu A skifi oskilki Darij ne perestavav yih peresliduvati zgidno prijnyatim rishennyam vidstupali do krayini tih hto vidmovivsya buti z nimi v soyuzi i spershu do krayini melanhlajniv i zbentezhili yih Iduchi dali skifi zamanili persiv do krayini androfagiv i rozburhavshi i yih prijshli do nevriv i sturbuvavshi yih skifi vidstupayuchi pidijshli do krayini agatirsiv Prote agatirsi pobachivshi yak yihni susidi tikayut u bezladdi pered skifami she pered tim yak skifi vderlisya do yihnoyi krayini poslali visnika i zaboronili yim ustupati v yihnyu krayinu i poperedili yih koli skifi sprobuyut udertisya to nashtovhnutsya nasampered na yihnij opir Take poperedzhennya poslali yim agatirsi i pospishili do svoyih kordoniv virishivshi vidbiti napad zagarbnikiv A melanhlajni i androfagi i nevri shojno vderlisya do yihnoyi krayini persi iz skifami navit ne sprobuvali vidbiti yih ale zabuvshi pro svoyi zagrozi povtikali v bezladdi na pivnich iz svoyih krayiv u pustelyu Skifi ne navazhilisya uvijti v krayinu agatirsiv z oglyadu na te sho yim ce bulo zaboroneno ale vidhodyachi z krayini nevriv zaveli persiv do svoyeyi krayini Istoriya 4 a kniga 125 urivok Primitki18 4 Androfagi Gerodot Istoriyi v dev yati knigah Pereklad peredmova ta primitki A O Bileckogo Akademiya nauk Ukrayini Institut arheologiyi Institut ukrayinskoyi arheografiyi K Naukova dumka 1993 S 473 ISBN 5 12 004040 3 Gerodot Istoriyi IV 18 106 125 Melpomena 18 urivok Gerodot Istoriyi v dev yati knigah Pereklad peredmova ta primitki A O Bileckogo Akademiya nauk Ukrayini Institut arheologiyi Institut ukrayinskoyi arheografiyi Kiyiv Naukova dumka 1993 s 184 V N Tatishev Obshee geograficheskoe opisanie vseya Sibiri Izbrannye trudy po geografii Rossii M Geografgiz 1950 S 71 Androfagi Ukrayinska radyanska enciklopediya u 17 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1959 T 1 A Bogunci S 191 Gimbutas M Vostochnye balty v bronzovom i rannem zheleznom veke Gerodotovy nevry 7 grudnya 2011 u Wayback Machine Balty lyudi yantarnogo morya M Centrpoligraf 2004 ros Glava XVII Vostochnye slavyane i etnicheskij sostav drevnego naseleniya Vostochnoj Evropy Niderle L Slavyanskie drevnosti M Novyj Akropol 2010 Marija Gimbutas Die Balten Geschichte eines Volkes im Ostseeraum Herbig Munchen 1983 Yazykov D I Androfagi Enciklopedicheskij leksikon t II Alm Ara SPb 1835 s 298 ros doref 30 Sarmatiya Aziatskaya ARMYaNSKAYa GEOGRAFIYa AZIYa Strany Velikoj Azii 8 lipnya 2017 u Wayback Machine ros Niderle L Slavyanskie drevnosti S 133 ros Melpomena 100 urivok Gerodot Istoriyi v dev yati knigah Pereklad peredmova ta primitki A O Bileckogo Akademiya nauk Ukrayini Institut arheologiyi Institut ukrayinskoyi arheografiyi Kiyiv Naukova dumka 1993 S 203 Melpomena 102 urivok Gerodot Istoriyi v dev yati knigah Pereklad peredmova ta primitki A O Bileckogo Akademiya nauk Ukrayini Institut arheologiyi Institut ukrayinskoyi arheografiyi Kiyiv Naukova dumka 1993 S 204 Melpomena 106 urivok Gerodot Istoriyi v dev yati knigah Pereklad peredmova ta primitki A O Bileckogo Akademiya nauk Ukrayini Institut arheologiyi Institut ukrayinskoyi arheografiyi Kiyiv Naukova dumka 1993 S 204 Melpomena 119 urivok Gerodot Istoriyi v dev yati knigah Pereklad peredmova ta primitki A O Bileckogo Akademiya nauk Ukrayini Institut arheologiyi Institut ukrayinskoyi arheografiyi Kiyiv Naukova dumka 1993 S 207 Melpomena 125 urivok Gerodot Istoriyi v dev yati knigah Pereklad peredmova ta primitki A O Bileckogo Akademiya nauk Ukrayini Institut arheologiyi Institut ukrayinskoyi arheografiyi Kiyiv Naukova dumka 1993 S 208 PosilannyaAndrofagi 25 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini

Дата публікації:
Топ