Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кратер Автолік лат Autolycus порівняно молодий ударний кратер на видимій стороні Місяця в східній області гір Архімеда н

Автолік (кратер)

Автолік (кратер)

Кратер Автолік (лат. Autolycus) — порівняно молодий ударний кратер на видимій стороні Місяця в східній області гір Архімеда, на кордоні між Морем Дощів і Морем Ясності. Утворення кратера імовірно належить до ератосфенського періоду, в інших джерелах належить до коперниківського періоду. Вперше описаний Яном Гевелієм в 1645 р. Кратер названий на честь Автоліка з Пітани (близько 360 до н. е. — близько 290 до н. е..) — давньогрецького астронома і математика (не плутати з Автоліком — персонаж давньогрецької міфології). Назва затверджена Міжнародним астрономічним союзом в 1935 р.

Автолік
image
Небесне тілоМісяць
Типметеоритний
ЕпонімАвтолік з Пітани
image Автолік у Вікісховищі

Опис кратера

image
Кратери Автолік (внизу) і Арістілл (вгорі). Знімок з борту Аполлона-15.

На заході від кратера знаходиться древній кратер Архімед, на півночі — порівняно молодий кратер , на півдні — Болото Гниття, на сході розташовані гори Кавказ, на південному сході — борозни Френеля і мис Френеля. Діаметр кратера 38,9 км, глибина 3,43 км , селенографічні координати центру кратера — 30°41′ пн. ш. 1°29′ сх. д. / 30.68° пн. ш. 1.49° сх. д. / 30.68; 1.49. За морфологічними ознаками кратер належить до класу TRI (за назвою кратера Тріснеккер, який є типовим представником даного класу).

Вал кратера має дещо відмінну від циркулярної форми, пологий зовнішній укіс і терасовидний внутрішній схил. Висота валу над дном чаші кратера становить 3140 м, над навколишньою місцевістю 1020 м. Північна частина кратера має сліди сильного ерозійного руйнування. У північно-східній частині валу кратера знаходиться примітний сателітний кратер Автолік А. Дно кратера нерівне, лежить приблизно на 1200 м нижче навколишньої місцевості, заповнене лавою і фрагментами від руйнування валу кратера, центральний пік (або, в цьому випадку, швидше центральна височина) має висоту 820 м і діаметр 7,53 км. Об'єм кратера становить приблизно 1100 км³.

Кратер має слабку, важко помітну систему променів, що простягається на відстань до 400 км, і включений в список кратерів із системою променів Асоціації місячної і планетної астрономії (ALPO).

Система променів кратера проходить через чашу кратера Архімед, залишаючи сліди на його дні, це свідчить про те, що кратер утворився пізніше кратера Архімед. З іншого боку, матеріал, викинутий при утворенні кратера , частково перекриває зовнішній укіс валу кратера Автолік, таким чином останній утворився раніше.

image
Околиці кратера Автолік. Знімок зонда Lunar Reconnaissance Orbiter.

Перетин кратера

image

На наведеному графіку показано перетин кратера в різних напрямках, масштаб по осі ординат вказаний у футах, масштаб в метрах зазначений у верхній правій частині ілюстрації.

Сателітні кратери

image
Знімок Девіда Кемпбелла.
Автолік Координати Діаметр, км
A 30°55′ пн. ш. 2°10′ сх. д. / 30.92° пн. ш. 2.17° сх. д. / 30.92; 2.17 (Автолик A) 4,2
K 31°13′ пн. ш. 5°26′ сх. д. / 31.21° пн. ш. 5.43° сх. д. / 31.21; 5.43 (Автолик K) 3,0

Місця посадок космічних апаратів

Приблизно за 40 км на південний захід від кратера Автолік, в точці з селенографічними координатами 29°06′ пн. ш. 0°00′ сх. д. / 29.1° пн. ш. 0.0° сх. д. / 29.1; 0.0 («Луна-2»), зробила жорстку посадку Луна-2, перша в світі автоматична міжпланетна станція, яка досягла поверхні Місяця.

См. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2010. Процитовано 21 жовтня 2017.
  2. Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
  3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 вересня 2019. Процитовано 21 жовтня 2017.
  4. John E. Westfall’s Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 21 жовтня 2017.
  5. . Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 21 жовтня 2017.
  6. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2017.
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2013. Процитовано 21 жовтня 2017.

Посилання

  • Цифровий фотографічний атлас Місяця. [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  • Фотографії кратера з борту Аполлона-15, Аполлона-17. [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  • Фотографія кратера Автолік Київського клубу любителів астрономії. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Кратер Автолік на карті LAC-41. [ 30 травня 2018 у Wayback Machine.]
  • Селенологическая карта околиць кратера. [ 30 травня 2018 у Wayback Machine.]
  • Кратер Автолік на карті LM-41. [ 17 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  • A and A. [ 20 грудня 2008 у Wayback Machine.]
  • Андерссон, L. E., and E. A. Whitaker, NASA Catalogue of Lunar Nomenclature, NASA Reference Publication 1097, October 1982. [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Krater Avtolik lat Autolycus porivnyano molodij udarnij krater na vidimij storoni Misyacya v shidnij oblasti gir Arhimeda na kordoni mizh Morem Doshiv i Morem Yasnosti Utvorennya kratera imovirno nalezhit do eratosfenskogo periodu v inshih dzherelah nalezhit do kopernikivskogo periodu Vpershe opisanij Yanom Geveliyem v 1645 r Krater nazvanij na chest Avtolika z Pitani blizko 360 do n e blizko 290 do n e davnogreckogo astronoma i matematika ne plutati z Avtolikom personazh davnogreckoyi mifologiyi Nazva zatverdzhena Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom v 1935 r Avtolik Nebesne tiloMisyac Tipmeteoritnij EponimAvtolik z Pitani Avtolik u VikishovishiOpis krateraKrateri Avtolik vnizu i Aristill vgori Znimok z bortu Apollona 15 Na zahodi vid kratera znahoditsya drevnij krater Arhimed na pivnochi porivnyano molodij krater na pivdni Boloto Gnittya na shodi roztashovani gori Kavkaz na pivdennomu shodi borozni Frenelya i mis Frenelya Diametr kratera 38 9 km glibina 3 43 km selenografichni koordinati centru kratera 30 41 pn sh 1 29 sh d 30 68 pn sh 1 49 sh d 30 68 1 49 Za morfologichnimi oznakami krater nalezhit do klasu TRI za nazvoyu kratera Trisnekker yakij ye tipovim predstavnikom danogo klasu Val kratera maye desho vidminnu vid cirkulyarnoyi formi pologij zovnishnij ukis i terasovidnij vnutrishnij shil Visota valu nad dnom chashi kratera stanovit 3140 m nad navkolishnoyu miscevistyu 1020 m Pivnichna chastina kratera maye slidi silnogo erozijnogo rujnuvannya U pivnichno shidnij chastini valu kratera znahoditsya primitnij satelitnij krater Avtolik A Dno kratera nerivne lezhit priblizno na 1200 m nizhche navkolishnoyi miscevosti zapovnene lavoyu i fragmentami vid rujnuvannya valu kratera centralnij pik abo v comu vipadku shvidshe centralna visochina maye visotu 820 m i diametr 7 53 km Ob yem kratera stanovit priblizno 1100 km Krater maye slabku vazhko pomitnu sistemu promeniv sho prostyagayetsya na vidstan do 400 km i vklyuchenij v spisok krateriv iz sistemoyu promeniv Asociaciyi misyachnoyi i planetnoyi astronomiyi ALPO Sistema promeniv kratera prohodit cherez chashu kratera Arhimed zalishayuchi slidi na jogo dni ce svidchit pro te sho krater utvorivsya piznishe kratera Arhimed Z inshogo boku material vikinutij pri utvorenni kratera chastkovo perekrivaye zovnishnij ukis valu kratera Avtolik takim chinom ostannij utvorivsya ranishe Okolici kratera Avtolik Znimok zonda Lunar Reconnaissance Orbiter Peretin krateraNa navedenomu grafiku pokazano peretin kratera v riznih napryamkah masshtab po osi ordinat vkazanij u futah masshtab v metrah zaznachenij u verhnij pravij chastini ilyustraciyi Satelitni krateriZnimok Devida Kempbella Avtolik Koordinati Diametr km A 30 55 pn sh 2 10 sh d 30 92 pn sh 2 17 sh d 30 92 2 17 Avtolik A 4 2 K 31 13 pn sh 5 26 sh d 31 21 pn sh 5 43 sh d 31 21 5 43 Avtolik K 3 0Miscya posadok kosmichnih aparativPriblizno za 40 km na pivdennij zahid vid kratera Avtolik v tochci z selenografichnimi koordinatami 29 06 pn sh 0 00 sh d 29 1 pn sh 0 0 sh d 29 1 0 0 Luna 2 zrobila zhorstku posadku Luna 2 persha v sviti avtomatichna mizhplanetna stanciya yaka dosyagla poverhni Misyacya Sm takozhSpisok krateriv na Misyaci Misyachnij krater Morfologichnij katalog krateriv Misyacya Planetna nomenklatura Selenografiya Mineralogiya Misyacya Piznye vazhke bombarduvannyaPrimitki Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2010 Procitovano 21 zhovtnya 2017 Lunar Impact Crater Database Losiak A Kohout T O Sulllivan K Thaisen K Weider S Lunar and Planetary Institute Lunar Exploration Intern Program 2009 updated by Ohman T in 2011 Archived page PDF Arhiv originalu PDF za 22 veresnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2017 John E Westfall s Atlas of the Lunar Terminator Cambridge Univ Press 2000 Arhiv originalu za 18 grudnya 2014 Procitovano 21 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 12 bereznya 2018 Procitovano 21 zhovtnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 5 listopada 2013 Procitovano 21 zhovtnya 2017 PosilannyaCifrovij fotografichnij atlas Misyacya 27 listopada 2020 u Wayback Machine Fotografiyi kratera z bortu Apollona 15 Apollona 17 27 listopada 2020 u Wayback Machine Fotografiya kratera Avtolik Kiyivskogo klubu lyubiteliv astronomiyi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Krater Avtolik na karti LAC 41 30 travnya 2018 u Wayback Machine Selenologicheskaya karta okolic kratera 30 travnya 2018 u Wayback Machine Krater Avtolik na karti LM 41 17 lyutogo 2017 u Wayback Machine A and A 20 grudnya 2008 u Wayback Machine Andersson L E and E A Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature NASA Reference Publication 1097 October 1982 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ