Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Східна ма́рка (нім. Ostmark; лат. Marchia orientalis) — ранньофеодальна держава IX–XII століть у південно-східній Німеччині, попередник герцогства Австрія. Починаючи з кінця X століття використання для цієї держави назв Австрійська марка (лат. Marcha Austriae) або Австрійське маркграфство (нім. Markgrafschaft Österreich) є рівнозначними.
| Східна (Австрійська) марка Австрійське маркграфство лат. Marchia orientalis нім. Ostmark нім. Markgrafschaft Österreich | ||||
| васал Священної Римської імперії | ||||
| ||||
 Маркграфство | ||||
| Столиця | Мельк H G O | |||
| Мови | ||||
| Релігії | католицизм | |||
| Форма правління | феодальна монархія | |||
| - 976—994 | Леопольд I (перший) | |||
| - 1136–41 | Леопольд IV (останній) | |||
| Історичний період | Середньовіччя | |||
| - Засновано | 976 | |||
| - Ліквідовано | 1156 | |||
Історія
Вперше спробу створення буферного графства на кордоні зі слов'янськими землями було здійснено на початку IX століття. Після війн Карла Великого з аварами рубежі франкських земель були просунуті далеко на схід. Територія по Дунаю до Віденського лісу, населена після Великого переселення народів переважно слов'янами, увійшла до складу Баварського герцогства. На цих землях було сформовано так звану Баварську східну марку, головним завданням якої стала німецька колонізація, християнізація й охорона кордонів від слов'янських набігів. На південь від Східної марки було також утворено марки і князівства (Штирія, Каринтія, Крайна, Істрія), які слугували буферною зоною між Німеччиною та південними слов'янами. У 870-х роках Баварська та інші марки були об'єднані під владою Арнульфа Каринтійського, що став 896 року імператором Священної Римської імперії.
У 892 році до Середнього Подунав'я переселились угорці, які стали являти серйознішу загрозу для імперії, ніж слов'яни. 907 року у (нині Братислава) німецькі війська були вщент розбиті угорською армією, що призвело до завоювання угорцями території до Енсу й падіння Баварської марки. Угорські набіги на Німеччину продовжувались до середини X століття. Лише 955 року в німецький імператор Оттон I Великий одержав вирішальну перемогу та звільнив територію Австрії. Близько 960 року зі складу Баварії знову було виділено Східну марку. У цей час її територія охоплювала західну частину сучасної землі Нижня Австрія та східну частину Верхньої Австрії. Метою створення цього князівства була організація ефективнішої оборони кордону Німеччини з угорськими землями.
976 року маркграфом Східної марки став Леопольд I, засновник династії Бабенбергів, яка правила в Австрії до 1246 року. За його наступників територія марки розширилась у східному напрямку до ріки Лейта, за рахунок земель, відвойованих у угорців. 996 року вперше згадується старо-німецька назва марки Ostarrîchi. Від неї пішло сучасне найменування Австрія (нім. Österreich).
Східна марка, або маркграфство Австрія, лишалась під номінальним сюзеренітетом Баварії до 1156 року, коли імператор Фрідріх I Барбаросса дарував державі статус герцогства й незалежність від Баварії. З цього моменту назва Східна марка вже не застосовувалось до Австрії.
Новітня історія
Термін «Східна марка» або «Остмарк» застосовувався у Третьому рейху відносно Австрії після її аншлюсу 1938 року.
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Австрійське маркграфство
Джерела
- Ernst Dümmler: Über die südöstlichen Marken des fränkischen Reiches unter den Karolingern (795–907). Aus dem X. Bande der kais. Akademie der Wissenschaften herausgegebenen Archivs für Kunde österreichischer Geschichtsquellen, 1853
- Kurt Mühlberger: Das fränkisch-bayerische Ostland im 9. Jahrhundert. Dissertation an der Universität Wien, 1980.
- Timothy Reuter. Germany in the Early Middle Ages 800–1056. New York: Longman, 1991.
- Manfred Scheuch: Historischer Atlas Österreich, Verlag Christian Brandstätter, Wien 2007,
- Herwig Wolfram: Die Geburt Mitteleuropas. Geschichte Österreichs vor seiner Entstehung 378–907. Verlag Kremayr & Scheriau, 1973, .
- Herwig Wolfram: Salzburg, Bayern, Österreich. Die Conversio Bagoarium et Carantanorum und die Quellen ihrer Zeit. Verlag Oldenbourg, Wien, München, Oldenbourg 1996
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Avstriya znachennya Shidna ma rka nim Ostmark lat Marchia orientalis rannofeodalna derzhava IX XII stolit u pivdenno shidnij Nimechchini poperednik gercogstva Avstriya Pochinayuchi z kincya X stolittya vikoristannya dlya ciyeyi derzhavi nazv Avstrijska marka lat Marcha Austriae abo Avstrijske markgrafstvo nim Markgrafschaft Osterreich ye rivnoznachnimi Shidna Avstrijska marka Avstrijske markgrafstvo lat Marchia orientalis nim Ostmark nim Markgrafschaft Osterreich vasal Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 976 1156 Avstriya istorichni kordoni na kartiKarta Avstrijskogo markgrafstva v mezhah Bavarskogo gercogstva bl 1000 r Markgrafstvo Stolicya Melk 48 13 pn sh 16 22 sh d H G O Movi avstro bavarska mova Religiyi katolicizm Forma pravlinnya feodalna monarhiya markgraf Avstriyi 976 994 Leopold I pershij 1136 41 Leopold IV ostannij Istorichnij period Serednovichchya Zasnovano 976 Likvidovano 1156 Zmist 1 Istoriya 2 Novitnya istoriya 3 Div takozh 4 Posilannya 5 DzherelaIstoriyared nbsp Shidna Bavarska marka v X st Vpershe sprobu stvorennya bufernogo grafstva na kordoni zi slov yanskimi zemlyami bulo zdijsneno na pochatku IX stolittya Pislya vijn Karla Velikogo z avarami rubezhi frankskih zemel buli prosunuti daleko na shid Teritoriya po Dunayu do Videnskogo lisu naselena pislya Velikogo pereselennya narodiv perevazhno slov yanami uvijshla do skladu Bavarskogo gercogstva Na cih zemlyah bulo sformovano tak zvanu Bavarsku shidnu marku golovnim zavdannyam yakoyi stala nimecka kolonizaciya hristiyanizaciya j ohorona kordoniv vid slov yanskih nabigiv Na pivden vid Shidnoyi marki bulo takozh utvoreno marki i knyazivstva Shtiriya Karintiya Krajna Istriya yaki sluguvali bufernoyu zonoyu mizh Nimechchinoyu ta pivdennimi slov yanami U 870 h rokah Bavarska ta inshi marki buli ob yednani pid vladoyu Arnulfa Karintijskogo sho stav 896 roku imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi U 892 roci do Serednogo Podunav ya pereselilis ugorci yaki stali yavlyati serjoznishu zagrozu dlya imperiyi nizh slov yani 907 roku u bitvi pid Presburgom nini Bratislava nimecki vijska buli vshent rozbiti ugorskoyu armiyeyu sho prizvelo do zavoyuvannya ugorcyami teritoriyi do Ensu j padinnya Bavarskoyi marki Ugorski nabigi na Nimechchinu prodovzhuvalis do seredini X stolittya Lishe 955 roku v bitvi na Lesi nimeckij imperator Otton I Velikij oderzhav virishalnu peremogu ta zvilniv teritoriyu Avstriyi Blizko 960 roku zi skladu Bavariyi znovu bulo vidileno Shidnu marku U cej chas yiyi teritoriya ohoplyuvala zahidnu chastinu suchasnoyi zemli Nizhnya Avstriya ta shidnu chastinu Verhnoyi Avstriyi Metoyu stvorennya cogo knyazivstva bula organizaciya efektivnishoyi oboroni kordonu Nimechchini z ugorskimi zemlyami 976 roku markgrafom Shidnoyi marki stav Leopold I zasnovnik dinastiyi Babenbergiv yaka pravila v Avstriyi do 1246 roku Za jogo nastupnikiv teritoriya marki rozshirilas u shidnomu napryamku do riki Lejta za rahunok zemel vidvojovanih u ugorciv 996 roku vpershe zgaduyetsya staro nimecka nazva marki Ostarrichi Vid neyi pishlo suchasne najmenuvannya Avstriya nim Osterreich Shidna marka abo markgrafstvo Avstriya lishalas pid nominalnim syuzerenitetom Bavariyi do 1156 roku koli imperator Fridrih I Barbarossa daruvav derzhavi status gercogstva j nezalezhnist vid Bavariyi Z cogo momentu nazva Shidna marka vzhe ne zastosovuvalos do Avstriyi Istoriya Avstriyi nbsp Gallshtattska kulturaDoistorichna AvstriyaRimski provinciyi Norik Reciya KarantaniyaShidna Avstrijska markaAvstrijske gercogstvoAvstrijske ercgercogstvoSvyashenna Rimska imperiya Gabsburzka monarhiya Avstrijska imperiyaAvstro Ugorshina Cislejtaniya Nimecka AvstriyaPersha Avstrijska RespublikaFederativna derzhava AvstriyaAnshlyusAvstriya u chasi nacional socializmuOkupaciya Avstriyi soyuznikamiAvstrijska RespublikaPortal Avstriya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiNovitnya istoriyared Termin Shidna marka abo Ostmark zastosovuvavsya u Tretomu rejhu vidnosno Avstriyi pislya yiyi anshlyusu 1938 roku Div takozhred Istoriya Avstriyi BabenbergiPosilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avstrijske markgrafstvoDzherelared Ernst Dummler Uber die sudostlichen Marken des frankischen Reiches unter den Karolingern 795 907 Aus dem X Bande der kais Akademie der Wissenschaften herausgegebenen Archivs fur Kunde osterreichischer Geschichtsquellen 1853 Kurt Muhlberger Das frankisch bayerische Ostland im 9 Jahrhundert Dissertation an der Universitat Wien 1980 Timothy Reuter Germany in the Early Middle Ages 800 1056 New York Longman 1991 Manfred Scheuch Historischer Atlas Osterreich Verlag Christian Brandstatter Wien 2007 ISBN 3 87070 588 4 Herwig Wolfram Die Geburt Mitteleuropas Geschichte Osterreichs vor seiner Entstehung 378 907 Verlag Kremayr amp Scheriau 1973 ISBN 3 218 00451 9 Herwig Wolfram Salzburg Bayern Osterreich Die Conversio Bagoarium et Carantanorum und die Quellen ihrer Zeit Verlag Oldenbourg Wien Munchen Oldenbourg 1996 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Avstrijske markgrafstvo amp oldid 43784418