Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Абу-р-Райхан Мухаммад ібн Ахмад ал-Біруні, частіше просто Аль Біруні (4 жовтня 973 — 13 грудня 1048) — хорезмський вчений-енциклопедист. Працював при дворі хорезмшахів. Писав арабською мовою.
| Аль-Біруні | |
|---|---|
| перс. ابوریحان محمد بن احمد البیرونی | |
 | |
| Ім'я при народженні | араб. أبو ريحان محمد بن أحمد البيروني |
| Прізвисько | أبو الريحان |
| Народився | 4 жовтня 973 , Хорезм (нині Біруні, Узбекистан) |
| Помер | 13 грудня 1048 (75 років) (нині Газні), Афганістан |
| Громадянство | Хорезм |
| Місце проживання | Рей[1] Газні[1] Горган[1] |
| Діяльність | придворний вчений-енциклопедист |
| Галузь | фізика, математика, астрономія, природничі науки, історія, хронологія, робітник, індологія, науки про Землю, географія, філософія, картографія, антропологія, астрологія, хімія, медицина, психологія, богослів'я, фармакологія, історія релігії і мінералогія |
| Відомий завдяки | хорезмський вчений-енциклопедист |
| Вчителі | d[2] |
| Знання мов | перська, хорезмійська, давньогрецька, давньоєврейська, сирійська, санскрит і арабська[3][4] |
| Magnum opus | d, d, d, d, d, d і d |
| Конфесія | іслам |
| |
Життєпис
Народився в Кяті (Південний Хорезм; нині місто Біруні, Каракалпакстан). Здобув широку математичну і філософську освіту. Жив в Кяті і Гургані при дворах місцевих правителів, потім — в Хорезмі при дворі шаха Мамуна, очолював Академію Мамуна, яка об'єднувала видних учених, серед них — Ібн Сіна, ал-Хорезмі. З 1017 року, після завоювання Хорезму султаном Махмудом Газневідом, Біруні жив у Газні при дворі султана Махмуда і його наступників Масуда і Маудуда, брав участь в походах Махмуда до Індії, де прожив декілька років.
Вмирав при повній тямі і, попрощавшись зі всіма друзями, запитав останнього: «Що ти тлумачив мені одного разу про методи рахунку неправедних прибутків?» «Як Ви можете думати про це в такому стані?» — здивовано вигукнув той. «Ех ти! — сказав Біруні ледве чутно. — Я думаю, що покинути цей світ, знаючи відповідь на це питання, краще, ніж піти з нього неуком».
Творча спадщина
Твори Біруні є значним внеском у математику, астрономію, фізику, мінералогію, історію та етнографію. Біруні описав календарні системи арабів, персів, греків, євреїв, хорезмійців та інших народів. Автор фундаментальної праці про Індію. Загалом, Аль-Біруні залишив 152 наукових дослідження. З цієї величезної спадщини до нас дійшло лише 30. У низці трактатів Біруні виклав основи математики й астрономії. Вперше на Середньому Сході висловив думку про рух Землі навколо Сонця. Обчислив довжину кола Землі. Визначив питому вагу багатьох мінералів.
Уявлення аль-Біруні про світоустрій, рух Землі, сили тяжіння набагато випереджали його час. Висловлював сумнів у справедливості геоцентричної системи Птолемея. Приєднуючись до ідей староіндійських учених про тотожність зірок і Сонця, вважав Сонце вогненною кулею, на відміну від Місяця і планет, що відбивають сонячне світло. Пояснив явище ранішньої і вечірньої зорі як наслідок свічення порошинок в променях прихованого за горизонтом Сонця. Висловив думку про «димоподібну» природу хвостів, що світилися біля диска Сонця під час його затемнень (сонячна корона).
Розробив астрономічні методи геодезичних вимірювань. Удосконалив основні астрономічні інструменти, якими користувалися у той час (астролябію, квадрант, секстант), розвинув теорію тіней — гномоніку. Побудував перший нерухомий (стінний) квадрант радіусом 7,5 м для точних (до 2') спостережень Сонця і планет, який протягом 400 років був найбільшим у світі. Проведені ним вимірювання нахилу екліптики до екватора протягом багатьох століть залишалися неперевершеними за точністю.
Одним з перших після старогрецьких учених почав розвивати і широко застосовувати плоску і сферичну тригонометрію як математичну основу практичної астрономії. Розробив новий, вельми точний метод визначення радіусу Землі шляхом спостереження положення горизонту з вершини гори. За 600 років до Віллеброрда Снелліуса запропонував тригонометричний метод вимірювання відстаней, схожий з сучасною тріангуляцією.
Свої астрономічні дослідження аль-Біруні описав в трьох фундаментальних творах: «Книга, що містить роз'яснення належних індійцям учень, прийнятних розумом або відкинутих» («Індія»), «Канон Масуда з астрономії і зіркам», «Книга напоумлення началам науки про зірки».
Геологічні та гірничі знання Аль-Біруні виклав у книзі «Зібрання відомостей для пізнання коштовностей» (XI ст.).
У поясненні природи Біруні стояв на стихійно-матеріалістичних позиціях. З іронією ставився до релігії, заперечував астрологію.
Виступав проти ворожнечі між народами.
На честь Аль-Біруні назване узбецьке місто Біруні.
Твори Аль-Біруні
- ал-Бируни Абу Райхан. Трактат об определении хорд в круге при помощи ломаной линии, вписанной в него. Из истории науки и техники в странах Востока, 3, 1963, с. 93–147.
- ал-Бируни Абу Райхан. Книга об индийских рашиках. Из истории науки и техники в странах Востока, 3, 1963, с. 148—170.
- Бируни Абу Райхан. Избранные произведения. Ташкент: Фан, 1973–76.
- ал-Бируни. Об отношениях между металлами и драгоценными камнями по объёму. В кн.: Из истории физико-математических наук на средневековом Востоке. М.: Наука, 1983, с. 141—160.
- Бируни Абу Рейхан. Индия. Пер. А. Б. Халидова, Ю. Завадовского. М. Ладомир. 1995.
Див. також
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аль-Біруні |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Бируни. Сборник статей. Под ред. С. П. Толстова. М. — Л., 1950.
- Ал-Бируни [ 15 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Ю. В. Куц, Л. М. Щербак. З історії розвитку кутових вимірювавань. Вісник НАУ, 2007, № 1, ст. 28-35 [ 22 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Розенфельд Б.А., Рожанская М.М., Соколовская З.К. Розенфельд Б. Абу-р-Райхан Ал-Бируни (973 — 1048). М.: Наука, 1973. — 271 с. (link)
 | Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Encyclopaedia of Islam, 2nd edition — Лейден: Brill.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abu r Rajhan Muhammad ibn Ahmad al Biruni chastishe prosto Al Biruni 4 zhovtnya 973 13 grudnya 1048 horezmskij vchenij enciklopedist Pracyuvav pri dvori horezmshahiv Pisav arabskoyu movoyu Al Birunipers ابوریحان محمد بن احمد البیرونی Poshtova marka SRSR prisvyachena 1000 litnomu yuvileyevi Al Biruni 1973 CFA 4254 Skott 4099 Im ya pri narodzhenniarab أبو ريحان محمد بن أحمد البيروني Prizviskoأبو الريحانNarodivsya4 zhovtnya 973 0973 10 04 Horezm nini Biruni Uzbekistan Pomer13 grudnya 1048 1048 12 13 75 rokiv nini Gazni AfganistanGromadyanstvoHorezmMisce prozhivannyaRej 1 Gazni 1 Gorgan 1 Diyalnistpridvornij vchenij enciklopedistGaluzfizika matematika astronomiya prirodnichi nauki istoriya hronologiya robitnik indologiya nauki pro Zemlyu geografiya filosofiya kartografiya antropologiya astrologiya himiya medicina psihologiya bogosliv ya farmakologiya istoriya religiyi i mineralogiyaVidomij zavdyakihorezmskij vchenij enciklopedistVchitelid 2 Znannya movperska horezmijska davnogrecka davnoyevrejska sirijska sanskrit i arabska 3 4 Magnum opusd d d d d d i dKonfesiyaislam Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Kyati Pivdennij Horezm nini misto Biruni Karakalpakstan Zdobuv shiroku matematichnu i filosofsku osvitu Zhiv v Kyati i Gurgani pri dvorah miscevih praviteliv potim v Horezmi pri dvori shaha Mamuna ocholyuvav Akademiyu Mamuna yaka ob yednuvala vidnih uchenih sered nih Ibn Sina al Horezmi Z 1017 roku pislya zavoyuvannya Horezmu sultanom Mahmudom Gaznevidom Biruni zhiv u Gazni pri dvori sultana Mahmuda i jogo nastupnikiv Masuda i Maududa brav uchast v pohodah Mahmuda do Indiyi de prozhiv dekilka rokiv Vmirav pri povnij tyami i poproshavshis zi vsima druzyami zapitav ostannogo Sho ti tlumachiv meni odnogo razu pro metodi rahunku nepravednih pributkiv Yak Vi mozhete dumati pro ce v takomu stani zdivovano viguknuv toj Eh ti skazav Biruni ledve chutno Ya dumayu sho pokinuti cej svit znayuchi vidpovid na ce pitannya krashe nizh piti z nogo neukom Tvorcha spadshinaTvori Biruni ye znachnim vneskom u matematiku astronomiyu fiziku mineralogiyu istoriyu ta etnografiyu Biruni opisav kalendarni sistemi arabiv persiv grekiv yevreyiv horezmijciv ta inshih narodiv Avtor fundamentalnoyi praci pro Indiyu Zagalom Al Biruni zalishiv 152 naukovih doslidzhennya Z ciyeyi velicheznoyi spadshini do nas dijshlo lishe 30 U nizci traktativ Biruni viklav osnovi matematiki j astronomiyi Vpershe na Serednomu Shodi visloviv dumku pro ruh Zemli navkolo Soncya Obchisliv dovzhinu kola Zemli Viznachiv pitomu vagu bagatoh mineraliv Uyavlennya al Biruni pro svitoustrij ruh Zemli sili tyazhinnya nabagato viperedzhali jogo chas Vislovlyuvav sumniv u spravedlivosti geocentrichnoyi sistemi Ptolemeya Priyednuyuchis do idej staroindijskih uchenih pro totozhnist zirok i Soncya vvazhav Sonce vognennoyu kuleyu na vidminu vid Misyacya i planet sho vidbivayut sonyachne svitlo Poyasniv yavishe ranishnoyi i vechirnoyi zori yak naslidok svichennya poroshinok v promenyah prihovanogo za gorizontom Soncya Visloviv dumku pro dimopodibnu prirodu hvostiv sho svitilisya bilya diska Soncya pid chas jogo zatemnen sonyachna korona Rozrobiv astronomichni metodi geodezichnih vimiryuvan Udoskonaliv osnovni astronomichni instrumenti yakimi koristuvalisya u toj chas astrolyabiyu kvadrant sekstant rozvinuv teoriyu tinej gnomoniku Pobuduvav pershij neruhomij stinnij kvadrant radiusom 7 5 m dlya tochnih do 2 sposterezhen Soncya i planet yakij protyagom 400 rokiv buv najbilshim u sviti Provedeni nim vimiryuvannya nahilu ekliptiki do ekvatora protyagom bagatoh stolit zalishalisya neperevershenimi za tochnistyu Ilyustraciya z knigi Biruni perskoyu movoyu z roz yasnennyam faz Misyacya Odnim z pershih pislya starogreckih uchenih pochav rozvivati i shiroko zastosovuvati plosku i sferichnu trigonometriyu yak matematichnu osnovu praktichnoyi astronomiyi Rozrobiv novij velmi tochnij metod viznachennya radiusu Zemli shlyahom sposterezhennya polozhennya gorizontu z vershini gori Za 600 rokiv do Villebrorda Snelliusa zaproponuvav trigonometrichnij metod vimiryuvannya vidstanej shozhij z suchasnoyu triangulyaciyeyu Svoyi astronomichni doslidzhennya al Biruni opisav v troh fundamentalnih tvorah Kniga sho mistit roz yasnennya nalezhnih indijcyam uchen prijnyatnih rozumom abo vidkinutih Indiya Kanon Masuda z astronomiyi i zirkam Kniga napoumlennya nachalam nauki pro zirki Geologichni ta girnichi znannya Al Biruni viklav u knizi Zibrannya vidomostej dlya piznannya koshtovnostej XI st U poyasnenni prirodi Biruni stoyav na stihijno materialistichnih poziciyah Z ironiyeyu stavivsya do religiyi zaperechuvav astrologiyu Vistupav proti vorozhnechi mizh narodami Na chest Al Biruni nazvane uzbecke misto Biruni Tvori Al Birunial Biruni Abu Rajhan Traktat ob opredelenii hord v kruge pri pomoshi lomanoj linii vpisannoj v nego Iz istorii nauki i tehniki v stranah Vostoka 3 1963 s 93 147 al Biruni Abu Rajhan Kniga ob indijskih rashikah Iz istorii nauki i tehniki v stranah Vostoka 3 1963 s 148 170 Biruni Abu Rajhan Izbrannye proizvedeniya Tashkent Fan 1973 76 al Biruni Ob otnosheniyah mezhdu metallami i dragocennymi kamnyami po obyomu V kn Iz istorii fiziko matematicheskih nauk na srednevekovom Vostoke M Nauka 1983 s 141 160 Biruni Abu Rejhan Indiya Per A B Halidova Yu Zavadovskogo M Ladomir 1995 Div takozhArabski serednovichni dzherela pro Shidnu YevropuLiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Al Biruni Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Biruni Sbornik statej Pod red S P Tolstova M L 1950 Al Biruni 15 kvitnya 2008 u Wayback Machine Yu V Kuc L M Sherbak Z istoriyi rozvitku kutovih vimiryuvavan Visnik NAU 2007 1 st 28 35 22 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Rozenfeld B A Rozhanskaya M M Sokolovskaya Z K Rozenfeld B Abu r Rajhan Al Biruni 973 1048 M Nauka 1973 271 s link Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Encyclopaedia of Islam 2nd edition Lejden Brill d Track Q917031d Track Q43631d Track Q61719553 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133