Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Предмет і методи історії психології
Предметом історії психології є закономірності формування і розвитку поглядів на психіку, які розглядаються в розрізі різних підходів до розуміння психічної реальності. Предмет історії психології відрізняється від предмета психології, тому їх необхідно розмежовувати. Предметом психології як науки служать факти, механізми і закономірності психічного життя. Протягом багатьох століть психологія фактично була одним з розділів філософії. Після виділення психології як окремої науки наприкінці XIX — на початку XX ст. вона зберегла зв'язок з філософією, який часом слабшає, часом посилювалася. Крім того, на психологію вплинули досягнення природознавства, медицини, етнографії, соціології, теорії культури, мистецтвознавства, математики, логіки, мовознавства. З цієї причини в історії психології аналізується взаємодія даної науки з іншими науками, але пріоритет має зв'язок психології з філософією і природознавством.
Методи, використовувані в історії психології, істотно відрізняються від методів загальної психології. Якщо основними методами в психології є спостереження, тестування та експеримент, то в історії психології використовуються історико-генетичний метод, історико-функціональний метод, біографічний і автобіографічний метод, метод систематизації психологічних висловлювань, метод інтерв'ювання та ін. В останні десятиліття в історії психології набувають поширення методи категоріального аналізу.
Основний метод історії психології — теоретична реконструкція, при використанні якої наукові системи минулого і програми отримання, обґрунтування і систематизації психологічних знань описуються і критично аналізуються в співвіднесенні з досягненнями сучасної психології.Значимість аналізу наукових посилань з метою вивчення стану і розвитку психологічних досліджень обмежена, так як частота цитування залежить не тільки від об'єктивної цінності наукової публікації, а й від ряду інших обставин. Наприклад, про російську психологію за кордоном мало що відомо через мовні бар'єри. Таким чином, аналіз наукових посилань може застосовуватися в історії психології лише в поєднанні з іншими методами.
Психологічне знання в рамках інших наукових дисциплін (IV—V століття до нашої ери — 60-ті роки XIX століття)
Як відзначають Д. Шульц і С. Шульц, психологія є одночасно однією з найдавніших і однією з наймолодших наук. Духовної предтечею психології стали багато науки давнини, однак вихідна точка формування сучасного наукового підходу відноситься до 1879 року.
Вчення про душу (V століття до нашої ери — початок XVII століття)
Вчення про душі ( грец. Ψυχή ) складалося в рамках давньогрецької філософії і . Нові уявлення про душу були не релігійними, а світськими, відкритими для всіх, доступними для раціональної критики. Мета побудови вчення про душу полягала у виявленні властивостей і закономірностей її існування.
Найважливіші напрямки розвитку уявлень про душу пов'язані з вченнями Платона (427—347 роки до нашої ери) і Аристотеля (384—322 роки до нашої ери). Платон провів межу між матеріальним, речовим, смертним тілом і нематеріальною, безсмертною душею. Індивідуальні душі — недосконалі образи єдиної універсальної світової душі — володіють частиною універсального духовного досвіду, пригадування якого становить суть процесу індивідуального пізнання. Це вчення заклало основи філософської теорії пізнання і визначило орієнтацію психологічного знання на рішення власне філософських, етичних, педагогічних і релігійних проблем.
Відповідно до Аристотеля, душа — форма живого органічного тіла, що забезпечує його призначення. Душа є основа всіх життєвих проявів, вона невіддільна від тіла. Це положення суперечить вченню Платона про вселення душ при народженні і закінчення їх при смерті. Але обидва вчення єдині в тому, що душа визначає мету активності живого тіла. Аристотель говорив про три типи душ — рослинну, тваринну і розумну (людську), які представляють три ступені життя, що володіють спадкоємністю. Людська душа дозволяє робити умовиводи, що лежать в основі вищої пам'яті, довільного, вільного вибору.
Учень Платона, послідовник Аристотеля Теофраст (372—287 роки до нашої ери) дав опис 30 різних характерів, і поклав початок окремої лінії в популярній психології, представником якої в наш час є Дейл Карнегі.
Гіппократ (приблизно 460—377 роки до нашої ери) сформулював положення, що органом мислення і відчуттів є мозок. Він розробив вчення про темпераменти і першим запропонував типологію темпераментів, засновану на особливостях змішання рідин в організмі людини (крові, слизу, жовтої та чорної жовчі).
У III—V століття нашої ери в роботах Плотіна (205—270 роки), Аврелія Августина (354—430 роки) і ранньохристиянських філософів і теологів в якості предмета дослідження виділяється внутрішній світ людини, можливості самопізнання, вперше з'являються описи феноменів свідомості.
Френсіс Бекон (1561—1626 роки) вперше відмовився від умоглядних висновків про природу душі і прийшов до висновку про необхідність емпіричних досліджень. Бекон відділив науку про тіло від науки про душу, у вченні про душу виділив науку про раціональну божественну душу і душу нераціональну, що відчуває, тілесну, загальну для людини і тварин. Найважливіші нові складові про душу, введені Беконом, — уявлення про роль суспільства і знарядь в процесах пізнання.
Філософська теорія пізнання (середина XVII століття — середина XIX століття)
Новий період у розвитку психологічного знання настав з вченням Рене Декарта (1596—1650 роки), в якому вперше був використаний термін «свідомість». Свідомість розглядалося як критерій, що розділяє тіло і душу. Критерієм існування була названа інтроспекція. Згідно з критерієм інтроспекції душею володіє тільки людина, а тварини не мають душі і діють як механічні пристрої. Для пояснення власне тілесних дій у тварин і людини Декарт ввів уявлення про рефлекс, у якому був реалізований принцип механістичного детермінізму. Суть рефлексу, по Декарту, полягає в тому, що зовнішні впливи за допомогою переміщення тваринних душ по нервах призводять до напруги певних м'язів, що і являє собою дію організму. За Декартом, душа призводить тіло в рух, а тіло поставляє душі чуттєві враження.
Примітки
- Ярошевский М. Г. История психологии от античности до середины ХХ в. — Москва, 1996.
- Марцинковская Т. Д. История психологии. — Москва: Издательский центр «Академия», 2004.
- Ждан А. Н. История психологии. От античности до наших дней. — Москва: Академический проект, 2004.
- Шульц Д., Шульц С. История современной психологии. — СПб: Евразия, 2002.
Література
- Історія психології: від античності до початку ХХ століття : навч. посіб. / [авт.-уклад. О. П. Коханова]. — Київ : Інтерсервіс, 2016. — 236 с. : іл., табл., портр. — Бібліогр.: с. 234—236 (31 назва). —
- Історія психології: ХІХ — початок XX століття : навч. посіб. / В. А. Роменець. — К. : Либідь, 2007. — 832 с. —
- Історія психології ХХ століття : навч. посіб. для студентів ВНЗ / В. А. Роменець, І. П. Маноха. — Вид. 3-тє. — Київ : Либідь, 2017. — 1053, [1] с. : іл., табл. ; 21 см. — Бібліогр. в кінці частин. — Імен. покажч.: с. 1030—1041. —
- Історія психології: XVII століття. Епоха Просвітництва : навч. посіб. / В. А. Роменець. — К. : Либідь, 2006. — 1000 с. —
- Історія психології: Стародавній Світ. Середні віки. Відродження : навч. посіб. / В. А. Роменець. — К. : Либідь, 2005. — 916 с. —
- Загальна психологія. / М'ясоїд П. А. — К. : Вища школа, 2004. — 491 с.
- Максименко С. Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: Методологія, методи, програми, процедури: Навчальний посібник для вищої школи. — К. : Наукова думка, 1998. — 226 с.
- Марцинковская Т. Д. История психологии: учебное пособие для студентов высших учебных заведений / Редактор Е. В. Сатарова. — 4-е издание, стереотипное. — Москва: Издательский центр «Академия», 2004. — 544 с. —
- Нариси з історії вітчизняної психології (XVII—XVIII ст.). Збірник статей / За ред. Г. С. Костюка. — К.: Радянська школа, 1952. — 256 с.
- Нариси з історії вітчизняної психології ХІХ ст. — Ч. І / За ред. Г. С. Костюка. — К.: Радянська школа, 1955. — 260 с.
- Нариси з історії вітчизняної психології XIX ст. Ч. II: Психологічна спадщина І. М. Сєченова: Збірник статей / За ред. Г. С. Костюка. — К.: Радянська школа, 1955. — 148 с.
- Нариси з історії вітчизняної психології кінця IX і початку XX ст.: Збірник статей / За ред. Г. С. Костюка. — К.: Радянська школа, 1959. — 292 с.
- Хант М. История психологии / пер. с англ. А. В. Александровой. — Москва: ООО Издательство «АСТ МОСКВА», 2009. — 863 с. —
- Шульц Д., Шульц С. История современной психологии. — 2-е издание на русском языке, переработанное и исправленное. — СПб: Евразия, 2002. — 532 с. —
- Ярошевский М. Г. История психологии от античности до середины ХХ в. — Москва, 1996. — 416 с.
- B. R. Hergenhahn. An Introduction to the History of Psychology. — Sixth Edition. — Wadsworth Publishing, Cengage Learning, 2009. — 752 p. — .
- The Oxford Handbook of the History of Psychology: Global Perspectives / Edited by David B. Baker. — 1 edition. — USA: Oxford University Press, 2012. — 672 p. — (Oxford Library of Psychology). — .
 | Це незавершена стаття з психології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Predmet i metodi istoriyi psihologiyiPredmetom istoriyi psihologiyi ye zakonomirnosti formuvannya i rozvitku poglyadiv na psihiku yaki rozglyadayutsya v rozrizi riznih pidhodiv do rozuminnya psihichnoyi realnosti Predmet istoriyi psihologiyi vidriznyayetsya vid predmeta psihologiyi tomu yih neobhidno rozmezhovuvati Predmetom psihologiyi yak nauki sluzhat fakti mehanizmi i zakonomirnosti psihichnogo zhittya Protyagom bagatoh stolit psihologiya faktichno bula odnim z rozdiliv filosofiyi Pislya vidilennya psihologiyi yak okremoyi nauki naprikinci XIX na pochatku XX st vona zberegla zv yazok z filosofiyeyu yakij chasom slabshaye chasom posilyuvalasya Krim togo na psihologiyu vplinuli dosyagnennya prirodoznavstva medicini etnografiyi sociologiyi teoriyi kulturi mistectvoznavstva matematiki logiki movoznavstva Z ciyeyi prichini v istoriyi psihologiyi analizuyetsya vzayemodiya danoyi nauki z inshimi naukami ale prioritet maye zv yazok psihologiyi z filosofiyeyu i prirodoznavstvom Metodi vikoristovuvani v istoriyi psihologiyi istotno vidriznyayutsya vid metodiv zagalnoyi psihologiyi Yaksho osnovnimi metodami v psihologiyi ye sposterezhennya testuvannya ta eksperiment to v istoriyi psihologiyi vikoristovuyutsya istoriko genetichnij metod istoriko funkcionalnij metod biografichnij i avtobiografichnij metod metod sistematizaciyi psihologichnih vislovlyuvan metod interv yuvannya ta in V ostanni desyatilittya v istoriyi psihologiyi nabuvayut poshirennya metodi kategorialnogo analizu Osnovnij metod istoriyi psihologiyi teoretichna rekonstrukciya pri vikoristanni yakoyi naukovi sistemi minulogo i programi otrimannya obgruntuvannya i sistematizaciyi psihologichnih znan opisuyutsya i kritichno analizuyutsya v spivvidnesenni z dosyagnennyami suchasnoyi psihologiyi Znachimist analizu naukovih posilan z metoyu vivchennya stanu i rozvitku psihologichnih doslidzhen obmezhena tak yak chastota cituvannya zalezhit ne tilki vid ob yektivnoyi cinnosti naukovoyi publikaciyi a j vid ryadu inshih obstavin Napriklad pro rosijsku psihologiyu za kordonom malo sho vidomo cherez movni bar yeri Takim chinom analiz naukovih posilan mozhe zastosovuvatisya v istoriyi psihologiyi lishe v poyednanni z inshimi metodami Psihologichne znannya v ramkah inshih naukovih disciplin IV V stolittya do nashoyi eri 60 ti roki XIX stolittya Yak vidznachayut D Shulc i S Shulc psihologiya ye odnochasno odniyeyu z najdavnishih i odniyeyu z najmolodshih nauk Duhovnoyi predtecheyu psihologiyi stali bagato nauki davnini odnak vihidna tochka formuvannya suchasnogo naukovogo pidhodu vidnositsya do 1879 roku Vchennya pro dushu V stolittya do nashoyi eri pochatok XVII stolittya Vchennya pro dushi grec PSyxh skladalosya v ramkah davnogreckoyi filosofiyi i Novi uyavlennya pro dushu buli ne religijnimi a svitskimi vidkritimi dlya vsih dostupnimi dlya racionalnoyi kritiki Meta pobudovi vchennya pro dushu polyagala u viyavlenni vlastivostej i zakonomirnostej yiyi isnuvannya Najvazhlivishi napryamki rozvitku uyavlen pro dushu pov yazani z vchennyami Platona 427 347 roki do nashoyi eri i Aristotelya 384 322 roki do nashoyi eri Platon proviv mezhu mizh materialnim rechovim smertnim tilom i nematerialnoyu bezsmertnoyu dusheyu Individualni dushi nedoskonali obrazi yedinoyi universalnoyi svitovoyi dushi volodiyut chastinoyu universalnogo duhovnogo dosvidu prigaduvannya yakogo stanovit sut procesu individualnogo piznannya Ce vchennya zaklalo osnovi filosofskoyi teoriyi piznannya i viznachilo oriyentaciyu psihologichnogo znannya na rishennya vlasne filosofskih etichnih pedagogichnih i religijnih problem Vidpovidno do Aristotelya dusha forma zhivogo organichnogo tila sho zabezpechuye jogo priznachennya Dusha ye osnova vsih zhittyevih proyaviv vona neviddilna vid tila Ce polozhennya superechit vchennyu Platona pro vselennya dush pri narodzhenni i zakinchennya yih pri smerti Ale obidva vchennya yedini v tomu sho dusha viznachaye metu aktivnosti zhivogo tila Aristotel govoriv pro tri tipi dush roslinnu tvarinnu i rozumnu lyudsku yaki predstavlyayut tri stupeni zhittya sho volodiyut spadkoyemnistyu Lyudska dusha dozvolyaye robiti umovivodi sho lezhat v osnovi vishoyi pam yati dovilnogo vilnogo viboru Uchen Platona poslidovnik Aristotelya Teofrast 372 287 roki do nashoyi eri dav opis 30 riznih harakteriv i poklav pochatok okremoyi liniyi v populyarnij psihologiyi predstavnikom yakoyi v nash chas ye Dejl Karnegi Gippokrat priblizno 460 377 roki do nashoyi eri sformulyuvav polozhennya sho organom mislennya i vidchuttiv ye mozok Vin rozrobiv vchennya pro temperamenti i pershim zaproponuvav tipologiyu temperamentiv zasnovanu na osoblivostyah zmishannya ridin v organizmi lyudini krovi slizu zhovtoyi ta chornoyi zhovchi U III V stolittya nashoyi eri v robotah Plotina 205 270 roki Avreliya Avgustina 354 430 roki i rannohristiyanskih filosofiv i teologiv v yakosti predmeta doslidzhennya vidilyayetsya vnutrishnij svit lyudini mozhlivosti samopiznannya vpershe z yavlyayutsya opisi fenomeniv svidomosti Frensis Bekon 1561 1626 roki vpershe vidmovivsya vid umoglyadnih visnovkiv pro prirodu dushi i prijshov do visnovku pro neobhidnist empirichnih doslidzhen Bekon viddiliv nauku pro tilo vid nauki pro dushu u vchenni pro dushu vidiliv nauku pro racionalnu bozhestvennu dushu i dushu neracionalnu sho vidchuvaye tilesnu zagalnu dlya lyudini i tvarin Najvazhlivishi novi skladovi pro dushu vvedeni Bekonom uyavlennya pro rol suspilstva i znaryad v procesah piznannya Filosofska teoriya piznannya seredina XVII stolittya seredina XIX stolittya Novij period u rozvitku psihologichnogo znannya nastav z vchennyam Rene Dekarta 1596 1650 roki v yakomu vpershe buv vikoristanij termin svidomist Svidomist rozglyadalosya yak kriterij sho rozdilyaye tilo i dushu Kriteriyem isnuvannya bula nazvana introspekciya Zgidno z kriteriyem introspekciyi dusheyu volodiye tilki lyudina a tvarini ne mayut dushi i diyut yak mehanichni pristroyi Dlya poyasnennya vlasne tilesnih dij u tvarin i lyudini Dekart vviv uyavlennya pro refleks u yakomu buv realizovanij princip mehanistichnogo determinizmu Sut refleksu po Dekartu polyagaye v tomu sho zovnishni vplivi za dopomogoyu peremishennya tvarinnih dush po nervah prizvodyat do naprugi pevnih m yaziv sho i yavlyaye soboyu diyu organizmu Za Dekartom dusha prizvodit tilo v ruh a tilo postavlyaye dushi chuttyevi vrazhennya PrimitkiYaroshevskij M G Istoriya psihologii ot antichnosti do serediny HH v Moskva 1996 Marcinkovskaya T D Istoriya psihologii Moskva Izdatelskij centr Akademiya 2004 Zhdan A N Istoriya psihologii Ot antichnosti do nashih dnej Moskva Akademicheskij proekt 2004 Shulc D Shulc S Istoriya sovremennoj psihologii SPb Evraziya 2002 LiteraturaIstoriya psihologiyi vid antichnosti do pochatku HH stolittya navch posib avt uklad O P Kohanova Kiyiv Interservis 2016 236 s il tabl portr Bibliogr s 234 236 31 nazva ISBN 978 617 696 522 0 Istoriya psihologiyi HIH pochatok XX stolittya navch posib V A Romenec K Libid 2007 832 s ISBN 978 966 06 0485 8 Istoriya psihologiyi HH stolittya navch posib dlya studentiv VNZ V A Romenec I P Manoha Vid 3 tye Kiyiv Libid 2017 1053 1 s il tabl 21 sm Bibliogr v kinci chastin Imen pokazhch s 1030 1041 ISBN 978 966 06 0738 5 Istoriya psihologiyi XVII stolittya Epoha Prosvitnictva navch posib V A Romenec K Libid 2006 1000 s ISBN 966 06 0423 8 Istoriya psihologiyi Starodavnij Svit Seredni viki Vidrodzhennya navch posib V A Romenec K Libid 2005 916 s ISBN 966 06 0383 5 Zagalna psihologiya M yasoyid P A K Visha shkola 2004 491 s Maksimenko S D Psihologiya v socialnij ta pedagogichnij praktici Metodologiya metodi programi proceduri Navchalnij posibnik dlya vishoyi shkoli K Naukova dumka 1998 226 s Marcinkovskaya T D Istoriya psihologii uchebnoe posobie dlya studentov vysshih uchebnyh zavedenij Redaktor E V Satarova 4 e izdanie stereotipnoe Moskva Izdatelskij centr Akademiya 2004 544 s ISBN 5 7695 1994 0 Narisi z istoriyi vitchiznyanoyi psihologiyi XVII XVIII st Zbirnik statej Za red G S Kostyuka K Radyanska shkola 1952 256 s Narisi z istoriyi vitchiznyanoyi psihologiyi HIH st Ch I Za red G S Kostyuka K Radyanska shkola 1955 260 s Narisi z istoriyi vitchiznyanoyi psihologiyi XIX st Ch II Psihologichna spadshina I M Syechenova Zbirnik statej Za red G S Kostyuka K Radyanska shkola 1955 148 s Narisi z istoriyi vitchiznyanoyi psihologiyi kincya IX i pochatku XX st Zbirnik statej Za red G S Kostyuka K Radyanska shkola 1959 292 s Hant M Istoriya psihologii per s angl A V Aleksandrovoj Moskva OOO Izdatelstvo AST MOSKVA 2009 863 s ISBN 978 5 403 01519 6 Shulc D Shulc S Istoriya sovremennoj psihologii 2 e izdanie na russkom yazyke pererabotannoe i ispravlennoe SPb Evraziya 2002 532 s ISBN 5 8071 0007 7 Yaroshevskij M G Istoriya psihologii ot antichnosti do serediny HH v Moskva 1996 416 s B R Hergenhahn An Introduction to the History of Psychology Sixth Edition Wadsworth Publishing Cengage Learning 2009 752 p ISBN 978 0 495 50621 8 The Oxford Handbook of the History of Psychology Global Perspectives Edited by David B Baker 1 edition USA Oxford University Press 2012 672 p Oxford Library of Psychology ISBN 978 0 19 536655 6 Ce nezavershena stattya z psihologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi