Криворі́зький залізору́дний басе́йн — найбільший в Україні басейн з покладами багатих залізних руд, головний гірничодобувний центр країни, розташований на території центральної України.
Криворізький залізорудний басейн | ||||
Шахта «Зоря» в місті Кривий Ріг | ||||
48°00′ пн. ш. 33°25′ сх. д. / 48.000° пн. ш. 33.417° сх. д. | ||||
Названо на честь | Кривий Ріг | |||
---|---|---|---|---|
Тип | басейн корисної копалини | |||
Континент | Європа | |||
Країна | Україна | |||
Регіон | Криворізька агломерація | |||
Відкрито | 1865 | |||
Розробляється з | 1881 | |||
Балансові запаси | 20 000 000 000 т | |||
карта 1914 року | ||||
|
Історія
Хронологія перших досліджень
Як показали дослідження С. Конткевича, Б. Гракова, П. Рубіна, О. Нікольського, Ю. Гершойга, існує ряд артефактів видобутку криворізької руди та виплавки заліза, починаючи від скіфських часів до козаччини.
Існує також старовинна легенда про те, що грузинський царевич Олександр (XVI ст.) знайшов у наших краях залізну руду. Вона надихала перших дослідників Криворіжжя.
Історіографія наукового дослідження Криворізького залізорудного басейну розпочинається з імені академіка Йогана Гюльденштедта (1745—1781 рр.), який у 1773 р. відвідав долини річок Інгулець та Саксагань і описав геологічні особливості цього регіону. Однак залізної руди він не виявив.
У 1781 р. мандрівник і природодослідник, академік Петербурзької академії Василь Зуєв (1752—1794) під час подорожі півднем України відвідав Криворіжжя. У своїй книзі «Путешественные заметки Василия Зуева от Санкт-Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 году» він пише про наявність у районі злиття рік Інгулець і Саксагань залізної руди, яку він називає «залізним шифером». Це перша в науковій літературі згадка про поклади криворізьких залізних руд.
У 1787 р. професор Ліванов Михайло Георгійович за завданням князя Потьомкіна дослідив околиці Кривого Рогу і знайшов тут різні руди, вугілля, мармур та інші корисні копалини. Його експедиція налічувала близько 100 осіб. Було закладено 2 шахти, які, однак, затопило водою, і Гірничий департамент визнав ці спроби безперспективними.
У 1803 р. нижню течію р. Інгулець за дорученням уряду дослідив гірничий інженер Василь Піленко, який виявив запаси руди поблизу с. Шестерня і поселення Кривий Ріг.
У 1835—1837 рр. регіон Кривого Рогу за дорученням графа і генерал-губернатора Новоросійського краю Михайла Воронцова досліджував гірничий чиновник П. І. Кульшин. Результати його робіт викладені в статтях в «Горном журнале» за 1836 р. та «Одесском вестнике» за 1839 р. П. І. Кульшин розповідає про спеціальну гірничу партію, відряджену в 1823 р. з Луганського заводу для дослідження Новоросійського краю, і дає опис знайдених на півдні басейну залізних руд, які він називає «точильним каменем». У 1869 р. з'являється перше ґрунтовне геологічне дослідження краю — «Геологический очерк Херсонской губернии». Його автор — геолог Микола Барбот-де-Марні (1829—1877) — детально описує гірські породи і корисні копалини регіону — залізні руди, граніти, гнейси, вапняки, сланець, а також стратиграфію залізорудного басейну, наголошує на доцільності побудови залізниці між Кривим Рогом і Донбасом.
Діяльність Олександра Поля
У 1866 р., оглядаючи схили Дубової балки, дослідник-археолог, краєзнавець і підприємець Олександр Поль (1832—1890), виявив поклади високоякісної залізної руди. Саме його діяльність відіграла вирішальну роль в освоєнні родовищ залізних руд на Криворіжжі. Олександр Поль користується матеріалами архіву Г. Потьомкіна, роботами В. Зуєва, П. Кульшина, М. Барбота-де-Марні, сам вкладає з 1866 по 1890 р. близько 200 тис. крб. у геологічні дослідження краю, звертається в Гірничий департамент (С.-Петербург), узимку 1872 р. відвідує гірничорудні райони Франції, Італії, Швейцарії, Німеччини. Але спершу ставлення до його діяльності з боку російської влади негативне. Катеринославський генерал-губернатор Василь Дунін-Барковський на запит Олександра Поля відповідає: «Ваши проекты не что иное, как fata morgana». У донесенні в Гірничий департамент справник Верхньодніпровського повіту Браїловський пише про Олександра Поля: «…его затея относительно криворожской руды маниакальна…». Водночас професор з Фрайберзької гірничої академії повністю підтримав дослідження Олександра Поля і його ідею про розробку залізних руд Кривого Рогу — досліджені ним і хіміком зразки руди дали унікальний результат — вміст заліза майже 70 %.
Геологічні експедиції, які фінансує Олександр Поль, виявляють ряд багатих залізорудних родовищ. Гірничий інженер Л. Штріппельман, учасник цих досліджень, видає в Ляйпцігу в 1873 р. німецькою мовою книгу «Південно-Російські родовища магнітних залізних руд і залізного блиску». У передмові до цієї книги професор Б. фон Котт пише: «Особливо важливі відомості про велетенські поклади багатих залізних руд…, експлуатація яких… обіцяє великі вигоди, може підняти промисловість країни…». У тому ж 1873 р. книга Л. Штріппельмана «Южно-Рускія месторождения магнитных железных руд и железного блеска в Екатеринославской (Верхнеднепровского уезда) и Херсонской губерниях» за перекладом і з передмовою Олександра Поля вийшла в Петербурзі.
Олександр Поль починає ставити питання розробки залізорудних родовищ у практичну площину, запрошує з цією метою гірничого інженера з Саксонії бергмайстра Гартунга. У виданих на кошти Олександра Поля книгах Л. Штріппельмана йдеться про цілком практичні речі — організацію гірничодобувних підприємств, будівництво металургійних заводів, різні варіанти транспортування руди, необхідні залізниці тощо. Ці книги були надіслані впливовим особам держави, банкірам, підприємцям. Нарешті сам Олександр Поль у 1870-х роках бере в аренду на 85 років землі з багатими залізорудними родовищами, плануючи поставити на них гірничо-металургійні підприємства. Плани Олександра Поля були грандіозні: побудувати близько 30 металургійних заводів на Донбасі, Кривому Розі, Миколаєві. Видобувати і переробляти залізні, мідні руди, вугілля, різні глини для виробництва фаянсу, порцеляни, скла, фарб, вогнетривів тощо.
Усі ці кваліфіковані й системні дії Олександра Поля нарешті дають позитивні плоди — чиновництво в С-Петербурзі зацікавлюється регіоном Кривого Рогу. У 1873 р. Морське міністерство направляє капітан-лейтенанта Л. П. Сємєчкіна для огляду родовищ залізних руд. Він оцінює їх запаси в 5,39 млрд пудів і підтримує ідею Олександра Поля про залізницю Кривий Ріг — Донбас. Того ж 1873 р., за дорученням Російського технічного товариства, дослідження на Криворіжжі проводить Г. П. Федосеєв. У 1874 р. район р. Саксагань дослідив професор Е. М. Клем, окремо від нього — гірничий інженер Е. Фельско, який вважав доцільним будівництво металургійного заводу в Олександрівську (Запоріжжя). Е. Фельско називає багатий на залізні руди Кривий Ріг «Золотим Рогом». У 1875 р. інженер М. Носов теж підтверджує дані розвідок, організованих О. Полем, і називає Криворізьке родовище залізних руд «другим Уралом». У 1875 р. уряд «высочайше» затверджує проєкт залізниці.
Крім того, з 70—80-х років XIX ст. регіон досліджували видатні гірничі інженери та геологи, серед яких слід відзначити ім'я С. О. Конткевича, який створив першу геологічну карту Кривбасу (опублікована в «Горном журнале» за 1880 р.), а також узагальнив дослідницькі дані.
На межі XIX—XX ст. дослідження залізорудного Кривого Рогу ще більш активізується. Виходять друком узагальнюючі праці П. Рубіна, К. Соколовського, М. Соколова. За завданням Геологічного комітету регіон досліджують інженер-геолог О. В. Фаас, гірничий інженер В. Кузнєцов, крім того, дослідження проводять К. Богданович, В. Тарасенко, з 1916 р. — професор Катеринославського гірничого інституту Й. І. Танатар.
Геологічний комітет своїм рішенням від 20 травня 1906 р. активізує геологорозвідувальні роботи. Активно залучається бурильна техніка, розвідувальні свердловини сягають рівня 266 м. Багата залізна руда, як виявляється, є і на цих глибинах, вміст заліза — 64 %. У цей час запаси криворізьких руд оцінюються у 87 млн тонн із вмістом заліза 40—60 %. При цьому фахівці вважали, що розвідана руда буде видобута за 30 років (тобто до 1936 р.). Зауважимо, що оцінки були дуже різними і весь час підвищувалися. Так спеціальна комісія XXIII з'їзду гірничопромисловців Півдня Росії в 1898 р. оцінює запаси руди в 3,453 млрд пудів, а в 1910 р. вже у 12,5 млрд пудів. Ці цифри далекі від сьогоднішніх оцінок — близько 21 млрд тонн розвіданих запасів залізних руд (2001 р.).
Наступні кроки у вивченні Криворізького залізорудного басейну пов'язані із застосуванням нових методів і нової техніки досліджень. У 1923 р. розпочато магнітну зйомку регіону, у 1925 р. — систематичну гравіметричну зйомку, у цьому ж році закуплені перші бурові верстати з алмазними коронками. У 1930—1931 рр. геологи Кривбасу здійснили зйомку басейну у масштабі 1:500, склавши відповідні карти. У 1932 р. з'явилася фундаментальна робота М. Г. Світальського, Е. К. Фукса та ін. «Залізорудні родовища Кривого Рогу», яка до середини XX ст. була найповнішим описом залізорудного басейну.
Перші товариства
Свідоцтва стародавньої розробки залізної руди в Криворізькому басейні і залишки плавильних печей були виявлені ще С. Конткевичем у другій половині XIX ст. Зокрема, ним подано опис стародавньої виробки в гирлі балки Червона. У 1949 р. Б. Граков виявив залишки стародавньої рудні в Гайдамацькій печері Дубової балки. Тут же були знайдені дві домниці. Ці та інші артефакти давніх гірничо-металургійних робіт свідчать про обізнаність наших предків з Криворізькими родовищами залізних руд і технологією виплавки з них заліза ще за кілька століть до нашої ери. З плином часу, війнами, зміною влади ці дані були втрачені.
В нові часи першими практичними діями з освоєння залізорудних родовищ Криворіжжя стали створення в 1880 р. акційного товариства «Залізні руди Кривого Рога» і відкриття в 1881 р. Саксаганського рудника.
Створення товариства пов'язане з ім'ям Олександра Поля, який знайшов зацікавлених інвесторів для розробки залізорудних родовищ у Франції. Він разом з підприємцем, генеральним директором Товариства Паризько-Ліонської залізниці і організовує в Парижі компанію «Залізні руди Кривого Рогу» з капіталом 5 млн франків. Його основні акціонери: Товариство , Société Générale, відомі французькі підприємці металургійної промисловості, зокрема директор «Сталеплавильного Товариства для флоту і залізниць Франції» П'єр-Луї де Монгольф'є. Цікавий факт — акції товариства «Залізні руди Кривого Рогу» були розібрані за 24 години — такий колосальний інтерес викликало починання українського дослідника і підприємця Олександра Поля у Європі. Технічним директором компанії був обраний , директори-розпорядники і представники у Кривому Розі — Олександр Поль та С. Яницький. Директор виробництва у Кривому Розі — гірничий інженер С. Конткевич.
Уряд Росії затвердив статус ЗАТ «Залізні руди Кривого Рогу» 5 травня 1881 р. і майже одночасно розпочалося будівництво Криворізької залізниці. На першому Саксаганському руднику (директор С. О. Конткевич) у 1881 р. було видобуто 555 тис. тонн руди, яку з 1883 р. купувало «Новоросійське товариство Юза».
У 1885 р. утворюється «Новоросійське товариство кам'яновугільного, залізоробного і рейкового виробництва». Воно відкриває Рудник Лихмана (за ім'ям селянина, на землях якого збудовано рудник). Тут у 1885 р. видобувають 400 тис. пудів залізної руди.
Розвиток рудовидобування
У 1886 р. видобуток залізних руд у Криворізькому басейні вже здійснювали:
- «Залізні руди Кривого Рогу» — близько 3,3 млн пудів;
- «Новоросійське товариство» — 1,3 млн пудів;
- «Південно-Російське Дніпровське товариство» — близько 295 тис. пудів.
У 1888 р. до них приєднується «Брянське товариство».
У 1890 р. «Товариство криворізьких залізних руд» заклало першу доменну піч, чим дало початок Гданцівському чавуноливарному заводу.
Наприкінці XIX ст. у Криворізькому басейні працювало 32 рудники. У 1898 р. було видобуто 12 млн пудів залізної руди.
Характеристика басейну
У геоструктурному відношенні являє собою синклінорій у межах Українського щита. Промислові запаси залізних руд близько 18 млрд т. Вони пов'язані з так званою криворізькою серією протерозою. В межах басейну виявлено близько 300 рудних тіл, глибина залягання їх понад 2700 м, подекуди вони виходять на поверхню. Поряд з багатими мартитовими й гематито-мартитовими рудами (із вмістом заліза 51—66 %) є значні запаси бідних (22—38 % заліза) руд — залізистих кварцитів, що потребують збагачення. Басейн являє собою смугу залізистих порід шириною від 2 до 7 км, що простягаються з півдня на північ більше ніж на 100 км у басейні річок Саксагань та Інгулець від Жовтих Вод до широти Каховського водосховища, займаючи площу понад трьохсот км².
Басейн знаходиться у межах Українського щита в Криворізько-кременчуцькій структурно-металогенічній зоні, для якої характерний розвиток таких формацій: джеспілітової, кременисто-сланцевої, кременисто-карбонатно-пісковикової, метаконґломерат-пісковикової, метаандезит-базальтової. Поширення утворень джеспілітової формації зумовлює наявність промислових родовищ залізних руд, які представлені багатими рудами і рудами, що потребують збагачення (залізисті кварцити). Серед багатих руд генетичними типами є метаморфічні руди, які збагачені в зоні гіпергенезу. До цього типу належить близько 85 % багатих руд басейну. Утворення, які вміщують залізні руди, входять до складу п'яти світ: новокриворізької, скелеватської, саксаганської, гданцівської, глеєватської. Залізні руди приурочені головним чином до саксаганської світи, яка складається із семи горизонтів залізистих кварцитів і кварцито-сланців загальною потужністю до 1500 м, що чергуються, часом зливаються і виклинюються. Рудні тіла пластової, стовпчастої, гніздової, штокоподібної форми. Породи криворізької серії зібрані в складчасту структуру субмеридіо-нального простягання. Пористість знаходиться в межах 18—25 %. Об'ємна вага їх коливається від 3,3 до 3,8 т/м3. Масова частка вологи в рудах не перевищує 4-4,5 %.
У магнетитових кварцитах вкрапленість магнетиту коливається від суцільної і грубозернистої до пилоподібної. Переважний розмір вкрапленості в рудних шарах становить 0,15-0,18 мм, у змішаних — 0,07-0,12 мм, а в нерудних — 0,04-0,08 мм. Магнетит залізистих кварцитів утворює з іншими мінералами чотири типи зрощень:
- Субідіоморфні. Мінерали контактують один з одним; границі мінералів, що примикають, правильні, рівні, рідше злегка звивисті; самі мінерали досить ідіоморфні. #Пойкілітові. Зерна одного мінералу спостерігаються у вигляді включень. За розмірами включень пойкілітові зрощення бувають крупновкраплені (0,05-0,07 мм), середньовкраплені (0,03-0,05 мм) і тонковкраплені — емульсійні (0,01-0,001 мм і менше).
- Мірмекітоподобні: мінеральні індивіди, що проникають друг у друга, тісно зростаються між собою.
- Особливі види зрощень, обумовлені заміщенням. Мірмекитоподібні і пойкілітові типи зрощень у порівнянні із субідіоморфними обумовлюють необхідність дуже тонкого подрібнювання для одержання високосортних концентратів.
Залізорудна формація складається із семи перешарованих горизонтів (шарів) сланців і залізистих порід. У північній частині басейну виділяють ще восьмий і дев'ятий горизонти.
- І й ІІ горизонти представлені магнетитовими роговиками з великим змістом залізистих силікатів і карбонатів та червоносмугастих магнетито-мартитовими роговиками із силікатами і карбонатами. Потужність залізорудних горизонтів 30-40 м, які розділяють сланцеві пачки на 5-15 м. Вміст заліза 30-35 %.
- III горизонт — магнетито-карбонатних чи мартитових роговиків з численними прошарками сланців. Потужність 5-15 м, вміст заліза 25-30 %.
- IV горизонт — середньосмугастих магнетитових і карбонатно-силікатно-магнетитових роговиків. Потужність 40—60 м, вміст заліза 34—37 %.
- V горизонт представлений тонкошаровими «синіми» джеспілітами, з рудними мінералами — мартитом і дрібно розсіяним гематитом. Потужність від 30 до 130 м. Вміст заліза 35—42 %.
- VI горизонт — середньо-грубошарових мартитових роговиків з окремими ділянками неокиснених магнетитових роговиків і пачками мартито-гематитових джеспілітів. Потужність горизонту 50-150 м. Вміст заліза 32-37 %.
- VII горизонт — червоно-мартитових і мартитових роговиків з пачками червоних роговиків і ділянками магнетитових роговиків з карбонатами і силікатами. Потужність горизонту 100-600 м. Вміст заліза 20-30 %.
Видобуток багатих магнетито-гематито-мартитових руд здійснюється підземним способом. Глибина видобутку досягла 850-1200 м. Залізисті кварцити (магнетитові) видобуваються переважно на Новокриворізькому, Південному, Північному, Інгулецькому і Центральному гірничо-збагачувальних комбінатах відкритим способом, на більшості кар'єрів глибина видобутку становить близько 300 м.
У Кривбасі сконцентровано 21 млрд т розвіданих запасів залізних руд.
Видобувні роботи
Багаті руди басейну розробляють шахтним способом, а бідні — кар'єрним. Шахти входять у виробниче об'єднання «Кривбасруда», рудники «Суха Балка» і Галковського. Максимальний обсяг видобутку багатих руд на шахтах басейну, досягнутий в 1975 році, склав 48,7 млн тонн. Максимальний річний видобуток товарної залізної руди в 120 мільйонів тонн був досягнутий у 1978 році. Значними темпами обсяги виробництва залізної руди почали знижуватися з 1991 року, і в 1997 році видобуток багатих руд склав всього 10 млн тонн.
Промисловий комплекс басейну на початку XXI ст. може видобути щорічно до 190 млн т сирої залізної руди і переробити її в 70 млн т товарної продукції. На початку XXI ст. в басейні діють 9 шахт, 5 гірничо-збагачувальних комбінатів, що ведуть видобуток руди на 9 кар'єрах. Усього з початку промислового освоєння надр Кривбасу видобуто 5,5 млрд т залізорудної сировини. На 01.01.2003 року щороку видобувається близько 50 млн т, у тому числі відкритим способом 37 млн т. Перспективи басейну пов'язані з подальшим поширенням виробництва залізних руд за рахунок збагачених оксидованих залізистих кварцитів і значного збільшення видобутку магнетитових кварцитів підземним способом.
Див. також
У Вікіпедії є проєкт |
Джерела та література
- Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х томах/Упорядник В. П. Бухтіяров. Кривий Ріг: ЯВВА, 2005.
- М. Р. Плющ, Д. В. Грузін. Криворізький залізорудний басейн [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 327. — .
- Л. С. Галецький. Криворізький залізорудний басейн [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Література
- Гайко Г.І, Білецький В. С. Нарис історії гірництва в Україні. К.: ТОВ Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». 2022. — 194 с.
- Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Криворізькому залізорудному басейну — 125 : [док. і матеріали (1873—1941)]. — Кривий Ріг : Вид. дім, 2007. — 535 с. : іл., табл. ; 25 см. — Текст: укр., рос. — Бібліогр.: с. 169—182 (377 назв). — Геогр. покажч.: с. 507—520. — Імен. покажч.: с. 521—535. — 50 пр. —
- Критерії екологічної і геолого-економічної оцінки та мінералогія відходів гірничо-металургійного комплексу Кривбасу: монографія / С. О. Довгий, В. В. Іванченко, М. М. Коржнев та ін. ; НАН України, Ін-т телекомунікацій і глобал. інформ. простору. — Київ: Ніка-Центр, 2013. — 228 с. : іл. — Бібліогр.: с. 207—215 (126 назв). —
- Шерстюк Н. П, Хільчевський В. К. Особливості гідрохімічних процесів у техногенних і природних водних обє'ктах Кривбасу: Монографія [ 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] / — Дніпропетровськ: Акцент, 2012. — 263 с.
Посилання
- Історичні ландшафти території залізорудних рудників тарапаківського пласта міста Кривого Рога
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krivori zkij zalizoru dnij base jn najbilshij v Ukrayini basejn z pokladami bagatih zaliznih rud golovnij girnichodobuvnij centr krayini roztashovanij na teritoriyi centralnoyi Ukrayini Krivorizkij zalizorudnij basejn Shahta Zorya v misti Krivij Rig48 00 pn sh 33 25 sh d 48 000 pn sh 33 417 sh d 48 000 33 417Nazvano na chest Krivij RigTip basejn korisnoyi kopaliniKontinent YevropaKrayina Ukrayina RegionKrivorizka aglomeraciya Vidkrito 1865Rozroblyayetsya z 1881Balansovi zapasi 20 000 000 000 t karta 1914 rokuKorisni kopalini Yevropi Geologiya Yevropi Girnicha promislovist Yevropi Krivorizkij zalizorudnij basejn na karti Ukrayini Zagalnij viglyad kar yeru Pivnichnij Zapit Krivbas perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya IstoriyaHronologiya pershih doslidzhen Yak pokazali doslidzhennya S Kontkevicha B Grakova P Rubina O Nikolskogo Yu Gershojga isnuye ryad artefaktiv vidobutku krivorizkoyi rudi ta viplavki zaliza pochinayuchi vid skifskih chasiv do kozachchini Isnuye takozh starovinna legenda pro te sho gruzinskij carevich Oleksandr XVI st znajshov u nashih krayah zaliznu rudu Vona nadihala pershih doslidnikiv Krivorizhzhya Istoriografiya naukovogo doslidzhennya Krivorizkogo zalizorudnogo basejnu rozpochinayetsya z imeni akademika Jogana Gyuldenshtedta 1745 1781 rr yakij u 1773 r vidvidav dolini richok Ingulec ta Saksagan i opisav geologichni osoblivosti cogo regionu Odnak zaliznoyi rudi vin ne viyaviv U 1781 r mandrivnik i prirododoslidnik akademik Peterburzkoyi akademiyi Vasil Zuyev 1752 1794 pid chas podorozhi pivdnem Ukrayini vidvidav Krivorizhzhya U svoyij knizi Puteshestvennye zametki Vasiliya Zueva ot Sankt Peterburga do Hersona v 1781 i 1782 godu vin pishe pro nayavnist u rajoni zlittya rik Ingulec i Saksagan zaliznoyi rudi yaku vin nazivaye zaliznim shiferom Ce persha v naukovij literaturi zgadka pro pokladi krivorizkih zaliznih rud U 1787 r profesor Livanov Mihajlo Georgijovich za zavdannyam knyazya Potomkina doslidiv okolici Krivogo Rogu i znajshov tut rizni rudi vugillya marmur ta inshi korisni kopalini Jogo ekspediciya nalichuvala blizko 100 osib Bulo zakladeno 2 shahti yaki odnak zatopilo vodoyu i Girnichij departament viznav ci sprobi bezperspektivnimi U 1803 r nizhnyu techiyu r Ingulec za doruchennyam uryadu doslidiv girnichij inzhener Vasil Pilenko yakij viyaviv zapasi rudi poblizu s Shesternya i poselennya Krivij Rig U 1835 1837 rr region Krivogo Rogu za doruchennyam grafa i general gubernatora Novorosijskogo krayu Mihajla Voroncova doslidzhuvav girnichij chinovnik P I Kulshin Rezultati jogo robit vikladeni v stattyah v Gornom zhurnale za 1836 r ta Odesskom vestnike za 1839 r P I Kulshin rozpovidaye pro specialnu girnichu partiyu vidryadzhenu v 1823 r z Luganskogo zavodu dlya doslidzhennya Novorosijskogo krayu i daye opis znajdenih na pivdni basejnu zaliznih rud yaki vin nazivaye tochilnim kamenem U 1869 r z yavlyayetsya pershe gruntovne geologichne doslidzhennya krayu Geologicheskij ocherk Hersonskoj gubernii Jogo avtor geolog Mikola Barbot de Marni 1829 1877 detalno opisuye girski porodi i korisni kopalini regionu zalizni rudi graniti gnejsi vapnyaki slanec a takozh stratigrafiyu zalizorudnogo basejnu nagoloshuye na docilnosti pobudovi zaliznici mizh Krivim Rogom i Donbasom Diyalnist Oleksandra Polya U 1866 r oglyadayuchi shili Dubovoyi balki doslidnik arheolog krayeznavec i pidpriyemec Oleksandr Pol 1832 1890 viyaviv pokladi visokoyakisnoyi zaliznoyi rudi Same jogo diyalnist vidigrala virishalnu rol v osvoyenni rodovish zaliznih rud na Krivorizhzhi Oleksandr Pol koristuyetsya materialami arhivu G Potomkina robotami V Zuyeva P Kulshina M Barbota de Marni sam vkladaye z 1866 po 1890 r blizko 200 tis krb u geologichni doslidzhennya krayu zvertayetsya v Girnichij departament S Peterburg uzimku 1872 r vidviduye girnichorudni rajoni Franciyi Italiyi Shvejcariyi Nimechchini Ale spershu stavlennya do jogo diyalnosti z boku rosijskoyi vladi negativne Katerinoslavskij general gubernator Vasil Dunin Barkovskij na zapit Oleksandra Polya vidpovidaye Vashi proekty ne chto inoe kak fata morgana U donesenni v Girnichij departament spravnik Verhnodniprovskogo povitu Brayilovskij pishe pro Oleksandra Polya ego zateya otnositelno krivorozhskoj rudy maniakalna Vodnochas profesor z Frajberzkoyi girnichoyi akademiyi povnistyu pidtrimav doslidzhennya Oleksandra Polya i jogo ideyu pro rozrobku zaliznih rud Krivogo Rogu doslidzheni nim i himikom zrazki rudi dali unikalnij rezultat vmist zaliza majzhe 70 Oleksandr PolBernhard fon Kotta Geologichni ekspediciyi yaki finansuye Oleksandr Pol viyavlyayut ryad bagatih zalizorudnih rodovish Girnichij inzhener L Shtrippelman uchasnik cih doslidzhen vidaye v Lyajpcigu v 1873 r nimeckoyu movoyu knigu Pivdenno Rosijski rodovisha magnitnih zaliznih rud i zaliznogo blisku U peredmovi do ciyeyi knigi profesor B fon Kott pishe Osoblivo vazhlivi vidomosti pro veletenski pokladi bagatih zaliznih rud ekspluataciya yakih obicyaye veliki vigodi mozhe pidnyati promislovist krayini U tomu zh 1873 r kniga L Shtrippelmana Yuzhno Ruskiya mestorozhdeniya magnitnyh zheleznyh rud i zheleznogo bleska v Ekaterinoslavskoj Verhnedneprovskogo uezda i Hersonskoj guberniyah za perekladom i z peredmovoyu Oleksandra Polya vijshla v Peterburzi Oleksandr Pol pochinaye staviti pitannya rozrobki zalizorudnih rodovish u praktichnu ploshinu zaproshuye z ciyeyu metoyu girnichogo inzhenera z Saksoniyi bergmajstra Gartunga U vidanih na koshti Oleksandra Polya knigah L Shtrippelmana jdetsya pro cilkom praktichni rechi organizaciyu girnichodobuvnih pidpriyemstv budivnictvo metalurgijnih zavodiv rizni varianti transportuvannya rudi neobhidni zaliznici tosho Ci knigi buli nadislani vplivovim osobam derzhavi bankiram pidpriyemcyam Nareshti sam Oleksandr Pol u 1870 h rokah bere v arendu na 85 rokiv zemli z bagatimi zalizorudnimi rodovishami planuyuchi postaviti na nih girnicho metalurgijni pidpriyemstva Plani Oleksandra Polya buli grandiozni pobuduvati blizko 30 metalurgijnih zavodiv na Donbasi Krivomu Rozi Mikolayevi Vidobuvati i pereroblyati zalizni midni rudi vugillya rizni glini dlya virobnictva fayansu porcelyani skla farb vognetriviv tosho Usi ci kvalifikovani j sistemni diyi Oleksandra Polya nareshti dayut pozitivni plodi chinovnictvo v S Peterburzi zacikavlyuyetsya regionom Krivogo Rogu U 1873 r Morske ministerstvo napravlyaye kapitan lejtenanta L P Syemyechkina dlya oglyadu rodovish zaliznih rud Vin ocinyuye yih zapasi v 5 39 mlrd pudiv i pidtrimuye ideyu Oleksandra Polya pro zaliznicyu Krivij Rig Donbas Togo zh 1873 r za doruchennyam Rosijskogo tehnichnogo tovaristva doslidzhennya na Krivorizhzhi provodit G P Fedoseyev U 1874 r rajon r Saksagan doslidiv profesor E M Klem okremo vid nogo girnichij inzhener E Felsko yakij vvazhav docilnim budivnictvo metalurgijnogo zavodu v Oleksandrivsku Zaporizhzhya E Felsko nazivaye bagatij na zalizni rudi Krivij Rig Zolotim Rogom U 1875 r inzhener M Nosov tezh pidtverdzhuye dani rozvidok organizovanih O Polem i nazivaye Krivorizke rodovishe zaliznih rud drugim Uralom U 1875 r uryad vysochajshe zatverdzhuye proyekt zaliznici Stanislav Kontkevich Krim togo z 70 80 h rokiv XIX st region doslidzhuvali vidatni girnichi inzheneri ta geologi sered yakih slid vidznachiti im ya S O Kontkevicha yakij stvoriv pershu geologichnu kartu Krivbasu opublikovana v Gornom zhurnale za 1880 r a takozh uzagalniv doslidnicki dani Na mezhi XIX XX st doslidzhennya zalizorudnogo Krivogo Rogu she bilsh aktivizuyetsya Vihodyat drukom uzagalnyuyuchi praci P Rubina K Sokolovskogo M Sokolova Za zavdannyam Geologichnogo komitetu region doslidzhuyut inzhener geolog O V Faas girnichij inzhener V Kuznyecov krim togo doslidzhennya provodyat K Bogdanovich V Tarasenko z 1916 r profesor Katerinoslavskogo girnichogo institutu J I Tanatar Geologichnij komitet svoyim rishennyam vid 20 travnya 1906 r aktivizuye geologorozviduvalni roboti Aktivno zaluchayetsya burilna tehnika rozviduvalni sverdlovini syagayut rivnya 266 m Bagata zalizna ruda yak viyavlyayetsya ye i na cih glibinah vmist zaliza 64 U cej chas zapasi krivorizkih rud ocinyuyutsya u 87 mln tonn iz vmistom zaliza 40 60 Pri comu fahivci vvazhali sho rozvidana ruda bude vidobuta za 30 rokiv tobto do 1936 r Zauvazhimo sho ocinki buli duzhe riznimi i ves chas pidvishuvalisya Tak specialna komisiya XXIII z yizdu girnichopromislovciv Pivdnya Rosiyi v 1898 r ocinyuye zapasi rudi v 3 453 mlrd pudiv a v 1910 r vzhe u 12 5 mlrd pudiv Ci cifri daleki vid sogodnishnih ocinok blizko 21 mlrd tonn rozvidanih zapasiv zaliznih rud 2001 r Nastupni kroki u vivchenni Krivorizkogo zalizorudnogo basejnu pov yazani iz zastosuvannyam novih metodiv i novoyi tehniki doslidzhen U 1923 r rozpochato magnitnu zjomku regionu u 1925 r sistematichnu gravimetrichnu zjomku u comu zh roci zakupleni pershi burovi verstati z almaznimi koronkami U 1930 1931 rr geologi Krivbasu zdijsnili zjomku basejnu u masshtabi 1 500 sklavshi vidpovidni karti U 1932 r z yavilasya fundamentalna robota M G Svitalskogo E K Fuksa ta in Zalizorudni rodovisha Krivogo Rogu yaka do seredini XX st bula najpovnishim opisom zalizorudnogo basejnu Pershi tovaristva Upravlinnya zaliznici v Katerinoslavi Svidoctva starodavnoyi rozrobki zaliznoyi rudi v Krivorizkomu basejni i zalishki plavilnih pechej buli viyavleni she S Kontkevichem u drugij polovini XIX st Zokrema nim podano opis starodavnoyi virobki v girli balki Chervona U 1949 r B Grakov viyaviv zalishki starodavnoyi rudni v Gajdamackij pecheri Dubovoyi balki Tut zhe buli znajdeni dvi domnici Ci ta inshi artefakti davnih girnicho metalurgijnih robit svidchat pro obiznanist nashih predkiv z Krivorizkimi rodovishami zaliznih rud i tehnologiyeyu viplavki z nih zaliza she za kilka stolit do nashoyi eri Z plinom chasu vijnami zminoyu vladi ci dani buli vtracheni V novi chasi pershimi praktichnimi diyami z osvoyennya zalizorudnih rodovish Krivorizhzhya stali stvorennya v 1880 r akcijnogo tovaristva Zalizni rudi Krivogo Roga i vidkrittya v 1881 r Saksaganskogo rudnika Cinni paperi francuzkogo akcionernogo tovaristva Rudi Krivogo Rogu 1920 Stvorennya tovaristva pov yazane z im yam Oleksandra Polya yakij znajshov zacikavlenih investoriv dlya rozrobki zalizorudnih rodovish u Franciyi Vin razom z pidpriyemcem generalnim direktorom Tovaristva Parizko Lionskoyi zaliznici i organizovuye v Parizhi kompaniyu Zalizni rudi Krivogo Rogu z kapitalom 5 mln frankiv Jogo osnovni akcioneri Tovaristvo Societe Generale vidomi francuzki pidpriyemci metalurgijnoyi promislovosti zokrema direktor Staleplavilnogo Tovaristva dlya flotu i zaliznic Franciyi P yer Luyi de Mongolf ye Cikavij fakt akciyi tovaristva Zalizni rudi Krivogo Rogu buli rozibrani za 24 godini takij kolosalnij interes viklikalo pochinannya ukrayinskogo doslidnika i pidpriyemcya Oleksandra Polya u Yevropi Tehnichnim direktorom kompaniyi buv obranij direktori rozporyadniki i predstavniki u Krivomu Rozi Oleksandr Pol ta S Yanickij Direktor virobnictva u Krivomu Rozi girnichij inzhener S Kontkevich Uryad Rosiyi zatverdiv status ZAT Zalizni rudi Krivogo Rogu 5 travnya 1881 r i majzhe odnochasno rozpochalosya budivnictvo Krivorizkoyi zaliznici Na pershomu Saksaganskomu rudniku direktor S O Kontkevich u 1881 r bulo vidobuto 555 tis tonn rudi yaku z 1883 r kupuvalo Novorosijske tovaristvo Yuza U 1885 r utvoryuyetsya Novorosijske tovaristvo kam yanovugilnogo zalizorobnogo i rejkovogo virobnictva Vono vidkrivaye Rudnik Lihmana za im yam selyanina na zemlyah yakogo zbudovano rudnik Tut u 1885 r vidobuvayut 400 tis pudiv zaliznoyi rudi Rozvitok rudovidobuvannya Gdancivskij chavunolivarnij zavod U 1886 r vidobutok zaliznih rud u Krivorizkomu basejni vzhe zdijsnyuvali Zalizni rudi Krivogo Rogu blizko 3 3 mln pudiv Novorosijske tovaristvo 1 3 mln pudiv Pivdenno Rosijske Dniprovske tovaristvo blizko 295 tis pudiv U 1888 r do nih priyednuyetsya Bryanske tovaristvo U 1890 r Tovaristvo krivorizkih zaliznih rud zaklalo pershu domennu pich chim dalo pochatok Gdancivskomu chavunolivarnomu zavodu Naprikinci XIX st u Krivorizkomu basejni pracyuvalo 32 rudniki U 1898 r bulo vidobuto 12 mln pudiv zaliznoyi rudi Harakteristika basejnuGdancivskij chavunolivarnij zavod Rudniki zavodu 1899 U geostrukturnomu vidnoshenni yavlyaye soboyu sinklinorij u mezhah Ukrayinskogo shita Promislovi zapasi zaliznih rud blizko 18 mlrd t Voni pov yazani z tak zvanoyu krivorizkoyu seriyeyu proterozoyu V mezhah basejnu viyavleno blizko 300 rudnih til glibina zalyagannya yih ponad 2700 m podekudi voni vihodyat na poverhnyu Poryad z bagatimi martitovimi j gematito martitovimi rudami iz vmistom zaliza 51 66 ye znachni zapasi bidnih 22 38 zaliza rud zalizistih kvarcitiv sho potrebuyut zbagachennya Basejn yavlyaye soboyu smugu zalizistih porid shirinoyu vid 2 do 7 km sho prostyagayutsya z pivdnya na pivnich bilshe nizh na 100 km u basejni richok Saksagan ta Ingulec vid Zhovtih Vod do shiroti Kahovskogo vodoshovisha zajmayuchi ploshu ponad trohsot km Karta promislovogo regionu 1914 Basejn znahoditsya u mezhah Ukrayinskogo shita v Krivorizko kremenchuckij strukturno metalogenichnij zoni dlya yakoyi harakternij rozvitok takih formacij dzhespilitovoyi kremenisto slancevoyi kremenisto karbonatno piskovikovoyi metakonglomerat piskovikovoyi metaandezit bazaltovoyi Poshirennya utvoren dzhespilitovoyi formaciyi zumovlyuye nayavnist promislovih rodovish zaliznih rud yaki predstavleni bagatimi rudami i rudami sho potrebuyut zbagachennya zalizisti kvarciti Sered bagatih rud genetichnimi tipami ye metamorfichni rudi yaki zbagacheni v zoni gipergenezu Do cogo tipu nalezhit blizko 85 bagatih rud basejnu Utvorennya yaki vmishuyut zalizni rudi vhodyat do skladu p yati svit novokrivorizkoyi skelevatskoyi saksaganskoyi gdancivskoyi gleyevatskoyi Zalizni rudi priurocheni golovnim chinom do saksaganskoyi sviti yaka skladayetsya iz semi gorizontiv zalizistih kvarcitiv i kvarcito slanciv zagalnoyu potuzhnistyu do 1500 m sho cherguyutsya chasom zlivayutsya i viklinyuyutsya Rudni tila plastovoyi stovpchastoyi gnizdovoyi shtokopodibnoyi formi Porodi krivorizkoyi seriyi zibrani v skladchastu strukturu submeridio nalnogo prostyagannya Poristist znahoditsya v mezhah 18 25 Ob yemna vaga yih kolivayetsya vid 3 3 do 3 8 t m3 Masova chastka vologi v rudah ne perevishuye 4 4 5 U magnetitovih kvarcitah vkraplenist magnetitu kolivayetsya vid sucilnoyi i grubozernistoyi do pilopodibnoyi Perevazhnij rozmir vkraplenosti v rudnih sharah stanovit 0 15 0 18 mm u zmishanih 0 07 0 12 mm a v nerudnih 0 04 0 08 mm Magnetit zalizistih kvarcitiv utvoryuye z inshimi mineralami chotiri tipi zroshen Subidiomorfni Minerali kontaktuyut odin z odnim granici mineraliv sho primikayut pravilni rivni ridshe zlegka zvivisti sami minerali dosit idiomorfni Pojkilitovi Zerna odnogo mineralu sposterigayutsya u viglyadi vklyuchen Za rozmirami vklyuchen pojkilitovi zroshennya buvayut krupnovkrapleni 0 05 0 07 mm serednovkrapleni 0 03 0 05 mm i tonkovkrapleni emulsijni 0 01 0 001 mm i menshe Mirmekitopodobni mineralni individi sho pronikayut drug u druga tisno zrostayutsya mizh soboyu Osoblivi vidi zroshen obumovleni zamishennyam Mirmekitopodibni i pojkilitovi tipi zroshen u porivnyanni iz subidiomorfnimi obumovlyuyut neobhidnist duzhe tonkogo podribnyuvannya dlya oderzhannya visokosortnih koncentrativ Zalizorudna formaciya skladayetsya iz semi peresharovanih gorizontiv shariv slanciv i zalizistih porid U pivnichnij chastini basejnu vidilyayut she vosmij i dev yatij gorizonti I j II gorizonti predstavleni magnetitovimi rogovikami z velikim zmistom zalizistih silikativ i karbonativ ta chervonosmugastih magnetito martitovimi rogovikami iz silikatami i karbonatami Potuzhnist zalizorudnih gorizontiv 30 40 m yaki rozdilyayut slancevi pachki na 5 15 m Vmist zaliza 30 35 III gorizont magnetito karbonatnih chi martitovih rogovikiv z chislennimi prosharkami slanciv Potuzhnist 5 15 m vmist zaliza 25 30 IV gorizont serednosmugastih magnetitovih i karbonatno silikatno magnetitovih rogovikiv Potuzhnist 40 60 m vmist zaliza 34 37 V gorizont predstavlenij tonkosharovimi sinimi dzhespilitami z rudnimi mineralami martitom i dribno rozsiyanim gematitom Potuzhnist vid 30 do 130 m Vmist zaliza 35 42 VI gorizont seredno grubosharovih martitovih rogovikiv z okremimi dilyankami neokisnenih magnetitovih rogovikiv i pachkami martito gematitovih dzhespilitiv Potuzhnist gorizontu 50 150 m Vmist zaliza 32 37 VII gorizont chervono martitovih i martitovih rogovikiv z pachkami chervonih rogovikiv i dilyankami magnetitovih rogovikiv z karbonatami i silikatami Potuzhnist gorizontu 100 600 m Vmist zaliza 20 30 Vidobutok bagatih magnetito gematito martitovih rud zdijsnyuyetsya pidzemnim sposobom Glibina vidobutku dosyagla 850 1200 m Zalizisti kvarciti magnetitovi vidobuvayutsya perevazhno na Novokrivorizkomu Pivdennomu Pivnichnomu Inguleckomu i Centralnomu girnicho zbagachuvalnih kombinatah vidkritim sposobom na bilshosti kar yeriv glibina vidobutku stanovit blizko 300 m U Krivbasi skoncentrovano 21 mlrd t rozvidanih zapasiv zaliznih rud Vidobuvni robotiBudinok rudoupravlinnya im Kirova vulicya Simbirceva Bagati rudi basejnu rozroblyayut shahtnim sposobom a bidni kar yernim Shahti vhodyat u virobniche ob yednannya Krivbasruda rudniki Suha Balka i Galkovskogo Maksimalnij obsyag vidobutku bagatih rud na shahtah basejnu dosyagnutij v 1975 roci sklav 48 7 mln tonn Maksimalnij richnij vidobutok tovarnoyi zaliznoyi rudi v 120 miljoniv tonn buv dosyagnutij u 1978 roci Znachnimi tempami obsyagi virobnictva zaliznoyi rudi pochali znizhuvatisya z 1991 roku i v 1997 roci vidobutok bagatih rud sklav vsogo 10 mln tonn Promislovij kompleks basejnu na pochatku XXI st mozhe vidobuti shorichno do 190 mln t siroyi zaliznoyi rudi i pererobiti yiyi v 70 mln t tovarnoyi produkciyi Na pochatku XXI st v basejni diyut 9 shaht 5 girnicho zbagachuvalnih kombinativ sho vedut vidobutok rudi na 9 kar yerah Usogo z pochatku promislovogo osvoyennya nadr Krivbasu vidobuto 5 5 mlrd t zalizorudnoyi sirovini Na 01 01 2003 roku shoroku vidobuvayetsya blizko 50 mln t u tomu chisli vidkritim sposobom 37 mln t Perspektivi basejnu pov yazani z podalshim poshirennyam virobnictva zaliznih rud za rahunok zbagachenih oksidovanih zalizistih kvarcitiv i znachnogo zbilshennya vidobutku magnetitovih kvarcitiv pidzemnim sposobom Div takozhU Vikipediyi ye proyekt Krivij Rig Krivij Rig Bilozerskij zalizorudnij rajon Kerchenskij zalizorudnij basejn Kremenchucka magnitna anomaliya Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv UkrayiniDzherela ta literaturaEnciklopediya Krivorizhzhya u 2 h tomah Uporyadnik V P Buhtiyarov Krivij Rig YaVVA 2005 M R Plyush D V Gruzin Krivorizkij zalizorudnij basejn 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 327 ISBN 978 966 00 0855 4 L S Galeckij Krivorizkij zalizorudnij basejn 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Literatura Gajko G I Bileckij V S Naris istoriyi girnictva v Ukrayini K TOV Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2022 194 s Gajko G Bileckij V Mikos T Hmura Ya Girnictvo j pidzemni sporudi v Ukrayini ta Polshi narisi z istoriyi Doneck UKCentr Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi 2009 296 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krivorizkomu zalizorudnomu basejnu 125 dok i materiali 1873 1941 Krivij Rig Vid dim 2007 535 s il tabl 25 sm Tekst ukr ros Bibliogr s 169 182 377 nazv Geogr pokazhch s 507 520 Imen pokazhch s 521 535 50 pr ISBN 978 966 2915 57 0 Kriteriyi ekologichnoyi i geologo ekonomichnoyi ocinki ta mineralogiya vidhodiv girnicho metalurgijnogo kompleksu Krivbasu monografiya S O Dovgij V V Ivanchenko M M Korzhnev ta in NAN Ukrayini In t telekomunikacij i global inform prostoru Kiyiv Nika Centr 2013 228 s il Bibliogr s 207 215 126 nazv ISBN 978 966 521 011 6 Sherstyuk N P Hilchevskij V K Osoblivosti gidrohimichnih procesiv u tehnogennih i prirodnih vodnih obye ktah Krivbasu Monografiya 20 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Elektronnij resurs Dnipropetrovsk Akcent 2012 263 s PosilannyaIstorichni landshafti teritoriyi zalizorudnih rudnikiv tarapakivskogo plasta mista Krivogo Roga