Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
 | |
| 47°53′11″ пн. ш. 33°19′59″ сх. д. / 47.88638900002777632° пн. ш. 33.33305600002777425° сх. д.Координати: 47°53′11″ пн. ш. 33°19′59″ сх. д. / 47.88638900002777632° пн. ш. 33.33305600002777425° сх. д. | |
| Тип | металургійний комбінат[d] |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | фабрика |
| Галузь | чорна металургія |
| Засновано | 1890 |
| Штаб-квартира | Гданцівка |
| Ключові особи | Олександр Поль, Михайло Курако |
| Продукція | чавун, залізна руда |
| Співробітники | 3 500 (1896) |
Гда́нцівський чавуноливарний завод побудований у 1890–1892 роках, з ініціативи та під безпосереднім наглядом інженера М. Ф. Шимановського. Призначення заводу — виключно виплавка чавуну, чим цей завод відрізнявся від інших південно-російських металургійних заводів, при яких звичайно зосереджувалося, крім доменного, ще цілий ряд інших більш-менш складних виробництв.
У 1924 році на базі колишнього Гданцівського чавуноливарного заводу були створені центральні механічні майстерні, пізніше відомі як Криворізький завод гірничого машинобудування ВАТ «Криворіжгірмаш» (за радянських часів завод «Комуніст»). Спочатку на заводі ремонтували імпортну гірську техніку, а в 1933 році почався випуск перших радянських перфораторів. Справу про банкрутство ВАТ «Криворіжгірмаш» було порушено в червні 2009 року згідно з заявою самого підприємства.
Історія
Заснування
Перші промислові розробки залізної руди почалися на Криворіжжі в 1881 році товариством Криворізьких залізних руд, заснованим в Парижі в цьому ж році (за іншими даними в 1880 році), з готівковим капіталом в 5 000 000 франків, з ініціативи Олександра Поля. На правому березі Інгульця був відкритий рудник. Видобута відкритим способом залізна руда надходила для переплавки, на Донецький завод англійця Юза (400 верст), а пізніше і на Олександрівський завод Брянського акціонерного товариства.
«Товариство криворізьких залізних руд» зіткнулося з проблемою ефективності свого виробництва: при видобутку руди все частіше зустрічалися бідні руди, тобто мали мале вмісту заліза, всього 42 %. Стало економічно нерентабельно транспортувати бідну залізну руду на великі відстані, і Олександр Поль переконав акціонерів у ідеї побудови заводу. Але реалізувати йому її не вдалося, у зв'язку з раптовою його смертю.
Завод був побудований поблизу Гданцівки. Будівництво велось в період з 1890 по 1892 рік під безпосереднім наглядом інженера польського походження Мартіна Феліксовича Шимановського. Урочисте відкриття заводу відбулося 4 вересня 1892, про що було повідомлено телеграмою на адресу Гірського департаменту Росії, від 6 вересня. Перший чавун завод видав 8 листопада 1892. У 1895 році на заводі влаштовано електричне освітлення та водопостачання заводської території і всіх приміщень. У 1901 році відкрита канатна дорога до Гданцівському заводу.
Призначення заводу складалося виключно у виплавлення чавуну, його переділ на сталь і прокат не вироблявся, ось чим цей завод і відрізнявся від інших південно-російських металургійних заводів, при яких звичайно зосереджувалося, крім доменного, ще цілий ряд інших більш-менш складних виробництв. Кокс для виробництва доставлявся з Орлово-Оленівської копальні суспільства (поблизу станції Алмазна), де було 40 печей системи Коппе (на 1906 не працювали).
На заводі було, на 1906 рік: три доменні печі, кожна об'ємом в 200 куб. метрів, при висоті 18 метрів і добовій продуктивності в 400 пудів; при кожній домні ливарний двір, критий залізом, і повітродувка в 300 сил. На заводі було десять водотрубних парових котлів з поверхнею нагріву в 260 м² кожен. Для приготування коксу було 4 батареї по 20 печей в кожній, системи Коппе. Центральна електрична станція, зразково влаштована. До заводу був влаштований під'їзний шлях від станції Кривий Ріг довжиною 3 вер. 276 саж.; загальна довжина всіх заводських і рудничних шляхів: ширококолійних — 9 вер., вузькоколійних — 5 вер. Рухомий склад налічував 2 паровоза і 4 платформи. Максимальна виплавка чавуну була досягнута в 1900 р, коли було виплавлено 3.227.520 пудів. Кокс доставлявся з Орлово-Оленівської копальні товариства (поблизу станції Алмазна), де було 40 печей системи Коппе.
Для потреб службовців і робітників при заводі було 40 житлових будинків, по 8 квартир в кожному; лікарня на 15 ліжок, при ній лікар і 2 фельдшера; каса; чайна і заводська готель, що виконувала роль клубу.
У 1896 році ГЧЛЗ виплавив близько 1 800 000 пудів чавуну (29484 тонни).
Гданцівський чавуноливарний завод, виплавляв до 3¼ мільйонів пудів чавуну і виробляв вогнетривку цеглу та інші вироби з глини (до 57000 пудів виробів). У 1900 році було виплавлено 3227520 пудів. У 1903 році — трохи більше 2 000 000 пудів. У 1904 році — близько 3 000 000 пудів чавуну, а максимальна продуктивність досягнута в 1912—1913 роках.
Виплавка чавуну склала близько 5 000 000 пудів щорічно, або 2,7 % від загального обсягу виробництва цього виду продукції всіма металургійними підприємствами Півдня Росії.
У 1916 році виплавка товарного чавуну склала менше довоєнної (Перша світова війна) на 7,3 %.
Завод «Комуніст»
У період громадянської війни Гданцівський чавуноливарний завод був зруйнований. Співробітники та працівники втекли або були знищені махновської вольницею. Відновлений в УРСР, в 1924 році, як Центральні механічні майстерні. Після запуску КМЗ, в 1933 році, завод почав випуск перших радянських перфораторів, скреперних лебідок, скреперів, навантажувальних машин, ємностей для підйому руди, шахтних клітей та іншого обладнання для гірників Союзу. У 1937 році був названий ім'ям республіканської газети «Комуніст».
Криворізький завод гірничого машинобудування
ВАТ «Криворіжгірмаш» утворений в 1998 році шляхом акціонування державного підприємства. Рішення його банкрутство прийняв господарський суд Дніпропетровської області 23 березня 2013 року і розпочав процедуру ліквідації підприємства (згідно з оголошенням у газеті «Голос України», опублікованого 30 березня). Продукція підприємства експортувалась до Росії, Казахстану, Індії, Угорщині, Франції, Іспанії та в інші країни світу.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- «Новороссийский календарь», Одесса, 1893 год;
- Список населенных мест Херсонской губернии, Губернский статистический комитет, Херсон, 1896 год;
- «По Екатерининской железной дороге», Выпускъ І, Екатеринославъ, 1903 год, с. 58 — 59;
- Р. С. Лившиц, «Размещение промышленности в дореволюционной России», : Издательство АН СССР, 1955 год, — стор. 169—170;
- Очерки истории техники в России: Горное дело, металлургия, энергетика, 1871—1917. Москва|М., 1973. С. 152;
- Под редакцией академика В. И. Смирнова, Рудные месторождения СССР, в 3 томах, Москва, «Недра», 1978 год;
- Мошенский С. З. Рынок ценных бумаг Российской империи. — М. : Экономика, 2014. — С. 188. — , .
- И. А. Рукавицын, «Кривой Рогъ в открытках, документах, фотографиях», Киев, «Книга-плюс», 2010 год;
Примітки
- По Екатерининской железной дороге
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
footnotes intl production equity Gdancivskij chavunolivarnij zavod47 53 11 pn sh 33 19 59 sh d 47 88638900002777632 pn sh 33 33305600002777425 sh d 47 88638900002777632 33 33305600002777425 Koordinati 47 53 11 pn sh 33 19 59 sh d 47 88638900002777632 pn sh 33 33305600002777425 sh d 47 88638900002777632 33 33305600002777425Tipmetalurgijnij kombinat d Organizacijno pravova forma gospodaryuvannyafabrikaGaluzchorna metalurgiyaZasnovano1890Shtab kvartiraGdancivkaKlyuchovi osobiOleksandr Pol Mihajlo KurakoProdukciyachavun zalizna rudaSpivrobitniki3 500 1896 Gda ncivskij chavunolivarnij zavod pobudovanij u 1890 1892 rokah z iniciativi ta pid bezposerednim naglyadom inzhenera M F Shimanovskogo Priznachennya zavodu viklyuchno viplavka chavunu chim cej zavod vidriznyavsya vid inshih pivdenno rosijskih metalurgijnih zavodiv pri yakih zvichajno zoseredzhuvalosya krim domennogo she cilij ryad inshih bilsh mensh skladnih virobnictv U 1924 roci na bazi kolishnogo Gdancivskogo chavunolivarnogo zavodu buli stvoreni centralni mehanichni majsterni piznishe vidomi yak Krivorizkij zavod girnichogo mashinobuduvannya VAT Krivorizhgirmash za radyanskih chasiv zavod Komunist Spochatku na zavodi remontuvali importnu girsku tehniku a v 1933 roci pochavsya vipusk pershih radyanskih perforatoriv Spravu pro bankrutstvo VAT Krivorizhgirmash bulo porusheno v chervni 2009 roku zgidno z zayavoyu samogo pidpriyemstva IstoriyaZasnuvannya Pershi promislovi rozrobki zaliznoyi rudi pochalisya na Krivorizhzhi v 1881 roci tovaristvom Krivorizkih zaliznih rud zasnovanim v Parizhi v comu zh roci za inshimi danimi v 1880 roci z gotivkovim kapitalom v 5 000 000 frankiv z iniciativi Oleksandra Polya Na pravomu berezi Ingulcya buv vidkritij rudnik Vidobuta vidkritim sposobom zalizna ruda nadhodila dlya pereplavki na Doneckij zavod anglijcya Yuza 400 verst a piznishe i na Oleksandrivskij zavod Bryanskogo akcionernogo tovaristva Rudniki zavodu 1899 Tovaristvo krivorizkih zaliznih rud zitknulosya z problemoyu efektivnosti svogo virobnictva pri vidobutku rudi vse chastishe zustrichalisya bidni rudi tobto mali male vmistu zaliza vsogo 42 Stalo ekonomichno nerentabelno transportuvati bidnu zaliznu rudu na veliki vidstani i Oleksandr Pol perekonav akcioneriv u ideyi pobudovi zavodu Ale realizuvati jomu yiyi ne vdalosya u zv yazku z raptovoyu jogo smertyu Zavod buv pobudovanij poblizu Gdancivki Budivnictvo velos v period z 1890 po 1892 rik pid bezposerednim naglyadom inzhenera polskogo pohodzhennya Martina Feliksovicha Shimanovskogo Urochiste vidkrittya zavodu vidbulosya 4 veresnya 1892 pro sho bulo povidomleno telegramoyu na adresu Girskogo departamentu Rosiyi vid 6 veresnya Pershij chavun zavod vidav 8 listopada 1892 U 1895 roci na zavodi vlashtovano elektrichne osvitlennya ta vodopostachannya zavodskoyi teritoriyi i vsih primishen U 1901 roci vidkrita kanatna doroga do Gdancivskomu zavodu Priznachennya zavodu skladalosya viklyuchno u viplavlennya chavunu jogo peredil na stal i prokat ne viroblyavsya os chim cej zavod i vidriznyavsya vid inshih pivdenno rosijskih metalurgijnih zavodiv pri yakih zvichajno zoseredzhuvalosya krim domennogo she cilij ryad inshih bilsh mensh skladnih virobnictv Koks dlya virobnictva dostavlyavsya z Orlovo Olenivskoyi kopalni suspilstva poblizu stanciyi Almazna de bulo 40 pechej sistemi Koppe na 1906 ne pracyuvali Na zavodi bulo na 1906 rik tri domenni pechi kozhna ob yemom v 200 kub metriv pri visoti 18 metriv i dobovij produktivnosti v 400 pudiv pri kozhnij domni livarnij dvir kritij zalizom i povitroduvka v 300 sil Na zavodi bulo desyat vodotrubnih parovih kotliv z poverhneyu nagrivu v 260 m kozhen Dlya prigotuvannya koksu bulo 4 batareyi po 20 pechej v kozhnij sistemi Koppe Centralna elektrichna stanciya zrazkovo vlashtovana Do zavodu buv vlashtovanij pid yiznij shlyah vid stanciyi Krivij Rig dovzhinoyu 3 ver 276 sazh zagalna dovzhina vsih zavodskih i rudnichnih shlyahiv shirokokolijnih 9 ver vuzkokolijnih 5 ver Ruhomij sklad nalichuvav 2 parovoza i 4 platformi Maksimalna viplavka chavunu bula dosyagnuta v 1900 r koli bulo viplavleno 3 227 520 pudiv Koks dostavlyavsya z Orlovo Olenivskoyi kopalni tovaristva poblizu stanciyi Almazna de bulo 40 pechej sistemi Koppe Dlya potreb sluzhbovciv i robitnikiv pri zavodi bulo 40 zhitlovih budinkiv po 8 kvartir v kozhnomu likarnya na 15 lizhok pri nij likar i 2 feldshera kasa chajna i zavodska gotel sho vikonuvala rol klubu U 1896 roci GChLZ viplaviv blizko 1 800 000 pudiv chavunu 29484 tonni Gdancivskij chavunolivarnij zavod viplavlyav do 3 miljoniv pudiv chavunu i viroblyav vognetrivku ceglu ta inshi virobi z glini do 57000 pudiv virobiv U 1900 roci bulo viplavleno 3227520 pudiv U 1903 roci trohi bilshe 2 000 000 pudiv U 1904 roci blizko 3 000 000 pudiv chavunu a maksimalna produktivnist dosyagnuta v 1912 1913 rokah Viplavka chavunu sklala blizko 5 000 000 pudiv shorichno abo 2 7 vid zagalnogo obsyagu virobnictva cogo vidu produkciyi vsima metalurgijnimi pidpriyemstvami Pivdnya Rosiyi U 1916 roci viplavka tovarnogo chavunu sklala menshe dovoyennoyi Persha svitova vijna na 7 3 Zavod Komunist U period gromadyanskoyi vijni Gdancivskij chavunolivarnij zavod buv zrujnovanij Spivrobitniki ta pracivniki vtekli abo buli znisheni mahnovskoyi volniceyu Vidnovlenij v URSR v 1924 roci yak Centralni mehanichni majsterni Pislya zapusku KMZ v 1933 roci zavod pochav vipusk pershih radyanskih perforatoriv skrepernih lebidok skreperiv navantazhuvalnih mashin yemnostej dlya pidjomu rudi shahtnih klitej ta inshogo obladnannya dlya girnikiv Soyuzu U 1937 roci buv nazvanij im yam respublikanskoyi gazeti Komunist Krivorizkij zavod girnichogo mashinobuduvannya VAT Krivorizhgirmash utvorenij v 1998 roci shlyahom akcionuvannya derzhavnogo pidpriyemstva Rishennya jogo bankrutstvo prijnyav gospodarskij sud Dnipropetrovskoyi oblasti 23 bereznya 2013 roku i rozpochav proceduru likvidaciyi pidpriyemstva zgidno z ogoloshennyam u gazeti Golos Ukrayini opublikovanogo 30 bereznya Produkciya pidpriyemstva eksportuvalas do Rosiyi Kazahstanu Indiyi Ugorshini Franciyi Ispaniyi ta v inshi krayini svitu Div takozhPidpriyemstva girnichogo mashinobuduvannya ta obladnannya UkrayiniDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Novorossijskij kalendar Odessa 1893 god Spisok naselennyh mest Hersonskoj gubernii Gubernskij statisticheskij komitet Herson 1896 god Po Ekaterininskoj zheleznoj doroge Vypusk I Ekaterinoslav 1903 god s 58 59 R S Livshic Razmeshenie promyshlennosti v dorevolyucionnoj Rossii Izdatelstvo AN SSSR 1955 god stor 169 170 Ocherki istorii tehniki v Rossii Gornoe delo metallurgiya energetika 1871 1917 Moskva M 1973 S 152 Pod redakciej akademika V I Smirnova Rudnye mestorozhdeniya SSSR v 3 tomah Moskva Nedra 1978 god Moshenskij S Z Rynok cennyh bumag Rossijskoj imperii M Ekonomika 2014 S 188 ISBN 978 5 282 03357 1 ISBN 5 282 03357 7 I A Rukavicyn Krivoj Rog v otkrytkah dokumentah fotografiyah Kiev Kniga plyus 2010 god PrimitkiPo Ekaterininskoj zheleznoj doroge