Гда́нцівка — історична місцевість у Центрально-Міському районі Кривого Рогу. Розташована південніше історичного центру міста, на правому березі Інгульця.
Гданцівка Кривий Ріг | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
47°53′19″ пн. ш. 33°19′36″ сх. д. / 47.88861° пн. ш. 33.32667° сх. д.Координати: 47°53′19″ пн. ш. 33°19′36″ сх. д. / 47.88861° пн. ш. 33.32667° сх. д. | ||||
Район | Центрально-Міський район | |||
Адмінодиниця | Кривий Ріг Мусіївська волость | |||
Засновано | 1791 | |||
Площа | 1,8 гектар | |||
Населення | 7156 | |||
Поштовий індекс | 50001, 50004 | |||
Телефонний код | 0564 | |||
Головні вулиці | вул. Старовокзальна, Халтуріна | |||
Підприємства | ВАТ «Завод гірничого машинобудування» | |||
Парки | ПКтаВ ім. Єгорова ПКтаВ «Комсомольський» | |||
Транспорт | ||||
Залізнична інфраструктура | Кривий Ріг-Західний |
Історія
Заснування
Заснована в 1791 році на землях корнета Мартина Гданцева, від прізвища якого й походить назва села. На час заснування у поміщика Гданцева було 5900 десятин зручної та 100 десятин не зручної землі. Населення становило 52 особи: 30 чол. 22 жін. статті.
На 1859 рік в селі Гданцівка Олександрійського повіту Мусіївської волості Херсонської губернії було 8 дворів і мешкало 62 особи.
У 1886 р. існувало 12 дворів, мешкало 60 осіб.
Розвиток Гданцівки пов'язаний з розвитком металургійної промисловості в регіоні. В останній чверті XIX століття неподалік від села розпочались роботи на Лихманівському руднику. Він був орендований на 60 років у селянина Лихмана.
На початку 90-х років за ініціативи Акціонерного товариства Криворізьких залізних руд й під безпосереднім наглядом інженера М. Ф. Шимановського тут починається будівництво Гданцівського чавуноливарного заводу. В 1890 році закладена перша домна. На 1891 рік було зведено вже три печі, остаточно будівництво завершене в 1892 році. В травні 1901 року було відкрито під'їзну залізничну колію до заводу.
Оселилися поляки, болгари, французи. Діяли ливарний завод Б. Василевського, олійниця П. Унгера, цементний завод Гольдіра. Серед старожилів Грабські, Адамські, Ковалі, Поляки, Блажевські.
17 липня 1891 року коштом неподалік заводу було відкрито пам'ятник О. Полю. Монумент був встановлений на штучному насипу, на п'єдесталі містився напис: «Корисній діяльності О. М. Поля в Кривому Розі 1870—1890 р. від Акціонерного товариства Криворізьких залізних руд».
Існував парк із скульптурою Діви Марії. Працювали готель, лікарня.
У 1882-1884 рр. за проектом академіка Миколи Белелюбського було побудовано Інгулецький міст в районі Гданцівського чавуноплавильного заводу, що сприяло подальшому розвитку як заводу так і регіону.
Наприкінці XIX століття Гданцівка ввібрала в себе декілька сусідніх поселень, що розташовувались на території, з трьох боків оточеній руслом Інгульця. Станом на 1916 рік тут нараховувалось 348 дворів, де проживало 1766 осіб.
Радянський період
У 1905, 1917 на території відбувалися революційні події.
28 червня 1923 на Гданцівському заводі почала роботу фарбова фабрика.
В 1924 році на базі колишнього Гданцівського чавуноливарного заводу були створені центральні механічні майстерні, які в 1932 році було реорганізовано в завод гірничого машинобудування (з 1937 року — «Комуніст»).
В 30-х роках XX століття поселення увійшло до складу Кривого Рогу. У 1936 році на території Гданцівки під керівництвом садівника відділу благоустрою І. Я. Ткаченка було створено парк Комсомольський.
З початком Другої світової війни війни було евакуйовано завод «Комуніст». В період окупації тут (поблизу сучасної школи № 29) розташовувався німецький концтабір — шталаг 338.
В лютому 1944 року на Гданцівці (вул. Чередніченка, буд. 12) розташовувався штаб командуючого Третім Українським фронтом генерала Родіона Малиновського.
Після визволення почалась активна робота по відбудові та відновленню мирного життя. Вже в березні було відновлено роботу заводу «Комуніст». На початку травня 1944 року тут було виготовлено перші п'ять породонавантажувальних машин ПМЛ-4.
Сучасність
Площа 1,8 га. Має 58 вулиць, мешкає 7156 осіб. Забудований, в основному, приватними будинками. Розташовані Завод гірничого машинобудування, 2 АТП, палац культури, магазини тощо.
Інфраструктура
- Парк культури та відпочинку ім. Єгорова
- Парк культури та відпочинку «Гданцівський»
- Поліклініка № 2
- Криворізький інститут МАУП ім. Петра Калнишевського
- Музей «Історії заводу гірничого обладнання»
- Храм Покрови Пресвятої Богородиці
Див. також
Примітки
- ДАХО. Ф.14.Оп.1.Спр.51,арк.62 Накази Сенату і зведена відомость про роздачу земель поміщикам по Новоросійській губернії (1777, 1778 рр.)
- Там само.
- Історичні відомості з сайту Криворізької міської ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- По Екатерининской железной дороге. Выпуск первый. (Введение и часть первая) / Издание управления Екатерининской железной дороги — Екатеринослав. — 1903 г. — С. 54 — 55
- Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — С. 219
- Т. Д. Товстенко, М. Ю. Тюмін Територіальний і розпланувальний розвиток м. Кривий Ріг
- Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — С. 162
- По інший бік Інгульця[недоступне посилання з липня 2019] «Вестник Кривбасса». (рос.)
- Історія Шталагу-338[недоступне посилання з квітня 2019] З сайту Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» (рос.)
Джерела
- Список населенных мест Российской империи. Херсонская губения. Санкт-Петербург, 1868.
- Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — 604 с.
- Т. Д. Товстенко, М. Ю. Тюмін Територіальний і розпланувальний розвиток м. Кривий Ріг
- ДАХО. Ф.14.Оп.1.Спр.51 Накази Сенату та зведена відомість про роздачу земель поміщикам по Новоросійській губернії (1777, 1778 рр.)
- Мельник О. О. Криворіжжя: від визволення до Перемоги. Хроніка подій з 22 лютого 1944 року до 9 травня 1945 року. — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2004. 68 с.
Посилання
- 1881—1899. Початок добутку залізної руди. Індустріальний розвиток[недоступне посилання з квітня 2019]
- По інший бік Інгульця[недоступне посилання з липня 2019] «Вестник Кривбасса».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gda ncivka istorichna miscevist u Centralno Miskomu rajoni Krivogo Rogu Roztashovana pivdennishe istorichnogo centru mista na pravomu berezi Ingulcya Gdancivka Krivij RigGdancivka Zagalna informaciya 47 53 19 pn sh 33 19 36 sh d 47 88861 pn sh 33 32667 sh d 47 88861 33 32667 Koordinati 47 53 19 pn sh 33 19 36 sh d 47 88861 pn sh 33 32667 sh d 47 88861 33 32667Rajon Centralno Miskij rajonAdminodinicya Krivij Rig Musiyivska volostZasnovano 1791Plosha 1 8 gektarNaselennya 7156Poshtovij indeks 50001 50004Telefonnij kod 0564Golovni vulici vul Starovokzalna HalturinaPidpriyemstva VAT Zavod girnichogo mashinobuduvannya Parki PKtaV im Yegorova PKtaV Komsomolskij Transport Zaliznichna infrastruktura Krivij Rig ZahidnijIstoriyaZasnuvannya Gdancivka na karti HIH stolittya Zasnovana v 1791 roci na zemlyah korneta Martina Gdanceva vid prizvisha yakogo j pohodit nazva sela Na chas zasnuvannya u pomishika Gdanceva bulo 5900 desyatin zruchnoyi ta 100 desyatin ne zruchnoyi zemli Naselennya stanovilo 52 osobi 30 chol 22 zhin statti Mist cherez r Ingulec Gdancivskij chavunolivarnij zavod 1899 rik Pam yatnik Oleksandru Polyu Skulptor B V Eduards Na 1859 rik v seli Gdancivka Oleksandrijskogo povitu Musiyivskoyi volosti Hersonskoyi guberniyi bulo 8 dvoriv i meshkalo 62 osobi U 1886 r isnuvalo 12 dvoriv meshkalo 60 osib Rozvitok Gdancivki pov yazanij z rozvitkom metalurgijnoyi promislovosti v regioni V ostannij chverti XIX stolittya nepodalik vid sela rozpochalis roboti na Lihmanivskomu rudniku Vin buv orendovanij na 60 rokiv u selyanina Lihmana Na pochatku 90 h rokiv za iniciativi Akcionernogo tovaristva Krivorizkih zaliznih rud j pid bezposerednim naglyadom inzhenera M F Shimanovskogo tut pochinayetsya budivnictvo Gdancivskogo chavunolivarnogo zavodu V 1890 roci zakladena persha domna Na 1891 rik bulo zvedeno vzhe tri pechi ostatochno budivnictvo zavershene v 1892 roci V travni 1901 roku bulo vidkrito pid yiznu zaliznichnu koliyu do zavodu Oselilisya polyaki bolgari francuzi Diyali livarnij zavod B Vasilevskogo olijnicya P Ungera cementnij zavod Goldira Sered starozhiliv Grabski Adamski Kovali Polyaki Blazhevski 17 lipnya 1891 roku koshtom nepodalik zavodu bulo vidkrito pam yatnik O Polyu Monument buv vstanovlenij na shtuchnomu nasipu na p yedestali mistivsya napis Korisnij diyalnosti O M Polya v Krivomu Rozi 1870 1890 r vid Akcionernogo tovaristva Krivorizkih zaliznih rud Isnuvav park iz skulpturoyu Divi Mariyi Pracyuvali gotel likarnya U 1882 1884 rr za proektom akademika Mikoli Belelyubskogo bulo pobudovano Inguleckij mist v rajoni Gdancivskogo chavunoplavilnogo zavodu sho spriyalo podalshomu rozvitku yak zavodu tak i regionu Naprikinci XIX stolittya Gdancivka vvibrala v sebe dekilka susidnih poselen sho roztashovuvalis na teritoriyi z troh bokiv otochenij ruslom Ingulcya Stanom na 1916 rik tut narahovuvalos 348 dvoriv de prozhivalo 1766 osib Radyanskij period U 1905 1917 na teritoriyi vidbuvalisya revolyucijni podiyi 28 chervnya 1923 na Gdancivskomu zavodi pochala robotu farbova fabrika V 1924 roci na bazi kolishnogo Gdancivskogo chavunolivarnogo zavodu buli stvoreni centralni mehanichni majsterni yaki v 1932 roci bulo reorganizovano v zavod girnichogo mashinobuduvannya z 1937 roku Komunist Plan Gdancivki chasiv nimeckoyi okupaciyi V 30 h rokah XX stolittya poselennya uvijshlo do skladu Krivogo Rogu U 1936 roci na teritoriyi Gdancivki pid kerivnictvom sadivnika viddilu blagoustroyu I Ya Tkachenka bulo stvoreno park Komsomolskij Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni vijni bulo evakujovano zavod Komunist V period okupaciyi tut poblizu suchasnoyi shkoli 29 roztashovuvavsya nimeckij konctabir shtalag 338 V lyutomu 1944 roku na Gdancivci vul Cherednichenka bud 12 roztashovuvavsya shtab komanduyuchogo Tretim Ukrayinskim frontom generala Rodiona Malinovskogo Pislya vizvolennya pochalas aktivna robota po vidbudovi ta vidnovlennyu mirnogo zhittya Vzhe v berezni bulo vidnovleno robotu zavodu Komunist Na pochatku travnya 1944 roku tut bulo vigotovleno pershi p yat porodonavantazhuvalnih mashin PML 4 SuchasnistPlosha 1 8 ga Maye 58 vulic meshkaye 7156 osib Zabudovanij v osnovnomu privatnimi budinkami Roztashovani Zavod girnichogo mashinobuduvannya 2 ATP palac kulturi magazini tosho Infrastruktura Park kulturi ta vidpochinku im Yegorova Park kulturi ta vidpochinku Gdancivskij Poliklinika 2 Krivorizkij institut MAUP im Petra Kalnishevskogo Muzej Istoriyi zavodu girnichogo obladnannya Hram Pokrovi Presvyatoyi BogorodiciDiv takozhCareva MogilaPrimitkiDAHO F 14 Op 1 Spr 51 ark 62 Nakazi Senatu i zvedena vidomost pro rozdachu zemel pomishikam po Novorosijskij guberniyi 1777 1778 rr Tam samo Istorichni vidomosti z sajtu Krivorizkoyi miskoyi radi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Po Ekaterininskoj zheleznoj doroge Vypusk pervyj Vvedenie i chast pervaya Izdanie upravleniya Ekaterininskoj zheleznoj dorogi Ekaterinoslav 1903 g S 54 55 Melnik O O Balabanov S V Istorichna enciklopediya Krivorizhzhya Krivij Rig Vidavnichij dim 2007 T 1 S 219 T D Tovstenko M Yu Tyumin Teritorialnij i rozplanuvalnij rozvitok m Krivij Rig Melnik O O Balabanov S V Istorichna enciklopediya Krivorizhzhya Krivij Rig Vidavnichij dim 2007 T 1 S 162 Po inshij bik Ingulcya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vestnik Krivbassa ros Istoriya Shtalagu 338 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Z sajtu Ukrayinskogo institutu vivchennya Golokostu Tkuma ros DzherelaSpisok naselennyh mest Rossijskoj imperii Hersonskaya gubeniya Sankt Peterburg 1868 Melnik O O Balabanov S V Istorichna enciklopediya Krivorizhzhya Krivij Rig Vidavnichij dim 2007 T 1 604 s T D Tovstenko M Yu Tyumin Teritorialnij i rozplanuvalnij rozvitok m Krivij Rig DAHO F 14 Op 1 Spr 51 Nakazi Senatu ta zvedena vidomist pro rozdachu zemel pomishikam po Novorosijskij guberniyi 1777 1778 rr Melnik O O Krivorizhzhya vid vizvolennya do Peremogi Hronika podij z 22 lyutogo 1944 roku do 9 travnya 1945 roku Krivij Rig Vidavnichij dim 2004 68 s Posilannya1881 1899 Pochatok dobutku zaliznoyi rudi Industrialnij rozvitok nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Po inshij bik Ingulcya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vestnik Krivbassa