Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Аполло́нович Белелю́бський (нар. 1 (13) березня 1845, Харків — 4 серпня 1922, Петроград) — інженер — будівник мостів, вчений в галузі будівельної механіки, та будівельних матеріалів, професор Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення.
| Белелюбський Микола Аполлонович | |
|---|---|
| Белелюбський Николай Аполлонович | |
 | |
| Народився | 1 (13) березня 1845 або березень 1845[2] Харків, Російська імперія |
| Помер | 4 серпня 1922[1][2] (77 років) Петроград, Російська СФРР |
| Поховання | Новодівочий цвинтар |
| Діяльність | інженер-будівельник, інженер, викладач університету |
| Alma mater | Інститут інженерів шляхів сполучення[d] (1867) і d |
| Заклад | Санкт-Петербурзький гірничий інститут[d], d і Петербурзька академія мистецтв |
| |
Раннє життя
Микола Белелюбський народився в шляхетській родині, що походила з 16 століття.
Великий вплив на Миколу Белелюбського здійснив його батько — інженер-будівельник шляхів сполучення. Аполлон Васильович брав участь у будівництві шосейних доріг в Україні, під час Кримської війни будував батареї; займався водопостачанням кількох міст.
Через часті переїзди, початкову освіту Микола отримав вдома, під керівництвом батьків. У 1858 р. вступив відразу у 4-й клас Таганрозької гімназії, яку закінчив з відзнакою у 1862 р. У тому ж році він вступив до Інституту транспорту (сьогодні Петербурзький державний транспортний університет, який закінчив у 1867 році.
Після закінчення навчання Белелюбський залишився в інституті приватним репетитором. У 1873 році він був призначений надзвичайним професором на кафедрі будівельних матеріалів, а через три роки вже обіймав посаду доцента. Він здобув міжнародне визнання за свої дослідження та практику в галузі мостобудування та будівельних матеріалів.
У 1881 році Белелюбського було призначено членом інженерної ради Міністерства транспортних комунікацій.
Будівельник мостів
| Цей розділ не містить . (Травень 2020) |
Микола Белелюбський особисто проектував та керував понад 100 проектами довгих мостів. До них відносяться мости через річки Дніпро, Дон, Дунай, Волга, Об, Кама, Ока, Нева, Іртиш, Біла, Уфа, Неман, Березина та багато інших. Знаменитий Олександрівський залізничний міст через річку Волга. Відкрито для руху 30 серпня 1880 року. У 1875 році Белелюбський спроектував Олександрівський залізничний міст спільно з Володимиром Іллічем Березіним та Костянтином Яковичем Михайловським. Він був побудований на залізниці Самара-Златоуст на Волзі поблизу Сизрану. Працюючи над цим проектом, Белелюбський розробив метод аналізу відкритих водних шляхів для великих мостів, який згодом отримав широке визнання. Завершений у 1880 році цей міст був найдовшим у Європі загальною довжиною 1483 метри: його система надбудови мала 13 прольотів, довжиною 107 метрів. Міст з'єднав залізничну мережу в центральній Росії з Поволжям, а згодом Сибіром і Туркестаном. У будівництві брали участь близько 2500 тис. людей, потрібно було понад 10 тис. м³ кладки і приблизно 6,5 т заліза. Більше того, Белелюбський особисто дістав залізо з Бельгії, вимагаючи металу найвищої якості. (У 2004 році оригінальні прольоти були замінені сучасними).
У період з 1881 по 1884 р. під кураторством Белелюбського був побудований дворівневий залізничний міст через Дніпро в Катеринославі, зараз він носить назву Амурський. Нижній рівень призначений лише для поїздів, тоді як верхній розрахований на рух вагонів. Довжина мосту становила 832 метри. (Міст був ретельно відремонтований у 1919 р., 1941 р., у 1955 році міст отримав розвідний проліт). У 1889 році, на Всесвітній виставці в Парижі, міст був нагороджений золотою медаллю, як й Ейфелева вежа в Парижі. Сучасники порівнювали міст з дивом, доти небаченим в придніпровських степах
Поки він проектував залізничні мости через річку Волга поблизу Твері у 1885 р. та річку Біла в Уфі в 1886 р., Белелюбський розробив та впровадив нову технологію: поперечні балки підлоги були з'єднані з нижньою стрічкою ферм за допомогою шарніру " блоки відстані ". За часів Белелюбського такий тип структурної опори вважався новаторським, оскільки дозволяв зменшити вторинні напруги в фермах.
З 1893 по 1897 рік Белелюбський керував будівництвом залізничного мосту через річку Об біля Новоніколаївського (нині Новосибірськ). Це був перший із грандіозних мостів Великого Сибірського шляху, що сполучав два найбільші сегменти Транссибірської залізниці — Західно-Сибірську та Середньо-Сибірську залізниці. Міст був вперше обладнаний прольотами, які були увінчані металевими конструкціями балок типу консолі, тоді як сам міст був найбільшою будовою Західно-Сибірської залізниці. 28 березня (9 квітня) 1897 р. Мостова комісія на чолі з Белелюбським випробувала міст, поставивши одночасно на споруді 4 локомотиви, кожен по 51,5 тонни. Міст був відкритий для експлуатації 5 (17) квітня 1897 року [4] [5]
Апогеєм його інженерної кар'єри став залізничний міст Романова, який був побудований у 1909—1913 роках через річку Волга поблизу Зеленодольська; він був перейменований на Червоний міст після Жовтневої революції 1917 р. Його овальні ажурні решітки склали 160 метрів (аналогічна модель була тиражована для мосту в Сімбірську). Завдяки їх подовженню дизайнер зміг зменшити кількість прольотів (шість великих і два малих). Він був відкритий для руху 11 липня 1913 року і добре обслуговував людей. (У період 2006—2011 рр. початкові проміжки були замінені новими структурами.)
Останнім його головним проектом був Донський міст у Ростові-на-Дону, побудований у 1912—1917 рр., який він проектував спільно з Г. П. Передері та С. Бельзецьким.
Моделі мостів Миколи Белелюбського були виставлені на кількох світових експозиціях, включаючи Париж у 1878, 1889 та 1900 роках, Едінбург у 1890 році та Чикаго в 1893 році. Він здобув звання почесного доктора технічних наук Берлінського університету у 1907 р., почесне членство в Берліні Аркітехтен-Індженьєр-Верейнзу в 1909 р. та почесне членство у Французькому товаристві інженерів-будівельників. Микола Белелюбський також був членом Міжнародної асоціації залізничних конгресів та почесним членом Інституту бетону в Англії.
Микола Белелюбський помер 4 серпня 1922 року в Санкт-Петербурзі і був похований на Новодівочому цвинтарі.
За свідченнями сучасників, Белелюбський був людиною високої культури та внутрішнього змісту. Видатний учений вважався бідною і дивною людиною, згідно з нормами суспільства, в якому він жив. Але сам Белелюбський ніколи від цього емоційно не страждав. Він віддавав перевагу духовним цінностям матеріальним благам, а служіння ідеї було для нього найбільшим щастям.
Внесок в освіту
Белелюбський доклав значних освітніх зусиль для підготовки фахівців для залізничних ліній країни. Крім Інституту транспорту він читав лекції в Гірничому інституті, Інституті будівельних інженерів, Імператорській академії мистецтв та курсах жіночої політехніки. Засновник першої в Росії лабораторії по випробуванню матеріалів. Протягом 55-річної науково-технічної діяльності написав понад 50 наукових праць, в тому числі «Курс будівельної механіки» (1885), що був першим російським підручником з цієї дисципліни.
Він казав своїм учням:
Примітно, що під керівництвом Миколи Белелюбського були створені «Товариство академічної підтримки бідних студентів» та «Товариство зі збору коштів на технічне навчання для жінок» («Товариство вишукування засобів для технічної освіти жінок»).
Так за ініціативою Белелюбського у 1906 р. відкриті [ru], в 1915 р. переформатовані у Жіночий політехнічний інститут. Микола Белелюбський став головою Ради курсів, розробив навчальний план, читав лекції. Слухачки могли стати інженерками різноманітних спеціальностей. У 1914 році випускницями стали перші жінки інженери шляхів сполучення.
Мости
-
![image]()
Амурський міст у Дніпрі (1881-1884) -
![image]()
Русанівський міст у Києві (1904-1910) -
![image]()
Міст через Інгулець у Кривому Розі (1882-1884)
- Олександрівський міст через р. Волгу у Сизрані (1867—1880)
- Інгулецький міст в районі Гданцівського заводу Кривого Рогу (1882—1884)
- Міст через р. Волга у Твері (1885—1887)
- Міст через р. Біла в Уфі (1886—1888)
- Міст через р. Іртиш в Омську (1893—1896)
- Міст через р. Об поблизу Новосибірську (1893—1897)
- Американський міст через Неву (1896—1897)
- Фінський міст на р. Нива (1910—1912)
- Романовський міст в Зеленодольську (1910—1913)
- Камишловський міст біля села Ескі Камишли (Дальнє) (1911—1913)
- Міст через р. Дон у Ростові-на-Дону (1912—1917)
Память
На честь академіка Белелюбського названо вулиці у містах України:
Примітки
- Белелюбский Николай Аполлонович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- Белелюбский Николай Аполлонович. Новосибирский Краеведческий портал (російською) . оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 16 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 13 травня 2020.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Бєлелюбський Микола Аполлонович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- https://ulpressa.ru/2020/03/16/brandergofer-4/ [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Apollo novich Belelyu bskij nar 1 13 bereznya 1845 18450313 Harkiv 4 serpnya 1922 Petrograd inzhener budivnik mostiv vchenij v galuzi budivelnoyi mehaniki ta budivelnih materialiv profesor Peterburzkogo institutu inzheneriv shlyahiv spoluchennya Belelyubskij Mikola ApollonovichBelelyubskij Nikolaj ApollonovichNarodivsya 1 13 bereznya 1845 abo berezen 1845 2 Harkiv Rosijska imperiyaPomer 4 serpnya 1922 1922 08 04 1 2 77 rokiv Petrograd Rosijska SFRRPohovannya Novodivochij cvintarDiyalnist inzhener budivelnik inzhener vikladach universitetuAlma mater Institut inzheneriv shlyahiv spoluchennya d 1867 i dZaklad Sankt Peterburzkij girnichij institut d d i Peterburzka akademiya mistectv Mediafajli u VikishovishiRannye zhittyaMikola Belelyubskij narodivsya v shlyahetskij rodini sho pohodila z 16 stolittya Velikij vpliv na Mikolu Belelyubskogo zdijsniv jogo batko inzhener budivelnik shlyahiv spoluchennya Apollon Vasilovich brav uchast u budivnictvi shosejnih dorig v Ukrayini pid chas Krimskoyi vijni buduvav batareyi zajmavsya vodopostachannyam kilkoh mist Cherez chasti pereyizdi pochatkovu osvitu Mikola otrimav vdoma pid kerivnictvom batkiv U 1858 r vstupiv vidrazu u 4 j klas Taganrozkoyi gimnaziyi yaku zakinchiv z vidznakoyu u 1862 r U tomu zh roci vin vstupiv do Institutu transportu sogodni Peterburzkij derzhavnij transportnij universitet yakij zakinchiv u 1867 roci Pislya zakinchennya navchannya Belelyubskij zalishivsya v instituti privatnim repetitorom U 1873 roci vin buv priznachenij nadzvichajnim profesorom na kafedri budivelnih materialiv a cherez tri roki vzhe obijmav posadu docenta Vin zdobuv mizhnarodne viznannya za svoyi doslidzhennya ta praktiku v galuzi mostobuduvannya ta budivelnih materialiv U 1881 roci Belelyubskogo bulo priznacheno chlenom inzhenernoyi radi Ministerstva transportnih komunikacij Budivelnik mostivCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Traven 2020 Mikola Belelyubskij osobisto proektuvav ta keruvav ponad 100 proektami dovgih mostiv Do nih vidnosyatsya mosti cherez richki Dnipro Don Dunaj Volga Ob Kama Oka Neva Irtish Bila Ufa Neman Berezina ta bagato inshih Znamenitij Oleksandrivskij zaliznichnij mist cherez richku Volga Vidkrito dlya ruhu 30 serpnya 1880 roku U 1875 roci Belelyubskij sproektuvav Oleksandrivskij zaliznichnij mist spilno z Volodimirom Illichem Berezinim ta Kostyantinom Yakovichem Mihajlovskim Vin buv pobudovanij na zaliznici Samara Zlatoust na Volzi poblizu Sizranu Pracyuyuchi nad cim proektom Belelyubskij rozrobiv metod analizu vidkritih vodnih shlyahiv dlya velikih mostiv yakij zgodom otrimav shiroke viznannya Zavershenij u 1880 roci cej mist buv najdovshim u Yevropi zagalnoyu dovzhinoyu 1483 metri jogo sistema nadbudovi mala 13 prolotiv dovzhinoyu 107 metriv Mist z yednav zaliznichnu merezhu v centralnij Rosiyi z Povolzhyam a zgodom Sibirom i Turkestanom U budivnictvi brali uchast blizko 2500 tis lyudej potribno bulo ponad 10 tis m kladki i priblizno 6 5 t zaliza Bilshe togo Belelyubskij osobisto distav zalizo z Belgiyi vimagayuchi metalu najvishoyi yakosti U 2004 roci originalni proloti buli zamineni suchasnimi U period z 1881 po 1884 r pid kuratorstvom Belelyubskogo buv pobudovanij dvorivnevij zaliznichnij mist cherez Dnipro v Katerinoslavi zaraz vin nosit nazvu Amurskij Nizhnij riven priznachenij lishe dlya poyizdiv todi yak verhnij rozrahovanij na ruh vagoniv Dovzhina mostu stanovila 832 metri Mist buv retelno vidremontovanij u 1919 r 1941 r u 1955 roci mist otrimav rozvidnij prolit U 1889 roci na Vsesvitnij vistavci v Parizhi mist buv nagorodzhenij zolotoyu medallyu yak j Ejfeleva vezha v Parizhi Suchasniki porivnyuvali mist z divom doti nebachenim v pridniprovskih stepah Poki vin proektuvav zaliznichni mosti cherez richku Volga poblizu Tveri u 1885 r ta richku Bila v Ufi v 1886 r Belelyubskij rozrobiv ta vprovadiv novu tehnologiyu poperechni balki pidlogi buli z yednani z nizhnoyu strichkoyu ferm za dopomogoyu sharniru bloki vidstani Za chasiv Belelyubskogo takij tip strukturnoyi opori vvazhavsya novatorskim oskilki dozvolyav zmenshiti vtorinni naprugi v fermah Z 1893 po 1897 rik Belelyubskij keruvav budivnictvom zaliznichnogo mostu cherez richku Ob bilya Novonikolayivskogo nini Novosibirsk Ce buv pershij iz grandioznih mostiv Velikogo Sibirskogo shlyahu sho spoluchav dva najbilshi segmenti Transsibirskoyi zaliznici Zahidno Sibirsku ta Seredno Sibirsku zaliznici Mist buv vpershe obladnanij prolotami yaki buli uvinchani metalevimi konstrukciyami balok tipu konsoli todi yak sam mist buv najbilshoyu budovoyu Zahidno Sibirskoyi zaliznici 28 bereznya 9 kvitnya 1897 r Mostova komisiya na choli z Belelyubskim viprobuvala mist postavivshi odnochasno na sporudi 4 lokomotivi kozhen po 51 5 tonni Mist buv vidkritij dlya ekspluataciyi 5 17 kvitnya 1897 roku 4 5 Apogeyem jogo inzhenernoyi kar yeri stav zaliznichnij mist Romanova yakij buv pobudovanij u 1909 1913 rokah cherez richku Volga poblizu Zelenodolska vin buv perejmenovanij na Chervonij mist pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 r Jogo ovalni azhurni reshitki sklali 160 metriv analogichna model bula tirazhovana dlya mostu v Simbirsku Zavdyaki yih podovzhennyu dizajner zmig zmenshiti kilkist prolotiv shist velikih i dva malih Vin buv vidkritij dlya ruhu 11 lipnya 1913 roku i dobre obslugovuvav lyudej U period 2006 2011 rr pochatkovi promizhki buli zamineni novimi strukturami Ostannim jogo golovnim proektom buv Donskij mist u Rostovi na Donu pobudovanij u 1912 1917 rr yakij vin proektuvav spilno z G P Perederi ta S Belzeckim Modeli mostiv Mikoli Belelyubskogo buli vistavleni na kilkoh svitovih ekspoziciyah vklyuchayuchi Parizh u 1878 1889 ta 1900 rokah Edinburg u 1890 roci ta Chikago v 1893 roci Vin zdobuv zvannya pochesnogo doktora tehnichnih nauk Berlinskogo universitetu u 1907 r pochesne chlenstvo v Berlini Arkitehten Indzhenyer Verejnzu v 1909 r ta pochesne chlenstvo u Francuzkomu tovaristvi inzheneriv budivelnikiv Mikola Belelyubskij takozh buv chlenom Mizhnarodnoyi asociaciyi zaliznichnih kongresiv ta pochesnim chlenom Institutu betonu v Angliyi Mikola Belelyubskij pomer 4 serpnya 1922 roku v Sankt Peterburzi i buv pohovanij na Novodivochomu cvintari Za svidchennyami suchasnikiv Belelyubskij buv lyudinoyu visokoyi kulturi ta vnutrishnogo zmistu Vidatnij uchenij vvazhavsya bidnoyu i divnoyu lyudinoyu zgidno z normami suspilstva v yakomu vin zhiv Ale sam Belelyubskij nikoli vid cogo emocijno ne strazhdav Vin viddavav perevagu duhovnim cinnostyam materialnim blagam a sluzhinnya ideyi bulo dlya nogo najbilshim shastyam Vnesok v osvitu Belelyubskij doklav znachnih osvitnih zusil dlya pidgotovki fahivciv dlya zaliznichnih linij krayini Krim Institutu transportu vin chitav lekciyi v Girnichomu instituti Instituti budivelnih inzheneriv Imperatorskij akademiyi mistectv ta kursah zhinochoyi politehniki Zasnovnik pershoyi v Rosiyi laboratoriyi po viprobuvannyu materialiv Protyagom 55 richnoyi naukovo tehnichnoyi diyalnosti napisav ponad 50 naukovih prac v tomu chisli Kurs budivelnoyi mehaniki 1885 sho buv pershim rosijskim pidruchnikom z ciyeyi disciplini Vin kazav svoyim uchnyam Vi majbutni inzheneri Sho mozhe buti krashe Vi budete proektuvati ta buduvati mosti Mosti buduyutsya tak shob voni prosluzhili sto rokiv i bilshe Shukajte najkrashi konstrukciyi ta metodi budivnictva Ale ne zabuvajte odne vi povinni buti gospodaryami vashih vlasnih budivelnih proektiv Ne vlasnikami a gospodaryami bo vi buduyete dlya derzhavi dlya lyudej Budujte efektivno oberezhno shadno micno ta originalno Kozhna epoha prinosit svoyu korisnu novinku kozhen inzhener povinen zrobit krok vpered u svoyij praktici U bud yakomu vipadku vin povinen hotiti ce robiti inakshe vin ne inzhener ne majster svoyeyi spravi Primitno sho pid kerivnictvom Mikoli Belelyubskogo buli stvoreni Tovaristvo akademichnoyi pidtrimki bidnih studentiv ta Tovaristvo zi zboru koshtiv na tehnichne navchannya dlya zhinok Tovaristvo vishukuvannya zasobiv dlya tehnichnoyi osviti zhinok Tak za iniciativoyu Belelyubskogo u 1906 r vidkriti ru v 1915 r pereformatovani u Zhinochij politehnichnij institut Mikola Belelyubskij stav golovoyu Radi kursiv rozrobiv navchalnij plan chitav lekciyi Sluhachki mogli stati inzhenerkami riznomanitnih specialnostej U 1914 roci vipusknicyami stali pershi zhinki inzheneri shlyahiv spoluchennya MostiAmurskij mist u Dnipri 1881 1884 Rusanivskij mist u Kiyevi 1904 1910 Mist cherez Ingulec u Krivomu Rozi 1882 1884 Oleksandrivskij mist cherez r Volgu u Sizrani 1867 1880 Inguleckij mist v rajoni Gdancivskogo zavodu Krivogo Rogu 1882 1884 Mist cherez r Volga u Tveri 1885 1887 Mist cherez r Bila v Ufi 1886 1888 Mist cherez r Irtish v Omsku 1893 1896 Mist cherez r Ob poblizu Novosibirsku 1893 1897 Amerikanskij mist cherez Nevu 1896 1897 Finskij mist na r Niva 1910 1912 Romanovskij mist v Zelenodolsku 1910 1913 Kamishlovskij mist bilya sela Eski Kamishli Dalnye 1911 1913 Mist cherez r Don u Rostovi na Donu 1912 1917 PamyatNa chest akademika Belelyubskogo nazvano vulici u mistah Ukrayini PrimitkiBelelyubskij Nikolaj Apollonovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Belelyubskij Nikolaj Apollonovich Novosibirskij Kraevedcheskij portal rosijskoyu originalu za 10 serpnya 2019 Procitovano 16 travnya 2020 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2020 Procitovano 13 travnya 2020 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Byelelyubskij Mikola Apollonovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine https ulpressa ru 2020 03 16 brandergofer 4 20 sichnya 2021 u Wayback Machine