Ця стаття є частиною серії Історія Кам'янця-Подільського |
Гіпотези про заснування |
1362—1434 (Литва) |
1434—1672 (Польща) |
Кам'янець-Подільський |
Істо́рія Кам'янця́-Поді́льського — історія міста Кам'янець-Подільський, яке нині є містом обласного підпорядкування, одним із районних центрів Хмельницької області України.
Гіпотези про заснування міста
- Основна стаття: Гіпотези про заснування Кам'янця-Подільського
У науковій і науково-популярній літературі зафіксовано чотири гіпотези щодо заснування Кам'янця-Подільського , які умовно можна назвати:
- литовською — про 1360-ті роки,
- вірменською — про 1062 рік,
- дако-римською — про 2—3 століття,
- давньоруською (домонгольською) — про другу половину 12 століття (або кінець 12 — початок 13 століття).
Більшість сучасних істориків притримуються останньої гіпотези — про формування Кам'янця-Подільського як ранньофеодального міста у другій половині 12 століття.
Історія міста до 1362 року
Археологічні знахідки та дослідження засвідчують, що люди здавна селилися на території сучасного Кам'янця-Подільського. Це були стоянки мисливців, селеща давніх землеробів. Міське поселення виникло тут значно пізніше .
Найдавнішими вважаються археологічні знахідки на території дендропарку над каньйоном на лівому березі Смотрича. Тут після весняних розмивів виявлено бивні мамонта, а також крем'яні відщепи пізнього палеоліту (40—13 тисяч років тому).
На території сучасного Старого міста під час земляних робіт натрапили на речі часів трипільської культури (4—3 тисячоліття до н. е.). В урочищі Татарському, яке з південного заходу прилягає до Кам'янець-Подільської фортеці, виявлено рештки великого трипільського поселення, а в ньому — безліч уламків розписаного посуду, крем'яні ножі, скребки, різці, глиняні мініатюрні скульптури, характерні для землеробських племен доби міді. У цьому ж урочищі, а також поблизу міської друкарні знайдено знаряддя праці доби пізньої бронзи та початку ранньої залізної доби (12—8 століття до н. е.) .
У перші століття нашої ери територію майбутнього Кам'янця та його околиць заселяли племена черняхівської культури, основним заняттям яких було землеробство.
Римські монети 2—3 століть, знайдені на території міста та навколишніх сіл, свідчать, що населення Середнього Подністров'я перебувало у торговельних і культурних зв'язках із жителями Північного Причорномор'я та римських провінцій.
На правому березі Смотрича, неподалік Гончарської башти, під час земляних робіт виявлено культурний шар із слов'янською керамікою 9—10 століть. На думку істориків, це є доказом того, що Старе місто, як і весь район Середнього Подністров'я, у ті часи заселяли східнослов'янські племена, зокрема уличі та тиверці, які входиди до складу Київської Русі. У різних частинах Старого міста, а також в урочищі Татарському виявлено залишки культурного шару з типовою давньоруською керамікою ..
В другій половині ХІІ - першій половині ХІІІ ст. входив до складу Галицького, а згодом, об'єднаного Галицько-Волинського князівства.
Згідно з археологічними джерелами, виникнення Кам'янця як ранньофеодального місто з чітким розмежуванням ремесла та землеробства, з розвинутою торгівлею датується кінцем 12 — початком 13 століття. В ті часи місто входило до складу Галицько-Волинського князівства. Писемних джерел про історію Кам'янця цього періоду не збереглося.
У 1240 році Поділля увійшло до складу Золотої Орди. Подоляни визнали право ординців збирати з міста щорічну данину, і Золота Орда почала правити життям Поділля за допомогою баскаків і виборних місцевих отаманів.
У другій половині XIII століття був створений Подільський улус , який ділився на тумени (округи) . Кам'янець був адміністративним центром Кам'янецького тумена. Керували Подільським улусом три брати, «отчичі і дідичі Подільської землі» Кутлубуг (Котлубей), Хачібей (Кочубей) і Дмитро.
Кам'янець у 1362—1434 роках
Після перемоги військ Литви над ординцями у Синьоводській битві, що відбулася восени 1362 року, Поділля перейшло під владу Великого князівства Литовського. Утверджуючись у краї, князі Коріятовичі (племінники великого князя литовського Ольгерда) стали відбудовувати міста, їхні укріплення та села. Серед відбудованих міст був і Кам'янець.
Від 1360-х років столицею Подільської землі при Коріятовичах було місто Смотрич, а з початку 1370-х років — Кам'янець. 7(15) січня 1374 року Юрій і Олександр Коріятовичі надали місту грамоту на самоврядування. Поступово в його суспільне та громадське життя, управління, судочинство та містобудування стали проникати західноєвропейські норми.
На той час у Кам'янці склалося двоцентрове управління: одним із його адміністративних центрів був замок, іншим — місто. Замок слугував місцем перебування князя, який управляв усім Подільським князівством, а місто — війта, який керував міською громадою. Грамота 1374 року засвідчує, що «зем'ян, бояр і слуг князівських повинен судити князь на замку», а міщани мали право «судитися своїм правом і своїми райцями».
За етнічною приналежністю населення Кам'янця в ті часи переважно було руським (українським). Окрім українців, тут мешкали вірмено-кипчаки, литовці, поляки, молдовани, поодинокі представники інших народів.
За часів князювання Коріятовичів (до 1393 р.) на Поділля став проникати католицизм. Так, 1370 року в Кам'янці став функціонувати домініканський чернечий орден, було засновано і монастир. Незабаром і францисканці заснували в місті монастир. 1378 року римський папа видав князеві Олександру Коріятовичу буллу на заснування в Кам'янці католицької єпископії.
В 1393 р. великий князь литовський Вітовт штурмом взяв місто і прогнав Федора Коріятовича. Поділля підпорядковувалося Великому князівству Литовському до 1430 року (тимчасово, у 1404—1410 роках, — Короні Польській).
Восени 1430 року, після смерті Вітовта, польське панство, прихильне до короля польського і верховного князя литовського Владислава II Ягайла, змовилося з кам'янецьким католицьким єпископом (біскупом) Павлом, колишнім кам'янецьким старостою Яном Грицком Кердеєвичем, шляхтичами Бучацькими й подільською прозахідно налаштованою шляхтою, підійшло до Кам'янця, викликали на «розмову» Вітовтового намісника Яна Довґерда (який не знав про смерть Великого князя литовського), ув'язнили його, захопили замок і місто. Після захоплення Свидригайлом, король Ягайло 7 листопада 1430 р. віддає одночасно два накази: офіційний — повернути Поділля воєводі Свидригайла , таємний — схопити М.Бабу та не віддавати міста (який і був виконаний).
1432 року подільський староста Теодорик Бучацький Язловецький склав присягу на вірність польському королю Владиславу II Ягайлу та його синам, після чого король передав йому в управління кам'янецький замок. Того ж року Кам'янцю було підтверджено магдебурзьке право.
1433 р. — замок взяли війська під проводом Федора Острозького.
1434 року місто остаточно перейшло під владу польського короля. Кам'янець був наділений функціями головного міста Подільського воєводства, Кам'янецького повіту й однойменного староства.
17 квітня 1919 року Кам'янець був зайнятий військами Радянської Росії· 3 червня 1919 року звільнений військами УНР (Бій за Кам'янець-Подільський)· З 14 червня до 16 листопада тут перебували уряд і Директорія УНР· 17 листопада місто було зайняте військами Польщі· Після підписання Симоном Петлюрою 21-24 квітня 1920 року Варшавського договору з Польщєю в місті відновлена влада УНР за згоди Польщі· 12 липня 1920 року знову захоплене Червоною Армією Росії· 21 вересня 1920 року знову визволене військами УНР· 15 листопада 1920 уряд і війська УНР залишили місто· 16 листопада 1920 року знову зайняте військами Радянської Росії·
Після відновлення незалежності України (1991)
Від 24 серпня 1991 року Кам'янець-Подільський — у складі незалежної України, є значним економічним, культурним, освітнім і туристичним осередком держави.
У період з 1991 по 2000 роки в місті частково, або повністю зупинилася робота більшості промислових підприємств. Почалися роки масового безробіття, зубожіння населення і процвітання злочинності. Кам'янець стає одним з основних кримінальних осередків країни.
З 1993 року почалася масова міграція єврейського населення міста в Ізраїль і США. Тисячі подолян у пошуках роботи і кращого життя покинули місто та перетнули межі країни. Умовно ця перша хвиля еміграції була зумовлена на етнічній складовій, коли багато народностей, які були розселені по різних куточках союзу почали повертатись на свою батьківщину. Так в цей період був і зворотній процес, коли у місто повертались з різних колишніх республік українці.
У 1995 році у Кам'янці-Подільському з'явився масовий доступ до мережі Інтернет.
1996 року розпочала роботу перша в місті станція мобільного зв'язку. Також, у 1996 році створено Національний природний парк «Подільські Товтри».
З вересня 1999 року по 2012 рік у місті щорічно проходив етап чемпіонату України з авторалі.
2 березня 2000 року Постановою Верховної Ради України затверджено нові межі міста загальною площею 2787,1 гектара.
З 2000-х років починається умовна друга хвиля еміграції, переважно трудова, хоча вона була довготривала, не сезонна, особливо це стосувалось жінок, які їхали на заробітки по догляду за пенсіонерами в Італію та Іспанію. Це в кінцевому спричиняло розпад сімей, а діти після дорослішання емігрували до батьків за кордон. Частково це мало позитивний ефект у місті відкривались заклади на зразок закордонних, з'являлись європейські товари, які передавали заробітчани, а діти і родичі отримували кошти у валюті на прожиття, пожвавлюючи місцеву економіку і наповнюючи її грошима.
У 2001 році у місті з'явився перший банкомат банку «Приватбанк», у 2002 році відкрився банкомат банку «Аваль».
2003 року відкрився перший у місті супермаркет. З 2003 року відновилося активне житлове будівництво.
2004 році мешканці міста активно брали участь Помаранчевій революції, люди проводили мітинги на майдані Відродження.
З 2014 року початком Російської агресії проти України багато подолян пішли добровольцями та військовослужбовцями на фронт захищати Україну.
Десь з 2015 року, а після отримання безвізового режиму з ЄС іше сильніше, починається третя хвиля еміграції з міста. У більшій мірі це сезоні поїздки на заробітки, з яких якась частина мешканців знаходять на постійні основі роботу перевозять сім'ї та подаються на отримання громадянства чи права на проживання. Інша складова, це переїзд на навчання молоді міста, по завершенню школи. Переважно в Польщу, які після отримання європейського диплома намагаються знайти роботу в ЄС та залишитись там проживати.
У рамках децентралізації в 2020 року, було схвалено новий район та Кам'янець-Подільську територіальну громаду, до складу якої увійшли наступні сільради: Довжоцька, Зіньковецька, Рихтівська, Колибаївська.
Див. також
Примітки
- Расщупкін О. І., Трубчанінов С. В. Кам'янець на Поділлі. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2008. — С. 8—10.
- Расщупкін О. І., Трубчанінов С. В. Кам'янець на Поділлі. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2008. — С. 8.
- Винокур І. С., Хотюн Г. М. Кам'янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник. — Львів: Каменяр, 1981. — С. 7—8.
- Винокур І. С., Хотюн Г. М. Кам'янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник. — Львів: Каменяр, 1981. — С. 8.
- Сикора, Эдуард. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2016.
- Пламеницька О. Кам'янець-Подільський.-К.:Абрис,2004.-256 с., іл. с.35
- Н.Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник.-Лондон: НТШ,1972.-944с. с.27
- Пламеницька О. Кам'янець-Подільський. — К. : Абрис, 2004 . — іл. — с. 38. — .
Посилання
- Приватна газета «Подолянин» [ 12 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Новини Кам’янця-Подільського [ 19 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Роман Коваль· Сто історій визвольної війни· Воєнно- історичні нариси· Київ· Історичний клуб «Холодний Яр»· 2015·«Наш формат»· с·201-202·
Література
- Александра М. Ф., Винокур І. С., Гарнага І. В., Коваленко Л. А., Ланевський В. П. Кам'янець-Подільський // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 297—323.
- Винокур І. С., Хотюн Г. М. Кам'янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник. — Львів: Каменяр, 1981. — 96 с.
- Петров М. Б., Рибак І. В. Кам'янець-Подільський // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — . — С. 55—64.
- Сецинский Е. Город Каменец-Подольский: Историческое описание. — К., 1895. — 248 с.
- Prusiewicz A. Kamieniec Podolski. Szkic historyczny. — Kijow — Warszawa, 1915.
- Петров М. Б. Історична топографія Кам'янця-Подільського кінця XVII — XVIII ст. (Історіографія. Джерела). — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. — 384 с.
- Пламеницька Ольга. Кам'янець-Подільський. — К.: Абрис, 2004. — 256 с. — (Малі історичні міста України).
- Будзей Олег. Вулицями Кам'янця-Подільського. — Львів: Світ, 2005. — 272 с. — (Історичні місця України).
- Пламеницька Ольга. Сакральна архітектура Кам'янця на Поділлі. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2005. — 388 с.
- Завальнюк Олександр, Комарніцький Олександр. Нариси з історії Кам'янця-Подільського. — Львів: Центр Європи, 2006. — 136 с.
- Расщупкін О. І., Трубчанінов С. В. Кам'янець на Поділлі. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2008. — 112 с.
- Пламеницька О. Кам'янець-Подільський.-К.:Абрис,2004.-256 с., іл.
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Kamieniec Podolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 748. (пол.).— S. 748—763. (пол.)
Примітки
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye chastinoyu seriyi Istoriya Kam yancya Podilskogo Gipotezi pro zasnuvannya 1362 1434 Litva 1434 1672 Polsha Kam yanec Podilskij Isto riya Kam yancya Podi lskogo istoriya mista Kam yanec Podilskij yake nini ye mistom oblasnogo pidporyadkuvannya odnim iz rajonnih centriv Hmelnickoyi oblasti Ukrayini Gipotezi pro zasnuvannya mistaOsnovna stattya Gipotezi pro zasnuvannya Kam yancya Podilskogo U naukovij i naukovo populyarnij literaturi zafiksovano chotiri gipotezi shodo zasnuvannya Kam yancya Podilskogo yaki umovno mozhna nazvati litovskoyu pro 1360 ti roki virmenskoyu pro 1062 rik dako rimskoyu pro 2 3 stolittya davnoruskoyu domongolskoyu pro drugu polovinu 12 stolittya abo kinec 12 pochatok 13 stolittya Bilshist suchasnih istorikiv pritrimuyutsya ostannoyi gipotezi pro formuvannya Kam yancya Podilskogo yak rannofeodalnogo mista u drugij polovini 12 stolittya Istoriya mista do 1362 rokuArheologichni znahidki ta doslidzhennya zasvidchuyut sho lyudi zdavna selilisya na teritoriyi suchasnogo Kam yancya Podilskogo Ce buli stoyanki mislivciv selesha davnih zemlerobiv Miske poselennya viniklo tut znachno piznishe Najdavnishimi vvazhayutsya arheologichni znahidki na teritoriyi dendroparku nad kanjonom na livomu berezi Smotricha Tut pislya vesnyanih rozmiviv viyavleno bivni mamonta a takozh krem yani vidshepi piznogo paleolitu 40 13 tisyach rokiv tomu Na teritoriyi suchasnogo Starogo mista pid chas zemlyanih robit natrapili na rechi chasiv tripilskoyi kulturi 4 3 tisyacholittya do n e V urochishi Tatarskomu yake z pivdennogo zahodu prilyagaye do Kam yanec Podilskoyi forteci viyavleno reshtki velikogo tripilskogo poselennya a v nomu bezlich ulamkiv rozpisanogo posudu krem yani nozhi skrebki rizci glinyani miniatyurni skulpturi harakterni dlya zemlerobskih plemen dobi midi U comu zh urochishi a takozh poblizu miskoyi drukarni znajdeno znaryaddya praci dobi piznoyi bronzi ta pochatku rannoyi zaliznoyi dobi 12 8 stolittya do n e U pershi stolittya nashoyi eri teritoriyu majbutnogo Kam yancya ta jogo okolic zaselyali plemena chernyahivskoyi kulturi osnovnim zanyattyam yakih bulo zemlerobstvo Rimski moneti 2 3 stolit znajdeni na teritoriyi mista ta navkolishnih sil svidchat sho naselennya Serednogo Podnistrov ya perebuvalo u torgovelnih i kulturnih zv yazkah iz zhitelyami Pivnichnogo Prichornomor ya ta rimskih provincij Na pravomu berezi Smotricha nepodalik Goncharskoyi bashti pid chas zemlyanih robit viyavleno kulturnij shar iz slov yanskoyu keramikoyu 9 10 stolit Na dumku istorikiv ce ye dokazom togo sho Stare misto yak i ves rajon Serednogo Podnistrov ya u ti chasi zaselyali shidnoslov yanski plemena zokrema ulichi ta tiverci yaki vhodidi do skladu Kiyivskoyi Rusi U riznih chastinah Starogo mista a takozh v urochishi Tatarskomu viyavleno zalishki kulturnogo sharu z tipovoyu davnoruskoyu keramikoyu V drugij polovini HII pershij polovini HIII st vhodiv do skladu Galickogo a zgodom ob yednanogo Galicko Volinskogo knyazivstva Zgidno z arheologichnimi dzherelami viniknennya Kam yancya yak rannofeodalnogo misto z chitkim rozmezhuvannyam remesla ta zemlerobstva z rozvinutoyu torgivleyu datuyetsya kincem 12 pochatkom 13 stolittya V ti chasi misto vhodilo do skladu Galicko Volinskogo knyazivstva Pisemnih dzherel pro istoriyu Kam yancya cogo periodu ne zbereglosya U 1240 roci Podillya uvijshlo do skladu Zolotoyi Ordi Podolyani viznali pravo ordinciv zbirati z mista shorichnu daninu i Zolota Orda pochala praviti zhittyam Podillya za dopomogoyu baskakiv i vibornih miscevih otamaniv U drugij polovini XIII stolittya buv stvorenij Podilskij ulus yakij dilivsya na tumeni okrugi Kam yanec buv administrativnim centrom Kam yaneckogo tumena Keruvali Podilskim ulusom tri brati otchichi i didichi Podilskoyi zemli Kutlubug Kotlubej Hachibej Kochubej i Dmitro Kam yanec u 1362 1434 rokahKam yanec na mapi Zigmunda Gerstmana Gerb Kam yancya Podi lskogo 1374 Mapa Kam yanec ta Podillya pidchas Osmanskogo pravlinnya Pislya peremogi vijsk Litvi nad ordincyami u Sinovodskij bitvi sho vidbulasya voseni 1362 roku Podillya perejshlo pid vladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Utverdzhuyuchis u krayi knyazi Koriyatovichi pleminniki velikogo knyazya litovskogo Olgerda stali vidbudovuvati mista yihni ukriplennya ta sela Sered vidbudovanih mist buv i Kam yanec Vid 1360 h rokiv stoliceyu Podilskoyi zemli pri Koriyatovichah bulo misto Smotrich a z pochatku 1370 h rokiv Kam yanec 7 15 sichnya 1374 roku Yurij i Oleksandr Koriyatovichi nadali mistu gramotu na samovryaduvannya Postupovo v jogo suspilne ta gromadske zhittya upravlinnya sudochinstvo ta mistobuduvannya stali pronikati zahidnoyevropejski normi Na toj chas u Kam yanci sklalosya dvocentrove upravlinnya odnim iz jogo administrativnih centriv buv zamok inshim misto Zamok sluguvav miscem perebuvannya knyazya yakij upravlyav usim Podilskim knyazivstvom a misto vijta yakij keruvav miskoyu gromadoyu Gramota 1374 roku zasvidchuye sho zem yan boyar i slug knyazivskih povinen suditi knyaz na zamku a mishani mali pravo suditisya svoyim pravom i svoyimi rajcyami Za etnichnoyu prinalezhnistyu naselennya Kam yancya v ti chasi perevazhno bulo ruskim ukrayinskim Okrim ukrayinciv tut meshkali virmeno kipchaki litovci polyaki moldovani poodinoki predstavniki inshih narodiv Za chasiv knyazyuvannya Koriyatovichiv do 1393 r na Podillya stav pronikati katolicizm Tak 1370 roku v Kam yanci stav funkcionuvati dominikanskij chernechij orden bulo zasnovano i monastir Nezabarom i franciskanci zasnuvali v misti monastir 1378 roku rimskij papa vidav knyazevi Oleksandru Koriyatovichu bullu na zasnuvannya v Kam yanci katolickoyi yepiskopiyi V 1393 r velikij knyaz litovskij Vitovt shturmom vzyav misto i prognav Fedora Koriyatovicha Podillya pidporyadkovuvalosya Velikomu knyazivstvu Litovskomu do 1430 roku timchasovo u 1404 1410 rokah Koroni Polskij Voseni 1430 roku pislya smerti Vitovta polske panstvo prihilne do korolya polskogo i verhovnogo knyazya litovskogo Vladislava II Yagajla zmovilosya z kam yaneckim katolickim yepiskopom biskupom Pavlom kolishnim kam yaneckim starostoyu Yanom Grickom Kerdeyevichem shlyahtichami Buchackimi j podilskoyu prozahidno nalashtovanoyu shlyahtoyu pidijshlo do Kam yancya viklikali na rozmovu Vitovtovogo namisnika Yana Dovgerda yakij ne znav pro smert Velikogo knyazya litovskogo uv yaznili jogo zahopili zamok i misto Pislya zahoplennya Svidrigajlom korol Yagajlo 7 listopada 1430 r viddaye odnochasno dva nakazi oficijnij povernuti Podillya voyevodi Svidrigajla tayemnij shopiti M Babu ta ne viddavati mista yakij i buv vikonanij 1432 roku podilskij starosta Teodorik Buchackij Yazloveckij sklav prisyagu na virnist polskomu korolyu Vladislavu II Yagajlu ta jogo sinam pislya chogo korol peredav jomu v upravlinnya kam yaneckij zamok Togo zh roku Kam yancyu bulo pidtverdzheno magdeburzke pravo 1433 r zamok vzyali vijska pid provodom Fedora Ostrozkogo 1434 roku misto ostatochno perejshlo pid vladu polskogo korolya Kam yanec buv nadilenij funkciyami golovnogo mista Podilskogo voyevodstva Kam yaneckogo povitu j odnojmennogo starostva 1917 1920 UNR UD 17 kvitnya 1919 roku Kam yanec buv zajnyatij vijskami Radyanskoyi Rosiyi 3 chervnya 1919 roku zvilnenij vijskami UNR Bij za Kam yanec Podilskij Z 14 chervnya do 16 listopada tut perebuvali uryad i Direktoriya UNR 17 listopada misto bulo zajnyate vijskami Polshi Pislya pidpisannya Simonom Petlyuroyu 21 24 kvitnya 1920 roku Varshavskogo dogovoru z Polshyeyu v misti vidnovlena vlada UNR za zgodi Polshi 12 lipnya 1920 roku znovu zahoplene Chervonoyu Armiyeyu Rosiyi 21 veresnya 1920 roku znovu vizvolene vijskami UNR 15 listopada 1920 uryad i vijska UNR zalishili misto 16 listopada 1920 roku znovu zajnyate vijskami Radyanskoyi Rosiyi Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Ukrayini 1991 Vid 24 serpnya 1991 roku Kam yanec Podilskij u skladi nezalezhnoyi Ukrayini ye znachnim ekonomichnim kulturnim osvitnim i turistichnim oseredkom derzhavi U period z 1991 po 2000 roki v misti chastkovo abo povnistyu zupinilasya robota bilshosti promislovih pidpriyemstv Pochalisya roki masovogo bezrobittya zubozhinnya naselennya i procvitannya zlochinnosti Kam yanec staye odnim z osnovnih kriminalnih oseredkiv krayini Z 1993 roku pochalasya masova migraciya yevrejskogo naselennya mista v Izrayil i SShA Tisyachi podolyan u poshukah roboti i krashogo zhittya pokinuli misto ta peretnuli mezhi krayini Umovno cya persha hvilya emigraciyi bula zumovlena na etnichnij skladovij koli bagato narodnostej yaki buli rozseleni po riznih kutochkah soyuzu pochali povertatis na svoyu batkivshinu Tak v cej period buv i zvorotnij proces koli u misto povertalis z riznih kolishnih respublik ukrayinci U 1995 roci u Kam yanci Podilskomu z yavivsya masovij dostup do merezhi Internet 1996 roku rozpochala robotu persha v misti stanciya mobilnogo zv yazku Takozh u 1996 roci stvoreno Nacionalnij prirodnij park Podilski Tovtri Z veresnya 1999 roku po 2012 rik u misti shorichno prohodiv etap chempionatu Ukrayini z avtorali 2 bereznya 2000 roku Postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini zatverdzheno novi mezhi mista zagalnoyu plosheyu 2787 1 gektara Z 2000 h rokiv pochinayetsya umovna druga hvilya emigraciyi perevazhno trudova hocha vona bula dovgotrivala ne sezonna osoblivo ce stosuvalos zhinok yaki yihali na zarobitki po doglyadu za pensionerami v Italiyu ta Ispaniyu Ce v kincevomu sprichinyalo rozpad simej a diti pislya doroslishannya emigruvali do batkiv za kordon Chastkovo ce malo pozitivnij efekt u misti vidkrivalis zakladi na zrazok zakordonnih z yavlyalis yevropejski tovari yaki peredavali zarobitchani a diti i rodichi otrimuvali koshti u valyuti na prozhittya pozhvavlyuyuchi miscevu ekonomiku i napovnyuyuchi yiyi groshima U 2001 roci u misti z yavivsya pershij bankomat banku Privatbank u 2002 roci vidkrivsya bankomat banku Aval 2003 roku vidkrivsya pershij u misti supermarket Z 2003 roku vidnovilosya aktivne zhitlove budivnictvo 2004 roci meshkanci mista aktivno brali uchast Pomaranchevij revolyuciyi lyudi provodili mitingi na majdani Vidrodzhennya Z 2014 roku pochatkom Rosijskoyi agresiyi proti Ukrayini bagato podolyan pishli dobrovolcyami ta vijskovosluzhbovcyami na front zahishati Ukrayinu Des z 2015 roku a pislya otrimannya bezvizovogo rezhimu z YeS ishe silnishe pochinayetsya tretya hvilya emigraciyi z mista U bilshij miri ce sezoni poyizdki na zarobitki z yakih yakas chastina meshkanciv znahodyat na postijni osnovi robotu perevozyat sim yi ta podayutsya na otrimannya gromadyanstva chi prava na prozhivannya Insha skladova ce pereyizd na navchannya molodi mista po zavershennyu shkoli Perevazhno v Polshu yaki pislya otrimannya yevropejskogo diploma namagayutsya znajti robotu v YeS ta zalishitis tam prozhivati U ramkah decentralizaciyi v 2020 roku bulo shvaleno novij rajon ta Kam yanec Podilsku teritorialnu gromadu do skladu yakoyi uvijshli nastupni silradi Dovzhocka Zinkovecka Rihtivska Kolibayivska Div takozhKam yanec Podilska rizanina Bij za Kam yanec Podilskij 1918 Bij za Kam yanec Podilskij 1919 PrimitkiRasshupkin O I Trubchaninov S V Kam yanec na Podilli Kam yanec Podilskij Oiyum 2008 S 8 10 Rasshupkin O I Trubchaninov S V Kam yanec na Podilli Kam yanec Podilskij Oiyum 2008 S 8 Vinokur I S Hotyun G M Kam yanec Podilskij derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik Lviv Kamenyar 1981 S 7 8 Vinokur I S Hotyun G M Kam yanec Podilskij derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik Lviv Kamenyar 1981 S 8 Sikora Eduard PDF Arhiv originalu PDF za 6 bereznya 2016 Plamenicka O Kam yanec Podilskij K Abris 2004 256 s il ISBN 966 531 170 0 s 35 N Andrusyak Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik London NTSh 1972 944s s 27 Plamenicka O Kam yanec Podilskij K Abris 2004 il s 38 ISBN 966 531 170 0 PosilannyaPrivatna gazeta Podolyanin 12 travnya 2022 u Wayback Machine Novini Kam yancya Podilskogo 19 travnya 2022 u Wayback Machine Roman Koval Sto istorij vizvolnoyi vijni Voyenno istorichni narisi Kiyiv Istorichnij klub Holodnij Yar 2015 Nash format s 201 202 LiteraturaAleksandra M F Vinokur I S Garnaga I V Kovalenko L A Lanevskij V P Kam yanec Podilskij Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hmelnicka oblast K 1971 S 297 323 Vinokur I S Hotyun G M Kam yanec Podilskij derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik Lviv Kamenyar 1981 96 s Petrov M B Ribak I V Kam yanec Podilskij Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 ISBN 978 966 00 0692 8 S 55 64 Secinskij E Gorod Kamenec Podolskij Istoricheskoe opisanie K 1895 248 s Prusiewicz A Kamieniec Podolski Szkic historyczny Kijow Warszawa 1915 Petrov M B Istorichna topografiya Kam yancya Podilskogo kincya XVII XVIII st Istoriografiya Dzherela Kam yanec Podilskij Abetka NOVA 2002 384 s Plamenicka Olga Kam yanec Podilskij K Abris 2004 256 s Mali istorichni mista Ukrayini Budzej Oleg Vulicyami Kam yancya Podilskogo Lviv Svit 2005 272 s Istorichni miscya Ukrayini Plamenicka Olga Sakralna arhitektura Kam yancya na Podilli Kam yanec Podilskij Abetka 2005 388 s Zavalnyuk Oleksandr Komarnickij Oleksandr Narisi z istoriyi Kam yancya Podilskogo Lviv Centr Yevropi 2006 136 s Rasshupkin O I Trubchaninov S V Kam yanec na Podilli Kam yanec Podilskij Oiyum 2008 112 s Plamenicka O Kam yanec Podilskij K Abris 2004 256 s il ISBN 966 531 170 0 Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Kamieniec Podolski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 748 pol S 748 763 pol PrimitkiKashtelyani Kam yancya Podilskogo Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi