Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пам ятник Петру Горлову у ГорлівціПерші поселенняОкруга Горлівки на мапі Шуберта у 2 ій половині 19 сторіччя Перші посел

Історія Горлівки

Історія Горлівки
image
Пам'ятник Петру Горлову у Горлівці

Перші поселення

image
Округа Горлівки на мапі Шуберта у 2-ій половині 19 сторіччя

Перші поселення в місцевості Горлівки постали на початку XVIII століття, тоді запорозькими козаками та селянами-втікачами були засновані хутори уздовж річок Корсунь, Залізна й Кодима. Для укріплення кордонів Російської імперії царський уряд формує у другій половині XVIII століття слов'яносербські селищні полки, до складу яких входять емігранти з Австро-Угорщини — серби, хорвати, словенці, а також українські й російські селяни й козаки. Полки ділилися на роти, які заснували окремі поселення на території сучасної Горлівки.

У 1707 році виникає село Государевий Буєрак (тепер — територія міста). У 1776 році зимовники і хутори в балці Сухий Яр і в урочищі Жеваний Ліс злилися в слободу Зайцеве, південну частину якої назвали Микитівка, на честь видатного містянина — Микити Дев'ятилова. У 1795 році в селі Государевий Буєрак і слободі Зайцеве (обидва входять сьогодні до складу сучасної Горлівки) налічувалося 6514 осіб, у слободі Залізна в 1884 році — 3529 жителів. В 1800–1805 роках утворюються хутори Щербиновський, Неліповський, виникає слобода Залізна — заселяють її переважно переселенці з Харківської губернії. На початку XIX століття тут було відкрито поклади вугілля, з'явилися селянські дрібні шахти.

Заснування

image
image

Офіційною датою заснування є 1779 р. Перша назва міста Государів Посад. Перейменоване на честь інженера Петра Миколайовича Горлова, в 1869 році.

З початком будівництва Курсько-Харківсько-Азовскої залізниці в 1867 році було засновано робітницьке селище, що й було названо на честь гірського інженера П. М. Горлова. Були побудовані бараки для робітників, майстерня й інші споруди. Одночасно почався промисловий видобуток вугілля: в 1871—1874 роках був побудований рудник «Корсунська копанка № 1» (за радянської доби перейменована шахта «Кочегарка»), що складалася із двох шахт. Це було найбільше на той час підприємство вугільної промисловості Донбасу. В 1879 році на ньому працювало більше тисячі чоловік, було добуто близько 80 тис. тонн вугілля. В 1889 році засноване «Товариство південноросійської кам'яновугільної промисловості», що добуває 42 млн. пудів вугілля й 12 млн пудів коксу.
В 1879 році відкрите родовище кіноварі, до 1886 року з'явилася шахта з видобутку кіноварі й завод з виробництва ртуті, що дав першу в Росії ртуть. В 1889 році збудовано рудник № 5 «Альберт». В 1897 побудована шахта № 7 «Альфред». А в 1897 році побудований , навколо якого з'явилося робітницьке селище на 3 000 мешканців. Навколо Горлівки будувалися інші підприємства (машинобудівні, алебастрові, цегельні, цементний заводи) зі своїми селищами, які поступово зливалися.

В 1890 році в центрі міста відкрито «Клуб-театр зборів службовців», де виступали приїжджі артисти, а також силами місцевої інтелігенції ставилися самодіяльні спектаклі, проводилися вечори відпочинку. В 1898 році в Горлівці проживало 7 000 осіб. У грудні 1905 року відбулося Горлівське збройне повстання — найбільше в Україні робітницьке збройне повстання проти самодержавства.

В 1913 році у Горлівці працювали 50 підприємств із загальною чисельністю зайнятих 13 тис. чоловік. Населення Горлівки, що мала статус заштатного міста, становило понад 30 тис. осіб. У центрі стояли будинки власників підприємств й інженерно-технічних працівників, кілька десятків казарм і типові трьохвіконні будинки, які були розміщені на 18 лініях по 70 будинків. Близько 10 тис. робітників проживали в напівземлянках, сараях і літніх кухнях. Були 3 лікарні на 80 ліжок, 2 церковнопарафіяльних, 4 заводських й 10 двокласних земських шкіл, штейгерська школа (готувала штейгерів, маркшейдерів і машиністів підйому), клуб-театр, кінотеатр («Клуб-кінотеатр „банакер“» на 300 місць, з 1914 року).

27 лютого (13 березня) 1917 року на Корсунській копальні № 1 аварія, унаслідок якої загинуло 33 особи.

Українські визвольні змагання

Докладніше: Бої за Горлівку (1918)

28 лютого в Горлівці, пройшла перша демонстрація вона була зі знаменами та іконами. Втім, це не завадило тим самим горлівцям на одному з мітингів спалити прапор російської націоналістичної організації «Спілки істинно руських», що зберігалося в затишному куточку в церкві.

Після того як стало відомо про лютневий перевороті, в Горлівці був створення Комітету громадської безпеки на чолі з заводським інженером Яцинічєм (кадет). За підтримки меншовиків та есерів Яцинич виступив в тимчасовому комітеті проти роззброєння поліції, як заходу, здатного призвести до суспільних безладів, або пропонував роззброїти тільки поганих «поліцейських, а хороших» залишити на місцях.

Згодом Горлівка стає частиною Української Народної Республіки в складі адміністративно-територіальної одиниці Половецька земля з центром у Бахмуті. У грудні 1917 року, просуваючись від Таганрога на північ, по залізниці на Горлівку, білий партизанський загін осавула Черенцова 9 числа налетів на Макіївку, розгромивши місцеву раду і утихомиривши робочих Макіївського рудничного району. В ході Першої радянсько-української війни, в середині грудня радянські війська окуповують низку міст Донбасу: Луганськ, Горлівку, Макіївку, Краматорськ, Дружківку, Костянтинівку, Маріуполь, Алчевськ, Лозово-Павлівку та Дебальцево. Більшовики включили Горлівку до складу маріонеткового режиму Донецько-Криворізької республіки.

23 квітня 1918 головнокомандувач 3-ї армії РСЧА Чакванай вислав з Горлівки ненадійні для більшовиків частини до Луганська. Навколо міста і селищ була створена лінія оборони: Олександрівка, Іванопілля, Олександрово, Зайцеве, Климовські хутора. 24 квітня 1918 частини Слов'янської групи військ УНР під командуванням генерала Володимира Сікевича підійшли до околиці Горлівки і зупинилися на відпочинок в одній з балок. У напрямку до Горлівці був висланий розвідувальний загін на чолі з хорунжим Бабенко. Вночі розвідка донесла, що більшовики знають розташування Слов'янської групи та чекають її наступу, і збираються на світанку кіннотою чисельністю тисячі вершників вдарити по позиції козаків. Тільки почало світати, кіннота під командуванням Ляховича виступила на зустріч більшовицький кінноті з криками:

За Україну! За її свободу! За славу козацьку!

Бій тривав півгодини, кіннота більшовиків відступила. Розгромивши ворожу кінноту, козаки оточили з усіх боків ліве крило ворожих позицій і продовжували переслідування. Відразу після початку бою була пошкоджена залізниця, що завадило противнику відступити потягами. Почалася артилерійська перестрілка. Бій ще тривав на Ртутному заводі. Сікевич вислав туди підкріплення дорошенківців і за короткий час ворог вивісив білий прапор. 26 квітня, отримавши підкріплення, червоноармійці за підтримки артилерії почали наступати на позиції української армії, яка перебувала на станції Микитівка. Група Сікевича разом з союзними німецькими військами контратакувала противника. Після тригодинного бою червоноармійці відступили, козаки захопили багато вагонів з майном артилерії і кулеметами. 27 квітня 6-та сотня Дорошенківського полку, яка перебувала на правому крилі німецьких частин, відбила атаку червоноармійців, які глибоко обійшли це крило. На чолі з сотником Коваленко вони розбили більшовиків, при цьому 26 вояків противника було вбито, 9 – взято в полон, захоплено багато кулеметів. Переслідуючи противника, козаки увірвалися в Горлівку і захопили потяги, які були готові до від'їзду.

Протягом Другої радянсько-української війни Горлівка знову опиняється під більшовицькою окупацією та остаточно устатковується під нею.

Радянські роки

В 1925 році із шахтних і заводських селищ був створений районний центр Горлівка з населенням 27,3 тис. осіб (із селищами — 40,5 тис. жителів). У той час шахтами Горлівки добувалося 2,2 млн тонн вугілля на рік. У роки індустріалізації (кінець 20-х — початок 30-х років) у Горлівці проходила реконструкція старих і з'являлися нові підприємства, велося велике промислове будівництво: в 1928 році — коксохімічний завод, в 1932 році — шахта імені Румянцева, в 1933 році — шахта «Кочегарка», у квітні 1933 року — Азотно-туковий завод імені Серго Орджонікідзе, у тому ж році — найбільший у світі цех з виробництва врубових машин (3 тис. штук на рік) на машинобудівному заводі. В 1941 році стала до ладу найбільша в Донбасі шахта № 4-5 «Микитівка». В 1929 році на базі колишнього штейгерського училища створено . В 1932 році Горлівка стала містом.

image
пам'ятник

До 1940 року в місті працювали 10 заводів, 13 шахт із загальним річним видобутком 7,2 млн тонн вугілля, проживало 181,5 тис. жителів. Напередодні Німецько-радянської війни населення Горлівки становило 181 тис. жителів, площа — 100 км². Були споруджені новий водопровід і каналізація, друкарня, фабрика-кухня, поштамт, універмаг, дві лазні, готель, стадіон. В 1932 році прокладена перша трамвайна лінія довжиною 8 км, що з'єднала селища шахт № 1 й № 5. Населення обслуговували 6 лікарень, 3 пологових будинки, дитячий санаторій, 3 станції швидкої допомоги, 54 дитячих садка, 68 шкіл, 22 Палаци культури й клуби, 25 бібліотек. На початку 30-х років відкрилися медрабфак, робітфак мистецтв, фабрично-заводське училище громадського харчування, відділення Вищих інженерно-технічних курсів і Промакадемії, школа тваринників і городників.

Окупація міста Німецькими військами під час Німецько-радянської війни тривала з 29 жовтня 1941 по 5 вересня 1943.

До 1950 почали працювати водопровідна, електрична, каналізаційна мережі. Були відновлені всі школи. У післявоєнні роки в місті побудовані нові житлові мікрорайони віддалені від промислових підприємств, поліпшене водопостачання, реконструйована каналізаційна мережі. Були відновлені всі школи й дошкільні установи, 11 палаців культури й клубів, 7 парків культури й відпочинку. В 1954 році з Білої Церкви до Горлівки переведено . До 1955 в місті проживало 204,000 мешканців. В 1956—1958 в Горлівці введені в дію 6 шахт, ремонтно-механічний, 3 бетонні й деревообробний заводи, 11 великих цехів. З 1959 працює художній музей. В 1959-1965 побудовані, реконструйовані й розширені 18 підприємств, у тому числі в грудні 1963 введена в дію шахта імені Гагаріна. До 1979 в місті налічувалося 337,000 мешканців.

Незалежна Україна

Кінець XX — початок XXІ століття

Після розпаду СРСР чисельність міста почала стрімко зменшуватись – багато підприємств закривалися, люди втрачали роботу й змушені були їхати туди, де вона була. Важливим фактором була екологія, що спровокувала високу смертність. Вона випереджала народжуваність в 1,2 рази, а Горлівка стала одним з сумних лідерів України по числу випадків захворювання на рак.

У 2011 році на хімзаводах Горлівки сталися чотири великі аварії, в 2012-му – п'ять. За це ці порушення хімзаводи «Стирол» і «Тор Альянс» заплатили в цілому 73 тисяч гривень штрафу.

6 серпня 2013 року стається аварія на підприємстві «Стірол», що забрала 6 життів, кілька десятків людей суттєво постраждали та отримали опіки, викиди аміаку потрапили в атмосферу (600 кілограмів) й отруїли рештки чистого повітря в Горлівці. Того ж року екологи визнали Горлівку найбруднішим містом країни. На той час власником заводу був олігарх Дмитро Фірташ, що монополізував ринок хімічних добрив в Україні за часи президентства Віктора Януковича. На момент аварії в цеху перебувало близько 100 осіб. Аварійно-рятувальна служба концерну упродовж 20—30 хвилин ліквідувала поломку, яка стала причиною викиду. Працівників заводу вивезли у безпечне місце на вантажівках, для чого знадобилось кілька поїздок. За першою інформацією загинуло 2 осіб і ще троє постраждали Пізніше стало відомо, що внаслідок аварії загинуло п'ятеро осіб, а кількість постраждалих становила від 9 до 11 осіб. Загинули бригадир-монтажник, 3 монтажники та електрогазозварник Згодом стало відомо, що постраждало 20 осіб, які були госпіталізовані до двох міських лікарень, оскільки отруїлися випарами аміаку та отримали опіки дихальних шляхів. Загалом за медичною допомогою того дня звернулись 23 особи, 22-х із яких було госпіталізовані до двох міських лікарень (№ 2 та № 3) м. Горлівки. Згодом п'ятьох осіб було переведено на лікування до Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання ім. Калініна. У той же час Голова Донецької ОДА Андрій Шишацький повідомив про 21-ну госпіталізовану особу. Наступного дня за медичною допомогою звернулось ще 2 працівників заводу, яких госпіталізували до лікарні, а ще один робітник одержує медичну допомогу амбулаторно — таким чином загальна кількість потерплих досягла двадцяти п'яти, а стан одного з госпіталізованих раніше погіршився, і його було переведено до реанімації. Надвечір 7 серпня загальна кількість постраждалих зросла до двадцяти шести: було госпіталізовано ще одну особу. Вранці 8 серпня у Горлівській лікані помер робітник, який перебував у важкому стані, і загальна кількість загиблих зросла до шести осіб. Усіх інших постраждалих було переведено до лікарень Донецька

Виконавчий комітет Горлівської міської ради оголосив 8 серпня днем жалоби у місті.

Російсько-українська війна

Війна на Донбасі

Докладніше: Війна на сході України та Бої за Горлівку

У 2014 році місто опинилося в епіцентрі подій Війни на Донбасі. Перша атака проросійських терористичних сил у Горлівці сталася 12 квітня, коли бойовики прибули до будівлі міського управління міліції о 20:00 12 квітня з метою заволодіти зброєю, якої за словами представника міліції там немає. Спроба була припинена співробітниками міліції на чолі з Андрієм Крищенком 14 квітня 2014 сепаратисти здійснили другу спробу захоплення відділення міліції в Горлівці, яка виявилася вдалою. Операцією керував чоловік у камуфляжі, який повідомив, що він з Сімферополя і представився підполковником російської армії, пред'явивши російський паспорт. Частина горлівської міліції перейшла на бік сепаратистів. Пізніше стало відомо, що у захопленні райвідділку міліції брали участь колишні злочинці На вході до будівлі було вивішено російський прапор. 17 квітня в Горлівці терористи викрали депутата міськради від партії «Батьківщина» Володимира Рибака, який нещодавно зірвав прапор так званої «Донецької народної республіки» з будівлі Горлівської міськради. 22 квітня його тіло було знайдено в річці Казенний Торець біля смт Райгородок Донецької області з ознаками насильницької смерті і було упізнано дружиною. Разом із ним був знайдений ще один чоловік, якого одразу не вдалось впізнати, проте пізніше було встановлено його особу — це був студент Юрій Поправка. За повідомленням прес-служби МВС «Причина смерті обох загиблих — комбінована травма тіла внаслідок тортур, з подальшим утопленням ще живих непритомних потерпілих». За наявними у слідства даними, до тортур і вбивства цих людей причетні представники сепаратистського угруповання, яке захопило будівлю СБУ в місті Слов'янську.

15 листопада 2014 року бойовиками було захоплено виробниче приміщення заводу «Реахім». Зранку 9 грудня відзначено поблизу Горлівки потрапляння українською артилерією в один з вогневих артилерійських терористичних підрозділів, знищено та виведено з ладу щонайменше 2 установки РСЗВ «Ураган», 2 гаубиці Д-30, ліквідовано 4 вантажні автомобілі з набоями, є серед втрати серед бойовиків. Загалом 8 грудня через безтямне обстрілювання бойовиками міста загинуло шість та поранено трьох місцевих мешканців. Після цього у Горлівці відбувається акція протесту — мешканці виходять з вимогами до терористів, аби вони негайно залишили місто, мітинг було розігнано пострілами із стрілецької зброї. 21 січня 2015 року поблизу Горлівки терористи втратили 25 убитими та понад 30 пораненими. Також українські сили знищили 1 танк, 2 БРДМ й 2 БТР. Окрім того, танкіст терористичних сил, відступаючи, розвернувся та почавив терористичну піхоту і протаранив 2 БРДМ-и. Серед втрат ЗСУ — молодший сержант 17-го мотопіхотного батальйону Артем Пойда, лейтенант Андрій Ільїн. Того дня від безладного обстрілу проросійськими терористами міста загинуло троє містян, ще 13 поранені, серед них — двоє дітей. У січні 2015 року Збройні сили України втрачають контроль над блокпостом «Красний Партизан». Лейтенант Андрій Колісник скласти зброю і потрапити до полону відмовився, і загинув з побратимами. У результаті атаки бойовиків, четверо українських воїнів загинуло, 9 потрапило до полону.

9 січня 2016 року поблизу селища Зайцеве біля Горлівки під вогонь російських терористів потрапив цивільний автомобіль, поранення зазнала місцева мешканка. Станом на початок 2017 року українські сили утримували околиці Горлівки на заході і півночі міста. 6 травня 2018 року у бою під Горлівкою ліквідовано 3 терористів силами 24-ї бригади, 1 український вояк загинув, двох поранено. 8 травня 2018 року силами 1-го механізованого батальйону та розвідувальної роти 24 ОМБр було взято під контроль смт Південне та його східну околицю Чигирі. Противник намагався витиснути підрозділи ЗСУ, але поніс значні втрати: близько 15 осіб вбитими та пораненими. 29 серпня 2019 року штурмова група полку НГУ «Азов» знищила опорний пункт «Яблоня» 3-ї мотострілецької бригади російських окупаційних військ на Донбасі в селі Зайцеве. 19–21 лютого 2021 року під Горлівкою знову спалахнули запеклі бої. За даними ЗСУ, проросійські сили п'ять разів порушили режим припинення вогню та отримали відповідь від Збройних сил України. Бійці 503-го батальйону 35-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ в районі шахти «Південна» і населеного пункту Торецьк під Горлівкою вогнем у відповідь завдали шкоди ворогові. Офіцер ЗСУ Анатолій Штефан (позивний Штірліц) повідомив, що українські військові під Горлівкою знищили семеро супротивників.

Повномасштабне російське вторгнення

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

До початку широкомасштабного вторгнення Росії Горлівка підійшла в російській окупації. Готуючись до поновлення активної фази бойових дій, в середині лютого російські війська влаштовують провокації, під приводом яких оголошують у Горлівці та окупованій частині Донбасу загалом незаконну примусову "мобілізацію" до лав діючих в регіоні незаконних терористичних збройних формувань. Вночі з 1 на 2 березня 2022 року, за повідомленням депутата Київської міської ради Олександра Погребиського, 95 ОДШБр військ ЗСУ змогла зайти в Горлівку і взяти під контроль частину міста. Проте, закріпитися на цих позиціях не вдалося. У подальшому, Збройні сили України почали уражати військові об'єкти російських військ на території міста. 13 червня було нанесено удар по складам боєприпасів.

Див. також

Примітки

  1. Острогорский М. (ред.) Борьба за Октябрь на Артемовщине стр 73
  2. Острогорский М. (ред.) Борьба за Октябрь на Артемовщине Стр 72
  3. Сікевич В. Спогади «Сторінки із записної книжки» (1943—1951) Т. 7. С. 13—14.
  4. Сікевич В. Спогади «Сторінки із записної книжки» (1943—1951) Т. 7. С. 14.
  5. Монкевич Б. «Похід Болбочана на Крим: Спогади». С. 219–220.
  6. . Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  7. В момент взрыва на «Стироле» в аварийном цеху находилось около 100 человек. [ 9 серпня 2013 у Wayback Machine.] Сегодня. 07.08.2013. (рос.)
  8. Прокуратура: П'ятеро людей загинули при аварії на хімічному концерні в Горлівці. [ 4 грудня 2013 у Wayback Machine.] УНІАН. 06.08.2013.
  9. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ДТ. Аварія не вказано текст
  10. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Корр. Технічні параметри труби. не вказано текст
  11. Жертва взрыва на «Стироле»: «Задыхающихся людей из цеха вывозили грузовиками». [ 9 серпня 2013 у Wayback Machine.] Сегодня. 07.08.2013. (рос.)
  12. Аварія на заводі Стирол у Горлівці ліквідована, є постраждалі — концерн. [ 7 серпня 2013 у Wayback Machine.] Кореспондент. 06.08.2013.
  13. Кількість загиблих під час викиду аміаку на хімзаводі у Горлівці зросла до п'яти осіб. [ 7 серпня 2013 у Wayback Machine.] Кореспондент. 06.08.2013.
  14. ОДА: В аварії на «Стиролі» — 5 загиблих, 9 постраждалих. [ 10 серпня 2013 у Wayback Machine.] УНІАН. 06.08.2013.
  15. Після аварії на хімзаводі Стирол у Горлівці заміряють шкідливі викиди в атмосферу. [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] УНІАН. 06.08.2013.
  16. Стали відомі імена загиблих на заводі «Стирол». [ 10 серпня 2013 у Wayback Machine.] УНІАН. 07.08.2013.
  17. Кількість постраждалих від аварії на заводі Стирол зросла до 20 осіб — ОДА. [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] УНІАН. 06.08.2013.
  18. Через аварію на заводі у Фірташа загинуло щонайменше п'ять осіб. [ 9 серпня 2013 у Wayback Machine.] Українська правда. 06.08.2013.
  19. 5-х постраждалих в аварії на заводі «Стирол» перевезли до обласної лікарні у Донецьк [відео] [[https://archive.today/20130807125203/http://5.ua/newsline/230/0/107406/ Архівовано 7 серпня 2013 у Archive.is].] [Архівовано 7 серпня 2013 у Archive.is] 5 канал. 07.08.2013.
  20. Аварія на «Стиролі»: 5 важких потерпілих перевезли у Донецьк, ще 18 у лікарні. [ 10 серпня 2013 у Wayback Machine.] Українська правда. 07.08.2013.
  21. Аварія на «Стиролі»: Донецький губернатор каже, що приводів для паніки немає. [ 24 вересня 2013 у Wayback Machine.] УНІАН. 07.08.2013.
  22. ОДА: Кількість постраждалих на «Стиролі» зросла до 25 осіб. [ 24 вересня 2013 у Wayback Machine.] УНІАН. 07.08.2013.
  23. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою УТ. 26 простражд. не вказано текст
  24. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою УНІАН. 6 трупів. не вказано текст
  25. У Горлівці 8 серпня оголосили днем жалоби. [ 27 лютого 2022 у Wayback Machine.] Тиждень.ua. 07.08.2013.
  26. У Горлівці міліція відбила атаку сепаратистів на «зброю МВС» [ 6 лютого 2022 у Wayback Machine.] Українська правда, 12 квітня 2014 р.
  27. . Архів оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 30 листопада 2014.
  28. . Архів оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 30 листопада 2014.
  29. . Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 30 листопада 2014.
  30. . Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 30 листопада 2014.
  31. . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2014.
  32. . Архів оригіналу за 6 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  33. . Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 30 листопада 2014.
  34. . Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 30 листопада 2014.
  35. . Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  36. Горлівську міліцію захопили колишні злочинці. [ 11 лютого 2015 у Wayback Machine.] ТСН.ua. 17.04.2014.
  37. У Горлівці викрали депутата міськради. [ 30 листопада 2014 у Wayback Machine.] Українська правда. 17.04.2014.
  38. . Архів оригіналу за 28.07.2014. Процитовано 30.11.2014.
  39. . Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  40. У Горлівці бойовики захопили виробниче приміщення заводу «Реахім» − облУВС. [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Радіо Свобода. 15.11.2014.
  41. . Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 10 жовтня 2016.
  42. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2016.
  43. . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 10 жовтня 2016.
  44. . Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 10 жовтня 2016.
  45. . www.pohlyad.com (укр.). Архів оригіналу за 20 травня 2015. Процитовано 20 березня 2017.
  46. . Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
  47. Командування Об'єднаних сил повідомляє про покращення тактичного положення оборони наших військ на Горлівському напрямку // Офіційний вебсайт Міноборони країни, 18 травня 2018 [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
    ЗСУ взяли під контроль с. Південне Донецької області // Українська правда, 18 травня 2018 [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  48. Українські військові під Горлівкою знищили сім бойовиків "ДНР", – волонтер. оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
  49. . Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
  50. У Горлівці та Чаплинці чутно вибухи: імовірно, ЗСУ вдарили по складах боєприпасів рашистів. Процитовано 13 червня 2022.

Джерела

  • Острогорский М. (ред.) Борьба за Октябрь на Артемовщине
  • У Горлівці бійці АТО відбили напад терористів [ 13 вересня 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pam yatnik Petru Gorlovu u GorlivciPershi poselennyaOkruga Gorlivki na mapi Shuberta u 2 ij polovini 19 storichchya Pershi poselennya v miscevosti Gorlivki postali na pochatku XVIII stolittya todi zaporozkimi kozakami ta selyanami vtikachami buli zasnovani hutori uzdovzh richok Korsun Zalizna j Kodima Dlya ukriplennya kordoniv Rosijskoyi imperiyi carskij uryad formuye u drugij polovini XVIII stolittya slov yanoserbski selishni polki do skladu yakih vhodyat emigranti z Avstro Ugorshini serbi horvati slovenci a takozh ukrayinski j rosijski selyani j kozaki Polki dililisya na roti yaki zasnuvali okremi poselennya na teritoriyi suchasnoyi Gorlivki U 1707 roci vinikaye selo Gosudarevij Buyerak teper teritoriya mista U 1776 roci zimovniki i hutori v balci Suhij Yar i v urochishi Zhevanij Lis zlilisya v slobodu Zajceve pivdennu chastinu yakoyi nazvali Mikitivka na chest vidatnogo mistyanina Mikiti Dev yatilova U 1795 roci v seli Gosudarevij Buyerak i slobodi Zajceve obidva vhodyat sogodni do skladu suchasnoyi Gorlivki nalichuvalosya 6514 osib u slobodi Zalizna v 1884 roci 3529 zhiteliv V 1800 1805 rokah utvoryuyutsya hutori Sherbinovskij Nelipovskij vinikaye sloboda Zalizna zaselyayut yiyi perevazhno pereselenci z Harkivskoyi guberniyi Na pochatku XIX stolittya tut bulo vidkrito pokladi vugillya z yavilisya selyanski dribni shahti ZasnuvannyaOficijnoyu datoyu zasnuvannya ye 1779 r Persha nazva mista Gosudariv Posad Perejmenovane na chest inzhenera Petra Mikolajovicha Gorlova v 1869 roci Z pochatkom budivnictva Kursko Harkivsko Azovskoyi zaliznici v 1867 roci bulo zasnovano robitnicke selishe sho j bulo nazvano na chest girskogo inzhenera P M Gorlova Buli pobudovani baraki dlya robitnikiv majsternya j inshi sporudi Odnochasno pochavsya promislovij vidobutok vugillya v 1871 1874 rokah buv pobudovanij rudnik Korsunska kopanka 1 za radyanskoyi dobi perejmenovana shahta Kochegarka sho skladalasya iz dvoh shaht Ce bulo najbilshe na toj chas pidpriyemstvo vugilnoyi promislovosti Donbasu V 1879 roci na nomu pracyuvalo bilshe tisyachi cholovik bulo dobuto blizko 80 tis tonn vugillya V 1889 roci zasnovane Tovaristvo pivdennorosijskoyi kam yanovugilnoyi promislovosti sho dobuvaye 42 mln pudiv vugillya j 12 mln pudiv koksu V 1879 roci vidkrite rodovishe kinovari do 1886 roku z yavilasya shahta z vidobutku kinovari j zavod z virobnictva rtuti sho dav pershu v Rosiyi rtut V 1889 roci zbudovano rudnik 5 Albert V 1897 pobudovana shahta 7 Alfred A v 1897 roci pobudovanij navkolo yakogo z yavilosya robitnicke selishe na 3 000 meshkanciv Navkolo Gorlivki buduvalisya inshi pidpriyemstva mashinobudivni alebastrovi cegelni cementnij zavodi zi svoyimi selishami yaki postupovo zlivalisya V 1890 roci v centri mista vidkrito Klub teatr zboriv sluzhbovciv de vistupali priyizhdzhi artisti a takozh silami miscevoyi inteligenciyi stavilisya samodiyalni spektakli provodilisya vechori vidpochinku V 1898 roci v Gorlivci prozhivalo 7 000 osib U grudni 1905 roku vidbulosya Gorlivske zbrojne povstannya najbilshe v Ukrayini robitnicke zbrojne povstannya proti samoderzhavstva V 1913 roci u Gorlivci pracyuvali 50 pidpriyemstv iz zagalnoyu chiselnistyu zajnyatih 13 tis cholovik Naselennya Gorlivki sho mala status zashtatnogo mista stanovilo ponad 30 tis osib U centri stoyali budinki vlasnikiv pidpriyemstv j inzhenerno tehnichnih pracivnikiv kilka desyatkiv kazarm i tipovi trohvikonni budinki yaki buli rozmisheni na 18 liniyah po 70 budinkiv Blizko 10 tis robitnikiv prozhivali v napivzemlyankah sarayah i litnih kuhnyah Buli 3 likarni na 80 lizhok 2 cerkovnoparafiyalnih 4 zavodskih j 10 dvoklasnih zemskih shkil shtejgerska shkola gotuvala shtejgeriv markshejderiv i mashinistiv pidjomu klub teatr kinoteatr Klub kinoteatr banaker na 300 misc z 1914 roku 27 lyutogo 13 bereznya 1917 roku na Korsunskij kopalni 1 avariya unaslidok yakoyi zaginulo 33 osobi Ukrayinski vizvolni zmagannyaDokladnishe Boyi za Gorlivku 1918 28 lyutogo v Gorlivci projshla persha demonstraciya vona bula zi znamenami ta ikonami Vtim ce ne zavadilo tim samim gorlivcyam na odnomu z mitingiv spaliti prapor rosijskoyi nacionalistichnoyi organizaciyi Spilki istinno ruskih sho zberigalosya v zatishnomu kutochku v cerkvi Pislya togo yak stalo vidomo pro lyutnevij perevoroti v Gorlivci buv stvorennya Komitetu gromadskoyi bezpeki na choli z zavodskim inzhenerom Yacinichyem kadet Za pidtrimki menshovikiv ta eseriv Yacinich vistupiv v timchasovomu komiteti proti rozzbroyennya policiyi yak zahodu zdatnogo prizvesti do suspilnih bezladiv abo proponuvav rozzbroyiti tilki poganih policejskih a horoshih zalishiti na miscyah Zgodom Gorlivka staye chastinoyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v skladi administrativno teritorialnoyi odinici Polovecka zemlya z centrom u Bahmuti U grudni 1917 roku prosuvayuchis vid Taganroga na pivnich po zaliznici na Gorlivku bilij partizanskij zagin osavula Cherencova 9 chisla naletiv na Makiyivku rozgromivshi miscevu radu i utihomirivshi robochih Makiyivskogo rudnichnogo rajonu V hodi Pershoyi radyansko ukrayinskoyi vijni v seredini grudnya radyanski vijska okupovuyut nizku mist Donbasu Lugansk Gorlivku Makiyivku Kramatorsk Druzhkivku Kostyantinivku Mariupol Alchevsk Lozovo Pavlivku ta Debalcevo Bilshoviki vklyuchili Gorlivku do skladu marionetkovogo rezhimu Donecko Krivorizkoyi respubliki 23 kvitnya 1918 golovnokomanduvach 3 yi armiyi RSChA Chakvanaj vislav z Gorlivki nenadijni dlya bilshovikiv chastini do Luganska Navkolo mista i selish bula stvorena liniya oboroni Oleksandrivka Ivanopillya Oleksandrovo Zajceve Klimovski hutora 24 kvitnya 1918 chastini Slov yanskoyi grupi vijsk UNR pid komanduvannyam generala Volodimira Sikevicha pidijshli do okolici Gorlivki i zupinilisya na vidpochinok v odnij z balok U napryamku do Gorlivci buv vislanij rozviduvalnij zagin na choli z horunzhim Babenko Vnochi rozvidka donesla sho bilshoviki znayut roztashuvannya Slov yanskoyi grupi ta chekayut yiyi nastupu i zbirayutsya na svitanku kinnotoyu chiselnistyu tisyachi vershnikiv vdariti po poziciyi kozakiv Tilki pochalo svitati kinnota pid komanduvannyam Lyahovicha vistupila na zustrich bilshovickij kinnoti z krikami Za Ukrayinu Za yiyi svobodu Za slavu kozacku Bij trivav pivgodini kinnota bilshovikiv vidstupila Rozgromivshi vorozhu kinnotu kozaki otochili z usih bokiv live krilo vorozhih pozicij i prodovzhuvali peresliduvannya Vidrazu pislya pochatku boyu bula poshkodzhena zaliznicya sho zavadilo protivniku vidstupiti potyagami Pochalasya artilerijska perestrilka Bij she trivav na Rtutnomu zavodi Sikevich vislav tudi pidkriplennya doroshenkivciv i za korotkij chas vorog vivisiv bilij prapor 26 kvitnya otrimavshi pidkriplennya chervonoarmijci za pidtrimki artileriyi pochali nastupati na poziciyi ukrayinskoyi armiyi yaka perebuvala na stanciyi Mikitivka Grupa Sikevicha razom z soyuznimi nimeckimi vijskami kontratakuvala protivnika Pislya trigodinnogo boyu chervonoarmijci vidstupili kozaki zahopili bagato vagoniv z majnom artileriyi i kulemetami 27 kvitnya 6 ta sotnya Doroshenkivskogo polku yaka perebuvala na pravomu krili nimeckih chastin vidbila ataku chervonoarmijciv yaki gliboko obijshli ce krilo Na choli z sotnikom Kovalenko voni rozbili bilshovikiv pri comu 26 voyakiv protivnika bulo vbito 9 vzyato v polon zahopleno bagato kulemetiv Peresliduyuchi protivnika kozaki uvirvalisya v Gorlivku i zahopili potyagi yaki buli gotovi do vid yizdu Protyagom Drugoyi radyansko ukrayinskoyi vijni Gorlivka znovu opinyayetsya pid bilshovickoyu okupaciyeyu ta ostatochno ustatkovuyetsya pid neyu Radyanski rokiV 1925 roci iz shahtnih i zavodskih selish buv stvorenij rajonnij centr Gorlivka z naselennyam 27 3 tis osib iz selishami 40 5 tis zhiteliv U toj chas shahtami Gorlivki dobuvalosya 2 2 mln tonn vugillya na rik U roki industrializaciyi kinec 20 h pochatok 30 h rokiv u Gorlivci prohodila rekonstrukciya starih i z yavlyalisya novi pidpriyemstva velosya velike promislove budivnictvo v 1928 roci koksohimichnij zavod v 1932 roci shahta imeni Rumyanceva v 1933 roci shahta Kochegarka u kvitni 1933 roku Azotno tukovij zavod imeni Sergo Ordzhonikidze u tomu zh roci najbilshij u sviti ceh z virobnictva vrubovih mashin 3 tis shtuk na rik na mashinobudivnomu zavodi V 1941 roci stala do ladu najbilsha v Donbasi shahta 4 5 Mikitivka V 1929 roci na bazi kolishnogo shtejgerskogo uchilisha stvoreno V 1932 roci Gorlivka stala mistom pam yatnik Do 1940 roku v misti pracyuvali 10 zavodiv 13 shaht iz zagalnim richnim vidobutkom 7 2 mln tonn vugillya prozhivalo 181 5 tis zhiteliv Naperedodni Nimecko radyanskoyi vijni naselennya Gorlivki stanovilo 181 tis zhiteliv plosha 100 km Buli sporudzheni novij vodoprovid i kanalizaciya drukarnya fabrika kuhnya poshtamt univermag dvi lazni gotel stadion V 1932 roci prokladena persha tramvajna liniya dovzhinoyu 8 km sho z yednala selisha shaht 1 j 5 Naselennya obslugovuvali 6 likaren 3 pologovih budinki dityachij sanatorij 3 stanciyi shvidkoyi dopomogi 54 dityachih sadka 68 shkil 22 Palaci kulturi j klubi 25 bibliotek Na pochatku 30 h rokiv vidkrilisya medrabfak robitfak mistectv fabrichno zavodske uchilishe gromadskogo harchuvannya viddilennya Vishih inzhenerno tehnichnih kursiv i Promakademiyi shkola tvarinnikiv i gorodnikiv Okupaciya mista Nimeckimi vijskami pid chas Nimecko radyanskoyi vijni trivala z 29 zhovtnya 1941 po 5 veresnya 1943 Do 1950 pochali pracyuvati vodoprovidna elektrichna kanalizacijna merezhi Buli vidnovleni vsi shkoli U pislyavoyenni roki v misti pobudovani novi zhitlovi mikrorajoni viddaleni vid promislovih pidpriyemstv polipshene vodopostachannya rekonstrujovana kanalizacijna merezhi Buli vidnovleni vsi shkoli j doshkilni ustanovi 11 palaciv kulturi j klubiv 7 parkiv kulturi j vidpochinku V 1954 roci z Biloyi Cerkvi do Gorlivki perevedeno Do 1955 v misti prozhivalo 204 000 meshkanciv V 1956 1958 v Gorlivci vvedeni v diyu 6 shaht remontno mehanichnij 3 betonni j derevoobrobnij zavodi 11 velikih cehiv Z 1959 pracyuye hudozhnij muzej V 1959 1965 pobudovani rekonstrujovani j rozshireni 18 pidpriyemstv u tomu chisli v grudni 1963 vvedena v diyu shahta imeni Gagarina Do 1979 v misti nalichuvalosya 337 000 meshkanciv Nezalezhna UkrayinaKinec XX pochatok XXI stolittya Pislya rozpadu SRSR chiselnist mista pochala strimko zmenshuvatis bagato pidpriyemstv zakrivalisya lyudi vtrachali robotu j zmusheni buli yihati tudi de vona bula Vazhlivim faktorom bula ekologiya sho sprovokuvala visoku smertnist Vona viperedzhala narodzhuvanist v 1 2 razi a Gorlivka stala odnim z sumnih lideriv Ukrayini po chislu vipadkiv zahvoryuvannya na rak U 2011 roci na himzavodah Gorlivki stalisya chotiri veliki avariyi v 2012 mu p yat Za ce ci porushennya himzavodi Stirol i Tor Alyans zaplatili v cilomu 73 tisyach griven shtrafu 6 serpnya 2013 roku stayetsya avariya na pidpriyemstvi Stirol sho zabrala 6 zhittiv kilka desyatkiv lyudej suttyevo postrazhdali ta otrimali opiki vikidi amiaku potrapili v atmosferu 600 kilogramiv j otruyili reshtki chistogo povitrya v Gorlivci Togo zh roku ekologi viznali Gorlivku najbrudnishim mistom krayini Na toj chas vlasnikom zavodu buv oligarh Dmitro Firtash sho monopolizuvav rinok himichnih dobriv v Ukrayini za chasi prezidentstva Viktora Yanukovicha Na moment avariyi v cehu perebuvalo blizko 100 osib Avarijno ryatuvalna sluzhba koncernu uprodovzh 20 30 hvilin likviduvala polomku yaka stala prichinoyu vikidu Pracivnikiv zavodu vivezli u bezpechne misce na vantazhivkah dlya chogo znadobilos kilka poyizdok Za pershoyu informaciyeyu zaginulo 2 osib i she troye postrazhdali Piznishe stalo vidomo sho vnaslidok avariyi zaginulo p yatero osib a kilkist postrazhdalih stanovila vid 9 do 11 osib Zaginuli brigadir montazhnik 3 montazhniki ta elektrogazozvarnik Zgodom stalo vidomo sho postrazhdalo 20 osib yaki buli gospitalizovani do dvoh miskih likaren oskilki otruyilisya viparami amiaku ta otrimali opiki dihalnih shlyahiv Zagalom za medichnoyu dopomogoyu togo dnya zvernulis 23 osobi 22 h iz yakih bulo gospitalizovani do dvoh miskih likaren 2 ta 3 m Gorlivki Zgodom p yatoh osib bulo perevedeno na likuvannya do Doneckogo oblasnogo klinichnogo teritorialnogo medichnogo ob yednannya im Kalinina U toj zhe chas Golova Doneckoyi ODA Andrij Shishackij povidomiv pro 21 nu gospitalizovanu osobu Nastupnogo dnya za medichnoyu dopomogoyu zvernulos she 2 pracivnikiv zavodu yakih gospitalizuvali do likarni a she odin robitnik oderzhuye medichnu dopomogu ambulatorno takim chinom zagalna kilkist poterplih dosyagla dvadcyati p yati a stan odnogo z gospitalizovanih ranishe pogirshivsya i jogo bulo perevedeno do reanimaciyi Nadvechir 7 serpnya zagalna kilkist postrazhdalih zrosla do dvadcyati shesti bulo gospitalizovano she odnu osobu Vranci 8 serpnya u Gorlivskij likani pomer robitnik yakij perebuvav u vazhkomu stani i zagalna kilkist zagiblih zrosla do shesti osib Usih inshih postrazhdalih bulo perevedeno do likaren Donecka Vikonavchij komitet Gorlivskoyi miskoyi radi ogolosiv 8 serpnya dnem zhalobi u misti Rosijsko ukrayinska vijna Vijna na Donbasi Dokladnishe Vijna na shodi Ukrayini ta Boyi za Gorlivku U 2014 roci misto opinilosya v epicentri podij Vijni na Donbasi Persha ataka prorosijskih teroristichnih sil u Gorlivci stalasya 12 kvitnya koli bojoviki pribuli do budivli miskogo upravlinnya miliciyi o 20 00 12 kvitnya z metoyu zavoloditi zbroyeyu yakoyi za slovami predstavnika miliciyi tam nemaye Sproba bula pripinena spivrobitnikami miliciyi na choli z Andriyem Krishenkom 14 kvitnya 2014 separatisti zdijsnili drugu sprobu zahoplennya viddilennya miliciyi v Gorlivci yaka viyavilasya vdaloyu Operaciyeyu keruvav cholovik u kamuflyazhi yakij povidomiv sho vin z Simferopolya i predstavivsya pidpolkovnikom rosijskoyi armiyi pred yavivshi rosijskij pasport Chastina gorlivskoyi miliciyi perejshla na bik separatistiv Piznishe stalo vidomo sho u zahoplenni rajviddilku miliciyi brali uchast kolishni zlochinci Na vhodi do budivli bulo vivisheno rosijskij prapor 17 kvitnya v Gorlivci teroristi vikrali deputata miskradi vid partiyi Batkivshina Volodimira Ribaka yakij neshodavno zirvav prapor tak zvanoyi Doneckoyi narodnoyi respubliki z budivli Gorlivskoyi miskradi 22 kvitnya jogo tilo bulo znajdeno v richci Kazennij Torec bilya smt Rajgorodok Doneckoyi oblasti z oznakami nasilnickoyi smerti i bulo upiznano druzhinoyu Razom iz nim buv znajdenij she odin cholovik yakogo odrazu ne vdalos vpiznati prote piznishe bulo vstanovleno jogo osobu ce buv student Yurij Popravka Za povidomlennyam pres sluzhbi MVS Prichina smerti oboh zagiblih kombinovana travma tila vnaslidok tortur z podalshim utoplennyam she zhivih nepritomnih poterpilih Za nayavnimi u slidstva danimi do tortur i vbivstva cih lyudej prichetni predstavniki separatistskogo ugrupovannya yake zahopilo budivlyu SBU v misti Slov yansku 15 listopada 2014 roku bojovikami bulo zahopleno virobniche primishennya zavodu Reahim Zranku 9 grudnya vidznacheno poblizu Gorlivki potraplyannya ukrayinskoyu artileriyeyu v odin z vognevih artilerijskih teroristichnih pidrozdiliv znisheno ta vivedeno z ladu shonajmenshe 2 ustanovki RSZV Uragan 2 gaubici D 30 likvidovano 4 vantazhni avtomobili z naboyami ye sered vtrati sered bojovikiv Zagalom 8 grudnya cherez beztyamne obstrilyuvannya bojovikami mista zaginulo shist ta poraneno troh miscevih meshkanciv Pislya cogo u Gorlivci vidbuvayetsya akciya protestu meshkanci vihodyat z vimogami do teroristiv abi voni negajno zalishili misto miting bulo rozignano postrilami iz strileckoyi zbroyi 21 sichnya 2015 roku poblizu Gorlivki teroristi vtratili 25 ubitimi ta ponad 30 poranenimi Takozh ukrayinski sili znishili 1 tank 2 BRDM j 2 BTR Okrim togo tankist teroristichnih sil vidstupayuchi rozvernuvsya ta pochaviv teroristichnu pihotu i protaraniv 2 BRDM i Sered vtrat ZSU molodshij serzhant 17 go motopihotnogo bataljonu Artem Pojda lejtenant Andrij Ilyin Togo dnya vid bezladnogo obstrilu prorosijskimi teroristami mista zaginulo troye mistyan she 13 poraneni sered nih dvoye ditej U sichni 2015 roku Zbrojni sili Ukrayini vtrachayut kontrol nad blokpostom Krasnij Partizan Lejtenant Andrij Kolisnik sklasti zbroyu i potrapiti do polonu vidmovivsya i zaginuv z pobratimami U rezultati ataki bojovikiv chetvero ukrayinskih voyiniv zaginulo 9 potrapilo do polonu 9 sichnya 2016 roku poblizu selisha Zajceve bilya Gorlivki pid vogon rosijskih teroristiv potrapiv civilnij avtomobil poranennya zaznala misceva meshkanka Stanom na pochatok 2017 roku ukrayinski sili utrimuvali okolici Gorlivki na zahodi i pivnochi mista 6 travnya 2018 roku u boyu pid Gorlivkoyu likvidovano 3 teroristiv silami 24 yi brigadi 1 ukrayinskij voyak zaginuv dvoh poraneno 8 travnya 2018 roku silami 1 go mehanizovanogo bataljonu ta rozviduvalnoyi roti 24 OMBr bulo vzyato pid kontrol smt Pivdenne ta jogo shidnu okolicyu Chigiri Protivnik namagavsya vitisnuti pidrozdili ZSU ale ponis znachni vtrati blizko 15 osib vbitimi ta poranenimi 29 serpnya 2019 roku shturmova grupa polku NGU Azov znishila opornij punkt Yablonya 3 yi motostrileckoyi brigadi rosijskih okupacijnih vijsk na Donbasi v seli Zajceve 19 21 lyutogo 2021 roku pid Gorlivkoyu znovu spalahnuli zapekli boyi Za danimi ZSU prorosijski sili p yat raziv porushili rezhim pripinennya vognyu ta otrimali vidpovid vid Zbrojnih sil Ukrayini Bijci 503 go bataljonu 35 yi okremoyi brigadi morskoyi pihoti VMS ZSU v rajoni shahti Pivdenna i naselenogo punktu Toreck pid Gorlivkoyu vognem u vidpovid zavdali shkodi vorogovi Oficer ZSU Anatolij Shtefan pozivnij Shtirlic povidomiv sho ukrayinski vijskovi pid Gorlivkoyu znishili semero suprotivnikiv Povnomasshtabne rosijske vtorgnennya Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Do pochatku shirokomasshtabnogo vtorgnennya Rosiyi Gorlivka pidijshla v rosijskij okupaciyi Gotuyuchis do ponovlennya aktivnoyi fazi bojovih dij v seredini lyutogo rosijski vijska vlashtovuyut provokaciyi pid privodom yakih ogoloshuyut u Gorlivci ta okupovanij chastini Donbasu zagalom nezakonnu primusovu mobilizaciyu do lav diyuchih v regioni nezakonnih teroristichnih zbrojnih formuvan Vnochi z 1 na 2 bereznya 2022 roku za povidomlennyam deputata Kiyivskoyi miskoyi radi Oleksandra Pogrebiskogo 95 ODShBr vijsk ZSU zmogla zajti v Gorlivku i vzyati pid kontrol chastinu mista Prote zakripitisya na cih poziciyah ne vdalosya U podalshomu Zbrojni sili Ukrayini pochali urazhati vijskovi ob yekti rosijskih vijsk na teritoriyi mista 13 chervnya bulo naneseno udar po skladam boyepripasiv Div takozhIstoriya Doneckoyi oblastiPrimitkiOstrogorskij M red Borba za Oktyabr na Artemovshine str 73 Ostrogorskij M red Borba za Oktyabr na Artemovshine Str 72 Sikevich V Spogadi Storinki iz zapisnoyi knizhki 1943 1951 T 7 S 13 14 Sikevich V Spogadi Storinki iz zapisnoyi knizhki 1943 1951 T 7 S 14 Monkevich B Pohid Bolbochana na Krim Spogadi S 219 220 Arhiv originalu za 17 grudnya 2014 Procitovano 30 listopada 2014 V moment vzryva na Stirole v avarijnom cehu nahodilos okolo 100 chelovek 9 serpnya 2013 u Wayback Machine Segodnya 07 08 2013 ros Prokuratura P yatero lyudej zaginuli pri avariyi na himichnomu koncerni v Gorlivci 4 grudnya 2013 u Wayback Machine UNIAN 06 08 2013 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu DT Avariya ne vkazano tekst Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu Korr Tehnichni parametri trubi ne vkazano tekst Zhertva vzryva na Stirole Zadyhayushihsya lyudej iz ceha vyvozili gruzovikami 9 serpnya 2013 u Wayback Machine Segodnya 07 08 2013 ros Avariya na zavodi Stirol u Gorlivci likvidovana ye postrazhdali koncern 7 serpnya 2013 u Wayback Machine Korespondent 06 08 2013 Kilkist zagiblih pid chas vikidu amiaku na himzavodi u Gorlivci zrosla do p yati osib 7 serpnya 2013 u Wayback Machine Korespondent 06 08 2013 ODA V avariyi na Stiroli 5 zagiblih 9 postrazhdalih 10 serpnya 2013 u Wayback Machine UNIAN 06 08 2013 Pislya avariyi na himzavodi Stirol u Gorlivci zamiryayut shkidlivi vikidi v atmosferu 27 veresnya 2013 u Wayback Machine UNIAN 06 08 2013 Stali vidomi imena zagiblih na zavodi Stirol 10 serpnya 2013 u Wayback Machine UNIAN 07 08 2013 Kilkist postrazhdalih vid avariyi na zavodi Stirol zrosla do 20 osib ODA 27 veresnya 2013 u Wayback Machine UNIAN 06 08 2013 Cherez avariyu na zavodi u Firtasha zaginulo shonajmenshe p yat osib 9 serpnya 2013 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 06 08 2013 5 h postrazhdalih v avariyi na zavodi Stirol perevezli do oblasnoyi likarni u Doneck video https archive today 20130807125203 http 5 ua newsline 230 0 107406 Arhivovano7 serpnya 2013 u Archive is Arhivovano 7 serpnya 2013 u Archive is 5 kanal 07 08 2013 Avariya na Stiroli 5 vazhkih poterpilih perevezli u Doneck she 18 u likarni 10 serpnya 2013 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 07 08 2013 Avariya na Stiroli Doneckij gubernator kazhe sho privodiv dlya paniki nemaye 24 veresnya 2013 u Wayback Machine UNIAN 07 08 2013 ODA Kilkist postrazhdalih na Stiroli zrosla do 25 osib 24 veresnya 2013 u Wayback Machine UNIAN 07 08 2013 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu UT 26 prostrazhd ne vkazano tekst Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu UNIAN 6 trupiv ne vkazano tekst U Gorlivci 8 serpnya ogolosili dnem zhalobi 27 lyutogo 2022 u Wayback Machine Tizhden ua 07 08 2013 U Gorlivci miliciya vidbila ataku separatistiv na zbroyu MVS 6 lyutogo 2022 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 12 kvitnya 2014 r Arhiv originalu za 26 bereznya 2015 Procitovano 30 listopada 2014 Arhiv originalu za 26 bereznya 2015 Procitovano 30 listopada 2014 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2015 Procitovano 30 listopada 2014 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2015 Procitovano 30 listopada 2014 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 30 listopada 2014 Arhiv originalu za 6 grudnya 2014 Procitovano 30 listopada 2014 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2015 Procitovano 30 listopada 2014 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2015 Procitovano 30 listopada 2014 Arhiv originalu za 5 grudnya 2014 Procitovano 30 listopada 2014 Gorlivsku miliciyu zahopili kolishni zlochinci 11 lyutogo 2015 u Wayback Machine TSN ua 17 04 2014 U Gorlivci vikrali deputata miskradi 30 listopada 2014 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 17 04 2014 Arhiv originalu za 28 07 2014 Procitovano 30 11 2014 Arhiv originalu za 11 chervnya 2014 Procitovano 30 listopada 2014 U Gorlivci bojoviki zahopili virobniche primishennya zavodu Reahim oblUVS 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Radio Svoboda 15 11 2014 Arhiv originalu za 3 chervnya 2016 Procitovano 10 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 10 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 19 serpnya 2016 Procitovano 10 zhovtnya 2016 www pohlyad com ukr Arhiv originalu za 20 travnya 2015 Procitovano 20 bereznya 2017 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2022 Procitovano 1 kvitnya 2022 Komanduvannya Ob yednanih sil povidomlyaye pro pokrashennya taktichnogo polozhennya oboroni nashih vijsk na Gorlivskomu napryamku Oficijnij vebsajt Minoboroni krayini 18 travnya 2018 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine ZSU vzyali pid kontrol s Pivdenne Doneckoyi oblasti Ukrayinska pravda 18 travnya 2018 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine Ukrayinski vijskovi pid Gorlivkoyu znishili sim bojovikiv DNR volonter originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 22 travnya 2022 Arhiv originalu za 2 bereznya 2022 Procitovano 2 bereznya 2022 U Gorlivci ta Chaplinci chutno vibuhi imovirno ZSU vdarili po skladah boyepripasiv rashistiv Procitovano 13 chervnya 2022 DzherelaOstrogorskij M red Borba za Oktyabr na Artemovshine U Gorlivci bijci ATO vidbili napad teroristiv 13 veresnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ