Іко́на Розп'я́того Спа́са Ісу́са Христа́ в Зарвани́ці (пол. Obraz Pana Jezusa Ukrzyżowanego w cerkwi parochialnej w Zarwanicy) — центральна ікона в Зарваницькому храмі, одна з найшанованіших Унійною (греко-католицькою) церквою у XVIII столітті. Була популярна на теренах Галичини, Поділля, Угорської Русі, Молдови, Валахії, а також за їхніми межами.
Ікона Розп'ятого Спасителя Зарваницька | |
---|---|
Репродукція Зарваницької чудотворної ікони Розп'яття в книзі о. Петра Пилипця - Пам'ятка з Зарваниці, 1910 | |
Вшанування: | коронація в 1742 році |
Дата появи: | 1728 р. |
Місце знаходження: | оригінал втрачено |
Автор: | невідомо |
Іконографічний тип: | (Розп'яття з знаряддями страстей) |
Шановані списки: | копії у Філадельфії та Зарваниці |
Заступництво: | відпусти надав Папа Римський Бенедикт XIV |
Зображення ікони у Вікісховищі |
У 1728 році мешканець Зарваниці Стефан Долган, їдучи з Дарахова додому, знайшов у полі «чорну шуфляду», усередині якої був намальований на шовку образ Розп'яття Ісуса Христа. В 1742 році ікона була коронована та визнана чудотворною київським унійним митрополитом та львівським архієпископом Атанасієм Шептицьким. Присутність цієї ікони та її популярність сприяла заснуванню окремого Зарваницького деканату в 1756 році, а також перенесенню єпископського суду з Бережан до Зарваниці.
З 1754 до 1944 року зберігалася в церкві Пресвятої Трійці в селі Зарваниця Теребовлянського району Тернопільскої області. Під кінець Другої світової війни була вивезена до Львова, де безслідно зникла.
Опис
Згідно з [en] 1759 року в південній каплиці церкви Пресвятої Трійці, що у Зарваниці, стояв невеликий вівтар із чудотворним образом Розп'ятого Ісуса Христа. На ньому була тернова корона з діамантами, золоті та срібні ланцюжки, золоті монети. Біля нього — шість великих дзеркал сріблом оправлених гданської роботи, багато срібних вотів. Сам образ був намальований на полотні.
Розмір ікони з прив'язкою до старовинних мір довжини становив: дві чверті в ширину та три з половиною чверті у висоту.
Значення елементів на іконі, що символізують (знаряддя мук) і Страстей Господніх досить легко пояснити: деякі з них прямо позначені в тексті Євангелія, інші доповнені на підставі апокрифічних переказів. Так, молоток і цвяхи — знаряддя розп'яття; кліщі та драбина — знаряддя [ru]; колона, бич і пучок різок — знаряддя наруги і [ru]; терновий вінець, табличка з написом INRI — для додаткового приниження спасителя; оливкова вітка — у ранніх християн була символом мучеництва.
За висловом реставратора Валерія Твердохліба ікона має символічне значення. Так, півень символізує момент покаяння Апостола Петра: «Перш ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від мене (Мр. 14:30)». «Нині ми теж — на перехресті великих розривів і воєн. Можливо, для нас це теж певний знак для покаяння», — припускає Валерій.
Історія
Таємницю походження Чудотворної ікони Розп'яття Христового в Зарваниці детально розкрили адміністратор Собору Зарваницької Матері Божої — о. Дмитро Квич та дослідник унійної церкви XVIII століття — історик Богдан Лазорак. Так, згідно з новими джерельними свідченнями встановлено, що історія Зарваницького духовного центру розпочалася у 1728 році. На сьогодні здійснено спробу реконструкції парафіяльного середовища Зарваниці, яке вповні можна позиціонувати «хранителями Чудотворних ікон XVIII та ХІХ ст.». Щоправда, станом на 2022 рік неопублікованими залишаються сотні джерел та архівних даних з історії розвитку паломницької столиці УГКЦ.
Ранні згадки та поява ікони
Згідно з інквізиційним розслідуванням, щодо фактів чудотворної сили ікони Розп'яття Ісуса Христа на парафії Зарваниця в 1742 році, приїхавши до Зарваниці, комісари й делегати передусім мали з'ясувати, хто, коли та за яких обставин виявив ікону Розп'яття Ісуса Христа, і як уперше було встановлено факт її чудотворної сили. Перший протокол стосувався опису події щодо знайдення чудотворної ікони. Свідчити прийшов дідич Зарваниці 76-літній Стефан Долган, який належав до унійної конфесії. Історія, яку розповів цей мешканець, найточніше розкриває час появи Зарваницької чудотворної ікони.
У 1728 р., два тижні перед Великоднем (за Юліанським календарем), мешканець Зарваниці 62-х річний Стефан Долган (пол. Stafan Dolhan), їдучи з Дарахова, віз пшеницю для насіння, отриману від своїх родичів. Їхав додому манівцями, а далі прямував через зарваницьке поле, серед котрого побачив хустину, яка висіла з якоїсь «шухляди», що стояла на траві. Злізши з воза, Стефан підійшов до знахідки і побачив, що «шухляда» була чорного кольору і мала залізні окуття та зав'язки, а посередині залізну защіпку. Підійшов ближче до знахідки і наважився відкрити защіпку, відчинив дверцята за якими знаходилася шовкова заслінка білого кольору. Частина цієї заслінки містилася поміж дверцят і гойдалася за вітром. Відслонивши її, Стефан Долган побачив образ (ікону) «Ісуса Розп'ятого», мальований на полотні, який був приклеєний до нижньої дошки цієї шухляди. Також чоловік зауважив, що ікона колись була повністю укладена в дерев'яні рами, котрі мали сліди позолоти, щоправда, з тих рам залишилася невелика частина. Стефан Долган поклав ікону на свого воза і повіз до власного дому. У хаті чоловік поставив образ на лаву, яка стояла під вікном. Поступово люди масово почали збігатися до його дому. Приїхав навіть губернатор Зарваниці пан Бартішевський, який прагнув забрати ікону до власної резиденції, пропонуючи за це або 1 битий талер або ж насіння для жита. Натомість Стефан Долган відповів панові, що «…Бога ся не продає, і [я] волію віднести Його до церкви». Після перенесення образу до церкви, мешканці Зарваниці стали свідками того, як з нього стали спливати прозорі краплі. Водночас при образі почали відбуватись чудесні оздоровлення хворих. |
Досі в літературі побутувала хибна думка, яка будувалася виключно на усних переказах, що ікону Розп'яття виявив багатий господар Стефан в 1740-му році. Перший такий переказ уклав священник А. Копертинський у творі «Памятка зъ Зарваницѣ».
Було то в року 1740. Зарваницькій господар, чоловік богатий і дуже побожний, Стефан Рисан, виїхав чотирма волами наніч по сіно на свою сіножать. Утруджений цілоденнов тяжков працев здрімався, їдучи на возі, — а пробудився, увидів, що єго воли клячать, а перед ними освітлений ясностію великою у воздусі знаходиться образ «Розпятого на кресті Спасителя». Укляк і он, помолився щиро, вернув додому, дав знати священикам. А тії процесією принесли образ до села і помістили єго в давной церкві. |
Згідно з описом храму, в який була перенесена ікона на початку 30-х років XVIII століття, ним слугувала будівля, що більше нагадувала просту селянську хату. [en] у 1732 році занотував: «Церква під титулом Покрова Богородиці вибудувана під кельму, обліплена глиною, покрита соломою; двері з замком. Намісні образи на дошках, убогої форми… Дзвонів 3… Дзвінця на 4-х стовпах, без покриття, паркан навколо кладовища розібраний, лише стовпи стоять.». В цей час це була єдина церква містечка Зарваниця. Пресвітером храму був о. , який служив згідно презенти Атанасія Шептицького та був направлений на парафію ще в 1711 році.
Період XVIII століття. Формування та розвиток паломницького центру
1738 року образ перенесли в збудовану дерев'яну церкву на честь св. Івана Хрестителя, яка розташовувалася в центрі Зарваниці.
Дідич Зарваниці, чернігівський воєвода Пйотр Міхал Мйончинський, зазнав від образу Спасителя чудотворної ласки. Тому він, етнічний поляк, став найбільшим меценатом зарваницького храму. Саме за його сприяння було офіційне оголошення чудотворності образу в 1742 році. Його коштом було збудовано й облаштовано всередині відповідний для чудотворного образу Святотроїцький храм. Це був один із високоякісних зразків галицького зодчества в стилі бароко. Його будували із каміння, взятого зі зруйнованого кримськими татарами замку в Полісюках за 2 кілометри від Зарваниці.
У 1754 році дерев'яна церква згоріла. На місці, де вона була, отець Петро Білинський у 1901 році поставив кам'яний хрест. Ікона чудесним образом збереглася і була перенесена в новозбудований мурований храм, де була встановлена в головному престолі.
У XVIII столітті до Зарваниці щороку прибувало в середньому близько 50 000 осіб різних національностей та конфесій. Так третину з них тоді складали поляки римо-католики; приходили вірмени. Великий наплив прочан до ікони сприяв запровадженню з 1756 року щоденного богослужіння. Це спонукало до збільшення кількості священників, які допомагали настоятелеві храму. Значущість ікони та Зарваниці поступово зростала, того ж року тут було створено окремий однойменний деканат.
У другій половині XVIII століття в межах Львівської єпархії Зарваницька парафія Пресвятої Трійці поступово починає виконувати серйозну роль не тільки у здійсненні гріховних відпустів під час паломництва «за отриманням прощення», але й в плані організації духовного єпископського суду, який все частіше збиратиметься не в Бережанах, а безпосередньо в зарваницькому храмі із Чудотворною іконою Розп'яття Христового, де довгий час мав парафію бережанський офіціал та зарваницький декан о. . Присутність цієї ікони та її популярність серед вірян Львівської єпархії у XVIII столітті явно сприяла підвищенню авторитету духовного суду, про що свідчать безпосередньо акти протоколів його засідань.
За висловом Галицького єпископа Лева Шептицького наприкінці XVIII століття Зарваниця була дуже популярною серед населення Поділля, всієї України й навіть Валахії. Про впливовий ареал Санктуаріуму свідчать воти при чудотворному образі, які засвідчують конкретні випадки оздоровлення. За списками 1772–1778 років дорогоцінні воти надали до церкви фундатор храму М. П. Мйончинський, перемишльський єпископ Шумлянський, графи Потоцькі, українські та польські шляхтичі, міщани, селяни з галицького Поділля, Покуття, Волині, Молдови; галицькі та молдовські вірмени. Зокрема, 15 червня 1773 року під чудотворною іконою в знак подяки «від дружини Бережан по моровій заразі Ісусові присвячена», розмістили корону зі щирого срібла з викарбуваним на ній написом:
Роспятый Христе Царю за вся ны; Не посѣщай, просим Тя, моромъ Бережаны; Посѣщай ны во щедротахъ усердно молимъ Тя. Да здрави — многолѣтно и въ небѣ хвалити Тя. (1772–73 рр.). |
Відомою ікона була і на Закарпатті та серед українського населення, яке у XVIII столітті переселилося до Сербії. Звідти походять рукописні збірки богословських пісень, у яких на свято Воздвиження Чесного Хреста співали пісні на честь зарваницького чудотворного образу Розп'яття.
У Вікіджерелах є Пісня до Ісуса Христа в чудотворній Зарваницькій Іконі |
Про чудотворну ікону Розп'яття існує давня пісня церковнослов'янською мовою, опублікована у Почаївському «Богогласнику» в 1790 році під назвою «Піснь Господу Ісусу Христу Роспятому Чудотворному в граді Зарваници». У 2019 році стараннями о. Романа Демуша та церковного хору Архікатедрального собору в Тернополі пісня була оброблена та відновлена.
У Вікіджерелах є Пісня Господу Ісусу Христу Розп'ятому Чудотворному в містечку Зарваниця |
З розвитком Богородичного культу в Зарваниці чудотворний образ Ісуса Христа в храмі був переміщений за головний вівтар (принаймні, до 1864 року), в місце формально важливіше, але фактично недоступне для тисяч прочан.
Період першої світової війни
У липні 1915 року лінія фронту дійшла до Зарваниці, церкву відвідав російський офіцер, в цивільному житті завідувач археологічного відділу полтавського музею Вадим Щербаківський. Цей шанувальник історичних пам'яток, як згадує о. : «наробив крику, що ще до сего часу того всего не поховали». Тоді потайки була викопана в одній захристії яма, у якій і сховали чудотворні образи та дорогоцінності.
У зв'язку з новим наближенням лінії фронту 16 жовтня 1915 року в наказовому порядку село було евакуйоване протягом 2-х годин. Священники змогли забрати тоді лише чудотворні ікони; згодом перевезли дорогоцінності та церковні документи. Усе це на час війни замурували в стіні церкви в Підгайцях.
Період другої світової війни. Останні згадки про ікону
З (розвалом німецького фронту) та другим наближенням більшовиків до Зарваниці, тодішній парох о. Василь Головінський вирішив заховати чудотворні ікони й інші церковні дорогоцінності в приготовані на те ями під престолом святого Миколая. На місце Розп'яття за головним престолом поставлено тоді засувну ікону Пресвятої Діви, а на місце чудотворної ікони Богоматері поставлено копію авторства Петра Холодного. Після цього о. Василь Головінський, рятуючи свою родину, за дозволом Митрополита Андрея (Шептицького), виїхав із Зарваниці. З великими труднощами дістався він тоді до Лавочного і там одержав від владики Никити Будки листа, в якому подано такі вістки про дальшу долю чудотворних Зарваницьких ікон:
Чудотворні ікони відкопано. Отець Коровець із Білокерниці допоміг сестрі Меланії. Автом німецького капеляна (протестанта) він послужив їй. Дістав від німців дозвіл піти до церкви і взяти те, що потрібне. Образ Розп'яття та ікону Богоматері взяв о. Коровець на плечі й, зігнений, утікав лісом до авта. При цьому роздряпав лице [іконі]. Сестра Меланія несла решту того, що могла взяти. З Білокерниці Отець своїми кіньми відвіз усе із сестрою Меланією аж до Старого Міста біля Підгаєць, до отця Никона-студита. Був там і отець Павло-студит, з братами, і вони з сестрою Меланією взяли образи й залізницею привезли їх до Львова. Комісія знатоків рішить, як шовкове Розп'яття скріпити, щоб не розсипалось. Лице поправить і я вирішив, що буде тайною, де ікони сховані. Далі в цьому листі мова про те, що ікони остаточно доставлено до Львова дня 17 червня 1944 року до Митрополита Кир Андрея Шептицького. |
Після смерті Митрополита Андрея Шептицького, 1 листопада 1944 року, його особисті речі забрали монахи, які за ним доглядали і переховували всі предмети у роки підпілля УГКЦ. Можливо, брат Митрополита Андрея, блаженний Климентій, попросив їх про це. Адже отець Климентій розумів, що прихід радянської влади у 1944 році приніс лише лихоліття і нещастя, як і перша радянська окупація в Галичині у 1939—1941 роках. Боротьба з релігією в музеях вилилася у нищення церковного мистецтва, із колекцій вилучалися твори на релігійну тематику. Велику частину колекції спалила радянська влада після смерті митрополита.
Із ув'язненням Никити Будки та смертю Митрополита Андрея інформація про місце перебування зарваницьких ікон втратилася. Тому о. Зеновій Монастирський вирішив зайнятися пошуком святинь. У 1948 році через знайомих священників і монахинь у Львові вдалося знайти місце зберігання чудотворної ікони Матері Божої, а ікону Розп'яття не знайдено і досі.
Ікону Матері Божої врятували побожні парафіяни Юлія Монастирська, Павло Деркач та о. Зеновій Монастирський. Сестра Меланія, ЧСВВ, в часах переслідування пропала безвісти, пропала й ікона Ісуса Христа. Жахливі переслідування навіть найменшого прояву релігійного чи монашого життя ніхто не зуміє повністю описати… Більш як сорок літ велику таємницю про місце переховання [ікони Богородиці] старанно зберігали троє людей. | ||
— о. мітрат Роман Ганкевич |
На даний час ікона вважається втраченою, хоча деякі дослідники не покидають можливості її віднайти.
Коронація
11 серпня 1742 року київський унійний митрополит та львівський архієпископ Атанасій Шептицький «…в ім'я Пресвятої Тройці» ствердив спеціальну інструкцію та створив комісію для проведення інквізиційного розслідування щодо фактів чудотворної сили ікони Розп'яття Ісуса Христа на парафії Зарваниця. В інструкції вказувалося, що в разі підтвердження чудес і благодаті, які надходять від ікони Розп'яття владика прагне неодмінно підвищити її статус.
Упродовж 11 — 13 серпня та 29 вересня 1742 року у складі комісії перебувало троє духовних осіб: голова комісії — аудитор митрополичої консисторії, василіанин, о. Інокентій Липницький, делегат комісії і комісар — скарбник Львівської єпархії о. Антоній Підгірський та київський офіціал митрополичої резиденції в Радомишлі о. Михайло Примович. Останній брав активну участь у виявлені нових святинь в межах усієї Київської унійної митрополії, а тому владика закономірно включив його в комісію, як людину із досвідом у подібних інквізиціях.
Усі збережені інквізиційні протоколи 1742 року стосувалися фактів про чудотворну силу ікони Розп'яття Христового, які люди спостерігали впродовж 1728, 1738–1742 рр. В підсумку зі слів віруючих було занотовано більше 40-ка випадків з ніби-то чудесними оздоровленнями хворих.
Врешті, реформаційний декрет інквізиційної комісії 1742 року був надісланий до Риму, після чого Папа Римський дозволив львівсько-галицько-кам'янецькому владиці здійснити чин коронації Зарваницької ікони. Після отриманої інформації владика Атанасій Шептицький того ж 1742 року особисто приїхав до Зарваниці, де оголосив ікону Розп'яття Чудотворною, а місцевий храм Пресвятої Трійці святим місцем для паломництва та уклав молитву до ікони Розп'яття Христового, яку часто помилково приписують іконі Богородиці. Після завершення спеціального процесу, в знак церковного підтвердження, образ було короновано срібною короною(ризами) та вміщено в головному престолі.
У Вікіджерелах є Молитва до Розп'ятого Спаса Ісуса Христа в чудотворній Іконі в Зарваниці |
Для надання храмовому святу у Святотроїцькій церкві особливої урочистості, тут проводилися гарматні стрільби та запрошувалися музики. Для цього служили «потужна залізна гармата на лафеті і 4 маленьких бронзових, 2 котли для барабанення, 2 труби».
- Мідьорит із зображенням ікони Розп'яття Ісуса Христа в Зарваниці, 1742 р.
- Прикінцевий протокол опитування свідків для підтвердження фактів щодо чудотворності ікони зі стверджувальними підписами та печатками, 1742 р.
Тобто дані протоколи чітко встановлюють дату появи Чудотворної ікони Розп'яття Христового, згідно з котрою в 2018 році виповнилося 290 років з часу її появи у Зарваниці. Водночас протоколи уточнили час появи Зарваницького паломницького центру, який виник одразу після коронації ікони Розп'яття Христового у 1742 році, а не після коронації чудотворної ікони Богородиці з дитям у 1867 році.
Риза ікони
Частину ризи ікони Розп'яття Ісуса Христа віднайшов тернополянин Віктор Чернов. Саме він 1997 року, ще будучи хлопчаком, знайшов її на руїнах однієї з хат у Зарваниці. Пригадує:
Хата Гапіїв лежала повністю в руїні, екскаватором рештки будівлі стягнули ближче до паркану Попелів, а зім'яті залишки даху лежали рівно біля стежки, якою я йшов. Ступивши буквально два кроки вниз по стежці, помітив прямокутний шматок чорної бляхи з заглибинами, а піднявши і обернувши її, здивуванню моєму не було меж... на ній виднілась позолочена колона, на котрій сидів півень! Зрозумівши, що це частина окладу ікони, обійшов практично всю територію, але другої частини знайти не вдалось. |
Експертний висновок стосовно знайденої реліквії зробив мистецтвознавець Олег Сидор з Інституту Народознавства. Він пов'язує цей твір із епохою пізнього бароко, панівного в українській культурі у XVIII столітті. Та згадує про популярні у той час прослави чудотворних ікон, яким присвячували окремі вівтарі та виготовляли золоті чи срібні корони, або навіть цілі оклади. У висновку йдеться:
Є підстави припускати, що цю пам'ятку слід пов'язувати з періодом, коли Українську Унійну Церкву очолював митрополит Київський Атанасій Шептицький, упродовж архієрейського служіння якого (у 1715–1746 рр. – Єпископ Львова і Галича, а в 1728–1746 рр. очолював Київську митрополію) ним було проголошено й короновано як чудотворні кілька ікон, в тому числі й образ Розп'яття Спасителя із парафіяльного храму у Зарваниці на Тернопільщині, про який тут іде мова. Про це свідчить і той факт, що загальні обриси компонентів вказаної ризи узгоджуються з відповідними деталями зображення на згаданій іконі, й усе це слід вважати достатніми аргументами для такого висновку. |
Етап первинних консерваційних заходів та техніко-технологічної експертизи провів завідувач відділу реставрації Івано-Франківського краєзнавчого музею — Валерій Твердохліб, у тісному контакті з реставратором художнього металу Національного науково-дослідного реставраційного центру у Києві Віктором Голубом. 22 березня 2018 року після реставрації була вперше експонована та представлена широкій публіці на виставці «Повернення сакральних реліквій» в залах сакральної колекції Івано-Франківського краєзнавчого музею.
14 жовтня 2018 року під час Архієрейської Божественної літургії, на храмове свято Покрови Пресвятої Богородиці в селі Зарваниця в присутності архієпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Василя Семенюка частина ризи ікони Розп'яття була повернута до парафіяльного храму.
Відомі копії ікони
Копію чудотворної ікони Розп'яття Ісуса Христа для храму Христа-Царя в Філадельфії виконав у 1956 році Петро Андрусів. Зразком для неї стали образки, які в часі війни вивіз до США о. Василь Головінський.
Копію ікони в східному стилі виконав митець Володимир Свідерський у 2008 році, в тому ж році бічний престол для ікони Розп'яття Спасителя виконали брати Степан та Михайло Скіри.
Влітку 2012 року за старанням отця-мітрата Романа Мірчука, настоятель храму м. Філадельфія, було виготовлено та привезено в Зарваницю достовірну копію ікони Розп'яття, яку написав митець Андрій Харина. У 2017 році було встановлено бічний престол для цієї ж ікони в церкві Святої Трійці.
На початку 2019 року іконописцем Володимиром Свідерським була виконана копія ікони для Собору Зарваницької Матері Божої. 28 березня того ж року вона була коронована і освячена Папою Римським Франциском.
Галерея
- Копія ікони Розп'яття в Зарваниці
- Бічний престол копії ікони Розп'яття. Виготовлений у 2017 році
- Копія чудотворної ікони Розп'яття в Філадельфії
- Інтер'єр церкви Христа-Царя в Філадельфії. В правій ніші знаходиться копія ікони Розп'яття
- Мистецьке наслідування ікони Розп'яття в Зарваниці
- Копія ікони в східному стилі. Виконав Володимир Свідерський у 2008 році.
- Корона від жителів міста Бережани чудотворній Іконі Розп'ятого Спасителя (1772-1773 рр.)
- Зображення ікони в книзі про Зарваницю, 1993 рік
- Хрест на місці спаленої церкви в Зарваниці, де перебувала ікона Розп'яття з 1738 по 1754 роки
- Повернення ризи чудотворної ікони Розп'яття до парафіяльної церкви села Зарваниця
Примітки
- Квич П.-Д. Паломницька Святиня Матері Божої в Зарваниці. — Тернопіль : Збруч, 2009. — С. 31, 33-35, 39, 96, 137. — .
- Квич Л. М. З Історії Марійського духовного центру Зарваниця [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.] // Наукові записки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. — Серія «Історичне релігієзнавство». — 2011. — Вип. 5. — С. 118.
- Лазорак Б. «Там би тя Бог простив…»: розгадка походження давньої чудотворної ікони Розп'яття Христового в Зарваниці та інквізиційні протоколи опитування свідків щодо зцілення мирян (1728, 1742 рр.). — Дрогобицький краєзнавчий збірник. — Дрогобич : Коло, 2017. — С. 404–406, 419. — (XIX–XX) — .
- Покровский Н. (1892). Евангелие в памятниках иконографии (рос.). СПб. с. 378.
- Гнутова С.В. (2013). Орудия Страстей Христовых на русских крестах XVII–XIX веков. www.ippo.ru (рос.). оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 29 вересня 2018.
- Олива (символ) — Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия — статья. Энциклопедия Кирилла и Мефодия (рос.). оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 29 вересня 2018.
- Дружук, Ірина (18 березня 2018). Чудесне повернення зарваницької святині (укр.). оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018.
- Лазорак Б. «Хранителі чудотворних ікон…»: спроба реконструкції парфіяльного середовища в Зарваниці та «реєстр душ 1763 р.» // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. — Вип. 28. — Ч.1. — Львів: Логос, 2018. — С. 487—515
- ЦДІАУ Львів, ф. 408, оп. 1, спр. 911, арк. 1-10, 31-41.
- Лазорак, Богдан (2017). Anna Krochmal i Anna Nowak (ред.). . Przemyśl: Archiwum Państwowe w Przemyślu. с. 76—79. ISBN . Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
- Копертинський, А. (1896). Памятка з Зарваниці (Українська) . Перемишль. с. 15—16.
- о. Фірман В. Зарваниця. — Тернопіль, 2008. — С. 10.
- Тернопільсько-Зборівська архиєпархія. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 7. : іл. — .
- Мельник, о. Андрій (1926). Зарваниця. Рогатин. с. 50, 60—68.
- Л. Самбритович, Наші відпустові місця, Львів 1907, с. 12.
- Гнатюк В. Угро-руські духовні вірші. — Львів : Накладом [Наук.] Т-ва [ім. Шевченка], 1902. — С. 47-50, 187-189.
- Богогласник: Пісни Благоговійныя Праздником Господским, Богородичным и Нарочитых Святых чрез весь год приключающимся. — Почаїв, 1790. — С. 183–186.
- Пісня Господу Ісусу Христу Розп'ятому Чудотворному в містечку Зарваниця на YouTube
- Кузьмович-Головінська, Марія (2015). Зарваниця: Листки споминів. Тернопіль: Джура. с. 184, 201—202. ISBN .
- Терещук, Галина (13 грудня 2017). Близько півтисячі речей митрополита Андрея Шептицького віднайшов і зібрав ієромонах зі Львова. Радіо Свобода (укр.). оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
- Маньковська, Р (2011). Знищення музейних збірок в УРСР у післявоєнний період (друга половина 1940-х – 1950-х рр.). Київ: Інститут історії України НАН України. с. 198—214.
- Терещук, Галина (1 липня 2015). Як митрополит Шептицький створив музей і подарував мистецьку колекцію. radiosvoboda.org (укр.). оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 11 січня 2020.
- Кобильник, Євген (10 листопада 2010). Отець Зиновій Михайло Монастирський. tvds.org.ua. оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2020.
- Пелехатий, о. Ігор (2019). Апостол Зарваниці. Івано-Франківськ: Фундація «Свята Унія» імені Блаж. Свмч. Григорія Хомишина. с. 24.
- Ганкевич, о. Роман (1998). (PDF). Свобода (Parsippany,USA) №6 с. 20. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
- ЦДІАУ Львів, ф. 408, оп. 1, спр. 911, арк. 42, 80, 95.
- Романова О. Очікування «чуда» як основа народної побожності (Київська митрополія, XVIII ст.) / О. О. Романова // Український історичний журнал. — 2010. — № 1. — С. 84-106.
- Твердохліб В., Мисюга Б. Врятуймо скарби разом. — Київ : Майстер книг, 2018. — С. 150-153. — .
- Журнал "Місто", Ольга Рега (2018). Повернення легендарної святині. м. Івано-Франківськ. с. 83.
- Знайдено фрагмент ризи втраченої Зарваницької ікони Розп’яття Ісуса Христа | Католицький Оглядач. catholicnews.org.ua (укр.). 12 березня 2018. оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
- У Франківську виставили ризу чудотворної зарваницької ікони «Розп'яття» XVIII століття. kurs.if.ua. 22 березня 2018. оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
- Історична подія у Зарваниці: повернення ризи втраченої чудотворної ікони Розп'яття Ісуса Христа. Відео. 1540.com.ua (укр.). 17 жовтня 2018. оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
- Максимович, А. (1999). Золотий ювілей парафії Христа-Царя у Філадельфії. Філадельфія. с. 13.
- Чудотворну ікону Розп’ятого Спасителя привезуть до Тернополя - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). 18 липня 2012. оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 9 липня 2018.
- Андрій Харина є правнуком Петра Холодного, котрий у 1921 році перебуваючи у Зарваниці виконав копію та реставрував ікону Божої Матері Зарваницької
- Почитання Ікони Розп’ятого Спасителя із Зарваниці. zarvanytsya.org. оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
Джерела
- Лазорак Б. «Там би тя Бог простив…»: розгадка походження давньої чудотворної ікони Розп'яття Христового в Зарваниці та інквізиційні протоколи опитування свідків щодо зцілення мирян (1728, 1742 рр.). — Дрогобицький краєзнавчий збірник. — Дрогобич : Коло, 2017. — С. 404–422. — (XIX–XX) — .
- Пилипець П. Памятка зъ Зарваницѣ. — Львів : Типографии Ставропигійского Института, под управлением Михаила Рефця, 1910. — 32 с.
- Кузьмович-Головінська М. 3арваниця. — Торонто : Добра Книжка, 1972. — 270 с.
- Квич П. — Д. Паломницька Святиня Матері Божої в Зарваниці (Україна): богослов. погляд. — Тернопіль : Збруч, 2009. — 342 с. — .
- Кузьмович-Головінська М. Зарваниця: Листки споминів. — Видання друге. — Тернопіль : Джура, 2015. — 224 с. — .
- Мельник А. 3арваниця. — Видання друге. — Рогатин, 1926. — 82 с.
- Квич Л. М.. З Історії Марійського духовного центру Зарваниця // Наукові записки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. — Серія «Історичне релігієзнавство». — 2011. — Вип. 5. — С. 111—121.
- Зарваниця у духовному і художньому слові, спогадах і переказах / Уклад. М. Сагайдак, П. Бубній. — Тернопіль : Збруч, 1993. — 112 с. — (Б-ка журналу «Тернопіль»)
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Презентація фрагменту ризи духовної реліквії - втраченої Зарваницької ікони Розп'яття Ісуса Христа на YouTube // МІСТО — журнал та вебсайт. — 2018. — 22 березня. | |
Втрачена святиня: У Зарваниці відновлюють унікальну старовину ікону на YouTube // Т1 Новини. — 2019. — 12 лютого. | |
Втрачена святиня: Дива у Зарваниці на YouTube // Т1 Новини. — 2019. — 19 лютого. | |
Втрачена святиня: Віднайдено частину ризи чудотворної ікони на YouTube // Т1 Новини. — 2019. — 28 лютого. | |
Втрачена святиня: копію чудотворної ікони Розп'ятого Спасителя із Зарваниці благословлять у Ватикані на YouTube // Т1 Новини. — 2019. — 12 березня. |
- Чернов Віктор. Втрачена Зарваницька ікона: Історія ікони Розп'яття Ісуса Христа [ 9 липня 2018 у Wayback Machine.]
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iko na Rozp ya togo Spa sa Isu sa Hrista v Zarvani ci pol Obraz Pana Jezusa Ukrzyzowanego w cerkwi parochialnej w Zarwanicy centralna ikona v Zarvanickomu hrami odna z najshanovanishih Unijnoyu greko katolickoyu cerkvoyu u XVIII stolitti Bula populyarna na terenah Galichini Podillya Ugorskoyi Rusi Moldovi Valahiyi a takozh za yihnimi mezhami Ikona Rozp yatogo Spasitelya ZarvanickaReprodukciya Zarvanickoyi chudotvornoyi ikoni Rozp yattya v knizi o Petra Pilipcya Pam yatka z Zarvanici 1910Vshanuvannya koronaciya v 1742 rociData poyavi 1728 r Misce znahodzhennya original vtrachenoAvtor nevidomoIkonografichnij tip Rozp yattya z znaryaddyami strastejShanovani spiski kopiyi u Filadelfiyi ta ZarvaniciZastupnictvo vidpusti nadav Papa Rimskij Benedikt XIVZobrazhennya ikoni u Vikishovishi U 1728 roci meshkanec Zarvanici Stefan Dolgan yiduchi z Darahova dodomu znajshov u poli chornu shuflyadu useredini yakoyi buv namalovanij na shovku obraz Rozp yattya Isusa Hrista V 1742 roci ikona bula koronovana ta viznana chudotvornoyu kiyivskim unijnim mitropolitom ta lvivskim arhiyepiskopom Atanasiyem Sheptickim Prisutnist ciyeyi ikoni ta yiyi populyarnist spriyala zasnuvannyu okremogo Zarvanickogo dekanatu v 1756 roci a takozh perenesennyu yepiskopskogo sudu z Berezhan do Zarvanici Z 1754 do 1944 roku zberigalasya v cerkvi Presvyatoyi Trijci v seli Zarvanicya Terebovlyanskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Pid kinec Drugoyi svitovoyi vijni bula vivezena do Lvova de bezslidno znikla OpisZgidno z en 1759 roku v pivdennij kaplici cerkvi Presvyatoyi Trijci sho u Zarvanici stoyav nevelikij vivtar iz chudotvornim obrazom Rozp yatogo Isusa Hrista Na nomu bula ternova korona z diamantami zoloti ta sribni lancyuzhki zoloti moneti Bilya nogo shist velikih dzerkal sriblom opravlenih gdanskoyi roboti bagato sribnih votiv Sam obraz buv namalovanij na polotni Bichnij vivtar v cerkvi Presvyatoyi Trijci v Zarvanici Monograma IHS Blizko 1900 roku Rozmir ikoni z priv yazkoyu do starovinnih mir dovzhini stanoviv dvi chverti v shirinu ta tri z polovinoyu chverti u visotu Znachennya elementiv na ikoni sho simvolizuyut znaryaddya muk i Strastej Gospodnih dosit legko poyasniti deyaki z nih pryamo poznacheni v teksti Yevangeliya inshi dopovneni na pidstavi apokrifichnih perekaziv Tak molotok i cvyahi znaryaddya rozp yattya klishi ta drabina znaryaddya ru kolona bich i puchok rizok znaryaddya narugi i ru ternovij vinec tablichka z napisom INRI dlya dodatkovogo prinizhennya spasitelya olivkova vitka u rannih hristiyan bula simvolom muchenictva Za vislovom restavratora Valeriya Tverdohliba ikona maye simvolichne znachennya Tak piven simvolizuye moment pokayannya Apostola Petra Persh nizh zaspivaye piven dvichi vidrecheshsya ti trichi vid mene Mr 14 30 Nini mi tezh na perehresti velikih rozriviv i voyen Mozhlivo dlya nas ce tezh pevnij znak dlya pokayannya pripuskaye Valerij IstoriyaTayemnicyu pohodzhennya Chudotvornoyi ikoni Rozp yattya Hristovogo v Zarvanici detalno rozkrili administrator Soboru Zarvanickoyi Materi Bozhoyi o Dmitro Kvich ta doslidnik unijnoyi cerkvi XVIII stolittya istorik Bogdan Lazorak Tak zgidno z novimi dzherelnimi svidchennyami vstanovleno sho istoriya Zarvanickogo duhovnogo centru rozpochalasya u 1728 roci Na sogodni zdijsneno sprobu rekonstrukciyi parafiyalnogo seredovisha Zarvanici yake vpovni mozhna pozicionuvati hranitelyami Chudotvornih ikon XVIII ta HIH st Shopravda stanom na 2022 rik neopublikovanimi zalishayutsya sotni dzherel ta arhivnih danih z istoriyi rozvitku palomnickoyi stolici UGKC Ranni zgadki ta poyava ikoni Zgidno z inkvizicijnim rozsliduvannyam shodo faktiv chudotvornoyi sili ikoni Rozp yattya Isusa Hrista na parafiyi Zarvanicya v 1742 roci priyihavshi do Zarvanici komisari j delegati peredusim mali z yasuvati hto koli ta za yakih obstavin viyaviv ikonu Rozp yattya Isusa Hrista i yak upershe bulo vstanovleno fakt yiyi chudotvornoyi sili Pershij protokol stosuvavsya opisu podiyi shodo znajdennya chudotvornoyi ikoni Svidchiti prijshov didich Zarvanici 76 litnij Stefan Dolgan yakij nalezhav do unijnoyi konfesiyi Istoriya yaku rozpoviv cej meshkanec najtochnishe rozkrivaye chas poyavi Zarvanickoyi chudotvornoyi ikoni U 1728 r dva tizhni pered Velikodnem za Yulianskim kalendarem meshkanec Zarvanici 62 h richnij Stefan Dolgan pol Stafan Dolhan yiduchi z Darahova viz pshenicyu dlya nasinnya otrimanu vid svoyih rodichiv Yihav dodomu manivcyami a dali pryamuvav cherez zarvanicke pole sered kotrogo pobachiv hustinu yaka visila z yakoyis shuhlyadi sho stoyala na travi Zlizshi z voza Stefan pidijshov do znahidki i pobachiv sho shuhlyada bula chornogo koloru i mala zalizni okuttya ta zav yazki a poseredini zaliznu zashipku Pidijshov blizhche do znahidki i navazhivsya vidkriti zashipku vidchiniv dvercyata za yakimi znahodilasya shovkova zaslinka bilogo koloru Chastina ciyeyi zaslinki mistilasya pomizh dvercyat i gojdalasya za vitrom Vidslonivshi yiyi Stefan Dolgan pobachiv obraz ikonu Isusa Rozp yatogo malovanij na polotni yakij buv prikleyenij do nizhnoyi doshki ciyeyi shuhlyadi Takozh cholovik zauvazhiv sho ikona kolis bula povnistyu ukladena v derev yani rami kotri mali slidi pozoloti shopravda z tih ram zalishilasya nevelika chastina Stefan Dolgan poklav ikonu na svogo voza i poviz do vlasnogo domu U hati cholovik postaviv obraz na lavu yaka stoyala pid viknom Postupovo lyudi masovo pochali zbigatisya do jogo domu Priyihav navit gubernator Zarvanici pan Bartishevskij yakij pragnuv zabrati ikonu do vlasnoyi rezidenciyi proponuyuchi za ce abo 1 bitij taler abo zh nasinnya dlya zhita Natomist Stefan Dolgan vidpoviv panovi sho Boga sya ne prodaye i ya voliyu vidnesti Jogo do cerkvi Pislya perenesennya obrazu do cerkvi meshkanci Zarvanici stali svidkami togo yak z nogo stali splivati prozori krapli Vodnochas pri obrazi pochali vidbuvatis chudesni ozdorovlennya hvorih Dosi v literaturi pobutuvala hibna dumka yaka buduvalasya viklyuchno na usnih perekazah sho ikonu Rozp yattya viyaviv bagatij gospodar Stefan v 1740 mu roci Pershij takij perekaz uklav svyashennik A Kopertinskij u tvori Pamyatka z Zarvanicѣ Bulo to v roku 1740 Zarvanickij gospodar cholovik bogatij i duzhe pobozhnij Stefan Risan viyihav chotirma volami nanich po sino na svoyu sinozhat Utrudzhenij cilodennov tyazhkov pracev zdrimavsya yiduchi na vozi a probudivsya uvidiv sho yego voli klyachat a pered nimi osvitlenij yasnostiyu velikoyu u vozdusi znahoditsya obraz Rozpyatogo na kresti Spasitelya Uklyak i on pomolivsya shiro vernuv dodomu dav znati svyashenikam A tiyi procesiyeyu prinesli obraz do sela i pomistili yego v davnoj cerkvi Zgidno z opisom hramu v yakij bula perenesena ikona na pochatku 30 h rokiv XVIII stolittya nim sluguvala budivlya sho bilshe nagaduvala prostu selyansku hatu en u 1732 roci zanotuvav Cerkva pid titulom Pokrova Bogorodici vibuduvana pid kelmu obliplena glinoyu pokrita solomoyu dveri z zamkom Namisni obrazi na doshkah ubogoyi formi Dzvoniv 3 Dzvincya na 4 h stovpah bez pokrittya parkan navkolo kladovisha rozibranij lishe stovpi stoyat V cej chas ce bula yedina cerkva mistechka Zarvanicya Presviterom hramu buv o yakij sluzhiv zgidno prezenti Atanasiya Sheptickogo ta buv napravlenij na parafiyu she v 1711 roci Period XVIII stolittya Formuvannya ta rozvitok palomnickogo centru 1738 roku obraz perenesli v zbudovanu derev yanu cerkvu na chest sv Ivana Hrestitelya yaka roztashovuvalasya v centri Zarvanici Cerkva Presvyatoyi Trijci Zarvanicya Misce perebuvannya ikoni Rozp yattya do 1944 roku Didich Zarvanici chernigivskij voyevoda Pjotr Mihal Mjonchinskij zaznav vid obrazu Spasitelya chudotvornoyi laski Tomu vin etnichnij polyak stav najbilshim mecenatom zarvanickogo hramu Same za jogo spriyannya bulo oficijne ogoloshennya chudotvornosti obrazu v 1742 roci Jogo koshtom bulo zbudovano j oblashtovano vseredini vidpovidnij dlya chudotvornogo obrazu Svyatotroyickij hram Ce buv odin iz visokoyakisnih zrazkiv galickogo zodchestva v stili baroko Jogo buduvali iz kaminnya vzyatogo zi zrujnovanogo krimskimi tatarami zamku v Polisyukah za 2 kilometri vid Zarvanici U 1754 roci derev yana cerkva zgorila Na misci de vona bula otec Petro Bilinskij u 1901 roci postaviv kam yanij hrest Ikona chudesnim obrazom zbereglasya i bula perenesena v novozbudovanij murovanij hram de bula vstanovlena v golovnomu prestoli Centralnij vivtar cerkvi 1915 rik U XVIII stolitti do Zarvanici shoroku pribuvalo v serednomu blizko 50 000 osib riznih nacionalnostej ta konfesij Tak tretinu z nih todi skladali polyaki rimo katoliki prihodili virmeni Velikij napliv prochan do ikoni spriyav zaprovadzhennyu z 1756 roku shodennogo bogosluzhinnya Ce sponukalo do zbilshennya kilkosti svyashennikiv yaki dopomagali nastoyatelevi hramu Znachushist ikoni ta Zarvanici postupovo zrostala togo zh roku tut bulo stvoreno okremij odnojmennij dekanat U drugij polovini XVIII stolittya v mezhah Lvivskoyi yeparhiyi Zarvanicka parafiya Presvyatoyi Trijci postupovo pochinaye vikonuvati serjoznu rol ne tilki u zdijsnenni grihovnih vidpustiv pid chas palomnictva za otrimannyam proshennya ale j v plani organizaciyi duhovnogo yepiskopskogo sudu yakij vse chastishe zbiratimetsya ne v Berezhanah a bezposeredno v zarvanickomu hrami iz Chudotvornoyu ikonoyu Rozp yattya Hristovogo de dovgij chas mav parafiyu berezhanskij oficial ta zarvanickij dekan o Prisutnist ciyeyi ikoni ta yiyi populyarnist sered viryan Lvivskoyi yeparhiyi u XVIII stolitti yavno spriyala pidvishennyu avtoritetu duhovnogo sudu pro sho svidchat bezposeredno akti protokoliv jogo zasidan Za vislovom Galickogo yepiskopa Leva Sheptickogo naprikinci XVIII stolittya Zarvanicya bula duzhe populyarnoyu sered naselennya Podillya vsiyeyi Ukrayini j navit Valahiyi Pro vplivovij areal Sanktuariumu svidchat voti pri chudotvornomu obrazi yaki zasvidchuyut konkretni vipadki ozdorovlennya Za spiskami 1772 1778 rokiv dorogocinni voti nadali do cerkvi fundator hramu M P Mjonchinskij peremishlskij yepiskop Shumlyanskij grafi Potocki ukrayinski ta polski shlyahtichi mishani selyani z galickogo Podillya Pokuttya Volini Moldovi galicki ta moldovski virmeni Zokrema 15 chervnya 1773 roku pid chudotvornoyu ikonoyu v znak podyaki vid druzhini Berezhan po morovij zarazi Isusovi prisvyachena rozmistili koronu zi shirogo sribla z vikarbuvanim na nij napisom Rospyatyj Hriste Caryu za vsya ny Ne posѣshaj prosim Tya morom Berezhany Posѣshaj ny vo shedrotah userdno molim Tya Da zdravi mnogolѣtno i v nebѣ hvaliti Tya 1772 73 rr Vidomoyu ikona bula i na Zakarpatti ta sered ukrayinskogo naselennya yake u XVIII stolitti pereselilosya do Serbiyi Zvidti pohodyat rukopisni zbirki bogoslovskih pisen u yakih na svyato Vozdvizhennya Chesnogo Hresta spivali pisni na chest zarvanickogo chudotvornogo obrazu Rozp yattya U Vikidzherelah ye Pisnya do Isusa Hrista v chudotvornij Zarvanickij Ikoni Pro chudotvornu ikonu Rozp yattya isnuye davnya pisnya cerkovnoslov yanskoyu movoyu opublikovana u Pochayivskomu Bogoglasniku v 1790 roci pid nazvoyu Pisn Gospodu Isusu Hristu Rospyatomu Chudotvornomu v gradi Zarvanici U 2019 roci starannyami o Romana Demusha ta cerkovnogo horu Arhikatedralnogo soboru v Ternopoli pisnya bula obroblena ta vidnovlena U Vikidzherelah ye Pisnya Gospodu Isusu Hristu Rozp yatomu Chudotvornomu v mistechku Zarvanicya Z rozvitkom Bogorodichnogo kultu v Zarvanici chudotvornij obraz Isusa Hrista v hrami buv peremishenij za golovnij vivtar prinajmni do 1864 roku v misce formalno vazhlivishe ale faktichno nedostupne dlya tisyach prochan Period pershoyi svitovoyi vijni U lipni 1915 roku liniya frontu dijshla do Zarvanici cerkvu vidvidav rosijskij oficer v civilnomu zhitti zaviduvach arheologichnogo viddilu poltavskogo muzeyu Vadim Sherbakivskij Cej shanuvalnik istorichnih pam yatok yak zgaduye o narobiv kriku sho she do sego chasu togo vsego ne pohovali Todi potajki bula vikopana v odnij zahristiyi yama u yakij i shovali chudotvorni obrazi ta dorogocinnosti U zv yazku z novim nablizhennyam liniyi frontu 16 zhovtnya 1915 roku v nakazovomu poryadku selo bulo evakujovane protyagom 2 h godin Svyashenniki zmogli zabrati todi lishe chudotvorni ikoni zgodom perevezli dorogocinnosti ta cerkovni dokumenti Use ce na chas vijni zamuruvali v stini cerkvi v Pidgajcyah Period drugoyi svitovoyi vijni Ostanni zgadki pro ikonu Z rozvalom nimeckogo frontu ta drugim nablizhennyam bilshovikiv do Zarvanici todishnij paroh o Vasil Golovinskij virishiv zahovati chudotvorni ikoni j inshi cerkovni dorogocinnosti v prigotovani na te yami pid prestolom svyatogo Mikolaya Na misce Rozp yattya za golovnim prestolom postavleno todi zasuvnu ikonu Presvyatoyi Divi a na misce chudotvornoyi ikoni Bogomateri postavleno kopiyu avtorstva Petra Holodnogo Pislya cogo o Vasil Golovinskij ryatuyuchi svoyu rodinu za dozvolom Mitropolita Andreya Sheptickogo viyihav iz Zarvanici Z velikimi trudnoshami distavsya vin todi do Lavochnogo i tam oderzhav vid vladiki Nikiti Budki lista v yakomu podano taki vistki pro dalshu dolyu chudotvornih Zarvanickih ikon Chudotvorni ikoni vidkopano Otec Korovec iz Bilokernici dopomig sestri Melaniyi Avtom nimeckogo kapelyana protestanta vin posluzhiv yij Distav vid nimciv dozvil piti do cerkvi i vzyati te sho potribne Obraz Rozp yattya ta ikonu Bogomateri vzyav o Korovec na plechi j zignenij utikav lisom do avta Pri comu rozdryapav lice ikoni Sestra Melaniya nesla reshtu togo sho mogla vzyati Z Bilokernici Otec svoyimi kinmi vidviz use iz sestroyu Melaniyeyu azh do Starogo Mista bilya Pidgayec do otcya Nikona studita Buv tam i otec Pavlo studit z bratami i voni z sestroyu Melaniyeyu vzyali obrazi j zalizniceyu privezli yih do Lvova Komisiya znatokiv rishit yak shovkove Rozp yattya skripiti shob ne rozsipalos Lice popravit i ya virishiv sho bude tajnoyu de ikoni shovani Dali v comu listi mova pro te sho ikoni ostatochno dostavleno do Lvova dnya 17 chervnya 1944 roku do Mitropolita Kir Andreya Sheptickogo Pislya smerti Mitropolita Andreya Sheptickogo 1 listopada 1944 roku jogo osobisti rechi zabrali monahi yaki za nim doglyadali i perehovuvali vsi predmeti u roki pidpillya UGKC Mozhlivo brat Mitropolita Andreya blazhennij Klimentij poprosiv yih pro ce Adzhe otec Klimentij rozumiv sho prihid radyanskoyi vladi u 1944 roci prinis lishe liholittya i neshastya yak i persha radyanska okupaciya v Galichini u 1939 1941 rokah Borotba z religiyeyu v muzeyah vililasya u nishennya cerkovnogo mistectva iz kolekcij viluchalisya tvori na religijnu tematiku Veliku chastinu kolekciyi spalila radyanska vlada pislya smerti mitropolita Iz uv yaznennyam Nikiti Budki ta smertyu Mitropolita Andreya informaciya pro misce perebuvannya zarvanickih ikon vtratilasya Tomu o Zenovij Monastirskij virishiv zajnyatisya poshukom svyatin U 1948 roci cherez znajomih svyashennikiv i monahin u Lvovi vdalosya znajti misce zberigannya chudotvornoyi ikoni Materi Bozhoyi a ikonu Rozp yattya ne znajdeno i dosi Ikonu Materi Bozhoyi vryatuvali pobozhni parafiyani Yuliya Monastirska Pavlo Derkach ta o Zenovij Monastirskij Sestra Melaniya ChSVV v chasah peresliduvannya propala bezvisti propala j ikona Isusa Hrista Zhahlivi peresliduvannya navit najmenshogo proyavu religijnogo chi monashogo zhittya nihto ne zumiye povnistyu opisati Bilsh yak sorok lit veliku tayemnicyu pro misce perehovannya ikoni Bogorodici staranno zberigali troye lyudej o mitrat Roman Gankevich Na danij chas ikona vvazhayetsya vtrachenoyu hocha deyaki doslidniki ne pokidayut mozhlivosti yiyi vidnajti KoronaciyaNacionalnij muzej u Lvovi Portret Atanasiya Sheptickogo 11 serpnya 1742 roku kiyivskij unijnij mitropolit ta lvivskij arhiyepiskop Atanasij Sheptickij v im ya Presvyatoyi Trojci stverdiv specialnu instrukciyu ta stvoriv komisiyu dlya provedennya inkvizicijnogo rozsliduvannya shodo faktiv chudotvornoyi sili ikoni Rozp yattya Isusa Hrista na parafiyi Zarvanicya V instrukciyi vkazuvalosya sho v razi pidtverdzhennya chudes i blagodati yaki nadhodyat vid ikoni Rozp yattya vladika pragne neodminno pidvishiti yiyi status Uprodovzh 11 13 serpnya ta 29 veresnya 1742 roku u skladi komisiyi perebuvalo troye duhovnih osib golova komisiyi auditor mitropolichoyi konsistoriyi vasilianin o Inokentij Lipnickij delegat komisiyi i komisar skarbnik Lvivskoyi yeparhiyi o Antonij Pidgirskij ta kiyivskij oficial mitropolichoyi rezidenciyi v Radomishli o Mihajlo Primovich Ostannij brav aktivnu uchast u viyavleni novih svyatin v mezhah usiyeyi Kiyivskoyi unijnoyi mitropoliyi a tomu vladika zakonomirno vklyuchiv jogo v komisiyu yak lyudinu iz dosvidom u podibnih inkviziciyah Usi zberezheni inkvizicijni protokoli 1742 roku stosuvalisya faktiv pro chudotvornu silu ikoni Rozp yattya Hristovogo yaki lyudi sposterigali vprodovzh 1728 1738 1742 rr V pidsumku zi sliv viruyuchih bulo zanotovano bilshe 40 ka vipadkiv z nibi to chudesnimi ozdorovlennyami hvorih Vreshti reformacijnij dekret inkvizicijnoyi komisiyi 1742 roku buv nadislanij do Rimu pislya chogo Papa Rimskij dozvoliv lvivsko galicko kam yaneckomu vladici zdijsniti chin koronaciyi Zarvanickoyi ikoni Pislya otrimanoyi informaciyi vladika Atanasij Sheptickij togo zh 1742 roku osobisto priyihav do Zarvanici de ogolosiv ikonu Rozp yattya Chudotvornoyu a miscevij hram Presvyatoyi Trijci svyatim miscem dlya palomnictva ta uklav molitvu do ikoni Rozp yattya Hristovogo yaku chasto pomilkovo pripisuyut ikoni Bogorodici Pislya zavershennya specialnogo procesu v znak cerkovnogo pidtverdzhennya obraz bulo koronovano sribnoyu koronoyu rizami ta vmisheno v golovnomu prestoli U Vikidzherelah ye Molitva do Rozp yatogo Spasa Isusa Hrista v chudotvornij Ikoni v Zarvanici Dlya nadannya hramovomu svyatu u Svyatotroyickij cerkvi osoblivoyi urochistosti tut provodilisya garmatni strilbi ta zaproshuvalisya muziki Dlya cogo sluzhili potuzhna zalizna garmata na lafeti i 4 malenkih bronzovih 2 kotli dlya barabanennya 2 trubi Midorit iz zobrazhennyam ikoni Rozp yattya Isusa Hrista v Zarvanici 1742 r Prikincevij protokol opituvannya svidkiv dlya pidtverdzhennya faktiv shodo chudotvornosti ikoni zi stverdzhuvalnimi pidpisami ta pechatkami 1742 r Tobto dani protokoli chitko vstanovlyuyut datu poyavi Chudotvornoyi ikoni Rozp yattya Hristovogo zgidno z kotroyu v 2018 roci vipovnilosya 290 rokiv z chasu yiyi poyavi u Zarvanici Vodnochas protokoli utochnili chas poyavi Zarvanickogo palomnickogo centru yakij vinik odrazu pislya koronaciyi ikoni Rozp yattya Hristovogo u 1742 roci a ne pislya koronaciyi chudotvornoyi ikoni Bogorodici z dityam u 1867 roci Riza ikoniRiza chudotvornoyi ikoni Rozp yattya Isusa Hrista v Zarvanici Vidnajdena v 1997 roci Rozmir 70 8 h 16 4 sm Chastinu rizi ikoni Rozp yattya Isusa Hrista vidnajshov ternopolyanin Viktor Chernov Same vin 1997 roku she buduchi hlopchakom znajshov yiyi na ruyinah odniyeyi z hat u Zarvanici Prigaduye Hata Gapiyiv lezhala povnistyu v ruyini ekskavatorom reshtki budivli styagnuli blizhche do parkanu Popeliv a zim yati zalishki dahu lezhali rivno bilya stezhki yakoyu ya jshov Stupivshi bukvalno dva kroki vniz po stezhci pomitiv pryamokutnij shmatok chornoyi blyahi z zaglibinami a pidnyavshi i obernuvshi yiyi zdivuvannyu moyemu ne bulo mezh na nij vidnilas pozolochena kolona na kotrij sidiv piven Zrozumivshi sho ce chastina okladu ikoni obijshov praktichno vsyu teritoriyu ale drugoyi chastini znajti ne vdalos Ekspertnij visnovok stosovno znajdenoyi relikviyi zrobiv mistectvoznavec Oleg Sidor z Institutu Narodoznavstva Vin pov yazuye cej tvir iz epohoyu piznogo baroko panivnogo v ukrayinskij kulturi u XVIII stolitti Ta zgaduye pro populyarni u toj chas proslavi chudotvornih ikon yakim prisvyachuvali okremi vivtari ta vigotovlyali zoloti chi sribni koroni abo navit cili okladi U visnovku jdetsya Ye pidstavi pripuskati sho cyu pam yatku slid pov yazuvati z periodom koli Ukrayinsku Unijnu Cerkvu ocholyuvav mitropolit Kiyivskij Atanasij Sheptickij uprodovzh arhiyerejskogo sluzhinnya yakogo u 1715 1746 rr Yepiskop Lvova i Galicha a v 1728 1746 rr ocholyuvav Kiyivsku mitropoliyu nim bulo progolosheno j koronovano yak chudotvorni kilka ikon v tomu chisli j obraz Rozp yattya Spasitelya iz parafiyalnogo hramu u Zarvanici na Ternopilshini pro yakij tut ide mova Pro ce svidchit i toj fakt sho zagalni obrisi komponentiv vkazanoyi rizi uzgodzhuyutsya z vidpovidnimi detalyami zobrazhennya na zgadanij ikoni j use ce slid vvazhati dostatnimi argumentami dlya takogo visnovku Etap pervinnih konservacijnih zahodiv ta tehniko tehnologichnoyi ekspertizi proviv zaviduvach viddilu restavraciyi Ivano Frankivskogo krayeznavchogo muzeyu Valerij Tverdohlib u tisnomu kontakti z restavratorom hudozhnogo metalu Nacionalnogo naukovo doslidnogo restavracijnogo centru u Kiyevi Viktorom Golubom 22 bereznya 2018 roku pislya restavraciyi bula vpershe eksponovana ta predstavlena shirokij publici na vistavci Povernennya sakralnih relikvij v zalah sakralnoyi kolekciyi Ivano Frankivskogo krayeznavchogo muzeyu 14 zhovtnya 2018 roku pid chas Arhiyerejskoyi Bozhestvennoyi liturgiyi na hramove svyato Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici v seli Zarvanicya v prisutnosti arhiyepiskopa i mitropolita Ternopilsko Zborivskogo Vasilya Semenyuka chastina rizi ikoni Rozp yattya bula povernuta do parafiyalnogo hramu Vidomi kopiyi ikoniKopiyu chudotvornoyi ikoni Rozp yattya Isusa Hrista dlya hramu Hrista Carya v Filadelfiyi vikonav u 1956 roci Petro Andrusiv Zrazkom dlya neyi stali obrazki yaki v chasi vijni viviz do SShA o Vasil Golovinskij Kopiyu ikoni v shidnomu stili vikonav mitec Volodimir Sviderskij u 2008 roci v tomu zh roci bichnij prestol dlya ikoni Rozp yattya Spasitelya vikonali brati Stepan ta Mihajlo Skiri Vlitku 2012 roku za starannyam otcya mitrata Romana Mirchuka nastoyatel hramu m Filadelfiya bulo vigotovleno ta privezeno v Zarvanicyu dostovirnu kopiyu ikoni Rozp yattya yaku napisav mitec Andrij Harina U 2017 roci bulo vstanovleno bichnij prestol dlya ciyeyi zh ikoni v cerkvi Svyatoyi Trijci Na pochatku 2019 roku ikonopiscem Volodimirom Sviderskim bula vikonana kopiya ikoni dlya Soboru Zarvanickoyi Materi Bozhoyi 28 bereznya togo zh roku vona bula koronovana i osvyachena Papoyu Rimskim Franciskom GalereyaKopiya ikoni Rozp yattya v Zarvanici Bichnij prestol kopiyi ikoni Rozp yattya Vigotovlenij u 2017 roci Kopiya chudotvornoyi ikoni Rozp yattya v Filadelfiyi Inter yer cerkvi Hrista Carya v Filadelfiyi V pravij nishi znahoditsya kopiya ikoni Rozp yattya Mistecke nasliduvannya ikoni Rozp yattya v Zarvanici Kopiya ikoni v shidnomu stili Vikonav Volodimir Sviderskij u 2008 roci Korona vid zhiteliv mista Berezhani chudotvornij Ikoni Rozp yatogo Spasitelya 1772 1773 rr Zobrazhennya ikoni v knizi pro Zarvanicyu 1993 rik Hrest na misci spalenoyi cerkvi v Zarvanici de perebuvala ikona Rozp yattya z 1738 po 1754 roki Povernennya rizi chudotvornoyi ikoni Rozp yattya do parafiyalnoyi cerkvi sela ZarvanicyaPrimitkiKvich P D Palomnicka Svyatinya Materi Bozhoyi v Zarvanici Ternopil Zbruch 2009 S 31 33 35 39 96 137 ISBN 978 966 528 304 1 Kvich L M Z Istoriyi Marijskogo duhovnogo centru Zarvanicya 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Naukovi zapiski Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu im Vasilya Stefanika Seriya Istorichne religiyeznavstvo 2011 Vip 5 S 118 Lazorak B Tam bi tya Bog prostiv rozgadka pohodzhennya davnoyi chudotvornoyi ikoni Rozp yattya Hristovogo v Zarvanici ta inkvizicijni protokoli opituvannya svidkiv shodo zcilennya miryan 1728 1742 rr Drogobickij krayeznavchij zbirnik Drogobich Kolo 2017 S 404 406 419 XIX XX ISBN 978 617 642 325 6 Pokrovskij N 1892 Evangelie v pamyatnikah ikonografii ros SPb s 378 Gnutova S V 2013 Orudiya Strastej Hristovyh na russkih krestah XVII XIX vekov www ippo ru ros originalu za 3 zhovtnya 2018 Procitovano 29 veresnya 2018 Oliva simvol Megaenciklopediya Kirilla i Mefodiya statya Enciklopediya Kirilla i Mefodiya ros originalu za 3 zhovtnya 2018 Procitovano 29 veresnya 2018 Druzhuk Irina 18 bereznya 2018 Chudesne povernennya zarvanickoyi svyatini ukr originalu za 29 veresnya 2018 Procitovano 29 veresnya 2018 Lazorak B Hraniteli chudotvornih ikon sproba rekonstrukciyi parfiyalnogo seredovisha v Zarvanici ta reyestr dush 1763 r Istoriya religij v Ukrayini Naukovij shorichnik Vip 28 Ch 1 Lviv Logos 2018 S 487 515 CDIAU Lviv f 408 op 1 spr 911 ark 1 10 31 41 Lazorak Bogdan 2017 Anna Krochmal i Anna Nowak red Przemysl Archiwum Panstwowe w Przemyslu s 76 79 ISBN 978 83 88172 68 7 Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 30 serpnya 2018 Kopertinskij A 1896 Pamyatka z Zarvanici Ukrayinska Peremishl s 15 16 o Firman V Zarvanicya Ternopil 2008 S 10 Ternopilsko Zborivska arhiyeparhiya Parafiyi monastiri hrami Shematizm Avtor koncepciyi Kunevich B kerivnik proyektu naukovij redaktor Stockij Ya Ternopil TOV Novij kolir 2014 S 7 il ISBN 978 966 2061 29 1 Melnik o Andrij 1926 Zarvanicya Rogatin s 50 60 68 L Sambritovich Nashi vidpustovi miscya Lviv 1907 s 12 Gnatyuk V Ugro ruski duhovni virshi Lviv Nakladom Nauk T va im Shevchenka 1902 S 47 50 187 189 Bogoglasnik Pisni Blagogovijnyya Prazdnikom Gospodskim Bogorodichnym i Narochityh Svyatyh chrez ves god priklyuchayushimsya Pochayiv 1790 S 183 186 Pisnya Gospodu Isusu Hristu Rozp yatomu Chudotvornomu v mistechku Zarvanicya na YouTube Kuzmovich Golovinska Mariya 2015 Zarvanicya Listki spominiv Ternopil Dzhura s 184 201 202 ISBN 978 966 185 112 1 Tereshuk Galina 13 grudnya 2017 Blizko pivtisyachi rechej mitropolita Andreya Sheptickogo vidnajshov i zibrav iyeromonah zi Lvova Radio Svoboda ukr originalu za 9 lipnya 2018 Procitovano 8 lipnya 2018 Mankovska R 2011 Znishennya muzejnih zbirok v URSR u pislyavoyennij period druga polovina 1940 h 1950 h rr Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini s 198 214 Tereshuk Galina 1 lipnya 2015 Yak mitropolit Sheptickij stvoriv muzej i podaruvav mistecku kolekciyu radiosvoboda org ukr originalu za 29 grudnya 2019 Procitovano 11 sichnya 2020 Kobilnik Yevgen 10 listopada 2010 Otec Zinovij Mihajlo Monastirskij tvds org ua originalu za 13 veresnya 2019 Procitovano 26 veresnya 2020 Pelehatij o Igor 2019 Apostol Zarvanici Ivano Frankivsk Fundaciya Svyata Uniya imeni Blazh Svmch Grigoriya Homishina s 24 Gankevich o Roman 1998 PDF Svoboda Parsippany USA 6 s 20 Arhiv originalu PDF za 8 kvitnya 2018 Procitovano 8 lipnya 2018 CDIAU Lviv f 408 op 1 spr 911 ark 42 80 95 Romanova O Ochikuvannya chuda yak osnova narodnoyi pobozhnosti Kiyivska mitropoliya XVIII st O O Romanova Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2010 1 S 84 106 Tverdohlib V Misyuga B Vryatujmo skarbi razom Kiyiv Majster knig 2018 S 150 153 ISBN 978 617 7652 11 2 Zhurnal Misto Olga Rega 2018 Povernennya legendarnoyi svyatini m Ivano Frankivsk s 83 Znajdeno fragment rizi vtrachenoyi Zarvanickoyi ikoni Rozp yattya Isusa Hrista Katolickij Oglyadach catholicnews org ua ukr 12 bereznya 2018 originalu za 24 bereznya 2018 Procitovano 13 lipnya 2018 U Frankivsku vistavili rizu chudotvornoyi zarvanickoyi ikoni Rozp yattya XVIII stolittya kurs if ua 22 bereznya 2018 originalu za 12 lipnya 2018 Procitovano 11 lipnya 2018 Istorichna podiya u Zarvanici povernennya rizi vtrachenoyi chudotvornoyi ikoni Rozp yattya Isusa Hrista Video 1540 com ua ukr 17 zhovtnya 2018 originalu za 20 zhovtnya 2018 Procitovano 20 zhovtnya 2018 Maksimovich A 1999 Zolotij yuvilej parafiyi Hrista Carya u Filadelfiyi Filadelfiya s 13 Chudotvornu ikonu Rozp yatogo Spasitelya privezut do Ternopolya 20 hvilin te 20minut ua ukr 18 lipnya 2012 originalu za 10 lipnya 2018 Procitovano 9 lipnya 2018 Andrij Harina ye pravnukom Petra Holodnogo kotrij u 1921 roci perebuvayuchi u Zarvanici vikonav kopiyu ta restavruvav ikonu Bozhoyi Materi Zarvanickoyi Pochitannya Ikoni Rozp yatogo Spasitelya iz Zarvanici zarvanytsya org originalu za 20 travnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 DzherelaLazorak B Tam bi tya Bog prostiv rozgadka pohodzhennya davnoyi chudotvornoyi ikoni Rozp yattya Hristovogo v Zarvanici ta inkvizicijni protokoli opituvannya svidkiv shodo zcilennya miryan 1728 1742 rr Drogobickij krayeznavchij zbirnik Drogobich Kolo 2017 S 404 422 XIX XX ISBN 978 617 642 325 6 Pilipec P Pamyatka z Zarvanicѣ Lviv Tipografii Stavropigijskogo Instituta pod upravleniem Mihaila Refcya 1910 32 s Kuzmovich Golovinska M 3arvanicya Toronto Dobra Knizhka 1972 270 s Kvich P D Palomnicka Svyatinya Materi Bozhoyi v Zarvanici Ukrayina bogoslov poglyad Ternopil Zbruch 2009 342 s ISBN 978 966 528 304 1 Kuzmovich Golovinska M Zarvanicya Listki spominiv Vidannya druge Ternopil Dzhura 2015 224 s ISBN 978 966 185 112 1 Melnik A 3arvanicya Vidannya druge Rogatin 1926 82 s Kvich L M Z Istoriyi Marijskogo duhovnogo centru Zarvanicya Naukovi zapiski Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu im Vasilya Stefanika Seriya Istorichne religiyeznavstvo 2011 Vip 5 S 111 121 Zarvanicya u duhovnomu i hudozhnomu slovi spogadah i perekazah Uklad M Sagajdak P Bubnij Ternopil Zbruch 1993 112 s B ka zhurnalu Ternopil PosilannyaZovnishni videofajli Prezentaciya fragmentu rizi duhovnoyi relikviyi vtrachenoyi Zarvanickoyi ikoni Rozp yattya Isusa Hrista na YouTube MISTO zhurnal ta vebsajt 2018 22 bereznya Vtrachena svyatinya U Zarvanici vidnovlyuyut unikalnu starovinu ikonu na YouTube T1 Novini 2019 12 lyutogo Vtrachena svyatinya Diva u Zarvanici na YouTube T1 Novini 2019 19 lyutogo Vtrachena svyatinya Vidnajdeno chastinu rizi chudotvornoyi ikoni na YouTube T1 Novini 2019 28 lyutogo Vtrachena svyatinya kopiyu chudotvornoyi ikoni Rozp yatogo Spasitelya iz Zarvanici blagoslovlyat u Vatikani na YouTube T1 Novini 2019 12 bereznya Chernov Viktor Vtrachena Zarvanicka ikona Istoriya ikoni Rozp yattya Isusa Hrista 9 lipnya 2018 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi