Єремі́ївка (у минулому — Бішофсфільд) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Адміністративний центр однойменного старостинського округу. Населення становить 688 осіб. Розташоване за 30 км на південний схід від районного центру. Повз село проходить автошлях державного значення Т 1618 (/Р-33/ - Роздільна - с. Єреміївка - /М-05/).
село Єреміївка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Церква Казанської Божої матері | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Одеська область | ||||
Район | Роздільнянський район | ||||
Громада | Роздільнянська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA51140130180031519 | ||||
Облікова картка | Єреміївка | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1793 (231 рік) | ||||
Колишня назва | Бішофсфільд | ||||
Населення | ▲688 (01.01.2015) | ||||
Площа | 1,673 км² | ||||
Густота населення | 273,55 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 67442 | ||||
Телефонний код | +380 4853 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 29 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17 | ||||
Карта | |||||
Єреміївка | |||||
Єреміївка | |||||
Мапа | |||||
Єреміївка у Вікісховищі |
Історія
Про слободу Єреміївка прапорщика Гелескула Єремія перші дані датуються 21 жовтня 1793 року; було три будинки, проживало 6 чоловіків і 8 жінок. Засновники були вихідцями з кучурганської колонії.
27 вересня 1831 року Височайше затверджено Государем Імператором Миколою I селище — маєток поміщика Одеського повіту Губернського секретаря Костянтина Біцилі — перейменувати в містечко, де будуть проходити 4 річні ярмарки: 9 травня, 29 червня, 6 серпня й 1 жовтня (за старим стилем).
В 1859 році у власницькому містечку Єреміївка 1-го стану (станова квартира — містечко Василівка) Одеського повіту Херсонської губернії, було 26 дворів, у яких мешкало 83 чоловіка і 88 жінок. У населеному пункті була православна церква та проводились базари.
У 1887 році в містечку Єреміївка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 137 чоловіків та 129 жінок. На хуторі Єреміївському мешкало 28 чоловіків і 27 жінок.
На 1896 рік в селі Єреміївка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії при балці Свиній, було 43 двори, у яких мешкало 275 людей (142 чоловіка і 133 жінки). В населеному пункті була православна церква, паровий млин з виробництва приблизно 10 1/2 т.р., 3 лавки, винна лавка. На хуторі Єреміївському було 4 двори, у яких мешкало 13 людей (8 чоловік та 5 жінок); при селищі Шеміотовка.
На 1916 рік в селі Єреміївка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 517 чоловік (236 чоловік і 281 жінка).
18 червня 1920 року заможні селяни Єреміївки, а також Фештерово та Карпово підняли повстання проти радянської влади, але його швидко придушили великим загоном повітової міліції. У наслідку, було вбито кількох повстанців та одного міліціонера. Ці події викликали масовий терор проти населення, який здійснювали 26-та й 31-ша окремі бригади ЧК та кінні частини Котовського.
На початку 1924 року село Єреміївка відносилось до Бринівської сільради Тарасо-Шевченківського району Одеської округи Одеської губернії. Більшість населення Єреміївки становили німці (690 осіб). Вони мали 137 господарств.
Станом на 1 жовтня 1925 року населений пункт був центром Яреміївської німецької національної сільради Янівського району Одеської округи.
За часів румунської окупації тут розташовувалася XXI регіональна команда зондеркоманди «Р» оперативної групи «Трансністрія» під керівництвом оберштурмфюрера СС Харальда Краузе. Вона була розформована в середині 1943 року.
У роки Другої Світової війни на фронт пішло 157 селянина, 54 з них загинуло, 97 отримали державні нагороди. На братській могилі встановлений пам'ятник та пам'ятний знак.
В 1951 році село стало місцем розселення етнографічної групи українців-бойків, яких було депортовано (127 сімей) з села Лобізва Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області (нині територія Польщі).
У першій половині 1960-х років до складу Єреміївки увійшов колишній хутір Соколівка.
Станом на 1 травня 1967 року у селі знаходився господарський центр колгоспу імені Ульянова. При колгоспі був млин, олійня, пилорама, 2 ремонтні майстерні, сепараторний пункт, виноробний цех. У 1967 році у селі працювала восьмирічна школа та був клуб з залом на 400 місць.
У селі станом на 1978 рік працювала середня школа, де працювало 25 вчителів та навчалося 317 учнів. Був палац культури з залом на 450 місць, бібліотека з книжковим фондом у 8859 примірників; фельдшерсько-акушерський пункт, ясла-садок, три магазини, відділення зв'язку, столова, ощадна каса, комплексний приймальний пункт райпобуткомбінату.
У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Єреміївської сільради і було її центром.
Населення
Станом на 1967 рік у селі 810 особи. У 1978 році у селі було 750 подвір'їв та мешкало 1244 особи. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 482 особи, з яких 230 чоловіків та 252 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 575 осіб, у 2010 — 681; 2011 — 681; 2012 — 681; 2013 — 678; 2014 — 674; 2015 — 688.
Категорія | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 |
---|---|---|---|---|
Дворів | 244 | 244 | 244 | 244 |
Дітей дошкільного віку | 20 | 18 | 18 | 16 |
Шкільного віку | 86 | 78 | 77 | 68 |
Громадян пенсійного віку | 218 | 216 | 212 | 203 |
Померлих | 16 | 11 | 10 | 12 |
Народжених | 6 | 3 | 4 | 2 |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,87 % |
молдовська | 1,74 % |
російська | 0,87 % |
білоруська | 0,17 % |
болгарська | 0,17 % |
Пам'ятки
- Храм Казанської ікони Божої Матері, збудований у 1821 році
Відомі особистості
- Новацький Володимир Миколайович — Южненський міський голова Одеської області (з 2006 року), голова Одеської обласної ради (2003—2005 рр.).
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2021. Процитовано 16 червня 2016.
- . map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
- В.А. Ауман, В.Ф. Баумгертнер, В. Бретт, Н.Ф. Бугай, Н.А. Варденбург, Ю.А. Петров, В.Г. Чеботарева, А.И. Эрлих (2006). (PDF). Москва. с. 169. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 30 січня 2021.
- XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 126.(рос.)
- Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 7, 9.(рос.)
- Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 307.(рос.)
- Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 343.(рос.)
- Боган С. Повстанці Одещини і Придністров'я. — К.: Гамазин, 2013. — С. 82.
- Реабілітовані історією. Одеська область: Книга перша. — Одеса: АТ «ПЛАСКЕ», 2010. — С. 27.
- Національні меншості на Україні (реєстр селищ) — Харків: Друкарня Кооперативного Видавництва «Пролетарій», 1925. — С. 51.
- Адміністраційно-територіяльний поділ У. С. Р. Р. При 3-х ступневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року) / Центральна Адміністраційно-Територіяльна Комісія при ВУЦВК'у. — Харків: Друкарня ВУЦВК'у «Червоний Друк», 1925. — С. 87.
- Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрий»: монография.
- История городов и сел Украинской ССР: в двадцати шести томах. Одесская область / Ред. кол. тому: Чередниченко А. П. (председатель редколлении), Бачинский А. Д., Боровой С. Я., Ващенко В. П., Вольский С. А., Захаров Г. П., Зленко Г. Д., Иванов Р. В. (заместитель председателя редколлегии), Ивахнюк П. П., Карышковский П. О., Коновалов В. Г., Лункин Г. М., Мазуренко И. Д., Першина 3. В., Раковский М. Е., Ревякин А. М., Рубин М. А., Рядченко И. И., Сабадырев И. Л., Удалов В. З., Хиони И. А., Цевух В. С. (ответственный секретарь редколлегии), Цымбал Е. И., Якупов Н. М. — Киев: Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии АН УССР, 1978. — 865 с. — С. 673.(рос.)
- Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 20 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 420.
- Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 92, 113.
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т / Гол. редколегія: П. Т. Тронько (голова) та ін. АН УРСР. Інститут історії.
Ред. кол. тому: Гладка Л. В. (голова), (заст.), Бачинський А. Д., Боровой С. Я., , , Каришовський П. Й., Касьян Я. Г., Коваленко К. С., , Коломійчук В. Т., Коновалов В. Г., Коншина В. А., Курносов Ю. О., Лопата П. П., , Некрасов П. А., Першина 3. В., Раковський М. Ю., Смирнов О. М., Цвілюк С. А. (відп. секр.), Цимбал Є. I., Чижевський М. Т., Чухрій П. Г. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — Т. 16. Одеська область. — С. 731. - . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- . rozdilna-rada.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 8 січня 2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yeremi yivka u minulomu Bishofsfild selo v Ukrayini u Rozdilnyanskij miskij gromadi Rozdilnyanskogo rajonu Odeskoyi oblasti Administrativnij centr odnojmennogo starostinskogo okrugu Naselennya stanovit 688 osib Roztashovane za 30 km na pivdennij shid vid rajonnogo centru Povz selo prohodit avtoshlyah derzhavnogo znachennya T 1618 R 33 Rozdilna s Yeremiyivka M 05 selo Yeremiyivka Gerb Yeremiyivki Prapor Yeremiyivki Cerkva Kazanskoyi Bozhoyi materiCerkva Kazanskoyi Bozhoyi materi Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Rozdilnyanskij rajon Gromada Rozdilnyanska miska gromada Kod KATOTTG UA51140130180031519 Oblikova kartka Yeremiyivka Osnovni dani Zasnovane 1793 231 rik Kolishnya nazva Bishofsfild Naselennya 688 01 01 2015 Plosha 1 673 km Gustota naselennya 273 55 osib km Poshtovij indeks 67442 Telefonnij kod 380 4853 Geografichni dani Geografichni koordinati 46 47 47 pn sh 30 22 27 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 29 m Misceva vlada Adresa radi 67400 Odeska obl Rozdilnyanskij rajon m Rozdilna vul Municipalna 17 Karta Yeremiyivka Yeremiyivka Mapa Yeremiyivka u VikishovishiIstoriyaSelo na mapi 1821 roku Pro slobodu Yeremiyivka praporshika Geleskula Yeremiya pershi dani datuyutsya 21 zhovtnya 1793 roku bulo tri budinki prozhivalo 6 cholovikiv i 8 zhinok Zasnovniki buli vihidcyami z kuchurganskoyi koloniyi 27 veresnya 1831 roku Visochajshe zatverdzheno Gosudarem Imperatorom Mikoloyu I selishe mayetok pomishika Odeskogo povitu Gubernskogo sekretarya Kostyantina Bicili perejmenuvati v mistechko de budut prohoditi 4 richni yarmarki 9 travnya 29 chervnya 6 serpnya j 1 zhovtnya za starim stilem V 1859 roci u vlasnickomu mistechku Yeremiyivka 1 go stanu stanova kvartira mistechko Vasilivka Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi bulo 26 dvoriv u yakih meshkalo 83 cholovika i 88 zhinok U naselenomu punkti bula pravoslavna cerkva ta provodilis bazari U 1887 roci v mistechku Yeremiyivka Bilchanskoyi volosti Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 137 cholovikiv ta 129 zhinok Na hutori Yeremiyivskomu meshkalo 28 cholovikiv i 27 zhinok Na 1896 rik v seli Yeremiyivka Bilchanskoyi volosti Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi pri balci Svinij bulo 43 dvori u yakih meshkalo 275 lyudej 142 cholovika i 133 zhinki V naselenomu punkti bula pravoslavna cerkva parovij mlin z virobnictva priblizno 10 1 2 t r 3 lavki vinna lavka Na hutori Yeremiyivskomu bulo 4 dvori u yakih meshkalo 13 lyudej 8 cholovik ta 5 zhinok pri selishi Shemiotovka Na 1916 rik v seli Yeremiyivka Bilchanskoyi volosti Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 517 cholovik 236 cholovik i 281 zhinka 18 chervnya 1920 roku zamozhni selyani Yeremiyivki a takozh Feshterovo ta Karpovo pidnyali povstannya proti radyanskoyi vladi ale jogo shvidko pridushili velikim zagonom povitovoyi miliciyi U naslidku bulo vbito kilkoh povstanciv ta odnogo milicionera Ci podiyi viklikali masovij teror proti naselennya yakij zdijsnyuvali 26 ta j 31 sha okremi brigadi ChK ta kinni chastini Kotovskogo Na pochatku 1924 roku selo Yeremiyivka vidnosilos do Brinivskoyi silradi Taraso Shevchenkivskogo rajonu Odeskoyi okrugi Odeskoyi guberniyi Bilshist naselennya Yeremiyivki stanovili nimci 690 osib Voni mali 137 gospodarstv Stanom na 1 zhovtnya 1925 roku naselenij punkt buv centrom Yaremiyivskoyi nimeckoyi nacionalnoyi silradi Yanivskogo rajonu Odeskoyi okrugi Za chasiv rumunskoyi okupaciyi tut roztashovuvalasya XXI regionalna komanda zonderkomandi R operativnoyi grupi Transnistriya pid kerivnictvom obershturmfyurera SS Haralda Krauze Vona bula rozformovana v seredini 1943 roku U roki Drugoyi Svitovoyi vijni na front pishlo 157 selyanina 54 z nih zaginulo 97 otrimali derzhavni nagorodi Na bratskij mogili vstanovlenij pam yatnik ta pam yatnij znak Memorial deportovanim z teritoriyi Polshi ukrayincyam bojkam V 1951 roci selo stalo miscem rozselennya etnografichnoyi grupi ukrayinciv bojkiv yakih bulo deportovano 127 simej z sela Lobizva Nizhno Ustrickogo rajonu Drogobickoyi oblasti nini teritoriya Polshi U pershij polovini 1960 h rokiv do skladu Yeremiyivki uvijshov kolishnij hutir Sokolivka Stanom na 1 travnya 1967 roku u seli znahodivsya gospodarskij centr kolgospu imeni Ulyanova Pri kolgospi buv mlin olijnya pilorama 2 remontni majsterni separatornij punkt vinorobnij ceh U 1967 roci u seli pracyuvala vosmirichna shkola ta buv klub z zalom na 400 misc U seli stanom na 1978 rik pracyuvala serednya shkola de pracyuvalo 25 vchiteliv ta navchalosya 317 uchniv Buv palac kulturi z zalom na 450 misc biblioteka z knizhkovim fondom u 8859 primirnikiv feldshersko akusherskij punkt yasla sadok tri magazini viddilennya zv yazku stolova oshadna kasa kompleksnij prijmalnij punkt rajpobutkombinatu U rezultati administrativno teritorialnoyi reformi selo vvijshlo do skladu Rozdilnyanskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi ta pislya miscevih viboriv u zhovtni 2020 roku bulo pidporyadkovane Rozdilnyanskij miskij radi Do togo selo vhodilo do skladu likvidovanoyi Yeremiyivskoyi silradi i bulo yiyi centrom NaselennyaStanom na 1967 rik u seli 810 osobi U 1978 roci u seli bulo 750 podvir yiv ta meshkalo 1244 osobi Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 482 osobi z yakih 230 cholovikiv ta 252 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 575 osib u 2010 681 2011 681 2012 681 2013 678 2014 674 2015 688 Kategoriya 2012 2013 2014 2015 Dvoriv 244 244 244 244 Ditej doshkilnogo viku 20 18 18 16 Shkilnogo viku 86 78 77 68 Gromadyan pensijnogo viku 218 216 212 203 Pomerlih 16 11 10 12 Narodzhenih 6 3 4 2 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 87 moldovska 1 74 rosijska 0 87 biloruska 0 17 bolgarska 0 17 Pam yatkiHram Kazanskoyi ikoni Bozhoyi Materi zbudovanij u 1821 rociVidomi osobistostiNovackij Volodimir Mikolajovich Yuzhnenskij miskij golova Odeskoyi oblasti z 2006 roku golova Odeskoyi oblasnoyi radi 2003 2005 rr Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 26 chervnya 2021 Procitovano 16 chervnya 2016 map land gov ua Arhiv originalu za 14 grudnya 2020 Procitovano 15 grudnya 2020 V A Auman V F Baumgertner V Brett N F Bugaj N A Vardenburg Yu A Petrov V G Chebotareva A I Erlih 2006 PDF Moskva s 169 Arhiv originalu PDF za 23 sichnya 2022 Procitovano 30 sichnya 2021 XLVII Hersonskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda SanktPeterburg Tipografiya Karla Vulfa 1868 S 126 ros Spisok naselennyh mѣst Hersonskoj gubernii Po svѣdѣniyam 1887 goda Herson Tipografiya Hersonskago Gubernskago Pravleniya 1888 S 7 9 ros Spisok naselennyh mѣst Hersonskoj gubernii Statisticheskiya dannyya o kazhdom poselenii Herson Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1896 S 307 ros Spisok naselennyh mѣst Hersonskoj gubernii Po dannym Vserossijskoj sel hoz perepisi 1916 g Odesskii uѣzd Aleksandriya Tipografiya F H Rajhelsona 1917 S 343 ros Bogan S Povstanci Odeshini i Pridnistrov ya K Gamazin 2013 S 82 Reabilitovani istoriyeyu Odeska oblast Kniga persha Odesa AT PLASKE 2010 S 27 Nacionalni menshosti na Ukrayini reyestr selish Harkiv Drukarnya Kooperativnogo Vidavnictva Proletarij 1925 S 51 Administracijno teritoriyalnij podil U S R R Pri 3 h stupnevij sistemi vryaduvannya za danimi na 1 zhovtnya 1925 roku Centralna Administracijno Teritoriyalna Komisiya pri VUCVK u Harkiv Drukarnya VUCVK u Chervonij Druk 1925 S 87 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine Rejhskomissariat Ukraina Gubernatorstvo Transnistrij monografiya Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR v dvadcati shesti tomah Odesskaya oblast Red kol tomu Cherednichenko A P predsedatel redkollenii Bachinskij A D Borovoj S Ya Vashenko V P Volskij S A Zaharov G P Zlenko G D Ivanov R V zamestitel predsedatelya redkollegii Ivahnyuk P P Karyshkovskij P O Konovalov V G Lunkin G M Mazurenko I D Pershina 3 V Rakovskij M E Revyakin A M Rubin M A Ryadchenko I I Sabadyrev I L Udalov V Z Hioni I A Cevuh V S otvetstvennyj sekretar redkollegii Cymbal E I Yakupov N M Kiev Glavnaya redakciya Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii AN USSR 1978 865 s S 673 ros Arhiv originalu za 5 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2018 Arhiv originalu za 26 veresnya 2016 Procitovano 11 veresnya 2016 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 kvitnya 1967 roku V Ye Nizhnik vidp red D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1969 T II S 420 Odeska oblast administrativno teritorialnij podil na 1 travnya 1967 r Vikonavchij komitet Odeskoyi obl Radi deputativ trudyashih M Bragin red Odesa Mayak 1967 S 92 113 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Gol redkolegiya P T Tronko golova ta in AN URSR Institut istoriyi Red kol tomu Gladka L V golova zast Bachinskij A D Borovoj S Ya Karishovskij P J Kasyan Ya G Kovalenko K S Kolomijchuk V T Konovalov V G Konshina V A Kurnosov Yu O Lopata P P Nekrasov P A Pershina 3 V Rakovskij M Yu Smirnov O M Cvilyuk S A vidp sekr Cimbal Ye I Chizhevskij M T Chuhrij P G K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 T 16 Odeska oblast S 731 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 rozdilna rada odessa gov ua Arhiv originalu za 17 kvitnya 2015 Procitovano 8 sichnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 26 chervnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2021 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi