Бринівка

Брині́вка (у минулому — Візенталь, Фон-Бринівка) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 155 осіб. Належить до Єреміївського старостинського округу.

село Бринівка
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Роздільнянський район
Громада	Роздільнянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA51140130090065030
Облікова картка	Бринівка
Основні дані
Засноване	1824 (200 років)
Перша згадка	1824
Населення	▲155 (01.01.2015)
Площа	0,637 км²
Густота населення	254,8 осіб/км²
Поштовий індекс	67445
Телефонний код	+380 4853
Географічні дані
Географічні координати	46°45′15″ пн. ш. 30°23′27″ сх. д. / 46.75417° пн. ш. 30.39083° сх. д. / 46.75417; 30.39083Координати: 46°45′15″ пн. ш. 30°23′27″ сх. д. / 46.75417° пн. ш. 30.39083° сх. д. / 46.75417; 30.39083
Середня висота над рівнем моря	18 м
Водойми	Свина
Місцева влада
Адреса ради	67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Бринівка
Бринівка
Мапа
Бринівка у Вікісховищі

Історія

У 1856 році в поселені Бринівка спадкоємців Фон-Бринових було 12 дворів.

На 1859 рік у власницькому селищі Бринівка (Фон-Бринівка) 1-го стану (станова квартира — містечко Василівка) Одеського повіту Херсонської губернії, було 14 дворів, у яких мешкало 44 чоловіка і 42 жінки.

В 1887 році в селищі Бринівка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 97 чоловіків та 95 жінок. В цьому ж році біля села була заснована німецька колонія — Визенталь,територія якої зараз у складі Бринівки.

У 1896 році в селищі Бринівка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, було 14 дворів, у яких мешкало 40 людей (18 чоловік і 22 жінки); при селищі Карповка. В населеному пункті був євангелічно-лютеранський молитовний будинок.

В 1916 році на хуторі Бриновка Куртівської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 139 чоловік (63 чоловіка і 76 жінок).

На початку 1924 року Бринівка була центром Бринівської сільради Тарасо-Шевченківського району Одеської округи Одеської губернії. Населення сільради налічувало 1476 осіб. Більшість населення Бринівки становили німці 88 осіб. Вони мали 30 господарств.

У 1926 році село було центром сільради з земельною площею у 828 десятин.

Станом на 1 вересня 1946 року село було центром Бринівської сільської ради, до якої входили: с. Бринівка, х. Андрієво-Іванів, х. Карпівка, х. Олександрівка, х. Свиноозерка.

На 1 травня 1967 року село входило до складу Кіровської сільської ради.

12 вересня 1967 року до складу Бринівки увійшло колишнє село Янкулишене.

26 червня 1991 року село Бринівка Кіровської сільради передано у підпорядкування Єреміївській сільській раді.

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Єреміївської сільради.

Населення

Населення у різні роки: 192 (1887), 40 (1896), 80 (1904), 134 (1911), 139 (1916), 114 (1919), 172 (1926), 838 (1943).

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 144 особи, з яких 68 чоловіків та 76 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 146 осіб.

2010 — 165;

2011 — 165;

2015 — 155.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	93,15 %
молдовська	3,42 %
російська	3,42 %

Примітки

1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2021. Процитовано 16 червня 2016.
2. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
3. . map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
4. Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. — Київ: Академперіодика, 2009. — С. 63.
5. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 126.(рос.)
6. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 7.
7. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.-М.,"ЭРН", 2006.-472с. [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
8. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 306.(рос.)
9. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 353.(рос.)
10. Національні меншості на Україні (реєстр селищ) — Харків: Друкарня Кооперативного Видавництва "Пролетарій", 1925. — С. 51.
11. В.А. Ауман, В.Ф. Баумгертнер, В. Бретт, Н.Ф. Бугай, Н.А. Варденбург, Ю.А. Петров, В.Г. Чеботарева, А.И. Эрлих (2006). (PDF). Москва. с. 75. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 31 січня 2021.
12. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 386.
13. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 30.
14. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
15. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
16. . rozdilna-rada.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 8 січня 2021.
17. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.