Євтихіанство, також відоме як справжній монофізитизм - група християнських богословських доктрин, що походять з ідей Євтихія Константинопольського (бл. 380 – бл. 456). Євтихіанство — це монофізитське розуміння того, як людське і божественне співвідносяться в особі Ісуса Христа.
Вороги часто називали євтихійців фантазістами, які звинувачували їхню христологію у зведенні втілення Ісуса до фантазму.
Огляд
У різні часи Євтих вчив, що людська природа Христа була подолана божественною або що Христос мав людську природу, але вона була несхожа на інше людство. Одне з формулювань полягає в тому, що євтихіанство підкреслювало єдність природи Христа до такої міри, що божественність Христа поглинула його людяність, як океан споживає краплю оцту. Євтих стверджував, що Христос мав дві природи, але не дві натури: окремі божественна і людська природи об’єдналися і змішалися таким чином, що, хоча Ісус був односутний з Отцем, він не був односутним з людиною.
Євтихіанство було відхилене на Четвертому Вселенському Соборі в Халкедоні в 451 році, а заява про віру відома як Халкедонський символ віри. Реакція проти євтихіанства також призвела до розколу зі східним православ'ям.
Історична довідка
У міру зростання і розвитку християнської Церкви зростала і розвивалася складність її розуміння Триєдиного Бога та особи Христа. Важливо розуміти суперечки христології щодо її паралелі з організацією церкви, оскільки вони ідеально об’єднані як одне ціле, останнє розглядається як тіло Христа. Питання про те, як узгодити твердження монотеїзму з твердженням про божественність Ісуса з Назарету, було в основному вирішене на Першому Вселенському Соборі, що відбувся в Нікеї (325 р.). Особливо серед грекомовних християн увага звернулася до того, як зрозуміти, як друга особа Трійці втілилася в особі Ісуса Христа. Нікейський символ віри говорив про Ісуса, що він був «одної Істоти (ousia з (Богом) Отцем» і що він «втілився від Святого Духа та Діви Марії і став справді людиною». Однак ні Нікейський символ віри, ні канони Собору не надали детального пояснення того, як Бог став людиною в особі Ісуса, залишаючи двері відкритими для спекуляцій.
Одну з таких теорій того, як людське і божественне взаємодіють в особі Ісуса, висунув Константинопольський патріарх Несторій (бл. 386–451). Несторій, студент антіохійської богословської школи, навчав, що у втіленні дві різні іпостасі («субстанції» або, як вживали цей термін критики Несторія, такі як Іоанн Касіян та Кирило Александрійський, «особи») були з’єднані в Ісусі Христі: одна людська (людина) і одна божественна (Слово). Таким чином, Марію не слід вважати Богоносицею (Богородицею), оскільки вона лише сприяла і виношувала людську природу Христа, зробивши її Христовою. Несторій і його вчення були засуджені Третім Вселенським Собором, що відбувся в Ефесі в 431 році, який визначив Церкву Сходу. Ефеський собор не відповів на питання про те, як людське і божественне взаємопов’язані в особі Христа, він, здавалося б, відкинув будь-яку спробу відповіді, яка підкреслювала подвійність природи Христа за рахунок його єдності як єдиної іпостасі (розуміється як «людина»).
Євтихій і Халкидон
У відповідь на євтихіанство Собор прийняв діофізитство, яке чітко розрізняло людину і природу, стверджуючи, що Христос є однією особою у двох природах, але підкреслювало, що природи «без змішування, без змін, без поділу, без розділення».
Міафізити відкинули це визначення, оскільки воно межує з несторіаном, і натомість дотримувались формулювання Кирила Александрійського, головного противника несторіанства, який говорив про «єдину (mia) природу втіленого Слова Божого» (μία φύσις τοῦ θεοῦ λόγου σεσαρκωμένη mia physis tou theou logou sesarkōmenē). Відмінність позиції полягала в тому, що втілений Христос має одну природу, але він все ще має як божественний характер, так і людський характер і зберігає всі характеристики обох, без змішування, плутанини або зміни будь-якої природи. Міафізити засуджували евтихіанство.
Посилання
- John D. Hannah (26 березня 2019). Invitation to Church History: World: The Story of Christianity. Kregel Academic. с. 153. ISBN .
- Hans van Loon (7 квітня 2009). The Dyophysite Christology of Cyril of Alexandria. BRILL. с. 33. ISBN .
- Theodorus (Cantuarensis); Hadrianus; Becher (1994). Biblical Commentaries from the Canterbury School of Theodore and Hadrian. Cambridge University Press. с. 11. ISBN .
- Sergey Minov, "Date and Provenance of the Syriac Cave of Treasures: A Reappraisal"[недоступне посилання], Hugoye: Journal of Syriac Studies 20,1 (2017): 129–229, esp. at 141–145.
- A History of Heresy, David Christie-Murray, 1976
- Alister McGrath, Christian Theology: An Introduction (Oxford: Blackwell Publishers, 1994) 281-282.
- Nicene Creed, trans. by the English Language Liturgical Consultation (ELLC), published in Praying Together (1988).
- "Nestorianism" in The Westminster Dictionary of Christian Theology, ed. A. Richardson and J. Bowden (Philadelphia: Westminster Press, 1983). The charges against Nestorius, who supposedly taught that there were "two Christs", were probably distortions of his teachings. However, he seemingly taught a radical , an emphasis on the two natures of Christ instead of on one person of Christ. See, for example, , "Nestorianism" in the Encyclopedia of Early Christianity, ed. Everett Furgeson (New York: Garland Pub, 1997).
- For more info, see and .
- John McGuckin (2004), Saint Cyril of Alexandria and the Christological Controversy, p140 et al
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevtihianstvo takozh vidome yak spravzhnij monofizitizm grupa hristiyanskih bogoslovskih doktrin sho pohodyat z idej Yevtihiya Konstantinopolskogo bl 380 bl 456 Yevtihianstvo ce monofizitske rozuminnya togo yak lyudske i bozhestvenne spivvidnosyatsya v osobi Isusa Hrista Yevtihianskij poglyad na prirodu Hrista Vorogi chasto nazivali yevtihijciv fantazistami yaki zvinuvachuvali yihnyu hristologiyu u zvedenni vtilennya Isusa do fantazmu OglyadU rizni chasi Yevtih vchiv sho lyudska priroda Hrista bula podolana bozhestvennoyu abo sho Hristos mav lyudsku prirodu ale vona bula neshozha na inshe lyudstvo Odne z formulyuvan polyagaye v tomu sho yevtihianstvo pidkreslyuvalo yednist prirodi Hrista do takoyi miri sho bozhestvennist Hrista poglinula jogo lyudyanist yak okean spozhivaye kraplyu octu Yevtih stverdzhuvav sho Hristos mav dvi prirodi ale ne dvi naturi okremi bozhestvenna i lyudska prirodi ob yednalisya i zmishalisya takim chinom sho hocha Isus buv odnosutnij z Otcem vin ne buv odnosutnim z lyudinoyu Yevtihianstvo bulo vidhilene na Chetvertomu Vselenskomu Sobori v Halkedoni v 451 roci a zayava pro viru vidoma yak Halkedonskij simvol viri Reakciya proti yevtihianstva takozh prizvela do rozkolu zi shidnim pravoslav yam Istorichna dovidkaU miru zrostannya i rozvitku hristiyanskoyi Cerkvi zrostala i rozvivalasya skladnist yiyi rozuminnya Triyedinogo Boga ta osobi Hrista Vazhlivo rozumiti superechki hristologiyi shodo yiyi paraleli z organizaciyeyu cerkvi oskilki voni idealno ob yednani yak odne cile ostannye rozglyadayetsya yak tilo Hrista Pitannya pro te yak uzgoditi tverdzhennya monoteyizmu z tverdzhennyam pro bozhestvennist Isusa z Nazaretu bulo v osnovnomu virishene na Pershomu Vselenskomu Sobori sho vidbuvsya v Nikeyi 325 r Osoblivo sered grekomovnih hristiyan uvaga zvernulasya do togo yak zrozumiti yak druga osoba Trijci vtililasya v osobi Isusa Hrista Nikejskij simvol viri govoriv pro Isusa sho vin buv odnoyi Istoti ousia z Bogom Otcem i sho vin vtilivsya vid Svyatogo Duha ta Divi Mariyi i stav spravdi lyudinoyu Odnak ni Nikejskij simvol viri ni kanoni Soboru ne nadali detalnogo poyasnennya togo yak Bog stav lyudinoyu v osobi Isusa zalishayuchi dveri vidkritimi dlya spekulyacij Odnu z takih teorij togo yak lyudske i bozhestvenne vzayemodiyut v osobi Isusa visunuv Konstantinopolskij patriarh Nestorij bl 386 451 Nestorij student antiohijskoyi bogoslovskoyi shkoli navchav sho u vtilenni dvi rizni ipostasi substanciyi abo yak vzhivali cej termin kritiki Nestoriya taki yak Ioann Kasiyan ta Kirilo Aleksandrijskij osobi buli z yednani v Isusi Hristi odna lyudska lyudina i odna bozhestvenna Slovo Takim chinom Mariyu ne slid vvazhati Bogonosiceyu Bogorodiceyu oskilki vona lishe spriyala i vinoshuvala lyudsku prirodu Hrista zrobivshi yiyi Hristovoyu Nestorij i jogo vchennya buli zasudzheni Tretim Vselenskim Soborom sho vidbuvsya v Efesi v 431 roci yakij viznachiv Cerkvu Shodu Efeskij sobor ne vidpoviv na pitannya pro te yak lyudske i bozhestvenne vzayemopov yazani v osobi Hrista vin zdavalosya b vidkinuv bud yaku sprobu vidpovidi yaka pidkreslyuvala podvijnist prirodi Hrista za rahunok jogo yednosti yak yedinoyi ipostasi rozumiyetsya yak lyudina Yevtihij i HalkidonU vidpovid na yevtihianstvo Sobor prijnyav diofizitstvo yake chitko rozriznyalo lyudinu i prirodu stverdzhuyuchi sho Hristos ye odniyeyu osoboyu u dvoh prirodah ale pidkreslyuvalo sho prirodi bez zmishuvannya bez zmin bez podilu bez rozdilennya Miafiziti vidkinuli ce viznachennya oskilki vono mezhuye z nestorianom i natomist dotrimuvalis formulyuvannya Kirila Aleksandrijskogo golovnogo protivnika nestorianstva yakij govoriv pro yedinu mia prirodu vtilenogo Slova Bozhogo mia fysis toῦ 8eoῦ logoy sesarkwmenh mia physis tou theou logou sesarkōmene Vidminnist poziciyi polyagala v tomu sho vtilenij Hristos maye odnu prirodu ale vin vse she maye yak bozhestvennij harakter tak i lyudskij harakter i zberigaye vsi harakteristiki oboh bez zmishuvannya plutanini abo zmini bud yakoyi prirodi Miafiziti zasudzhuvali evtihianstvo PosilannyaJohn D Hannah 26 bereznya 2019 Invitation to Church History World The Story of Christianity Kregel Academic s 153 ISBN 978 0 8254 2775 6 Hans van Loon 7 kvitnya 2009 The Dyophysite Christology of Cyril of Alexandria BRILL s 33 ISBN 978 90 474 2669 1 Theodorus Cantuarensis Hadrianus Becher 1994 Biblical Commentaries from the Canterbury School of Theodore and Hadrian Cambridge University Press s 11 ISBN 978 0 521 33089 3 Sergey Minov Date and Provenance of the Syriac Cave of Treasures A Reappraisal nedostupne posilannya Hugoye Journal of Syriac Studies 20 1 2017 129 229 esp at 141 145 A History of Heresy David Christie Murray 1976 ISBN 0 19 285210 8 Alister McGrath Christian Theology An Introduction Oxford Blackwell Publishers 1994 281 282 Nicene Creed trans by the English Language Liturgical Consultation ELLC published in Praying Together 1988 Nestorianism in The Westminster Dictionary of Christian Theology ed A Richardson and J Bowden Philadelphia Westminster Press 1983 The charges against Nestorius who supposedly taught that there were two Christs were probably distortions of his teachings However he seemingly taught a radical an emphasis on the two natures of Christ instead of on one person of Christ See for example Nestorianism in the Encyclopedia of Early Christianity ed Everett Furgeson New York Garland Pub 1997 For more info see and John McGuckin 2004 Saint Cyril of Alexandria and the Christological Controversy ISBN 0 88141 259 7 p140 et al