Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Неокейнсіанська економіка — школа макроекономічної думки, яка була розроблена в післявоєнний період на основі праць Джона Мейнарда Кейнса. Група економістів (зокрема, Джон Хікс, Франко Модільяні та Пол Самуельсон) намагалися інтерпретувати та формалізувати писання Кейнса та синтезувати його з неокласичними моделями економіки.
Їх праці стали відомі як неокласичний синтез і створили моделі, що сформували основні ідеї неокейнсіанської економіки. Ці ідеї домінували в мейнстрімній економіці в повоєнний період і складали основний напрямок макроекономічної думки у 1950-х, 1960-х та 1970-х роках.
У своїй теорії Кейнс виходив зі «статичного стану економіки», абстрагуючись від зростання капіталовкладень, технічного прогресу та інших змін в ній. У своїй макроекономічній моделі Кейнс не вийшов за рамки короткочасних періодів і не досліджував фактори, від яких залежить тривалий, стійкий ріст капіталістичного господарства. Неокейнсіанці виступили з критикою «статичного» характеру теорії Кейнса, яке орієнтувало на розгляд кількісних залежностей лише простого відтворення. Послідовники Кейнса в центр уваги поставили проблеми регулювання економічного зростання і динаміки.
Однак поява стагфляції та праці монетаристів, таких як Мілтон Фрідман, у 1970-х роках поставили під сумнів неокейнсіанські теорії.
Результатом цього стали ідеї залучення нових інструментів до кейнсіанського аналізу, які могли б пояснити економічні події 1970-х. Наступна велика хвиля кейнсіанського мислення почалася зі спроби надати кейнсіанським макроекономічним міркуванням мікроекономічне підґрунтя. Нові кейнсіанці допомогли створити "новий неокласичний синтез", який на сьогодні є мейнстрімом макроекономічної теорії.
Після появи нової кейнсіанської школи неокейнсіанців іноді називали "старокейнсіанцями".
Витоки
Джон Мейнард Кейнс синтезував цілий ряд економічних ідей, що мали місце між 1900 та 1940 роками. Цей синтез названий його ім'ям — кейнсіанство.
Перше покоління неокейнсіанців було зосереджено на об'єднанні кейнсіанської парадигми макроекономічного розвитку з ідеями класичної економіки та працями Альфреда Маршалла. Ці неокейнсіанці, як правило, розглядали трудові договори як джерела стійкості заробітної плати для створення рівноважних моделей безробіття. Їх зусилля (відомі як неокласичний синтез) призвели до розробки моделі IS – LM та інших формалізацій ідей Кейнса. Ця інтелектуальна програма спричинила зрештою монетаризм та інші версії кейнсіанської макроекономіки у 1960-х-1970-х роках.
Центральною проблемою в теорії неокейнсіанців стає забезпечення «динамічної рівноваги», тобто виробництва без криз і безробіття, з високими темпами розвитку при повному використанні засобів виробництва.
В основі неокейнсіанської теорії лежить спрощена модель, основні принципи якої були одночасно сформульовані Роєм Харродом та Овсієм Домаром. Попри те, що їх концепції відрізняються один від одного інтерпретацією окремих сторін відтворення, вони можуть бути об'єднані спільними істотними ознаками. На їхню думку, економічне зростання зводиться до кількісних змін господарського механізму, від яких залежить зростання і його стійкі темпи. Велика увага в неокейнсіанських моделях приділяється аналізу факторів росту.
Неокласичний синтез
Після Кейнса кейнсіанський аналіз поєднувався з неокласичною економікою. Інакше кажучи, загальновідомо, що немає сильної автоматичної тенденції до повної зайнятості, але, якщо державна політика буде спрямована на власне забезпечення, то економіка буде поводитися так, як це передбачає класична або неокласична теорія. В цілому це називають "неокласичним синтезом", який домінує в основній макроекономічній думці.
У роки після Другої світової війни ідеї політики Кейнса були широко прийнятні. Вперше уряди на постійній основі готували якісну економічну статистику та теорію, яка підказувала їм, що робити. У цю епоху лібералізму Нового курсу та соціал-демократії більшість західних капіталістичних країн мали низьке, стабільне безробіття та скромну інфляцію.
IS-LM модель (Інвестиції-Заощадження - Попит на гроші-Грошова маса)
Саме з Джоном Хіксом кейнсіанська економіка збагатилася моделлю, яку розробники державної політики могли використовувати для спроби зрозуміти та контролювати економічну діяльність. Ця модель IS – LM є настільки ж впливовою, як і оригінальний аналіз Кейнса при визначенні фактичної політики в галузі економіки.
Модель IS – LM пов'язує сукупний попит та зайнятість у три екзогенні кількості, тобто кількість грошей в обігу, урядовий бюджет та стан очікувань бізнесу. Ця модель була дуже популярною у економістів після Другої світової війни, оскільки її можна зрозуміти з точки зору загальної теорії рівноваги. Це спонукало до набагато більш статичного бачення макроекономіки.
Крива Філліпса: успіх і крах
Другою основною частиною теоретичного апарату неокейнсіанства була крива Філліпса. Ця крива, яка була скоріше емпіричним спостереженням, ніж теорією, і свідчила, що збільшення зайнятості над безробіттям передбачає зростання інфляції. Таким чином, економіст міг використовувати модель IS-LM, щоб передбачити, наприклад, що збільшення грошової маси призведе до збільшення виробництва та зайнятості, а потім використовувати криву Філліпса для прогнозування зростання інфляції.
Наприкінці 40-х років неокейнсіанці застосували прийоми трактування всієї економіки як рівноваги попиту та пропозиції, але на відміну від кейнсіанців - вони стверджували, що "витіснення" ефектів може погіршити або позбавити фіскальну політику її позитивного ефекту. Натомість слід зосередити увагу на грошово-кредитній політиці, яку значною мірою ігнорували ранні кейнсіанці. Монетаристська критика підштовхнула неокейнсіанців до більш збалансованого погляду на грошово-кредитну політику і надихнула хвилю перегляду кейнсіанської теорії.
Протягом 1950-х років помірний ступінь попиту в державній політиці, який вів за собою промисловий розвиток та використання фіскальної та грошової антициклічної політики, продовжувався і досяг свого піку в 1960-х роках, де багатьом неокейнсіанцям здавалося, що процвітання стало постійним. Однак з нафтовим шоком 1973 року та економічними проблемами 1970-х років економіка почала виходити з ладу. За цей час багато економік зазнали "стагфляції": високе і зростаюче безробіття в поєднанні з високою та зростаючою інфляцією, що суперечить прогнозам кривої Філліпса.
Стагфляція означала, що одночасно слід застосовувати як експансійну політику (анти-рецесію), що призведе до зростання сукупного попиту, так і антиінфляційну політику, що неможливо. Ця дилема призвела до появи ідей, заснованих на поверненні до класичного аналізу, а саме: монетаризму, економіки пропозиції та нової класичної економіки. Врешті решт, це призвело до краху кейнсіанського консенсусу щодо економіки.
Нова кейнсіанська економіка
У 1980-х роках кейнсіанська макроекономіка вийшла з моди як інструмент політики та як сфера дослідження. Натомість вважалося, що поєднання економіки з наукою про поведінку, теорією ігор та грошовою теорією є важливішими напрямами вивчення. На рівні політики це була епоха Маргарет Тетчер та Рональда Рейгана, які виступали за скорочення розміру урядового сектору. Однак, починаючи з кінця 1980-х років, економіка почала переходити до вивчення макроекономіки, і розробники політики почали шукати засоби управління глобальною фінансовою мережею, яка ставала все більше взаємопов’язаною.
У 1990-х роках "роз'єднання" грошової маси та інфляції викликало все більше сумнівів у початковій формі монетаризму. Неодноразові невдачі "шокової терапії" в колишньому Радянському блоці спонукали до відродження кейнсіанських ідей, і особливий акцент приділявся наданню кейнсіанському макроекономічному аналізу теоретично обґрунтованих основ мікроекономіки. Ця теорія отримала назву нової кейнсіанської економіки. Основа нового кейнсіанського погляду лежить на мікроекономічних моделях, які вказують на те, що номінальна заробітна плата та ціни "фіксовані", тобто не змінюються легко чи швидко зі змінами попиту та пропозиції. За словами економіста Пола Кругмана, це "прекрасно працює на практиці, але дуже погано в теорії". Ця інтеграція сприяє роботі інших економістів, які ставлять під сумнів раціональне прийняття рішень у ідеальному інформаційному середовищі як необхідність мікроекономічної теорії.
На відміну від нової кейнсіанської економіки, нова класична економіка спирається на теорію раціональних очікувань. Найвідомішою є критика Роберта Лукаса, який доводить, що раціональні очікування переможуть будь-яку грошову чи фіскальну політику. Однак нові кейнсіанці стверджують, що ця критика працює лише в тому випадку, якщо економіка має унікальну рівновагу при повній зайнятості. "Жорсткість" цін (Price stickiness) означає, що в короткостроковому періоді існують різноманітні рівноваги, тому раціональні моделі очікувань не дають простого результату.
Деякі макроекономісти повернулися до моделі IS – LM та кривої Філліпса як першого бачення того, як працює економіка. Нові версії кривої Філліпса, такі як "трикутник Model", дозволяють стагфляцію, оскільки крива може зміщуватися через, наприклад, зміни вбудованої інфляції. У 90-х роках початкові ідеї "повної зайнятості" були замінені теорією NAIRU (Non-accelerating inflation rate of unemployment), яку іноді називають "природним рівнем безробіття", тобто рівнем безробіття, який може підтримуватися в довгостроковій перспективі без постійного збільшення інфляції. Ця теорія стверджує, що зміни монетарної політики, та в більш загальному вигляді сукупного попиту, змінюють інфляцію і безробіття в протилежних напрямках в короткостроковому періоді. Якщо ця короткострокова поступка допускається, повинен існувати деякий рівень безробіття, сумісний зі стабільною інфляцією.
Див. також
Примітки
- . The History of Economic Thought Website. The New School. Архів оригіналу за 5 червня 2002. Процитовано 23 квітня 2009.
- Woodford, Michael. Convergence in Macroeconomics: Elements of the New Synthesis. January 2008. http://www.columbia.edu/~mw2230/Convergence_AEJ.pdf.
- Mankiw, N. Greg. The Macroeconomist as Scientist and Engineer. May 2006. p. 14–15. http://scholar.harvard.edu/files/mankiw/files/macroeconomist_as_scientist.pdf?m=1360042085.
- Goodfriend, Marvin and King, Robert G. The New Neoclassical Synthesis and The Role of Monetary Policy. Federal Reserve Bank of Richmond. Working papers. June 1997. No. 98–5. http://www.richmondfed.org/publications/research/working_papers/1998/pdf/wp98-5.pdf [ 2014-09-04 у Wayback Machine.].
- Hayes, M.G. (2008). The Economics of Keynes: A new guide to the General Theory. Edward Elgar Publishing. с. 2—3, 31. ISBN .
- Krugman, Paul. There's something about macro. Процитовано 2 січня 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Neokejnsianska ekonomika shkola makroekonomichnoyi dumki yaka bula rozroblena v pislyavoyennij period na osnovi prac Dzhona Mejnarda Kejnsa Grupa ekonomistiv zokrema Dzhon Hiks Franko Modilyani ta Pol Samuelson namagalisya interpretuvati ta formalizuvati pisannya Kejnsa ta sintezuvati jogo z neoklasichnimi modelyami ekonomiki Yih praci stali vidomi yak neoklasichnij sintez i stvorili modeli sho sformuvali osnovni ideyi neokejnsianskoyi ekonomiki Ci ideyi dominuvali v mejnstrimnij ekonomici v povoyennij period i skladali osnovnij napryamok makroekonomichnoyi dumki u 1950 h 1960 h ta 1970 h rokah U svoyij teoriyi Kejns vihodiv zi statichnogo stanu ekonomiki abstraguyuchis vid zrostannya kapitalovkladen tehnichnogo progresu ta inshih zmin v nij U svoyij makroekonomichnij modeli Kejns ne vijshov za ramki korotkochasnih periodiv i ne doslidzhuvav faktori vid yakih zalezhit trivalij stijkij rist kapitalistichnogo gospodarstva Neokejnsianci vistupili z kritikoyu statichnogo harakteru teoriyi Kejnsa yake oriyentuvalo na rozglyad kilkisnih zalezhnostej lishe prostogo vidtvorennya Poslidovniki Kejnsa v centr uvagi postavili problemi regulyuvannya ekonomichnogo zrostannya i dinamiki Odnak poyava stagflyaciyi ta praci monetaristiv takih yak Milton Fridman u 1970 h rokah postavili pid sumniv neokejnsianski teoriyi Rezultatom cogo stali ideyi zaluchennya novih instrumentiv do kejnsianskogo analizu yaki mogli b poyasniti ekonomichni podiyi 1970 h Nastupna velika hvilya kejnsianskogo mislennya pochalasya zi sprobi nadati kejnsianskim makroekonomichnim mirkuvannyam mikroekonomichne pidgruntya Novi kejnsianci dopomogli stvoriti novij neoklasichnij sintez yakij na sogodni ye mejnstrimom makroekonomichnoyi teoriyi Pislya poyavi novoyi kejnsianskoyi shkoli neokejnsianciv inodi nazivali starokejnsiancyami VitokiDzhon Mejnard Kejns sintezuvav cilij ryad ekonomichnih idej sho mali misce mizh 1900 ta 1940 rokami Cej sintez nazvanij jogo im yam kejnsianstvo Pershe pokolinnya neokejnsianciv bulo zoseredzheno na ob yednanni kejnsianskoyi paradigmi makroekonomichnogo rozvitku z ideyami klasichnoyi ekonomiki ta pracyami Alfreda Marshalla Ci neokejnsianci yak pravilo rozglyadali trudovi dogovori yak dzherela stijkosti zarobitnoyi plati dlya stvorennya rivnovazhnih modelej bezrobittya Yih zusillya vidomi yak neoklasichnij sintez prizveli do rozrobki modeli IS LM ta inshih formalizacij idej Kejnsa Cya intelektualna programa sprichinila zreshtoyu monetarizm ta inshi versiyi kejnsianskoyi makroekonomiki u 1960 h 1970 h rokah Centralnoyu problemoyu v teoriyi neokejnsianciv staye zabezpechennya dinamichnoyi rivnovagi tobto virobnictva bez kriz i bezrobittya z visokimi tempami rozvitku pri povnomu vikoristanni zasobiv virobnictva V osnovi neokejnsianskoyi teoriyi lezhit sproshena model osnovni principi yakoyi buli odnochasno sformulovani Royem Harrodom ta Ovsiyem Domarom Popri te sho yih koncepciyi vidriznyayutsya odin vid odnogo interpretaciyeyu okremih storin vidtvorennya voni mozhut buti ob yednani spilnimi istotnimi oznakami Na yihnyu dumku ekonomichne zrostannya zvoditsya do kilkisnih zmin gospodarskogo mehanizmu vid yakih zalezhit zrostannya i jogo stijki tempi Velika uvaga v neokejnsianskih modelyah pridilyayetsya analizu faktoriv rostu Neoklasichnij sintezModel IS LM vikoristovuyetsya dlya analizu vplivu potryasin popitu na ekonomiku Pislya Kejnsa kejnsianskij analiz poyednuvavsya z neoklasichnoyu ekonomikoyu Inakshe kazhuchi zagalnovidomo sho nemaye silnoyi avtomatichnoyi tendenciyi do povnoyi zajnyatosti ale yaksho derzhavna politika bude spryamovana na vlasne zabezpechennya to ekonomika bude povoditisya tak yak ce peredbachaye klasichna abo neoklasichna teoriya V cilomu ce nazivayut neoklasichnim sintezom yakij dominuye v osnovnij makroekonomichnij dumci U roki pislya Drugoyi svitovoyi vijni ideyi politiki Kejnsa buli shiroko prijnyatni Vpershe uryadi na postijnij osnovi gotuvali yakisnu ekonomichnu statistiku ta teoriyu yaka pidkazuvala yim sho robiti U cyu epohu liberalizmu Novogo kursu ta social demokratiyi bilshist zahidnih kapitalistichnih krayin mali nizke stabilne bezrobittya ta skromnu inflyaciyu IS LM model Investiciyi Zaoshadzhennya Popit na groshi Groshova masa Same z Dzhonom Hiksom kejnsianska ekonomika zbagatilasya modellyu yaku rozrobniki derzhavnoyi politiki mogli vikoristovuvati dlya sprobi zrozumiti ta kontrolyuvati ekonomichnu diyalnist Cya model IS LM ye nastilki zh vplivovoyu yak i originalnij analiz Kejnsa pri viznachenni faktichnoyi politiki v galuzi ekonomiki Model IS LM pov yazuye sukupnij popit ta zajnyatist u tri ekzogenni kilkosti tobto kilkist groshej v obigu uryadovij byudzhet ta stan ochikuvan biznesu Cya model bula duzhe populyarnoyu u ekonomistiv pislya Drugoyi svitovoyi vijni oskilki yiyi mozhna zrozumiti z tochki zoru zagalnoyi teoriyi rivnovagi Ce sponukalo do nabagato bilsh statichnogo bachennya makroekonomiki Kriva Fillipsa uspih i krah Kriva Fillipsa v SShA v 1960 h rokah Drugoyu osnovnoyu chastinoyu teoretichnogo aparatu neokejnsianstva bula kriva Fillipsa Cya kriva yaka bula skorishe empirichnim sposterezhennyam nizh teoriyeyu i svidchila sho zbilshennya zajnyatosti nad bezrobittyam peredbachaye zrostannya inflyaciyi Takim chinom ekonomist mig vikoristovuvati model IS LM shob peredbachiti napriklad sho zbilshennya groshovoyi masi prizvede do zbilshennya virobnictva ta zajnyatosti a potim vikoristovuvati krivu Fillipsa dlya prognozuvannya zrostannya inflyaciyi Naprikinci 40 h rokiv neokejnsianci zastosuvali prijomi traktuvannya vsiyeyi ekonomiki yak rivnovagi popitu ta propoziciyi ale na vidminu vid kejnsianciv voni stverdzhuvali sho vitisnennya efektiv mozhe pogirshiti abo pozbaviti fiskalnu politiku yiyi pozitivnogo efektu Natomist slid zoserediti uvagu na groshovo kreditnij politici yaku znachnoyu miroyu ignoruvali ranni kejnsianci Monetaristska kritika pidshtovhnula neokejnsianciv do bilsh zbalansovanogo poglyadu na groshovo kreditnu politiku i nadihnula hvilyu pereglyadu kejnsianskoyi teoriyi Protyagom 1950 h rokiv pomirnij stupin popitu v derzhavnij politici yakij viv za soboyu promislovij rozvitok ta vikoristannya fiskalnoyi ta groshovoyi anticiklichnoyi politiki prodovzhuvavsya i dosyag svogo piku v 1960 h rokah de bagatom neokejnsiancyam zdavalosya sho procvitannya stalo postijnim Odnak z naftovim shokom 1973 roku ta ekonomichnimi problemami 1970 h rokiv ekonomika pochala vihoditi z ladu Za cej chas bagato ekonomik zaznali stagflyaciyi visoke i zrostayuche bezrobittya v poyednanni z visokoyu ta zrostayuchoyu inflyaciyeyu sho superechit prognozam krivoyi Fillipsa Stagflyaciya oznachala sho odnochasno slid zastosovuvati yak ekspansijnu politiku anti recesiyu sho prizvede do zrostannya sukupnogo popitu tak i antiinflyacijnu politiku sho nemozhlivo Cya dilema prizvela do poyavi idej zasnovanih na povernenni do klasichnogo analizu a same monetarizmu ekonomiki propoziciyi ta novoyi klasichnoyi ekonomiki Vreshti resht ce prizvelo do krahu kejnsianskogo konsensusu shodo ekonomiki Nova kejnsianska ekonomikaU 1980 h rokah kejnsianska makroekonomika vijshla z modi yak instrument politiki ta yak sfera doslidzhennya Natomist vvazhalosya sho poyednannya ekonomiki z naukoyu pro povedinku teoriyeyu igor ta groshovoyu teoriyeyu ye vazhlivishimi napryamami vivchennya Na rivni politiki ce bula epoha Margaret Tetcher ta Ronalda Rejgana yaki vistupali za skorochennya rozmiru uryadovogo sektoru Odnak pochinayuchi z kincya 1980 h rokiv ekonomika pochala perehoditi do vivchennya makroekonomiki i rozrobniki politiki pochali shukati zasobi upravlinnya globalnoyu finansovoyu merezheyu yaka stavala vse bilshe vzayemopov yazanoyu U 1990 h rokah roz yednannya groshovoyi masi ta inflyaciyi viklikalo vse bilshe sumniviv u pochatkovij formi monetarizmu Neodnorazovi nevdachi shokovoyi terapiyi v kolishnomu Radyanskomu bloci sponukali do vidrodzhennya kejnsianskih idej i osoblivij akcent pridilyavsya nadannyu kejnsianskomu makroekonomichnomu analizu teoretichno obgruntovanih osnov mikroekonomiki Cya teoriya otrimala nazvu novoyi kejnsianskoyi ekonomiki Osnova novogo kejnsianskogo poglyadu lezhit na mikroekonomichnih modelyah yaki vkazuyut na te sho nominalna zarobitna plata ta cini fiksovani tobto ne zminyuyutsya legko chi shvidko zi zminami popitu ta propoziciyi Za slovami ekonomista Pola Krugmana ce prekrasno pracyuye na praktici ale duzhe pogano v teoriyi Cya integraciya spriyaye roboti inshih ekonomistiv yaki stavlyat pid sumniv racionalne prijnyattya rishen u idealnomu informacijnomu seredovishi yak neobhidnist mikroekonomichnoyi teoriyi Na vidminu vid novoyi kejnsianskoyi ekonomiki nova klasichna ekonomika spirayetsya na teoriyu racionalnih ochikuvan Najvidomishoyu ye kritika Roberta Lukasa yakij dovodit sho racionalni ochikuvannya peremozhut bud yaku groshovu chi fiskalnu politiku Odnak novi kejnsianci stverdzhuyut sho cya kritika pracyuye lishe v tomu vipadku yaksho ekonomika maye unikalnu rivnovagu pri povnij zajnyatosti Zhorstkist cin Price stickiness oznachaye sho v korotkostrokovomu periodi isnuyut riznomanitni rivnovagi tomu racionalni modeli ochikuvan ne dayut prostogo rezultatu Deyaki makroekonomisti povernulisya do modeli IS LM ta krivoyi Fillipsa yak pershogo bachennya togo yak pracyuye ekonomika Novi versiyi krivoyi Fillipsa taki yak trikutnik Model dozvolyayut stagflyaciyu oskilki kriva mozhe zmishuvatisya cherez napriklad zmini vbudovanoyi inflyaciyi U 90 h rokah pochatkovi ideyi povnoyi zajnyatosti buli zamineni teoriyeyu NAIRU Non accelerating inflation rate of unemployment yaku inodi nazivayut prirodnim rivnem bezrobittya tobto rivnem bezrobittya yakij mozhe pidtrimuvatisya v dovgostrokovij perspektivi bez postijnogo zbilshennya inflyaciyi Cya teoriya stverdzhuye sho zmini monetarnoyi politiki ta v bilsh zagalnomu viglyadi sukupnogo popitu zminyuyut inflyaciyu i bezrobittya v protilezhnih napryamkah v korotkostrokovomu periodi Yaksho cya korotkostrokova postupka dopuskayetsya povinen isnuvati deyakij riven bezrobittya sumisnij zi stabilnoyu inflyaciyeyu Div takozhEkonomichna teoriya Dzhon Mejnard Kejns Istoriya ekonomichnoyi dumki Kejnsianstvo MakroekonomikaPrimitki The History of Economic Thought Website The New School Arhiv originalu za 5 chervnya 2002 Procitovano 23 kvitnya 2009 Woodford Michael Convergence in Macroeconomics Elements of the New Synthesis January 2008 http www columbia edu mw2230 Convergence AEJ pdf Mankiw N Greg The Macroeconomist as Scientist and Engineer May 2006 p 14 15 http scholar harvard edu files mankiw files macroeconomist as scientist pdf m 1360042085 Goodfriend Marvin and King Robert G The New Neoclassical Synthesis and The Role of Monetary Policy Federal Reserve Bank of Richmond Working papers June 1997 No 98 5 http www richmondfed org publications research working papers 1998 pdf wp98 5 pdf 2014 09 04 u Wayback Machine Hayes M G 2008 The Economics of Keynes A new guide to the General Theory Edward Elgar Publishing s 2 3 31 ISBN 978 1 84844 056 2 Krugman Paul There s something about macro Procitovano 2 sichnya 2008