Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дашкі́єв Мико́ла Олекса́ндрович (нар. 16 травня 1921, смт. Краснокутськ, Харківська область — 23 лютого 1976, Київ, Українська РСР) — український письменник-фантаст, поет і перекладач. Автор двох фантастичних романів, чотирьох повістей, кількох десятків оповідань, перекладів, віршів, біографічних нарисів, багатьох документальних та одного науково-фантастичного сценаріїв.
| Микола Олександрович Дашкієв | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Микола Дашкієв | |||||
| Псевдонім | Микола Дашкієв | ||||
| Народився | 16 травня 1921 смт. Краснокутськ | ||||
| Помер | 23 лютого 1976 (54 роки) Київ, Українська РСР | ||||
| Поховання | Берковецьке кладовище | ||||
| Країна |  СРСР | ||||
| Національність | українець | ||||
| Діяльність | поет, прозаїк, перекладач, кіносценарист | ||||
| Сфера роботи | проза[1], поезія[1] і переклад[1] | ||||
| Alma mater | Ленінградський університет та Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди | ||||
| Мова творів | |||||
| Роки активності | 1943 - 1975 | ||||
| Напрямок | поезія фантастика | ||||
| Жанр | вірш, повість, оповідання, роман | ||||
| Magnum opus | |||||
| Учасник | німецько-радянська війна | ||||
| Нагороди |
| ||||
| | |||||
Біографія
Народився в родині вчителів у Краснокутську (Харківська область). Після закінчення десятирічної школи вчився на геофізика на фізико-математичному факультеті Ленінградського університету. Навчання перервала Друга світова війна.
У перші армійські призови Микола Дашкієв не потрапив через свій поганий зір (до мінус 8), тому повернувся додому, в Краснокутськ, і у вересні 1941 року почав працювати вчителем, одночасно викладаючи фізику, хімію та математику. З часом, після відступу радянських військ, опинився на окупованій території, і ця обставина потім псувала йому репутацію.
Після першого звільнення Краснокутська, Микола Дашкієв все-таки потрапив до Радянській Армії, і з лютого 1943 по жовтень 1945 року прослужив спочатку рядовим бійцем, потім — радистом, а пізніше — командиром відділення радіо. Воював на лівому фланзі Курської дуги, форсував Дніпро під Ржищевом у Київській області, брав участь у Корсунь-Шевченківській операції, у бойових діях в Карпатах, у Польщі (брав участь у захопленні міста Бельсько-Бяла) і Чехословаччині (брав участь у захопленні міста Моравська Острава).
Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями «За відвагу», «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років».
Після війни, у 1948 році, Микола Дашкієв закінчив Харківський педагогічний інститут — за спеціальністю «фізика і математика». У 1947—1950 роках працював у школі вчителем фізики. По виході першої прозової книжки в 1952 році повністю перейшов на творчу роботу.
Паралельно з писанням книжок, задля заробітку, якийсь час працював завідувачем літературною частиною у Харківському театрі музкомедії, де написав лібрето для оперети «Черевички», протягом 50-х—70-х років писав сценарії на замовлення Київської студії науково-популярних фільмів. У 1964 році переїхав до Києва, де прожив до кінця життя.
Помер 23 лютого 1976, на 55-му році життя. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці» (ділянка № 66).
Творчість
Микола Дашкієв ще в дитинстві почав писати вірші. Публікуватися почав у 1943 році. Деякі з його віршів, написаних під час війни, згодом увійшли в поетичну збірку «На перевалі» (1948). У віршах Дашкієва описано ненависть до ворога, захоплення героїзмом радянських солдатів, і мрія про повернення до рідної домівки.
Його прийняли до лав Спілки письменників без обов'язкових тоді двох надрукованих книжок, лише за журнальну публікацію віршованого роману «Правда». Щоправда, рекомендації йому давали Юрій Яновський та Павло Тичина. А перша його книжка — поезії «На перевалі» — вийшла за півроку по тому. Вірші Микола Дашкієв писав усе життя, але для себе, для дружини та друзів.
Проза Дашкієва належить до популярного в СРСР піджанру «фантастики близького прицілу». Готуючи до друку своє «Торжество життя», Микола Дашкієв мав прикласти до рукопису довідку провідного фахівця в галузі за темою роману (біології), про те, що наукова фабула твору цілком можлива. Через такі жорсткі обмеження Микола Дашкієв так і не видав за життя свою «Страчену пісню», яку він закінчив у 1968 році, бо у ній йшлося про часи Катерини ІІ. Натомість фізик за освітою, учитель за фахом, і радіоаматор з дитинства, Микола Дашкієв знав радіотехніку та електроніку, кібернетику та медицину, хімію і біологію. Це відбилося на колоритних образпх його персонажів, мужніх і сміливих людей — вчених, інженерів, творців складних машин і механізмів.
У 1950 році вийшов перший варіант першого науково-фантастичного роману Дашкієва — «Торжество життя», до якого він постійно повертався і загалом пропрацював над ним понад двадцять років. З появою нових знань в царині біології і медицини, постійно переробляв і доповнював книгу, дописував нові розділи. В 1966 році у видавництві «Молодь» вийшов другий варіант першої книги роману. Письменник мав намір написати і другу, де хотів розвинути основну сюжетну лінію, але зробити це так і не встиг. Дія роману відбувається в недалекому майбутньому, де вчені намагаються розгадати причини найпідступнішої недуги ХХ століття — раку, і врешті перемагають злоякісну пухлину.
Коли була готова перша версія роману, Микола Олександрович показав її своєму другові, письменникові Ігорю Муратову. Той, побоюючись, що роман спричинить заздрість, сказав:
 | Миколо, ця книга забезпечить тебе матеріально на двадцять років, а морально – на все життя! Але тебе битимуть, а в мене молода дружина, і я тебе захищати не буду ! |  |
Згодом, уже після виходу роману в світ, Микола Дашкієв писав:
| | Наші нащадки житимуть, можливо, на 20—30 років довше, аніж живемо ми — так само як середня тривалість життя в Радянському Союзі збільшилась порівняно з тривалістю життя в дореволюційній Росії майже на 15. Хвороби, звісно, не зникнуть: мікроорганізми існували й існуватимуть. Але і рак, і гіпертонія, і серцеві захворювання стануть такими ж легко виліковними, як зараз такі страшні у минулому малярія та запалення легень. Наближається той час, коли медицина лікуватиме хворих без ножа, без болю; час, коли людина дістане змогу жити й працювати хай не сто п'ятдесят, хоча б сто років . | |
Через десять років письменник публікує ще один роман — «Загибель Уранії» (1960). Дія роману починається на Землі та продовжується на планеті Пірейя. Найбагатша людина частини Пірейї - капіталістичної держави Монії, трильйонер Кейз-Ол мріє знищити іншу частину планети - Союз Комуністичних Держав. Маючи в розпорядженні інженерів і техніків, які створюють атомні бомби, міжконтинентальні ракети, кліматичну зброю, він може спровокувати природні катаклізми над територію ворога завдяки космічній станції «Зоря Кейз-Ола». Інженер Айт, пробравшись до палацу трильйонера під виглядом служника, здобуває найсекретніші дані, що стосуються плану «Блискавка», а також викрадає магнітофонну котушку з записом наради мільйонерів, на якій було вирішено розпочати війну. Ці матеріали дають змогу прихильникам миру перетяти шлях війні. Підземна фортеця «Уранія», куди сховався містер Кейз-Ол, вибухає на власних бомбах. Трильйонера, який випадково врятувався при цьому, судить Міжнародний Трибунал Справедливості, а потім відправляє попередження на Землю бути більш рішучими та об'єднаними.
Крім цих двох романів, Микола Дашкієв написав чотири повісті і кілька десятків оповідань, більшість яких були зібрані в двох збірках «Галатея» (1967) і «Право на ризик» (1974).
Одна з повістей була опублікована в 1970 році під назвою «Кришталеві дороги». Серед шанувальників фантастики панує думка, що це — перероблений варіант роману українського письменника і поета Дмитра Бузька «Кришталевий край» (1935). Насправді ж, у 1968 році Микола Дашкієв вирішив переробити свою, написану на початку 50-тих років повість, дія якої відбувалася в атомному центрі. В той час оригінальна книга вийти не могла, бо фізик за фахом, Микола Дашкієв в загальних рисах описав у ній реальне наукове приладдя.
Повість «Зуби Дракона» (1957) була відзначена третьою премією на Республіканському конкурсі на найкращу науково-фантастичну і пригодницьку книгу для дітей і юнацтва. В ній на тлі боротьби радянських і індійських учених-біологів з англійськими шпигунами за право володіння секретами «Їжі Богів» і «Зубів Дракона» — розповідалося про унікальні біологічні каталізатори, за допомогою яких можна було б вирішити споконвічну проблему голоду в усьому світі або робити унікальні операції з трансплантації органів.
Твори Дашкієва перекладалися англійською, болгарською, угорською, грузинською, китайською, корейською, монгольською, німецькою, польською, сербсько-хорватською, словацькою, французькою, чеською і японською мовами.
На початку 1950-х років Микола Дашкієв написав біографічну книгу «Неходженою стежкою». Справа в тому, що під час роботи на своїм романом «Торжество життя» він познайомився з відомою дослідницею Ольгою Борисівною Лепешинською, соратницею Леніна, яка у свій час тримала у Женеві їдальню для більшовиків-емігрантів; при цьому була донькою відомої мільйонерки Протопопової. Отож він, після виходу «Торжества життя», Дашкієв написав повість про цю непересічну людину. Проте наукові здобутки його героїні були не такими яскравими, як її доля і невдовзі були засуджені разом із надбанням Трофима Лисенка. Рукопис роману довго лежав невиданий. Але одного разу Микола Дашкієв наважився запропонувати видавництву книжку про незвичайну, як на той час, долю мільйонерки-більшовички. Разом зі своїм молодшим сином Миколою він переклав рукопис українською мовою, але був змушений видалити описи життя владної верхівки 20-30-х років, які її дискредитували. В 1973 році книжка побачила світ.
Крім письменства Микола Дашкієв також займався перекладами. Так він переклав українською роман свого друга, чеського фантаста Володимира Бабули «Сигнали з Всесвіту»; фактично - переробив науково-фантастичний нарис на повноцінний художній твір. Наступний твір Володимира Бабули, повість «Пульс Всесвіту», був уже справжнім перекладом, який виконав Микола Дашкієв.
Єдина книжка Миколи Дашкієва, що й досі не надрукована — літературна обробка спогадів льотчика-винищувача Еміра-Усейна Чалбаша, який вчився в Качі разом із синами Сталіна та Фрунзе, був інструктором «Школи червоних асів» під час Другої світової війни, а після війни — льотчиком-випробувачем, що брав безпосередню участь у впроваджуванні нової, реактивної техніки. У 1975 році ніяке видавництво не наважувалося на їхній друк, адже льотчик був кримським татарином, тема яких була під негласною забороною.
Микола Дашкієв — член Спілки письменників СРСР з 1947 року. Крім української писав також російською мовою. Товаришував з такими українськими письменниками, як Ігор Муратов, Наум Тихий, Юрій Герасименко, Сергій Мушник, Олесь Жолдак, Анатолій Дрофань, Володимир Владко, Юрій Дольд-Михайлик, Володимир Савченко, Олесь Бердник.
У фантаста було чимало творчих планів, задумів і нарисів майбутніх книжок: основними в його архіві залишилися матеріали для другого тому «Торжества життя» та прикидки для великого роману «Під знаком нейтрона» про події, що відбувалися на його очах: колективізація, голодомор і війна. В цій книзі він планував писати про правдиві історичні події, але з сумом казав: «Не хочеться писати в стіл». Письменник міг працювати по 14—16 годин на добу, що й підірвало його здоров'я.
Невиданий роман «Страчена пісня» вважається біографічним твором про композитора Максима Березовського (1745–1777). Микола Дашкієв скористався тим, що всі відомості про життя Максима Березовського вкладаються на одній-двох сторінках, і написав роман про творчість і творця в цілому задушливій атмосфері жорстокої за своєю суттю влади. «Страчена пісня», значно зацензурована, була надрукована через 9 років після його смерті.
Скорочена бібліографія
- Торжество життя: Науково-фантастичний роман. — К.: Радянський письменник, 1952. — 414 с. — 10 000 пр.
- Володар Всесвіту: Науково-фантастична повість / Худ. В. Якубич. — К.: Молодь, 1955. — 176 с. — 5 крб. 25 коп. — 65 000 пр. (рос. — 1957)
- Зуби дракона: Пригодницька повість / Оформл. Л. Склютовського; Мал. А. Іовлєва. — К.: Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1957. — 212 с. — (Бібліотека пригод та наукової фантастики). — 4 крб. 45 к. — 30 000 пр. (рос. — 1960)
- Загибель Уранії: Науково-фантастичний роман / Обкл. Р. Ліпатова; Іл. В. Савадова. — К.: Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1960. — 356 с. — (Пригоди, подорожі, наукова фантастика). — 7 крб. — 15 000 пр.
- Галатея: Оповідання. — К.: Веселка, 1967. — 258 с. — (Наукова фантастика). — 36 коп. — 65 000 пр.
- Кришталеві дороги: Фантастична повість. — К.: Веселка, 1970. — 372 с. — (Наукова фантастика). — 54 коп. — 30 000 пр.
- З безодні минулого: Науково-фантастична повість / Худ. Е. А. Ахунов. — К.: Радянський письменник, 1970. — 260 с. — 56 коп. — 65 000 пр.
- Право на ризик: Оповідання / Худ. Георгій Зубковський. — К.: Веселка, 1974. — 352 с. — (Пригоди. Фантастика). — 48 коп. — 65 000 пр.
- Твори в двох томах — К.: Веселка, 1981.
- Страчена пісня: Роман. — К.: Радянський письменник, 1985. — 288 с.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Минуле української фантастики // Український фантастичний оглядач (УФО). — № 3 (5). — 2008 [1].
- Ратушний Михайло. В ім'я щастя людини // Микола Дашкієв. Твори в двох томах. Т.1. — К.: Веселка, 1981 — с.5-12[недоступне посилання]
Посилання
- Карацупа В. Про Миколу Дашкієва [ 22 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Сайт «Архів фантастики»: archivsf.narod.ru (рос.)
- Твори Миколи Дашкієва у е-бібліотеці «Чтиво» [ 16 лютого 2010 у Wayback Machine.] (укр.)
- Твори Миколи Дашкієва на УкрЦентрі [ 1 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Література
- Карацупа В., Левченко О. Минуле української фантастики [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Український фантастичний оглядач (УФО). — № 3 (5). — 2008.
- Ратушний М. Я. В ім'я щастя людини // Дашкієв М. Твори в двох томах. — К. : Веселка, 1981. — Т. 1. — С. 5-12.
- Ратушний М. Я. Дашкієв Микола Олександрович // Українська літературна енциклопедія. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії імені М. П. Бажана, 1990. — Т. 2. — С. 22.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dashki yev Miko la Oleksa ndrovich nar 16 travnya 1921 19210516 smt Krasnokutsk Harkivska oblast 23 lyutogo 1976 Kiyiv Ukrayinska RSR ukrayinskij pismennik fantast poet i perekladach Avtor dvoh fantastichnih romaniv chotiroh povistej kilkoh desyatkiv opovidan perekladiv virshiv biografichnih narisiv bagatoh dokumentalnih ta odnogo naukovo fantastichnogo scenariyiv Mikola Oleksandrovich DashkiyevMikola DashkiyevPsevdonimMikola DashkiyevNarodivsya16 travnya 1921 1921 05 16 smt KrasnokutskPomer23 lyutogo 1976 1976 02 23 54 roki Kiyiv Ukrayinska RSRPohovannyaBerkovecke kladovisheKrayina SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistpoet prozayik perekladach kinoscenaristSfera robotiproza 1 poeziya 1 i pereklad 1 Alma materLeningradskij universitet ta Harkivskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Grigoriya SkovorodiMova tvorivukrayinska rosijskaRoki aktivnosti1943 1975Napryamokpoeziya fantastikaZhanrvirsh povist opovidannya romanMagnum opusUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi BiografiyaNarodivsya v rodini vchiteliv u Krasnokutsku Harkivska oblast Pislya zakinchennya desyatirichnoyi shkoli vchivsya na geofizika na fiziko matematichnomu fakulteti Leningradskogo universitetu Navchannya perervala Druga svitova vijna U pershi armijski prizovi Mikola Dashkiyev ne potrapiv cherez svij poganij zir do minus 8 tomu povernuvsya dodomu v Krasnokutsk i u veresni 1941 roku pochav pracyuvati vchitelem odnochasno vikladayuchi fiziku himiyu ta matematiku Z chasom pislya vidstupu radyanskih vijsk opinivsya na okupovanij teritoriyi i cya obstavina potim psuvala jomu reputaciyu Pislya pershogo zvilnennya Krasnokutska Mikola Dashkiyev vse taki potrapiv do Radyanskij Armiyi i z lyutogo 1943 po zhovten 1945 roku prosluzhiv spochatku ryadovim bijcem potim radistom a piznishe komandirom viddilennya radio Voyuvav na livomu flanzi Kurskoyi dugi forsuvav Dnipro pid Rzhishevom u Kiyivskij oblasti brav uchast u Korsun Shevchenkivskij operaciyi u bojovih diyah v Karpatah u Polshi brav uchast u zahoplenni mista Belsko Byala i Chehoslovachchini brav uchast u zahoplenni mista Moravska Ostrava Nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki medalyami Za vidvagu Za bojovi zaslugi Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv Pislya vijni u 1948 roci Mikola Dashkiyev zakinchiv Harkivskij pedagogichnij institut za specialnistyu fizika i matematika U 1947 1950 rokah pracyuvav u shkoli vchitelem fiziki Po vihodi pershoyi prozovoyi knizhki v 1952 roci povnistyu perejshov na tvorchu robotu Paralelno z pisannyam knizhok zadlya zarobitku yakijs chas pracyuvav zaviduvachem literaturnoyu chastinoyu u Harkivskomu teatri muzkomediyi de napisav libreto dlya opereti Cherevichki protyagom 50 h 70 h rokiv pisav scenariyi na zamovlennya Kiyivskoyi studiyi naukovo populyarnih filmiv U 1964 roci pereyihav do Kiyeva de prozhiv do kincya zhittya Pomer 23 lyutogo 1976 na 55 mu roci zhittya Pohovanij u Kiyevi na Miskomu kladovishi Berkivci dilyanka 66 TvorchistMikola Dashkiyev she v ditinstvi pochav pisati virshi Publikuvatisya pochav u 1943 roci Deyaki z jogo virshiv napisanih pid chas vijni zgodom uvijshli v poetichnu zbirku Na perevali 1948 U virshah Dashkiyeva opisano nenavist do voroga zahoplennya geroyizmom radyanskih soldativ i mriya pro povernennya do ridnoyi domivki Jogo prijnyali do lav Spilki pismennikiv bez obov yazkovih todi dvoh nadrukovanih knizhok lishe za zhurnalnu publikaciyu virshovanogo romanu Pravda Shopravda rekomendaciyi jomu davali Yurij Yanovskij ta Pavlo Tichina A persha jogo knizhka poeziyi Na perevali vijshla za pivroku po tomu Virshi Mikola Dashkiyev pisav use zhittya ale dlya sebe dlya druzhini ta druziv Proza Dashkiyeva nalezhit do populyarnogo v SRSR pidzhanru fantastiki blizkogo pricilu Gotuyuchi do druku svoye Torzhestvo zhittya Mikola Dashkiyev mav priklasti do rukopisu dovidku providnogo fahivcya v galuzi za temoyu romanu biologiyi pro te sho naukova fabula tvoru cilkom mozhliva Cherez taki zhorstki obmezhennya Mikola Dashkiyev tak i ne vidav za zhittya svoyu Strachenu pisnyu yaku vin zakinchiv u 1968 roci bo u nij jshlosya pro chasi Katerini II Natomist fizik za osvitoyu uchitel za fahom i radioamator z ditinstva Mikola Dashkiyev znav radiotehniku ta elektroniku kibernetiku ta medicinu himiyu i biologiyu Ce vidbilosya na koloritnih obrazph jogo personazhiv muzhnih i smilivih lyudej vchenih inzheneriv tvorciv skladnih mashin i mehanizmiv U 1950 roci vijshov pershij variant pershogo naukovo fantastichnogo romanu Dashkiyeva Torzhestvo zhittya do yakogo vin postijno povertavsya i zagalom propracyuvav nad nim ponad dvadcyat rokiv Z poyavoyu novih znan v carini biologiyi i medicini postijno pereroblyav i dopovnyuvav knigu dopisuvav novi rozdili V 1966 roci u vidavnictvi Molod vijshov drugij variant pershoyi knigi romanu Pismennik mav namir napisati i drugu de hotiv rozvinuti osnovnu syuzhetnu liniyu ale zrobiti ce tak i ne vstig Diya romanu vidbuvayetsya v nedalekomu majbutnomu de vcheni namagayutsya rozgadati prichini najpidstupnishoyi nedugi HH stolittya raku i vreshti peremagayut zloyakisnu puhlinu Koli bula gotova persha versiya romanu Mikola Oleksandrovich pokazav yiyi svoyemu drugovi pismennikovi Igoryu Muratovu Toj poboyuyuchis sho roman sprichinit zazdrist skazav Mikolo cya kniga zabezpechit tebe materialno na dvadcyat rokiv a moralno na vse zhittya Ale tebe bitimut a v mene moloda druzhina i ya tebe zahishati ne budu Zgodom uzhe pislya vihodu romanu v svit Mikola Dashkiyev pisav Nashi nashadki zhitimut mozhlivo na 20 30 rokiv dovshe anizh zhivemo mi tak samo yak serednya trivalist zhittya v Radyanskomu Soyuzi zbilshilas porivnyano z trivalistyu zhittya v dorevolyucijnij Rosiyi majzhe na 15 Hvorobi zvisno ne zniknut mikroorganizmi isnuvali j isnuvatimut Ale i rak i gipertoniya i sercevi zahvoryuvannya stanut takimi zh legko vilikovnimi yak zaraz taki strashni u minulomu malyariya ta zapalennya legen Nablizhayetsya toj chas koli medicina likuvatime hvorih bez nozha bez bolyu chas koli lyudina distane zmogu zhiti j pracyuvati haj ne sto p yatdesyat hocha b sto rokiv Cherez desyat rokiv pismennik publikuye she odin roman Zagibel Uraniyi 1960 Diya romanu pochinayetsya na Zemli ta prodovzhuyetsya na planeti Pirejya Najbagatsha lyudina chastini Pirejyi kapitalistichnoyi derzhavi Moniyi triljoner Kejz Ol mriye znishiti inshu chastinu planeti Soyuz Komunistichnih Derzhav Mayuchi v rozporyadzhenni inzheneriv i tehnikiv yaki stvoryuyut atomni bombi mizhkontinentalni raketi klimatichnu zbroyu vin mozhe sprovokuvati prirodni kataklizmi nad teritoriyu voroga zavdyaki kosmichnij stanciyi Zorya Kejz Ola Inzhener Ajt probravshis do palacu triljonera pid viglyadom sluzhnika zdobuvaye najsekretnishi dani sho stosuyutsya planu Bliskavka a takozh vikradaye magnitofonnu kotushku z zapisom naradi miljoneriv na yakij bulo virisheno rozpochati vijnu Ci materiali dayut zmogu prihilnikam miru peretyati shlyah vijni Pidzemna fortecya Uraniya kudi shovavsya mister Kejz Ol vibuhaye na vlasnih bombah Triljonera yakij vipadkovo vryatuvavsya pri comu sudit Mizhnarodnij Tribunal Spravedlivosti a potim vidpravlyaye poperedzhennya na Zemlyu buti bilsh rishuchimi ta ob yednanimi Krim cih dvoh romaniv Mikola Dashkiyev napisav chotiri povisti i kilka desyatkiv opovidan bilshist yakih buli zibrani v dvoh zbirkah Galateya 1967 i Pravo na rizik 1974 Odna z povistej bula opublikovana v 1970 roci pid nazvoyu Krishtalevi dorogi Sered shanuvalnikiv fantastiki panuye dumka sho ce pereroblenij variant romanu ukrayinskogo pismennika i poeta Dmitra Buzka Krishtalevij kraj 1935 Naspravdi zh u 1968 roci Mikola Dashkiyev virishiv pererobiti svoyu napisanu na pochatku 50 tih rokiv povist diya yakoyi vidbuvalasya v atomnomu centri V toj chas originalna kniga vijti ne mogla bo fizik za fahom Mikola Dashkiyev v zagalnih risah opisav u nij realne naukove priladdya Povist Zubi Drakona 1957 bula vidznachena tretoyu premiyeyu na Respublikanskomu konkursi na najkrashu naukovo fantastichnu i prigodnicku knigu dlya ditej i yunactva V nij na tli borotbi radyanskih i indijskih uchenih biologiv z anglijskimi shpigunami za pravo volodinnya sekretami Yizhi Bogiv i Zubiv Drakona rozpovidalosya pro unikalni biologichni katalizatori za dopomogoyu yakih mozhna bulo b virishiti spokonvichnu problemu golodu v usomu sviti abo robiti unikalni operaciyi z transplantaciyi organiv Tvori Dashkiyeva perekladalisya anglijskoyu bolgarskoyu ugorskoyu gruzinskoyu kitajskoyu korejskoyu mongolskoyu nimeckoyu polskoyu serbsko horvatskoyu slovackoyu francuzkoyu cheskoyu i yaponskoyu movami Na pochatku 1950 h rokiv Mikola Dashkiyev napisav biografichnu knigu Nehodzhenoyu stezhkoyu Sprava v tomu sho pid chas roboti na svoyim romanom Torzhestvo zhittya vin poznajomivsya z vidomoyu doslidniceyu Olgoyu Borisivnoyu Lepeshinskoyu soratniceyu Lenina yaka u svij chas trimala u Zhenevi yidalnyu dlya bilshovikiv emigrantiv pri comu bula donkoyu vidomoyi miljonerki Protopopovoyi Otozh vin pislya vihodu Torzhestva zhittya Dashkiyev napisav povist pro cyu neperesichnu lyudinu Prote naukovi zdobutki jogo geroyini buli ne takimi yaskravimi yak yiyi dolya i nevdovzi buli zasudzheni razom iz nadbannyam Trofima Lisenka Rukopis romanu dovgo lezhav nevidanij Ale odnogo razu Mikola Dashkiyev navazhivsya zaproponuvati vidavnictvu knizhku pro nezvichajnu yak na toj chas dolyu miljonerki bilshovichki Razom zi svoyim molodshim sinom Mikoloyu vin pereklav rukopis ukrayinskoyu movoyu ale buv zmushenij vidaliti opisi zhittya vladnoyi verhivki 20 30 h rokiv yaki yiyi diskredituvali V 1973 roci knizhka pobachila svit Krim pismenstva Mikola Dashkiyev takozh zajmavsya perekladami Tak vin pereklav ukrayinskoyu roman svogo druga cheskogo fantasta Volodimira Babuli Signali z Vsesvitu faktichno pererobiv naukovo fantastichnij naris na povnocinnij hudozhnij tvir Nastupnij tvir Volodimira Babuli povist Puls Vsesvitu buv uzhe spravzhnim perekladom yakij vikonav Mikola Dashkiyev Yedina knizhka Mikoli Dashkiyeva sho j dosi ne nadrukovana literaturna obrobka spogadiv lotchika vinishuvacha Emira Usejna Chalbasha yakij vchivsya v Kachi razom iz sinami Stalina ta Frunze buv instruktorom Shkoli chervonih asiv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni a pislya vijni lotchikom viprobuvachem sho brav bezposerednyu uchast u vprovadzhuvanni novoyi reaktivnoyi tehniki U 1975 roci niyake vidavnictvo ne navazhuvalosya na yihnij druk adzhe lotchik buv krimskim tatarinom tema yakih bula pid neglasnoyu zaboronoyu Mikola Dashkiyev chlen Spilki pismennikiv SRSR z 1947 roku Krim ukrayinskoyi pisav takozh rosijskoyu movoyu Tovarishuvav z takimi ukrayinskimi pismennikami yak Igor Muratov Naum Tihij Yurij Gerasimenko Sergij Mushnik Oles Zholdak Anatolij Drofan Volodimir Vladko Yurij Dold Mihajlik Volodimir Savchenko Oles Berdnik U fantasta bulo chimalo tvorchih planiv zadumiv i narisiv majbutnih knizhok osnovnimi v jogo arhivi zalishilisya materiali dlya drugogo tomu Torzhestva zhittya ta prikidki dlya velikogo romanu Pid znakom nejtrona pro podiyi sho vidbuvalisya na jogo ochah kolektivizaciya golodomor i vijna V cij knizi vin planuvav pisati pro pravdivi istorichni podiyi ale z sumom kazav Ne hochetsya pisati v stil Pismennik mig pracyuvati po 14 16 godin na dobu sho j pidirvalo jogo zdorov ya Nevidanij roman Strachena pisnya vvazhayetsya biografichnim tvorom pro kompozitora Maksima Berezovskogo 1745 1777 Mikola Dashkiyev skoristavsya tim sho vsi vidomosti pro zhittya Maksima Berezovskogo vkladayutsya na odnij dvoh storinkah i napisav roman pro tvorchist i tvorcya v cilomu zadushlivij atmosferi zhorstokoyi za svoyeyu suttyu vladi Strachena pisnya znachno zacenzurovana bula nadrukovana cherez 9 rokiv pislya jogo smerti Skorochena bibliografiyaTorzhestvo zhittya Naukovo fantastichnij roman K Radyanskij pismennik 1952 414 s 10 000 pr Volodar Vsesvitu Naukovo fantastichna povist Hud V Yakubich K Molod 1955 176 s 5 krb 25 kop 65 000 pr ros 1957 Zubi drakona Prigodnicka povist Oforml L Sklyutovskogo Mal A Iovlyeva K Vidavnictvo CK LKSMU Molod 1957 212 s Biblioteka prigod ta naukovoyi fantastiki 4 krb 45 k 30 000 pr ros 1960 Zagibel Uraniyi Naukovo fantastichnij roman Obkl R Lipatova Il V Savadova K Vidavnictvo CK LKSMU Molod 1960 356 s Prigodi podorozhi naukova fantastika 7 krb 15 000 pr Galateya Opovidannya K Veselka 1967 258 s Naukova fantastika 36 kop 65 000 pr Krishtalevi dorogi Fantastichna povist K Veselka 1970 372 s Naukova fantastika 54 kop 30 000 pr Z bezodni minulogo Naukovo fantastichna povist Hud E A Ahunov K Radyanskij pismennik 1970 260 s 56 kop 65 000 pr Pravo na rizik Opovidannya Hud Georgij Zubkovskij K Veselka 1974 352 s Prigodi Fantastika 48 kop 65 000 pr Tvori v dvoh tomah K Veselka 1981 Strachena pisnya Roman K Radyanskij pismennik 1985 288 s PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Minule ukrayinskoyi fantastiki Ukrayinskij fantastichnij oglyadach UFO 3 5 2008 1 Ratushnij Mihajlo V im ya shastya lyudini Mikola Dashkiyev Tvori v dvoh tomah T 1 K Veselka 1981 s 5 12 nedostupne posilannya PosilannyaKaracupa V Pro Mikolu Dashkiyeva 22 kvitnya 2013 u Wayback Machine Sajt Arhiv fantastiki archivsf narod ru ros Tvori Mikoli Dashkiyeva u e biblioteci Chtivo 16 lyutogo 2010 u Wayback Machine ukr Tvori Mikoli Dashkiyeva na UkrCentri 1 grudnya 2020 u Wayback Machine LiteraturaKaracupa V Levchenko O Minule ukrayinskoyi fantastiki 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij fantastichnij oglyadach UFO 3 5 2008 Ratushnij M Ya V im ya shastya lyudini Dashkiyev M Tvori v dvoh tomah K Veselka 1981 T 1 S 5 12 Ratushnij M Ya Dashkiyev Mikola Oleksandrovich Ukrayinska literaturna enciklopediya K Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi imeni M P Bazhana 1990 T 2 S 22