Володи́мир Па́влович Са́вченко (14 серпня 1882, Сквира, нині Київської області — 18 листопада 1957, США) — український військовий діяч, полковник Армії УНР (генерал-хорунжий в еміграції). Чоловік педагога і громадської діячки Наталії Дорошенко.
Володимир Павлович Савченко | |||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Капітан (22.4.1917) Полковник | |||||||||||||||||
Полковник Володимир Савченко | |||||||||||||||||
Загальна інформація | |||||||||||||||||
Народження | 14 серпня 1882 Сквира, Київська губернія, Російська імперія | ||||||||||||||||
Смерть | 18 листопада 1957 (75 років) США | ||||||||||||||||
Alma Mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | ||||||||||||||||
Військова служба | |||||||||||||||||
Приналежність | УНР | ||||||||||||||||
Вид ЗС | Армія УНР | ||||||||||||||||
Командування | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||||||||||
Життєпис
Закінчив Чугуївське військове училище, служив у 70-му піхотному Ряжському полку.
У 1917 р. вступив на прискорені курси Військової академії Генерального штабу, встиг закінчити лише старший курс (при більшовиках). Протягом 1917 p., між семестрами, обіймав посади старого ад'ютанта штабів 18-ї та 136-ї піхотних дивізій. Останнє звання у російській армії — капітан (з 22 квітня 1917 p.). Був нагороджений всіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою.
26 липня 1918 р. прибув із Російської СФРР, де закінчив Академію Генерального штабу, у розпорядження Генерального штабу Української Держави. З 01 листопада 1918 р. — старший ад'ютант штабу 7-ї пішої дивізії Армії Української Держави, у складі якої перейшов на бік Директорії. У другій половині січня 1919 р. — начальник штабу групи Січових стрільців на чолі з І. Рогульським. Згодом — молодший ад'ютант штабу Східного фронту Дієвої армії УНР. З 03 березня 1919 р. — начальник залізничної частини оперативного відділу штабу Східного фронту Дієвої армії УНР. З 06 червня 1919 р. — начальник оперативної частини штабу Запорізької групи Дієвої армії УНР, т. в. о. начальника штабу 6-ї Запорізької дивізії, а з 01 листопада 1919 р. — начальник штабу 8-ї Запорізької дивізії Дієвої армії УНР.
Наприкінці листопада 1919 р. був інтернований польською владою. З 23 червня 1920 р. — начальник відділу укомплектування Головного управління Генерального штабу УНР. 3 03 серпня 1920 р. — начальник штабу 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР. З 06 вересня 1920 р. був приділений до штабу Армії УНР. З 01 листопада 1920 р. — начальник 1-го відділу організаційної управи Генерального штабу УНР.
У 1943 р. служив у штабі Поліської Січі отамана Бульби-Боровця. Після роззброєння Поліської Січі на початку осені 1943 р. Українською повстанською армією відмовився служити в УПА та виїхав до Кракова.
Дані Люблінського відділу Управління Безпеки від 30.07.1953 р. свідчать, що полковник Володмир Савченко під час німецької окупації якийсь час проживав у Холмі за адресою вул. Чернецького, 4 (будинок не зберігся).
Статті й розвідки на військові теми у журналі «Табор», у збірнику «За державність», у щорічних календарях-альманахах «Дніпро» і газетах: «Діло», «Краківські вісті», «Львівські вісті», американська «Свобода», канадський «Новий шлях».
З 1950 р. жив у США, де й помер. Похований на цвинтарі Баунд-Брук.
Вшанування пам'яті
На честь Володимира Савченка названо одну з вулиць Броварів.
Примітки
- Парнікоза, Іван (16.12.2017). . http://h.ua/ (українська) . http://h.ua/. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 23.12.17.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 7. — С. 2683.
- Вішка О. Савченко Володимир // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника. — Львів, 2000. — Випуск 7. — С. 295—296.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
Посилання
- Савченко Володимир // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1657. — 1000 екз.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodi mir Pa vlovich Sa vchenko 14 serpnya 1882 Skvira nini Kiyivskoyi oblasti 18 listopada 1957 SShA ukrayinskij vijskovij diyach polkovnik Armiyi UNR general horunzhij v emigraciyi Cholovik pedagoga i gromadskoyi diyachki Nataliyi Doroshenko Volodimir Pavlovich Savchenko Kapitan 22 4 1917 PolkovnikPolkovnik Volodimir SavchenkoZagalna informaciyaNarodzhennya14 serpnya 1882 1882 08 14 Skvira Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaSmert18 listopada 1957 1957 11 18 75 rokiv SShAAlma MaterVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRKomanduvannyaNachalnik shtabu nachalnik shtabu 8 yi Zaporizkoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR1 listopada 1919 23 chervnya 1920 Nachalnik viddilu ukomplektuvannya Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu UNR23 chervnya 1920 3 serpnya 1920 Nachalnik shtabu 1 yi Zaporizkoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR3 serpnya 1920 6 veresnya 1920 Nachalnik 1 go viddilu organizacijnoyi upravi Generalnogo shtabu Diyevoyi armiyi UNR1 listopada 1920 kinec 1920Nagorodi ta vidznakiOrden Svyatoyi Anni 3 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Hrest Simona Petlyuri U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Savchenko ZhittyepisZakinchiv Chuguyivske vijskove uchilishe sluzhiv u 70 mu pihotnomu Ryazhskomu polku U 1917 r vstupiv na priskoreni kursi Vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu vstig zakinchiti lishe starshij kurs pri bilshovikah Protyagom 1917 p mizh semestrami obijmav posadi starogo ad yutanta shtabiv 18 yi ta 136 yi pihotnih divizij Ostannye zvannya u rosijskij armiyi kapitan z 22 kvitnya 1917 p Buv nagorodzhenij vsima ordenami do Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami ta bindoyu 26 lipnya 1918 r pribuv iz Rosijskoyi SFRR de zakinchiv Akademiyu Generalnogo shtabu u rozporyadzhennya Generalnogo shtabu Ukrayinskoyi Derzhavi Z 01 listopada 1918 r starshij ad yutant shtabu 7 yi pishoyi diviziyi Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi u skladi yakoyi perejshov na bik Direktoriyi U drugij polovini sichnya 1919 r nachalnik shtabu grupi Sichovih strilciv na choli z I Rogulskim Zgodom molodshij ad yutant shtabu Shidnogo frontu Diyevoyi armiyi UNR Z 03 bereznya 1919 r nachalnik zaliznichnoyi chastini operativnogo viddilu shtabu Shidnogo frontu Diyevoyi armiyi UNR Z 06 chervnya 1919 r nachalnik operativnoyi chastini shtabu Zaporizkoyi grupi Diyevoyi armiyi UNR t v o nachalnika shtabu 6 yi Zaporizkoyi diviziyi a z 01 listopada 1919 r nachalnik shtabu 8 yi Zaporizkoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Naprikinci listopada 1919 r buv internovanij polskoyu vladoyu Z 23 chervnya 1920 r nachalnik viddilu ukomplektuvannya Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu UNR 3 03 serpnya 1920 r nachalnik shtabu 1 yi Zaporizkoyi diviziyi Armiyi UNR Z 06 veresnya 1920 r buv pridilenij do shtabu Armiyi UNR Z 01 listopada 1920 r nachalnik 1 go viddilu organizacijnoyi upravi Generalnogo shtabu UNR U 1943 r sluzhiv u shtabi Poliskoyi Sichi otamana Bulbi Borovcya Pislya rozzbroyennya Poliskoyi Sichi na pochatku oseni 1943 r Ukrayinskoyu povstanskoyu armiyeyu vidmovivsya sluzhiti v UPA ta viyihav do Krakova Dani Lyublinskogo viddilu Upravlinnya Bezpeki vid 30 07 1953 r svidchat sho polkovnik Volodmir Savchenko pid chas nimeckoyi okupaciyi yakijs chas prozhivav u Holmi za adresoyu vul Cherneckogo 4 budinok ne zberigsya Statti j rozvidki na vijskovi temi u zhurnali Tabor u zbirniku Za derzhavnist u shorichnih kalendaryah almanahah Dnipro i gazetah Dilo Krakivski visti Lvivski visti amerikanska Svoboda kanadskij Novij shlyah Z 1950 r zhiv u SShA de j pomer Pohovanij na cvintari Baund Bruk Vshanuvannya pam yatiNa chest Volodimira Savchenka nazvano odnu z vulic Brovariv PrimitkiParnikoza Ivan 16 12 2017 http h ua ukrayinska http h ua Arhiv originalu za 31 bereznya 2018 Procitovano 23 12 17 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 7 S 2683 Vishka O Savchenko Volodimir Ukrayinska zhurnalistika v imenah Materiali do enciklopedichnogo slovnika Lviv 2000 Vipusk 7 S 295 296 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 PosilannyaSavchenko Volodimir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1657 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi