«Загибель Уранії» — науково-фантастичний роман українського радянського письменника Миколи Дашкієва. Вперше опублікований у 1960 році з наступним перевиданням у 1968 році.
Загибель Уранії | ||||
---|---|---|---|---|
Загибель Уранії | ||||
Видання 1968 р. | ||||
Жанр | наукова фантастика | |||
Автор | Микола Дашкієв | |||
Мова | українська | |||
Опубліковано | 1960 | |||
Країна | Україна | |||
Видавництво | Молодь | |||
| ||||
Дія роману відбувається на вигаданій планеті, де наближається війна між капіталістичною державою Монія та комуністичним союзом СКД. Молодого інженера Айта, засланого на каторгу в Монії, рятує опозиція, щоб пересадити його мозок у тіло старого слуги та вбити лідера Монії. Для цього Айт, яким спершу керувало лише бажання помсти, вирушає на острів Уранія, де змінює свої погляди та приєднується до комуністичного підпілля. Роман має виражене антивоєнне спрямування та закликає до ядерного роззброєння.
Сюжет
Дія починається на Землі, де фіксують появу незвичайного метеора, що змінює траєкторію свого руху. Він падає в Сибіру, де юнак Павло виявляє, що метеор насправді — інопланетний апарат. Його пасажир, робот-всюдихід, силоміць забирає Павла всередину себе та вивчає його мову. Потім він транслює йому в мозок «біофільм» про події, що призвели до прибуття робота на Землю.
Далі сюжет роману розгортається на планеті Пірейя, яка дуже нагадує Землю, за винятком подвійного сонця, інших назв держав і дещо вищого технологічного розвитку. На планеті розгорнулося протистояння між двома державами, аналогами СРСР та США. З одного боку капіталістичний світ держави Монії, яким керує старий мільярдер Кейз-Ол, з іншого — СКД (союз комуністичних держав). У центрі сюжету стоїть інженер Айт, який вчинив замахи на володаря Монії і за це був засланий на каторгу — будівництво воєнної орбітальної станції «Зірка Кейз-Ола», здатної керувати погодою.
Для спорудження станції застосовується праця полонених членів опозиційної комуністичної партії. Інженеру Айту приготували квиток в один бік — ще ніхто не повертався з цього будівництва, а також ніхто не втікав. Але інженеру Айту за допомоги невідомих доброзичливців вдається не лише втекти прямо під час монтажних робіт у космічному просторі, але й дістатися поверхні Пірейї у вантажній ракеті. Врятувало його «Братству Синів Двох Сонць», яке прагне усунення Кейз-Ола з політичної арени, хоча чинний суспільний влад воно підтримує. Айт знайомиться з професором Лайн-Еу та його дочкою Теесі, котра закохується в Айта. Для здійснення свого плану Братство вирішує пересадити мозок Айта у тіло найближчого слуги Кейз-Ола — підстаркуватого Псойса, чий мозок був смертельно хворий. Айт же, який ненавидить владного магната та звинувачує його у смерті батьків, добровільно погоджується на операцію, щоб убити Кейз-Ола.
Після лікування Айта в тілі Псойса відправляють у Дайлерстоун — столицю Монії та місце проживання Кейз-Ола. Адаптація «оновленого» Псойса триває важко, але Айту вдається приховувати свою необізнаність. Він надає підроблені свідчення загибелі та кремації тіла Айта. Проте бачачи стосунки політиків, Айт політично прозріває та розуміє, що смерть мільярдера нічого не дасть — його місце займе інший політикан. Айт знайомиться з Мей, коханою інженера-комуніста Рума, що таємно працює в неофіційній столиці Кейз-Ола — на острові Уранія, побудованому не тільки для розваг самодержця, але і як великий підземний воєнний комплекс. Айт отримує запис наради можновладців, де йдеться про підготовку до війни про СКД.
Спочатку поокремо, а незабаром за змовою Айт і Мей об'єднують зусилля, щоб запобігти війні. Айт знайомиться з професором Літтлом, який працює на СКД, і опиняється поруч із Тессі. З часом Тессі усвідомлює, що в тілі Псойса міститься мозок Айта, та вирішує провести зворотну операцію, щоб повернути йому молоде тіло. Проте Айт не може відмовитися від нагоди перешкодити планам Монії, вдаючи із себе слугу її керівника.
Напруженню стосунків між державами сприяє запуск СКД свого першого космічного корабля «Зоря надії», розробленого Румом. Монійці сприймають це за розробку зброї та переймаються, що розвиток космонавтики в комуністів відбувається швидше. Мей використовує роботів-поліцейських у формі сколопендр, щоб атакувати Уранію та довести вразливість острова. Це спричиняє боротьбу за владу, конкуренти Кейз-Ола впевнені в його безсилості. Айт дізнається коди керування роботом, щоб зруйнувати ним Уранію зсередини завдячуючи даним про підземні тунелі, отримані від геолога Стун-Ая. Проте Кейз-Ол дізнається про змову та застрелює Стун-Ая і наказує розшукати Айта. Щоб залагодити суперечки щодо влади Кейз-Ол погоджується одружитися з Мей і виконати її вимоги. Але потім він віддає наказ про запуск атомних ракет і вбиває Мей. Повстанці захоплюють Уранію та заарештовують Кейз-Ола, проте виявляється запізно.
Керовані автоматично, ракети вражають цілі і хоча частину ракет вдається знешкодити за допомогою «Зорі надії», Пірейї завдано важких збитків. Рослинність вимирає, біосферу наповнюють комахи. Комуністи встановлюють жорсткий поділ харчів, обладнання та слідкують за порядком, будують генератор чистого повітря, протирадіаційні укриття та роботів. Перед загрозою вимирання Пірейя об'єднується під комуністичною владою. Кейз-Ола засуджують до довічного ув'язнення в космосі на борту ракети. Айт робить висновок, що СКД міг запобігти катастрофі, але надто довго зволікав і діяв надто роз'єднано. Отримавши назад молоде тіло, він одружується з Тессі, яка народжує сина в укритті.
Сформована Вища Рада Пірейї фіксує сигнали від інших зірок і вирішує послати жителям далеких планет попередження. Щороку з Пірейї запускається автоматичний апарат, розроблений Айтом, обладнаний роботом, який повідомляє інопланетянам як уникнути помилок Пірейї.
Історія видань та переклади
Два уривки з роману, «Потвора повзе по планеті» та «По павутинці через безодню», були опубліковані у журналі «Знання та праця» у 1957 році. У 1960 році роман вийшов на сторінках журналу «Прапор». Того ж року видавництво «Молодь» у серії «Бібліотека пригод та наукової фантастики» видало роман окремою книгою. Ілюстрував видання Володимир Савадов, а обкладинку намалював Ростислав Ліпатов. У 1968 році видавництво «Веселка» здійснило перевидання твору накладом 65 тисяч примірників в художньому оформленні Юрія Северина.
Переклад роману російською мовою вперше вийшов у 2012 році у видавництві «Издатель В. В. Мамонов» (м. Ярославль) в перекладі Валентини Тимошенко-Пастраки.
Примітки
- Микола Дашкієв. По павутинцi через безодню — «Знання та праця» 1957 р. № 11-12
- Гибель Урании 1960 г. электронное издание 2020 г.}
Посилання
- «Загибель Уранії» (про видання) [ 10 грудня 2021 у Wayback Machine.] на сайті «Лабораторія Фантастики» (рос.)
- «Загибель Уранії» (про роман) [ 10 грудня 2021 у Wayback Machine.] на сайті «Лабораторія Фантастики» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zagibel Uraniyi naukovo fantastichnij roman ukrayinskogo radyanskogo pismennika Mikoli Dashkiyeva Vpershe opublikovanij u 1960 roci z nastupnim perevidannyam u 1968 roci Zagibel UraniyiZagibel UraniyiVidannya 1968 r Zhanrnaukova fantastikaAvtorMikola DashkiyevMovaukrayinskaOpublikovano1960Krayina UkrayinaVidavnictvoMolod Diya romanu vidbuvayetsya na vigadanij planeti de nablizhayetsya vijna mizh kapitalistichnoyu derzhavoyu Moniya ta komunistichnim soyuzom SKD Molodogo inzhenera Ajta zaslanogo na katorgu v Moniyi ryatuye opoziciya shob peresaditi jogo mozok u tilo starogo slugi ta vbiti lidera Moniyi Dlya cogo Ajt yakim spershu keruvalo lishe bazhannya pomsti virushaye na ostriv Uraniya de zminyuye svoyi poglyadi ta priyednuyetsya do komunistichnogo pidpillya Roman maye virazhene antivoyenne spryamuvannya ta zaklikaye do yadernogo rozzbroyennya SyuzhetDiya pochinayetsya na Zemli de fiksuyut poyavu nezvichajnogo meteora sho zminyuye trayektoriyu svogo ruhu Vin padaye v Sibiru de yunak Pavlo viyavlyaye sho meteor naspravdi inoplanetnij aparat Jogo pasazhir robot vsyudihid silomic zabiraye Pavla vseredinu sebe ta vivchaye jogo movu Potim vin translyuye jomu v mozok biofilm pro podiyi sho prizveli do pributtya robota na Zemlyu Dali syuzhet romanu rozgortayetsya na planeti Pirejya yaka duzhe nagaduye Zemlyu za vinyatkom podvijnogo soncya inshih nazv derzhav i desho vishogo tehnologichnogo rozvitku Na planeti rozgornulosya protistoyannya mizh dvoma derzhavami analogami SRSR ta SShA Z odnogo boku kapitalistichnij svit derzhavi Moniyi yakim keruye starij milyarder Kejz Ol z inshogo SKD soyuz komunistichnih derzhav U centri syuzhetu stoyit inzhener Ajt yakij vchiniv zamahi na volodarya Moniyi i za ce buv zaslanij na katorgu budivnictvo voyennoyi orbitalnoyi stanciyi Zirka Kejz Ola zdatnoyi keruvati pogodoyu Dlya sporudzhennya stanciyi zastosovuyetsya pracya polonenih chleniv opozicijnoyi komunistichnoyi partiyi Inzheneru Ajtu prigotuvali kvitok v odin bik she nihto ne povertavsya z cogo budivnictva a takozh nihto ne vtikav Ale inzheneru Ajtu za dopomogi nevidomih dobrozichlivciv vdayetsya ne lishe vtekti pryamo pid chas montazhnih robit u kosmichnomu prostori ale j distatisya poverhni Pirejyi u vantazhnij raketi Vryatuvalo jogo Bratstvu Siniv Dvoh Sonc yake pragne usunennya Kejz Ola z politichnoyi areni hocha chinnij suspilnij vlad vono pidtrimuye Ajt znajomitsya z profesorom Lajn Eu ta jogo dochkoyu Teesi kotra zakohuyetsya v Ajta Dlya zdijsnennya svogo planu Bratstvo virishuye peresaditi mozok Ajta u tilo najblizhchogo slugi Kejz Ola pidstarkuvatogo Psojsa chij mozok buv smertelno hvorij Ajt zhe yakij nenavidit vladnogo magnata ta zvinuvachuye jogo u smerti batkiv dobrovilno pogodzhuyetsya na operaciyu shob ubiti Kejz Ola Pislya likuvannya Ajta v tili Psojsa vidpravlyayut u Dajlerstoun stolicyu Moniyi ta misce prozhivannya Kejz Ola Adaptaciya onovlenogo Psojsa trivaye vazhko ale Ajtu vdayetsya prihovuvati svoyu neobiznanist Vin nadaye pidrobleni svidchennya zagibeli ta kremaciyi tila Ajta Prote bachachi stosunki politikiv Ajt politichno prozrivaye ta rozumiye sho smert milyardera nichogo ne dast jogo misce zajme inshij politikan Ajt znajomitsya z Mej kohanoyu inzhenera komunista Ruma sho tayemno pracyuye v neoficijnij stolici Kejz Ola na ostrovi Uraniya pobudovanomu ne tilki dlya rozvag samoderzhcya ale i yak velikij pidzemnij voyennij kompleks Ajt otrimuye zapis naradi mozhnovladciv de jdetsya pro pidgotovku do vijni pro SKD Spochatku pookremo a nezabarom za zmovoyu Ajt i Mej ob yednuyut zusillya shob zapobigti vijni Ajt znajomitsya z profesorom Littlom yakij pracyuye na SKD i opinyayetsya poruch iz Tessi Z chasom Tessi usvidomlyuye sho v tili Psojsa mistitsya mozok Ajta ta virishuye provesti zvorotnu operaciyu shob povernuti jomu molode tilo Prote Ajt ne mozhe vidmovitisya vid nagodi pereshkoditi planam Moniyi vdayuchi iz sebe slugu yiyi kerivnika Napruzhennyu stosunkiv mizh derzhavami spriyaye zapusk SKD svogo pershogo kosmichnogo korablya Zorya nadiyi rozroblenogo Rumom Monijci sprijmayut ce za rozrobku zbroyi ta perejmayutsya sho rozvitok kosmonavtiki v komunistiv vidbuvayetsya shvidshe Mej vikoristovuye robotiv policejskih u formi skolopendr shob atakuvati Uraniyu ta dovesti vrazlivist ostrova Ce sprichinyaye borotbu za vladu konkurenti Kejz Ola vpevneni v jogo bezsilosti Ajt diznayetsya kodi keruvannya robotom shob zrujnuvati nim Uraniyu zseredini zavdyachuyuchi danim pro pidzemni tuneli otrimani vid geologa Stun Aya Prote Kejz Ol diznayetsya pro zmovu ta zastrelyuye Stun Aya i nakazuye rozshukati Ajta Shob zalagoditi superechki shodo vladi Kejz Ol pogodzhuyetsya odruzhitisya z Mej i vikonati yiyi vimogi Ale potim vin viddaye nakaz pro zapusk atomnih raket i vbivaye Mej Povstanci zahoplyuyut Uraniyu ta zaareshtovuyut Kejz Ola prote viyavlyayetsya zapizno Kerovani avtomatichno raketi vrazhayut cili i hocha chastinu raket vdayetsya zneshkoditi za dopomogoyu Zori nadiyi Pirejyi zavdano vazhkih zbitkiv Roslinnist vimiraye biosferu napovnyuyut komahi Komunisti vstanovlyuyut zhorstkij podil harchiv obladnannya ta slidkuyut za poryadkom buduyut generator chistogo povitrya protiradiacijni ukrittya ta robotiv Pered zagrozoyu vimirannya Pirejya ob yednuyetsya pid komunistichnoyu vladoyu Kejz Ola zasudzhuyut do dovichnogo uv yaznennya v kosmosi na bortu raketi Ajt robit visnovok sho SKD mig zapobigti katastrofi ale nadto dovgo zvolikav i diyav nadto roz yednano Otrimavshi nazad molode tilo vin odruzhuyetsya z Tessi yaka narodzhuye sina v ukritti Sformovana Visha Rada Pirejyi fiksuye signali vid inshih zirok i virishuye poslati zhitelyam dalekih planet poperedzhennya Shoroku z Pirejyi zapuskayetsya avtomatichnij aparat rozroblenij Ajtom obladnanij robotom yakij povidomlyaye inoplanetyanam yak uniknuti pomilok Pirejyi Istoriya vidan ta perekladiDva urivki z romanu Potvora povze po planeti ta Po pavutinci cherez bezodnyu buli opublikovani u zhurnali Znannya ta pracya u 1957 roci U 1960 roci roman vijshov na storinkah zhurnalu Prapor Togo zh roku vidavnictvo Molod u seriyi Biblioteka prigod ta naukovoyi fantastiki vidalo roman okremoyu knigoyu Ilyustruvav vidannya Volodimir Savadov a obkladinku namalyuvav Rostislav Lipatov U 1968 roci vidavnictvo Veselka zdijsnilo perevidannya tvoru nakladom 65 tisyach primirnikiv v hudozhnomu oformlenni Yuriya Severina Pereklad romanu rosijskoyu movoyu vpershe vijshov u 2012 roci u vidavnictvi Izdatel V V Mamonov m Yaroslavl v perekladi Valentini Timoshenko Pastraki PrimitkiMikola Dashkiyev Po pavutinci cherez bezodnyu Znannya ta pracya 1957 r 11 12 Gibel Uranii 1960 g elektronnoe izdanie 2020 g Posilannya Zagibel Uraniyi pro vidannya 10 grudnya 2021 u Wayback Machine na sajti Laboratoriya Fantastiki ros Zagibel Uraniyi pro roman 10 grudnya 2021 u Wayback Machine na sajti Laboratoriya Fantastiki ros