Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Націона льний приро дний парк Кармелюко ве Поді лля природоохоронна територія на території Тростянецького та Чечельницьк

Кармелюкове Поділля

Кармелюкове Поділля

Націона́льний приро́дний парк «Кармелюко́ве Поді́лля» — природоохоронна територія на території Тростянецького та Чечельницького районів Вінницької області.

Національний природний парк «Кармелюкове Поділля»
image
48°21′17″ пн. ш. 29°17′01″ сх. д. / 48.35490000002777577° пн. ш. 29.283700000027778287° сх. д. / 48.35490000002777577; 29.283700000027778287Координати: 48°21′17″ пн. ш. 29°17′01″ сх. д. / 48.35490000002777577° пн. ш. 29.283700000027778287° сх. д. / 48.35490000002777577; 29.283700000027778287
Країнаimage Україна[2][3]
Розташуванняimage Україна,
Вінницька область
Площа16518 га
Засновано16 грудня 2009
ОператорМіністерство екології та природних ресурсів України
Вебсторінкаkarmelukove.com
image
image
Кармелюкове Поділля (Вінницька область)
image Кармелюкове Поділля у Вікісховищі

Історія

Парк створено згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка 16 грудня 2009 року з метою збереження, відтворення та раціонального використання унікальних природних і історико-культурних комплексів Південного Поділля, що мають важливе природоохоронне, наукове, історико-культурне, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.

До території національного природного парку «Кармелюкове Поділля» погоджено в установленому порядку включення 2023,4 гектара земель державної власності, в тому числі 16518 гектарів земель, які вилучаються у державного підприємства «Чечельницький лісгосп» та надаються національному природному парку в постійне користування, і 3685,4 гектара земель, що включаються до його складу без вилучення.

При обстеженні території області з метою виділення перспективних місць для створення Національного парку увагу привернула південно-східна частина Вінниччини, що межує з Одещиною — південь Чечельницького та Тростянецького районів. У 80-х роках обстеження цього регіону співробітниками Вінницького краєзнавчого музею та Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного довело, що територія на півдні Поділля характеризується мальовничістю своєрідних ландшафтів, багатством флори та фауни.

Тут було запропоновано створення декількох заказників (що було реалізовано на початку 90-х років) та в перспективі — створення Південноподільського заповідника. Аналіз наявних авторських, літературних та картографічних матеріалів довів доцільність створення на цій території саме Національного парку, який запропонували назвати «Південне Поділля».

Територія проектованого Національного парку була виділена за наступними критеріями:

1) об’єкт має унікальне значення для збереження біологічного та ландшафтного різноманіття; генофонду рідкісних та типових рослин;

2) територія розташована на перетині Бузького меридіонального та Галицько-Слобожанського (лісостепового) широтного коридорів;

3) максимальне використання при його створенні природних меж (такими межами є долина р. Савранки та її невеликої притоки на північному сході, межі великих лісових масивів на заході, південною межею є границя із Одеською областю від с. Рибки на заході до с. Берізки-Чечельницькі на сході;

4) наявність історико-культурних цінностей.

Положення в системах фізико-географічного та геоботанічного районування

image

За фізико-географічним районуванням більша частина території національного природного парку розташована в Кодимо-Савранському районі Південно-Подільської височинної області (за районуванням 1968 р. — Південної лісостепової області Подільської височини) Дністровсько-Дніпровської лісостепової провінції лісостепової зони.

За геоботанічним районуванням, ця територія належить до Подільсько-Середньопридніпровської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області (знаходиться в Кодимо-Савранському районі скельнодубових та звичайнодубових лісів та південного варіанта лучних степів Ямпільсько-Ананьївського округу дубових лісів із дубів скельного та звичайного, лучних степів і рослинності вапнякових відслонень. За геоботанічним районуванням (2003р.) територія національного природного парку «Кармелюкове Поділля» належить до Євразійської степової області, Лісостепової підобласті, Східноєвропейської лісостепової підпровінції дубових лісів, остепнених лук та лучних степів, Української лісостепової підпровінції і знаходиться в Південноподільському окрузі дубових лісів та лучних степів.

Геологічна будова та геоморфологія

Територія національного природного парку "Кармелюкове Поділля" знаходиться на південному схилі Українського кристалічного щита. Кристалічні породи розташовані на глибині біля 100 м, ближче до поверхні вони підходять лише у північній частині території. Кристалічні породи перекриті крейдовими, неогеновими (вапняки, піщано-глинисті відклади, піски) та антропогеновими (червоно-бурі глини, лесовидні суглинки) відкладами. На території парку знаходиться північний край так званої Балтської акумулятивної (дельтової) рівнини, яка в геоморфологічному районуванні виділяється в ранзі провінції.

Рельєф дуже почленований, сильно розвинені яруго-балкові системи. Межиріччя простягаються із заходу і північного заходу на схід і південний схід у вигляді смуг шириною у кілька кілометрів. Схили їх — круті (нерідко крутизна досягає 20°). Абсолютні висоти — до 280 м, мінімальні (в долині р. Савранки) — 130 м. Долини, і в тому числі заплави річок — добре розроблені, широкі (ширина, заплави р. Савранки досягає 1 км), зустрічаються надзаплавно-терасові місцевості з алювіальними відкладами. Найбільшими річками є Савранка (площа басейну 1767 км², довжина 98 км) і Дохна (площа басейну 1280 км², довжина 74 км) — обидві є правими притоками Південного Бугу, в межах території парку ці річки знаходяться, в основному, своєю верхньою течією.

Клімат

Середня температура липня — +21 °С, січня - -5°С. Безморозний період триває 170-180 днів; тривалість періоду з температурою понад 5°С — біля 210 днів, а вище 10°С — біля 170 днів. Сума активних температур — 2800-2900°С. Тривалість періоду зі сніговим покривом — 50-55 днів. Середня річна кількість опадів — 460 мм. Найбільше опадів випадає у червні та липні, переважно у вигляді злив, що сприяє водній ерозії території. Клімат, в цілому, типовий для Лісостепу.

Ґрунти

На плакорах зустрічаються сірі лісові і темно-сірі лісові ґрунти, чорноземи опідзолені, чорноземи вилуговані і чорноземи типові. Сірі лісові і темно-сірі лісові ґрунти (а в значній мірі — і чорноземи опідзолені) зайняті переважно лісовою рослинністю під якою вони і сформувалися. Чорноземи вилуговані і чорноземи типові (за іншою класифікацією — чорноземи глибокі мало і середньогумусні, в тому числі вилуговані) — ґрунти лучно-степових екосистем, на даний час в основному розорані. В балках часто зустрічаються лучно-чорноземні ґрунти.

Характерним для регіону є важкосуглинистий механічний склад ґрунтів. Такі ґрунти мають низьку водопроникність, що разом із зливовим характером опадів, призводить до великого поверхневого стоку і водної ерозії, з таким механічним складом пов’язані також високий рівень ґрунтових вод і процеси оглеєння. На надзаплавних терасах фрагментарно зустрічаються чорноземи і дернові ґрунти на супіщаних породах.

Рослинний покрив

image
Бритавський ліс

В рослинному покриві Національного природного парку переважає лісова рослинність. Найбільше значення мають лісові масиви Червоногреблянського, Стратіївського, Дохнянського та Бритавського лісництв Чечельницького держлісгоспу. Ліси парку «Кармелюкове Поділля» характеризуються багатством дендрофлори. Домінують дуб звичайний, дуб скельний, ясен високий, клен гостролистий, клен польовий, липа серцелиста, у доміші - явір та черешня, що знаходяться на східній межі ареалу, а також в’язи — гірський, листуватий та пробковий, яблуня лісова та яблуня рання, груша звичайна.

Значну наукову і практичну цінність мають скельнодубові насадження, де зустрічається субсередземноморський вид - берека, Такі насадження відсутні на території інших заповідних об’єктів України. Підлісок складають клен татарський, свидина криваво-червона, ліщина, шипшина собача, , гордовина. Особливу цінність мають близькі до корінних насадження із переважанням в підліску кизилу, що займають в національному парку значні площі, такі ценози слабо представлені в природно-заповідному фонді України.

image

Основною лісовою формацією є дубово-грабові ліси. Вони вкривають схили балок, утворюючи типовий екологічний ряд. На вирівняних ділянках переважають зеленчукові, рідкотравні, зірочникові угруповання, на схилах - волосистоосокові. В широких плескатих днищах - ценози з переважанням кропиви жабрійолистої та цибулі ведмежої. Останні, рідкісні для України, угруповання трапляються по днищах всіх лісових масивів. Вони простягаються широкими смугами і місцями займають значні площі. Ці угруповання з цибулею ведмежою (левурдою) у травостої занесені до «Зеленої книги України» (1987 р.).

У Парку трапляються такі рослинні угруповання із «Зеленої книги України»: 1. Група асоціацій дубових лісів із дуба скельного кизилових; 2. Група асоціацій дубових лісів із дуба звичайного кизилових; 3. Група асоціацій дубових лісів із дуба звичайного татарськокленових; 4. Асоціація дубового лісу із дуба звичайного свидиново-парвськоосокового; 5. Асоціація грабово-дубового лісу із дуба звичайного плющового та грабово-дубового лісу із дуба звичайного маренково-плющового; 6. Асоціація грабово-дубового лісу волосистоосокового та грабово-дубового лісу яглицевого; 7. Асоціація мішаних лубових лісів із дуба звичайного ведмежоиибулевих.

image
Любка дволиста

Ліси відзначаються багатим флористичним складом. Перший ярус представлений переважно дубом з участю ясена, явора, клена гостролистого, черешні, нерідко дуба скельного; другий - грабом (з участю клена польового, липи, береки). У зв’язку з великою затіненістю підлісок має фрагментарний характер, в ньому переважають лішина, черемха, бузина чорна, бруслина європейська, На схилах південної експозиції в угрупованнях із дуба скельного та дуба звичайного зустрічаються підлісок із кизилу з участю калини-гордовини. Особливої уваги заслуговують ділянки, де надземний ярус утворює плющ. Плющові угруповання характерні для Західної та Південної Європи, знаходяться тут у відокремленому локалітеті на схід від границі ареалу. До рідкісних асоціацій належать і лісові ділянки з переважанням у наземному ярусі барвінку - особливо багато їх у Червоногреблянському лісництві (кв.36, 51, 52,60,61,69) та конвалії травневої, яка місцями переважає у травостої на вирівняних ділянках.

Характерною особливістю лісів, що обумовлюють їх високу наукову цінність, є наявність добре виявленого ядра неморальних субсередземноморсъких, в тому чисті балканських видів. До таких видів, які знаходяться на цій території на східній та північно-східній межі суцільного ареалу або в локалітетах на схід від границі суцільного поширення, належать у деревостані дуб скельний, берека, в підліску — кизил, калина гордовина, плющ, в травостої — фіалка біла, , півники злаколисті, , шоломниця висока, , горобейник пурпурово-голубий, молочай мигдалолистий, осока парвська. Остання поширена на вирівняних ділянках, здебільшого по краях лісових масивів. Субсередземноморські та центральноєвропейські види виявлені і у весняній флорі масивів, значні площі тут займають синузії підсніжника білосніжного, рівноплідника рутвицелистого, наявні куртини сону великого (Бритавська дача). Тут також виявлені значні популяції однієї з найбільш рідкісних рослин флори України бруслини карликової, яка є третинним реліктом. Тут вона знаходиться на північній межі ареалу.

Найбільш багаточисленними є види з європейсько-сибірським типом ареалу: медунка темна, яглиця звичайна, дзвоники ріпчасті, любка дволиста. Із видів з циркумнеморальним типом ареалу на території парку зростають щитник чоловічий, ранник вузлуватий, купина широколиста та конвалія.

image
Відкасник татарниколистий

У лісових масивах Парку зростає 28 видів рослин, занесених до Червоної книги України. На особливу увагу заслуговують коручка пурпурова, сон великий, тюльпан дібровний, , відкасник татарниколистий, вишня степова. У флорі парку виявлено ряд регіонально рідкісних видів: ряст Маршала, ломиніс цілолистий, зубниця п'ятилисіа, півники угорські, косарики черепитчасті, лазурник трилопатевий, чемериця чорна, чина паннонська, зірочник гайовий. В лісових масивах та на узліссях виявлений цілий ряд цінних лікарських рослин: звіробій звичайний, первоцвіт весняний, материнка, цмин піщаний, липа, декілька видів чебреців та деревіїв.

Лісові масиви є лише частиною парку, іншою складовою є природні ділянки з лучно-степовою та степовою рослинністю, де зустрічаються такі рідкісні, занесені до Червоної книги рослини, як степова вишня, ковила волосиста, відкасник татарниколистий. Включення таких ділянок до території парку забезпечує збереження цілісності біорізноманіття регіону, підвищує його репрезентативність.

Степова рослинність збереглася на схилах і має лучно-степовий характер (типова для лісостепової зони). Луки займають відносно невелику площу в заплавах річок і по днищах балок. Водно-болотна рослинність приурочена до заплав та русел річок і займає незначну площу.

Тваринний світ

image
Заєць (Lepus europaeus)

Ядро фауни складають представники лісового та чагарникового комплексів при значній участі видів відкритих просторів (мешканці агроценозів і відкритих схилів ярів та пагорбів), а також синантропних видів.

На території Парку виявлені 26 видів тварин, що занесені до Червоної книги України:

image
Ласиця (Mustela nivalis)

Панівними видами ссавців (без урахування мишоподібних гризунів, які спеціально не вивчались) є заєць сірий, сарна європейська, свиня дика; у помітній кількості представлені кріт, їжак і лисиця звичайна; трапляються тхір лісовий, куниця лісова, вивірка, борсук європейський.

image
Чайка (Vanellus vanellus)

Орнітофауна парку багата і різноманітна, особливо на лісових ділянках, де виявлено 64 види гніздуючих птахів. Домінуючими видами в лісових масивах парк у є синиця велика (6,7 %), вівчарик-ковалик (4,5 %), славка чорноголова (3,4 %), а також зяблик, вівчарик жовтобровий, соловейко східний, горобець польовий; звичайними видами є малинівка, дрізд співочий, жулан, повзик, вівсянка звичайна, щеврик лісовий, зеленяк, іволга, великий і малий строкатий дятли та інші. Із хижих птахів відносно звичайними є канюк і яструб великий; трапляються шуліка чорний та орел-карлик, які занесені до «Червоної книги України».

Фауна плазунів та земноводних вивчена поверхнево. Відомо, що на території парку трапляються вуж звичайний, ящірки прудка та зелена; ймовірно мешкає мідянка, занесена до «Червоної книги України». Земноводні представлені жабами озерною, ставковою, гостромордою і трав’яною, кумкою червонопузою, ропухою зеленою. В річках і ставах парку зарессіровано близько 20 видів риб.

У 2023 році заплановано розведення диких коней.

Процес створення

Згідно з Указом Президента України Кабінет Міністрів України повинен:

  1. забезпечити:
    1. вирішення питання щодо утворення адміністрації національного природного парку «Кармелюкове Поділля» та її належного функціонування;
    2. затвердження у тримісячний строк у встановленому порядку Положення про національний природний парк «Кармелюкове Поділля»;
    3. розроблення протягом 2009—2010 років та затвердження в установленому порядку Проекту організації території національного природного парку «Кармелюкове Поділля», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів;
    4. підготовку протягом 2010 року матеріалів та вирішення відповідно до законодавства питань щодо вилучення та надання у постійне користування національному природному парку «Кармелюкове Поділля» 16518 гектарів земель, установлення меж парку;
    5. розроблення протягом 2010—2011 років проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку, отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками;
  2. передбачати під час доопрацювання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та підготовки проектів законів про Державний бюджет України на наступні роки кошти, необхідні для функціонування національного природного парку «Кармелюкове Поділля».

Території природно-заповідного фонду

image
Логотип парку

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території національного природного парку «Кармелюкове Поділля» входять такі об'єкти ПЗФ України:

Галерея

  • image
    Таблиця поблизу села Луги
  • image
    Лісові угруповання з кизилом та цибулею ведмежою
  • image
    Угруповання ковили волосистої
  • image
    Північна околиця Парку, вигляд із села Павлівка
  • image
  • image
  • image
  • image
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кармелюкове Поділля


Джерела

  • Текст закону на вебсайті Верховної Ради України
  • Про новостворений національний парк «Кармелюкове Поділля»: МІЖ ДНІСТРОМ І БУГОМ З серії «Новий злет природно-заповідної справи на Україні» [ 24 червня 2012 у Wayback Machine.]
  • Кармелюкове Поділля [ 27 грудня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. різні автори Кармелюкове поділля Національний природний парк // Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. —
    d:Track:Q4201869d:Track:Q2818964d:Track:Q4532152
  2. Національні природні парки
  3. Karmeliuk’s Podillia National Nature Park
  4. У національному природному парку «Кармелюкове Поділля» будуть розводити диких коней - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 30 жовтня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Naciona lnij priro dnij park Karmelyuko ve Podi llya prirodoohoronna teritoriya na teritoriyi Trostyaneckogo ta Chechelnickogo rajoniv Vinnickoyi oblasti Nacionalnij prirodnij park Karmelyukove Podillya 48 21 17 pn sh 29 17 01 sh d 48 35490000002777577 pn sh 29 283700000027778287 sh d 48 35490000002777577 29 283700000027778287 Koordinati 48 21 17 pn sh 29 17 01 sh d 48 35490000002777577 pn sh 29 283700000027778287 sh d 48 35490000002777577 29 283700000027778287Krayina Ukrayina 2 3 Roztashuvannya Ukrayina Vinnicka oblastPlosha16518 gaZasnovano16 grudnya 2009OperatorMinisterstvo ekologiyi ta prirodnih resursiv UkrayiniVebstorinkakarmelukove comKarmelyukove Podillya Vinnicka oblast Karmelyukove Podillya u VikishovishiIstoriyaPark stvoreno zgidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka 16 grudnya 2009 roku z metoyu zberezhennya vidtvorennya ta racionalnogo vikoristannya unikalnih prirodnih i istoriko kulturnih kompleksiv Pivdennogo Podillya sho mayut vazhlive prirodoohoronne naukove istoriko kulturne estetichne rekreacijne ta ozdorovche znachennya Do teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Karmelyukove Podillya pogodzheno v ustanovlenomu poryadku vklyuchennya 2023 4 gektara zemel derzhavnoyi vlasnosti v tomu chisli 16518 gektariv zemel yaki viluchayutsya u derzhavnogo pidpriyemstva Chechelnickij lisgosp ta nadayutsya nacionalnomu prirodnomu parku v postijne koristuvannya i 3685 4 gektara zemel sho vklyuchayutsya do jogo skladu bez viluchennya Pri obstezhenni teritoriyi oblasti z metoyu vidilennya perspektivnih misc dlya stvorennya Nacionalnogo parku uvagu privernula pivdenno shidna chastina Vinnichchini sho mezhuye z Odeshinoyu pivden Chechelnickogo ta Trostyaneckogo rajoniv U 80 h rokah obstezhennya cogo regionu spivrobitnikami Vinnickogo krayeznavchogo muzeyu ta Institutu botaniki im M G Holodnogo dovelo sho teritoriya na pivdni Podillya harakterizuyetsya malovnichistyu svoyeridnih landshaftiv bagatstvom flori ta fauni Tut bulo zaproponovano stvorennya dekilkoh zakaznikiv sho bulo realizovano na pochatku 90 h rokiv ta v perspektivi stvorennya Pivdennopodilskogo zapovidnika Analiz nayavnih avtorskih literaturnih ta kartografichnih materialiv doviv docilnist stvorennya na cij teritoriyi same Nacionalnogo parku yakij zaproponuvali nazvati Pivdenne Podillya Teritoriya proektovanogo Nacionalnogo parku bula vidilena za nastupnimi kriteriyami 1 ob yekt maye unikalne znachennya dlya zberezhennya biologichnogo ta landshaftnogo riznomanittya genofondu ridkisnih ta tipovih roslin 2 teritoriya roztashovana na peretini Buzkogo meridionalnogo ta Galicko Slobozhanskogo lisostepovogo shirotnogo koridoriv 3 maksimalne vikoristannya pri jogo stvorenni prirodnih mezh takimi mezhami ye dolina r Savranki ta yiyi nevelikoyi pritoki na pivnichnomu shodi mezhi velikih lisovih masiviv na zahodi pivdennoyu mezheyu ye granicya iz Odeskoyu oblastyu vid s Ribki na zahodi do s Berizki Chechelnicki na shodi 4 nayavnist istoriko kulturnih cinnostej Polozhennya v sistemah fiziko geografichnogo ta geobotanichnogo rajonuvannyaZa fiziko geografichnim rajonuvannyam bilsha chastina teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku roztashovana v Kodimo Savranskomu rajoni Pivdenno Podilskoyi visochinnoyi oblasti za rajonuvannyam 1968 r Pivdennoyi lisostepovoyi oblasti Podilskoyi visochini Dnistrovsko Dniprovskoyi lisostepovoyi provinciyi lisostepovoyi zoni Za geobotanichnim rajonuvannyam cya teritoriya nalezhit do Podilsko Serednopridniprovskoyi pidprovinciyi Shidnoyevropejskoyi provinciyi Yevropejsko Sibirskoyi lisostepovoyi oblasti znahoditsya v Kodimo Savranskomu rajoni skelnodubovih ta zvichajnodubovih lisiv ta pivdennogo varianta luchnih stepiv Yampilsko Ananyivskogo okrugu dubovih lisiv iz dubiv skelnogo ta zvichajnogo luchnih stepiv i roslinnosti vapnyakovih vidslonen Za geobotanichnim rajonuvannyam 2003r teritoriya nacionalnogo prirodnogo parku Karmelyukove Podillya nalezhit do Yevrazijskoyi stepovoyi oblasti Lisostepovoyi pidoblasti Shidnoyevropejskoyi lisostepovoyi pidprovinciyi dubovih lisiv ostepnenih luk ta luchnih stepiv Ukrayinskoyi lisostepovoyi pidprovinciyi i znahoditsya v Pivdennopodilskomu okruzi dubovih lisiv ta luchnih stepiv Geologichna budova ta geomorfologiyaTeritoriya nacionalnogo prirodnogo parku Karmelyukove Podillya znahoditsya na pivdennomu shili Ukrayinskogo kristalichnogo shita Kristalichni porodi roztashovani na glibini bilya 100 m blizhche do poverhni voni pidhodyat lishe u pivnichnij chastini teritoriyi Kristalichni porodi perekriti krejdovimi neogenovimi vapnyaki pishano glinisti vidkladi piski ta antropogenovimi chervono buri glini lesovidni suglinki vidkladami Na teritoriyi parku znahoditsya pivnichnij kraj tak zvanoyi Baltskoyi akumulyativnoyi deltovoyi rivnini yaka v geomorfologichnomu rajonuvanni vidilyayetsya v ranzi provinciyi Relyef duzhe pochlenovanij silno rozvineni yarugo balkovi sistemi Mezhirichchya prostyagayutsya iz zahodu i pivnichnogo zahodu na shid i pivdennij shid u viglyadi smug shirinoyu u kilka kilometriv Shili yih kruti neridko krutizna dosyagaye 20 Absolyutni visoti do 280 m minimalni v dolini r Savranki 130 m Dolini i v tomu chisli zaplavi richok dobre rozrobleni shiroki shirina zaplavi r Savranki dosyagaye 1 km zustrichayutsya nadzaplavno terasovi miscevosti z alyuvialnimi vidkladami Najbilshimi richkami ye Savranka plosha basejnu 1767 km dovzhina 98 km i Dohna plosha basejnu 1280 km dovzhina 74 km obidvi ye pravimi pritokami Pivdennogo Bugu v mezhah teritoriyi parku ci richki znahodyatsya v osnovnomu svoyeyu verhnoyu techiyeyu KlimatSerednya temperatura lipnya 21 S sichnya 5 S Bezmoroznij period trivaye 170 180 dniv trivalist periodu z temperaturoyu ponad 5 S bilya 210 dniv a vishe 10 S bilya 170 dniv Suma aktivnih temperatur 2800 2900 S Trivalist periodu zi snigovim pokrivom 50 55 dniv Serednya richna kilkist opadiv 460 mm Najbilshe opadiv vipadaye u chervni ta lipni perevazhno u viglyadi zliv sho spriyaye vodnij eroziyi teritoriyi Klimat v cilomu tipovij dlya Lisostepu GruntiNa plakorah zustrichayutsya siri lisovi i temno siri lisovi grunti chornozemi opidzoleni chornozemi vilugovani i chornozemi tipovi Siri lisovi i temno siri lisovi grunti a v znachnij miri i chornozemi opidzoleni zajnyati perevazhno lisovoyu roslinnistyu pid yakoyu voni i sformuvalisya Chornozemi vilugovani i chornozemi tipovi za inshoyu klasifikaciyeyu chornozemi gliboki malo i serednogumusni v tomu chisli vilugovani grunti luchno stepovih ekosistem na danij chas v osnovnomu rozorani V balkah chasto zustrichayutsya luchno chornozemni grunti Harakternim dlya regionu ye vazhkosuglinistij mehanichnij sklad gruntiv Taki grunti mayut nizku vodoproniknist sho razom iz zlivovim harakterom opadiv prizvodit do velikogo poverhnevogo stoku i vodnoyi eroziyi z takim mehanichnim skladom pov yazani takozh visokij riven gruntovih vod i procesi ogleyennya Na nadzaplavnih terasah fragmentarno zustrichayutsya chornozemi i dernovi grunti na supishanih porodah Roslinnij pokrivBritavskij lis V roslinnomu pokrivi Nacionalnogo prirodnogo parku perevazhaye lisova roslinnist Najbilshe znachennya mayut lisovi masivi Chervonogreblyanskogo Stratiyivskogo Dohnyanskogo ta Britavskogo lisnictv Chechelnickogo derzhlisgospu Lisi parku Karmelyukove Podillya harakterizuyutsya bagatstvom dendroflori Dominuyut dub zvichajnij dub skelnij yasen visokij klen gostrolistij klen polovij lipa sercelista u domishi yavir ta chereshnya sho znahodyatsya na shidnij mezhi arealu a takozh v yazi girskij listuvatij ta probkovij yablunya lisova ta yablunya rannya grusha zvichajna Znachnu naukovu i praktichnu cinnist mayut skelnodubovi nasadzhennya de zustrichayetsya subseredzemnomorskij vid bereka Taki nasadzhennya vidsutni na teritoriyi inshih zapovidnih ob yektiv Ukrayini Pidlisok skladayut klen tatarskij svidina krivavo chervona lishina shipshina sobacha gordovina Osoblivu cinnist mayut blizki do korinnih nasadzhennya iz perevazhannyam v pidlisku kizilu sho zajmayut v nacionalnomu parku znachni ploshi taki cenozi slabo predstavleni v prirodno zapovidnomu fondi Ukrayini Osnovnoyu lisovoyu formaciyeyu ye dubovo grabovi lisi Voni vkrivayut shili balok utvoryuyuchi tipovij ekologichnij ryad Na virivnyanih dilyankah perevazhayut zelenchukovi ridkotravni zirochnikovi ugrupovannya na shilah volosistoosokovi V shirokih pleskatih dnishah cenozi z perevazhannyam kropivi zhabrijolistoyi ta cibuli vedmezhoyi Ostanni ridkisni dlya Ukrayini ugrupovannya traplyayutsya po dnishah vsih lisovih masiviv Voni prostyagayutsya shirokimi smugami i miscyami zajmayut znachni ploshi Ci ugrupovannya z cibuleyu vedmezhoyu levurdoyu u travostoyi zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini 1987 r U Parku traplyayutsya taki roslinni ugrupovannya iz Zelenoyi knigi Ukrayini 1 Grupa asociacij dubovih lisiv iz duba skelnogo kizilovih 2 Grupa asociacij dubovih lisiv iz duba zvichajnogo kizilovih 3 Grupa asociacij dubovih lisiv iz duba zvichajnogo tatarskoklenovih 4 Asociaciya dubovogo lisu iz duba zvichajnogo svidinovo parvskoosokovogo 5 Asociaciya grabovo dubovogo lisu iz duba zvichajnogo plyushovogo ta grabovo dubovogo lisu iz duba zvichajnogo marenkovo plyushovogo 6 Asociaciya grabovo dubovogo lisu volosistoosokovogo ta grabovo dubovogo lisu yaglicevogo 7 Asociaciya mishanih lubovih lisiv iz duba zvichajnogo vedmezhoiibulevih Lyubka dvolista Lisi vidznachayutsya bagatim floristichnim skladom Pershij yarus predstavlenij perevazhno dubom z uchastyu yasena yavora klena gostrolistogo chereshni neridko duba skelnogo drugij grabom z uchastyu klena polovogo lipi bereki U zv yazku z velikoyu zatinenistyu pidlisok maye fragmentarnij harakter v nomu perevazhayut lishina cheremha buzina chorna bruslina yevropejska Na shilah pivdennoyi ekspoziciyi v ugrupovannyah iz duba skelnogo ta duba zvichajnogo zustrichayutsya pidlisok iz kizilu z uchastyu kalini gordovini Osoblivoyi uvagi zaslugovuyut dilyanki de nadzemnij yarus utvoryuye plyush Plyushovi ugrupovannya harakterni dlya Zahidnoyi ta Pivdennoyi Yevropi znahodyatsya tut u vidokremlenomu lokaliteti na shid vid granici arealu Do ridkisnih asociacij nalezhat i lisovi dilyanki z perevazhannyam u nazemnomu yarusi barvinku osoblivo bagato yih u Chervonogreblyanskomu lisnictvi kv 36 51 52 60 61 69 ta konvaliyi travnevoyi yaka miscyami perevazhaye u travostoyi na virivnyanih dilyankah Harakternoyu osoblivistyu lisiv sho obumovlyuyut yih visoku naukovu cinnist ye nayavnist dobre viyavlenogo yadra nemoralnih subseredzemnomorskih v tomu chisti balkanskih vidiv Do takih vidiv yaki znahodyatsya na cij teritoriyi na shidnij ta pivnichno shidnij mezhi sucilnogo arealu abo v lokalitetah na shid vid granici sucilnogo poshirennya nalezhat u derevostani dub skelnij bereka v pidlisku kizil kalina gordovina plyush v travostoyi fialka bila pivniki zlakolisti sholomnicya visoka gorobejnik purpurovo golubij molochaj migdalolistij osoka parvska Ostannya poshirena na virivnyanih dilyankah zdebilshogo po krayah lisovih masiviv Subseredzemnomorski ta centralnoyevropejski vidi viyavleni i u vesnyanij flori masiviv znachni ploshi tut zajmayut sinuziyi pidsnizhnika bilosnizhnogo rivnoplidnika rutvicelistogo nayavni kurtini sonu velikogo Britavska dacha Tut takozh viyavleni znachni populyaciyi odniyeyi z najbilsh ridkisnih roslin flori Ukrayini bruslini karlikovoyi yaka ye tretinnim reliktom Tut vona znahoditsya na pivnichnij mezhi arealu Najbilsh bagatochislennimi ye vidi z yevropejsko sibirskim tipom arealu medunka temna yaglicya zvichajna dzvoniki ripchasti lyubka dvolista Iz vidiv z cirkumnemoralnim tipom arealu na teritoriyi parku zrostayut shitnik cholovichij rannik vuzluvatij kupina shirokolista ta konvaliya Vidkasnik tatarnikolistij U lisovih masivah Parku zrostaye 28 vidiv roslin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini Na osoblivu uvagu zaslugovuyut koruchka purpurova son velikij tyulpan dibrovnij vidkasnik tatarnikolistij vishnya stepova U flori parku viyavleno ryad regionalno ridkisnih vidiv ryast Marshala lominis cilolistij zubnicya p yatilisia pivniki ugorski kosariki cherepitchasti lazurnik trilopatevij chemericya chorna china pannonska zirochnik gajovij V lisovih masivah ta na uzlissyah viyavlenij cilij ryad cinnih likarskih roslin zvirobij zvichajnij pervocvit vesnyanij materinka cmin pishanij lipa dekilka vidiv chebreciv ta dereviyiv Lisovi masivi ye lishe chastinoyu parku inshoyu skladovoyu ye prirodni dilyanki z luchno stepovoyu ta stepovoyu roslinnistyu de zustrichayutsya taki ridkisni zaneseni do Chervonoyi knigi roslini yak stepova vishnya kovila volosista vidkasnik tatarnikolistij Vklyuchennya takih dilyanok do teritoriyi parku zabezpechuye zberezhennya cilisnosti bioriznomanittya regionu pidvishuye jogo reprezentativnist Stepova roslinnist zbereglasya na shilah i maye luchno stepovij harakter tipova dlya lisostepovoyi zoni Luki zajmayut vidnosno neveliku ploshu v zaplavah richok i po dnishah balok Vodno bolotna roslinnist priurochena do zaplav ta rusel richok i zajmaye neznachnu ploshu Tvarinnij svitZayec Lepus europaeus Yadro fauni skladayut predstavniki lisovogo ta chagarnikovogo kompleksiv pri znachnij uchasti vidiv vidkritih prostoriv meshkanci agrocenoziv i vidkritih shiliv yariv ta pagorbiv a takozh sinantropnih vidiv Na teritoriyi Parku viyavleni 26 vidiv tvarin sho zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Lasicya Mustela nivalis Gornostaj Mustela erminea Linnaeus 1758 Thir lisovij Mustela putorius Linnaeus 1758 Kit lisovij Felis sylvestris Schreber 1777 Vechirnicya ruda Nyctalus noctula Schreber 1780 Nerozen Anas strepera Linnaeus 1758 Kolovodnik stavkovij Tringa stagnatilis Bechstein 1803 Skopa Pandion haliaetus Linnaeus 1758 Shulika chornij Milvus migrans Boddaert 1783 Orel karlik Hieraaetus pennatus Gmelin 1788 Pidorlik malij Aquila pomarina C L Brehm 1831 Leleka chornij Ciconia nigra Linnaeus 1758 Krasunya diva Calopteryx virgoj Linnaeus 1758 Dozorec imperator Anax imperator Leach 1815 Pilkohvist ukrayinskij Poecilimon ukrainicus Bey Bienko 1951 Ksilokopa fioletova Xylocopa violacea Linnaeus 1758 Ksilokopa zvichajna Xylocopa valga Gerstaecker 1872 Andrena zolotonoga Andrena Euandrena chrysopus Perez 1903 Dzhmil glinistij Bombus argillaceus Scopoli 1763 Sfeks ruduvatij Sphex funerarius Gussakovskij 1934 S rufocinctus Skoliya gigant Scolia maculata Drury 1773 Zhuk olen Lucanus cervus Linnaeus 1758 Vusach muskusnij Aromia moschata Linnaeus 1758 Podalirij Iphiclides podalirius Linnaeus 1758 Mahaon Papilio machaon Linnaeus 1758 Midyanka zvichajna Coronella austriaca Laurenti 1768 Yashirka zelena Lacerta viridis Linnaeus 1758 Panivnimi vidami ssavciv bez urahuvannya mishopodibnih grizuniv yaki specialno ne vivchalis ye zayec sirij sarna yevropejska svinya dika u pomitnij kilkosti predstavleni krit yizhak i lisicya zvichajna traplyayutsya thir lisovij kunicya lisova vivirka borsuk yevropejskij Chajka Vanellus vanellus Ornitofauna parku bagata i riznomanitna osoblivo na lisovih dilyankah de viyavleno 64 vidi gnizduyuchih ptahiv Dominuyuchimi vidami v lisovih masivah park u ye sinicya velika 6 7 vivcharik kovalik 4 5 slavka chornogolova 3 4 a takozh zyablik vivcharik zhovtobrovij solovejko shidnij gorobec polovij zvichajnimi vidami ye malinivka drizd spivochij zhulan povzik vivsyanka zvichajna shevrik lisovij zelenyak ivolga velikij i malij strokatij dyatli ta inshi Iz hizhih ptahiv vidnosno zvichajnimi ye kanyuk i yastrub velikij traplyayutsya shulika chornij ta orel karlik yaki zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Fauna plazuniv ta zemnovodnih vivchena poverhnevo Vidomo sho na teritoriyi parku traplyayutsya vuzh zvichajnij yashirki prudka ta zelena jmovirno meshkaye midyanka zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Zemnovodni predstavleni zhabami ozernoyu stavkovoyu gostromordoyu i trav yanoyu kumkoyu chervonopuzoyu ropuhoyu zelenoyu V richkah i stavah parku zaressirovano blizko 20 vidiv rib U 2023 roci zaplanovano rozvedennya dikih konej Proces stvorennyaZgidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini Kabinet Ministriv Ukrayini povinen zabezpechiti virishennya pitannya shodo utvorennya administraciyi nacionalnogo prirodnogo parku Karmelyukove Podillya ta yiyi nalezhnogo funkcionuvannya zatverdzhennya u trimisyachnij strok u vstanovlenomu poryadku Polozhennya pro nacionalnij prirodnij park Karmelyukove Podillya rozroblennya protyagom 2009 2010 rokiv ta zatverdzhennya v ustanovlenomu poryadku Proektu organizaciyi teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Karmelyukove Podillya ohoroni vidtvorennya ta rekreacijnogo vikoristannya jogo prirodnih kompleksiv i ob yektiv pidgotovku protyagom 2010 roku materialiv ta virishennya vidpovidno do zakonodavstva pitan shodo viluchennya ta nadannya u postijne koristuvannya nacionalnomu prirodnomu parku Karmelyukove Podillya 16518 gektariv zemel ustanovlennya mezh parku rozroblennya protyagom 2010 2011 rokiv proektu zemleustroyu shodo vidvedennya zemelnih dilyanok i proektu zemleustroyu z organizaciyi ta vstanovlennya mezh teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku otrimannya derzhavnih aktiv na pravo postijnogo koristuvannya zemelnimi dilyankami peredbachati pid chas doopracyuvannya proektu Zakonu Ukrayini Pro Derzhavnij byudzhet Ukrayini na 2010 rik ta pidgotovki proektiv zakoniv pro Derzhavnij byudzhet Ukrayini na nastupni roki koshti neobhidni dlya funkcionuvannya nacionalnogo prirodnogo parku Karmelyukove Podillya Teritoriyi prirodno zapovidnogo fondu Logotip parku Neridko ogoloshennyu nacionalnogo parku abo zapovidnika pereduye stvorennya odnogo abo kilkoh ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya V rezultati velikij NPP faktichno poglinaye ranishe stvoreni PZF Prote yihnij status zazvichaj zberigayut Do skladu teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Karmelyukove Podillya vhodyat taki ob yekti PZF Ukrayini Botanichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Britavskij Botanichna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Tereshukiv yar Botanichna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Romashkovo Botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Verbska dacha Botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Chervonogreblyanskij GalereyaTablicya poblizu sela Lugi Lisovi ugrupovannya z kizilom ta cibuleyu vedmezhoyu Ugrupovannya kovili volosistoyi Pivnichna okolicya Parku viglyad iz sela PavlivkaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karmelyukove PodillyaDzherelaTekst zakonu na vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro novostvorenij nacionalnij park Karmelyukove Podillya MIZh DNISTROM I BUGOM Z seriyi Novij zlet prirodno zapovidnoyi spravi na Ukrayini 24 chervnya 2012 u Wayback Machine Karmelyukove Podillya 27 grudnya 2016 u Wayback Machine Primitkirizni avtori Karmelyukove podillya Nacionalnij prirodnij park Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 ISBN 966 02 2075 8 d Track Q4201869d Track Q2818964d Track Q4532152 Nacionalni prirodni parki Karmeliuk s Podillia National Nature Park U nacionalnomu prirodnomu parku Karmelyukove Podillya budut rozvoditi dikih konej 20 hvilin vn 20minut ua ukr Procitovano 30 zhovtnya 2023

Дата публікації:
Топ