Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ала ад-Дін Мухаммед II (علاءالدين محمد, Alā al-Dīn Muhammad, повне ім'я — Ала ад-Дунійа ва-д-Дін Абу-л-Фатх Мухаммад ібн Текеш) (1169—1220) — шах Хорезму в 1200—1220 рр. Молодший син хорезмшаха Текеша, від якого отримав у спадок величезну імперію зі столицею в Гурганджі.
| Мухаммед II Ала ад-Дін перс. علاءالدين محمد | |
 | |
| Народження: | 1169 |
|---|---|
| Смерть: | грудень 1220 або 1220[1] d, Іран |
| Причина смерті: | плеврит |
| Релігія: | сунізм і іслам |
| Рід: | Шахи Хорезму |
| Батько: | Ала ад-Дін Текіш |
| Мати: | Теркен-хатун |
| Шлюб: | d |
| Діти: | Джелал ад-Дін Манкбурни, d, d, d, d, d і d |
| | |
Правління Мухаммеда II
Правління Мухаммеда II почалося з війни з Гуридами, яку викликало повстання небожа Гінду-хана (сина старшого брата Насир ад-Діна Малік-шаха). Війська Гуридів захопили велике місто Мерв, майже без бою зайняли Абівенд, Серахс і Нісу, взяли Нішапур та полонили брата хорезмшаха, якого відправили в Герат. Осадивши Герат, війська Мухаммеда протягом місяця намагалися прорвати його оборону. Лише після отримання відкупу хорезмшах зняв облогу. Одночасно на допомогу правителю Гуридів з Індії підійшли війська його брата — Шихаб ад-Діна. Після досить кровопролитної битви хорезмійцям довелося відступити. Переслідуючи війська Мухаммеда, Шихаб ад-Дін оточив хорезмійську столицю Гурганж, обороною якої керувала мати шаха — цариця Теркен-хатун. При підтримці каракитаїв Мухаммеду вдалося витіснити Гуридів за межі Хорезму та укласти мир, проте вони не залишали спроб розв'язати війну. Тільки після вбивства Шихаб ад-Діна в 1206 році ця небезпека щезла. Гуридська держава розпалася на частини, які незабаром попали в залежність від Хорезму.
Після перемоги над Гуридами Мухаммед став готуватися до війни з каракитаями. Проте в першій же битві каракитаї, які підкупили правителів Хорасану і Самарканду, розгромили армію хорезмшаха. Після цього Мухаммед на деякий час пропав з поля зору своїх наближених. Лише навесні 1208 року Мухаммед повернувся в Хорезм. Укріпивши свою владу, він приступив до рішучої боротьби з каракитаями, спираючись при цьому на підтримку мусульман каракитайської держави, що сприймали його як визволителя. В січні 1210 року в битві на рівнині Іламиш за річкою Сирдар'я каракитайські війська зазнали поразки.
До 1215 року влада хорезмшаха розповсюдилась на сам Хорезм, Мавераннахр, південний Туркменістан, Афганістан, Іран, Атрпатакан, а також на інші території. В 1217 році Мухаммед вирушив у похід на Багдад, один з духовних центрів мусульманського світу, бажаючи стати не тільки світським, але і духовним володарем. Проте при переході гірського перевалу його війська попали в снігопад та зазнали значних втрат. Мухаммеду довелося відмовитися від своїх планів та повернутися в Самарканд.
В 1218 році Чингісхан відправив до Мухаммеда послів з пропозицією укласти союз для спільної боротьби з конкурентами на сході та взаємовигідної торгівлі. Проте, насправді він замислив завоювати державу Хорезмшахів. Хорезмшах відмовився від переговорів з «невірними» і за пропозицією правителя Отрара Каїр-хана стратив послів-купців, а також сто монгольських офіцерів-шпигунів. Чингісхан зажадав видачі Каїр-хана, але у відповідь Мухаммед знову стратив одного з учасників наступного монгольського посольства.
Після перемоги над Кучлуком монгольське військо на чолі з Субедей-багатуром і Тохучар-нойоном наблизилось до кордонів Хорезму та зіштовхнулося з військами хорезмшаха. Праве крило хорезмського війська під командуванням сина Мухаммеда Джелал ад-Діна здобуло успіх на своєму фланзі та допомогло решті війська. До настання темряви жодна зі сторін не добилася вирішального успіху. Вночі монголи запалили вогнища та залишили поле битви.
Навесні 1219 року, не завершивши завоювання Китаю, Чингісхан надіслав 200-тисячну армію в Хорезм. При наступі військ Чингісхана на Хорезм Мухаммед II не наважився дати генеральну битву, залишивши свою армію розкиданою окремими частинами по містах та фортецях всієї держави. Один за одним під натиском монголів впали Отрар, Ходжент, Ташкент, Бухара, Самарканд, Балх, Мерв, Нішапур, Герат, Ургенч та інші хорезмські міста. Хорезмшах із залишками армії спочатку відступив у свої перські володіння, після чого втік з невеликим загоном в прикаспійську область, а потім на невеликий острів Абескун в Каспійському морі. Тут він помер від пневмонії.
Джерела
- Историко-культурное наследие Туркменистана: Энциклопедический словарь / Под ред. О.А. Гундогдыева, Р.Г. Мурадова. — Стамбул: UNDP, 2000. — 381 с. — .
- https://www.biografiasyvidas.com/biografia/m/muhammad_ibn_tekech.htm
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ala ad Din Muhammed II علاءالدين محمد Ala al Din Muhammad povne im ya Ala ad Dunija va d Din Abu l Fath Muhammad ibn Tekesh 1169 1220 shah Horezmu v 1200 1220 rr Molodshij sin horezmshaha Tekesha vid yakogo otrimav u spadok velicheznu imperiyu zi stoliceyu v Gurgandzhi Muhammed II Ala ad Din pers علاءالدين محمد Narodzhennya 1169Smert gruden 1220 abo 1220 1 d IranPrichina smerti plevritReligiya sunizm i islamRid Shahi HorezmuBatko Ala ad Din TekishMati Terken hatunShlyub dDiti Dzhelal ad Din Mankburni d d d d d i d Mediafajli b u VikishovishiPravlinnya Muhammeda IIPravlinnya Muhammeda II pochalosya z vijni z Guridami yaku viklikalo povstannya nebozha Gindu hana sina starshogo brata Nasir ad Dina Malik shaha Vijska Guridiv zahopili velike misto Merv majzhe bez boyu zajnyali Abivend Serahs i Nisu vzyali Nishapur ta polonili brata horezmshaha yakogo vidpravili v Gerat Osadivshi Gerat vijska Muhammeda protyagom misyacya namagalisya prorvati jogo oboronu Lishe pislya otrimannya vidkupu horezmshah znyav oblogu Odnochasno na dopomogu pravitelyu Guridiv z Indiyi pidijshli vijska jogo brata Shihab ad Dina Pislya dosit krovoprolitnoyi bitvi horezmijcyam dovelosya vidstupiti Peresliduyuchi vijska Muhammeda Shihab ad Din otochiv horezmijsku stolicyu Gurganzh oboronoyu yakoyi keruvala mati shaha caricya Terken hatun Pri pidtrimci karakitayiv Muhammedu vdalosya vitisniti Guridiv za mezhi Horezmu ta uklasti mir prote voni ne zalishali sprob rozv yazati vijnu Tilki pislya vbivstva Shihab ad Dina v 1206 roci cya nebezpeka shezla Guridska derzhava rozpalasya na chastini yaki nezabarom popali v zalezhnist vid Horezmu Pislya peremogi nad Guridami Muhammed stav gotuvatisya do vijni z karakitayami Prote v pershij zhe bitvi karakitayi yaki pidkupili praviteliv Horasanu i Samarkandu rozgromili armiyu horezmshaha Pislya cogo Muhammed na deyakij chas propav z polya zoru svoyih nablizhenih Lishe navesni 1208 roku Muhammed povernuvsya v Horezm Ukripivshi svoyu vladu vin pristupiv do rishuchoyi borotbi z karakitayami spirayuchis pri comu na pidtrimku musulman karakitajskoyi derzhavi sho sprijmali jogo yak vizvolitelya V sichni 1210 roku v bitvi na rivnini Ilamish za richkoyu Sirdar ya karakitajski vijska zaznali porazki Do 1215 roku vlada horezmshaha rozpovsyudilas na sam Horezm Maverannahr pivdennij Turkmenistan Afganistan Iran Atrpatakan a takozh na inshi teritoriyi V 1217 roci Muhammed virushiv u pohid na Bagdad odin z duhovnih centriv musulmanskogo svitu bazhayuchi stati ne tilki svitskim ale i duhovnim volodarem Prote pri perehodi girskogo perevalu jogo vijska popali v snigopad ta zaznali znachnih vtrat Muhammedu dovelosya vidmovitisya vid svoyih planiv ta povernutisya v Samarkand V 1218 roci Chingishan vidpraviv do Muhammeda posliv z propoziciyeyu uklasti soyuz dlya spilnoyi borotbi z konkurentami na shodi ta vzayemovigidnoyi torgivli Prote naspravdi vin zamisliv zavoyuvati derzhavu Horezmshahiv Horezmshah vidmovivsya vid peregovoriv z nevirnimi i za propoziciyeyu pravitelya Otrara Kayir hana strativ posliv kupciv a takozh sto mongolskih oficeriv shpiguniv Chingishan zazhadav vidachi Kayir hana ale u vidpovid Muhammed znovu strativ odnogo z uchasnikiv nastupnogo mongolskogo posolstva Pislya peremogi nad Kuchlukom mongolske vijsko na choli z Subedej bagaturom i Tohuchar nojonom nablizilos do kordoniv Horezmu ta zishtovhnulosya z vijskami horezmshaha Prave krilo horezmskogo vijska pid komanduvannyam sina Muhammeda Dzhelal ad Dina zdobulo uspih na svoyemu flanzi ta dopomoglo reshti vijska Do nastannya temryavi zhodna zi storin ne dobilasya virishalnogo uspihu Vnochi mongoli zapalili vognisha ta zalishili pole bitvi Navesni 1219 roku ne zavershivshi zavoyuvannya Kitayu Chingishan nadislav 200 tisyachnu armiyu v Horezm Pri nastupi vijsk Chingishana na Horezm Muhammed II ne navazhivsya dati generalnu bitvu zalishivshi svoyu armiyu rozkidanoyu okremimi chastinami po mistah ta fortecyah vsiyeyi derzhavi Odin za odnim pid natiskom mongoliv vpali Otrar Hodzhent Tashkent Buhara Samarkand Balh Merv Nishapur Gerat Urgench ta inshi horezmski mista Horezmshah iz zalishkami armiyi spochatku vidstupiv u svoyi perski volodinnya pislya chogo vtik z nevelikim zagonom v prikaspijsku oblast a potim na nevelikij ostriv Abeskun v Kaspijskomu mori Tut vin pomer vid pnevmoniyi DzherelaIstoriko kulturnoe nasledie Turkmenistana Enciklopedicheskij slovar Pod red O A Gundogdyeva R G Muradova Stambul UNDP 2000 381 s ISBN 975 97256 0 6 https www biografiasyvidas com biografia m muhammad ibn tekech htm