Австро-італійська війна 1848—1849 років, у західній історіографії також знана як Перша італійська війна за незалежність (італ. Prima guerra di indipendenza italiana) — італійців проти австрійського панування, встановленого в Ломбардії та Венеції рішенням Віденського конгресу.
Австро-італійська війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Австро-італійська війна 1848-1849 років | |||||||
Битва під Новарою (1849) | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Сардинське королівство, Папська держава, Велике герцогство Тосканське, Королівство Обох Сицилій | Австрійська імперія |
Хід війни
Війна розпочалася в ході революції 1848-1849 років в Італії. 18 березня 1848 року населення Мілану та Венеції підняло збройне повстання. 22 березня повстанці перемогли, австрійська армія фельдмаршала Радецького чисельністю 30-35 тисяч змушена була відступити. У Ломбардії та Венеції були створені тимчасові республіканські уряди, які розпочали підготовку до війни з Австрією. Організована ними національна гвардія розпочала війну проти австрійців. Дії національної гвардії підтримали усі італійські держави. 25 березня король Сардинії (П'ємонту) Карл Альберт оголосив Австрії війну, намагаючись використати її у своїх династичних інтересах. У квітні італійські війська (чисельністю близько 60 тисяч) досягли певних успіхів у районі Верони (у військових операціях активно діяли добровольчі загони Джузеппе Гарібальді). Однак 25 липня 1848 року внаслідок поганого керівництва та організації італійська армія чисельністю близько 44 тисяч зі слабкою артилерією та кавалерією зазнала тяжкої поразки від австрійців, яких було близько 52 тисяч, у битві при Кустоці, втративши близько 9 тисяч осіб. 6 серпня австрійські війська Радецького знову зайняли Мілан, а 9 серпня переляканий Карл Альберт уклав з Радецьким ганебне перемир'я, яке викликало обурення італійської громадськості. Ломбардія знову опинилася під австрійським пануванням.
Протягом другої половини 1848 року революція в Італії наростала. 9 січня 1849 року було скинуто світську владу Папи в Римі і проголошена Римська республіка. 23 лютого герцог Тоскани втік з Флоренції і там був створений революційний тимчасовий уряд. Народ вимагав поновлення війни з Австрією. За цих обставин 20 березня 1849 Карл Альберт змушений був порушити перемир'я та розпочати військові дії. Однак після відновлення війна тривала недовго — 21-23 березня італійське військо чисельністю 88 тисяч через бездарність італійських генералів було вщент розбите австрійським (близько 70 тисяч) у битвах біля Мортари та Новари. Карл Альберт зрікся престолу на користь свого сина і залишив Італію. 26 березня новий король Віктор Емануїл II уклав з Радецьким перемир'я. Австрійські війська знову зайняли Ломбардо-Венеційську область. За миром, підписаним у Мілані 6 серпня 1849 року, Сардинія виплачувала Австрії 65 мільйонів франків контрибуції.
Див. також
Джерела
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
Посилання
- Австро-італійські війни [ 25 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Це незавершена стаття з історії Італії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avstro italijska vijna 1848 1849 rokiv u zahidnij istoriografiyi takozh znana yak Persha italijska vijna za nezalezhnist ital Prima guerra di indipendenza italiana italijciv proti avstrijskogo panuvannya vstanovlenogo v Lombardiyi ta Veneciyi rishennyam Videnskogo kongresu Avstro italijska vijna Avstro italijska vijna 1848 1849 rokiv Bitva pid Novaroyu 1849 Bitva pid Novaroyu 1849 Data 23 bereznya 1848 roku 24 bereznya 1849 roku Misce Lombardo Venecianske korolivstvo Sardinske korolivstvo Rezultat Peremoga Avstriyi Storoni Sardinske korolivstvo Papska derzhava Velike gercogstvo Toskanske Korolivstvo Oboh Sicilij Avstrijska imperiyaHid vijniVijna rozpochalasya v hodi revolyuciyi 1848 1849 rokiv v Italiyi 18 bereznya 1848 roku naselennya Milanu ta Veneciyi pidnyalo zbrojne povstannya 22 bereznya povstanci peremogli avstrijska armiya feldmarshala Radeckogo chiselnistyu 30 35 tisyach zmushena bula vidstupiti U Lombardiyi ta Veneciyi buli stvoreni timchasovi respublikanski uryadi yaki rozpochali pidgotovku do vijni z Avstriyeyu Organizovana nimi nacionalna gvardiya rozpochala vijnu proti avstrijciv Diyi nacionalnoyi gvardiyi pidtrimali usi italijski derzhavi 25 bereznya korol Sardiniyi P yemontu Karl Albert ogolosiv Avstriyi vijnu namagayuchis vikoristati yiyi u svoyih dinastichnih interesah U kvitni italijski vijska chiselnistyu blizko 60 tisyach dosyagli pevnih uspihiv u rajoni Veroni u vijskovih operaciyah aktivno diyali dobrovolchi zagoni Dzhuzeppe Garibaldi Odnak 25 lipnya 1848 roku vnaslidok poganogo kerivnictva ta organizaciyi italijska armiya chiselnistyu blizko 44 tisyach zi slabkoyu artileriyeyu ta kavaleriyeyu zaznala tyazhkoyi porazki vid avstrijciv yakih bulo blizko 52 tisyach u bitvi pri Kustoci vtrativshi blizko 9 tisyach osib 6 serpnya avstrijski vijska Radeckogo znovu zajnyali Milan a 9 serpnya perelyakanij Karl Albert uklav z Radeckim ganebne peremir ya yake viklikalo oburennya italijskoyi gromadskosti Lombardiya znovu opinilasya pid avstrijskim panuvannyam Protyagom drugoyi polovini 1848 roku revolyuciya v Italiyi narostala 9 sichnya 1849 roku bulo skinuto svitsku vladu Papi v Rimi i progoloshena Rimska respublika 23 lyutogo gercog Toskani vtik z Florenciyi i tam buv stvorenij revolyucijnij timchasovij uryad Narod vimagav ponovlennya vijni z Avstriyeyu Za cih obstavin 20 bereznya 1849 Karl Albert zmushenij buv porushiti peremir ya ta rozpochati vijskovi diyi Odnak pislya vidnovlennya vijna trivala nedovgo 21 23 bereznya italijske vijsko chiselnistyu 88 tisyach cherez bezdarnist italijskih generaliv bulo vshent rozbite avstrijskim blizko 70 tisyach u bitvah bilya Mortari ta Novari Karl Albert zriksya prestolu na korist svogo sina i zalishiv Italiyu 26 bereznya novij korol Viktor Emanuyil II uklav z Radeckim peremir ya Avstrijski vijska znovu zajnyali Lombardo Venecijsku oblast Za mirom pidpisanim u Milani 6 serpnya 1849 roku Sardiniya viplachuvala Avstriyi 65 miljoniv frankiv kontribuciyi Div takozhDzherelaSovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961PosilannyaAvstro italijski vijni 25 veresnya 2020 u Wayback Machine VUE Ce nezavershena stattya z istoriyi Italiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi