Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Царство небесне англ Kingdom of Heaven американський художній фільм 2005 року історичний епос зфільмований режисером Рід

Царство небесне (фільм)

Царство небесне (фільм)

«Царство небесне» (англ. Kingdom of Heaven) — американський художній фільм 2005 року, історичний епос, зфільмований режисером Рідлі Скоттом за сценарієм [en]. Тривалість прокатної версії фільму — 138 хвилин, повної режисерської версії — 194 хвилини. В основі сценарію фільму лежать вільно викладені історичні події, що передували Третьому хрестовому походу 1189 — 1192 років: війна між Єрусалимським королівством та Айюбідами й облога Єрусалиму Саладіном.

Царство небесне
Kingdom of Heaven
image
Жанрісторичний фільм
військовий фільм
драма (жанр)
РежисерРідлі Скотт
ПродюсерРідлі Скотт
Сценаристd
У головних
ролях		Ева Ґрін[1], Джеремі Айронс[1], Девід Тьюліс[1], Брендан Ґлісон[1], Мартон Чокаш[1], Ліам Нісон[1], Едвард Нортон[1], d, d, Александр Сіддіґ[1], d[1], Ієн Ґлен[1], d[1], Майкл Шин[1], Орландо Блум[1], d[1], Юко Ахола[1], d[1], Ніколай Костер-Вальдау[1], d[1], Ульріх Томсен[1], d, d, Філіп Ґленістер, d, d, d[1], d, d[1], d[1], Білл Патерсон[1], d[1] і d
Операторd
КомпозиторГаррі Греґсон-Вільямс
Художникd
Кінокомпанія20th Century Fox
Дистриб'юторInterCom, 20th Century Fox і
Тривалість145 хв.
194 хв. (реж версія)
Моваанглійська, арабська
Країнаimage Велика Британія
image Німеччина
image США
Рік2005
Дата виходу2005 р.
Кошторис135 млн $
Касові збори164 млн $
IMDbID 0320661
www.kingdomofheavenmovie.com

Синопсис

Південна Франція 1184. У коваля Баліана помер син, а дружина наклала на себе руки. До кузні прибуває барон Ґотфрі і каже Баліану, що він його батько і питає, чи хоче він до Єрусалиму. Той відмовляється.
Увечері в кузню приходить священик і каже Баліанові про дружину. У злості Баліан кидає того у вогонь і наздоганяє Ґотфрі, кажучи, що їде з ним. У табір прибувають французи з метою забрати Баліана, аби потім судити його за злочин. Хрестоносці починають з солдатами бій, в якому Ґотфрі було поранено. По дорозі він помирає, зробивши Баліана лицарем і бароном.

В дорозі морем в Єрусалим кораблі тонуть, і Баліан виявляється одним з тих, що вціліли. Він знаходить Єрусалим і приходить до лицарів. Він знайомиться з ними і з прокаженим королем Балдуїном IV. Чоловік його сестри разом з лицарями бачить караван сарацинів і вирішує знищити його. Дізнавшись про те, що його сестра в полоні, а люди знищені, король сарацинів Саладін направляє величезне військо на місто Керак. Баліан, який перебував тоді там, збирає лицарів, щоб захистити місто до приходу війська короля. У бою з 300 тис. військом сарацинів половина воїнів гине, але вони виконують свій обов'язок, король з силами, рівними сарацинським, приходить в Керак.

Король укладає з Саладіном мир та лає друга чоловіка сестри Рено де Шатільйона, але через кілька днів король помирає. Захопивши владу, чоловік його сестри Гі де Лузіньян разом з Рено де Шатійоном організовує військо і йде на сарацинів. Від втоми і спраги половина війська помирає по дорозі, а тих, хто залишився, вбиває багатотисячне військо сарацинів. Після перемоги Саладін направляє військо на Єрусалим. Баліан захищає місто з невеликою армією лицарів, але після довгих боїв здає місто і йде разом з жителями та з сестрою короля Сибіллою.

Вони вирушають в різні боки. Баліан разом з Сибіллою повертається до своєї кузні. До них приїжджає Річард I Левове Серце, шукаючи Баліана, захисника Єрусалиму, щоб взяти його з собою в похід на Саладіна. Але Баліан каже, що він простий коваль. Армія йде, а Сибілла залишається разом з Баліаном.

У ролях

Відмінності між офіційною та режисерською версіями

  • В офіційній версії повністю виключена сюжетна лінія сина Сибілли Єрусалимської, котрий на короткий час успадкував трон Балдуїна IV.
  • У режисерській версії фігурує брат Баліана.
  • Повна версія відкриває наявність у Ґотфрі племінника, якому була вигідна смерть обох д'Ібелінів.
  • У режисерському варіанті більш докладно розкрита доля Гі де Лузіньяна після його полону Саладіном.
  • Фінал розширеної версії, на відміну від офіційного варіанту, близький до класичного гепі-енду.

Історична достовірність

Цей розділ не містить . Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2015)
image
Баліан Ібелін здає Саладіну Єрусалим.

У реальній історії барон Баліан Ібелін був на час облоги Єрусалиму вже літньою людиною — на час штурму Єрусалиму Саладіном йому виповнилось 56 років. Його молодість як коваля — вигадка сценариста фільму. Двоє старших братів Баліана — Гуго і Балдуїн Ібеліни, ніяк не згадані у фільмі — також відіграли важливу роль в історії Єрусалимського королівства. Історія кохання у фільмі Баліана і королеви Сибілли Єрусалимської не маю також під собою ніякого історичного ґрунту, сумнівно, що двадцятитрирічна Сибілла могла закохатись у пристаркуватого Баліана. Насправді стосунків Баліана і Сибілли не просто не існувало, проте навіть між ними була надзвичайна ворожнеча, як свідчать сучасники. Натомість сюжетна лінія стосунків Баліана і Сибілли заснована на факті листування між історичними Балдуїном (братом Баліана) і Сибіллою. Сам же Баліан Ібелінський був одружений з мачухою Сибілли Єрусалимської Марією Комнін, вдовою єрусалимського короля Аморі I. Сибілла ж, що зображена у фільмі як надзвичайно легковажна жінка, насправді була вірною дружиною свого чоловіка Гі де Лузіньяна: вона особисто прохала Саладіна зберегти життя чоловіку, що на момент штурму знаходився в місті і аж ніяк не поїхала до Франції після здачі Єрусалиму. Після трьох років перебування у військовому таборі вона помирла від епідемії чуми, так і не дочекавшись коли її чоловік Гі де Лузіньян стане правителем Кіпру.

Ґотфрі Ібелін, батько Баліана у фільмі — персонаж вигаданий; батьком історичного Баліана був Барісан Ібелін, що помер, коли Баліану було лише 10 років, що цілковито перекреслює придуманий сценаристами сюжет про віднайдення батьком сина через багато років. Прототипом Ґотфрі Ібеліна міг послужити Готфрід Бульйонський. У дійсності ж Ґотфрід Бульйонський і Балдуїн Ібелін ніколи не зустрічалися: смерть Ґотфріда і народження Баліана розділяють приблизно 42 роки.

Під ім'ям Тиберія у фільмі зображений Раймунд III, граф Триполі, князь Галілейський і Тиверійський. Його справжнє ім'я Раймунд (англ. Raymond) не згадують у фільмі, щоб уникнути плутанини з Рено де Шатійоном (англ. Raynald). Історичний Раймунд в описуваний період займав пост регента (фр. bailli) Єрусалима, а не «маршала». Хоча у фільмі Баліан і Тиберій разом зі своїми лицарями ухиляються від участі в битви при Хаттіні, історичні Баліан і Раймунд в ній брали участь, але вирвалися з оточення.

Король Балдуїн IV не був прихильником мирного співіснування з мусульманами, як і барони з роду Ібелінів. Перемир'я з Саладіном були вимушені. Король не знаходив у собі сили для подальшого управління державою. Через проказу він не міг зачати дітей. Він шукав спадкоємця шляхом укладення шлюбу своїх сестер з знатними баронами заходу. Що ж до Баліана, то він не був також прихильником мирного співіснування з мусульманами. Огорнутий ореолом героїзму, Баліан насправді під час переговорів з Саладіном погрожував спалити все місто і вирізати все мусульманське населення (апелюючи вже до факту вирізування мусульманського населення під час захоплення Єрусалиму хрестоносцями), якщо той не погодиться на його умови.

У фільмі Рено де Шатійон і Гі де Лузіньян носять одяг тамплієрів, проте насправді жоден з них не перебував в ордені Храму. В анонсі Лузіньян іменується магістром ордена, однак в описуваний час цей сан займав його сучасник Жерар де Рідфор.

У режисерській версії фільму, ведучи переговори про здачу Єрусалиму, Саладін також обіцяє Баліанові повернути християнам з полону короля Єрусалимського Гі Лузіньяна. Проте в реальності Лузіньян був звільнений ще до облоги Єрусалиму — свою свободу він отримав в обмін на здачу мусульманам фортеці Аскалон і на момент показаних подій знаходився в Аккрі.

Після захоплення Єрусалима Саладін не проявив поваги до християнської релігії, як це можна бачити в одній з фінальних сцен фільму — Саладін піднімає з підлоги розп'яття. Насправді, вступивши в Єрусалим, Саладін велів скинути з церков хрести і розбити дзвони. Тим не менш, церква Воскресіння була збережена..

У пустелі на Баліана нападають лицарі в білих обладунках з чорними хрестами, що є прямим натяком на лицарів Тевтонського ордена. Хоча, історично, орден був заснований приблизно 1190 року (через три роки після здачі Єрусалима Саладіну). Також Рено де Шатійон помилково називає їх «тамплієрами». Можливо це пов'язано з іменем засновника ордену Зібрандом, якого Робер де Сабле виключив з лав тамплієрів за його нестриманість.

Творці фільму явно перебільшили цифри воюючих сторін, певно, щоб більш драматичніше змалювати сцену штурму міста, що, проте негативно відобразилось на історичній достовірності. У фільмі армія Саладіна нараховує 200 000 воїнів, коли їх натомість було максимум 35-40 тис. Тож, колосальна перевага армії Аюбідів (майже десятикратна) — це винятково плід фантазії сценаристів. Нассправді армія Саладіна була співрозмірна з силами залоги хрестоносців в Єрусалимі.

Викликають ряд питань дрібні, проте надзвичайно важливі для конструювання сюжету, факти. Якщо у фільмі Балдуїн IV помирає напередодні битви, то насправді він помирає за рік до знаменитого штурму Єрусалиму. Жорстокого штурму та героїчної оборони, очолюваної Баліаном, насправді не було: Баліан, на вигідних передусім для себе умовах, здає місто. Надзвичайно абсурно виглядає молитва армії Саладіна перед «генеральною битвою», коли воїни падають головою в сторону Єрусалиму (який за релігійною пріоритетністю був третій за порядком у мусульман): насправді армія Аюбідів мала молитись в сторону Мекки, що розташована в протилежному напрямку від Золотих воріт міста побіля яких власне і стояли війська Саладіна. Досить кумедно виглядає епізод, коли корабель, на якому Баліан дістаєтьтся до Святої Землі потрапляє в шторм і потопає. Середземне море, де не буває штормів вище 4-ох балів, логічно не могло стати місце катастрофи корабля Баліана. Творцям фільму вдалось порушити всі закони фізики і навіть снаряди катапульт пробивають стіни Єрусалиму після доволі довготривалого горизонтального польоту. Годі й говорити про озброєння, як армії Аюбідів, так і про хрестоносців: частина єрусалимських лицарів Тіберія (Раймунда ІІІ) має при собі характерні щити, що аж ніяк не були характерні для християнських лицарів (то радше щити, які активно застосовувались в Азії, проте авторський колектив принаймні зобразив на них хрести). В фільмі час від часу герої апелюють до постаті Річарда Левове-Серце, який, проте, в цей період не відігравав ніякої ролі і перебував в тіні свого владного і дещо свавільного батька Генріха ІІ Плантагенета.

Творці картини виконали велику роботу з підготовки історичних костюмів і декорацій і залучили науковців фахівців-істориків. Проте, всупереч очікуванням, це мало вплинуло на достовірність окремих історичних деталей: лицарі у фільмі носять зброю і користуються зброєю різних епох, починаючи з першого хрестового походу 1096 — 1099 років, і закінчуючи XIV сторіччям.

Цікаві факти

  • 12 січня 2004 — офіційний початок зйомок.
  • Спеціально для зйомок в епосі Орландо Блум набрав зайвих 9 кг.
  • Під час роботи над фільмом Орландо застудився і прохворів приблизно місяць. Також актор отримав серйозну травму руки під час зйомок батальних сцен.
  • Сценарій картини складається з 260 сторінок. Цей обсяг приблизно вдвічі перевищує середньостатистичний голлівудський сценарій.
  • Для зйомок картини було зшито приблизно 14 тисяч костюмів. Кольчуги були вироблені в Китаї, а одяг зшитий в Таїланді та Туреччині.
  • Було відбудовано три облогові вежі, кожна вагою в 17 тонн. А також було збудовано 4 катапульти.
  • У картині використано близько 800 спецефектів (для прикладу: у фільмі «Зоряні війни: Помста ситхів» близько 2200).
  • З дозволу короля Марокко Мухаммеда VI для зйомок найняли близько півтори тисячі марокканських солдатів як статистів.
  • Спочатку Ганс Ціммер повинен був написати музику до фільму, проте був замінений Гаррі Греґсон-Вільямсом. Цікаво, що через кілька тижнів Греґсон-Вільямс був замінений Ціммером для написання музики до мультфільму «Мадагаскар».
  • Всі сцени за участі Едварда Нортона були зняті за два тижні.
  • Вільям Монахен запозичив безліч ідей і метафор для «Царства небесного» зі свого нереалізованого сценарію «Триполі».
  • Спочатку Едварду Нортону була запропонована роль Гі де Лузіньяна, але він відмовився, віддавши перевагу зіграти короля Балдуїна IV. Оскільки король носив маску, Едвард зажадав прибрати його ім'я з фінальних титрів. Однак, його ім'я все-таки було включено в фінальні титри, але тільки при виході фільму на відео і DVD.
  • Для зйомок Керака були використані трохи перебудовані декорації Єрусалиму, завдяки чому вдалося заощадити близько 5 млн доларів.
  • З самого початку розробки проекту студія позиціонувала його як історико-пригодницьке кіно, а не як історичний епік. Тому коли боси студії побачили первинну версію картини, вони вирішили, що вона занадто довга й зажадали від Рідлі Скотта скоротити фільм до двох годин двадцяти хвилин. У підсумку розрахунок студії не виправдався: фільм заробив у прокаті 211 млн доларів, що було визнано провалом. У 2006 році вийшло спеціальне видання фільму на DVD, куди увійшла первинна версія картини, названа режисерською версією.
  • Виконавець ролі Саладіна сирійський актор Гасан Массуд за національністю — араб, а реальний Саладін був курдом.
  • Мартон Чокаш та Ева Ґрін познайомилися і стали зустрічатися після цього фільму (у фільмі вони грали чоловіка і дружину).

Примітки

  1. ČSFD — 2001.
    d:Track:Q3561957
  2. Епоха хрестових походів-М.: ТОВ «Видавництво АСТ»; СПб.: «Видавництво Полігон», 2003. −1088 С.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Царство небесне (фільм)
  • (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Carstvo nebesne angl Kingdom of Heaven amerikanskij hudozhnij film 2005 roku istorichnij epos zfilmovanij rezhiserom Ridli Skottom za scenariyem en Trivalist prokatnoyi versiyi filmu 138 hvilin povnoyi rezhiserskoyi versiyi 194 hvilini V osnovi scenariyu filmu lezhat vilno vikladeni istorichni podiyi sho pereduvali Tretomu hrestovomu pohodu 1189 1192 rokiv vijna mizh Yerusalimskim korolivstvom ta Ajyubidami j obloga Yerusalimu Saladinom Carstvo nebesneKingdom of HeavenZhanristorichnij film vijskovij film drama zhanr RezhiserRidli SkottProdyuserRidli SkottScenaristdU golovnih rolyahEva Grin 1 Dzheremi Ajrons 1 Devid Tyulis 1 Brendan Glison 1 Marton Chokash 1 Liam Nison 1 Edvard Norton 1 d d Aleksandr Siddig 1 d 1 Iyen Glen 1 d 1 Majkl Shin 1 Orlando Blum 1 d 1 Yuko Ahola 1 d 1 Nikolaj Koster Valdau 1 d 1 Ulrih Tomsen 1 d d Filip Glenister d d d 1 d d 1 d 1 Bill Paterson 1 d 1 i dOperatordKompozitorGarri Gregson VilyamsHudozhnikdKinokompaniya20th Century FoxDistrib yutorInterCom 20th Century Fox i Disney Trivalist145 hv 194 hv rezh versiya Movaanglijska arabskaKrayina Velika Britaniya Nimechchina SShARik2005Data vihodu2005 r Koshtoris135 mln Kasovi zbori164 mln IMDbID 0320661www kingdomofheavenmovie comSinopsisPivdenna Franciya 1184 U kovalya Baliana pomer sin a druzhina naklala na sebe ruki Do kuzni pribuvaye baron Gotfri i kazhe Balianu sho vin jogo batko i pitaye chi hoche vin do Yerusalimu Toj vidmovlyayetsya Uvecheri v kuznyu prihodit svyashenik i kazhe Balianovi pro druzhinu U zlosti Balian kidaye togo u vogon i nazdoganyaye Gotfri kazhuchi sho yide z nim U tabir pribuvayut francuzi z metoyu zabrati Baliana abi potim suditi jogo za zlochin Hrestonosci pochinayut z soldatami bij v yakomu Gotfri bulo poraneno Po dorozi vin pomiraye zrobivshi Baliana licarem i baronom V dorozi morem v Yerusalim korabli tonut i Balian viyavlyayetsya odnim z tih sho vcilili Vin znahodit Yerusalim i prihodit do licariv Vin znajomitsya z nimi i z prokazhenim korolem Balduyinom IV Cholovik jogo sestri razom z licaryami bachit karavan saraciniv i virishuye znishiti jogo Diznavshis pro te sho jogo sestra v poloni a lyudi znisheni korol saraciniv Saladin napravlyaye velichezne vijsko na misto Kerak Balian yakij perebuvav todi tam zbiraye licariv shob zahistiti misto do prihodu vijska korolya U boyu z 300 tis vijskom saraciniv polovina voyiniv gine ale voni vikonuyut svij obov yazok korol z silami rivnimi saracinskim prihodit v Kerak Korol ukladaye z Saladinom mir ta laye druga cholovika sestri Reno de Shatiljona ale cherez kilka dniv korol pomiraye Zahopivshi vladu cholovik jogo sestri Gi de Luzinyan razom z Reno de Shatijonom organizovuye vijsko i jde na saraciniv Vid vtomi i spragi polovina vijska pomiraye po dorozi a tih hto zalishivsya vbivaye bagatotisyachne vijsko saraciniv Pislya peremogi Saladin napravlyaye vijsko na Yerusalim Balian zahishaye misto z nevelikoyu armiyeyu licariv ale pislya dovgih boyiv zdaye misto i jde razom z zhitelyami ta z sestroyu korolya Sibilloyu Voni virushayut v rizni boki Balian razom z Sibilloyu povertayetsya do svoyeyi kuzni Do nih priyizhdzhaye Richard I Levove Serce shukayuchi Baliana zahisnika Yerusalimu shob vzyati jogo z soboyu v pohid na Saladina Ale Balian kazhe sho vin prostij koval Armiya jde a Sibilla zalishayetsya razom z Balianom U rolyahOrlando Blum Balian d Ibelin Eva Grin Sibilla Yerusalimska Dzheremi Ajrons Tiberij Brendan Glison Reno de Shatiljon Marton Chokash Gi de Luzinyan Edvard Norton korol Balduyin IV Yerusalimskij David Tyulis gospitalyer Liam Nison Gotfrid Ibelinskij personazh stvorenij na osnovi Gotfrida Buljonskij spravzhnogo zh batka Baliana Ibelinskogo zvali Barisan Majkl Shin svyashenik zvedenij brat Baliana en Saladin Aleksandr Siddig en en anglijskij serzhant v Messini en Yerusalimskij patriarh en u filmi po imeni ne nazivayetsya Ulrih Tomsen Zherar de Ridfor Nikolaj Koster Valdau silskij sherif Yuko Ahola Odo Filip Glenister Skvajr Iyen Glen Richard I Levove Serce en svyashennik en druzhina Baliana d Ibelina en sestra SaladinaVidminnosti mizh oficijnoyu ta rezhiserskoyu versiyamiV oficijnij versiyi povnistyu viklyuchena syuzhetna liniya sina Sibilli Yerusalimskoyi kotrij na korotkij chas uspadkuvav tron Balduyina IV U rezhiserskij versiyi figuruye brat Baliana Povna versiya vidkrivaye nayavnist u Gotfri pleminnika yakomu bula vigidna smert oboh d Ibeliniv U rezhiserskomu varianti bilsh dokladno rozkrita dolya Gi de Luzinyana pislya jogo polonu Saladinom Final rozshirenoyi versiyi na vidminu vid oficijnogo variantu blizkij do klasichnogo gepi endu Istorichna dostovirnistCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2015 Balian Ibelin zdaye Saladinu Yerusalim U realnij istoriyi baron Balian Ibelin buv na chas oblogi Yerusalimu vzhe litnoyu lyudinoyu na chas shturmu Yerusalimu Saladinom jomu vipovnilos 56 rokiv Jogo molodist yak kovalya vigadka scenarista filmu Dvoye starshih brativ Baliana Gugo i Balduyin Ibelini niyak ne zgadani u filmi takozh vidigrali vazhlivu rol v istoriyi Yerusalimskogo korolivstva Istoriya kohannya u filmi Baliana i korolevi Sibilli Yerusalimskoyi ne mayu takozh pid soboyu niyakogo istorichnogo gruntu sumnivno sho dvadcyatitririchna Sibilla mogla zakohatis u pristarkuvatogo Baliana Naspravdi stosunkiv Baliana i Sibilli ne prosto ne isnuvalo prote navit mizh nimi bula nadzvichajna vorozhnecha yak svidchat suchasniki Natomist syuzhetna liniya stosunkiv Baliana i Sibilli zasnovana na fakti listuvannya mizh istorichnimi Balduyinom bratom Baliana i Sibilloyu Sam zhe Balian Ibelinskij buv odruzhenij z machuhoyu Sibilli Yerusalimskoyi Mariyeyu Komnin vdovoyu yerusalimskogo korolya Amori I Sibilla zh sho zobrazhena u filmi yak nadzvichajno legkovazhna zhinka naspravdi bula virnoyu druzhinoyu svogo cholovika Gi de Luzinyana vona osobisto prohala Saladina zberegti zhittya choloviku sho na moment shturmu znahodivsya v misti i azh niyak ne poyihala do Franciyi pislya zdachi Yerusalimu Pislya troh rokiv perebuvannya u vijskovomu tabori vona pomirla vid epidemiyi chumi tak i ne dochekavshis koli yiyi cholovik Gi de Luzinyan stane pravitelem Kipru Gotfri Ibelin batko Baliana u filmi personazh vigadanij batkom istorichnogo Baliana buv Barisan Ibelin sho pomer koli Balianu bulo lishe 10 rokiv sho cilkovito perekreslyuye pridumanij scenaristami syuzhet pro vidnajdennya batkom sina cherez bagato rokiv Prototipom Gotfri Ibelina mig posluzhiti Gotfrid Buljonskij U dijsnosti zh Gotfrid Buljonskij i Balduyin Ibelin nikoli ne zustrichalisya smert Gotfrida i narodzhennya Baliana rozdilyayut priblizno 42 roki Pid im yam Tiberiya u filmi zobrazhenij Rajmund III graf Tripoli knyaz Galilejskij i Tiverijskij Jogo spravzhnye im ya Rajmund angl Raymond ne zgaduyut u filmi shob uniknuti plutanini z Reno de Shatijonom angl Raynald Istorichnij Rajmund v opisuvanij period zajmav post regenta fr bailli Yerusalima a ne marshala Hocha u filmi Balian i Tiberij razom zi svoyimi licaryami uhilyayutsya vid uchasti v bitvi pri Hattini istorichni Balian i Rajmund v nij brali uchast ale virvalisya z otochennya Korol Balduyin IV ne buv prihilnikom mirnogo spivisnuvannya z musulmanami yak i baroni z rodu Ibeliniv Peremir ya z Saladinom buli vimusheni Korol ne znahodiv u sobi sili dlya podalshogo upravlinnya derzhavoyu Cherez prokazu vin ne mig zachati ditej Vin shukav spadkoyemcya shlyahom ukladennya shlyubu svoyih sester z znatnimi baronami zahodu Sho zh do Baliana to vin ne buv takozh prihilnikom mirnogo spivisnuvannya z musulmanami Ogornutij oreolom geroyizmu Balian naspravdi pid chas peregovoriv z Saladinom pogrozhuvav spaliti vse misto i virizati vse musulmanske naselennya apelyuyuchi vzhe do faktu virizuvannya musulmanskogo naselennya pid chas zahoplennya Yerusalimu hrestonoscyami yaksho toj ne pogoditsya na jogo umovi U filmi Reno de Shatijon i Gi de Luzinyan nosyat odyag tampliyeriv prote naspravdi zhoden z nih ne perebuvav v ordeni Hramu V anonsi Luzinyan imenuyetsya magistrom ordena odnak v opisuvanij chas cej san zajmav jogo suchasnik Zherar de Ridfor U rezhiserskij versiyi filmu veduchi peregovori pro zdachu Yerusalimu Saladin takozh obicyaye Balianovi povernuti hristiyanam z polonu korolya Yerusalimskogo Gi Luzinyana Prote v realnosti Luzinyan buv zvilnenij she do oblogi Yerusalimu svoyu svobodu vin otrimav v obmin na zdachu musulmanam forteci Askalon i na moment pokazanih podij znahodivsya v Akkri Pislya zahoplennya Yerusalima Saladin ne proyaviv povagi do hristiyanskoyi religiyi yak ce mozhna bachiti v odnij z finalnih scen filmu Saladin pidnimaye z pidlogi rozp yattya Naspravdi vstupivshi v Yerusalim Saladin veliv skinuti z cerkov hresti i rozbiti dzvoni Tim ne mensh cerkva Voskresinnya bula zberezhena U pusteli na Baliana napadayut licari v bilih obladunkah z chornimi hrestami sho ye pryamim natyakom na licariv Tevtonskogo ordena Hocha istorichno orden buv zasnovanij priblizno 1190 roku cherez tri roki pislya zdachi Yerusalima Saladinu Takozh Reno de Shatijon pomilkovo nazivaye yih tampliyerami Mozhlivo ce pov yazano z imenem zasnovnika ordenu Zibrandom yakogo Rober de Sable viklyuchiv z lav tampliyeriv za jogo nestrimanist Tvorci filmu yavno perebilshili cifri voyuyuchih storin pevno shob bilsh dramatichnishe zmalyuvati scenu shturmu mista sho prote negativno vidobrazilos na istorichnij dostovirnosti U filmi armiya Saladina narahovuye 200 000 voyiniv koli yih natomist bulo maksimum 35 40 tis Tozh kolosalna perevaga armiyi Ayubidiv majzhe desyatikratna ce vinyatkovo plid fantaziyi scenaristiv Nasspravdi armiya Saladina bula spivrozmirna z silami zalogi hrestonosciv v Yerusalimi Viklikayut ryad pitan dribni prote nadzvichajno vazhlivi dlya konstruyuvannya syuzhetu fakti Yaksho u filmi Balduyin IV pomiraye naperedodni bitvi to naspravdi vin pomiraye za rik do znamenitogo shturmu Yerusalimu Zhorstokogo shturmu ta geroyichnoyi oboroni ocholyuvanoyi Balianom naspravdi ne bulo Balian na vigidnih peredusim dlya sebe umovah zdaye misto Nadzvichajno absurno viglyadaye molitva armiyi Saladina pered generalnoyu bitvoyu koli voyini padayut golovoyu v storonu Yerusalimu yakij za religijnoyu prioritetnistyu buv tretij za poryadkom u musulman naspravdi armiya Ayubidiv mala molitis v storonu Mekki sho roztashovana v protilezhnomu napryamku vid Zolotih vorit mista pobilya yakih vlasne i stoyali vijska Saladina Dosit kumedno viglyadaye epizod koli korabel na yakomu Balian distayettsya do Svyatoyi Zemli potraplyaye v shtorm i potopaye Seredzemne more de ne buvaye shtormiv vishe 4 oh baliv logichno ne moglo stati misce katastrofi korablya Baliana Tvorcyam filmu vdalos porushiti vsi zakoni fiziki i navit snaryadi katapult probivayut stini Yerusalimu pislya dovoli dovgotrivalogo gorizontalnogo polotu Godi j govoriti pro ozbroyennya yak armiyi Ayubidiv tak i pro hrestonosciv chastina yerusalimskih licariv Tiberiya Rajmunda III maye pri sobi harakterni shiti sho azh niyak ne buli harakterni dlya hristiyanskih licariv to radshe shiti yaki aktivno zastosovuvalis v Aziyi prote avtorskij kolektiv prinajmni zobraziv na nih hresti V filmi chas vid chasu geroyi apelyuyut do postati Richarda Levove Serce yakij prote v cej period ne vidigravav niyakoyi roli i perebuvav v tini svogo vladnogo i desho svavilnogo batka Genriha II Plantageneta Tvorci kartini vikonali veliku robotu z pidgotovki istorichnih kostyumiv i dekoracij i zaluchili naukovciv fahivciv istorikiv Prote vsuperech ochikuvannyam ce malo vplinulo na dostovirnist okremih istorichnih detalej licari u filmi nosyat zbroyu i koristuyutsya zbroyeyu riznih epoh pochinayuchi z pershogo hrestovogo pohodu 1096 1099 rokiv i zakinchuyuchi XIV storichchyam Cikavi fakti12 sichnya 2004 oficijnij pochatok zjomok Specialno dlya zjomok v eposi Orlando Blum nabrav zajvih 9 kg Pid chas roboti nad filmom Orlando zastudivsya i prohvoriv priblizno misyac Takozh aktor otrimav serjoznu travmu ruki pid chas zjomok batalnih scen Scenarij kartini skladayetsya z 260 storinok Cej obsyag priblizno vdvichi perevishuye serednostatistichnij gollivudskij scenarij Dlya zjomok kartini bulo zshito priblizno 14 tisyach kostyumiv Kolchugi buli virobleni v Kitayi a odyag zshitij v Tayilandi ta Turechchini Bulo vidbudovano tri oblogovi vezhi kozhna vagoyu v 17 tonn A takozh bulo zbudovano 4 katapulti U kartini vikoristano blizko 800 specefektiv dlya prikladu u filmi Zoryani vijni Pomsta sithiv blizko 2200 Z dozvolu korolya Marokko Muhammeda VI dlya zjomok najnyali blizko pivtori tisyachi marokkanskih soldativ yak statistiv Spochatku Gans Cimmer povinen buv napisati muziku do filmu prote buv zaminenij Garri Gregson Vilyamsom Cikavo sho cherez kilka tizhniv Gregson Vilyams buv zaminenij Cimmerom dlya napisannya muziki do multfilmu Madagaskar Vsi sceni za uchasti Edvarda Nortona buli znyati za dva tizhni Vilyam Monahen zapozichiv bezlich idej i metafor dlya Carstva nebesnogo zi svogo nerealizovanogo scenariyu Tripoli Spochatku Edvardu Nortonu bula zaproponovana rol Gi de Luzinyana ale vin vidmovivsya viddavshi perevagu zigrati korolya Balduyina IV Oskilki korol nosiv masku Edvard zazhadav pribrati jogo im ya z finalnih titriv Odnak jogo im ya vse taki bulo vklyucheno v finalni titri ale tilki pri vihodi filmu na video i DVD Dlya zjomok Keraka buli vikoristani trohi perebudovani dekoraciyi Yerusalimu zavdyaki chomu vdalosya zaoshaditi blizko 5 mln dolariv Z samogo pochatku rozrobki proektu studiya pozicionuvala jogo yak istoriko prigodnicke kino a ne yak istorichnij epik Tomu koli bosi studiyi pobachili pervinnu versiyu kartini voni virishili sho vona zanadto dovga j zazhadali vid Ridli Skotta skorotiti film do dvoh godin dvadcyati hvilin U pidsumku rozrahunok studiyi ne vipravdavsya film zarobiv u prokati 211 mln dolariv sho bulo viznano provalom U 2006 roci vijshlo specialne vidannya filmu na DVD kudi uvijshla pervinna versiya kartini nazvana rezhiserskoyu versiyeyu Vikonavec roli Saladina sirijskij aktor Gasan Massud za nacionalnistyu arab a realnij Saladin buv kurdom Marton Chokash ta Eva Grin poznajomilisya i stali zustrichatisya pislya cogo filmu u filmi voni grali cholovika i druzhinu PrimitkiCSFD 2001 d Track Q3561957 Epoha hrestovih pohodiv M TOV Vidavnictvo AST SPb Vidavnictvo Poligon 2003 1088 S PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Carstvo nebesne film angl

Дата публікації:
Топ